Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою адвоката Клименка Станіслава Юрійовича щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни та доданих до неї матеріалів,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Клименка С.Ю. від 29 липня 2021 року щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. (вх. № К-4068/0/7-21).
Процедура. Хід розгляду скарги
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 липня 2021 року справу передано члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.
Вища рада правосуддя 5 серпня 2021 року ухвалила рішення № 1809/0/15-21 про зупинення з 5 серпня 2021 року розподілу між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 237.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2023 року справу для проведення попередньої перевірки передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселком Р.А. складено висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2024 року № 520/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірини Ігорівни, оскільки зазначені у дисциплінарній скарзі адвоката Клименка С.Ю. обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до адвокатів та інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 березня 2024 року № 833/2дп/15-24 за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2024 року № 520/2дп/15-24 за скаргою адвоката Клименка С.Ю. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Братків І.І. самостійно одноособово розглянула свій самовідвід, не передавши його для розгляду іншому судді, що може свідчити про наявність у діях судді Братків І.І. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо самовідводу).
Розгляд дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначала на 20 березня 2024 року, 8 травня 2024 року, 22 травня 2024 року 7 серпня 2024 року.
7 серпня 2024 року в засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради адвокат Клименко С.Ю. та суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. не прибули. Від судді Братків І.І. у день засідання надійшли додаткові пояснення, у яких суддя просить розглядати дисциплінарну справу без її участі.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Братків І.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
На розгляді слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. перебувало клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА1 (справа № 495/5614/21). Всупереч вимогам статті 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) суддя 16 липня 2021 року розглянула клопотання без участі власника майна.
Скаржник вказує, що всупереч вимогам підпунктів 1.3.1, 2.3.31, 2.3.4, 2.3.42, 2.3.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду суддя Братків І.І. не заявила самовідводу від розгляду клопотання. На його думку, підставою для самовідводу було порушення порядку визначення слідчого судді, а саме принципів випадковості, неупередженості та об’єктивності щодо автоматизованого розподілу такого клопотання серед одного судді – Братків І.І.
Адвокат Клименко С.Ю. вважає, що суддя Братків І.І. порушила конституційне право на підприємницьку діяльність ОСОБА1, який використовував вилучене майно у своїй підприємницькій діяльності, а також зазначає, що в порушення частини сьомої статті 173 КПК України власнику майна ОСОБА1 не було надіслано копії судового рішення про накладення арешту.
Ухвалою слідчого судді Братків І.І. від 23 липня 2021 року скасовано арешт, накладений ухвалою цього ж слідчого судді від 16 липня 2021 року.
27 липня 2021 року до судді Братків І.І. надійшло повторне клопотання слідчого про накладення арешту на те саме майно (справа № 495/5614/21, провадження № 1-кс/495/1849/2021), яке було призначено 28 липня 2021 року о 8 год 30 хв.
Представник ОСОБА1, адвокат Клименко С.Ю., повідомив, що 28 липня 2021 року о 8 год 25 хв з’явився до кабінету судді Братків І.І. Секретар судового засідання в коридорі суду в присутності судді Братків І.І. повідомила його та прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лисенка О.В. про неможливість розпочати засідання з розгляду клопотання прокурора про арешт майна о 8 год. 30 хв. Водночас секретар судового засідання повідомила адвоката Клименка С.Ю. та прокурора Лисенка О.В. про те, що телефоном повідомить обох учасників справи про дату та час розгляду клопотання про накладення арешту.
О 8 год. 50 хв. адвокат Клименко С.Ю. підійшов до кабінету судді Братків І.І. та побачив, як із залу судового засідання виходить суддя Братків І.І. та прокурор Лисенко О.В., а секретар судового засідання повідомила адвоката Клименка С.Ю., що судове засідання щойно відбулося за його відсутності.
Згідно з протоколом судового засідання судове засідання розпочалось о 8 год. 49 хв. 43 с, а закінчено о 8 год. 51 хв. 27 с., тобто через 1 хв 44 с після початку. Водночас прокурор Лисенко О.В. оголошував зміст клопотання з 8 год. 50 хв. 55 с. по 8 год. 51 хв. 9 с., тобто 14 секунд.
Скаржник зазначає, що всупереч статтям 2, 7, 8, 9, 16, 20, 21, 22, 42, 642, 172 КПК України, статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статям 7, 8, 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 19, 20, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суддя Братків І.І. повторно провела розгляд справи за відсутності представника власника майна. У наслідок цього особі було відмовлено в доступі до правосуддя, порушено право на захист, принципи рівності прокурора та адвоката як учасників судового процесу, змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, гарантії адвокатської діяльності в частині створення перешкод для здійснення адвокатської діяльності.
У зв’язку з цим просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
31 січня 2024 року та 1 квітня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення адвоката Клименка С.Ю, у яких він підтвердив доводи скарги та наполягає на тому, що судді Братків І.І. було відомо про його намір взяти участь у судовому засіданні 28 липня 2021 року і що 28 липня 2021 року він очікував на засідання у приміщенні суду однак не був повідомлений про нього.
Також скаржник стверджує, що повторне безпідставне накладення арешту завдало шкоду власнику майна, оскільки він використовував таке майно у своїй підприємницькій діяльності під час літнього сезону у курортному селищі Затока. Це спричинило втрачену вигоду, репутаційні втрати, простою підприємницької діяльності.
Стислий зміст пояснень судді Братків І.І.
Суддя повідомила, що відповідно до протоколу зборів суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2021 року № 2 її обрано слідчим суддею, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16 липня 2021 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Братків І.І. визначено як слідчого суддю у справі № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021). Суддя звертає увагу, що визначення судді відбулося відповідно до встановленого порядку розподілу судових справ, а не за бажанням будь-якої із сторін провадження. Жодних порушень під час здійснення такого авторозподілу не відбулось.
Суддя Братків І.І. вказує на безпідставність твердження скаржника про те, що вона проголосила лише вступну та резолютивну частини ухвали, й зазначає, що ні ухвала від 16 липня 2021 року не містить покликання на те, що у судовому засіданні оголошувалася лише вступна та резолютивна частини, ні матеріали справи не містять окремо проголошених вступної та резолютивної частин ухвали.
Щодо покликання скаржника на те, що йому не надіслано копію ухвали, то суддя вказує, що копію ухвали скаржник отримав після ознайомлення із матеріалами справи 19 липня 2023 року, а отже, копія ухвали дійсно вже не надсилалася.
Твердження скаржника про те, що до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 16 липня 2021 року станом на 29 липня 2021 року внесена не була, то таке твердження спростовується ухвалою, яку видрукувано безпосередньо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у верхній частині якої зазначено: «Надіслано судом: 16.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021».
Суддя не володіє інформацією про те, що саме секретар судового засідання повідомила та чи повідомляла взагалі адвокату Клименку С.Ю. Суддя стверджує, що звернулася до керівника апарату суду із службовою запискою щодо необхідності встановити всі обставини, викладені у цьому пункті скарги та зазначає, що після отримання відповіді її додатково буде скеровано на адресу Вищої ради правосуддя.
28 липня 2021 року суддя проводила судове засідання у справі № 495/3933/21. Із протоколу судового засідання вбачається, що воно розпочалось о 8 год 7 хв, о 8 год 36 хв відбувся вихід до нарадчої кімнати, о 8 год 44 хв суддя оголосила вступну та резолютивну частини ухвали, а о 8 год 47 хв судове засідання закінчилося. Відтак розгляд справи № 495/5614/21, який був призначений на 8 год 30 хв, відбувся із затриманням. Суддя зазначає, що прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Лисенко О.В., який був присутній і в попередньому судовому засіданні, залишився в залі судових засідань для участі в судовому розгляді клопотання, поданого в кримінальному провадженні № ____ (справа № 495/5614/21). Секретар судового засідання вийшла в коридор для з’ясування, чи прибув у судове засідання власник майна або його представник. Чи знаходився в цей момент адвокат у коридорі – їй не відомо. У судовому засіданні секретар судового засідання повідомила, що власник майна та його представник не прибули. Оскільки про дату та час судового засідання власник майна та його представник були повідомлені, суд вирішив проводити судове засідання за їх відсутності.
Відповідно до записів журналу відвідувачів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, який ведуть працівники Служби судової охорони, 28 липня 2021 року Клименко С.Ю. прибув у приміщення суду о 8 год 35 хв, що, відповідно, нівелює його твердження про те, що вже о 8 год 25 хв він знаходився біля кабінету судді.
На зауваження скаржника щодо нетривалої доповіді прокурора суддя зазначила, що в судовому засіданні прокурор підтримав позицію, раніше викладену письмово слідчим у клопотанні. Відтак доповідь прокурора тривала стільки, скільки він вважав за необхідне.
Суддя вважає, що доводи адвоката Клименка С.Ю. зводяться до незгоди із прийнятими нею рішеннями, та звертає увагу на те, що адвокат звернувся із скаргою, але не подавав апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, до повноважень якого належить перегляд і скасування рішень, прийнятих слідчим суддею першої інстанції.
Додаткові пояснення судді Братків І.І. від 12 березня 2024 року
Ознайомившись із ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2024 року № 520/2дп/15-24 про відкриття дисциплінарної справи, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. надала додаткові письмові пояснення від 12 березня 2024 року.
У клопотанні про арешт майна були наведені відомості виключно про адресу місця проживання власника надувної гірки ОСОБА1, тому суд був позбавлений можливості надіслати судову повістку власнику майна за відповідною адресою, адже клопотання про арешт майна має бути розглянуте не пізніше 2 днів з дня його надходження до суду, а поштове відправлення не може бути вручене у такі короткі строки із врахуванням необхідності отримання підтвердження про вручення поштового відправлення. Суддя також вказує на постійні проблеми із фінансуванням на відправку поштової кореспонденції у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області.
Текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримати судову повістку в електронному вигляді. На думку судді, відсутність такої письмової згоди (заявки) щодо надсилання смс-повідомлення ОСОБА1, як і його контактного номера телефону та відомостей щодо електронної адреси, унеможливило використання такого засобу повідомлення.
Суддя звертає увагу, що на слідчих суддів з одного боку покладено обов’язок у встановлені КПК України строки розглянути клопотання про арешт майна, а з іншого – залучити до участі в розгляді цього клопотання особу, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту. Наголошує, що не викликала власника майна через обставини, які від неї не залежали.
Власнику майна не була надіслана копія ухвали, проте день постановлення ухвали (16 липня 2021 року) припав на п’ятницю, тому першим робочим днем після дня винесення ухвали є 19 липня 2021 року, і саме цього дня після ознайомлення із матеріалами справи адвокат Клименко С.Ю. отримав копію ухвали.
Викладене в ухвалі дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарного провадження твердження про те, що «28 липня 2021 року ще до початку судового засідання адвокат Клименко С.Ю. з’явився до суду», не підтверджується жодним доказом і є лише голослівними твердженням адвоката Клименка С.Ю. Суддя наголошує на неприпустимості прийняття рішення у дисциплінарній справі щодо неї на підставі припущень. Категорично заперечує, що секретар судового засідання в присутності прокурора Лисенка О.В. пообіцяла адвокату зателефонувати та повідомити про дату та час судового засідання. Суддя вказує, що між двома судовими засіданнями не покидала зали судових засідань, на коридор не виходила, тому у її присутності секретар судового засідання точно нічого і нікому не обіцяла і обіцяти не могла. Зазначає, що їй не відомо, чи був у даний момент адвокат Клименко С.Ю. присутній в коридорі суду.
Суддя Братків І.І. наголошує, що про те, що представник власника майна перебуває десь у приміщенні суду їй відомо не було. Так само про це їй не було повідомлено секретарем судового засідання, що підтверджується журналом судового засідання та технічним записом. Суддя посилається на письмові пояснення секретаря судового засідання Коліниченко Н.О., як на доказ безпідставності звинувачень адвоката Клименка С.Ю. Суддя Братків І.І. зазначає, що, якби вона намагалася якимось чином повідомити адвоката про початок розгляду клопотання, то саме такі дії були б проявом її упередженості, адже могли б бути розціненими, як позасудове і позапроцесуальне спілкування.
Суддя також вказує на своє велике суддівське навантаження. Зазначає, що нею, як слідчим суддею, у липні 2021 року отримано для розгляду 233 клопотання. Це не враховуючи цивільні, кримінальні, адміністративні справи та матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які також розглядалися. Серед цих 233 клопотань було 20 клопотань про надання дозволу на проведення обшуку та 14 клопотань про надання дозволу на проведення огляду житла чи іншого володіння, розгляд яких, відповідно до норм КПК України, проводиться слідчим суддею негайно після отримання. Суддя Братків І.І. пояснює, що з 12 липня по 2 листопада 2021 року вона працювала без помічника. Зазначає, що велике навантаження і відсутність помічника фізично унеможливлювало з’ясування по кожній справі де перебувають представники учасників провадження.
На думку судді Братків І.І., якщо б представник власника майна прибув на судове засідання вчасно, то мав би очікувати його початок поруч із залом судових засідань. Суддя зазначає, що складається враження, що, запізнившись у судове засідання та не взявши участь у розгляді клопотання, адвокат, подачею дисциплінарної скарги, намагається виправдатися перед клієнтом.
Додаткові пояснення судді Братків І.І. від 7 серпня 2024 року
Суддя Братків І.І. додатково вказала, що підставою для її самовідводу стало звернення адвоката Клименка С.Ю. від 27 липня 2021 року до правоохоронних органів про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 397 КПК України. Суддя Братків І.І. зазначила, що про цей факт їй було відомо, проте вона не мала його документального підтвердження, тому і не вказала про цю обставину у заяві про самовідвід. Також суддя Братків І.І. акцентувала увагу на тому, що після її самовідводу вона розглядала клопотання адвоката Клименка С.Ю. у рамках іншої судової справи, тому мала на це право. Суддя Братків І.І наполягає, що не порушувала жодних процесуальних вимог КПК України, тому просить відмовити у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Висновки Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Щодо постановлення суддею ухвали від 16 липня 2021 року без виклику власника майна
16 липня 2021 року до Білгород-Дністровського районного суду Одеської області в кримінальному провадженні № ____ від 15 липня 2021 року прокурор подав клопотання про арешт майна, власником якого є ОСОБА1.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (частина друга статті 172 КПК України).
Клопотання про накладення арешту майна в кримінальному провадженні № ____ від 15 липня 2021 року подано після того, як 15 липня 2021 року під час огляду місця події таке майно було вилучено.
Відтак про розгляд клопотання про арешт майна повинен був бути повідомлений його власник.
У матеріалах справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021) відсутні докази належного повідомлення власника майна ОСОБА1 або його представника адвоката Клименка С.Ю. про розгляд клопотання. Суддя Братків І.І. такі доводи скарги не спростувала, проте обґрунтовано пояснила, чому не викликала ОСОБА1 засобами поштового зв’язку. ОСОБА1 і справді не встиг би отримати виклик до суду, якщо б такий виклик був би відправлений поштовою кореспонденцією.
Водночас не можна погодитися з доводами судді про те, що у матеріалах справи були наявні відомості лише щодо адреси місця проживання ОСОБА1. До клопотання про накладення арешту на майно були додані матеріали кримінального провадження, в яких були наявні дані власника майна, зокрема, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій зазначено номер телефону ОСОБА1.
Відповідно до частини першої статті 134 КПК України слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
Відповідно до частини першої статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Наведені положення КПК України та матеріали клопотання спростовують доводи судді про те, що у суду не було можливості повідомити власника майна про розгляд клопотання про арешт майна по телефону. З матеріалів справи не вбачається, що для цього були зроблені відповідні дії. Телефонограма про виклик в судове засідання в матеріалах справи відсутня.
Щодо ненадсилання власнику майна копії ухвали про накладення арешту від 16 липня 2021 року
Відповідно до частини сьомої статті 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
У матеріалах справи № 495/5614/21 (провадження № 1-кс/495/1753/2021) відсутні докази надіслання ухвали про накладення арешту власнику майна ОСОБА1 та його представнику адвокату Клименку С.Ю.
Суддя підтвердила, що копію ухвали адвокат Клименку С.Ю. отримав вже після ознайомлення із матеріалами справи 19 липня 2023 року. Зважаючи на те, що це був перший робочий день після дня винесення ухвали, такі дії судді не мали жодних негативних наслідків для скаржника.
Щодо постановлення суддею ухвали від 28 липня 2021 року без участі власника майна
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що повторне клопотання слідчого про накладення арешту надійшло до суду 27 липня 2021 року. Його розгляд призначено о 8 год. 30 хв. 28 липня 2021 року, про що о 17 год. 10 хв. 27 липня 2021 року телефоном повідомлено власника майна ОСОБА1. У матеріалах справи наявна відповідна телефонограма секретаря судового засідання Коліниченко Н.О.
Адвокат Клименко С.Ю. стверджує, що у зазначений у день ще до початку судового засідання він з’явився до суду, проте йому в присутності судді повідомили, що засідання відкладається та пообіцяли зателефонувати та повідомити про дату та час судового засідання. Згодом адвокат Клименко С.Ю. дізнався, що судове засідання відбулося без його участі.
Суддя Братків І.І. категорично заперечує проти таких тверджень адвоката Клименка С.Ю. Зазначає, що адвокат Клименко С.Ю. не прибув на судове засідання. Відповідно до пояснень секретаря судового засідання Коліниченко Н.О. адвокат Клименко С.Ю. у засідання у призначений час не з’явився, клопотань про відкладення не подавав, про запізнення не повідомляв.
Зазначені взаємовиключні пояснення скаржника і судді під час розгляду дисциплінарної справи перевірити не було можливості у зв’язку з неодноразовою неявкою на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя адвоката Клименка С.Ю., судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. та секретаря судового засідання Колініченко Н.О.
За таких обставин палатою не здобуто переконливих доказів, які б підтверджували зазначені доводи скаржника, а тому їх слід вважати недоведеними.
Щодо порушення суддею правил розгляду самовідводу
29.07.2021 на розгляд слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання адвоката Клименка Станіслава Юрійовича, яке подане в інтересах фізичної-особи підприємця ОСОБА1 про скасування арешту майна, відповідно до якого адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 495/5614/21.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2021, таке клопотання передане на розгляд слідчого судді Братків І. І.
У ході вирішення питання про можливість прийняття скарги до провадження та призначення судового розгляду такої встановлено, що слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І. у межах кримінального провадження № ____ вже надавалася оцінка щодо наявності підстав для накладення арешту на відповідне майно.
Суддя Братків І.І. вирішила, що ця обставина унеможливлює розгляд нею цієї скарги та заявила самовідвід, який сама ж розглянула та постановила ухвалу від 29.07.2021 у справі № 495/5614/21 про задоволення заяви про самовідвід.
Після цього матеріали були передані до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду для подальшого розподілу у порядку встановленому статтею 35 КПК України. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю., яка заявила собі самовідвід у зв’язку з тим, що її син працює в Білгород-Дністровському РВП ГУ НП в Одеській області.
Судді Прийомовій О.Ю. було відмовлено у самовідводі ухвалою судді Анісімової Н.Д. від 3 серпня 2021 року (справа № 495/5614/21, провадження № 1-кс/495/1876/2021). Тобто ця ухвала була постановлена іншою суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відповідно до вимог статей 75-82 КПК України.
Таким чином у одній справі самовідвід суддів розглядався за різною процедурою – суддя Братків І.І. самостійно розглянула свій самовідвід, а самовідвід судді Прийомової Н.Д. розглянула інша суддя.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні заяви про відвід. Така позиція відповідає правому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 29 серпня 2019 у провадженні № 11-312сап19.
Всупереч наведеній нормі суддя Братків І.І. самостійно розглянула свій самовідвід, а не передала його для розгляду іншому судді, як це вимагає частина третя статті 35 КПК України.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлені обставини, які підтверджують, що судді Братків І.І. були відомі вимоги КПК України щодо процедури розгляду заяви про самовідвід. Так, 23 липня 2021 року, тобто за 6 днів до розгляду нею свого самовідводу у справі № 495/5614/21 слідча суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. заявила собі самовідвід у справі № 495/2729/17 (провадження № 1-кс/495/1834/2021). Цю заяву про самовідвід розглядала суддя Волкова Ю.Ф., яка ухвалою від 28 липня 2021 року задовольнила її.
Тобто суддя Братків І.І. не лише знала про порядок самовідводу, але й застосовувала його за декілька днів до розгляду нею свого самовідводу у справі № 495/5614/21. У поясненнях судді відсутнє логічне обґрунтування такої різкої зміни підходів до розгляду заяв про самовідвід.
Окрім того у діях судді є ознаки очевидної та безпідставної непослідовності при розгляді заяви про самовідвід.
Підставою для задоволення самовідводу стало те, що клопотання стосується зняття арешту на майно, а суддя у межах кримінального провадження № ____ вже надавала оцінку підставності накладення арешту, оскільки саме вона його накладала ухвалою від 28 липня 2021 року.
Однак суддя вже розглядала аналогічне клопотання про скасування накладеного нею арешту і не заявляла самовідвід. Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. від 16 липня 2021 року накладено арешт на майно ОСОБА1, зокрема водну надувну гірку, басейн до неї та документацію (справа № 495/5614/21, провадження № 1-кс/495/1849/2021). 21 липня 2021 року надійшло клопотання адвоката Клименка С.Ю. про скасування арешту майна. Ухвалою слідчого судді Братків І.І. від 23 липня 2021 року це клопотання задоволено, арешт скасовано (справа № 495/5614/21, провадження № 1-кс/495/1794/2021).
Отже, за 6 днів до заявлення самовідводу суддя Братків І.І. розглядала аналогічне клопотання за аналогічних обставин про скасування накладеного нею арешту. При цьому вона не заявила самовідвід. З погляду звичайної розсудливої людини така взаємовиключна поведінка судді у аналогічних ситуаціях свідчить, що у діях судді є ознаки порушень правил самовідводу.
Щодо підстав, з яких суддя задовольнила власний самовідвід ухвалою від 29 липня 2021 року, то очевидно, що вказані в ухвалі обставини не могли бути підставою для такого самовідводу. Відповідно до п. 2.3.45. Положення про автоматизовану систему документообігу суду клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів. Таким чином, чинні правила авторозподілу справ прямо визначають, що розгляд клопотань про арешт майна та клопотання про зняття арешту з майна здійснюється одним слідчим суддею. З огляду на це, самовідвід з цих міркувань є очевидно безпідставним та має ознаки сваволі.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що після самостійного вирішення 29 липня 2021 року питання про свій самовідвід суддя Братків І.І. 6 серпня 2021 року у справі № 495/5614/21 (номер провадження 1-кс/495/1908/2021) розглянула скаргу адвоката Клименка С.Ю. на бездіяльність слідчого (в порядку статті 303 КПК України).
За результатами розгляду скарги суддя Братків І.І. зобов'язала слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № ____ від 15 липня 2021 року, розглянути клопотання адвоката Клименка С.Ю., прийнявши процесуальне рішення у відповідності до статті 220 КПК України, про що повідомити заявника у встановленому законом порядку.
Вказані обставини свідчать про непослідовність дій судді, яка за однакових фактичних підстав для відводу, одного разу з порушеннями процесуального законодавства самоусунулася від розгляду справи, а в іншому – вирішила за можливе розглянути скаргу адвоката.
Щодо тверджень судді Братків І.І. про те, що підставою для її самовідводу стало звернення адвоката Клименка С.Ю. до правоохоронних органів про вчинення нею кримінального правопорушення, то вони жодним чином не відображені в ухвалі про самовідвід, тобто не були мотивами її заяви про самовідвід, а тому не можуть братись до уваги за вказаних обставин.
Щодо доводів судді Братків І.І. про те, що після її самовідводу вона мала право розглядати клопотання адвоката Клименка С.Ю. оскільки таке клопотання розглядалося вже в рамках іншої судової справи, то вони суперечать встановленим обставинам справи. Подані адвокатом клопотання стосувалися того ж кримінального провадження № ____, у якому нею заявлено самовідвід. Якщо вважати, що справді мали місце підстави для самовідводу, зокрема ті, які зазначені суддею у поясненнях (звернення адвоката Клименка С.Ю. до правоохоронних органів про вчинення нею кримінального правопорушення), то такі обставини із присвоєнням судовій справі іншого номеру автоматично не змінилися. Саме по собі присвоєння судовій справі іншого номеру не позбавляє суддю обов’язку заявити самовідвід, якщо для такого самовідводу справді мають місце передбачені процесуальним законодавством реальні підстави.
У поясненнях від 07.08.2024 суддя наголошує, що суддя має право тлумачити закон та обставини справи, якщо таке тлумачення є добросовісним та не виходить за межі допустимого суддівського розсуду. Братків І.І. переконує, що застосоване нею тлумачення законодавства щодо порядку розгляду заяви про самовідвід не виходить за рамки допустимого і є загальноприйнятим, до прикладу, у господарській, цивільній та адміністративній юрисдикціях. Однак такі пояснення не спростовують висновків дисциплінарної палати. Дії судді не можна вважати добросовісним з огляду на значну суперечність та непослідовність тлумачення однієї норми закону в один проміжок часу, але в різних справах, що не має розумного пояснення. Очевидним є і те, що у кримінальному процесі не можна застосовувати правила самовідводу, які передбачені іншими процесуальними кодексами.
Доводи судді, що вона з 12.07.2021 по 02.11.2021 працювала без помічника не можуть ні пояснити чому суддя так суперечливо та непослідовно тлумачила норми КПК України щодо самовідводу, ні спростувати висновків дисциплінарної палати.
Правова кваліфікація дій судді
Дисциплінарне провадження стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. здійснювалося за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ», «д» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що суддя Братків І.І. допустила порушення вимог частини першої статті 172 КПК України, відповідно до якої розгляд клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю іншого власника майна.
Суддя не повідомила власника майна щодо засідання з розгляду цього клопотання, яке відбулось 16 липня 2021 року і не вживала жодних дій для такого повідомлення. Це унеможливило реалізацію власником майна наданих йому процесуальних прав, що свідчить про наявність у діях судді складу правопорушення, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Також суддею допущено порушення чітких і зрозумілих приписів КПК України щодо порядку вирішення питання про самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України, яка регламентує порядок вирішення питання про відвід, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Всупереч наведеній нормі суддя самостійно одноособово розглянула свій самовідвід, а не передала його для розгляду іншому судді, як це вимагає частина третя статті 35 КПК України.
З огляду на це у діях судді наявний склад правопорушення, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Норми, які регламентують порядок розгляду клопотання про накладення арешту на майно, а також розгляду самовідводу є чіткими та недвозначними. Суддя є кваліфікованою та має достатній досвід роботи. А отже дії судді не мають ознак звичайної суддівської помилки.
Водночас не встановлено обставин, які б вказували на умисність дій судді. Тому Друга Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя доходить висновку, що порушення допущені суддею внаслідок недбалості.
Під час розгляду дисциплінарної справи не було отримано чітких та переконливих доказів вчинення суддею Братків І.І. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами «г», «ґ» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Надані скаржником та отримані в межах дисциплінарного провадження докази з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності не дають змоги дійти висновку, що суддя Братків І.І. навмисне не повідомила адвоката Клименка С.Ю. про початок судового засідання 28 липня 2021 року, яке відбулось із незначним запізненням. З огляду на пояснення секретаря судового засідання Коліниченко Н.О. відсутні переконливі докази того, що адвокат Клименко С.Ю. ще до початку судового засідання спілкувався з секретарем судового засідання та суддею, які пообіцяли йому зателефонувати і повідомити на коли буде відкладено розгляд клопотання. Матеріалами дисциплінарного провадження не підтверджено, що судді Братків І.І. було відомо про перебування адвоката Клименка С.Ю. у приміщенні суду. Письмові пояснення секретаря судового засідання Коліниченко Н.О. не підтверджують відповідних доводів дисциплінарної скарги.
Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення
Згідно з частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Братків Ірина Ігорівна Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 313/2020 призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Як убачається з характеристики, наданої головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюхою В.О., суддя Братків І.І. за час роботи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області зарекомендувала себе кваліфікованим юристом та досвідченим суддею. До виконання своїх обов’язків ставиться відповідально, ініціативна, має повагу серед колективу, здатна самостійно приймати виважені та обґрунтовані рішення, цілеспрямовано репрезентує свою точку зору, завжди дотримується правил судової етики, при спілкуванні з громадянами тактовна, дбає про підвищення якості здійснення судочинства, комунікабельна.
За час роботи в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області суддя Братків І.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
У вересні 2020 року, травні та червні 2021 року, жовтні 2021 року, березні 2022 року, травні 2022 року, квітні 2023 року, травні 2023 року, серпні 2023 року проходила підготовку суддів за програмою для суддів місцевих загальних судів в Одеському регіональному відділені Національної школи суддів України, про що отримала сертифікати.
Загальна кількість за період роботи суддею у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області розглянутих справ становить:
за 2021 рік цивільних (справ та матеріалів – 289); адміністративних (справ та матеріалів – 12); про адміністративні правопорушення (справ та матеріалів – 128); кримінальних (справ та матеріалів – 900);
за 2023 рік цивільних (справ та матеріалів – 37); адміністративних (справ та матеріалів – 2); про адміністративні правопорушення (справ та матеріалів – 52); кримінальних справ – 33).
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2021 року № 2072/0/15-21 та рішення Верховного Суду від 3 жовтня 2022 року № 478/0/149-22 з 2 листопада 2021 року по 1 листопада 2023 року суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. було відряджено до Козівського районного суду Тернопільської області для здійснення правосуддя.
Враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, позитивну характеристику судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., зважаючи на відсутність відомостей щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Братків І.І. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, передбаченого підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків Ірину Ігорівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
