Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Кваші О.О. за результатами підготовки до розгляду повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко Олександри Анатоліївни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 березня 2024 року надійшло повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя (єдиний унікальний номер справи 1335/0/6-24).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 25 березня 2024 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні зазначено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А. перебуває справа № 336/809/24 (провадження № 3/336/1027/2024) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, ____ року народження, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Розгляд справи було призначено на 11:20 28 лютого 2024 року. ОСОБА1 було викликано до суду шляхом надсилання судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА1, інших контактних даних відповідно до матеріалів справи немає.
У повідомленні судді зазначено, що 28 лютого 2024 року у призначений час до суду з’явився ОСОБА2 та до початку розгляду справи повідомив помічнику судді, що стосовно нього не може розглядатися справа про адміністративне правопорушення, оскільки жодних протоколів щодо нього поліція ніколи не складала.
Окрім того, ОСОБА2 зазначив, що на його номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1 надійшли повідомлення в месенджері «Telegram» із пропозицією домовитися про вирішення справи щодо нього за частиною першою статті 130 КУпАП. Не знайома йому особа, що представилася працівником структури, у якій буде розглядатися справа, повідомила про розгляд справи стосовно нього Шевченківським районним судом та запропонувала вирішити питання за 26 000 грн, посилаючись на те, що має вплив на особу, яка буде розглядати справу. Вказану переписку та роздруковані скриншоти цієї переписки ОСОБА2 надав для огляду. Подав також заяву, у якій виклав вказані вище обставини.
Під час встановлення особи на підставі паспорта громадянина України серії __ № ____, виданого Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області, було з’ясовано, що до суду з’явився ОСОБА2, ____ року народження, місце реєстрації: АДРЕСА2.
Із зазначеного вбачається, що прізвище, ім’я та по батькові особи, стосовно якої розглядається справа, і особи, яка з’явилася до суду, повністю збігаються. Однак у цих осіб різні дати народження, місця проживання та реєстрації.
Як вказано у повідомленні судді, ОСОБА1, ____ року народження, щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення, до суду не з’явився, дані про отримання ним судової повістки про розгляд справи станом на 28 лютого 2024 року у суду відсутні, тому розгляд справи було відкладено.
Суддя Савеленко О.А. зауважила, що їй не відомо, хто і з якою метою надсилав повідомлення особі, яка не є стороною у справі, з пропозицією вирішення справи за грошову винагороду, тому вважає, що такі дії свідчать про втручання у здійснення суддею правосуддя, підривають авторитет правосуддя, порушують гарантії незалежності судді та дискредитують її як суддю.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Савеленко О.А. звернулась до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А. 27 березня 2024 року член Вищої ради правосуддя надіслав запит до Офісу Генерального прокурора щодо інформування про дії, вчинені за результатами розгляду повідомлення судді.
Офіс Генерального прокурора листом від 1 квітня 2024 року № 09/1/1-3505-22 поінформував про скерування повідомлення судді Савеленко О.А. згідно з територіальною юрисдикцією до Запорізької обласної прокуратури для розгляду.
За результатами розгляду повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А. Запорізька обласна прокуратура листом від 6 травня 2024 року № 09/1-166-24 повідомила, що за фактом втручання з боку невстановлених осіб у діяльність судді під час здійснення правосуддя в справі № 336/809/24 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП відділом поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області 26 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато кримінальне провадження № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Згідно з даними офіційного вебпорталу «Судова влада України», встановлено, що справа № 336/809/24 перебуває у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А. та призначена до судового розгляду на 10:00 27 травня 2024 року.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Незалежність судді забезпечується, в тому числі, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
За змістом роз’яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час проведення перевірки повідомлення судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А., необхідно виходити з того, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Довіра та повага до судової влади – гарантія ефективності системи правосуддя. Повага до авторитету судів – вимога європейських стандартів для демократичних держав, невід’ємна умова публічної довіри до судової влади, а в більш широкому значенні – довіри до норм права та держави загалом. У разі виникнення того чи іншого правового конфлікту особа звертається за його вирішенням до суду, спираючись на авторитет правосуддя.
У пункті 8 Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» вказано, що суди є та сприймаються широким загалом як належний форум для встановлення юридичних прав і обов’язків та вирішення пов’язаних із цим спорів.
Суддя Савеленко О.А. пов’язує втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя з надсиланням ОСОБА2, чиє прізвище, ім’я та по батькові збігається з персональними даними правопорушника, стосовно якого судом розглядається справа про адміністративне правопорушення, повідомлення з пропозицією вирішити справу за грошову винагороду.
Під час перевірки повідомлення судді встановлено, що протиправні дії невстановленої особи, пов’язані із надсиланням особі, яка не є учасником справи, повідомлення з пропозицією домовитися щодо вирішення у суді конкретної справи за грошову винагороду, з’ясовуються правоохоронними органами в установленому законодавством порядку.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вжити всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Закон повинен передбачати санкції проти осіб, які намагаються певним чином впливати на суддів.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленні судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А., ураховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 26 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко Олександрою Анатоліївною.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя
