Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Лалі Мурманівни,
встановила:
9 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя (вх. № М-3440/15/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. щодо допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Звертаючись зі скаргою до Вищої ради правосуддя, Маселко Р.А. вказав, що відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації суддя Новік Л.М. спілкувалась з однією зі сторін у цивільній справі у позапроцесуальний спосіб та вимагала грошові кошти за ухвалення судового рішення.
З інформації, наведеної в рішенні Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21 «Про задоволення клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про тимчасове відсторонення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності», Маселку Р.А. стало відомо, що 27 січня 2021 року суддя Новік Л.М. запросила адвоката Цапліна О.К. до свого службового кабінету. Під час розмови із Цапліним О.К. суддя Новік Л.М. в завуальованій формі висловила прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за ухвалення нею як головуючим у справі суддею рішення на користь відповідача.
На думку скаржника Маселка Р.А., зокрема викладені у рішенні Вищої ради правосуддя про відсторонення судді Новік Л.М. від здійснення правосуддя у звʼязку з притягненням до кримінальної відповідальності відомості, а також висвітлена в багатьох медіа стосовно вказаної судді інформація свідчать про поведінку судді, яка підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 серпня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2022 року № 163/0/15-22 Краснощокову Н.С. звільнено з посади члена Вищої ради правосуддя за власним бажанням з 23 лютого 2022 року.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 3 листопада 2023 року вказану вище дисциплінарну скаргу розподілено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для попередньої перевірки.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 січня 2024 року № 89/1дп/15-24 стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. відкрито дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, зокрема, здійснює підготовку справи до розгляду та готує висновок, який передає для розгляду Дисциплінарною палатою.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. вжив усіх необхідних заходів для забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Новік Л.М., яка мала можливість ефективно формувати позицію свого захисту, використовуючи всі необхідні засоби і докази.
Матеріали дисциплінарної справи містять письмові пояснення судді Новік Л.М. на обґрунтування зазначених у скарзі Маселка Р.А. відомостей, які суддя надсилала 14 липня 2021 року.
Адвокату Серафимову І.М., який 5 січня 2024 року звернувся в інтересах судді Новік Л.М. із клопотанням про ознайомлення зі змістом дисциплінарної скарги, 9 січня 2024 року надана можливість ознайомитися зі змістом дисциплінарної скарги та всіма наявними в ній матеріалами.
Після відкриття дисциплінарної справи, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. було повідомлено про право надати пояснення щодо обставин, викладених в ухвалі Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 січня 2024 року № 89/1дп/15-24, однак суддя таким правом не скористалася.
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В., підготував та передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 16 квітня 2024 року, а також повідомив суддю і скаржника про його наявність та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.
Суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., представників судді – адвокатів Серафимова І.М. та Остапенка Є.С., скаржника Маселка Р.А. про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 29 квітня 2024 року, 27 травня 2024 року, 3 червня 2024 року та 17 червня 2024 року, повідомлено у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., її представників, свідків Цапліна О.К., Рашед Ю.О. та Пилипенко О.Г., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Новік Л.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Новік Лалі Мурманівна Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 призначена суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 4 листопада 2010 року № 2678-VІ обрана суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково. Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 переведена на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21 тимчасово, до 9 серпня 2021 року, суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Відповідно до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у звʼязку з притягненням до кримінальної відповідальності, дії судді Новік Л.М. кваліфікуються за частиною третьою статті 368 КК України – прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Як убачається з оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, зокрема ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 991/1007/22, 14 лютого 2022 року до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі – САП) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 9 лютого 2021 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення (прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища), передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (далі – КК України).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 травня 2022 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 7 березня 2023 року № 183/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. Тимчасово відсторонено суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
З оприлюднених на офіційному вебпорталі «Судова влада Україна» даних убачається, що на момент розгляду дисциплінарної справи зазначене вище кримінального провадження триває у Вищому антикорупційному суді.
Заступник Генерального прокурора – керівник САП Клименко О.В. 27 грудня 2023 року до Вищої ради правосуддя надіслано наданий старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № ____ – прокурором третього відділу САП Колотилом О.О. дозвіл на використання та розголошення відомостей, які містять копії матеріалів досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, у тому числі в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Із копій матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року за обвинуваченням судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, які містяться у клопотаннях про тимчасове відсторонення судді Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (вх. № 5916/0/8-21 від 25 червня 2021 року, вх. № 913/0/8-23 від 3 березня 2023 року), що перебувають у розпорядженні Вищої ради правосуддя, встановлено таке.
12 вересня 2021 року до провадження судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. розподілено цивільну справу № 175/3623/19 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА3, ОСОБА4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки недійсним.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від 13 вересня 2019 року у справі № 175/3623/19 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-яким особам здійснювати дії щодо відчуження та реєстрації нерухомого майна, а саме житлового будинку й земельної ділянки, на якій розташований будинок із господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до ухвали судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від 20 лютого 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
3 лютого 2021 року адвокат Цаплін О.К., який здійснював у справі № 175/3623/19 представництво інтересів відповідача ОСОБА3, подав до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі – Управління СБУ у Дніпропетровській області) заяву, у якій повідомив, що у жовтні 2020 року він подавав до СБУ заяву про вимагання суддею ОСОБА1 неправомірної вигоди за пришвидшення розгляду справи № 175/2154/20 за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6 та ухвалення рішення на користь позивача. Згодом, 27 січня 2021 року, він відвідав Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області для того, щоб одержати в помічників судді або безпосередньо в судді інформацію щодо розгляду цієї справи. Під час розмови з ОСОБА1 повідомив, що одночасно представляє інтереси відповідача ОСОБА3 у цивільній справі № 175/3623/19. Після обговорення обставин вказаної цивільної справи суддя повідомила, що для відмови судом у задоволенні позовних вимог та ухвалення судового рішення на користь відповідача необхідно передати їй неправомірну вигоду у виді грошових коштів.
На підставі викладеного Цаплін О.К., заявивши про готовність надати допомогу в документуванні факту вимагання у нього неправомірної вигоди, просив Управління СБУ у Дніпропетровській області розглянути його заяву та вжити заходів правового реагування.
При цьому в заяві Цаплін О.К. вказував, що обізнаний зі статтями КК України про відповідальність за надання неправдивих відомостей та визначене за це покарання.
5 лютого 2021 року заява Цапліна О.К. із Управління СБУ в Дніпропетровській області надійшла до Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ).
Відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 10 лютого 2021 року старший детектив Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Д. Давидчук 9 лютого 2021 року розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення Управління СБУ у Дніпропетровській області з долученою до нього заявою ОСОБА7.
Згідно з постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28 лютого 2021 року ОСОБА7 залучено до проведення негласних слідчих дій. У постанові зазначено, що проведеним досудовим розслідуванням було зібрано достатньо підстав вважати, що ОСОБА1 готується до вчинення тяжкого злочину, а отримати відомості та речі, які мають значення для досудового розслідування, можливо лише шляхом залучення ОСОБА7 як особи, яка на конфіденційній основі співпрацюватиме з органом досудового розслідування.
Прокурор САП Колотило О.О. у квітні 2021 року надіслав до НАБУ лист для приєднання до матеріалів кримінального провадження № ____ розсекречених матеріальних носіїв інформації, зокрема протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 січня 2021 року в рамках кримінального провадження № ____ від 13 жовтня 2020 року, із якого вбачається таке.
28 січня 2021 року співробітник Управління СБУ у Дніпропетровській області старший лейтенант Лічман Р.В. під час здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № ____ від 13 жовтня 2020 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, відповідно до якого 27 січня 2021 року ОСОБА7 та ОСОБА1 разом увійшли в кабінет і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, фрази такого змісту:
ОСОБА1: «У вас есть 5 минут».
ОСОБА7: «Я постараюсь уложиться, ОСОБА1».
ОСОБА1: «Говорите».
ОСОБА7: «Смотрите, тут как бы хотел спросить, во-первых, по ОСОБА5у. Там на следующей неделе уже ж у нас заседание. Можно ли рассчитывать, что мы получим сразу решение?..».
ОСОБА1: «…В принципе, я не вижу повода, чтобы его не рассмотрели».
ОСОБА7: «Я понял. Что для этого нужно?».
ОСОБА1: «Ну, как считаете нужным».
ОСОБА7: «Я понял. И второй вопрос по поводу (не дог., пауза)».
ОСОБА1: «Ну там куда-то вы вошли, в какой-то второй (не дог.)».
ОСОБА7: «Да, ОСОБА3…».
ОСОБА1: «… А Вы, кстати, за кого?».
ОСОБА7: «За ОСОБА3, за ответчика... Короче, там надо відмовити им в позові, и все. Право власності за нами остаеться. И все».
ОСОБА1: «Ну тут большой вопрос».
ОСОБА7: «Вот тож! Когда можно подойти тогда, по нему поговорить?».
ОСОБА1: «Надо его перенести, это заседание».
ОСОБА7: «Перенести его? Оно будет 26, по-моему, февраля».
ОСОБА1: «А-а, в феврале… Я думала Вы говорите…».
ОСОБА7: «Нет-нет-нет. На следующей неделе у нас вот этот ОСОБА5 наш».
ОСОБА1: «А, ну хорошо, я тогда почитаю».
Надалі між ОСОБА1 та ОСОБА7 відбулася розмова щодо обставин справи, під час якої ОСОБА1 зазначила таке:
ОСОБА1: «Ну, вот если я откажу в доверености – это не менше 2–3 часа. Если в этой части откажу, то сыпется все остальное».
ОСОБА7: «Ну, понятно».
ОСОБА1: «Два. Чтобы и вам было пристроиться».
ОСОБА7: «Понял. Чудесно, мне очень нравится... Я думаю, что тогда все там на днях, появлюсь по поводу ОСОБА5».
ОСОБА1: «Ну, и вы так уже как-то пробивайте, потому что, если нет смысла, то пошел он лесом… Ему дороже выйдет на втором этаже. И ходить, и пройти все круги ада».
Зазначений вище факт спілкування 27 січня 2021 року адвоката ОСОБА7 із суддею ОСОБА1 відображено також у протоколі допиту свідка (ОСОБА7) від 16 лютого 2021 року, у якому він пояснив деталі обговорення з ОСОБА1 обставин цивільної справи № 175/3623/19.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 5 березня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області лейтенантом Кудрєватих Д.С., який в рамках кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 4 березня 2021 року ОСОБА7 та ОСОБА1 увійшли в кабінет судді і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, фрази такого змісту:
ОСОБА7: «Так у нас же там 15-го числа будет ОСОБА3».
ОСОБА1: «Да».
ОСОБА7: «Да. Можно ж рассчитывать, чтоб это было уже окончательное решение... Вы откажете полностью им в исковых?».
ОСОБА1: «… А ты практику смотрел какую-нибуть? Нашел мне, показал что-нибудь, поработал над этим вопросом?».
ОСОБА7: «Честно? Нет… Ну, в общем, мы можем рассчитывать, что так будет окончательное решение уже?».
ОСОБА1: «Я уже боюсь тебе говорить так: «Знаешь, вот мы можем». Потому что вот этот второй иск, да…».
ОСОБА7: «ОСОБА5…».
ОСОБА1: «…Тут, понимаешь, как бы палка о двух конца… То есть ты должен написать, что хоть что-нибудь, что “Прошу на исполнение постановления... Сроки нарушены в связи с тем, что мой клиент…”. Просто ж ты так не можешь… Какое-то письмо ты должен, какое-то ходатайство».
ОСОБА7: «Ходатайство, да, подготовил».
ОСОБА1: «Сдавай его. Ну, и все. Да до ОСОБА3 еще, господи, так далеко. Это еще в апреле».
ОСОБА7: «Ну, так что, можем рассчитывать на окончательное?».
ОСОБА1: «Ну, какие-то же письменные пояснения ты будешь писать или нет?.. У тебя ж будут дебаты. Ты что-то ж будешь говорить».
ОСОБА7: «…Конечно… Я вам тогда подвезу дебаты свои. Ну, свои рассуждения, чтоб вы посмотрели по этому делу».
ОСОБА1: «Ну давай. До апреля месяца, дай Бог, чтоб мы были в хорошем здравии, живы и все остальное».
ОСОБА7: «Я тогда поговорю с клиенткой, подскочу к вам».
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 квітня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який в рамках кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 14 квітня 2021 року ОСОБА7 зателефонував ОСОБА1 і між ними у додатку для мобільного телефону Інтернет месенджера «WhatsApp» відбулася розмова такого змісту:
ОСОБА1: «Здравствуй, Саша!».
ОСОБА7: «Добрый вечер. ОСОБА1, вы звонили? Пропущенный от вас».
ОСОБА1: «Ну, ничего страшного. Не все так плохо».
ОСОБА7: «Да? Ну, завтра заседание. Может, я до заседания к вам подъеду, мы переговорим?».
ОСОБА1: «А на сколько?».
ОСОБА7: «На 14-ть у нас. Это по ОСОБА3. На 14-ть, по ОСОБА3».
ОСОБА1: «Слушай, зачем ты мне говоришь фамилию?! Я помню, как эта фамилия! Я спрашиваю, на сколько. И вообще, ты понимаешь, слово – не воробей, называется!».
ОСОБА7: «Все, я понял. Я же двоечник в этом плане».
ОСОБА1: «Давай завтра приедь где-то к 10-ти. Сможешь?».
ОСОБА7 – «Хорошо».
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 квітня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який в рамках кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 15 квітня 2021 року ОСОБА7 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, фрази:
ОСОБА7:«Здравствуйте, как ваше здоровьеце?».
ОСОБА1: «Нормально».
ОСОБА7: «ОСОБА1, я проговорил с клиентом по двум часам. В принципе, все нормально. Теперь что? Какой у нас план действий? Как мы поступаем? Когда нам выходить уже на окончательное, и там …».
ОСОБА1: «Да я бы сегодня… Я думала, что мы сегодня пойдем. Но… Давай попробуем его на 28-е апреля назначить».
ОСОБА7: «Угу».
ОСОБА1: «И, если что, там хотя бы резолютивку вынесу. Но ты ему говоришь, за то, чтобы я назначила «скасувати забезпечення», еще 500».
ОСОБА7: «Хорошо».
ОСОБА1: «...я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Это хитрый вопрос щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. И тебе придется говорить, что ты.., что позивач, який обґрунтовує твої позовні вимоги: “погано бачила”, “погано чула”, чи (нецензурний вислів) “не усвідомлювала”. Не призначати з цього приводу відповідних експертиз. И обязательно зверни на це увагу!».
ОСОБА7: «Понял».
ОСОБА1: «Щоб навіть запитав, поставив питання на розгляд, але клопотань таких не було – это очень важно! Я это буду прикреплять к решению».
Зазначений вище факт телефонної розмови адвоката ОСОБА7 із суддею ОСОБА1 та спілкування в робочому кабінеті судді відображено у протоколі допиту свідка (ОСОБА7) від 20 квітня 2021 року, у якому він пояснив деталі телефонної розмови з ОСОБА1 та зазначив про пояснення судді як йому потрібн підготувати дебати та яким буде механізм ухвалення рішення на користь ОСОБА3.
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24 травня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який в рамках кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 24 травня 2021 року ОСОБА7 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, такі фрази:
ОСОБА7: «Здравствуйте, ОСОБА1! Как ваш отпуск?».
ОСОБА1: «Нормально».
ОСОБА7: «Уже все? Полностью работаете, в рабочем процессе?».
ОСОБА1: «Еще нет, еще только пытаюсь».
ОСОБА7: «А! Пытаетесь?».
ОСОБА1: «Двери открывайте и закрывайте. Что? Спрашивайте, что?».
ОСОБА7: «Ax! Смотрите, у нас же 7-го числа заседание».
ОСОБА1: «Так, это у нас кто?».
ОСОБА7: «ОСОБА3».
ОСОБА1: «ОСОБА3».
ОСОБА7: «Да».
ОСОБА1: «Надо его уже заканчивать».
ОСОБА7: «Надо заканчивать. Можем ли мы рассчитывать, что будет уже окончание у нас?».
ОСОБА1: «Оно у нас на какой стадии, скажи мне?».
ОСОБА7: «А у нас уже все, в принципе. У нас уже по идее должно было вот перед вашим от пуском…».
ОСОБА1: «…Ну, вот смотрите, я его поставила на 16:30, чтобы можно было пойти… В совещательную комнату. Попробуем мы пойти в совещательную. Ну, и что мы там с тобой как-то говорили?».
ОСОБА7: «Ну, вы сказали два часа и еще полчаса».
ОСОБА1: «Угу, угу. Да».
ОСОБА7: «Да. Все, тогда я, там, либо на этой недельке, либо на следующей к вам подскочу».
ОСОБА1: «Хорошо».
ОСОБА7: «Что по сегодняшнему дню? Что можно сегодня?».
ОСОБА1: «А что у нас с этим...».
ОСОБА7 – «ОСОБА5? А он уже заявил, этот, адвокат клопотання про те, що це в загальному провадженні. Було спрощене. А мы перешли в загальне провадження».
ОСОБА1: «Ну, сегодня, я надеюсь, закроем підготовче. А ты должен был посмотреть практику... Хорошо, Саша, иди, чтобы вы не столкнулись…».
ОСОБА7: «Да, хорошо, тогда в 12:30 я буду здесь!».
Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 8 червня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який в рамках кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 7 червня 2021 року ОСОБА7 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, зокрема такого змісту:
ОСОБА7: «Здравствуйте. Можно?».
ОСОБА1: «Да, присаживайтесь».
ОСОБА7: «Та я просто рассчитывал, что мы уже сегодня все – стартанем, все сделаем, блин. Я даже с собой «два с половиной» часа забрал».
При цьому ОСОБА7 дістав згорнутий аркуш паперу білого кольору, показав його ОСОБА1, тримаючи перед собою.
ОСОБА1: «Ну, да что я могу сделать? Ну, вот, блин. Там у нас, и мы сейчас это, а там (незензурна лексика), свідок якийсь недопитаний. Я хочу спеціально вот этого ОСОБА8…».
ОСОБА7: «Так что, сегодня нелетная погода будет?».
ОСОБА1: «У?».
ОСОБА7:«Нелетная погода сегодня? Ничего тогда?».
ОСОБА1: «Ну, я не знаю, как вы хотите».
ОСОБА7: «Ну, как? Ну, блин. Я могу… Давайте уже наверняка тогда».
ОСОБА1: «Давайте».
ОСОБА7 підійшов до робочого столу, поклав на нього згорнутий аркуш паперу білого кольору та відійшов, одночасно ОСОБА1 взяла вказаний аркуш у руки та поклала під свій робочий стіл.
Подальший діалог полягав в обговоренні матеріалів справи, зокрема щодо представника сторони, який є «братом судьи ОСОБА8 из АНД». Також звучали такі фрази:
ОСОБА1: «Я уже сама заинтересована».
ОСОБА7: «Понятно».
ОСОБА1: «Вот здесь мне не сложно».
ОСОБА7: «Хорошо. У нас послезавтра этот, гребаный ОСОБА5».
ОСОБА1: «С ОСОБА5, вообще-то, то печально. Потому что я знаю, какие действия будут у адвоката. Это будут 100 процентов – “зупинити провадження до розгляду”».
Після обговорення інших, не пов’язаних зі справою питань, ОСОБА1 повідомила ОСОБА7, яка судова практика має бути застосована в цивільній справі за позовом ОСОБА5.
Під час розмови були озвучені, зокрема, такі фрази:
ОСОБА1: «Вы понимаете, как. Смотрите, там должна быть какая практика…».
ОСОБА7: «…Я Вам дебаты давал, кстати, читать? Не смотрели вы?».
ОСОБА1: «По-моему, давали».
Після цього ОСОБА1 надала ОСОБА7 вказівки щодо необхідності написати клопотання щодо неприбуття представника в судові засідання.
ОСОБА1: «… Пишите. Вот, сейчас сядьте и пишите, “які засідання він не був“. “Що він не надав підстави неявки в минулі“. Какое количество заседаний, уважительных причин. И документов, подтверждающих уважительность “неприбуття до судової зали не надав“…».
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА7 від 8 червня 2021 року ОСОБА7 пояснив, що 7 червня 2021 року детектив НАБУ у присутності понятих вручив йому грошові кошти в сумі 2500 доларів США як предмет неправомірної вигоди, яку він мав передати судді ОСОБА1. Отримані грошові кошти ОСОБА7 загорнув в аркуш білого кольору формату А4 та поклав до лівої нагрудної кишені свого піджака. Того самого дня ОСОБА7 , перебуваючи у приміщенні службового кабінету судді ОСОБА1, як зазначено у протоколі допиту свідка ОСОБА7, запитав у судді, чи необхідно йому передати ці кошти, на що ОСОБА1 відповіла згодою.
У протоколі вказано, що суддя ОСОБА1 взяла в руки аркуш паперу із загорнутими в нього грошовими коштами та поклала під свій робочий стіл.
При цьому ОСОБА7 зауважив, що, говорячи про 2500 доларів США, він вживав умовну фразу «два с половиной часа», оскільки саме таку фразу під час попередніх розмов суддя ОСОБА1 обрала як завуальовану форму визначення суми неправомірної вигоди.
Із наявних у матеріалах кримінального провадження протоколів допиту свідка від 13 липня 2021 року вбачається, що помічники судді Новік Л.М., ОСОБА9 та ОСОБА10, надали аналогічні за змістом пояснення, що вони не чули жодних розмов щодо висловленої ОСОБА7 пропозиції судді ОСОБА1 про надання неправомірної вигоди не чули.
Водночас, помічник судді Новік Л.М., ОСОБА9 вказала, що ОСОБА7 після вступу у справу № 175/3623/19 як представник ОСОБА3, неодноразово заходив до них у кабінет та зазвичай запитував, чи може ОСОБА1 його прийняти. Іноді він заходив до судді та спілкувався з нею, проте точну кількість разів помічник не пам’ятає. При цьому, ОСОБА1 іноді повідомляла, що не може його прийняти. На запитання старшого детектива НАБУ Давидчук Д.П., чи відомі їй випадки, щоб ОСОБА1 просила ОСОБА7 вийти з кабінету (можливо, з підвищеною інтонацією в голосі), ОСОБА9 відповіла, що таких випадків не пам’ятає. Вказала, що оскільки суддя Новік Л.М. іноді розглядає цивільні справи у себе в кабінеті, сторони, їх представники можуть після розгляду справи залишитись в її кабінеті для узгодження певних питань у справах.
Помічник судді ОСОБА10 на запитання старшого детектива НАБУ Давидчук Д.П., чи відомі їй випадки, коли суддя ОСОБА1 спілкувалася із ОСОБА7 у себе в кабінеті, відповіла, що не пам’ятає таких випадків. На запитання, чи була ОСОБА10 присутня під час розмов між ОСОБА7 та ОСОБА1, та чи чула їх зміст, відповіла, що не була присутня під час таких розмов, їх змісту не чула. На запитання, чи приймає ОСОБА1 у себе в кабінеті адвокатів, представників сторін, сторони в інших справах, ОСОБА10 відповіла: «Ні, вона не веде прийом громадян».
Згідно з протоколом допиту свідка від 13 липня 2021 року Сапай О.Г., яка працювала на посаді секретаря судді, зокрема, пояснила, що 7 червня 2021 року повідомила ОСОБА7, який перебував у коридорі, про те, що розгляд справи не відбудеться, на що він відповів, що хоче поговорити з ОСОБА1 особисто. На слова секретаря, що ОСОБА7 чекає в коридорі, суддя сказала повідомити йому дату засідання у справі. Секретар вийшла та повідомила цю інформацію ОСОБА7, після чого він зайшов до кабінету судді, у якому пробув близно 10 хвилин.
Відповідно до наявних у матеріалах дисциплінарної справи письмових пояснень судді Новік Л.М. від 14 липня 2021 року, які надсилалися нею в межах проведення попередньої перевірки за скаргою Маселка Р.А. членом Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С., суддя повідомляла таке.
Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
На думку судді Новік Л.М., зміст скарги Маселка Р.А. заперечує застосування принципу презумпції невинуватості при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. У Рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Суддя Новік Л.М. також зазначила, що однією з таких правових презумпції є закріплена в статті 62 Основного Закону України презумпція невинуватості, згідно з якою особа вважається «невинною» доти, доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку. Цей самий принцип має бути застосований також при притягненні особи до дисциплінарної відповідальності.
У поясненнях судді Новік Л.М. зазначено, що принцип презумпції невинуватості є міжгалузевим, сфера його дії повʼязана з тими галузями права, які визначають процедуру встановлення винуватості особи у вчиненні правопорушення та притягнення її до юридичної відповідальності, у тому числі і до дисциплінарного стягнення. Презумпція невинуватості є не суб’єктивною думкою, а об’єктивним правовим станом, в силу якого закон вважає обвинуваченого невинуватим.
За твердженням судді Новік Л.М., інформація, зазначена у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. стосовно факту вчинення нею дисциплінарного проступку, отримана з різних інформаційних джерел та на час надання пояснень доведена не була.
У поясненнях наголошено, що адвокат Маселко Р.А. щотижня надсилає до Вищої ради правосуддя близько п’яти скарг щотижня на суддів з різних підстав. На думку судді, це свідчить про навмисну інформаційну кампанію, направлену на відверту дезінформацію щодо діяльності суддів та підрив авторитету судової влади.
Крім того, 6 березня 2023 року суддя Новік Л.М. в межах розгляду Вищою радою правосуддя 7 березня 2023 року клопотання про її відсторонення від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження, надіслала до Вищої ради правосуддя письмові пояснення, у яких, зокрема, зазначила таке.
8 жовтня 2020 року адвокат Цаплін О.К. увійшов до її кабінету та привітав із Днем юриста, після чого попросив прискорити розгляд справи за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6 про стягнення боргу. На це прохання вона відповіла, що справа буде вирішена своєчасно і належним чином на підставі повного та об’єктивного дослідження наявних у справі доказів, при цьому жодного прохання щодо отримання неправомірної вигоди не висловлювала. Суддя Новік Л.М. також у поясненнях вказала, що у період з 4 листопада 2020 року по 27 січня 2021 року Цаплін О.К., будучи конфіденційним співробітником НАБУ, здійснюючи аудіо-, відеоконтроль, неодноразово приходив до її робочого кабінету та підбурював до вчинення корупційного злочину.
У письмових поясненнях суддя наголосила, що жодного разу не висловлювала Цапліну О.К. прохання надати конкретну суму неправомірної вигоди за швидкий розгляд справи за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6 про стягнення боргу.
У зв’язку з наведеним 30 вересня 2022 року детектив НАБУ, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____, виніс постанову про закриття кримінального провадження.
На думку суді Новік Л.М., детективи НАБУ, розуміючи, що її дії не містять складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, разом із адвокатом Цапліним О.К. вирішили використати іншу судову справу для досягнення поставленої мети.
Як зазначено у письмових поясненнях, вказані обставини в сукупності з іншими доказами, які зібрані в межах кримінального провадження № ____, свідчать про провокований таємним агентом ОСОБА7 злочин і невинуватість судді Новік Л.М.
Додатково до письмових пояснень судді Новік Л.М. до Вищої ради правосуддя було надіслано копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) Дніпропетровської області від 6 жовтня 2022 року № 4/ДПР-22.
Вказаним рішенням адвоката Цапліна О.К. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та припинено його адвокатську діяльність у межах дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Новік Л.М.
У розділі ІІ «Виклад позиції та доводів скаржника» згаданого рішення КДКА, зокрема зазначено, що адвокат Цаплін О.К. неодноразово приходив до робочого кабінету судді Новік Л.М. і підбурював її до вчинення корупційного злочину. Адвокат Цаплін О.К. сформулював у позапроцесуальний спосіб задачу у справі, просивши відмовити в позові. Адвокат Цаплін О.К. в період з 8 жовтня 2020 року по 7 червня 2021 року щонайменше 8 разів відвідував робочий кабінет судді.
Варто зазначити, що суддя Новік Л.М. звернулася до КДКА Дніпропетровської області зі скаргою на дії адвоката Цапліна О.К., у якій повідомляла про події жовтня 2020 року – червня 2021 року, лише 24 травня 2022 року, тобто після її тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя рішенням Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21.
При цьому в реєстрі на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя відсутня інформація про звернення судді Новік Л.М. до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в її діяльність з цього приводу.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду на електронну адресу Вищої ради правосуддя 12 березня 2024 року від ОСОБА7, який є свідком у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, надійшли клопотання та ксерокопія завіреної 10 травня 2023 року приватним нотаріусом Кейтельгіссер О.М. заяви, яку він подав до Вищого антикорупційного суду.
У клопотанні Цаплін О.К., зокрема, зазначив, що, переглядаючи офіційний вебсайт Вищої ради правосуддя, ознайомився з ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 89/1дп/15-24 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., у звʼязку із чим вважає за необхідне повідомити про те, що на цей час, його за ініціативою суду 20 грудня 2023 року було повторно допитано у звʼязку зі зміною показань у частині того, що всі його дії, поведінка були сплановані задля паплюження судді працівниками Управління СБУ у Дніпропетровській області під примусом і залякування.
У вказаній вище заяві, долученій до клопотання, Цаплін О.К. зазначив таке.
Приблизно у вересні 2020 року до нього звернулися працівники Управління СБУ у Дніпропетровській області із пропозицією виступити посередником у наданні неправомірної вигоди суді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. з метою подальшого виявлення та розкриття корупційного злочину правоохоронним органом.
Для цього Цаплін О.К. мав увійти в довіру до судді. Працівники СБУ інструктували його щодо поведінки та фраз під час спілкування із суддею.
Оскільки для виконання поставленої задачі Цапліну О.К. не було достатньо спілкування із суддею лише в судових засіданнях, він звернувся до знайомої йому ОСОБА11, яка працювала секретарем судового засідання Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, із проханням організувати неформальну зустріч із суддею Новік Л.М.
Приблизно у жовтні 2020 року до помічника судді Новік Л.М. – Рашед Ю. підійшла ОСОБА11 разом із Цапліним О.К., і попросила ії познайомити його із суддею. Рашед Ю. запитала про це Новік Л.М. і отримала категоричну відмову. Тоді Цаплін О.К. вирішив самостійно побудувати неформальні відносини із суддею Новік Л.М., зокрема очікував суддю перед її кабінетом, був наполегливим у привітаннях.
У період з жовтня 2020 року по січень 2021 року Цаплін О.К., як зазначено у заяві, неодноразово зустрічався з Новік Л.М. і просив у позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6, намагаючись спровокувати суддю Новік Л.М. до вчинення корупційного злочину, яка жодного разу не висловила прохання у наданні їй неправомірної вигоди за прискорення розгляду цивільної справи.
22 січня 2021 року Цаплін О.К. зателефонував суді Новік Л.М., повідомив їй, що вступив у іншу цивільну справу і попросив цю справу обговорити.
27 січня 2021 року Цаплін О.К. зʼявився до суду, і увійшов до кабінету судді. Під час неформальної розмови з нею натякнув про можливість надати неправомірну вигоду за відмову у задоволенні позові у справі, у якій він представляв відповідача.
Як убачається із заяви Цапліна О.К., суддя Новік Л.М. на його натяк про можливість надати неправомірну вигоду повідомила, що, якщо вона відмовить у позові, то це буде не менше 2–3 години. Після цієї розмови, на підставі заяви Цапліна О.К. було відкрито кримінальне провадження та залучено Цапліна О.К. до конфіденційного співробітництва.
Надалі, як зазначив Цаплін О.К. у поданій до Вищого антикорупційного суду заяві (ксерокопію надіслано до Вищої ради правосуддя), він активно підтримував зв’язок із суддею у вигляді дзвінків-нагадувань, неодноразово зустрічався із суддею Новік Л.М., і наполягав на якнайшвидшому розгляді цивільної справи, неодноразово натякав про готовність у будь-який час передати неправомірну вигоду, проте суддя не виявляла інтересу і зацікавленості.
7 червня 2021 року Цапліна О.К. було залучено до контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Коли Цаплін О.К. прийшов із заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, секретар судді Новік Л.М. повідомила, що судове засідання у справі № 75/3623/19 не відбудеться у звʼязку з неявкою представника позивача.
Відповідно до наведених у заяві пояснень, Цаплін О.К. повідомив секретарю, що чекатиме на суддю стільки, скільки потрібно. Його завданням було потрапити до кабінету судді, щоб залишити там гроші, тому він влаштував у приймальні сварку із секретарем, ніби вимагаючи судового засідання. Після цього суддя Новік Л.М. впустила його до кабінету, відтак Цаплін О.К. дістав із внутрішньої кишені піджака та поклав на стіл конверт, у якому були гроші. У руках він тримав файл із документами, для того, щоб затримати увагу судді на розмові, надаючи час працівникам НАБУ і СБУ потрапити до суду.
Звертаючись до Вищої ради правосуддя із зазначеним вище клопотанням та ксерокопією заяви, Цаплін О.К. повідомив, що готовий під час розгляду дисциплінарної справи надати пояснення особисто, а тому його було викликано, як свідка у призначене на 29 квітня 2024 року засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
29 квітня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя задоволено клопотання адвоката Остапенка Є.С. про виклик свідків. У призначене на 27 травня 2024 року засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викликані такі свідки: Ганна Сотник, Юлія Рашед, Оксана Сапай та Оксана Варава.
У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 29 квітня 2024 року, суддя Новік Л.М. повідомила, що у двох кримінальних провадженнях (одне з яких закрито за відсутності складу злочину) була вчинена провокація. На думку судді, відео та записи, які є предметом розгляду у Вищому антикорупційному суді, не є тими доказами, що підтверджують її вину, адже вони не передають весь зміст діалогів.
Суддя зазначила, що висловлювання Цапліна О.К. «Как бы нам», «Ну ми же домовлялись», на що вона запитувала: «На який день?», свідчили про те, що вона не слідкувала за засіданням та не знала коли воно відбудеться.
Суддя Новік Л.М. також вказала, що Цаплін О.К., озвучуючи фрази; «Як же так… как бы нам…», «А на следующий раз буде рішення?», «Ну вы же обещали, я же уже там принес дебаты», як професійний адвокат усвідомлював, що до ухвалення остаточного рішення ще багато роботи, тому в судді склалося враження, що він приходив у засідання не для захисту порушених прав сторін.
На запитання поставлене щодо обставин, за яких їй вперше стало відомо про Цапліна О.К., зокрема як адвоката, суддя Новік Л.М. пояснила, що у вересні 2020 року її секретар повідомила, що Ганна Сотник, яка працює у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, неодноразово підходила до них та повідомляла, що у провадженні судді Новік Л.М. бере участь «гарний» захисник, якого всі знають і він «свій».
Дізнавшись, що через певний час Г. Сотник знову неодноразово приходила до помічника та секретаря, суддя наказала їм відмовляти Г. Сотник, про що вона не просила б.
Уперше суддя почула про адвоката Цапліна О.К. та побачила його після постановлення у справі ухвали про забезпечення позову за його клопотанням, після чого він з метою отримання копії ухвали прийшов до суду 8 жовтня 2020 року, що співпало зі святом, а він, як пояснила суддя Новік Л.М., постійно був «нав’язливий у привітаннях».
На запитання головуючого, чи не насторожило суддю те, що Г. Сотник сказала, що адвокат «свій», і що саме мала на увазі суддя Новік Л.М., використовуючи слово «свій для судді», суддя пояснила, що Г. Сотник до неї не зверталася та не розмовляла з нею. Такі слова судді передала секретар.
На запитання, звідки в адвоката був номер мобільного телефону судді, а в судді номер телефону адвоката, суддя Новік Л.М. пояснила, що в нього є номери всіх телефонів – від секретаря до помічника, а в неї його номер з'явився, тому що адвокат неодноразово їй телефонував.
На запитання щодо характеру стосунків між суддею та адвокатом, ураховуючи, що суддя під час розмов суддя зверталася до нього лише по імені, суддя пояснила, що він здебільшого так представлявся.
На запитання, чи зверталася суддя до КДКА Дніпропетровської області, суддя Новік Л.М. повідомила, що дійсно зверталася до КДКА зі скаргою, оскільки вважає, що адвокат не має права співпрацювати з будь-якими органами.
На запитання доповідача, чому суддя звернулася до КДКА лише у травні 2022 року, тобто після тимчасового відсторонення її від посади рішенням Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року, та не зверталася зі скаргою раніше, ураховуючи, що події про які повідомила КДКА стосувалися періоду жовтня 2020 року – червня 2021 року, суддя зазначила, що не пам’ятає дати звернення до КДКА, але пояснила, що як тільки в неї з’явилася така можливість, вона з допомогою адвоката звернулася до КДКА.
На запитання, чому суддя не звернулася до Вищої ради правосуддя з відповідним повідомленням про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя адвоката Цапліна О.К., суддя вказала, зокрема, що справа, у якій адвокат здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА3, про що він постійно нагадував під час розгляду справи за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6, перебувала в її провадженні з кінця 2019 року, а з урахуванням запровадженого локдауну, неявки в судові засідання позивачів та відповідачів, вважала його наполегливість щодо розгляду справи цілком законною.
Представник судді Новік Л.М. – адвокат Серафимов І.М. у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повідомив, що Управління СБУ у Дніпропетровській області вирішило притягнути суддю до відповідальності за відсутності будь-яких фактів про її злочинну діяльність. Для цього було здійснено заміну у справі адвоката Цапліна О.К., який не ставив за мету захищати інтереси конкретної особи, а єдиною його метою була провокація вчинення корупційного злочину суддею.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), адвокат (без конкретизації рішень) вказав, що функція правоохоронного органу полягає у фіксуванні і пасивній поведінці. Лише тоді це є правильно задокументований злочин, який має отримати єдиний правовий результат – обвинувальний вирок. В інших випадках, коли штучно ініціюється кримінальне провадження, ЄСПЛ неодноразово зазначав про провокацію злочинів і недопустимість усіх доказів.
Адвокат вказав, що на цей час Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінює докази, які в контексті практики ЄСПЛ є недопустимими, оскільки підхід під час застосування принципів дисциплінарного стягнення не відрізняється від підходу до застосування принципів кримінального судочинства.
Захисник судді Новік Л.М. – адвокат Остапенко Є.С. в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої рад правосуддя звернув увагу, зокрема на джерела відомостей, які стали підставою для звернення зі скаргою, а саме на публікації в мережі Інтернет, у яких були зазначені персональні дані судді, а також посилання скаржника на рішення Вищої ради правосуддя та ухвалу Вищого антикорупційного суду, що є фактично позицією сторони обвинувачення, яка може бути спростована та відображена у вироку Вищого антикорупційного суду. З урахуванням наведеного адвокат зазначив, що є всі підстави для зупинення провадження у справі, і лише якщо вироком будуть встановлені факти, можливо буде ухвалювати рішення в дисциплінарній справі.
Свідок Цаплін О.К. у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повідомив, що із суддею Новік Л.М. його пов’язують лише робочі стосунки, оскільки він як адвокат брав участь у цивільних справах за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6 та ОСОБА2 до ОСОБА4, ОСОБА3.
Відповідно до пояснень Цапліна О.К. влітку 2020 року до нього звернулися працівники правоохоронних органів та повідомили, що у них є певний компрометуючий матеріал стовно нього, запропонували на правах конфіденційного співробітництва надати неправомірну вигоду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., на що Цаплін О.К. погодився.
Після цього під керівництвом правоохоронних органів, керуючись їх інструктажем Цаплін О.К. надав неправомірну вигоду судді Новік Л.М.
На запитання доповідача щодо обставин знайомства із суддею, Цаплін О.К. повідомив, що обставин не пам’ятає, але це відбулося під час розгляду справи за позовом ОСОБА5, коли він звернувся до судді із запитанням, що робити для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, на що Новік Л.М. відповіла: «Все буде по закону, все буде так, як треба».
На запитання щодо обставин, зазначених у нотаріально завіреній заяві, яку Цаплін О.К. подав до Вищого антикорупційного суду, та копія якої надіслана до Вищої ради правосуддя, у якій вказано, що Цаплін О.К. неодноразово зустрічався із суддею та просив її в позапроцесуальний спосіб її прискорити розгляд справи, Цаплін О.К. пояснив, що всі ці зустрічі керувалися працівниками правоохоронних органів, які проводили інструктаж, що і як говорити, на чому акцентувати та яких висловів уникати.
На запитання доповідача щодо того, що Цаплін О.К. пропонував щось судді і, відповідно, чи погоджувалася вона на це, чи ні, Цаплін О.К. відповів ствердно, пояснивши, що здебільшого вітав її зі святом та дарував квіти для налагодження дружніх стосунків для того, щоб запропонувати неправомірну вигоду.
На наступне запитання доповідача Цаплін О.К. відповів, що нічого не пропонував судді і не пам’ятає, чи телефонувала йому суддя.
На запитання доповідача, за що Цапліна О.К. позбавили свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за скаргою Новік Л.М., Цаплін О.К. відповів: «неетична поведінка».
На уточнювальне запитання доповідача, які дії свідчили про його неетичну поведінку, чи така поведінка полягала виключно в даруванні квітів судді, Цаплін О.К. відповів, що не пам’ятає змісту рішення КДКА та вважає, що це не стосується дисциплінарної справи стосовно судді Новік Л.М.
На запитання, як реагувала суддя на неодноразові натяки про готовність у будь-який час передати неправомірну вигоду, Цаплін О.К. пояснив, що суддя відповідала, що нічого не потрібно, все буде в межах закону.
На запитання представника судді Новік Л.М. щодо характеру розмов Цапліна О.К. із суддею Новік Л.М. під час зустрічей, Цаплін О.К. відповів, що цього не пам’ятає, зазначив, що розмови мали суто побутовий характер.
На запитання члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О., чи обговорювалися певні обставини у справі, у якій він був представником, Цаплін О.К. відповів, що майже весь час суддя Новік Л.М. здійснювала розгляд справи у своєму робочому кабінеті, поряд із яким розміщений кабінет секретарів та помічників судді, тому обговорювати будь-що інше не було сенсу і можливості, проте з його сторони були натяки.
На запитання члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О. Цаплін О.К. відповів, що не пам’ятає точного змісту розмов із суддею, оскільки минуло багато часу.
На поставлене суддею Новік Л.М. запитання Цапліну О.К., чи консультувала вона його, відповів, що не консультувала. На запитання, чи надавала які-небудь вказівки, як діяти в тій чи іншій справі, адвокат відповів, що не пам’ятає.
27 травня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяли участь свідки Рашед Ю.О. та Пилипенко О.Г.
Свідок Рашед Ю.О. повідомила, що працює у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області помічником судді із 2012 року. Із 2019 року працює другим помічником судді Новік Л.М. та наразі перебуває у відпустці для догляду за дитиною.
На запитання представника судді Новік Л.М. – адвоката Остапенка Є.С., чи знайома вона із Цапліним О.К., пояснила, що дійсно знає його як адвоката, який брав участь у розгляді справі, яка перебувала у провадженні судді Новік Л.М. приблизно у 2021 році.
На запитання адвоката Остапенка Є.С., чи була Рашед Ю.О. свідком того, що суддя Новік Л.М. спілкувалася з адвокатом Цапліним О.К. у позапроцесуальний спосіб, чи запрошувала його до свого кабінету, Рашед Ю.О. відповіла, що суддя не здійснює прийому громадян, і вона не бачила, щоб у кабінеті судді поза судовим засіданням був присутній саме адвокат Цаплін О.К., який часто був у коридорі суду та чекав на розгляд справи.
На запитання адвоката Остапенка Є.С., чи намагався адвокат потрапити на зустріч чи просив передати судді, що він її очікує, Рашед Ю.О., відповіла ствердно.
На запитання адвоката Остапенка Є.С. про те, як поводився адвокат, Рашед Ю.О. відповіла, що він завжди був «дружелюбним», міг очікувати по декілька годин до та після справи.
На запитання представника судді Новік Л.М., за яких обставин адвокат потрапив до кабінету судді в день проведення обшуку, Рашед Ю.О. пояснила, що того дня було призначено розгляд справи за його участю, і він прийшов до суду за декілька годин. Цапліна О.К. повідомили, що справу буде перенесено на іншу дату, однак він все одно наполягав на зустрічі.
На запитання представника судді Новік Л.М., чи бачила вона, як Цаплін О.К. залишив кабінет судді, Рашед Ю.О. пояснила, що коли Цаплін О.К. вийшов із кабінету, суддя вийшла за ним, намагаючись його зупинити, але в цей момент до приміщення зайшли люди з камерою.
На запитання судді Новік Л.М. Рашед Ю.О. відповіла, що суддя Новік Л.М. не запрошувала Цапліна О.К. до свого кабінету ні особисто, ні через неї чи секретаря, та не давала їй [Рашед Ю.О.] або у її присутності будь-яких розпоряджень щодо підготовки проєктів рішень у двох справах, у яких Цаплін О.К. здійснював представництво. Рашед Ю.О. також повідомила, що не була присутня під час приватних розмов судді з адвокатом.
На запитання доповідача, чи відвідував Цаплін О.К. кабінет судді у дні, коли справи, у яких він здійснював представництво сторін, не були призначені до розгляду, Рашед Ю.О. відповіла, що про це їй не відомо.
Свідок Пилипенко О.Г. повідомила, що працювала секретарем у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області з 2018 року. Безпосередньо із суддею Новік Л.М. почала працювати із січня 2019 року.
На запитання представника судді Новік Л.М. – адвоката Остапенка Є.С. щодо обставин, за яких Пилипенко О.Г. стало відомо про адвоката Цапліна О.К. та чи були в нього спроби познайомитися із суддею, Пилипенко О.Г. відповіла, що познайомилася з адвокатом Цапліним О.К. приблизно у 2020 році під час розгляду цивільної справи. Під час розгляду першої справи адвокат був привітний, а в іншій справі – наполегливий, наголошував на необхідності проведення судових засідань. Пилипенко О.Г. також відповіла, що свідком особистого спілкування судді з адвокатом будь-коли, окрім у дні засідань, вона не була. Особисто у кабінет судді адвокат не заходив, лише після засідань залишався там на декілька хвилин для погодження дати наступного засідання.
На запитання судді Новік Л.М., чи заходив представник Цаплін О.К. до її кабінету, Пилипенко О.Г. пояснила, що він заходив до приймальні.
На запитання судді Новік Л.М., чи приходив представник в інші дні, крім днів, коли були призначені справи до розгляду, Пилипенко О.Г. пояснила, що він міг приходити не у дні засідання, та чекати у коридорі під дверима.
На запитання судді Новік Л.М., про те чого весь той час вимагав від неї останні півроку адвокат Цаплін О.К., Пилипенко О.Г. відповіла, що адвокат вимагав проведення засідання і ухвалення рішення.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року).
Згідно зі статтею 14 Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу. Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Вказані положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.
У Кодексі суддівської етики закріплено, що суддя має уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом.
Відповідно до преамбули Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи) довіра до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Підтримання високих стандартів поведінки суддів є безпосереднім обов’язком судових органів кожної держави.
Відповідно до пунктів 4.3. та 5.2. Бангалорських принципів, суддя у своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення. При виконанні своїх судових обов'язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи.
Суддя вимагає від юристів, що беруть участь у судовому засіданні, утримуватися від демонстрації (на словах чи у поведінці) упередженості чи прихильності на підставах, що не стосуються справи, за винятком тих випадків, що мають значення для предмета судового розгляду та можуть бути законним чином виправдані (пункт 5.5. Бангалорських принципів).
Встановлений Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя факт обговорення поза межами судового засідання судді Новік Л.М. з адвокатом Цапліним О.К. обставин та порядку розгляду цивільної справи, позитивне реагування на дії адвоката щодо схилення до ухвалення певного судового рішення вказує на те, що суддя не дотрималася норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексом суддівської етики щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, неухильного додержання вимог закону, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя до пояснень судді Новік Л.М., яка вважала наполегливість адвоката Цапліна О.К. законною, ставиться критично, оскільки суддя Новік Л.М., звернувшись до КДКА Дніпропетровської області зі скаргою на дії адвоката Цапліна О.К., який у позапроцесуальний спосіб просив її відмовити у позові, не здійснила жодних, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» дій щодо уникнення ситуацій, що створюють видимість наявності у судді певних схильностей і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки складають уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами.
Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи відомості не залишають сумніву щодо наявності позапроцесуальних взаємовідносин, що полягали, зокрема в обговоренні матеріалів цивільної справи № 175/3623/19 між суддею Новік Л.М. та адвокатом Цапліним О.К., і що така поведінка судді порушує норми суддівської етики та стандарти поведінки, викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
Щодо тверджень судді Новік Л.М. про те, що скаржник Маселко Р.А. надсилав до Вищої ради правосуддя близько п’яти скарг щотижня, що, на її думку, свідчить про навмисну інформаційну кампанію, направлену на дискредитацію її як добропорядного судді, необхідно зазначити, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (частина перша статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Жодних обмежень щодо суб’єкта звернення з дисциплінарною скаргою Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.
Підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку. Тому у випадку встановлення таких обставин дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя у процесі розгляду дисциплінарної справи сама по собі скарга та наведені в ній мотиви вже не мають правового значення для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року, судове провадження № 11-38сап20.
Щодо посилання судді та її представників на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та твердження, що скаржник Маселко Р.А. заперечує застосування принципу презумпції невинуватості, оскільки її вину не доведено обвинувальним вироком, необхідно наголосити, що під час розгляду дисциплінарної справи не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачення стосовно судді ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, яке здійснюється в межах судового розгляду Вищим антикорупційним судом, а лише оцінюються відомості та факти на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите.
Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).
Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18).
Факт наявності позапроцесуальних взаємовідносин судді Новік Л.М. з адвокатом Цапліним О.К. підтверджується наявними в матеріалах дисциплінарної справи відомостями, а також даними, що містять копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, зокрема:
- заявою ОСОБА7 від 3 лютого 2021 року, поданою до УСБУ у Дніпропетровській області;
- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 січня, 5 березня, 15 квітня, 24 травня та 8 червня 2021 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА7 від 16 лютого 2021 року, під час якого він дав показання щодо обставин розмови 27 січня 2021 року із суддею ОСОБА1;
- протоколом допиту свідка ОСОБА7 від 20 квітня 2021 року, під час якого ОСОБА7 пояснив, що 14 квітня 2021 року йому зателефонувала ОСОБА1 та запропонувала зустрітися наступного дня у її робочому кабінеті. Під час зустрічі 15 квітня 2021 року ОСОБА1 проінструктувала ОСОБА7 щодо порядку його виступу в судовому засіданні, повідомила, що за зняття арешту з нерухомого майна необхідно додатково надати їй неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США;
- протоколом допиту свідка ОСОБА7 від 8 червня 2021 року, відповідно до якого 7 червня 2021 року в робочому кабінеті ОСОБА1 відбулася зустріч із ОСОБА7;
- поданою до Вищого антикорупційного суду заявою Цапліна О.К. (копію якої 12 березня 2024 року надіслано Цапліним О.К. до Вищої ради правосуддя) у якій він зазначає про те, що в період із жовтня 2020 року до січня 2021 року неодноразово зустрічався із суддею ОСОБА1 та активно підтримував із нею зв’язок у вигляді дзвінків-нагадувань, неодноразово зустрічався із суддею та просив у позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд цивільної справи;
- рішенням КДКА Дніпропетровської області, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката Цапліна О.К. та припинено його адвокатську діяльність, яке містить виклад позиції та доводів скаржника (суддя Новік Л.М.), у яких, зокрема, зазначено, що адвокат Цаплін О.К. неодноразово приходив до робочого кабінету та підбурював суддю до вчинення корупційного злочину; сформулював у позапроцесуальний спосіб задачу у справі: попросив відмовити у задоволенні позову; із 8 жовтня 2020 року до 7 червня 2021 року щонайменше 8 разів (зазначено конкретні дати) відвідував робочий кабінет судді Новік Л.М. з метою підбурення до вчинення корупційного злочину.
Досліджені матеріали дисциплінарної справи y взаємозв’язку з обставинам кримінального правопорушення дають підстави для висновку про наявність позапроцесуальних взаємовідносин незалежно від результатів кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
Надані суддею Новік Л.М. пояснення не спростовують встановленого під час розгляду дисциплінарної справи факту зустрічей та обговорення з адвокатом Цапліним О.К. (представником однієї зі сторін цивільного процесу) обставин цивільної справи поза межами судового засідання за відсутності інших учасників процесу, що суперечить завданням судочинства, визначеним статтею 129 Конституції України, статтею 2 ЦПК України, та свідчать про упередженість та умисність дій судді, яка не могла не усвідомлювати, що таким чином порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і допускає незаконний вплив на її діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.
Події, які є предметом розгляду дисциплінарної справи, набули розголосу в багатьох медіа та викликали негативну оцінку громадськості, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет не лише Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а й судової системи в цілому (незважаючи на те, що деякі публікації на електронних ресурсах на цей час не активні).
В мережі Інтернет наявні, зокрема, такі публікації:
- https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/8/7296435/;
- https://www.slovoidilo.ua/2021/06/09/novyna/suspilstvo/oholosheno-pro-pidozru-dniprovskij-suddi-yaka-pohorila-xabari;
- https://dnipro.tv/news-dnipro/dniprovskoho-suddiu-zatrymaly-pid-chas-otr...
- https://lb.ua/pravo/2021/06/08/486542_nabu_zatrimalo_pidozroyu.html.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Новік Л.М. щодо позапроцесуального обговорення із представником однієї зі сторін цивільного процесу обставин цивільної справи поза межами судового засідання за відсутності інших учасників процесу утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів, суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
На переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зазначені вище дії судді Новік Л.М. становлять істотний дисциплінарний проступок у розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», чинної на день звернення Маселка Р.А. (9 липня 2021 року) зі скаргою до Вищої ради правосуддя, було встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, яке включає, зокрема, попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. не сплинув.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною другою статті 109 цього Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно із затвердженою рішенням Зборів суддів № 2 від 26 лютого 2024 року характеристикою, наданою головою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянською Ж.М., суддя Новік Л.М., яка відповідно до Указу Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 була переведена на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, розглядала цивільні, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення та інші справи цивільного та адміністративного судочинства, кримінальні справи щодо неповнолітніх. З 11 червня 2014 року до 6 березня 2023 року була слідчим суддею.
За період роботи на посаді судді зарекомендувала себе як така, що сумлінно виконує обовʼязки судді. Постійно підвищує свій професійний рівень, слідкує за змінами в чинному законодавстві. За особистими якостями цілеспрямована та доброзичлива до підлеглих. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя взяла до уваги позитивну характеристику судді Новік Л.М., однак суддею допущено проступок, який розцінено як несумісний зі статусом судді істотний дисциплінарний проступок, що порочить звання судді.
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за таких обставин не може бути виправданим пом’якшення виду стягнення, що підлягає застосуванню до судді.
Згідно зі статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Беручи до уваги обставини, що підлягають урахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема значний стаж роботи на посаді судді (понад 15 років), характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, водночас з огляду на умисний характер дій судді, зважаючи на наслідки вчинених діянь – підрив авторитету правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що у цьому випадку не може бути застосовано більш м’який вид дисциплінарного стягнення, а пропорційним та єдино необхідним є застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Лалі Мурманівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Надати скаржнику дозвіл на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
Оксана КВАША
