Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Христини Василівни щодо суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В’ячеслава Вікторовича, Паленика Ігоря Григоровича, Глиняного Віктора Петровича, Сливи Юрія Михайловича

встановила:

до Вищої ради правосуддя 7, 14 грудня 2023 року за вх. №№ Б-2188/17/7-23, Б-2188/18/7-23, Б-2188/20/7-23, Б-2188/21/7-23 надійшли дисциплінарні скарги Буртник Х.В. щодо дисциплінарного проступку суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М щодо розгляду справи № 757/27289/23-к.

У скаргах Буртник Х.В. вказала, що Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі –САП) 29 листопада 2023 року викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тис. дол. США за ухвалення «потрібного» рішення. Надалі НАБУ повідомило суддям про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 листопада 2023 року.

6 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла судова справа № 757/27289/23-к про арешт майна за апеляційною скаргою адвоката в інтересах приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Константа» (далі – ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), яка була розподілена колегії суддів у складі судді-доповідача Паленика І.Г., суддів Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

За даними слідства, у жовтні 2023 суддя Київського апеляційного суду Дзюбін В.В. під час спілкування з особою, яка представляє інтереси апелянтів у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35 тис. дол. США, тобто по 10 тис. дол. США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5 тис. дол. США особисто для нього. За це судді мають ухвалити рішення на користь апелянтів.

13 листопада 2023 року Дзюбін В.В. повідомив Паленика І.Г. про можливість одержання ним та іншими суддями неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. дол. США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги та скасування накладеного арешту на майно, на що Паленик І.Г. погодився.

Паленик І.Г. з метою конспірації завуальовано проінформував суддів Сливу Ю.М. 16 листопада 2023 року та Глиняного В.П. 23 листопада 2023 року про необхідність задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за неправомірну вигоду, на що вони погодились.

Детективи також зафіксували, як 27 листопада 2023 року Дзюбін В.В. спілкується з особою (імовірно йдеться про представника ПрАТ «Авіакомпанія Константа») та підтверджує їй, що апеляційна скарга у справі буде задоволена в повному обсязі, а 28 листопада 2023 року особа передає Дзюбіну В.В. обумовлену суму неправомірної вигоди.

28 листопада 2023 року Дзюбін В.В. приніс Паленику І.Г. паперовий пакет, в якому коробка з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині в розмірі 25 тис. дол. США. 29 листопада 2023 року Паленик І.Г. по черзі у своєму службовому кабінеті передав іншим суддям колегії Глиняному В.П. та Сливі Ю.М. їхні частки неправомірної вигоди у конверті з рекламою Інтернету та в упакуванні від кави.

29 листопада 2023 року детективи НАБУ провели обшуки у всіх фігурантів розслідування. За місцем проживання Паленика І.Г., виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 24 тис. 800 дол. США (мічені купюри). Інші частини неправомірної вигоди детективи знайшли під час обшуків у суддів Дзюбіна В.В., Сливи Ю.М. та Глиняного В.П.

У поданнях про надання згоди на утримання суддів під вартою наведено обставини вчинення Дзюбіним В.В., Палеником І.Г., Глиняним В.П., Сливою Ю.М. зазначеного кримінального правопорушення.

Скаржниця звернула увагу на те, що відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації, суддя Дзюбін В.В. отримав від сторони процесу грошові кошти з метою вплинути на колегію суддів, які розглядали апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Константан» у справі № 757/27289/23-к та гарантував її задоволення, а судді Паленик І.Г., Глиняний В.П., Слива Ю.М. отримали від сторони процесу грошові кошти за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги. Слідчі НАБУ зазначають, що суддя Дзюбін В.В. фактично діяв від колегії у позапроцесуальному спілкуванні зі скаржником. Під час розслідування зафіксували не лише наявність у Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. коштів, які були предметом неправомірної вигоди і ухвалення рішення на користь скаржника. Слідство встановило, що суддя Паленик І.Г. координував дії інших суддів, фактично представляв колегію у позапроцесуальному спілкуванні з суддею Дзюбіним В.В. та скаржником у справі, підміняв купюри для приховування слідів вчинення кримінального правопорушення. Глиняний В.П. в розмові з суддею Палеником І.Г. обговорювали та погоджували розмір неправомірної вигоди. Суддя Паленик І.Г. обговорював зі Сливою Ю.М. майбутнє рішення по справі, тобто узгоджував з ним дії колегії у позапроцесуальний спосіб.

Скаржник зазначила, що судді умисно вчинили істотний дисциплінарний проступок, наслідком якого є звільнення з посади.

Буртник Х.В. вказала, що такі дії суддів порушують етичні стандарти поведінки судді, а також через їх суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Безсумнівно отримання хабаря задля прийняття конкретного рішення у справі створюють враження у стороннього спостерігача про те, що будь-яке судове рішення можна купити й всі судді є корумпованими, чим підривають довіру суспільства до судової влади загалом.

Скаржник вказала, що дії суддів викликали значний суспільний інтерес, про дане розслідування повідомляли в медіа та справа є суспільно резонансною.

Зазначені обставини, на переконання скаржника, свідчать про наявність у поведінці суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), а тому просить притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності.

На підставі протоколів автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7, 14 грудня 2023 року, вказані скарги передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Під час попередньої перевірки обставин, викладених у дисциплінарних скаргах установлено таке.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В.

Дзюбін В’ячеслав Вікторович, Постановою Верховної Ради України від 11 квітня 1995 року № 133/95-ВР обраний суддею Київського міського суду, Постановою Верховної Ради України від 7 квітня 2005 року № 2534-IV обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року № 1725/0/15-19 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1168/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 000 000 грн. з покладенням таких обов’язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися із міста Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 січня 2024 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від суду від 18 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА1.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА1 строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) до 10 червня 2024 року включно.

18 квітня 2024 року САП повідомлено ОСОБА1 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

Паленик Ігор Григорович, Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1994 року № 302/94-ВР обраний на посаду судді військового суду Львівського гарнізону, Указом Президента України від 4 травня 1998 року № 402/98 призначений у межах п’ятирічного строку суддею військового суду Західного регіону України, Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1496-III обраний на посаду судді військового суду Західного регіону України безстроково, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2757-VI обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1169/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року до ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 4 000 000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА2 такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися із міста Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року залишено без змін.

У зв’язку з внесенням застави 20 грудня 2023 року ОСОБА2 було звільнено з-під варти та до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вказаних вище обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА2, на два місяці, змінивши обов’язок не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, додавши до нього іншу територіальну одиницю – Київську область.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА2 строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України до 10 червня 2024 року включно.

18 квітня 2024 року САП повідомлено ОСОБА2 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Глиняний Віктор Петрович, працює суддею з 1993 року, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Київського міського суду безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1170/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року стосовно Глиняного В.П. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 4 997 608 грн. та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного від 8 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року на два місяці продовжено строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного ОСОБА3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року на підозрюваного ОСОБА3 на два місяці.

17 квітня 2024 року САП повідомлено ОСОБА3 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

Слива Юрій Михайлович, Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 100/2002 призначений на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею безстроково, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2638-VI обраний суддею апеляційного суду Київської області. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на роботу на посаді судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1171/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року стосовно ОСОБА4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 2 500 000 грн. та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного від 6 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА4 на два місяці до 1 квітня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року на підозрюваного ОСОБА4 на два місяці.

17 квітня 2024 року САП повідомлено ОСОБА4 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади (частини перша – п’ята статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1). Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (стаття 2). Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3). Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику (стаття 6). Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок (стаття 7). Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб (стаття 8).

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Водночас варто наголосити, що під час відкриття дисциплінарної справи не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачень стосовно суддів Київського апеляційного суду ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, яке відповідно до вимог чинного законодавства покладено на суд, а лише оцінюються відомості, факти, викладені у скаргах Буртник Х.В. обставини на предмет дотримання суддями норм суддівської етики і стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, можливе порушення яких може свідчити про наявність у діях суддів ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Х.В. обставини можуть свідчити про наявність у діях суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу щодо суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В’ячеслава Вікторовича, Паленика Ігоря Григоровича, Глиняного Віктора Петровича, Сливи Юрія Михайловича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя