Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка Антона Борисовича про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Едуарда Миколайовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

1. Описова частина

До Вищої ради правосуддя 19 липня 2024 року (вх. № 9697/0/8-24) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. від 17 липня 2024 року про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (далі – КК України), строком на два місяці.

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписку судді Бондарєва Е.М. про отримання цього клопотання разом із доданими до нього матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 19 липня 2024 року доповідачем щодо зазначеного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю.

Клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б., голова Господарського суду Дніпропетровської області Ліпинський О.В., суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е.М., представник судді – адвокат Веснін С.О., повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

До Вищої ради правосуддя 22 липня 2024 року (вх. № В-3799/0/7-24) надійшла заява представника судді Бондарєва Е.М. – адвоката Весніна С.О. про проведення засідання Вищої ради правосуддя, призначеного на 25 липня 2024 року, за участю адвоката Весніна С.О. та судді Бондарєва Е.М. в режимі відеоконференції.

Від представника судді Бондарєва Е.М. – адвоката Весніна С.О. 24 липня 2024 року (вх. № В-3799/1/7-24) надійшло заперечення на клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, у якому адвокат навів доводи щодо необґрунтованості клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Марущак А.М., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Присутній на засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції представник судді Бондарєва Е.М. – адвокат Веснін С.О. навів доводи щодо необґрунтованості клопотання та висловив заперечення щодо його задоволення.

Суддя Бондарєв Е.М. також узяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції, підтримав позицію свого представника, висловив заперечення щодо задоволення клопотання про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б., суддю Бондарєва Е.М. та його представника – адвоката Весніна С.О., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

За статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належить, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Згідно із частинами першою, другою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до частин першої, п’ятої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є недоторканним. Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

За пунктом 1 частини першої статті 62, частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вища рада правосуддя встановила, що Бондарєв Едуард Миколайович, ____ року народження, Указом Президента України від 18 червня 2009 року № 458/2009 призначений на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII обраний на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області безстроково.

Слідчі четвертого слідчого відділу (з дислокацією в місті Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 10 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 355 КК України, за фактами можливих протиправних дій посадової особи Господарського суду Дніпропетровської області, які полягають у чиненні тиску на ОСОБА1 з метою примушування його до перереєстрації належного йому рухомого майна (транспортних засобів та сільськогосподарської техніки) на третіх осіб.

Постановою заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та визначення органу прокуратури від 6 лютого 2024 року подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ доручено Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань. Здійснення процесуального керівництва в цьому кримінальному провадженні доручено прокурорам Офісу Генерального прокурора.

Слідчі першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 10 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 355 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. 12 липня 2024 року склав повідомлення про підозру судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України, яке вручено ОСОБА2 того самого дня.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року до підозрюваного ОСОБА2, який проживає за адресою: АДРЕСА1, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 до 06:00 наступного дня, за винятком необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування, а саме до 13 вересня 2024 року, з покладенням на підозрюваного таких обов’язків:

прибувати за першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований, проживає

чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА1 та свідком ОСОБА3;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт

(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

2. Стислий виклад обставин вчинення кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, правова кваліфікація кримінального правопорушення, виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення

Згідно з обставинами, установленими під час досудового розслідування кримінального провадження й викладеними в повідомленні про підозру та у клопотанні про відсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя, ОСОБА2 підозрюється в організації закінченого замаху на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та здійснюваного протягом тривалого часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.

На початку 2017 року ОСОБА2 познайомився із ОСОБА1, мешканцем села Дяківка Конотопського району Сумської області, уродженцем якого є також ОСОБА2.

ОСОБА2 запропонував ОСОБА1 допомагати йому займатися підприємницькою діяльністю у сільськогосподарській галузі на території Сумської області. Свою пропозицію він мотивував законодавчою забороною на здійснення ним особисто підприємницької діяльності у зв’язку з тим, що він обіймає посаду судді.

На цю пропозицію ОСОБА1 погодився і для ведення спільної з ОСОБА2 господарської діяльності зареєструвався в податковій службі як фізична особа – підприємець.

До початку спільної діяльності ОСОБА2 і ОСОБА1 досягли домовленості стосовно того, що ОСОБА2 надаватиме необхідні засоби у вигляді поточного фінансування, сільськогосподарської та автомобільної техніки. Право власності на цю техніку повинно реєструватися в передбаченому законодавством порядку на ОСОБА1 у відповідних державних органах на підставі поданих ОСОБА1 заяв і відповідних документів, що підтверджують правомірність її придбання, техніка має експлуатуватися ним під час здійснення спільної господарської діяльності. Водночас ОСОБА1 зобов’язувався передати за необхідності цю техніку її фактичному власнику – ОСОБА2, на його вимогу.

Згодом ОСОБА1 і ОСОБА2 за кошти ОСОБА2 придбали 9 одиниць техніки загальною вартістю 3 211 328 грн, а саме:

1) комбайн зернозбиральний «КЗС-1218», 2012 року випуску, придбаний 20 вересня 2017 року;

2) транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1987 року випуску, придбаний 8 лютого 2018 року;

3) вантажний причіп-самоскид «СЗАП 8527», 1981 року випуску, придбаний 8 лютого 2018 року;

4) трактор колісний «Т-150К», 2015 року випуску, придбаний 8 лютого 2019 року;

5) трактор колісний «МТЗ-82», 2000 року випуску, придбаний 29 березня 2019 року;

6) транспортний засіб «КАМАЗ 53212» – спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, 1980 року випуску, придбаний 28 липня 2020 року;

7) автомобіль легковий «Dacia Duster 1461», 2012 року випуску, придбаний 28 листопада 2020 року;

8) навантажувач «Карпатець ПЕА-1.0», 1993 року випуску, придбаний у 2020 році;

9) комбайн зернозбиральний «СК-5 НИВА», 2001 року випуску, придбаний влітку 2021 року.

Крім того, 16 липня 2020 року ОСОБА1 за власні кошти придбав транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1979 року випуску, державний номерний знак ___, вартістю 118 482 грн, який використовував для власних потреб.

Зобов’язання ОСОБА1 передати право власності на це майно ОСОБА2 на його вимогу письмово оформлено не було.

У зв’язку із цим для забезпечення можливості в майбутньому повернути зазначену техніку або в еквіваленті грошові кошти ОСОБА2 у не встановлений слідством час у 2017 році висунув ОСОБА1 протиправну вимогу укласти угоду, оформивши письмовий договір позики грошових коштів. Згідно з планом ОСОБА2 договір позики мав бути нібито укладений у 2014 році між ОСОБА1 та співмешканкою ОСОБА2 на той час – ОСОБА4. При цьому шлюб між ОСОБА2 і ОСОБА4 зареєстрований лише 22 серпня 2020 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА4 змінила прізвище на «ОСОБА4».

Текст письмового договору позики грошових коштів ОСОБА2 склав за невстановлених обставин, текст договору містить відомості, які не відповідають дійсності, а саме: відомості про дату його укладення «8 грудня 2014 року», а також що ОСОБА4 надала ОСОБА1 безвідсоткову позику в сумі 5 040 000,00 гривень. На виконання зобов’язань за цим договором позики ОСОБА1 зобов’язувався передати належну йому на праві власності техніку, придбану за кошти ОСОБА2:

1) комбайн зернозбиральний «КЗС-1218», 2012 року випуску;

2) транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1987 року випуску;

3) вантажний причіп-самоскид «СЗАП 8527», 1981 року випуску;

4) трактор колісний «Т-150К», 2015 року випуску;

5) трактор колісний «МТЗ-82», 2000 року випуску.

При цьому ОСОБА2 пояснив ОСОБА1, що насправді жодну позику ОСОБА1 передавати не будуть, оскільки зазначений договір оформлюється з метою створення юридичної залежності ОСОБА1 від ОСОБА2 для належного та підконтрольного використання в майбутньому ОСОБА1 майна, придбаного за кошти ОСОБА2.

Із зазначеними умовами ОСОБА1 погодився та підписав у 2017 році договір позики, датований 8 грудня 2014 року, а також розписку від 8 грудня 2014 року про нібито одержання від ОСОБА4 позики в сумі 5 040 000,00 гривень.

У зв’язку з тим, що передання ОСОБА1 вказаної техніки у заставу нотаріально оформлено не було для полегшення в майбутньому процедури можливого повернення майна, ОСОБА2 ініціював звернення ОСОБА4 до Буринського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА1 про стягнення заборгованості за договором позики. Метою звернення до суду із цим позовом було затвердження мирової угоди, хоча насправді на той час між сторонами договору не було цивільно-правового спору щодо повернення боргу.

Провадження у справі № 574/784/20 за вказаним цивільним позовом Буринський районний суд Сумської області відкрив 14 вересня 2020 року та ухвалою від 19 січня 2021 року затвердив мирову угоду між ОСОБА4 та ОСОБА1.

За умовами мирової угоди ОСОБА1 зобов’язаний у строк до 19 січня 2026 року добровільно сплатити на користь ОСОБА4 грошові кошти у сумі 5 453 208,73 гривень. У рахунок забезпечення фактично неіснуючих зобов’язань за мировою угодою ОСОБА1 передав позикодавцю таку сільськогосподарську техніку і транспортні засоби:

1) комбайн зернозбиральний «КЗС-1218», 2012 року випуску;

2) транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1987 року випуску;

3) вантажний причіп-самоскид «СЗАП 8527», 1981 року випуску;

4) трактор колісний «Т-150К», 2015 року випуску;

5) трактор колісний «МТЗ-82», 2000 року випуску;

6) транспортний засіб «КАМАЗ 53212» – спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, 1980 року випуску.

Із 2017 року до травня 2021 року ОСОБА1 продовжував здійснювати спільно з ОСОБА2 підприємницьку діяльність. При цьому ОСОБА2 фактично самостійно ухвалював рішення, пов’язані із цією діяльністю. Основним напрямом такої діяльності було надання наявної техніки іншим господарствам для обробітку землі та збору врожаю.

6 травня 2021 року відбулася державна реєстрація Фермерського господарства «Дяківська трійця» (код ЄДРПОУ 44363180) (далі – ФГ «Дяківська трійця» фермерське господарство), засновником якого з моменту створення і до 7 жовтня 2021 року був ОСОБА1. Згодом на вимогу ОСОБА2 7 жовтня 2021 року ОСОБА1 вибув зі складу засновників господарства, натомість засновником підприємства була визначена ОСОБА4.

Крім того, приблизно у лютому 2022 року ОСОБА1 на вимогу ОСОБА2 звільнився з посади голови фермерського господарства, яку обіймав протягом травня 2021 року – лютого 2022 року.

Після припинення співпраці із ОСОБА1 ОСОБА2, діючи в особистих інтересах та в інтересах ФГ «Дяківська трійця», фактичним власником якого він є, обмежив ОСОБА1 фізичний доступ до виробничих приміщень ФГ «Дяківська трійця» та заборонив працівникам підприємства надавати ОСОБА1 доступ до всієї техніки, яка зберігається на території цього господарства, зокрема й тієї, яка придбана за особисті кошти ОСОБА1. Із цього часу ОСОБА1 позбавлений доступу до приміщень на території господарства.

Згодом у не встановлений слідством час, приблизно у травні 2022 року, у ОСОБА2 виник умисел на заволодіння майном, що формально належало ОСОБА1 на праві власності, а саме:

1) комбайн зернозбиральний «КЗС-1218», 2012 року випуску, придбаний 20 вересня 2017 року;

2) транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1987 року випуску, придбаний 8 лютого 2018 року;

3) вантажний причіп-самоскид «СЗАП 8527», 1981 року випуску, придбаний 8 лютого 2018 року;

4) трактор колісний «Т-150К», 2015 року випуску, придбаний 8 лютого 2019 року;

5) трактор колісний «МТЗ-82», 2000 року випуску, придбаний 29 березня 2019 року;

6) транспортний засіб «КАМАЗ 53212» – спеціальний вантажний автокран 10-20Т-С, 1980 року випуску, придбаний 28 липня 2020 року;

7) автомобіль легковий «Dacia Duster 1461», 2012 року випуску, придбаний 28 листопада 2020 року;

8) навантажувач «Карпатець ПЕА-1.0», 1993 року випуску, придбаний у 2020 році;

9) комбайн зернозбиральний «СК-5 НИВА», 2001 року випуску, придбаний влітку 2021 року;

10) транспортний засіб «КАМАЗ 5320», 1979 року випуску.

Із цією метою ОСОБА2 у не встановлений слідством час у травні 2022 року зателефонував ОСОБА1 та запропонував передати йому свідоцтва про державну реєстрацію всіх зазначених транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, що на праві власності належить ОСОБА1, але придбана за кошти ОСОБА2, а також прибути до державних установ, де відбудеться перереєстрація права власності на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку на третіх осіб, на яких укаже ОСОБА2.

ОСОБА1 на пропозицію ОСОБА2 відповів відмовою, оскільки не бажав втрачати право власності на зазначене майно.

Унаслідок отримання згоди від ОСОБА1, розуміючи, що за таких обставин у передбачений законодавством спосіб схилити ОСОБА1 до передання права власності на майно він не зможе, у ОСОБА2 приблизно у вересні 2022 року, але не пізніше 26 вересня 2022 року, виник злочинний умисел щодо організації незаконного позбавлення волі та викрадення ОСОБА1 з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, які здійснювались протягом тривалого часу. Для реалізації свого злочинного наміру, з метою підшукання співучасників ОСОБА2 у вересні 2022 року, але не пізніше 26 вересня 2022 року, звернувся до незнайомого громадянина ОСОБА3.

Довідавшись про мету та мотиви ОСОБА2, ОСОБА3, розуміючи його злочинний умисел, спрямований на вчинення злочину, завчасно повідомив про це орган досудового розслідування та погодився імітувати роль виконавця злочину. При цьому ОСОБА3, не бажаючи здійснювати реальних дій із викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА1, надаючи конфіденційну допомогу органу досудового розслідування, повідомив ОСОБА2 про згоду на виконання зазначених злочинних дій.

ОСОБА2, 27 вересня 2022 року близько 20:50, перебуваючи поблизу автомагазина «Автолідер» за адресою: вул. Горького, 67, м. Ромни Сумської області, зустрівся зі ОСОБА3 та, діючи умисно, з корисливих мотивів, достеменно розуміючи протиправність своїх вимог, запропонував ОСОБА3 вчинити фізичний та психолочний тиск на ОСОБА1 з метою надання згоди на передання права власності на наявні у нього транспортні засоби та сільськогосподарську техніку особам, яких укаже ОСОБА2.

При цьому ОСОБА2 запропонував ОСОБА3 грошову винагороду за здійснення такого тиску на ОСОБА1 у розмірі 17 000,00 доларів США та того самого дня передав 3 000,00 доларів США як аванс для фінансування поточних витрат ОСОБА3 під час підготовки до злочину та його вчинення.

27 вересня 2022 року о 23:49 ОСОБА2 у месенджері «WhatsApp» з абонентського номера телефону ІНФОРМАЦІЯ1 надіслав ОСОБА3 на його абонентський номер телефону ІНФОРМАЦІЯ2 повідомлення із зазначенням відомостей як про ОСОБА1, так і про техніку, право власності на яку потрібно буде перереєструвати на іншу особу.

8 жовтня 2022 року близько 10:00 ОСОБА2 зустрівся зі ОСОБА3 на території автозаправної станції «BVS» на вул. Полтавській, буд. 143, у м. Решетилівка Полтавської області.

Під час зазначеної зустрічі ОСОБА2, продовжуючи діяти умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб, повідомив ОСОБА3, що для здійснення впливу на ОСОБА1 з метою надання згоди на передання права власності на наявні в нього транспортні засоби та сільськогосподарську техніку на підконтрольних ОСОБА2 осіб необхідно вчинити викрадення ОСОБА1 та позбавити його волі на проміжок часу, достатній для досягнення запланованої мети, із завданням, у разі необхідності, потерпілому фізичної шкоди у вигляді побоїв.

21 жовтня 2022 року під час телефонної розмови у месенджері «WhatsApp» о 21:37 ОСОБА2, підтвердивши свій злочинний намір, повідомив ОСОБА3, що для досягнення злочинної мети необхідно примусити ОСОБА1 оформити нотаріально посвідчену довіреність, яка надасть ОСОБА2 можливість здійснити переоформлення права власності на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку у будь-якому з регіональних сервісних центрів МВС України та органах Держпродспоживслужби. При цьомуОСОБА2 також підтвердив свій злочинний намір, зазначивши, що ОСОБА3 повинен викрасти ОСОБА1 та перемістити до місця, яке той не зможе залишити добровільно, позбавивши ОСОБА1 у такий спосіб волі протягом тривалого часу, тобто усього часу, близько десяти діб, поки триватиме перереєстрація права власності на техніку, аби позбавити ОСОБА1 можливості скасувати нотаріально посвідчену довіреність.

Проте 11 листопада 2022 року близько 21:00 ОСОБА2 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА3 про те, що злочинний план дещо змінився, у зв’язку із чим для переоформлення права власності на зазначену техніку необхідно буде ОСОБА1 безпосередньо доставити до відповідних державних реєстраційних органів, застосовуючи до нього, за необхідності, фізичний та психічний примус. Згідно із цим злочинним планом ОСОБА1 сам має підписувати всі необхідні документи щодо зміни права власності, що позбавить його у майбутньому можливості оскаржувати такі реєстраційні дії. При цьому, ОСОБА2 поінформував ОСОБА3, що додатково повідомить його про дату такого викрадення ОСОБА1 та доставлення його до відповідних реєстраційних органів.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА2 14 листопада 2022 року о 21:06 надіслав у месенджері «WhatsApp» на обліковий запис ОСОБА3, зареєстрований за номером телефону ІНФОРМАЦІЯ2, текстове повідомлення такого змісту: «Планирую на 2–3 декабря», підтвердивши тим самим свій злочинний умисел на викрадення ОСОБА1, позбавлення його волі протягом тривалого часу та примусове доставлення до державних органів з метою зміни права власності на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, що зареєстровані на ОСОБА1, на інших осіб, анкетні дані яких зазначить сам ОСОБА2.

Отже, на думку заступника Генерального прокурора, ОСОБА2 із 26 вересня 2022 року до 14 листопада 2022 року виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, спрямовані на організацію викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА1 з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюваного протягом тривалого часу, однак зазначене кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії були викриті працівниками правоохоронних органів.

На підтвердження обґрунтованості клопотання про тимчасове відсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя надано копії таких документів:

заява потерпілого ОСОБА1 про вчинений щодо нього злочин;

показання потерпілого ОСОБА1, в яких він зазначає про протиправні дії ОСОБА2;

протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 5 жовтня 2022 року № 15-09/п-3099т (розсекречено), від 20 жовтня 2022 року №15-09/п-3421т (розсекречено), від 12 жовтня 2022 року № 15-09/п-3203т (розсекречено), від 24 жовтня 2022 року № 15-09/п-3507т та від 14 листопада 2022 року № 15-09/п-4036т (розсекречено), відповідно до яких зафіксовано зустрічі ОСОБА2 зі ОСОБА3 з приводу викрадення ОСОБА1;

заява, протоколи допитів свідка ОСОБА3, відповідно до яких ОСОБА2 організовував викрадення ОСОБА1;

протокол огляду речей від 28 вересня 2022 року – грошових коштів у розмірі 3 000,00 доларів США, одержаних ОСОБА3 від ОСОБА2 як аванс та добровільно виданих ОСОБА3 органу досудового розслідування;

протоколу огляду відеозаписів камер відеоспостереження на території автозаправної станції «BVS» на вул. Полтавській, 143, у м. Решетилівка Полтавської області, на яких зафіксовані зустрічі ОСОБА3 та ОСОБА2;

висновки транспортно-товарознавчих експертиз, відповідно до яких установлено ринкову вартість техніки;

висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, відповідно до якого у мовленні ОСОБА2 наявні висловлювання, які вказують на організацію викрадення ОСОБА1, утримання його поза його волею, заподіяння тілесних ушкоджень задля примушування до участі в перереєстрації транспортних засобів на свою користь;

висновок судової експертизи відео-звукозапису, відповідно до якого на носіях інформації до протоколів НСРД зафіксовано розмову ОСОБА2;

інші матеріали провадження у сукупності.

У клопотанні заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. зазначив, що відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Бондарєв Е.М. як суддя, зокрема, зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс суддівської етики), передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 2 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Стаття 3 Кодексу суддівської етики передбачає, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Отже, згідно зі статтями 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики Бондарєв Е.М. повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону та принципу верховенства права, присяги судді, має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Водночас Бондарєв Е.М., незважаючи на обов’язок неухильно дотримуватися зазначених вище норм, володіючи відповідною фаховою юридичною підготовкою та досвідом роботи в галузі права, знехтував вимогами законодавства та вчинив замах на умисний, корисливий злочин.

Таким чином, ОСОБА2 підозрюється в організації закінченого замаху на викрадення людини та позбавлення волі, вчиненого з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та здійснюваного протягом тривалого часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.

3. Стислий виклад заперечення представника судді Бондарєва Е.М. – адвоката Весніна С.О. на клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

На адресу Вищої ради правосуддя 24 липня 2024 року (вх. № В-3799/1/7-24) від представника судді Бондарєва Е.М. – адвоката Весніна С.О. надійшло заперечення на клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

У запереченні адвоката Весніна С.О. викладені доводи щодо необґрунтованості клопотання, зокрема зазначено, що клопотання не містить належного обґрунтування обставин, передбачених пунктами 5 та 6 частини другої статті 155 КПК України, які дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; а також виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені у клопотанні ризики перебування Бондарєва Е.М. на посаді судді є суто формальними, не вказано конкретних обставин, які несуть такі ризики.

Усі доводи сторони обвинувачення є лише припущеннями, які не підтверджуються встановленими обставинами та доказами, тому доводи про ймовірність настання негативних наслідків у зв’язку з подальшим здійсненням суддею Бондарєвим Е.М. правосуддя не є обґрунтованими.

Отже, представник судді просив відмовити у задоволенні клопотання.

4. Стислий виклад обставин та їх оцінка Вищою радою правосуддя, що дають підстави вважати, що перебування підозрюваного, обвинуваченого на посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення, виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Мотиви і доводи Вищої ради правосуддя та застосовані норми права

Обґрунтовуючи клопотання про тимчасове відсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б., оцінивши ризики, зазначає, що існують обставини, які дають підстави вважати, що подальше перебування Бондарєва Е.М. на посаді судді Господарського суду Дніпропетровської області може призвести до настання негативних наслідків.

Заступник Генерального прокурора переконаний, що Бондарєв Е.М., перебуваючи на посаді судді Господарського суду Дніпропетровської області і користуючись своїми повноваженнями та статусом судді, для уникнення кримінальної відповідальності має можливість використати свою службову діяльність для здійснення впливу або тиску на експертів, потерпілого та свідків як особисто, так і за допомогою третіх осіб, щоб схилити їх до надання неправдивих свідчень або відмови від показань під час судового розгляду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Бондарєв Е.М. обізнаний із методами роботи правоохоронних органів, має великий досвід роботи у правовій сфері, багато знайомств серед працівників правоохоронних органів і суду, які може використати з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, на думку заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б., існують достатні підстави вважати, що невідсторонення судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя дасть йому можливість перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, заступник Генерального прокурора зазначив, що пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Водночас наявність кримінального провадження за підозрою судді ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, суперечить не лише зазначеним морально-етичним принципам, а й об’єктивно може поставити під сумнів незалежність та чесність судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Оцінюючи мотиви клопотання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці, Вища рада правосуддя не встановила обставин, які можуть свідчити, що зазначене клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність цього судді щодо здійснення правосуддя.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці, Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Вища рада правосуддя вважає переконливими викладені у клопотанні аргументи про ризики можливого впливу судді Бондарєва Е.М. на свідків та інших учасників кримінального провадження, протиправного перешкоджання кримінальному провадженню. Мотиви, наведені у клопотанні про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, є обґрунтованими та підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами, долученими до клопотання.

Зокрема, Вища рада правосуддя враховує, що ризик впливу на свідків є таким, що існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом, зважаючи на визначений статтею 23 КПК України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, який відображений, зокрема, в частині четвертій статті 95 КПК України, відповідно до якої суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто під час допитів на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Із 2009 року до цього часу Бондарєв Е.М. обіймає посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області, у зв’язку із чим має широке коло зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суду, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов’язків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя також ураховує, що сам факт вручення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України, завдає шкоди авторитету судової влади та підриває довіру суспільства до неї, суперечить морально-етичним принципам, закріпленим у Кодексі суддівської етики, може викликати сумніви у безсторонності цього судді під час здійснення правосуддя з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді та норми національного законодавства.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

5. Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

Ураховуючи наведені у клопотанні ризики, їх співмірність із такими засадами, як незалежність і недоторканність суддів, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя вбачає підстави для задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. щодо тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя строком на два місяці, до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.3–19.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

1. Клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка Антона Борисовича задовольнити.

2. Тимчасово, до 12 вересня 2024 року, відсторонити суддю Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Едуарда Миколайовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя