Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Мойсюка Миколи Івановича з посади судді Сьомого апеляційного адміністративного суду у відставку,
встановила:
28 червня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли заява Мойсюка М.І. від 28 червня 2024 року та матеріали про звільнення з посади судді Сьомого апеляційного адміністративного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Мойсюк Микола Іванович, ____ року народження, з 19 березня 1993 року обраний суддею Володимирецького районного суду Рівненської області. Постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1998 року № 184-XIV обраний суддею Львівського обласного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року № 237-VІ обраний безстроково суддею Вищого адміністративного суду України. Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 березня 2024 року № 715/0/15-24 переведений на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на 25 липня 2024 року стаж роботи Мойсюка М.І. на посаді судді становить 31 рік 4 місяці 6 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Мойсюка М.І. на посаду судді частиною першою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ) передбачалося, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень.
Під час роботи Мойсюка М.І. на посаді судді діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі - Указ № 584/95) (із липня 1995 року по березень 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі - Постанова № 865) (із березня 2008 року по січень 2011 року).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95, абзацу другого пункту 3-1 Постанови № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки під час роботи Мойсюка М.І. на посаді судді діяли вказані законодавчі акти, вони підлягають застосуванню при визначенні стажу роботи на посаді судді.
З копії військового квитка вбачається, що з 3 листопада 1983 року по 4 листопада 1986 року Мойсюк М.І. проходив строкову військову службу.
Мойсюк М.І. із 1 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського.
Отже, до стажу роботи Мойсюка М.І., який дає йому право на звільнення у відставку, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби – 3 роки 1 день та половина строку навчання – 1 рік 11 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Така правова позиція покладена в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ, чинної на час обрання Мойсюка М.І. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Згідно із записами у трудовій книжці після здобуття вищої освіти до призначення на посаду судді Мойсюк М.І. з 15 серпня 1991 року по 18 березня 1993 року обіймав посади юрисконсульта, стажиста Кузнецовського міського народного суду, стажиста Володимирецького районного народного суду, провідного спеціаліста по судовій роботі управління юстиції (1 рік 7 місяців 3 дні).
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Мойсюка М.І. у відставку, а саме: актів про обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, військового квитка, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Мойсюка М.І. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 31 рік 4 місяці 6 днів;
період проходження строкової військової служби – 3 роки 1 день;
половина строку навчання за денною формою – 1 рік 11 місяців;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді – 1 рік 7 місяців 3 дні.
Отже, станом на дату ухвалення рішення (25 липня 2024 року) загальний стаж роботи судді Мойсюка М.І., що дає йому право на відставку, становить 37 років 10 місяців 10 днів.
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Мойсюк М.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Мойсюка Миколу Івановича з посади судді Сьомого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя