Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В., залученої з Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Іванової Л.Б. за результатами попередньої перевірки скарги Некрасова Романа Олександровича стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведського Максима Дмитровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 жовтня 2019 року за вхідним № Н-5560/0/7-19 надійшла скарга Некрасова Р.О. стосовно дій судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведського М.Д. під час розгляду справи № 369/4856/19.
У скарзі зазначено, що суддя Медведський М.Д. за відсутності достатніх правових підстав, зловживаючи повноваженнями судді, з порушенням норм матеріального та процесуального права прийняв незаконне та необґрунтоване рішення у вказаній справі. При цьому суддею допущено неповне з’ясування обставин справи, а викладені у рішенні суду висновки суперечать нормам Цвільного кодексу України та постановам Верховного Суду. У зв’язку із цим скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 жовтня 2019 року скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Івановій Л.Б.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки член Третьої Дисциплінарної палати Іванова Л.Б. запропонувала залишити скаргу Некрасова Р.О. без розгляду у зв’язку з тим, що вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Здійснивши попередню перевірку скарги Некрасова Р.О., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Іванову Л.Б., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення без розгляду скарги з огляду на таке.
Під час попередньої перевірки скарги встановлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області (головуючий – суддя Медведський М.Д.) перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА 1 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Нікітенко В.В., державного підприємства «СЕТАМ», Некрасова Р.О., приватного виконавця Крайчинського С.С. про визнання проведених електронних торгів недійсними, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року позов ОСОБА 1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги з відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 3222482401:01:007:5045) за адресою: АДРЕСА 1, проведені 2 січня 2019 року державним підприємством «СЕТАМ». Визнано протиправним та скасовано запис приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Нікітенко В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482401:01:007:5045) до Некрасова Р.О. від 11 січня 2019 року.
Як вбачається з рішення, суд виходив з того, що примусовим відчуженням спірної земельної ділянки було порушено права ОСОБА 1, передбачені статтею 64-1 КПК України, як учасника кримінального провадження № 42015110200000054 від 20 жовтня 2016 року, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 липня 2016 року було накладено арешт на земельні ділянки у кількості 64 шт., у тому числі на спірну земельну ділянку, що належала позивачу.
Статтею 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, якщо це призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Під час попередньої перевірки з’ясовано, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 369/4856/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дяченка Ігоря Вікторовича – представника Некрасова Романа Олександровича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року у цій справі.
Отже, законність та обґрунтованість рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року, в тому числі й повнота з’ясування судом обставин справи, а також відповідність висновків суду обставинам справи, дотримання судом першої інстанції норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга Некрасова Р.О. ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції, у цьому випадку – Київським апеляційним судом, де наразі перебуває на розгляді вказана справа.
Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Слід зазначити, що залишення без розгляду дисциплінарної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої або частиною другою статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», доповідач складає висновок із пропозицією залишити без розгляду таку скаргу, який разом зі скаргою передає на розгляд Дисциплінарної палати. Ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.
Керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Некрасова Романа Олександровича стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведського Максима Дмитровича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.А. Швецова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
