X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
09.11.2020
3052/2дп/15-20
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Блажівської О.Є., Грищука В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Легін Наталії Богданівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Дарини Богданівни,

 

встановила:

 

10 грудня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Легін Н.Б. від 6 грудня 2018 року стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б.

У скарзі ОСОБА1 (потерпіла) зазначила, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. з 28 лютого 2018 року перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України. У цій справі (станом на день подання скарги) не проведено підготовче судове засідання, яке проводиться не пізніше 5 днів (із дня отримання обвинувального акта судом), та не призначено справу до розгляду. При цьому скаржник вказала, що підготовче судове засідання призначалось кілька разів, проте не було проведено через поведінку судді та сторони захисту. Водночас скаржник зауважила, що сторона захисту навмисно затягує проведення підготовчого судового засідання, проте суддя не вживає жодних заходів із цього приводу, справа перебуває в її провадженні дев’ять місяців.

Окрім цього, у скарзі зазначено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА2 не була застрахована, тому з метою повного відшкодування заподіяної шкоди 23 квітня 2018 року ОСОБА1 подала до суду цивільний позов. Скаржник також вказала, що ОСОБА2 не працює, керував транспортним засобом, який йому не належить, тому разом із позовною заявою до суду було подано клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА2 (1/3 квартири), проте це клопотання, яке має бути розглянуто протягом двох днів, станом на день подання дисциплінарної скарги судом не розглянуто. Разом із тим у скарзі зазначено, що невирішення клопотання про арешт майна обвинуваченого мало наслідком ухилення від цивільної відповідальності обвинуваченого, який 3 серпня 2018 року подарував належну йому частку квартири своїй матері.

На переконання скаржника, така ситуація зумовлена виключно поведінкою судді Глинської Д.Б., яка не вживає заходів щодо своєчасного розгляду справи, зокрема не надсилає судові повістки обвинуваченому, тривалий час не призначає судові засідання, а ті, що призначає, не проводить із незрозумілих причин. Як зазначено у скарзі, своїми діями та бездіяльністю суддя Глинська Д.Б. грубо порушує вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а також право скаржника на судовий розгляд впродовж розумного строку та право на майно, внаслідок чого завдані обвинуваченим збитки фактично не будуть відшкодовані потерпілому.

На думку скаржника, у поведінці судді Глинської Д.Б. наявні ознаки дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2018 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер справи Л-6960/0/7-18).

14 лютого 2020 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя, а 18 лютого 2020 року засобами поштового зв’язку від ОСОБА1 надійшла заява від 13 лютого 2020 року про відмову від скарги стосовно судді Глинської Д.Б. із проханням повернути цю скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосудддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. з огляду на таке.

Глинська Дарина Богданівна Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова, Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VI обрана суддею Шевченківського районного суду міста Львова безстроково.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Д.Б. надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА2 (справа № ____________, провадження № _______________).

Із копій матеріалів судової справи встановлено, що ухвалою від 1 березня 2018 року суддя Глинська Д.Б. призначила підготовче судове засідання на 12 березня 2018 року.

Згідно із журналом судового засідання від 12 березня 2018 року у цьому засіданні брав участь лише прокурор, з урахуванням думки якого у підготовчому судового засіданні оголошено перерву (у зв’язку з неявкою до суду інших учасників справи).

Наступне судове засідання призначено на 26 квітня 2018 року.

Як вбачається із журналу судового засідання від 26 квітня 2018 року, у засіданні оголошено перерву для надання обвинуваченому часу для ознайомлення з позовною заявою потерпілої. Відповідно до відомостей, зазначених у вказаному журналі, разом із позовною заявою судом долучено до матеріалів справи клопотання потерпілої про арешт майна обвинуваченого, проти чого сторони не заперечували, проте зазначене клопотання не було винесено на розгляд та обговорення учасників провадження.

Наступне судове засідання призначено на 25 травня 2018 року.

Як вбачається із журналу судового засідання від 25 травня 2018 року, у засіданні брали участь прокурор, потерпіла та її представник, проте у зв’язку з неявкою до суду обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву. 

 Наступні судові засідання у справі також не відбулись у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті (27 червня 2018 року), зайнятістю судді в розгляді іншого провадження (19 липня 2018 року), перебуванням судді у відпустці (15 серпня 2018 року), неявкою учасників (22 жовтня 2018 року), перебуванням судді в нарадчій кімнаті (12 листопада 2018 року), тимчасовою непрацездатністю судді (6 грудня 2018 року), поданням потерпілою ОСОБА1 заяви про відвід судді Глинської Д.Б. (10 січня 2019 року).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 14 січня 2019 року (суддя Зима І.Є.) заяву ОСОБА1 про відвід судді Глинської Д.Б. задоволено.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов’язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» одним із критеріїв оцінки дотримання розумних строків є своєчасність призначення кримінального провадження до судового розгляду.

У пункті 7 вказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Згідно із частиною другою статті 28 КПК України обов’язок забезпечення проведення судового розгляду у розумні строки покладається на суд. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною першою статті 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, тобто вказаний обов’язок щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА2 покладено на суд.

Відповідно до частини першої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів із дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Під час підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення, передбачене пунктами 1–6 частини третьої статті 314 КПК України, зокрема повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта  (пункти 3, 5 частини третьої статті 314 КПК України).

За частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, в тому числі, для забезпечення цивільного позову.

Згідно із частиною першою статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів із дня його надходження до суду за участю прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого і, за наявності, також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Попередньою перевіркою встановлено, що обвинувальний акт перебував у провадженні судді Глинської Д.Б. майже один рік. Окрім цього, суддею на порушення вимог статті 172 КПК України не розглянуто клопотання потерпілої про арешт майна. Також вбачається, що деякі призначені суддею у підготовчому провадженні судові засідання відкладалися з великим інтервалом – від одного до двох місяців.

Зазначене може свідчити про невжиття суддею Глинською Д.Б. заходів щодо розгляду справи у розумний строк та безпідставне затягування її розгляду, а також про невжиття заходів щодо розгляду клопотання потерпілої про арешт майна у строк, встановлений законом, та безпідставне затягування його розгляду.

З огляду на наведене у поведінці судді Глинської Д.Б. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування чи невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом розумного строку, безпідставне затягування чи невжиття суддею заходів щодо розгляду клопотання про арешт майна, протягом строку, встановленого законом / розумного строку).

Спеціальним складом вказаних дисциплінарних проступків охоплюються усі дії (бездіяльність) судді Глинської Д.Б., з якими скаржник пов’язує наявність у поведінці судді ознак інших дисциплінарних проступків, а отже, додаткової кваліфікації не потребують.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Глинської Дарини Богданівни за дисциплінарною скаргою Легін Наталії Богданівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                         О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            О.Є. Блажівська

 

 

                                                                                                   В.К. Грищук