Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 21 лютого 2024 року (вх. № 904/0/6-24) надійшла скарга судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

На підставі автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Попіковій О.В. для перевірки.

Скарга судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. подана з дотриманням вимог, визначених статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Про засідання Вищої ради правосуддя, призначені на 19 березня, 4 квітня та 4 червня 2024 року, суддю Новака Р.В. та скаржників: суддю Конституційного Суду України Касмініна О.В. (припинив повноваження судді Конституційного Суду України 19 вересня 2022 року у зв’язку із закінченням строку повноважень) та Конституційний Суд України, повідомлено своєчасно й належним чином. Зазначена інформація також оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

19 березня 2024 року розгляд скарги судді Новака Р.В. відкладено на підставі відповідних заяв судді Новака Р.В. та його представника.

3 квітня та 3 червня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення представника судді Новака Р.В. – адвоката Антоніва Р.В.

У засіданнях Вищої ради правосуддя 4 квітня та 4 червня 2024 року взяв участь представник судді Новака Р.В. – адвокат Антонів Р.В., який підтримав скаргу судді та свої письмові пояснення, а також просив скасувати оскаржуване рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та закрити дисциплінарне провадження. Суддя Новак Р.В. та скаржники у вказані засідання не з’явилися.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу судді Новака Р.В., матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Попікову О.В., представника судді Новака Р.В. – адвоката Антоніва Р.В., встановила таке.

Новак Роман Васильович Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VІІ обраний на посаду судді цього суду безстроково.

Стислий зміст дисциплінарних скарг. Підстави для відкриття дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя 25 січня та 1 березня 2021 року (вх. № 340/0/6-21, вх. № 1939/0/8-21) надійшли дисциплінарні скарги судді Конституційного Суду України Касмініна О.В. (припинив повноваження судді Конституційного Суду України 19 вересня 2022 року у зв’язку із закінченням строку повноважень) та Конституційного Суду України, яку подано через представника Гребінника Ю.Л., на дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. під час розгляду справи № 757/52663/20-к.

Скаржники стверджували, що за результатами розгляду вказаної справи 30 листопада 2020 року слідчий суддя Новак Р.В. із грубим порушенням Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) постановив невмотивовану ухвалу про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, – особових справ суддів Конституційного Суду України.

У зв’язку з викладеним скаржники просили притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2021 року № 974/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач встановив обставини, що вказують на порушення суддею Новаком Р.В. правил щодо складу суду, що, своєю чергою, могло свідчити про наявність у діях судді ознак іншого дисциплінарного проступку, крім тих, про які зазначали скаржники та які були підставою для відкриття дисциплінарної справи ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2021 року № 974/1дп/15-21.

Зокрема, із копій матеріалів справи № 757/52663/20-к було встановлено, що 30 листопада 2020 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні Конституційного Суду України. Відповідно до відомостей журналу судового засідання час початку судового засідання – «30.11.2020 9 год. 55 хв», час закінчення судового засідання – «30.11.2020 10 год. 00 хв.». Водночас згідно зі звітом про автоматизований розподіл у справі № 757/52663/20-к дата та час початку автоматизованого визначення слідчого судді – «30.11.2020 11:39:39», час закінчення автоматизованого визначення слідчого судді – «30.11.2020 11:39:39». Тобто слідчий суддя Новак Р.В. розглянув клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів до автоматизованого визначення слідчого судді.

У зв’язку із цим Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 червня 2021 року № 1414/1дп/15-21 відкрила за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. з підстав можливої наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду).

Вказану дисциплінарну справу об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2021 року № 974/1дп/15-21 за скаргою судді Конституційного Суду України Касмініна О.В. та скаргою Конституційного Суду України, поданою через представника Гребінника Ю.Л.

Фактичні обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

30 листопада 2020 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. надійшло клопотання слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань Бондаря Є.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні – прокурором другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Чапляном С.Є., про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні Конституційного Суду України (справа № 757/52663/20-к).

У клопотанні зазначено, що перший відділ Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 29 жовтня 2020 року за фактом можливого втручання суддів Конституційного Суду України в діяльність державного діяча з метою перешкоджанню виконанню ним службових обов’язків, що вчинено службовою особою з використанням свого службового становища, захоплення державної влади суддями Конституційного Суду України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 344, частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Обставини, викладені у клопотанні, стосувалися ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», КК України.

У клопотанні зазначено, що з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та дослідження обставин кримінального провадження, встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, досягнення дієвості провадження виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей і документів – особових справ суддів Конституційного Суду України.

Вказані речі та документи, за версією слідства, самостійно або у сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для з’ясування обставин кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили.

У клопотанні також зазначалося, що факт ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 мав значний суспільний та міжнародний резонанс, пов’язаний з неоднозначністю трактування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та КК України, невідповідністю цього рішення принципам верховенства права, нормам міжнародного права, ратифікованим Україною міжнародним договорам та конвенцям, практиці Європейського суду з прав людини тощо.

Ухвалою слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року у справі № 757/52663/20-к клопотання задоволено.

Надано дозвіл слідчому першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань Бондарю Є.В. та слідчим слідчої групи, слідчим першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань Чолаку І.І., Ігнат О.І., Возному В.Ю., Крупці Р.О. на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та знаходяться у володінні Конституційного Суду України, з можливістю вилучення копій речей та документів, а саме: особових справ Голови Конституційного Суду України ОСОБА1, заступника Голови Конституційного Суду України ОСОБА2, суддів Конституційного Суду України ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, ОСОБА14, ОСОБА15.

Визначено строк дії ухвали – один місяць, який необхідно обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 притягнуто суддю Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Новака Р.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття аргументів сторони щодо суті спору).

У рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя зазначено, що в ухвалі слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року відсутнє мотивування щодо вирішеного клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що не дає змоги стороні кримінального провадження чи іншій зацікавленій особі зрозуміти, з урахуванням яких обставин суд дійшов відповідних висновків.

Крім того, в рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя вказано, що в ухвалі слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року не наведено мотивів та обґрунтувань необхідності проведення судового розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за відсутності особи, у володінні якої знаходяться такі речі та документи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Новака Р.В. складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Установивши в діях судді Новака Р.В. склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що в матеріалах об’єднаної дисциплінарної справи відсутні докази наявності в діях судді ознак умислу. Водночас з огляду на очевидність та важливість обов’язку судді належним чином наводити мотиви, якими керувався суд, ухвалюючи рішення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що суддя Новак Р.В. вчинив проступок унаслідок недбалості.

У рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя також вказано, що строк притягнення судді Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності не сплинув. При цьому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що, маючи непогашене стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, суддя Новак Р.В. вчинив інший дисциплінарний проступок.

Ураховуючи наведене, зважаючи на позитивну характеристику судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В., характер дисциплінарного проступку, наявність у судді непогашеного дисциплінарного стягнення, значний стаж роботи на посаді судді, який становить понад 15 років, відомості щодо його навантаження, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Узагальнені доводи скарги судді Новака Р.В. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Не погоджуючись із рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24, суддя Печерського районного суду міста Києва Новак Р.В. подав скаргу, у якій просив скасувати зазначене рішення та припинити дисциплінарне провадження.

У скарзі суддя Новак Р.В. вказав, що відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції, чинній на дату надходження до Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг) строк дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесяти днів з моменту отримання дисциплінарної скарги. Оскільки дисциплінарні скарги щодо нього надійшли до Вищої ради правосуддя 25 січня та 1 березня 2021 року, то строк дисциплінарного провадження закінчився 30 квітня 2021 року. У зв’язку із цим зауважив, що в нього виникли законні очікування сподіватися, що він не буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності після спливу шістдесятиденного строку з моменту надходження дисциплінарних скарг, оскільки компетентний орган фактично втратив право на ухвалення рішення про застосування щодо нього дисциплінарного стягнення.

У скарзі суддя Новак Р.В. також зазначив, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла помилкового висновку про наявність у нього непогашеного дисциплінарного стягнення.

Суддя Новак Р.В. вказав, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наявність складу дисциплінарного проступку, ознаки якого не поширюються на його дії. Зокрема, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за незазначення в судовому рішенні виключно мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Водночас слідчий суддя не розглядає спорів та не вирішує спірних правовідносин, тому й не аналізує аргументів сторін по суті спору.

При цьому суддя Новак Р.В. посилався на те, що його дії щодо розгляду клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів за відсутності особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, не суперечать положенням КПК України.

Крім того, суддя Новак Р.В. не погодився із висновками Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відсутність у його ухвалі від 30 листопада 2020 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів мотивів її постановлення. Зокрема, зауважив, що в ухвалі викладено мотиви рішення слідчого судді, обґрунтовано, чому стороні кримінального провадження надається право тимчасового доступу до речей і документів, та на підставі яких доказів слідчий суддя дійшов такого висновку. Водночас оцінка належності та допустимості таких мотивів не належить до компетенції Вищої ради правосуддя.

3 квітня та 3 червня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення представника судді Новака Р.В. – адвоката Антоніва Р.В., у яких адвокат просив скасувати рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 та закрити дисциплінарне провадження.

У письмових поясненнях адвокат Антонів Р.В. виклав доводи, на які посилався суддя у скарзі, зокрема про те, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наявність складу дисциплінарного проступку, ознаки якого не поширюються на дії судді Новака Р.В., а також стверджував про наявність в ухвалі про надання тимчасового доступу до документів мотивів її постановлення.

Крім того, адвокат Антонів Р.В. зауважив, що в оскаржуваному рішенні Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя фактично надає оцінку ухвалі слідчого судді, що свідчить про перевищення дисциплінарним органом своїх повноважень.

У письмових поясненнях також вказано, що ненаведення більш детальних мотивів в ухвалі слідчого судді зумовлено надмірним навантаженням судді Новака Р.В. та не є наслідком недбалості.

При цьому, наголошуючи на відсутності в діях судді Новака Р.В. складу дисциплінарного проступку, адвокат Антонів Р.В. зазначив, що застосоване до судді дисциплінарне стягнення не відповідає принципу пропорційності, оскільки не враховано позитивної характеристики судді, надмірного рівня навантаження та його суддівського досвіду.

Позиція Вищої ради правосуддя

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Дисциплінарне провадження здійснюється з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку законності рішень суддів. Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та не має права оцінювати законності судового рішення та перевіряти його правового змісту.

У зв’язку із цим ухвала слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року про тимчасовий доступ до речей і документів не оцінюється на предмет її законності, оцінюються лише дії слідчого судді під час постановлення цієї ухвали.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, визначених частиною другою статті 131 КПК України, що пов’язаний із втручанням у права та свободи особи, обумовленим потребами досудового розслідування.

У частині першій статті 159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною п’ятою статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

У частині шостій статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п’ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено: 1) прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; 2) дата постановлення ухвали; 3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; 4) прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; 5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; 6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; 7) строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього Кодексу; 8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду (стаття 164 КПК України).

Зміст ухвали слідчого судді Новака Р.В. про тимчасовий доступ до речей і документів від 30 листопада 2020 року у справі № 757/52663/20-к свідчить, що ця ухвала відповідає вимогам, визначеним у статті 164 КПК України, оскільки містить передбачену в цій нормі інформацію.

Водночас згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду за результатами вирішення справи (заяви, клопотання). Це також пояснення суду, чому він ухвалив саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Надаючи дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя Новак Р.В. в ухвалі від 30 листопада 2020 року зазначив, що інформація, яка міститься у вказаних документах, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, неможливо.

Крім того, з копії клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів установлено, що слідчий, звертаючись із клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів у конкретному кримінальному провадженні, висловлював прохання проводити судовий розгляд без участі представника Конституційного Суду України у зв’язку із загрозою втрати, зміни чи знищення інформації, до якої планується отримати доступ.

Відповідно до ухвали від 30 листопада 2020 року слідчий суддя Новак Р.В., посилаючись на положення частини другої статті 163 КПК України (відповідно до якої, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться), дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про розгляд клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі та документи.

Отже, ухвала слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року про тимчасовий доступ до речей і документів містить мотиви її постановлення, однак такі мотиви не підлягають оцінці в дисциплінарному провадженні. Оцінка належності, допустимості та достатності мотивації судового рішення передбачає оцінку обставин та доказів у справі, що виводить її за межі предмета дисциплінарного провадження у сферу судової оцінки.

Вирішуючи питання про наявність у діях судді Новака Р.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя вважає за доцільне наголосити, що суд завжди повинен знаходити розумний баланс між вмотивованістю судового рішення як гарантією реалізації принципу верховенства права та часом, витраченим на пошук відповідей на аргументи сторін.

Європейський суд з прав людини із цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Зокрема, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Баланс між умотивованістю судового рішення як гарантією реалізації принципу верховенства права та часом, витраченим на пошук відповідей на всі без винятку аргументи сторін, досягається, зокрема, шляхом виключення необхідності надавати відповіді абсолютно на всі доводи учасників справи.

З огляду на наведене, ураховуючи наявність в ухвалі слідчого судді Новака Р.В. від 30 листопада 2020 року мотивів її постановлення, Вища рада правосуддя вважає, що в цьому випадку ненадання суддею Новаком Р.В. в ухвалі детальніших та більш розгорнутих мотивів прийняття аргументів слідчого щодо необхідності надання тимчасового доступу до речей і документів, а також про необхідність розгляду клопотання без участі представника Конституційного Суду України не може мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, на офіційному вебсайті Ради суддів України розміщено інформацію щодо орієнтовної нормативної чисельності суддів загальних місцевих судів за даними звітності за 2020 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps). Згідно з такою інформацією Печерський районний суд міста Києва має один з найбільших рівнів навантаження суддів загальних місцевих судів в Україні. Зокрема, в 2020 році до Печерського районного суду міста Києва надійшло 60 368 справ та матеріалів, нормативний час, необхідний для розгляду зазначеної кількості справ і матеріалів, становить 125 741 годину, а чисельність суддів за нормативами для їх розгляду – 73, натомість у 2020 році в цьому суді здійснювали правосуддя 21 суддя.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у 2020 році суддя Новак Р.В. ухвалив 3820 судових рішень, з яких: 3551 ухвала, 261 рішення та 8 постанов.

Після відкриття дисциплінарної справи суддя Новак Р.В. надав письмові пояснення, у яких повідомив, що станом на 30 листопада 2020 року в його провадження надійшло 4015 судових справ, з яких: 708 цивільних та адміністративних, 3307 справ за клопотаннями, поданими у порядку КПК України, які мають скорочені строки розгляду, – три дні.

Суддя Новак Р.В. також наголосив, що 30 листопада 2020 року до розгляду було призначено 15 судових справ, 45 судових справ цього дня надійшло до його провадження.

Отже, станом на дату розгляду клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у справі № 757/52663/20-к (30 листопада 2020 року) суддя Новак Р.В. мав надмірне судове навантаження. Зазначена обставина, своєю чергою, значно ускладнювала процес здійснення правосуддя, обмежувала час, необхідний судді для складення текстів судових рішень, та позбавляла суддю фізичної можливості надавати в судових рішеннях розгорнуті та детальні відповіді на всі без винятку аргументи сторін.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя не погоджується із висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність у діях судді Новака Р.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття аргументів сторони щодо суті спору).

Висновки Вищої ради правосуддя за наслідками розгляду скарги

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на те, що Вища рада правосуддя не встановила в діях судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. складу дисциплінарного проступку, рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 про притягнення цього судді до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню, а дисциплінарного провадження – закриттю.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2024 року № 382/1дп/15-24 про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя