Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого із Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа Олександра Степановича, відкриту за дисциплінарною скаргою Кирильчука Олега Ігоровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 липня 2020 року (вх. № К-1303/1/7-20) надійшла дисциплінарна скарга Кирильчука О.І. стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржник просить притягнути суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи № 490/6536/17 за адміністративним позовом ОСОБА1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії протягом строку, встановленого законом, а також несвоєчасним наданням суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр).
Хід розгляду дисциплінарної скарги
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 липня 2020 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Худику М.П.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 18 березня 2021 року скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Із дня набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 з 1 листопада 2023 року відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 3 листопада 2023 року скаргу Кирильчука О.І. передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. для проведення попередньої перевірки.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 травня 2024 року № 1555/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С., оскільки в діях судді вбачалися ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. як доповідач підготував висновок, який передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю та скаржника про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 4 вересня 2024 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Суддя Чулуп О.С. взяв участь у засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 4 вересня 2024 року в режимі відеоконференції. Скаржник – Кирильчук О.І. на засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи
Чулуп Олександр Степанович Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 призначений на посаду судді Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим. Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2011 року № 3398-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково. Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 переведений на роботу на посаді судді Центрального районного суду міста Миколаєва.
Із копії матеріалів справи № 490/6536/17 убачається, що 27 липня 2017 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2017 року справі присвоєно № 490/6536/17 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Чулупа О.С.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 липня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 22 грудня 2017 року.
22 грудня 2017 року розгляд справи відкладено на 13 березня 2018 року у зв’язку з неявкою сторін.
13 березня 2018 року судове засідання відкладено на 6 серпня 2018 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Чулупа О.С. з 13 по 16 березня 2018 року.
6 серпня 2018 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2019 року у зв’язку з перебуванням судді Чулупа О.С. у відпустці з 1 до 28 серпня 2018 року.
24 січня 2019 року розгляд справи відкладено до 11 липня 2019 року у зв’язку з неявкою сторін.
11 липня 2019 року розгляд справи відкладено до 3 грудня 2019 року у зв’язку з неявкою сторін.
3 грудня 2019 року розгляд справи відкладено до 6 квітня 2020 року у зв’язку з перебуванням судді Чулупа О.С. в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 490/12513/1 за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, з 25 листопада до 21 грудня 2019 року.
6 квітня 2020 року розгляд справи відкладено до 16 вересня 2020 року у зв’язку з неявкою сторін.
16 вересня 2020 року судове засідання відкладено у зв’язку з перебуванням судді Чулупа О.С. у відпустці з 18 серпня до 23 вересня 2020 року.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Центрального районного суду міста Миколаєва від 10 лютого 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 490/6536/17 у зв’язку з рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України від 25 листопада 2020 року про притягнення судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року головуючим суддею у справі № 490/6536/17 визначено Саламатіна О.В.
Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатін О.В. ухвалою від 15 лютого 2021 року вказану справу прийняв до провадження та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА1 відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА1 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 травня 2021 року – без змін.
Пояснення судді Чулупа О.С.
У письмових поясненнях суддя Чулуп О.С. зауважив, що провадження в цивільній справі № 490/6536/17 відкрито 28 липня 2017 року. За час перебування цієї справи у провадженні судді Чулупа О.С. було призначено 8 засідань. Відкладення засідань відбувались через неявку позивача, перебування судді в нарадчій кімнаті, у відпустці та у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Значні проміжки часу між судовими засіданнями були зумовлені тим, що на той час у нього вже були призначені до розгляду інші справи, які надійшли до суду раніше; судові засідання в цих справах вже були призначені на 4–5 місяців вперед.
Щодо розрахунку періоду часу, можливого для призначення справи до розгляду через відкладення розгляду (тобто перерв між судовими засіданнями), то для такого розрахунку часу (часу між засідання), на думку судді Чулупа О.С., можливо взяти робочий день, в який призначено 8 судових засідань. У разі проведення 8-ми судових засідань в 1 робочий день (це 1 година на 1 справу) за місяць при 22 робочих днях можливо призначити (8 справ/день х 22 робочі дні на місяць) = 176 справ.
Суддя Чулуп О.С. пояснив, що на той період часу в його провадженні перебували як цивільні, так і кримінальні справи. Засідання з розгляду кримінальних справ потребує більше часу, тому в деякі дні було призначено до розгляду менше ніж 8 справ.
На час призначення судових засідань у справі № 490/6536/17 у нього на розгляді перебувала така кількість справ:
28 липня 2017 року – 528 справ;
22 грудня 2017 року – 733 справи;
13 березня 2018 року – 818 справ;
6 серпня 2018 року – 852 справи;
24 січня 2019 року – 688 справ;
11 липня 2019 року – 576 справ;
3 грудня 2019 року – 437 справ;
6 квітня 2020 року – 309 справ.
Отже, як зауважив суддя Чулуп О.С., кількість справ, що перебували в його провадженні на час призначення судових засідань (відкладення справи) за умови їх призначення по 8 справ кожного робочого дня, розтягнеться на такі періоди.
Станом на 28 липня 2017 року в провадженні судді перебувало 528 справ (528 справ : 176 справ/місяць (при призначенні справ щогодини) = 3 місяці).
Окрім цього, суддя Чулуп О.С. пояснив, що в лютому 2017 року у зв’язку зі звільненням судді Батченко О.В. протягом 2–3 робочих днів йому було передано 260 цивільних справ. Передання такої кількості справ у стислі терміни (2–3 дні) також вплинуло на організацію розгляду справ та на строки розгляду (на призначення справ до розгляду).
Станом на 22 грудня 2017 року в провадженні судді перебувало 733 справи (733 справи : 176 справ/місяць (при призначенні справ щогодини) = 4,16 місяця).
Станом на 13 березня 2018 року в провадженні судді перебувало 818 справ (818 справ : 176 справ/місяць = 4,64 місяця).
Станом на 6 серпня 2018 року в провадженні судді перебувало 852 справи (852 справ : 176 справ/місяць = 4,84 місяця).
Станом на 24 січня 2019 року в провадженні судді перебувало 688 справ (688 справ : 176 справ/місяць = 3,90 місяця).
Станом на 11 липня 2019 року в провадженні судді перебувало 576 справ (576 справ : 176 справ/місяць = 3,27 місяця).
Станом на 3 грудня 2019 року в провадженні судді перебувало 437 справ (437: 176 справ/місяць = 2,48 місяця).
Станом на 6 квітня 2020 року в провадженні судді перебувало 309 справ (309 : 176 справ/місяць = 1,75 місяця).
Щодо призначення справи № 490/6536/17 на 6 серпня 2018 року суддя Чулуп О.С. пояснив, що судове засідання на цю дату було призначено без урахування того, що цього дня він перебуватиме у відпустці. Відпустка судді у серпні 2018 року (з 1 по 28 серпня 2018 року) була вимушеним заходом, зумовленим необхідністю підготовки до кваліфікаційного оцінювання, яке відбулося 27 серпня 2018 року.
Обов’язок держави забезпечити організацію здійснення правосуддя безсумнівно полягає, зокрема, в тому, що держава як інституція права мала б вирішити питання про наповнення судів в Україні кадрами, а також встановити науково обґрунтоване нормування праці судді, щоб суддя міг спокійно розглядати справи і не створювати черги ні собі, ні громадянам. Кількість справ, які об’єктивно може розглядати суддя протягом 8-годинного робочого дня, становить 3–5 справ на день. Натомість, як зазначив суддя Чулуп О.С., у 2017–2020 роках він проводив по 10–20 судових засідань в день.
Узагальнюючи наведені вище обставини, суддя Чулуп О.С. зазначив, що тривалий розгляд справи № 490/6536/17 зумовлений об’єктивними причинами, а саме браком суддівських кадрів.
Щодо невчасного надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі від 28 липня 2017 року до ЄДРСР суддя Чулуп О.С. зазначив, що таку ухвалу надіслано до Реєстру вчасно. Така ухвала було виготовлена на паперовому носії та надіслана сторонам у справі засобами поштового зв’язку 11 грудня 2017 року. Копію ухвали відповідач отримав, про що свідчать його заперечення на позовну заяву від 14 грудня 2017 року. Оскільки ухвала була виготовлена на паперовому носії і надіслана сторонам у справі, копія такої ухвали була передана для надсилання її до ЄДРСР. Ненадходження копії цієї ухвали на сервер інформаційно-технічного адміністратора Реєстру трапилось внаслідок неналежного функціонування технічних засобів мережі Інтернет у роботі Центрального районного суду міста Миколаєва.
Суддя Чулуп О.С. зауважив, що позивач як учасник та ініціатор судового процесу повинен був цікавитися перебігом процесу, вживати дії, які забезпечили б інформування позивача про хід розгляду справи. Проте позивач жодного разу не прибув у судові засідання, не повідомив про зміну своєї адреси, хоча під час апеляційного розгляду справи вказав суду апеляційної інстанції іншу адресу для надсилання повідомлень, ніж та, яку вказав позивач (скаржник) у позовній заяві. Скаржник Кирильчук О.І. на той час (у 2017–2020 роках) працював суддею Ленінського районного суду міста Миколаєва. Отже, добре обізнаний із роботою судової системи і розуміє, як потрібно діяти, щоб отримати інформацію про стан розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду дисциплінарної справи
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 цього Закону визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Недотримання строків розгляду справ порушує право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.
Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з переданням справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній станом на день відкриття провадження у справі № 490/6536/17) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що провадження у справі № 490/6536/17 за адміністративним позовом ОСОБА1 відкрито ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. 28 липня 2017 року.
10 лютого 2021 року за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано до провадження судді Саламатіна О.В., який розглянув справу по суті з ухваленням рішення від 17 травня 2021 року про відмову в задоволенні позову. Тобто суддя Саламатін О.В. розглянув зазначену справу протягом трьох місяців.
Натомість справа № 490/6536/17 перебувала у провадженні судді Чулупа О.С. понад 3,5 роки, що свідчить про порушення строків розгляду справи, встановлених законом.
За вказаний період (3 роки 6 місяців 13 днів) суддя Чулуп О.С. призначав справу до розгляду 8 разів. Інтервали між судовими засіданнями становили здебільшого 5 місяців. При цьому 2 рази справа призначалась до розгляду на дні, коли суддя Чулуп О.С. перебував у відпустці, відповідно, судові засідання у справі було відкладено.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила об’єктивних та вагомих причин, які в розумінні прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року) мали б обґрунтовувати таку тривалість розгляду справи.
Палата враховує інформацію суду про навантаження судді Чулупа О.С. з 1 січня 2017 року до 10 лютого 2021 року, відповідно до якої: перебувало на розгляді судді у звітному періоді – 4684 справи всіх видів судочинства; надійшло у звітному періоді – 4404 справи; розглянуто – 4677 справ; залишок нерозглянутих справ – 7.
Проте таке навантаження судді Чулупа О.С. саме по собі не вказує на відсутність у нього процесуальної можливості розглянути справу у розумні строки. Окрім того його навантаження є типовим для судів в Україні і його ситуація не є унікальною. Перерви між засіданнями, які тривали понад 5 місяців також очевидно виходять за межі поняття розумних строків, навіть з огляду на надмірне навантаження. При цьому навіть розрахунки судді, які він наводить у своїх поясненнях не можуть пояснити причину таких тривалих інтервалів між засіданнями. Відповідно до цих розрахунків інтервали мали би бути значно меншими.
Не можна погодитись і з тим, що відпустка судді з метою підготовки до кваліфікаційного оцінювання була вимушеною, а тому виправдовувала чергове відкладення розгляду справи. Отримання відпустки залежало від волі судді і він мав забезпечувати належний баланс між власним правом на відпустку та обов’язком своєчасно здійснювати правосуддя. Окрім того, суддя не пояснив, чому засідання 16 вересня 2020 року було призначене на час відпустки.
Палата враховує і те, що після останнього засідання, призначеного на 16.09.20, яке не відбулось через перебування судді у відпустці наступне засідання суддею так і не було призначене аж до відсторонення його від здійснення правосуддя у зв’язку з рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України від 25 листопада 2020 року про притягнення судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності. Тобто протягом 2 місяців суддя навіть не визначив наступної дати засідання у справі.
Це свідчить, що несвоєчасний розгляд судової справи відбувся не лише через надмірне навантаження, але й через неналежну організацію та планування своєї роботи.
У цей час такі порушення були характерними для судді. Рішенням Вищої ради правосуддя від 26 серпня 2021 року № 1876/0/15-21 Чулупа О.С. було відсторонено від здійснення правосуддя строком на три місяці. Підставою для такого рішення стало безпідставне затягування розгляду понад 20 справ. Як встановлено Дисциплінарною палатою, у 2019–2020 роках суддя Чулуп О.С. неодноразово призначав судові засідання з інтервалами, які значно перевищують встановлений законом строк розгляду справи, судові засідання у справах не відбувалися у зв’язку з перебуванням судді у відпустках, незважаючи на те, що відпустки планувалися заздалегідь шляхом затвердження головою суду відповідного графіка.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» (у редакції станом на день відкриття провадження у справі № 490/6536/17) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (абзац перший частини третої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» у вказаній редакції).
Згідно з положеннями пунктів 6, 10, 12, 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (чинного до 1 жовтня 2018 року), копії судових рішень видавалися в установленому законодавством порядку з обов’язковим їх внесенням до Реєстру; надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснював суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду; суди надсилали адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду з використанням електронного цифрового підпису, що передувало видачі копії судового рішення; електронні копії судових рішень надсилалися суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Відповідно до інформації з ЄДРСР ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 липня 2017 року про відкриття провадження у справі № 490/6536/17 надіслано до Реєстру 18 грудня 2020 року, тобто більше ніж через 3 роки (3 роки 4 місяці 19 днів), що є очевидним порушенням строку, встановленого законом.
Пояснення судді Чулупа О.С. про те, що ухвала була виготовлена на паперовому носії і надіслана сторонам у справі не спростовує обов’язок судді надсилати ухвали для публікації у ЄДРСР. Посилання на збої в роботі комунікаційних систем, у тому числі мережі Інтернет не підтверджено жодними доказами. При цьому, як у своїх поясненнях зазначає суддя Чулуп О.С., ухвала від 28 липня 2017 року було виготовлена на паперовому носії та відправлена сторонам у справі засобами поштового зв’язку 11 грудня 2017 року (більше, ніж через 4 місяці), тобто з порушенням установленого законом строку.
Отже пояснення судді Чулупа О.С. про те, що ухвала від 28 липня 2017 року про відкриття провадження у справі № 490/6536/17 надіслана до Реєстру вчасно, не підтвердилися під час розгляду дисциплінарної справи.
Ураховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку, що суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Чулуп О.С. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (як у редакції на час вчинення суддею Чулупом О.С. дій, так і в чинній редакції) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції на час вчинення суддею Чулупом О.С. дій) дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).
Дії судді Чулупа О.С. тривали з 27 липня 2017 року до 25 листопада 2020 року, коли суддю було відсторонено від здійснення правосуддя.
Дисциплінарна скарга Кирильчука О.І. надійшла до Вищої ради правосуддя 21 липня 2020 року.
Отже, з урахуванням часу здійснення дисциплінарного провадження строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно з характеристикою, яку надала голова Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В., «за час роботи на посаді судді цього суду Чулуп О.С. проявив себе позитивно, як грамотний, дисциплінований та висококваліфікований юрист. Під час розгляду справ проявляє відкритість, сумлінність, об’єктивність, справедливість, власну правосвідомість. Постійно працює над підвищенням рівня професійних знань та ділової кваліфікації. Вивчає законодавство, бере участь у семінарських заняттях та навчаннях, які організовує Національна школа суддів України. У 2015 році обирався делегатом від Миколаївської області для участі в ХІІІ з’їзді суддів України. Дотримується правил суддівської етики. Врівноважений, стриманий, об’єктивний, самокритичний, дисциплінований, доброзичливий, користується повагою та авторитетом у колективі суду. Правила внутрішнього трудового розпорядку суду не порушував».
Відповідно до відомостей офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя рішенням Вищої ради правосуддя від 3 серпня 2021 року № 1744/0/15-21 змінено рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 листопада 2020 року № 3242/3дп/15-20 про притягнення судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності. Застосовано до судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на три місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання розумних строків вчинення процесуальних дій під час відправлення правосуддя та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26 серпня 2021 року № 1876/0/15-21 тимчасово, строком на три місяці, відсторонено суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання розумних строків вчинення процесуальних дій під час здійснення правосуддя та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Доручено Національній школі суддів України забезпечити проходження суддею Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупом О.С. курсу підвищення кваліфікації з метою подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом двох років з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку, а також за умови успішного проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшого підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання суддів у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення та кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Затверджено список суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація), яким призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді або у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення на 11 липня 2024 року (резервні дати – 31 липня 2024 року та 21 серпня 2024 року), зокрема судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупу О.С. (додаток 8 до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 199/зп-24).
Отже, суддя Чулуп О.С. має непогашене дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини шостої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за наявності непогашених дисциплінарних стягнень до судді має бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення.
Стаття 9 Конституції України, стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначають, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Необхідність урахування принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
У рішенні ЄСПЛ «Маноле проти Республіки Молдова» від 18 липня 2023 року суд зазначив, що звільнення заявниці було єдиним покаранням, яке могло бути застосоване на той час. Це була дуже жорстка міра покарання. Крім того, санкція не послідувала за іншими заходами, вжитими щодо заявниці раніше. Відповідні міжнародні документи та висновки, а також законодавство та практика держав-членів Ради Європи передбачають, що тест на пропорційність також повинен оцінювати суворість санкції, обраної з ряду доступних санкцій, щодо змісту та контексту оскаржуваних зауважень.
Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності (пункт 74), шкала санкцій, які можуть застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.
З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього в силу такого статусу, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).
Положеннями пункту 5.1 статті 5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, на яку, зокрема, посилався ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», встановлено, що шкала санкцій, яка може застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено шість видів дисциплінарних стягнень, які дають змогу застосовувати до суддів дисциплінарні санкції з урахуванням принципу пропорційності. Застосування цього принципу передбачає також урахування обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, перелік яких не є вичерпним.
На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, застосування до судді Чулупа О.С. більш суворого дисциплінарного стягнення у цьому випадку не відповідатиме легітимній меті та не буде пропорційним.
З огляду на викладене, керуючись принципом пропорційності та верховенства права, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що до судді Чулупа О.С. можливо застосувати менш тяжке дисциплінарне покарання, ніж передбачене законом.
Визначаючи вид стягнення, який має бути застосований до судді Чулупа О.С., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді і що таке порушення суддя вчинив за умов надмірного навантаження.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що застосування до судді Чулупа О.С. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа Олександра Степановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради
правосуддя – залучений із
Першої Дисциплінарної
палати член Вищої ради
правосуддя
Члени Другої
Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
