Вища рада правосуддя, розглянувши питання про припинення відставки судді Сімоненко Валентини Миколаївни у зв’язку з набуттям громадянства іншої держави,
встановила:
12 жовтня 2023 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 232/19/13-23) надійшло звернення голови Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» (далі – ГО «ВО “Автомайдан”») Бутко К.Т. про припинення відставки судді Сімоненко В.М. (Верховний Суд), ураховуючи, що за інформацією із медіа Сімоненко В.М. має громадянство російської федерації (далі – рф).
На обґрунтування звернення Бутко К.Т. зазначила, що 9 жовтня 2023 року журналіст програми «Схеми. Корупція в деталях» Георгій Шабаєв розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook допис, у якому вказав про наявність у Сімоненко В.М. громадянства рф:
«Відповідно до витягу з “Роспаспорту” суддя, коли ще мала прізвище Смірнова, стала громадянкою РФ 10 квітня 2003 року.
Причина набуття громадянства Росії – стаття 18 пункт “а” Федерального закону “Про громадянство РФ”, в якій зазначено, що його може отримати особа, член подружжя якої або родич, або батьки мають російське громадянство.
На момент отримання громадянства РФ Сімоненко вже працювала суддею в Апеляційному суді Севастополя у Криму.
Станом на зараз паспорт Сімоненко значиться “недійсним у зв’язку зі спливом строку його дії”.
Варте уваги те, що паспорт громадянки РФ на ім’я Валентини Смірнової видав орган внутрішніх справ у станиці Вешенській, що розташована у Ростовській області. В базах даних витоку мешканців РФ вказано, що станом на 2015 та 2017 роки Сімоненко була зареєстрована саме в цьому регіоні. У цій самій базі – дані її російського паспорту.
Це може свідчити про те, що Валентина Сімоненко не виходила з громадянства РФ, адже відповідно до указу президента Росії від 14 листопада 2002 року для цього необхідно подати документ про зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання. Що суддя, відповідно до витоку з російських баз даних, не зробила».
Голова ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т. зауважила, що під час участі Сімоненко В.М. у конкурсі до Верховного Суду Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) затвердила висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики й рішення про надання інформації на доповнення до висновку. У зазначеному висновку ГРД, серед іншого, вказала про зв’язки судді з тимчасово окупованими територіями України, зокрема про відвідування суддею тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, роботу її сестри в органах окупаційної влади міста Севастополя на посаді начальника відділу законодавчої техніки і систематизації законодавчого апарату законодавчого зібрання міста Севастополя та ділові зв’язки її чоловіка з особами, підприємницька або професійна діяльність яких здійснюється на тимчасово окупованій території України.
Після затвердження висновку в публічному просторі України також з’явилась інформація про те, що Сімоненко В.М. має номер платника податків рф. Тобто після російської окупації Автономної Республіки Крим Сімоненко В.М. була зареєстрована платником податків, отримала індивідуальний податковий номер і перебуває на обліку в податкових органах рф.
Згідно з відкритими відомостями федеральної податкової служби рф станом на лютий 2018 року Сімоненко В.М. перебувала на обліку та їй присвоєно індивідуальний податковий номер «ІНФОРМАЦІЯ1». За першими чотирма цифрами номера можна розшифрувати, що Сімоненко В.М. перебуває на обліку в міжрайонній інспекції федеральної податкової служби № 1 міста Севастополя.
Надаючи свого часу коментарі виданню «Судово-юридична газета» Сімоненко В.М. заперечувала звернення з будь-якими заявами та проханнями до органів, створених окупаційною владою, та пов’язувала можливу реєстрацію її країною-агресором як платника податків із самовільним присвоєнням окупаційною владою ідентифікаційних номерів усім зареєстрованим у базах даних громадянам України, які на той період постійно проживали в Автономній Республіці Крим, а також з огляду на автоматичне відкриття спадщини після смерті її матері за законодавством країни-агресора.
Однак такі аргументи Сімоненко В.М. викликають обґрунтований сумнів, оскільки станом на дату ратифікації так званого «договору між Російською Федерацією та Республікою Крим» (21 березня 2014 року) Сімоненко В.М. тривалий час проживала в місті Києві та обіймала посаду судді Верховного Суду України, а отже, не могла потрапити до категорії громадян України, яким країна-агресор автоматично «роздавала» громадянство рф, а згодом присвоїла ідентифікаційний номер платника податків рф. Крім того, за законодавством рф іноземному громадянину для постановки на податковий облік та отримання ідентифікаційного номера потрібно особисто або через довірену особу подати заяву до податкового органу, додати документи про посвідчення тимчасового проживання на території рф, нотаріально посвідчену копію паспорта, сплатити мито тощо.
Посилаючись на наведене, голова ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т. просила перевірити факти, викладені в її зверненні, та за результатами ухвалити рішення про припинення відставки судді Верховного Суду Сімоненко В.М. у зв’язку з набуттям нею громадянства рф.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 145 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) відставка судді припиняється в разі припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) ухвалення рішення про припинення відставки судді належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
Пунктом 17.7 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що із повідомленням про наявність підстави для припинення відставки судді до Вищої ради правосуддя може звернутися будь-яка особа, якій відомий такий факт.
Вища рада правосуддя вирішує питання про припинення відставки судді в разі припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства на підставі указу Президента України або набуття ним громадянства іншої держави (пункт 17.6 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Перевіряючи факти, викладені в повідомленні голови ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т. про наявність підстав для припинення відставки судді Сімоненко В.М. у зв’язку з набуттям нею громадянства рф, установлено таке.
Сімоненко Валентина Миколаївна, ____ року народження, постановою Севастопольської міської ради від 1 червня 1993 року обрана народним суддею Гагарінського районного народного суду міста Севастополя. Постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1998 року № 184-XIV обрана суддею Гагарінського районного суду міста Севастополя безстроково. Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2001 року № 2738-ІІІ обрана суддею Апеляційного суду міста Севастополя. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2871-VI обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 2013 року № 675-VII обрана суддею Верховного Суду України. Указом Президента України від 30 серпня 2018 року № 259/2018 призначена на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 березня 2023 року № 170/0/15-23 Сімоненко В.М. звільнено з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Стаття 4 Конституції України встановлює, що в Україні існує єдине громадянство.
Принцип єдиного громадянства означає, зокрема, що громадянин України не може мати громадянства іншої держави.
Статтею 52 Закону № 1402-VIII, яка узгоджується зі статтею 127 Конституції України, установлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України.
Зазначене виключає можливість судді мати інше громадянство та, відповідно, обов’язки перед іншою державою.
Згідно із частиною першою статті 57 Закону № 1402-VIII особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді, відповідно до якої суддя урочисто присягає Українському народові.
Правовий статус судді характеризується, зокрема, наявністю визначених законодавством професійних обов’язків, які мають не лише моральну, а й правову природу, оскільки визначають як обов’язок, передбачений правовими нормами, так і обов’язок перед суспільством, пов’язаний зі здійсненням професійної діяльності.
Відповідно до частини п’ятої статті 116 Закону № 1402-VIII за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Високий статус судді, особлива важливість виконуваної державної функції, виняткові професійні вимоги створюють багатогранність суддівської етики, яка диктує правила поведінки судді як на службі, так і поза її межами, як щодо чинного судді, так і судді у відставці.
Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті, та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.
У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
Отже, у висновках щодо стандартів поведінки суддів Консультативна рада європейських суддів зазначає, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.
Згідно з положеннями статей 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Встановлення факту отримання суддею громадянства рф (держави-агресора) є підставою для припинення відставки такого судді відповідно до пункту 3 частини першої статті 145 Закону № 1402-VIII, оскільки свідчить про порушення ним вимог Конституції України та законів України, що, своєю чергою, підриває авторитет правосуддя, довіру суспільства до судової влади.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 990/29/23 (провадження № 11-80заї23), Вища рада правосуддя під час розгляду питання про припинення відставки судді діє не в межах дисциплінарного провадження, а в межах її адміністративних повноважень ухвалювати відповідне рішення про припинення відставки судді. Відповідна процедура є по суті позасудовою та односторонньою і не передбачає «спору» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, на день вирішення питання про припинення відставки судді Вища рада правосуддя повинна мати достатні докази, щоб поза розумним сумнівом дійти висновку про припинення громадянства судді у відставці або набуття ним громадянства іншої держави.
Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями самостійно здійснювати розслідування обставин, викладених у зверненні голови ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т. про припинення відставки судді Верховного Суду Сімоненко В.М., оскільки має діяти та ухвалювати рішення відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України.
З метою перевірки фактів, викладених у повідомленні про наявність підстави для припинення відставки судді, Вища рада правосуддя може звертатися до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій (пункт 17.7 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 26 грудня 2002 року № 374-IV «Про контррозвідувальну діяльність» (далі – Закон № 374-IV) спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.
Контррозвідувальна діяльність – спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (стаття 1 Закону № 374-IV).
Отже, з огляду на правовий статус, засади функціонування та повноваження, визначені законодавством України, Служба безпеки України є володільцем інформації щодо наявності / відсутності громадянства іншої держави, зокрема у політично значущих осіб, та їх причетності до злочинів проти національної безпеки України.
Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту Національної державності за дорученням керівництва Служби безпеки України за результатами опрацювання запиту доповідача – члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І. про надання інформації про наявність / відсутність громадянства іншої держави в судді у відставці Сімоненко В.М., скерованого Службі безпеки України в межах перевірки фактів, що містяться у зверненні голови ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т., а також у дописі, який розмістив журналіст програми «Схеми. Корупція в деталях» Георгій Шабаєв на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, у листі від 23 жовтня 2023 року (вих. № 5/6/5-7388) повідомило, що «згідно з даними пошукового сервісу “инн физического лица” на офіційному сайті “ФНС россии” (https://service.nalog.ru) особа на ім’я “Симоненко Валентина Николаевна”, ____ року народження, отримала російський ідентифікаційний податковий номер ІНФОРМАЦІЯ1, використовуючи паспорт іноземного громадянина серії __ № ____. За вказаними серією та номером значиться паспорт громадянина України судді у відставці Сімоненко Валентини Миколаївни. З використанням російського сервісу «недействительные инн физических лиц» на зазначеному сайті встановлено, що вказаний ідентифікаційний податковий номер серед недійсних не значиться».
У наведеному листі Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту Національної державності зазначило про відсутність можливості офіційно підтвердити чи спростувати факт отримання суддею у відставці Сімоненко В.М. вказаного російського ідентифікаційного податкового номера та громадянства рф у зв’язку з відсутністю дипломатичних представництв вказаної держави на території України та небажанням іноземної сторони надавати достовірну інформацію стосовно осіб, які мають або набули громадянство рф.
Служба зовнішньої розвідки України за результатами опрацювання запиту щодо надання інформації про суддю у відставці Сімоненко В.М. у зв’язку з проведенням перевірки відомостей, викладених у повідомленні ГО «ВО “Автомайдан”» про наявність підстав для припинення її відставки у зв’язку з набуттям громадянства іншої держави, у листі від 19 січня 2024 року (вих. № 3/1/2/470/п) повідомила про відсутність запитуваної інформації, оскільки підтвердження чи спростування фактів наявності (відсутності) громадянства іншої держави не належить до компетенції Служби зовнішньої розвідки України.
На запит про надання інформації щодо перетину Сімоненко В.М. державного кордону з 2014 року до 2024 року, Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в листі від 22 січня 2024 року (вх. № 630/0/8-24) надіслав витяг із бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», згідно з яким Сімоненко В.М. з 8 листопада 2017 року до 22 січня 2024 року не перетинала державного кордону України у напрямку країни-агресора, а також лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України.
Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у листі від 22 січня 2024 року повідомив про відсутність у володінні іншої інформації (до 8 листопада 2017 року), оскільки до набрання чинності Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 2022 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2022 року за № 1319/38655, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України зберігалася в зазначеній базі даних протягом 5 років з дня її внесення.
З метою актуалізації інформації, володільцем якої є Служба безпеки України, 7 червня 2024 року доповідачем – членом Вищої ради правосуддя Усиком Г.І. повторно надіслано запит до Служби безпеки України про надання інформації щодо наявності/відсутності громадянства іншої держави в судді у відставці Сімоненко В.М.
У відповідь на запит Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту Національної державності за дорученням керівництва Служби безпеки України листом від 6 липня 2024 року (вих. № 14/5-4487) зазначило інформацію аналогічну попередньо наданій листом від 23 жовтня 2023 року (вих. № 5/6/5-7388), зауваживши, що «інша інформація щодо наявності / відсутності громадянства іншої держави в судді у відставці Сімоненко Валентини Миколаївни, ____ року народження, на даний час відсутня».
Наведене дає підстави констатувати, що відомості, отримані у відповідь на запити від уповноважених державних органів, не підтверджують факту набуття суддею у відставці Сімоненко В.М. громадянства рф.
Коментуючи обставини, викладені Головним управлінням з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту Національної державності в листі від 23 жовтня 2023 року (вих. № 5/6/5-7388) щодо «отримання особою на ім’я “Симоненко Валентина Николаевна”, ____ року народження, російського ідентифікаційного податкового номера ІНФОРМАЦІЯ1, з використанням паспорта іноземного громадянина серії __ № ____, за яким значиться паспорт громадянина України судді у відставці Сімоненко Валентини Миколаївни», суддя у відставці Сімоненко В.М. пояснила, що особисто не зверталася до будь-яких органів рф щодо присвоєння їй ідентифікаційного податкового номера, категорично заперечує його отримання, вважає зазначений ідентифікаційний податковий номер недійсним та таким, що не породжує жодних правових наслідків. Зазначила, що у 2018 році отримала на електронну пошту повідомлення від рідної сестри ОСОБА1 про те, що з метою уникнення можливості визнання безхазяйною земельної ділянки в садовому товаристві «Ікар-1» площею 0,04 га, яка розташована в місті Севастополі, що належала їхній матері ОСОБА2, яка померла у 2015 році, та після смерті якої відкрилася спадщина на майно, розташоване в місті Севастополі, сестра отримала свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно на своє та її ім’я, згідно з якими таку земельну ділянку кожна з них успадкувала у рівних частка.
Додатково Сімоненко В.М. зазначила, що вважає, що російський ідентифікаційний податковий номер був присвоєний їй за повідомленням нотаріуса, який оформляв спадщину, за заявою сестри. Звернула увагу і на той факт, що документом особи, якій присвоєно зазначений російський ідентифікаційний податковий номер, вказано паспорт громадянина України, виданий їй у 2015 році, що, відповідно, спростовує викладені у зверненні голови ГО «ВО “Автомайдан”» Бутко К.Т. обставини щодо набуття нею громадянства рф.
У письмових поясненнях суддя у відставці Сімоненко В.М. зауважила, що обставини присвоєння їй російського ідентифікаційного податкового номера, а також можливе отримання нею свідоцтва про право на спадщину, усупереч вимогам статті 11¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України», були предметом оцінки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. від 22 вересня 2018 року не встановила наявності в її діях як судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ознак дисциплінарного проступку та відмовила у відкритті дисциплінарного провадження (ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2020 року № 1922/2дп/15-20).
Під час вирішення питання про звільнення Сімоненко В.М. з посади судді Верховного Суду у відставку Вища рада правосуддя ініціювала перевірку наявності в судді Сімоненко В.М. громадянства іншої держави.
Зокрема, доповідач – член Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. у межах повноважень, визначених частиною першою статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», під час попередньої перевірки заяви Сімоненко В.М. про звільнення її з посади судді Верховного Суду у відставку (справа № 53/0/6-23) зверталася із запитом до Служби безпеки України про надання інформації щодо наявності громадянства іншої держави та наявних кримінальних правопорушень стосовно судді Верховного Суду Сімоненко В.М.
У відповідь на вказаний запит Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту Національної державності за дорученням керівництва Служби безпеки України листом від 16 лютого 2023 року вх. № 602/0/8-23 повідомило про відсутність запитуваної інформації, одночасно зауваживши, що у разі отримання даних, які б офіційно підтверджували наявність у вказаної особи громадянства іншої держави та причетності до злочинів проти національної безпеки України, буде проінформовано додатково.
Ураховуючи, що Вищою радою правосуддя не отримано доказів на підтвердження факту отримання суддею у відставці Сімоненко В.М. громадянства рф, тому відсутні визначені пунктом 3 частини першої статті 145 Закону № 1402-VIII підстави для припинення її відставки.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 17.1–17.3, 17.6–17.8 глави 17 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
відмовити у припиненні відставки судді Сімоненко Валентини Миколаївни.
Голова Вищої ради правосуддя
