Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., Лук’янова Д.В., за участю залученої з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України стосовно судді Старобільського районного суду Луганської області Колядова Віталія Юрійовича (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області),
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 січня 2024 року за єдиним унікальним номером 10/2/13-24 надійшла дисциплінарна скарга Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі – Головне управління) на дії судді Старобільського районного суду Луганської області Колядова В.Ю. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області).
У дисциплінарній скарзі Головне управління зазначило, що суддя Колядов В.Ю. не прибув до суду, до якого його було відряджено рішенням Голови Верховного Суду від 8 серпня 2022 року № 337/0/149-22 для здійснення правосуддя.
Головне управління також вказує, що згідно з листом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та відомостями вебпорталу «Судова влада України» судові справи судді Колядову В.Ю. не розподіляються із серпня 2022 року. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень із серпня 2022 року до грудня 2023 року Колядов В.Ю. не ухвалив жодного судового рішення як суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
З огляду на зазначене, Головне управління вважає, що таке нехтування обов’язками судді свідчить про допущення Колядовим В.Ю. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, та просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Від дня набрання чинності цим Законом дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспекторові Вищої ради правосуддя, який також є учасником дисциплінарної справи.
Із набранням чинності зазначеним Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з ухваленням законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.
Відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала роботу.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 січня 2024 року вказану скаргу передано для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.
За результатами попередньої перевірки складено висновок від 12 лютого 2024 року із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Старобільського районного суду Луганської області Колядова В.Ю. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області).
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2024 року № 571/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Старобільського районного суду Луганської області Колядова В.Ю., (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області), оскільки в його діях вбачались ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Колядова В.Ю., скаржника – Головне управління про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 29 травня 2024 року суддя Колядов В.Ю., представник скаржника не з’явилися.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відкласти розгляд цієї дисциплінарної справи на 19 червня 2024 року.
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 19 червня 2024 року суддю Колядова В.Ю., скаржника – Головне управління повідомлено шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
19 червня 2024 року у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Колядов В.Ю. не прибув, про причини неявки не повідомив.
Згідно із частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.
Відповідно до пункту 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що розгляд дисциплінарної справи призначався до розгляду двічі. При цьому, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Колядова В.Ю. ефективно будувати свій захист. Зокрема, про дату і час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Колядов В.Ю. повідомлявся на усі адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, на адреси електронної пошти, які містяться в суддівському досьє, а також вказану інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду вказаної дисциплінарної справи за відсутності судді Колядова В.Ю.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В. та дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила такі обставини.
Колядов Віталій Юрійович Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 призначений на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2008 року № 647-VI обраний на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області безстроково, Указом Президента України від 31 серпня 2011 року № 882/2011 переведений на роботу на посаді судді Алчевського міського суду Луганської області, Указом Президента України від 7 квітня 2015 року № 203/2015 переведений на роботу на посаді судді Старобільського районного суду Луганської області.
24 лютого 2022 року збройні сили росії здійснили відкритий воєнний напад на Україну та окупували частину її території, у тому числі частину Луганської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого, зокрема, увійшла Старобільська міська територіальна громада.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду Луганської області шляхом передачі їх до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 8 серпня 2022 року № 337/0/149-22 суддю Старобільського районного суду Луганської області Колядова В.Ю. з 10 серпня 2022 року відряджено до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Визначено, що до 17 серпня 2022 року суддя Колядов В.Ю. мав приступити до здійснення правосуддя в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області.
На виконання рішення Голови Верховного Суду від 8 серпня 2022 року № 337/0/149-22 головою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області видано наказ від 15 серпня 2022 року № 6-ос «Про відрядження судді Колядова В.Ю. до іншого суду».
Голова Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М. листом від 30 листопада 2023 року повідомив Головне управління, що станом на день надання відповіді суддя Колядов В.Ю. до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області не прибув, причини неприбуття суду не відомі. Про неприбуття судді Колядова В.Ю. до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області неодноразово повідомляв Верховний Суд, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Державну судову адміністрацію та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області листами від 11 серпня 2022 року, від 3 травня та 9 листопада 2023 року. Місце перебування судді Колядова В.Ю. не відомо. Оскільки Колядов В.Ю. не прибув до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, він не був зарахований до штату суду, відповідно, облік робочого часу, нарахування та виплата суддівської винагороди не здійснювалися.
За інформацією, яку надав т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України 25 січня 2024 року, правосуддя в Старобільському районному суді Луганської області не здійснювалося з 24 лютого 2022 року, тому суддя Колядов В.Ю. до 16 серпня 2022 року перебував у простої; станом на 17 січня 2024 року суддя Колядов В.Ю. не прибув до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до здійснення правосуддя не приступив; Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області суддівську винагороду судді не нараховувала та не виплачувала; виплату йому суддівської винагороди здійснювали згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі табелів обліку використання робочого часу Старобільського районного суду Луганської області; за даними Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, за час перебування на посаді судді Старобільського районного суду Луганської області із 24 лютого до 16 серпня 2022 року Колядов В.Ю. отримав суддівську винагороду в розмірі 643 843,96 гривні.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в листі від 8 квітня 2024 року повідомило, що з початком повномасштабної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, суддя Старобільського районного суду Луганської області Колядов В.Ю. щодо евакуації його на підконтрольну Україні територію або з будь-яких інших питань не звертався.
Луганська обласна військова адміністрація листом від 9 квітня 2024 року поінформувала, що до Луганської обласної державної адміністрації суддя Старобільського районного суду Луганської області Колядов В.Ю. із заявами щодо вжиття заходів для евакуації не звертався.
Крім того, судді Старобільського районного суду Луганської області Пелих О.О., Воронкін О.А., Олійник С.В., які після 24 лютого 2022 року евакуювалися на підконтрольну Україні територію та яких відрядили до відповідних судів, на поставлені членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя запитання, зокрема, повідомили, що їхній колега суддя Колядов В.Ю. 24 лютого 2022 року не прибув на збори суддів у Старобільському районному суді Луганської області щодо вирішення питання видачі працівникам суду трудових книжок, надалі на зв’язок не виходив. З питань евакуації Колядов В.Ю. до суддів не звертався, місце його перебування на час надання пояснень суддям не відомо. Крім того, Колядов В.Ю. у серпні 2022 року зателефонував судді Олійник С.В. з приводу відрядження, суддя йому повідомила, як писати заяву про відрядження, інших питань під час розмови не порушували, у подальшому Колядов В.Ю. їй не телефонував.
До Вищої ради правосуддя 18 березня 2024 року з електронної пошти (____@gmail.com) в електронному вигляді без накладення на них електронного цифрового підпису автора надійшли заява та пояснення за підписом судді Колядова В.Ю.
У заяві Колядов В.Ю. просив відмовити у відкритті провадження за скаргою заступника начальника Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Андрія Лисюка як неуповноваженої особи; просив також у разі ухвалення рішення про необхідність здійснення дисциплінарного провадження щодо нього, відповідні засідання без його участі не проводити та зупинити провадження до його явки; документи на підтвердження стану здоров’я надасть додатково.
Суддя Колядов В.Ю. також у поясненнях зазначив, що, ознайомившись зі скаргою про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, встановив, що вона не відповідає вимогам до такого роду звернень: відсутні кутовий штамп органу, який її подав, номер вихідної кореспонденції та гербова печатка, яка підтверджує легітимність підпису посадової особи.
Суддя зауважив, що додаток до скарги не містить відомостей, про повноваження посадової особи щодо подання такого роду звернень, у скарзі не наведено відомостей про його провину з приводу неприбуття до суду, до якого відряджений.
Суддя Колядов В.Ю. зазначив, що причини, з яких неможливо було прибути у відрядження, не залежать від нього особисто, не є наслідком його недисциплінованості або іншого порушення трудового законодавства.
Повідомив також, що з липня по жовтень 2022 року він особисто п’ять разів намагався виїхати з Луганської області «в необхідному напрямку». Усі спроби були невдалими, тому що досі на лінії розмежування тривають активні бойові дії, які становлять безпосередню загрозу його життю та здоров’ю. Пункт пропуску чи гуманітарний коридор відсутній. Перетнути державний кордон він не може у зв’язку ймовірним затриманням. Наразі, особливо з вересня 2023 року, це неможливо здійснити.
Колядов В.Ю. у поясненнях зазначив, що за віком, станом здоров’я (що значно погіршується), матеріальним станом не має можливості доїхати до пункту призначення. З 2022 року до цього часу позбавлений можливості навіть подати декларацію про доходи, остання транзакція за його картковими рахунками датована 22 лютого 2022 року.
Суддя наголосив, що зазначене пояснення буде доповнено та розширено.
Разом із цим судді Колядову В.Ю. на його електронну пошту, зазначену у суддівському досьє (____@ukr.net), та на електронну пошту, з якої 18 березня 2024 року надійшли пояснення (____@gmail.com), член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. 1 квітня 2024 року надіслав запит із проханням надати додаткові пояснення по суті скарги Головного управління.
Станом на день ухвалення вказаного рішення суддя Колядов В.Ю. не надав відповіді на цей запит.
За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 4 квітня 2024 року, громадянин України Колядов Віталій, ____ року народження, із 8 листопада 2017 року до 4 квітня 2024 року здійснив перетин державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України. Зокрема, у 2018 та 2019 роках Колядов В.Ю. здійснив по 5 виїздів на тимчасово окуповану територію України через КПВВ «Станиця – Луганська». У 2020 році здійснив один виїзд на тимчасово окуповану територію України через КПВВ «Станиця – Луганська». За вказаний період Колядов В.Ю. перебував на тимчасово окупованій території України загалом 132 дні.
Отже, згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України суддя Колядов В.Ю. із 2018 року до 2020 року 11 разів відвідував тимчасово окуповану територію України, що свідчить про наявність у Колядова В.Ю. на цій території сталих зв’язків.
Крім того, 5 грудня 2023 року Вища рада правосуддя розглядала скаргу судді Колядова В.Ю. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, однак на засідання Вищої ради правосуддя суддя Колядов В.Ю. не з’явився.
Факт нездійснення суддею Колядовим В.Ю. правосуддя підтверджується відсутністю ухвалених ним судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, починаючи з лютого 2022 року. Останні ухвалені суддею Колядовим В.Ю. судові рішення, що містяться в цьому Реєстрі, датовані лютим 2022 року.
Установлено, що відповідно до даних вебпорталу «Судова влада України» судові справи судді Колядову В.Ю. із жовтня 2022 року не розподілялися.
Вирішуючи питання про притягнення судді Старобільського районного суду Луганської області Колядова В.Ю. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що умисні дії Колядова В.Ю., а саме нехтування обов’язками судді, слід кваліфікувати як допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів з огляду на таке.
Колядов В.Ю. Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 призначений на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області, відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» склав присягу судді, якою урочисто присягнув Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що у період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді – до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2128-ІХ «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення сталого функціонування судової влади в період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя» у період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, зокрема, приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такі рішення приймаються без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Положення абзацу другого частини другої статті 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Особа, призначена на посаду судді, складаючи присягу судді, присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Стандарти етичної поведінки суддів визначаються Кодексом суддівської етики відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи тощо). Один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики зизначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
У пункті 50 Висновку № 3 КРЄС (2002) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи стосовно правил поведінки кожного судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті.
Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) КРЄС «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в їх особистому житті, бути відповідальними за свою поведінку згідно з вимогами загальноприйнятих норм.
Положення міжнародних документів та законодавства України визначають, що суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.
Аналіз вказаних приписів міжнародних документів та законодавства України також свідчить, що дотримання етичних норм, високих стандартів поведінки, недопущення некоректної поведінки під час будь-якої діяльності, пов’язаної з посадою судді, є невід’ємною частиною діяльності судді незалежно від настання чи ненастання негативних наслідків такої поведінки.
Таким чином, неприбуття судді Колядова В.Ю. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) на робоче місце протягом тривалого часу свідчить про грубе та систематичне нехтування ним обов’язками судді та морально-етичними принципами поведінки судді, прояв неповаги до інших суддів.
В умовах збройної агресії російської федерації, особливо з огляду на правовий статус Колядова В.Ю. як судді та взяті ним зобов’язання, такі дії є порушенням присяги судді, яку він склав Українському народові, допущенням поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Отже, є підстави вважати, що визначені у скарзі Головного управління обставини вказують на наявність у діях судді Колядова В.Ю. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питанні дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані дії судді Колядова В.Ю. охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який полягає в допущенні суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Строк притягнення судді Колядова В.Ю. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на характер та зміст допущеного суддею Колядовим В.Ю. дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Старобільського районного суду Луганської області Колядова Віталія Юрійовича (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олександр САСЕВИЧ
Член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
