Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки скарги Бондарєва Олексія Олексійовича стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка Олега Володимировича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 29 вересня 2021 року (вх. № Б-179/3/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Бондарєва О.О. на дії судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка О.В. під час здійснення правосуддя в об’єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 309, частиною першою статті 125, частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржник зазначає, що суддя Антонюк О.В. безпідставно та бездоказово засудив його згідно з вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року за частиною другою статті 186 КК України, порушив вимоги статей 19, 22, 62, 68 Конституції України та статей 303–307 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка О.В. до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Розділ III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23⁷, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. для проведення попередньої перевірки.

Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселком Р.А. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено висновок від 30 травня 2024 року з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка О.В., оскільки доводи скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. та додані до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Із письмових пояснень судді Антонюка О.В., доданих до них документів та інших матеріалів перевірки вбачається, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року судді Антонюку О.В. було передано на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 3 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 5 та 6 лютого 2019 року судді Антонюку О.В. було передано для вирішення питання про об’єднання кримінальних проваджень № 12018240010007102 від 2 лютого 2018 року та № ____ від 28 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених, відповідно, частиною третьою статті 185 КК України та частиною другою статті 309 КК України.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2019 року було передано для вирішення питання про об’єднання кримінального провадження № ____ від 1 квітня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 125, частиною другою статті 186 КК України.

Усі зазначені кримінальні провадження стосовно ОСОБА1 ухвалами суду були об’єднані в одне провадження для їх спільного розгляду (справа № 686/676/19).

За результатами судового розгляду об’єднаного кримінального провадження вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року (головуючий суддя Антонюк О.В.) ОСОБА1 визнано винуватим у пред’явленому обвинуваченні та призначено покарання:

за частиною третьою статті 185 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців;

за частиною другою статті 309 КК України – у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за частиною першою статті 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п’ятдесят) грн;

за частиною другою статті 186 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі частини першої статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим та остаточно призначено у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА1 – адвоката Черевика С.С. задоволено частково. Апеляційну скаргу прокурора Хмельницької місцевої прокуратури задоволено. Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року щодо ОСОБА1 в частині кваліфікації його дій за частиною другою статті 309 КК України та призначеного покарання змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА1 частиною другою статті 309 КК України на частину першу статті 309 КК України та призначено за цим кримінальним правопорушенням покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. Визнано ОСОБА1 засудженим за:

частиною третьою статті 185 КК України на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;

за частиною першою статті 309 КК України на 2 (два) роки обмеження волі;

за частиною першою статті 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п’ятдесят) грн;,

за частиною другою статті 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА1 остаточно призначено покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Зі змісту ухвали апеляційного суду, серед іншого, вбачається, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно. Доводи захисника про недоведеність вини ОСОБА1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є необґрунтованими.

Постановою Верховного Суду від 9 лютого 2022 року ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишено без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА1 в його інтересах – без задоволення.

У постанові Верховного Суду зазначено, що предметом перевірки апеляційного суду були і доводи про неналежне обґрунтування у вироку місцевого суду висновку про винуватість засудженого у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 186 КК України. За результатами перегляду апеляційний суд дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції в судовому рішенні навів належне обґрунтування кваліфікації дій обвинуваченого за частиною другою статті 186 КК України, послався на відповідні докази та розкрив їх зміст в обсязі, необхідному для вмотивування судового рішення, зокрема, на показання потерпілого ОСОБА2, свідка ОСОБА3, дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА2 від 10 квітня 2019 року та відеозапис проведення цієї слідчої дії, відомості з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 3 квітня 2018 року, висновок судово-медичного експерта від 8 квітня 2019 року № 228, дані протоколу огляду місця події від 1 квітня 2019 року з фототаблицею, відомості з протоколу перегляду відеозапису від 4 квітня 2019 року та відеозапис камер внутрішнього спостереження з магазину за адресою: вул. Кам’янецька, 48 в місті Хмельницький, та інші документи.

У письмових поясненнях суддя Антонюк О.В. зазначив, що станом на теперішній час ОСОБА1 відбув призначене судом покарання та його звільнено з місць позбавлення волі.

На думку судді Антонюка О.В., доводи скарги Бондарєва О.О. про безпідставне та бездоказове засудження його вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року за частиною другою статті 186 КК України та порушення судом статей 19, 22, 62, 68 Конституції України, статей 303–307 КПК України є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема вироком суду, де окрім показань потерпілого, зазначені і всі інші представлені суду стороною обвинувачення докази на підтвердження такого обвинувачення, зокрема відомості з протоколів слідчих дій, документів, речовий доказ, надано оцінку показанням обвинуваченого та свідка, наведені обґрунтування та мотиви прийнятого судом рішення.

Суддя Антонюк О.В. зазначив, що аналогічні вказаним у дисциплінарній скарзі Бондарєва О.О. твердження про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 186 КК України, а крім того і частиною третьою статті 185 КК України, були, серед іншого, предметом апеляційного розгляду Хмельницьким апеляційним судом, за апеляційною скаргою захисника Черевика С.С. При цьому, Хмельницький апеляційний суд, згідно з ухвалою від 23 лютого 2021 року, визнав доводи захисника необґрунтованими, а вирок суду в цій частині законним, обґрунтованим та вмотивованим і залишив його в цій частині без змін.

Як зауважив суддя Антонюк О.В., під час судового провадження судом були забезпечені вимоги законодавства України щодо об’єктивності, повноти та всебічності судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка О.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що наведені у скарзі Бондарєва О.О. обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду з вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року у справі № 686/676/19.

Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які б свідчили про сваволю або порушення суддею внаслідок умислу чи грубої недбалості.

З огляду на наведене, незгода із судовим рішенням при відсутності фактів протиправної поведінки судді не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь в його ухваленні.

Крім того, ОСОБА1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року, який за результатами апеляційного перегляду ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в частині щодо визнання ОСОБА1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, залишено без змін. У подальшому Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та залишив ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 лютого 2021 року без змін.

Отже, правову оцінку діям судді Антонюка О.В. під час розгляду справи № 686/676/19 та ухвалення вироку від 22 грудня 2020 року надано апеляційним та касаційним судами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Бондарєва Олексія Олексійовича стосовно судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюка Олега Володимировича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя