Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Черниш Поліни Юріївни стосовно судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 18 квітня 2024 року (вх. № Ч-1407/0/7-23) надійшла дисциплінарна скарга Черниш П.Ю. на дії судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. під час здійснення правосуддя у справі № 213/1127/23 за заявою ОСОБА1, заінтересована особа – ОСОБА2, про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходження на його утриманні.

Короткий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі

Скаржниця зазначає, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року у справі № 213/1127/23 (суддя Мазуренко В.В.) задоволено заяву ОСОБА1 та встановлено факт проживання неповнолітньої дитини ОСОБА3, ____ року народження, її самостійного виховання батьком та знаходження на утриманні батька.

Скаржниця вважає, що вказане рішення є незаконним та завідомо неправосудним.

Крім того скаржниця зазначає, що на сайті «Судова влада України» є відомості, що ОСОБА1 чотири рази подавав вказану заяву, а саме справи: 213/578/23, 213/728/23, 213/990/23, 213/1127/23. Перші три заяви повернуті заявнику. Цю наполегливість заявника суддя Мазуренко В.В. не помітив.

Справа № 213/1127/23 розглянута у рекордно швидкий термін, протягом семи днів. Будь-яких завчасних повідомлень скаржниці про розгляд справи суддя Мазуренко В.В. не робив, конверт з суду випадково виявила інша особа 14 квітня 2023 року, яка сфотографувала та надіслала скаржниці повістку та ухвалу про відкриття провадження у справі разом із заявою.

Скаржниця також наголошує, що будь-яких доказів у справі № 213/1127/23 не існує, а копія акта не є доказом по суті справи. Заяв про згоду із заявою ОСОБА1 та про розгляд справи без її присутності до суду не надсилала, суддя Мазуренко В.В. ці обставини не перевіряв. Крім того, її дитина проживає разом із нею за кордоном.

На думку скаржниці, єдиний намір таких дій ОСОБА1 ‒ намагання ухилитись від мобілізації шляхом втечі за кордон по купленому завідомо неправосудному судовому рішенню або шляхом введення в оману військкомат про те, що він як батько, є нібито єдиний, хто утримує та виховує дитину.

Скаржниця зазначає, що ухвалення вищевказаного судового рішення мали б для неї негативні наслідки, наприклад: при перетині державного кордону з дитиною гарантовано мала б проблеми і не змогла б в нормальному порядку ввезти дитину в Україну через те, що в реєстрі Держприкордонслужби вже містилася б інформація про судове рішення, відповідно до якого її дитина перебуває з батьком, а не з нею. Крім того, скаржниця втратила б право на аліменти.

Такі дії судді Мазуренка В.В., як ухвалення завідомо неправосудного рішення, на думку скаржниці, є результатом злочинної змови проти неї з корисливих мотивів, оскільки суд не може виступати місцем по виготовленню завідомо неправосудних рішень ухилянтам від мобілізації для полегшення процедури втечі за кордон.

З огляду на викладені обставини скаржниця просить притягнути суддю Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду скарги

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю. для проведення попередньої перевірки, за результатами якої складено висновок від 27 червня 2024 року з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В., оскільки доводи скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. та долучені до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відхилила пропозицією доповідача.

Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В.

Обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Згідно з відомостями офіційного вебпорталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, 10 лютого 2023 року ОСОБА1 звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні, заінтересована особа – ОСОБА2.

Справі присвоєно № 213/578/23 та передано на розгляд судді Попову В.В.

13 лютого 2023 року від представника заявника – адвоката Буліч Н.В. надійшла заява про повернення матеріалів.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. від 14 лютого 2023 року заяву ОСОБА1 про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні – повернуто заявнику.

20 лютого 2023 року ОСОБА1 вдруге звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні, заінтересована особа – ОСОБА2.

Справі присвоєно № 213/728/23 та передано на розгляд судді Попову В.В.

21 лютого 2023 року від представника заявника – адвоката Буліч Н.В. надійшла заява про повернення матеріалів.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. від 22 лютого 2023 року заяву ОСОБА1 про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні – повернуто заявнику.

7 березня 2023 року ОСОБА1 втретє звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні, заінтересована особа – ОСОБА2.

Справі присвоєно № 213/990/23 та передано на розгляд судді Попову В.В.

13 березня 2023 року від представника заявника – адвоката Котляр Т.В. надійшла заява про повернення матеріалів.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. від 13 березня 2023 року заяву ОСОБА1 про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні – повернуто заявнику.

20 березня 2023 року ОСОБА1 вчетверте звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходженням на його утриманні, заінтересована особа – ОСОБА2.

Справі присвоєно № 213/1127/23 та передано на розгляд судді Мазуренка В.В.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. від 24 березня 2023 року прийнято заяву ОСОБА1 до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 30 березня 2023 року.

Із копії матеріалів справи № 213/1127/23 вбачається, що судом надіслано судові повістки сторонам у справі про дату та час судового засідання.

29 березня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява заінтересованої особи у справі – ОСОБА2, в якій викладено прохання розглядати справу за її відсутності, також зазначено, що проти задоволення вимог заявника не заперечує. Зі вказаної заяви вбачається, що вона надійшла від «ОСОБА4, АДРЕСА1» та ЕЦП не підписана.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року заяву ОСОБА1, заінтересована особа – ОСОБА2, про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходження на його утримання – задоволено. Встановлено факт проживання неповнолітньої дитини – ОСОБА3, ____ року народження, з батьком – ОСОБА1, ____ року народження, її самостійного виховання батьком та знаходження на утриманні батька.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження, його встановлення має для заявника юридичне значення, зокрема для того, щоб вивезти дитину з країни, де ведуться активні бойові дії з метою облаштування її життя та розвитку у безпечних умовах.

У рішенні зазначено, що згідно з актом ОСББ «Ярославська 9»» від 2 лютого 2023 року, ОСОБА1, ____ року народження, мешкає за адресою: АДРЕСА2, разом із сином ОСОБА3, _____ року народження. ОСОБА2, ____ року народження, разом із сином та чоловіком не мешкає, участі у вихованні дитини не приймає.

У рішенні також вказано, що встановлення даного факту необхідно заявнику, у зв’язку з тим, що він має намір вивезти дитину з країни, де ведуться активні бойові дії з метою облаштування її життя та розвитку у безпечних умовах.

ОСОБА2 подала апеляційну скаргу на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що надана заявником копія акта про фактичне проживання осіб не є належним доказом по суті вимог. Крім того, ОСОБА2 повідомила, що дитина ОСОБА3 на теперішній час проживає разом із нею за кордоном, на підтвердження чого надала копії закордонних паспортів та посвідки на проживання.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА2 задоволено частково. Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2023 року скасовано. Заяву ОСОБА1, заінтересована особа – ОСОБА2, про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходження на його утриманні, – залишено без розгляду.

Дніпровський апеляційний суд виходив із того, що, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА1 просив встановити факт того, що його син ОСОБА3, ____ року народження, проживає разом із ним та знаходиться на самостійному вихованні і утриманні батьком. Разом із тим, матір дитини – ОСОБА2, проти таких вимог заявника заперечує та надає докази, які спростовують твердження заявника щодо проживання їх дитини разом із батьком.

Крім того, встановлення вищезазначених фактів може вплинути на права та інтереси матері дитини. В свою чергу, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а отже, в цьому випадку існує спір про право, який підлягає вирішенню виключно в позовному провадженні.

На вказані обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв’язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА1.

Пояснення судді Мазуренка В.В.

У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., суддя Мазуренко В.В. зазначив, що 20 березня 2023 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА1, заінтересована особа – ОСОБА2., про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, її самостійного виховання батьком та знаходження на його утриманні, № 213/1127/23, справу розподілено на суддю Мазуренко В.В.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2023 року у справі № 213/1127/23 відкрито провадження, розгляд призначено на 30 березня 2023 року. При визначенні дати призначення враховується складність справи, кількість учасників, суть справи, наявність поданих одночасно із заявою клопотань про витребування доказів, заяв про виклик свідків, тощо.

Щодо зазначення у скарзі доводів про подання ОСОБА1 інших заяв до суду суддя Мазурнко В.В. вказав, що заява ОСОБА1 подана в порядку окремого провадження, та не містила в собі відомостей про подання ОСОБА1 інших заяв до суду. Нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі ‒ ЦПК України) не передбачено обов’язок суду перевіряти чи подавались до суду інші заяви. Крім того у програмі Д-3 суддя має доступ лише до справ, які знаходяться у його провадженні, доступу до справ інших суддів не має.

Суддя зауважив, що судом було дотримано вимог щодо повідомлення сторін про дату та час розгляду справи, сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження, копію заяви з додатками, судові повістки про виклик до суду. Крім того в скарзі вказано, що ОСОБА2 була повідомлена, що на її поштову адресу надійшли документи із суду. Суддя зазначає, що жодній зі сторін не надавалась процесуальна перевага. Судовий процес був відкритий. Ухвала про відкриття провадження направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень. Всі дії були відкриті, що також видно зі скарги, в якій підтверджено направлення процесуальних документів сторонам, та подальше їх отримання ОСОБА2.

29 березня 2023 року до суду надійшла заява від представника заявника про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала.

29 березня 2023 року до суду надійшла заява від заінтересованої особи, відповідно до якої заінтересована особа просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти задоволення заяви.

Відповідно до протоколу № 4 зборів суддів Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 квітня 2021 року було вирішено: апарату суду у разі надходження документів електронною поштою такі документи роздруковувати та реєструвати. Відповідно до Роз’яснень від 26 листопада 2021 року, наданих Державною судовою адміністрацією України, у разі надходження документів електронною поштою без електронного підпису такі документи передаються судді разом з актом про відсутність такого підпису. Документ було передано без відповідного акта. Крім того, суддя вважає, що на той час допису «не підписано ЕЦП» не було на заяві, тому вважав заяву підписаною КЕП та прийняв до уваги.

30 березня 2023 року було ухвалено судове рішення про задоволення заяви.

Копія вказаного рішення була направлена сторонам для відома. Крім того в скарзі вказано, що заявнику повідомили, що на її поштову адресу надійшло рішення суду. Про отримання рішення ОСОБА2 також свідчить подання нею апеляційної скарги в передбачені законом строки.

11 квітня 2023 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга на рішення суду 30 березня 2023 року від заінтересованої особи ОСОБА2.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року рішення від 30 березня 2023 року скасовано, вказано про наявність спору про право та залишено заяву без розгляду. Суддя наголошує, що будь-яких вказівок про недостатність доказів рішення апеляційного суду не містить. Фактично в разі заперечення заінтересованої особи щодо заяви ‒ наявний спір про право, та така заява підлягає залишенню без розгляду.

Суддя Мазуренка В.В. зазначає, що рішення від 30 березня 2023 року ним ухвалювалось на підставі наявних у матеріалах справи документів. Клопотань про долучення доказів, витребування доказів, допит свідків суду не надходило, а відповідно до норм ЦПК України суд за відсутності клопотань сторін не вправі збирати докази. На момент надходження заяви була відсутня повноцінна судова практика з розгляду таких заяв, а тим паче практика судів вищих інстанцій.

Крім того, суддя звертав увагу на надмірне навантаження в Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де з 7 суддів фактично здійснюють правосуддя лише 2 судді, та у 2023 році на суддю Мазуренка В.В. було розподілено 3 338 справ, залишок з 2022 року 464 справи, та протягом 2023 року суддею Мазуренко В.В. було розглянуто 3 156 справ.

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Вирішуючи питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України та частини першої статті 5 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною четвертою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз’яснено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд зобов’язаний провести підготовчі дії, зокрема, з’ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Згідно з частиною шостою статті 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Відповідно до частини четвертої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

На порушення вказаних вимог закону суддя Мазуренко В.В. не залучив до участі у справі орган опіки та піклування. Справа також була розглянута за відсутності заінтересованої особи – ОСОБА2. При цьому, суддя Мазуренко В.В. не звернув увагу, що заява ОСОБА2 про розгляд справи за її відсутності, в якій вона також не заперечувала проти вимог заяви ОСОБА1, надійшла від «ОСОБА4, АДРЕСА1» та не була підписана електронним цифровим підписом. Тому ця заява не могла бути взята судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша – третя статті 89 ЦПК України).

Із копії матеріалів справи вбачається, що вони не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання неповнолітньої дитини ОСОБА3 з батьком ОСОБА1, її самостійного виховання батьком та перебування на утриманні батька.

Проте, незважаючи на наведені обставини, суддя Мазуренко В.В. ухвалив рішення про задоволення заяви ОСОБА1.

Також звертає на себе увагу дуже швидкий розгляд справи № 213/1127/23, через 6 днів після відкриття провадження у справі, за умови надмірного судового навантаження, на що у своїх поясненнях посилається суддя Мазуренко В.В.

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на час ухвалення суддею Мазуренком В.В. рішення) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Встановлені обставини дають підстави погодитись з доводами скарги, що ухвалення рішення суддею Мазуренком В.В. від 30 березня 2023 року у справі № 213/1127/23 може свідчити про створення умов для ймовірного ухилення військовозобов’язаного чоловіка (заявника у справі) від мобілізації.

Крім того, такі дії судді Мазуренка В.В. могли призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів матері і дитини.

Також обґрунтоване занепокоєння викликає ситуація з автоматизованим розподілом справ №№ 213/578/23, 213/728/23, 213/990/23 за аналогічними заявами ОСОБА1, метою якого може бути маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями є правопорушенням, яке безпосередньо впливає на забезпечення права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв’язку з цим законодавець визначив механізми, які повинні запобігати будь-яким проявам маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями. Одним з таких механізмів є протидія проявам зловживання учасниками своїми матеріальними та процесуальними правами.

У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 23 березня 2017 року № 6232, яким впроваджувався вказаний механізм, зазначено, що метою такого механізму є ефективне запобігання «позовам – клонам» та іншим проявам недобросовісного користування учасниками судового процесу своїми процесуальними правами.

Із запровадженням вказаних механізмів зловживання процесуальними правами має тягнути практичні негативні наслідки, такі як повернення відповідної заяви без розгляду, процесуальні обмеження, застосування заходів процесуального примусу, дисциплінарна відповідальність адвоката, прокурора тощо.

Застосування до учасників процесу негативних наслідків є обов’язком судді, який, серед іншого, є гарантом поведінки учасників в дусі закону.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями

Частиною 4 статті 44 ЦПК України визначено, що суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Вказана норма встановлює доволі чіткі приписи, якими повинен керуватися суддя, і повноваження суду, які визначені вказаною нормою, не відносяться до дискреційних повноважень судді.

Якщо маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями мали місце і про це було відомо судді, то суддя повинен був відреагувати на них відповідно до вимог частини четвертої статті 44 ЦПК України.

Крім того, пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Наведені обставини з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про можливу наявність у діях судді ознак істотного порушення законодавства та поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В.В. можуть міститися ознаки складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;

допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Наведені вище обставини підлягають повному з’ясуванню та кваліфікації в порядку дисциплінарного провадження після відкриття дисциплінарної справи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила визначених статтями 44, 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи чи повернення дисциплінарної скарги.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка В’ячеслава Вадимовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя