Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, поданої за підписом керівника Царелунги Костянтина Петровича, щодо судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Юрія Олександровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 березня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, подана за підписом керівника Царелунги К.П. (вхідний № 14/1/13-24) на дії судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 14 лютого 2024 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (далі – кримінальне провадження № ____).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 березня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 квітня 2024 року № 1229/3дп/15-24 за скаргою Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, поданої за підписом керівника Царелунги К.П. відкрито дисциплінарну справу щодо судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. з підстав наявності у його діях під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № ____ ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та (або) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 19 червня 2024 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О., відкритої за дисциплінарною скаргою Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, суддя та скаржник повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тюмін Ю.О. та скаржник – Чорноморська окружна прокуратура Одеської області, не прибули, надіслали заяви про розгляд за їх відсутності.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді, дійшла висновку, що наявні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
У провадженні СВ ВП № 2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № ____ від 14 лютого 2024 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України (розбій).
14 лютого 2024 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА1 затриманий працівниками поліції у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), під час затримання вилучені речові докази – грошові кошти та речі, викрадені під час розбійного нападу.
14 лютого 2024 року ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України (особливо тяжкий злочин), цього самого дня йому вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке за допомогою системи «Електронний суд» надіслано до Іллічівського міського суду Одеської області.
За результатами автоматизованого розподілу для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О.
15 лютого 2024 року клопотання та додані до нього матеріали фактично передані слідчому судді.
З урахуванням положень статті 211 КПК України строк затримання особи закінчувався о 14 годині 00 хвилин 17 лютого 2024 року (субота).
Слідчий суддя Тюмін Ю.О. призначив судове засідання на 10 годину 00 хвилин 16 лютого 2024 року. Протягом 16 лютого 2024 року слідчий суддя Тюмін Ю.О. здійснював розгляд клопотання, проте не розглянув його до завершення робочого часу суду, а саме до 15 години 45 хвилин.
Ухвалою слідчого судді Тюміна Ю.О. від 16 лютого 2024 року, постановленою відповідно до журналу судового засідання о 15 годині 50 хвилин, судове засідання відкладено до 9 години 00 хвилин 19 лютого 2024 року (понеділок), підозрюваного ОСОБА1 негайно звільнено з-під варти.
Мотивуючи наявність підстав для відкладення судового засідання, слідчий суддя в ухвалі зазначив: «Протягом 16 лютого 2024 року слідчий суддя здійснював розгляд даного клопотання, який не вдалося завершити до завершення робочого часу. Секретар судового засідання Скульніченко К.Г. відмовилася брати участь у судовому засіданні через стан підозрюваного. Секретар судового засідання Левицька А.В. відмовляється продовжувати брати участь у судовому засіданні після завершення робочого часу. Слідчий суддя ще в першій половині дня намагався зв’язатися з керівником апарату суду з приводу дисципліни секретарів судового засідання, однак виклик не прийнято. Оскільки розгляд неможливо завершити протягом робочого часу, його необхідно відкласти, а оскільки 16 лютого 2024 року п’ятниця, перший робочий день для наступного судового засідання понеділок 19 лютого 2024 року. Враховуючи, що слідчий суддя позбавлений можливості завершити розгляд клопотання до спливу 72 годин з моменту затримання підозрюваного, останній підлягає звільненню з-під варти».
19 лютого 2024 року прокурор ініціював питання щодо повернення слідчим суддею раніше поданого до Іллічівського міського суду Одеської області клопотання про обрання ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв’язку зі зміною підслідності цього кримінального провадження. Прокурор зазначив, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до Біляївського районного суду Одеської області, слідчий суддя якого має одночасно з клопотанням розглянути і скаргу захисника щодо незаконного затримання підозрюваного, за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Тюміна Ю.О. від 19 лютого 2024 року клопотання про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та скаргу на його незаконне затримання повернуто без розгляду.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Тюмін Ю.О. під час виконання повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні № ____ не вжив заходів для забезпечення розгляду клопотання про обрання затриманій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку, встановленого статтею 186 КПК України. Такі доводи скаржник обґрунтовує тим, що клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надійшло до суду 15 лютого 2024 року, проте, всупереч вимогам статті 186 КПК України, не було розглянуто слідчим суддею протягом 72 годин із моменту затримання підозрюваного. Необґрунтоване відкладення суддею судового засідання у зв’язку із закінченням робочого часу та подальше визначення дати судового засідання – 19 лютого 2024 року, тобто після закінчення 72 годин з моменту затримання особи, зумовило звільнення цієї особи з-під варти в залі суду без застосування будь-якого іншого запобіжного заходу.
У письмових поясненнях, наданих під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги, суддя Тюмін Ю.О. зазначив, що протягом дня, 16 лютого 2024 року, він був вимушений робити перерви під час розгляду клопотання для виклику підозрюваному швидкої медичної допомоги та на час розгляду іншим суддею поданої стороною захисту заяви про його відвід у розгляді цього клопотання. 16 лютого 2024 року один із секретарів судового засідання повідомив суддю про те, що не бажає брати подальшу участь як секретар судового засідання через демонстрацію ознак нудоти підозрюваним, який лежав на ношах у судовому засіданні. Суддя звернувся до іншого секретаря судового засідання з повідомленням щодо необхідності забезпечення її участі в судовому засіданні під час продовження розгляду клопотання, остання в ультимативній формі повідомила про неможливість участі у судовому засіданні у зв’язку із тим, що їй необхідно покинути робоче місце після закінчення робочого часу, а також зазначила, що примушення її брати участь у судовому засіданні після закінчення робочого часу є порушенням Кодексу законів про працю України. Секретарі судового засідання заявляли, щоб судове засідання продовжувалося за участю судового розпорядника, на якого тимчасово покладено обов’язки секретаря судового засідання. Однак судовий розпорядник навчався навичкам секретаря судового засідання менше тижня, що унеможливлювало належне виконання ним обов’язків секретаря судового засідання, а тому він вважав, що судове засідання мало відбуватись виключно за участю досвідченого секретаря судового засідання. Зазначені обставини, з урахуванням твердження секретаря судового засідання про неприпустимість порушення Кодексу законів про працю України, зумовили ухвалення ним рішення про відкладення судового засідання на перший робочий день – понеділок, на 9 годину 00 хвилин.
Суддя стверджує, що дійшов помилкового висновку, що зазначені вище обставини унеможливлювали розгляд ним клопотання упродовж розумного строку, як того вимагає частина третя статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Рішення про звільнення підозрюваного з-під варти було обумовлено тим, що затриманій особі не було забезпечено розгляд питання про застосування щодо нього запобіжного заходу впродовж розумного строку.
Надаючи правову кваліфікацію діям судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статті 28 КПК України передбачено, зокрема, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно із частиною першою статті 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до частин першої, другої статті 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Строк затримання ОСОБА1 закінчувався о 14 годині 00 хвилин 17 лютого 2024 року (субота). Проте суддя Тюмін Ю.О. як слідчий суддя не розглянув клопотання прокурора про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку затримання підозрюваного, залишив поза увагою факт того, що клопотання щодо особи, яка затримана в порядку статті 208 КПК України, має розглядатися слідчим суддею невідкладно.
Свідоме відкладення слідчим суддею судового засідання не лише поза межами строку затримання особи, а й поза межами визначеного статтею 186 КПК України строку розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу зумовило звільнення з-під варти особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.
При допущенні такої бездіяльності суддею залишено поза увагою, що несвоєчасне виконання ним як слідчим суддею завдань, передбачених статтею 2 КПК України, може призвести до ситуації, коли наступні дії (вжиті заходи) прокурора, органу досудового розслідування (дізнання) вже не матимуть значення для досягнення мети кримінального провадження.
Запобіжні заходи – це сукупність превентивних заходів у кримінальному провадженні, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав, зокрема права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Водночас частиною другою статті 177 КПК України передбачено, зокрема, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зволікання судді із розглядом клопотання, свідоме відкладення судового засідання поза межами строку затримання особи унеможливили досягнення загальної мети вжиття щодо особи запобіжного заходу – забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, та призвели до того, що особа, підозрювана у вчиненні особливо тяжкого злочину, була звільнена з-під варти в залі суду без обрання будь-якого запобіжного заходу.
Слідчим суддею не враховано, що на момент постановлення ним ухвали про відкладення судового засідання з негайним звільненням затриманої особи з-під варти строк затримання такої особи без ухвали слідчого судді (в порядку статті 208 КПК України) ще не закінчився.
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Належне здійснення повноважень є обов’язком кожного судді, суддя не має права безпідставно ухилятися від розгляду справ (клопотань), які перебувають у його провадженні. Обов’язок судді сумлінно виконувати покладені на нього обов’язки, регламентований відповідними процесуальними законами, передбачає, зокрема, дотримання ним порядку і строків розгляду справ.
Відкриваючи дисциплінарну справу щодо судді Тюміна Ю.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що під час здійснення повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні суддя Тюмін Ю.О. не виконав покладених на нього обов’язків, допустив дії, що зумовили безпідставне затягування розгляду клопотання, не вжив належних та своєчасних заходів, спрямованих на дотримання передбаченого статтею 186 КПК України строку розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його вирішення до закінчення строку затримання особи в порядку статті 208 КПК України, тобто у розумний строк, а також звільнив підозрюваного з-під варти в залі суду до закінчення строку його затримання в порядку статті 208 КПК України, без обрання йому будь-якого запобіжного заходу (ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, за безпідставне затягування та (або) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що одним із критеріїв, що безпосередньо впливає на розгляд справи у розумні строки, є поведінка відповідних судових органів. ЄСПЛ у рішеннях у справах «Abdoella v. the Netherlands» (пункт 24), «Dobbertin v. France» (пункт 44) вказав, що частина перша статті 6 Конвенції покладає на держави обов’язок з організації їх судових систем таким чином, щоб суди змогли відповідати усім її вимогам.
Обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак безпідставного затягування, невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що суддя не вживав таких заходів у зв’язку з безпідставним невчиненням дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, передбаченого законом (правова позиція, викладена в пункті 156 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 11-442сап20).
Під час дослідження питання поважності причин відкладення слідчим суддею розгляду клопотання поза межами строку, передбаченого статтею 186 КПК України, врахуванню підлягає таке.
Відкладення судового засідання 16 лютого 2024 року було обґрунтовано відсутністю секретаря судового засідання, який міг забезпечити його проведення слідчим суддею.
Наказом голови Іллічівського міського суду Одеської області від 16 лютого 2024 року № 7-од-ап призначено проведення службового розслідування щодо порушення трудової дисципліни секретарями судового засідання Іллічівського міського суду Одеської області.
Відповідно до акта службового розслідування від 19 лютого 2024 року, наданого Іллічівським районним судом Одеської області, під час службового розслідування встановлено такі обставини.
16 лютого 2024 року слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тюмін Ю.О. постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду клопотання слідчого СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області про обрання підозрюваному ОСОБА1 запобіжного заходу. Ухвала слідчого судді мотивована тим, що секретар судового засідання Скульниченко К.Г. відмовилася брати участь у судовому засіданні через стан підозрюваного, секретар судового засідання Левицька А.В. відмовилась продовжувати участь у судовому засіданні після завершення робочого часу.
Згідно з доповідною запискою керівника апарату Іллічівського міського суду Одеської області Рожкован К.М. 12 лютого 2024 року, у зв’язку зі службовою необхідністю, наказом керівника апарату суду від 12 лютого 2024 року № 5-од-ап «Про покладення обов’язків секретаря судового засідання судді Тюміна Ю.О. на судового розпорядника Середу М.Ю.» тимчасово покладено обов’язки секретаря судового засідання судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. з 12 лютого 2024 року до зникнення потреби на судового розпорядника Середу М.Ю., наказом керівника апарату суду від 16 лютого 2024 року № 2-од-ап «Про покладення обов’язків секретаря судового засідання судді Тюміна Ю.О. на секретаря судового засідання Скульниченко К.Г.» тимчасово покладено обов’язки секретаря судового засідання судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. з 17 січня 2024 року до зникнення потреби на секретаря судового засідання Скульниченко К.Г.
Крім того, керівник апарату суду на прохання судді Тюміна Ю.О. надала вказівку секретарю судового засідання Левицькій А.В., яка з 12 лютого 2024 року також постійно виконувала роботу секретаря судового засідання у судді Тюміна Ю.О. та його доручення, щодо надання допомоги в навчанні фіксування судових засідань Середі М.Ю. 16 лютого 2024 року секретар судового засідання Скульниченко К.Г. повідомила керівника апарату суду, що у зв’язку з поганим самопочуттям не може надалі здійснювати фіксування судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку, про що повідомила суддю Тюміна Ю.О. 16 лютого 2024 року, крім секретаря судового засідання Скульниченко К.Г., суддя Тюмін Ю.О. був забезпечений додатково двома працівниками апарату суду: секретарем судового засідання Левицькою А.В., судовим розпорядником Середою М.Ю.
Протягом дня 16 лютого 2024 року суддя Тюмін Ю.О. з приводу дисципліни працівників суду до керівника апарату суду не звертався, звернень судді Тюміна Ю.О. щодо забезпечення іншими працівниками суду керівником апарату суду не отримано.
Порушень трудової дисципліни секретарями судового засідання Скульниченко К.Г. та Левицькою А.В. не виявлено.
За результатами службового розслідування та на зборах суддів Іллічівського міського суду Одеської області встановлено, що в діях секретарів судового засідання Левицької А.В. та Скульниченко К.Г. відсутні порушення. Звернуто увагу судді Тюміна Ю.О. на необхідність покращення комунікації з працівниками суду, зміни підходу в організації судового процесу.
Зазначені обставини свідчать, що 16 лютого 2024 року суддя Тюмін Ю.О. був забезпечений секретарями судового засідання, ніщо не обмежувало його можливість завершити розгляд клопотання цього дня.
Крім того, відповідно до пункту 20 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, за дорученням судді помічник судді може здійснювати повноваження секретаря судового засідання під час його відсутності у разі неможливості замінити його іншим секретарем. Суддя Тюмін Ю.О. таких заходів не вжив та не надав доказів неможливості вчинення такої дії.
Щодо відкладення судового засідання у зв’язку із закінченням робочого дня, необхідно зазначити, що законодавче регулювання питань організації роботи слідчих суддів та працівників апарату суду у зв’язку з необхідністю розгляду клопотань органів досудового розслідування в неробочий і надурочний час (вихідні дні) передбачає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КПК України до завдань кримінального провадження належить забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частинами першою, другою статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного (стаття 186 КПК України).
Строк затримання підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням положень статті 211 КПК України, закінчувався о 14 годині 00 хвилин 17 лютого 2024 року, тобто в суботу (вихідний день).
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 56 Закону України «Про державну службу» для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
Відповідно до розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку Іллічівського міського суду Одеської області, затверджених зборами державних службовців Іллічівського міського суду Одеської області (протокол № 2 від 7 жовтня 2016 року), для виконання невідкладних завдань працівники апарату суду за потреби залучаються керівником апарату суду до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні за відповідним графіком за погодженням із суддями.
Іллічівський міський суд Одеської області надав інформацію, що в апарату суду (керівництва суду) була можливість організувати продовження розгляду слідчим суддею клопотання до 14 години 00 хвилин 17 лютого 2024 року, але суддя Тюмін Ю.О. не звертався із цього приводу до голови або керівника апарату суду.
Отже, зазначені обставини свідчать, що суддя Тюмін Ю.О., маючи об’єктивну можливість, не вжив своєчасних та дієвих заходів, спрямованих на завершення розгляду клопотання до 14 години 00 хвилин 17 лютого 2024 року (субота), не забезпечив розгляд клопотання в межах строку, передбаченого частиною першою статті 186 КПК України.
У письмових поясненнях, наданих під час попередньої перевірки, суддя Тюмін Ю.О. зазначив про помилковість свого висновку про необхідність відкладення 16 лютого 2024 року судового засідання.
Отже, дослідивши матеріали справи, урахувавши письмові пояснення судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дії судді Тюміна Ю.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Порушення допущено внаслідок недбалості.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, за умисне або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить дефініцій понять «інше грубе порушення закону» та «істотних негативних наслідків».
Водночас склад дисциплінарного проступку, передбаченого цим пунктом, є не формальним, а матеріальним (якщо застосувати аналогію класифікації складів злочинів).
Обов’язковими елементами об’єктивної сторони такого проступку є: 1) порушення суддею прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону; 2) істотні негативні наслідки; 3) причинно-наслідковий зв’язок між порушеннями і наслідками. Істотні негативні наслідки мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні в результаті цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 квітня 2021 року, провадження № 11-253сап20).
Згідно з протоколом затримання особи, складеним 14 лютого 2024 року, ОСОБА1 затримано о 14 годині 00 хвилин без ухвали слідчого судді на підставі пункту 2 частини першої статті 208 КПК України, яким передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадку якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
15 лютого 2024 року ОСОБА1 оголошено підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КПК України (розбій).
Відповідно до частини другої статті 211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Строк затримання підозрюваного ОСОБА1 закінчувався о 14 годині 00 хвилин 17 лютого 2024 року (субота). Під час судового засідання 16 лютого 2024 року близько 15 години 50 хвилин слідчий суддя Тюмін Ю.О. негайно звільнив підозрюваного ОСОБА1 з-під варти без застосування будь-якого запобіжного заходу.
Наявність підстав для звільнення підозрюваного з-під варти суддя в ухвалі від 16 лютого 2024 року обґрунтував тим, що «оскільки суддя позбавлений можливості завершити розгляд клопотання до спливу 72 годин з моменту затримання підозрюваного, останній підлягає звільненню з-під варти».
Порядок звільнення особи з-під варти урегульований статтею 202 КПК України, частина п’ята якої, зокрема, передбачає, що підозрюваний повинен бути негайно звільнений з-під варти у разі постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, а також якщо в уповноваженої службової особи відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Жоден із перерахованих випадків не мав місця в цьому провадженні.
З огляду на конституційний принцип незалежності суддів суддя під час здійснення своїх повноважень, безумовно, має право на власне тлумачення закону, правових норм, що підлягають застосуванню, та обставин справи, якщо таке тлумачення є добросовісним, не виходить за межі допустимого суддівського розсуду, не свідчить про грубу недбалість чи навмисне порушення закону.
Грубе порушення суддею закону має місце за умови, що воно було надто очевидним за відповідних обставин, тобто коли за обставин судової справи необхідність застосування певної правової норми (процедури) була зрозумілою і недвозначною та виключала іншу поведінку судді.
Приписи статті 202 КПК України є чіткими, несуперечливими, ознаки колізійності чи неповноти цієї статті відсутні.
Негайне звільнення підозрюваного з-під варти до закінчення строку його затримання в порядку статті 211 КПК України, здійснене слідчим суддею за відсутності будь-яких легітимних підстав, що свідчить про наявність у діях судді грубого порушення закону. Істотні негативні наслідки такого грубого порушення суддею закону полягали в тому, що особа, підозрювана у вчиненні особливо тяжкого злочину, була звільнена з-під варти до закінчення строку затримання в порядку статті 211 КПК України, без застосування будь-якого запобіжного заходу, що, безумовно, знівелювало вжиті органом досудового розслідування (прокурором) заходи, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження на цій стадії, дало достатні підстави для можливості вчинення підозрюваним дій (настання ризиків), передбачених частиною першою статті 177 КПК України. Наявний причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і наслідками.
Надані суддею пояснення не спростовують зазначеного висновку.
Варто зауважити, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в межах дисциплінарного провадження не надає оцінки законності чи обґрунтованості судових рішень, а здійснює оцінку дій судді під час розгляду справи.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи, що дисциплінарні проступки суддя Тюмін О.Ю. допустив 16 лютого 2024 року, строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Тюмін Юрій Олександрович Указом Президента України від 7 липня 2020 року № 268/2020 призначений на посаду судді Іллічівського міського суду Одеської області.
Згідно з характеристикою, наданою Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Тюмін Ю.О. за час роботи «зарекомендував себе переважно з позитивної сторони, як кваліфікований, працьовитий, принциповий суддя. Судові документи складає юридично грамотно, в судових рішеннях зрозуміло викладає обставини справи та доводи обґрунтування рішень. За період роботи дисциплінарних стягнень не накладалось. Суддя Тюмін Ю.О. з питань організації судового процесу, відбудовування відносин з працівниками апарату суду, представниками органів прокуратури та досудового розслідування, дізнання здебільшого покладається на власну думку, не завжди правильно орієнтується у складних ситуаціях. До порад колег, які висловлюються на зборах суддів, відноситься скептично, категорично вважаючи це тиском на нього як суддю. Вказані недоліки є наслідком браку досвіду роботи на посаді судді, значного навантаження та певного психологічного тиску внаслідок воєнних дій, тощо. Після обговорення на зборах суддів виробничих ситуацій, які відбувались за участю судді Тюміна Ю.О., ним вірно сприйнято зауваження, зроблено необхідні висновки, що позитивно вплинуло на його комунікативність, покращення емоційно-психологічної атмосфери у роботі».
Відповідно до даних офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тюмін Ю.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Ураховуючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, характеристику судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О., допущення ним проступків внаслідок недбалості (грубої недбалості), незначний стаж роботи на посаді судді (на день розгляду клопотання у справі − понад 3 роки), зважаючи на відсутність відомостей щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, є пропорційним вчиненим ним дисциплінарним проступкам, відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Юрія Олександровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Член Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
