Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Краматорського міського суду Донецької області Переверзевої Лариси Іванівни (відряджена до Приморського районного суду міста Одеси),
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 грудня 2023 року (вх. № К-4565/0/7-23) надійшла дисциплінарна скарга адвоката Карагяура В.І., подана в інтересах Чорного В.М., на дії судді Краматорського міського суду Донецької області Переверзевої Л.І. (відряджена до Приморського районного суду міста Одеси) під час розгляду справи № 522/17777/23.
Скаржник зазначає, що, ухвалюючи постанову від 18 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, суддя не зазначила та не надала оцінки письмовим поясненням очевидця ОСОБА2, відеозапису з місця дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), аргументам ОСОБА1 із приводу наявних доказів та обставин вчинення ДТП.
Скаржник стверджує, що суддя Переверзева Л.І. упереджено ставилася до ОСОБА1 під час судового засідання 18 жовтня 2023 року у справі № 522/17777/23, що підтверджується відеозаписом судового засідання. До завершення розгляду справи суддя Переверзева Л.І. називала ОСОБА1 «правопорушником», наполягала на тому, щоб він визнав вину та покаявся, погрожувала позбавленням водійських прав у разі невизнання вини. Процес опитування ОСОБА1 відбувався в недопустимо некоректній формі із застосуванням психологічного тиску. Зокрема, ставлячи запитання, суддя безпідставно не давала ОСОБА1 можливості відповісти на них, перебивала, «перекручувала» сказане, постійно «відчитувала» ОСОБА1 за відповіді, які, на думку судді, не узгоджувалися з версією подій.
На переконання скаржника, щодо потерпілого у справі ОСОБА3 суддя Переверзева Л.І. демонструвала інше ставлення. Фактично під час розгляду справи суд звертався до нього просто за підтвердженням певних висновків.
Унаслідок цього в судовому рішенні відображено «перекручений» висновок, у якому вказано, що ОСОБА1 нібито повідомив про удар у задню частину свого автомобіля «Ford Fusion», хоча ні в судовому засіданні, ні у трьох письмових поясненнях про такий факт він не повідомляв.
Скаржник переконаний, що суддя Переверзева Л.І. мала проводити судове засідання в інший спосіб, ставитися з повагою до всіх учасників процесу.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Краматорського міського суду Донецької області Переверзеву Л.І. (відряджена до Приморського районного суду міста Одеси) до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2024 року № 573/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Краматорського міського суду Донецької області Переверзевої Л.І. (відряджена до Приморського районного суду міста Одеси) з підстав наявності у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
13 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява адвоката Карагяура В.І., у якій він повідомив, що скаржник надав для розгляду дисциплінарної справи всі необхідні процесуальні документи, засідання можна проводити за відсутності його та скаржника. Доводи, викладені у дисциплінарній скарзі, адвокат Карагяур В.І. підтримує в повному обсязі.
21 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА1 від 16 травня 2024 року, у якій він просить не застосовувати до судді Переверзевої Л.І. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади. Зазначає, що після подання дисциплінарної скарги дійшов висновку, що його претензії до судді є надмірними і перебільшеними, а розгляд суддею його справи сприймав суб’єктивно.
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 червня 2024 року суддя Переверзева Л.І., скаржники повідомлені своєчасно і належним чином, у порядку та строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
26 червня 2024 року суддя Переверзева Л.І. прибула на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та надала пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин, просила не застосовувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., суддю Переверзеву Л.І., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила таке.
Переверзева Лариса Іванівна Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначена на посаду судді Ворошиловського районного суду міста Донецька строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 5 лютого 2009 року № 926-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково. Указом Президента України від 7 квітня 2015 року № 203/2015 переведена на роботу на посаді судді Краматорського міського суду Донецької області. Рішенням Голови Верховного Суду від 8 серпня 2022 року № 344/0/149/-22 суддя Краматорського міського суду Донецької області Переверзева Л.І. відряджена для здійснення правосуддя до Приморського районного суду міста Одеси з 10 серпня 2022 року.
У провадженні судді Переверзевої Л.І. перебував протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), серії ААД № 534759 від 31 серпня 2023 року, який надійшов із полку Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно ОСОБА1 (справа № 522/17777/23).
Постановою від 18 жовтня 2023 року ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Як убачається із вказаної постанови, суд встановив, що «20 серпня 2023 року о 20-й годині 36 хвилин в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, напроти будинку № 4, керуючи автомобілем Ford Fusion, номерний знак ____ не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу до попутного мотоцикла Kawasaki Vulcan, номерний знак ____ під керуванням ОСОБА3, в результаті чого сталось зближення до мотоцикліста. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, ОСОБА3 отримав тілесні ушкодження. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Одеського апеляційного суду від 9 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Карагяура В.І. на захист ОСОБА1 залишено без задоволення, постанову Приморського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2023 року у справі № 522/17777/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, залишено без змін.
У письмових поясненнях суддя Переверзева Л.І. зазначила, що під час розгляду цієї справи дотримала вимог закону. Суд повно і об’єктивно з’ясовував обставини справи, перевіряв докази, справа вирішена відповідно до закону. Підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, зокрема у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відсутні.
Суддя стверджує, що рішення про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності ухвалено після ретельного з’ясування обставин справи про адміністративне правопорушення та після перевірки їх доказами. Суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Суддя зауважує, що скаржник не взяв до уваги те, що суд під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності не змінює самостійно фабулу протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі, складеному працівниками Управління патрульної поліції стосовно ОСОБА1, зазначено про порушення ОСОБА1 пункту 13.1 Правил дорожнього руху, а саме про недотримання безпечного інтервалу до попутного мотоцикла, що спричинило ДТП.
Суддя Переверзева Л.І. вважає доводи скарги безпідставними, оскільки твердження скаржника, що суддя допустила поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу тощо, є надуманими. Будь-яких порушень законодавства чи прав заявника під час розгляду справи не допущено. Справу розглянуто справедливо, безсторонньо та своєчасно.
Після відкриття дисциплінарної справи суддя Переверзева Л.І. надала додаткові пояснення, у яких зазначила, що з метою забезпечення ухвалення законного, справедливого та виваженого рішення, коли внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження, спрямувала свої зусилля на те, щоб рішення ґрунтувалося на достеменно встановлених обставинах. Саме з цим була пов’язана значна кількість запитань, які задавалися особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності.
Рішення про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності прийнято після ретельного з’ясування суддею обставин справи та перевірки їх доказами.
Суддя Переверзева Л.І. пояснила, що оскільки стаття 124 КУпАП передбачає два види стягнення, а саме штраф або позбавлення права керувати транспортними засобами, суд роз’яснював ОСОБА1 варіанти стягнення, передбачені законом, які може застосовувати суд. Такі дії суду не були залякуванням. Визначення міри покарання до особи за вчинення адміністративного правопорушення є виваженим кроком з огляду на те, що внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження.
Наведене, згідно тверджень судді, змусило її ретельніше, ніж зазвичай, встановлювати обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також суддя зазначила, що в судовому засіданні мали бути досліджені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Саме цим зумовлена її поведінка, яка може бути розцінена як прискіпливість.
Суддя Переверзева Л.І. наголошує, що метою судового розгляду було саме ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Щодо звернення до ОСОБА1 як «правопорушник», суддя пояснила, що це не було пов’язано із заздалегідь сформованою думкою, а лише із аналогією з кримінальним процесом.
Суддя зазначила, що в ході судового розгляду намагалася детально відтворити обставини події і пересвідчитися в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, критично ставиться до події, що сталася.
На думку судді Переверзевої Л.І., розгляд справи про адміністративне правопорушення узгоджувався із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначеними статтею 245 КУпАП.
Суддя також зауважила, що Одеським апеляційним судом переглянуто ухвалену нею постанову від 18 жовтня 2023 року та залишено її без змін.
Суддя наполягає, що вона не ставилася упереджено до ОСОБА1.
Суддя Переверзева Л.І. стверджує, що вона нервувала, оскільки боялася здійснити помилку, не могла спочатку відтворити дорожню обстановку під час ДТП.
Суддя вважає, що під час розгляду справи здійснювала судочинство в межах і порядку, визначених законом.
Під час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 червня 2024 року суддя Переверзева Л.І. зазначила, що шкодує та критично ставиться до своєї поведінки під час судового засідання 18 жовтня 2023 року. Суддя визнала факт допущення надмірної емоційності, що призвело до некоректних висловлювань стосовно ОСОБА1. Події, що відбулися, вважає прикрою помилкою, яка сталася через збіг низки життєвих обставин. Просила не застосовувати дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади.
Щодо наявності підстав для притягнення судді Переверзевої Л.І. до дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити таке.
На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В. отримано копію технічної фіксації судового засідання від 18 жовтня 2023 року у справі № 522/17777/23, з якої вбачається, що суддя Переверзева Л.І. під час розгляду справи допускала зневажливі висловлювання, звертаючись до особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, – ОСОБА1. Під час надання ОСОБА1 пояснень суддя перебивала його, не даючи можливості відповісти на поставлені нею запитання, піддавала сумніву та критиці пояснення ОСОБА1, розмовляла підвищеним тоном.
Стиль спілкування судді із ОСОБА1 можна охарактеризувати як зверхній. Суддя не приховувала свого роздратування, спілкуючись із ОСОБА1, докоряючи, що через нього, його «незрозумілі» пояснення, зокрема, неможливо встановити обставини справи, затягується розгляд справи, суддя витрачає час і не може розглядати інші справи.
Коли ОСОБА1 зауважив, що хвилюється, оскільки вперше бере участь у такому судовому засіданні, суддя Переверзева Л.І. зазначила, що йому треба слухати уважніше, бути уважнішим «на дорозі і в житті, в судовому засіданні» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 24:45). Водночас свою поведінку суддя не змінила. Зокрема, коли під час надання пояснень щодо руху до місця зіткнення з мотоциклом ОСОБА1 зазначив, що впевнився в безпеці руху, суддя, перервавши ОСОБА1, сказала: «Пан правопорушник, давайте ви не будете брати на себе зараз функції суда. Впевнилися чи не впевнилися, там трошки інше в протоколі» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 06:25).
Продовжуючи надавати пояснення щодо руху до місця ДТП, ОСОБА1 зазначив, що почув звук двигуна і подивився у бокове дзеркало. Суддя Переверзева Л.І., перервавши його пояснення, сказала: «Ну яка різниця, яке дзеркало? Що відбулося, пан ОСОБА1? Суду потрібно праве, ліве дзеркало чи жіноче дзеркальце? Ну так скажіть конкретно! Ну що ж ми тягнемо, скажемо так, кота за хвіст? Не можемо з вас витягнути, де Фонтанська дорога, де Середньофонтанська дорога…?» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 10:55).
Згодом ОСОБА1 сказав, що побачив мотоцикл, який почав «виляти» та впав на лівий бік. Після цього відбувся такий діалог (файл 20231018-154128, хронометраж – із 11:50):
Суддя Переверзева Л.І.: «А чого він почав виляти? Не міг мотоциклом управляти? Навиків (нерозбірливо) чи що?».
ОСОБА1: «Ще раз, будь ласка...».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ну ви водій! Ви розповідаєте він почав віляти, у зв’язку з чим?».
ОСОБА1: «Можливо, не впорався з керуванням…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Тобто зіткнення мотоцикла з вашим автомобілем не було?».
ОСОБА1: «Я прижався до лівої частини…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Я питаю, було зіткнення вашого автомобіля з мотоциклом?».
ОСОБА1: «Перебувавши у авто…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви чуєте питання?».
ОСОБА1: «Так, чую. На мій погляд зіткнення…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Я не на ваш погляд (нерозбірливо)».
ОСОБА1: «Не було».
ОСОБА1 продовжив надавати пояснення.
ОСОБА1: «Я рухався у лівій смузі ˂…˃ і, як наведено у схемі ДТП, мій транспортний засіб знаходився якнайближче до…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Скажіть, будь ласка, коли ви рухалися, у вас в автомобілі висіла схема ДТП?».
ОСОБА1: «Ні».
Суддя Переверзева Л.І.: «То ви не розумієте, що ми зараз встановлюємо? Факт об’єктивної реальності станом на 20 годин 36 хвилин 20.08, то ви розумієте, так? Що на цей момент ще не було схеми ДТП ˂…˃ Я не розумію чому… Це ж як суду треба зрозуміти щось, коли ви події… Якщо ви вважаєте, що це легко розібратися із таких преривчастих та непослідовних пояснень, то це дуже важко».
Згодом, вчергове перервавши пояснення ОСОБА1, суддя сказала: «У нас не якесь шоу, у нас не якісь змагання, що я маю вгадувати, а ви відмовлялися роз’яснювати ˂…˃ то ви можете розповідати те, що стосується обставин протоколу, а не взагалі про ваше життя?».
Згодом суддя, продемонструвавши явне незадоволення наданими ОСОБА1 поясненнями, зауважила: «В мене питання. Чи ви не розумієте суть вашого руху, чи ви трошки хочете схитрити і думаєте, що оця жінка нічого не розуміє і до цього не дійде?» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 20:00).
Під час встановлення обставин руху транспортного засобу ОСОБА1 та інших автомобілів і наявності дозвільного сигналу світлофора для проїзду на вулицю Фонтанська дорога відбувся такий діалог (файл 20231018-154128, хронометраж – із 22:45):
Суддя Переверзева Л.І.: «А яка там була відстань?».
ОСОБА1: «Відстань від чого до чого?».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ну звісно, це я вам задаю вам це питання. Це ви маєте мені сказати і зрозуміти про що йде мова. Про що ви зараз розповідаєте?».
ОСОБА1: «Розповідаю про події, які відбувалися».
Суддя Переверзева Л.І.: «Пан ОСОБА1, я не можу вас зрозуміти. Я не питаю про ваш водійський стаж, він не такий великий в силу вашого віку. Ми зараз не про це говоримо… Але чи ви дійсно настільки не орієнтуєтеся на дорозі, чи ви настільки вводите суд в оману? Ну як ви стежите за дорожньою обстановкою, якщо ви не можете зрозуміти дійсно а про що... мене там не було, але я зараз картинку уявила, про що мова. А ви зараз про що останнє речення казали? Передостаннє? Про що взагалі мова йде? Яку дорожню обстановку ви мали оцінити? Ви ж розповіли, а коли я питаю знову ви дивитесь, наче я питаю, яка сьогодні погода на Марсі!».
Суддя також дорікнула ОСОБА1, що він намагається «путати» суд і не дає їй працювати, зауважила, що «суду питання не задаються» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 24:08).
Файл 20231018-154128, хронометраж – із 25:15:
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви розумієте, що таке відстань від точки А до точки Б?».
ОСОБА1: «Так».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ось яка точка А, про яку ми зараз розповідаємо, на вашу думку, була справа? Що вважати точкою А?».
ОСОБА1: «Вибачте, я трішки не розумію ваше питання».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ну тоді ж праві працівники поліції, бо ви не можете (нерозбірливо) зорієнтуватись».
Файл 20231018-154128, хронометраж – із 33:00:
Суддя Переверзева Л.І.: «Я щось плутаю чи ви так пояснюєте?».
ОСОБА1: «Два автомобілі рівнозначно заїжджали у перехрестя».
Суддя Переверзева Л.І.: «А коли це ви нам придумали?».
ОСОБА1: «Чому…?».
Суддя Переверзева Л.І.: «Не знаю чому. Ну не знаю чому».
Файл 20231018-154128, хронометраж – із 39:50:
ОСОБА1: «після падіння мотоцикла я зупинив свій транспортний засіб, підійшов до потерпілого…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Для чого?».
ОСОБА1: «Для запитання, чи треба медична допомога, побачивши…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ну а чому ви це робите?».
ОСОБА1: «Тому що він був без шолому та…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви чому це робили? Ви були єдина машина на дорозі?».
ОСОБА1: «Ще раз, будь ласка».
Суддя Переверзева Л.І.: «Це якими пунктами правил передбачено, що коли ви побачили когось на дорозі ви маєте зупинитися?».
ОСОБА1: «…упав перед моєю машиною, і я був вимушений…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви ж не казали, що перед вашою машиною, ви казали, що десь справа він поїхав і там впав».
ОСОБА1: «Я казав, що він посеред смугами впав».
Суддя Переверзева Л.І.: «Як-як?».
ОСОБА1: «Посеред смуг».
Суддя Переверзева Л.І.: «Немає такого виразу «посеред смугами».
ОСОБА1: «Ну… Між двома… Між двома полосами, по лінії розмітки».
Суддя Переверзева Л.І.: «Тобто ще раз скажіть, як?».
ОСОБА1: «Між двома… Між смугами, по лінії розмітки».
Суддя Переверзева Л.І.: «А між двома смугами є відстань?! Там що, якийсь газон чи що? Як між двома смугами можна впасти? Тобто ви (нерозбірливо) і ви не знаєте такого».
ОСОБА1: «Ну, посередині дорозі правилами дорожнього руху заборонено їздити».
Суддя Переверзева Л.І.: «А падати там передбачено теж правилами ˂…˃ я не можу зрозуміти, чи треба читати уважніше і вивчати дорожню обстановку, бо у вас трошки не корелюються з правилами дорожнього руху і з тим, як рухаються автомобілі, як сприймають обстановку. У вас трошки не те сприйняття обстановки, всупереч правилам. Я маю на увазі, все, що в рамках закону, то ваше особистість і особливість, але у вас ваші пояснення, ваше сприйняття, воно не узгоджується з правилами дорожнього руху.
А тепер розкажіть, будь ласка, то на якій відстані ви побачили, що потерпілий, з мотоцикла чи з мотоциклом, впав? Від свого автомобіля».
ОСОБА1: «На якій відстані я побачив…?».
Суддя Переверзева Л.І.: «Не на якій відстані ви побачили, а на якій відстані ви…!!! Ви бачите, як ви перекручуєте все?! Я не запитала, на якій відстані ви побачили, я геть інше питання задала! Ну що це за питання «на якій відстані я побачив…»! Такого в природі не існує! В який момент… Я не питаю це! Я повторю, але чому ви не слухаєте?! Я не знаю… На якій відстані від вашого автомобіля впав мотоцикл і потерпілий?».
ОСОБА1: «Десь близько семи метрів».
Невдовзі після цього суддя запитала у секретаря судового засідання, скільки часу минуло з початку розгляду справи. Секретар відповів, що 43 хвилини, після чого суддя дорікнула ОСОБА1, що за цей час вона не змогла його опитати, що не може відкинути інші справи, зокрема про вбивство, і «вмовляти вас: розкажіть нам, що було» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 43:25).
Надаючи пояснення щодо обставин зупинки автомобіля, ОСОБА1 зазначив, що почав гальмувати, коли мотоцикл почав «виляти між полосами». Після цієї фрази суддя зупинила ОСОБА1, запитавши, чи розуміє він, що таке «між полосами», попросила його підійти до її столу, сказавши, що «намалює йому», озвучивши фразу «готуйтесь до засідання» (файл 20231018-154128, хронометраж – із 45:32). Суддя почала малювати смуги, коментуючи, що між ними немає відстані. Після цього зауважила, що ОСОБА1 некоректно надає пояснення, «розказує неправду, бо там немає відстані ˂…˃ і між полосами рухатися неможливо».
При з’ясуванні, з якою швидкістю рухався ОСОБА1 до повної зупинки автомобіля, ОСОБА1 зазначив, що його швидкість була приблизно 30 кілометрів, оскільки він щойно проїхав перехрестя і почав повільно пригальмовувати, коли побачив мотоцикл, що падав. Після цього відбувся такий діалог:
Суддя Переверзева Л.І.: «Скільки треба метрів, тим більше, повільно пригальмовувати? Тормозний шлях знаєте який?».
ОСОБА1: «У мене тормозного шляху не було, тому…».
Суддя Переверзева Л.І.: «То єсть взагалі тормозного шляху не існує, на вашу думку?».
ОСОБА1: «Я кажу, що у мене не було тормозного шляху».
Суддя Переверзева Л.І.: «А як це? Одразу зупинилися?».
˂…˃
Суддя Переверзева Л.І.: «Але якщо водій каже, що машина їде і тормозного шляху не існує, то це тоді лише має впасти зверху якийсь бетонний блок, щоб зупинити миттєво машину. По законам фізики іншого не буває. А ви кажете, що тормозного шляху не було. Може таке бути, що тормозного шляху не було лише при тому варіанті, коли ви зупинилися чи в бетонну стіну, чи зверху щось впало і вас різко зупинило».
Надалі під час з’ясування, де перебував мотоцикл після падіння, ОСОБА1 сказав, що мотоцикл «лежав між смугами», на що суддя Переверзева Л.І. сказала: «немає там між смугами, є права і ліва смуга а між смугами… Пан ОСОБА1, ми не можемо під вас підлаштовувати правила і об’єктивну реальність. За фактами об’єктивної реальності відстані між правою і лівою смугами не існує. Є права смуга, є ліва, і є білесенька полоса, її саме і креслять тоді, коли не можна смуги розділити газонами, який там вам приклад привести… Ну як вам ще пояснити, ви керуєте автомобілем, це джерело підвищеної небезпеки, і ви чи не можете висловлюватися, чи не розумієте цю обстановку, бо немає відстані між смугами ˂…˃ Тому чому ви заставляєте суд розповідати вам об’єктивну реальність і правила дорожнього руху?» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 00:00).
У судовому засіданні взяли участь особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА1, та потерпілий ОСОБА3. Опитування ОСОБА1 щодо обставин ДТП тривало майже все судове засідання, суддя наполягала на детальному описі ОСОБА1 подій, які призвели до ДТП (конкретний опис маршруту до місця ДТП, швидкість руху до місця ДТП із детальним зазначенням відстані, на якій впав мотоцикл, необхідність зупинення автомобіля після падіння мотоцикла, необхідність з’ясування потреби в наданні медичної допомоги постраждалому тощо).
Варто також звернути увагу, що, звертаючись до потерпілого ОСОБА3, чи є в нього питання до ОСОБА1, суддя називала потерпілого на «ти»: «У тебе є до пана ОСОБА1 питання?» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 01:55).
Звертання судді Переверзевої Л.І. до потерпілого на «ти» може свідчити про неповагу судді до учасників судового засідання або про особисте знайомство, що, своєю чергою, викликає обґрунтовані сумніви в неупередженому ставленні судді до ОСОБА1.
Згодом потерпілий ОСОБА3 поставив ОСОБА1 запитання, проте суддя Переверзева Л.І., не даючи ОСОБА1 можливості відповісти, зазначила, що «124 це одні із самих важких статей, коли не визнає порушник. ˂…˃ Ми довго з’ясовували, отрицаєт пан ОСОБА1 ту обставину, що якісь машини були». Потім суддя описує з’ясовані під час опитування ОСОБА1 обставини, після чого запитує у ОСОБА1, скільки смуг на Фонтанській дорозі. Коли ОСОБА1 відповів, що дві, суддя заперечила це, начебто він раніше стверджував інше. Проте ОСОБА1 вибачився і зауважив, що не казав такого. На це суддя Переверзева Л.І. відповіла: «Вибачте, будь ласка, прослухайте диск» і звернулася до потерпілого, щоб підтвердити свої слова.
Потерпілий ОСОБА3 надавав пояснення вільно, суддя Переверзева Л.І. не зупиняла його, водночас коментувала деякі деталі, фактично доповнюючи пояснення потерпілого, майже не ставила запитань (файл 20231018-163002, хронометраж – із 17:00).
При дослідженні пояснень ОСОБА1, які долучено до матеріалів справи, суддя коментувала їх, використавши фразу «для чого ви так напрягали суд і розповідали звідки ви повертали» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 07:10).
Досліджуючи вказані пояснення, суддя звернула увагу, що вони відрізняються від того, що казав ОСОБА1 у судовому засіданні. ОСОБА1 пояснив, що надавав пояснення відразу після «пригоди» (ДТП). Суддя Переверзева Л.І. зробила ОСОБА1 зауваження, що він її «перебив», та зазначила (файл 20231018-163002, хронометраж – із 10:00):
Суддя Переверзева Л.І.: «Я знаю, що після пригоди. Не треба всіх вважати, що ви зверхньо, а всі інші нічого не розуміють. Я розумію, що після пригоди. Але ˂…˃ геть інші пояснення. Ось і питання, чому?».
ОСОБА1: «Тому що це було…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Будь ласка, це питання риторичне зараз!!! Ви не можете відрізнити риторичне від «обичного», звичайного питання?! Дайте мені вести засідання».
У поясненнях ОСОБА1 зазначено, що він, перебуваючи в автомобілі, не відчув «дотиків» з мотоциклом, що суддя оголосила та запитала (файл 20231018-163002, хронометраж – із 11:40):
Суддя Переверзева Л.І.: «То вони були чи не були ці дотики?».
ОСОБА1: «Перебуваючи в авто…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Вони були чи не були?!!».
ОСОБА1: «нерозбірливо».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ну я питаю, були чи не були?!!».
ОСОБА1: «Вийшовши з авто…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Я не питаю, коли ви побачили, я питаю, були чи не були?!! Постфактум, коли ви побачили, були чи не були? Були якісь зіткнення з мотоциклом?».
ОСОБА1: «Я не відчув дотиків транспортного…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви не розумієте, що ми зараз не ваші відчуття розбираємо? Досі не зрозуміли? А як можна встановити, було зіткнення чи не було? По вашим відчуттям? Пан ОСОБА1, ви настільки не знаєте правил чи настільки не поважаєте людей і суд?».
Продовжуючи з’ясовувати, як встановлюється факт зіткнення, суддя зауважила ОСОБА1: «Чому ви знущаєтеся над судом? Ось бачите, я думала, може людина нервується, а ви просто знущаєтесь. … Це що за таке ставлення до закону? Це ваше право знущатися, закон не дає права, але ви таку позицію вибрали знущатися над судом. … Суд дотримується вимог закону, а ви не дотримуєтеся ні правил дорожнього руху …, ні правил поваги до суду, яка передбачена Конституцією навіть. … Трошки в іншому місці мають хвилювати вас ваші відчуття».
Після надання пояснень потерпілим ОСОБА3 суддя Переверзева Л.І. сказала: «От що судді робити? Як суду впевнитися, хто каже правду, хто неправду?». Після цього ОСОБА1 попросив дозволу поставити запитання потерпілому, на що суддя зазначила: «Я інше питання питаю! Куди мають ці важелі переважити? Мабуть, працівники ДАІ геть нічого не розуміють, коли…». Водночас потерпілий продовжив надавати пояснення, не давши судді можливості завершити речення, проте суддя Переверзева Л.І. жодним чином на це не відреагувала (файл 20231018-163002, хронометраж – із 18:48).
Варто зауважити, що поставити запитання потерпілому ОСОБА1 так і не зміг.
Під час дослідження матеріалів справи суддя звернулася до ОСОБА1 (файл 20231018-163002, хронометраж – із 26:10):
Суддя Переверзева Л.І.: «Ви розумієте в чому суть? Ви хочете заперечувати факти об’єктивної реальності. А факт об’єктивної реальності, що зіткнення між вашими транспортними засобами були, це встановлено. Ви це не зрозуміли? Що це факт об’єктивної реальності».
ОСОБА1: «Так, було».
Суддя Переверзева Л.І.: «Що так, було?».
ОСОБА1: «Ну, зіткнення…».
Суддя Переверзева Л.І.: «Але ж ми годину слухали, і ви казали, що не було».
Згодом під час з’ясування обставин ДТП ОСОБА1 знову використав слово «дотик», розповідаючи про зіткнення, що відверто роздратувало суддю Переверзеву Л.І., яка зазначила, що ОСОБА1 не може зрозуміти, що «дотик» – це недоречний вислів стосовно Правил дорожнього руху, «дотики» бувають в інших місцях» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 31:40).
Суддя Переверзева Л.І., звертаючись до ОСОБА1, зауважила, що якщо суд дійде висновку, що він винний і до нього має бути застосовано адміністративне стягнення, постане питання про позбавлення його водійських прав, а в ситуації, коли він не ставиться критично до події, внаслідок якої людина була серйозно травмована, перед судом постане питання не про штраф, який не є великим, а про те, чи може ОСОБА1 мати права, коли людину травмує його автомобіль (файл 20231018-163002, хронометраж – із 33:00).
На прохання судді Переверзевої Л.І. прокоментувати її слова ОСОБА1 зазначив, що може додати щось із приводу протоколу.
Проте суддя Переверзева Л.І. сказала, що запитала не про це.
Наступним запитанням судді до ОСОБА1 було те, чи готовий він позбавитися прав. ОСОБА1 заперечив, після чого суддя запитала, чому він «не ставиться критично з урахуванням об’єктивних даних, які зібрані».
Варто зауважити, що ОСОБА1 наголошував суду, що не заперечує факт ДТП, проте заперечує свою вину у її скоєнні (файл 20231018-163002, хронометраж – із 30:00).
При встановленні місця удару мотоциклом автомобіля ОСОБА1 він заперечував слова судді, яка описувала обставини зіткнення. Пояснив, що удар мотоцикла прийшовся в передню праву частину його автомобіля, а мотоцикл рухався із випередженням його автомобіля та почав маневрувати. Під час надання пояснень суддя вжила такі вирази: «Чому ви вважаєте, що тут люди несповна розуму? ˂…˃ Ви всі закони фізики зараз отрицаєте ˂…˃ Ви дійшли вже до крайньої точки!» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 35:20).
ОСОБА1, намагаючись дати пояснення щодо змісту протоколу, зокрема щодо дотримання інтервалу, послався на певний пункт Правил дорожнього руху. Суддя Переверзева Л.І., зачитавши вказаний пункт Правил дорожнього руху, сказала, що «це ази, але навіть цього ви не знаєте».
Після цього підвищеним тоном, демонструючи явне роздратування, суддя звернулася до ОСОБА1: «Є кінець вашого знущання над судом?! … Це те, про що я казала, пан ОСОБА1, що ви не знаєте Правил дорожнього руху, самі для себе свої правила дорожнього руху придумали. … Що я не знаю елементарного? Знаю! А ви не знаєте, на жаль, що таке безпечно» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 37:00).
Після цього суддя Переверзева Л.І. почала розповідати про ДТП, яка сталася з нею напередодні. Описуючи обставини цієї ДТП, суддя звернулася до присутніх: «Розумієте ситуацію? Я думаю, що ОСОБА1 не зрозумів. ˂…˃ А потім я вийду в зал і буду часами слухати речі, які не відповідають дійсності. ˂…˃ Наш водій не знає, що таке дистанція! ˂…˃ Ви цього не знаєте, на жаль, і ви самі це підтвердили!».
Звертаючись до ОСОБА1, суддя запитала: «Що суду вирішувати? Залишати вам права чи ні?! Вам права залишати чи ні? ˂…˃ ОСОБА1 відповів ствердно ˂…˃ А які підстави залишати, якщо ви оцінили після всього, що треба було по-іншому діяти?» (файл 20231018-163002, хронометраж – із 43:34).
Завершуючи розгляд справи, суддя звернулася до ОСОБА1 із таким запитанням: «То ви хоч трошки каєтесь? Ви визнаєте, що (нерзбірливо)? Ще раз кажу, повертаюсь, що мені робити в нарадчій кімнаті? Мовчите? Добре!» (файл 20231018-171410, хронометраж – із 03:05).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ (черговим) з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки (стаття 1 Кодексу). Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (стаття 3 цього Кодексу).
Статтями 9, 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя під час здійснення правосуддя не повинен допускати проявів неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо та дозволяти цього іншим. Суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 248 КУпАП визначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, прояв неповаги до людини треба розуміти як будь-який зовнішній прояв зневажливого ставлення до людини, який є очевидним не лише для конкретної особи, але й всіх інших осіб. Такі прояви можуть бути у формі певних висловів, жестів, навіть поглядів, із яких стає очевидним нешанобливе, зверхнє, зневажливе ставлення.
Відповідно до статті 8 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Повага виявляється у шанобливому ставленні до людей, із врахуванням їхніх особистостей, інтересів, життєвого досвіду. Суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя. У цьому контексті суддям треба пам’ятати, що присутні у залі засідання особи постійно вивчають і оцінюють поведінку суддів, кожен жест судді, дію, погляд, слово. Саме тому в судовому засіданні суддя повинен говорити якомога менше і суто в межах, визначених процесуальним законом, не поводити себе зверхньо, не моралізувати, не проводити порівнянь, вміти слухати і своєчасно ставити запитання, з’ясовуючи лише необхідні деталі для розгляду справи по суті. При дослідженні обставин справи у судовому засіданні він не повинен висловлювати своєї оцінки, критичних зауважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2021 року, провадження 11-105сап21).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
Пунктом 22 вказаного Висновку визначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що поведінка судді Переверзевої Л.І. під час розгляду справи № 522/17777/23 не відповідає наведеним нормам.
Встановлені обставини дають підстави для висновку, що суддя Переверзева Л.І. під час розгляду судової справи упереджено ставилася до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Запитуючи ОСОБА1 про критичне ставлення до вчиненого, каяття, позбавлення водійських прав, а також спілкуючись із учасником справи в «побутовому» стилі, суддя Переверзева Л.І. проявляла явну неповагу до учасника судового процесу.
Зокрема, під час судового засідання ОСОБА1 зауважив, що він уперше бере участь у судовому засіданні, а тому хвилюється, проте суддя Переверзева Л.І. не відреагувала на вказане, не змінила тону спілкування, натомість дорікнула, що йому варто бути уважнішим.
При цьому поведінка судді щодо потерпілого ОСОБА3 суттєво відрізнялася від поведінки щодо ОСОБА1, що, на думку стороннього спостерігача, може свідчити про упереджене ставлення судді до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З наведеного вбачається, що під час розгляду справи № 522/17777/23 суддя Переверзева Л.І. діяла всупереч завданням КУпАП, допустила висловлювання, які не стосуються предмета судового розгляду, порушують етичні норми поведінки судді, закріплені в статтях 1, 3, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики, демонструють зневажливе ставлення до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Важливо зазначити, що норми чинного законодавства не надають судді повноважень критикувати, допускати зневажливі висловлювання й нетактовно ставитись до інших осіб, зокрема учасників судового процесу.
Копія технічної фіксації судового засідання у справі № 522/17777/23 свідчить про некоректну й нетактовну поведінку судді Переверзевої Л.І. під час здійснення правосуддя та прояв неповаги до учасників процесу.
Отже, поведінка судді Переверзевої Л.І. не відповідає пунктам 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 1, 3, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики та у сукупності з порушенням вимог КУпАП становить склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Крім того, суддя не надала ОСОБА1 можливості поставити запитання потерпілому, а також не дала йому змоги завершити надання пояснень по суті адміністративного протоколу, дорікнувши незнанням Правил дорожнього руху та використавши фразу «знущання над судом».
Статтею 268 КУпАП закріплено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Поведінка судді Переверзевої Л.І. під час розгляду справи № 522/17777/23 унеможливила реалізацію особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданих їх прав та призвела до порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, що становить склад дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує надані суддею Переверзевою Л.І. письмові пояснення та відомості, озвучені під час засідання 26 червня 2024 року, зокрема ту обставину, що суддя визнає допущення нею нетактовної поведінки під час судового засідання у справі № 522/17777/23.
Водночас наведене не спростовує допущених суддею порушень і висновків про наявність у її діях складу дисциплінарних проступків.
Підсумовуючи зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Переверзевої Л.І. охоплюються складом дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «г» пункту 1 пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне притягнути суддю Переверзеву Л.І. до дисциплінарної відповідальності із вказаних підстав.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала таке.
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк притягнення судді Переверзевої Л.І. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.
Відомості про притягнення судді Переверзевої Л.І. до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Голова Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренко С.М. надав характеристику судді Переверзевої Л.І., у якій зазначено: «У період роботи зарекомендувала себе грамотним, кваліфікованим юристом, досвідченим суддею, сумлінним працівником, який володіє фаховими знаннями, високим рівнем теоретичної підготовки. Добре знає чинне законодавство та вміє вірно застосовувати його на практиці. Професійно формулює свою точку зору. Є людиною, яка усвідомлює свої обов’язки та відповідальність за дотримання законності при відправленні правосуддя. Переверзева Л.І. наполеглива та ініціативна. Раціонально планує робочий час для розгляду справ та матеріалів, орієнтується у нових законодавчих актах. За характером принципова, справедлива, у спілкуванні з громадянами витримана, уважна, доброзичлива, тактовна. У критичних ситуаціях завжди поводиться коректно».
21 червня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшло колективне звернення суддів кримінальної спеціалізації Приморського районного суду міста Одеси з проханням не застосовувати до судді Переверзевої Л.І. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади чи подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя з подальшим проходженням кваліфікаційного оцінювання.
Колектив суду позитивно оцінює особисті якості судді, просить звернути увагу на обставини особистого характеру, зокрема збройну агресію російської федерації, які суттєво вплинули на стан судді Переверзевої Л.І., що призвело до вчинення нею дій, які є предметом розгляду Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. У колективному зверненні наголошено, що суддя Переверзева Л.І. проаналізувала свою поведінку під час розгляду вказаної справи, критично оцінила цей випадок. Установлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини обговорені на оперативній нараді із суддями кримінальної спеціалізації.
Водночас колектив суду звертає увагу, що у разі застосування до судді Переверзевої Л.І. найжорсткіших дисциплінарних стягнень десятки кримінальних проваджень, зокрема в резонансних справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, які перебувають у провадженні судді Переверзевої Л.І., підлягатимуть повторному автоматизованому розподілу, що призведе до порушення розумних строків розгляду таких справ та спливу строків давності притягнення осіб до відповідальності.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Переверзевої Л.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує неумисний характер допущеного порушення, позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, а також ступінь вини у вчиненні проступку, яка в цьому випадку є недбалістю.
Згідно із частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону. Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.
Стаття 9 Конституції України, стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначають, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Необхідність урахування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
У рішенні ЄСПЛ «Маноле проти Республіки Молдова» від 18 липня 2023 року суд зазначив, що звільнення заявниці було єдиним покаранням, яке могло бути застосоване на той час. Це була дуже жорстка міра покарання. Крім того, санкція не послідувала за іншими заходами, вжитими щодо заявниці раніше. Відповідні міжнародні документи та висновки, а також законодавство та практика держав-членів Ради Європи передбачають, що тест на пропорційність також повинен оцінювати суворість санкції, обраної з ряду доступних санкцій, щодо змісту та контексту оскаржуваних зауважень.
Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.
З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього в силу такого статусу, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).
Положеннями пункту 5.1 статті 5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, на яку, зокрема, посилався ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», встановлено, що шкала санкцій, яка може застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено шість видів дисциплінарних стягнень, які дають змогу застосовувати до суддів дисциплінарні санкції з урахуванням принципу пропорційності. Застосування цього принципу передбачає також урахування обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, перелік яких не є вичерпним.
На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, застосування до судді Переверзевої Л.І. дисциплінарних стягнень, передбачених пунктами 4, 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не відповідатиме легітимній меті та не є пропорційним переслідуваній меті.
Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, позитивну характеристику судді Переверзевої Л.І., допущення нею проступків унаслідок недбалості, значний стаж роботи Переверзевої Л.І. на посаді судді (на день розгляду цієї справи − понад 20 років), зважаючи на відсутність відомостей щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Переверзевої Л.І. дисциплінарного стягнення у виді догани − з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, буде пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Краматорського міського суду Донецької області Переверзеву Ларису Іванівну (відряджена до Приморського районного суду міста Одеси) до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
Член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
