Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., за результатами розгляду висновку та доданих до нього матеріалів дисциплінарної скарги Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського Іллі Володимировича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 вересня 2023 року за вхідним № 325/1/13-23 надійшла скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В.

У скарзі зазначено, що Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 9 червня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржник вказує, що адвокат ОСОБА1 та суддя ОСОБА2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, вирішили підбурити ОСОБА3 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 за вчинення нею в інтересах ОСОБА3 дій з використанням наданої їй влади та службового становища – прийняття рішення про визнання останнього невинуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, а також надати їй неправомірну вигоду та заволодіти чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.

З огляду на зазначене скаржник притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2023 року зазначена дисциплінарна скарга передана члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. для проведення попередньої перевірки.

Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. з огляду на таке.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 9 червня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 КК України.

Так, встановлено, що у провадженні судді Приморського районного суду міста Одеси Русєвої А.С. перебувала справа про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (справа № 522/2446/23).

18 травня 2023 року ОСОБА3 звернувся до адвоката ОСОБА1 з метою отримання правової допомоги під час розгляду судом вказаної справи про адміністративне правопорушення стосовно нього та уклав з ним договір про надання правової допомоги.

Наприкінці травня 2023 року адвокат ОСОБА1 вирішив підбурити ОСОБА3 до надання судді ОСОБА4 неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА3. При цьому адвокат ОСОБА1 шляхом обману ОСОБА3 планував заволодіти частиною одержаних від нього грошових коштів, наданих для передання судді.

Про злочинні наміри адвокат ОСОБА1 повідомив судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА2, з яким тривалий час товаришував, та запропонував йому взяти безпосередню участь у реалізації цього наміру, а саме передати судді ОСОБА4 отримані від ОСОБА3 кошти, залишивши частину собі.

Суддя ОСОБА2, який працює із суддею Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 та має можливість вплинути на ухвалення нею судового рішення шляхом надання їй неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, прийняв вказану пропозицію.

9 червня 2023 року ОСОБА3 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до НАБУ, у якій повідомив (не будучи обізнаним з конкретними обставинами злочинного плану ОСОБА1 та ОСОБА2), що суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо нього, та адвокат ОСОБА1 вимагають від нього неправомірну вигоду за вчинення дій у його інтересах.

У подальшому, як зазначено у скарзі, між адвокатом та ОСОБА3 відбувались зустрічі, телефонні розмови щодо передачі судді ОСОБА4 неправомірної вигоди.

Суддя ОСОБА2 та адвокат ОСОБА1 діяли відповідно до узгодженого плану, в результаті чого 19 червня 2023 року в період з 12:21 до 12:54 біля приміщення Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА1 передав, а суддя ОСОБА2 отримав надані ОСОБА3 грошові кошти в сумі 1250 доларів США. При цьому 1000 доларів США суддя ОСОБА2 повинен був передати як неправомірну вигоду судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4, а 250 доларів США залишив собі і в такий спосіб заволодів ними.

Згодом дії судді ОСОБА2 та адвоката ОСОБА1 щодо надання неправомірної вигоди судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 були припинені працівниками правоохоронних органів, тобто не були доведені до кінця із причин, що не залежали від їхньої волі.

4 серпня 2023 року в межах вказаного вище кримінального провадження ОСОБА2 вручено повідомлення про підозру у незакінченому замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає.

Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року № 8).

Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в ході засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін по справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя по можливості повинен обмежувати себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення у справах (пункт 2.3).

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так й інших дій.

Пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені в дисциплінарній скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»..

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського Іллі Володимировича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя