Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого із Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича, відкриту за дисциплінарною скаргою Офісу Генерального прокурора,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 вересня 2021 року (вх. № 7595/0/8-21) надійшла дисциплінарна скарга Офісу Генерального прокурора на дії судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. під час здійснення правосуддя у справах №№ 757/31641/21-к, 757/32880/20-к, 757/4573/21-к.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У провадженні судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. перебувала справа № 757/31641/21-к за скаргою адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1.
У судовому засіданні 18 червня 2021 року прокурор заявив відвід судді Соколову О.М., який передано на розгляд судді Білоцерківцю О.А.
Розгляд заяви про відвід відбувся без виклику особи, яка заявила відвід судді, без урахування думки такої особи, тобто прокурора у кримінальному провадженні, та поза межами робочого часу Печерського районного суду міста Києва, який встановлений у п’ятницю з 08:00 до 15:45. Розгляд заявленого відводу призначено о 16:30 18 червня 2021 року.
Судове засідання проведено з 16:40 до 16:50, тоді як виклик на таке засідання надійшов прокурору на телефон SMS-повідомленням лише 19 червня 2021 року о 01:59.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківця О.А. від 18 червня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора про відвід судді Соколова О.М.
На думку скаржника, суддя Білоцерківець О.А. ухвалив судове рішення з порушенням основних засад кримінального судочинства, визначених пунктами 2, 3, 15, 16 частини першої статті 7, статтями 9, 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Скаржник також зазначив, що відповідно до журналу судового засідання у справі № 757/31641/21-к від 18 червня 2021 року прокурор заявив відвід судді Соколову О.М. о 15:53. Після чого о 15:54 суддя Соколов О.М. оголосив перерву у судовому засіданні на невизначений час для вирішення питання про відвід судді.
Згідно з відомостями звіту про автоматизований розподіл у справі № 757/31641/21-к автоматизований розподіл заяви про відвід судді у цьому провадженні, у результаті якого для розгляду визначено слідчого суддю Білоцерківця О.А., розпочато та завершено о 15:42:43. Скаржник зазначає, що це не є можливим, оскільки судове засідання, у якому судді Соколову О.М. заявлено відвід, у цей час тривало і завершилось о 15:53.
Будь-які відомості про передання справи № 757/31641/21-к до кримінальної канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи для розгляду заявленого відводу слідчому судді Соколову О.М. у справі відсутні, що, на думку скаржника, свідчить про істотні порушення вимог статті 35 КПК України.
З огляду на наведене скаржник вважає, що суддя Білоцерківець О.А.: істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону під час прийняття до провадження, розгляду по суті заяви про відвід судді Соколова О.М. та ухвалення рішення від 18 червня 2021 року; порушив вимоги статті 22 КПК України, що полягало в порушенні принципу змагальності, позбавленні прокурора права на відстоювання правової позиції під час судового розгляду та на подання до суду доказів. Суд не забезпечив умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків.
Крім того, суддя Білоцерківець О.А. надав копію ухвали від 18 червня 2021 року у справі № 757/31641/21-к для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) 5 липня 2021 року (через 17 днів після її ухвалення), тобто з порушенням строку, встановленого законом.
Скаржник також зазначив, що суддя Білоцерківець О.А. безпідставно затягував або не вживав заходів щодо розгляду справ № 757/32880/20-к, № 757/4573/21-к протягом строку, встановленого законом.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності.
Хід розгляду дисциплінарної скарги
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Розділ III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23⁷, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. для попередньої перевірки.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 листопада 2023 року № 1092/2дп/15-23 відмовлено в задоволенні заяви члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід від розгляду цієї дисциплінарної скарги.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 червня 2024 року № 1815/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А., оскільки в діях судді вбачалися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року № 2460/2дп/15-24 відмовлено в задоволенні заяви судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. про відвід члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. від розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А., відкритої за скаргою Офісу Генерального прокурора.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. як доповідач підготував висновок, який передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю та скаржника про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 11 вересня 2024 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 вересня 2024 року прибули представники скаржника – прокурори Офісу Генерального прокурора Деркач О.С., Недвига І.В.
Суддя Білоцерківець О.А. в засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 вересня 2024 року не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., представників скаржника, відмовила в задоволенні клопотання судді Білоцерківця О.А. про відкладення розгляду дисциплінарної справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Стислий зміст пояснень судді Білоцерківця О.А.
У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., які надійшли до Вищої ради правосуддя 29 січня 2024 року (вх. № 442/0/6-24) та 16 серпня 2024 року (вх. 442/3/6-24), суддя Білоцерківець О.А. зазначив таке.
«Щодо розгляду справи № 757/31641/21-к
За результатами автоматизованого розподілу 18 червня 2020 року йому на розгляд надійшло провадження за заявою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Недвиги І.В. про відвід слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Соколову О.М. від участі у розгляді провадження за скаргою адвоката Литвин С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1.
Ухвалою слідчого судді від 18 червня 2021 року у задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Недвиги І.В. про відвід слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Соколову О.М. від участі у розгляді провадження за скаргою адвоката Литвин С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1 відмовлено з підстав, наведених в ухвалі.
Щодо належного повідомлення прокурора про засідання
З метою забезпечення скорочених строків розгляду судових справ, повідомлення про день, час та місце розгляду справ здійснюється, зокрема, і шляхом надсилання судового виклику за номером телефону, що відповідає встановленому нормами чинного кримінального процесуального законодавства порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні.
Відомості, зазначені у скарзі прокурором Недвигою І.В., прямо та беззаперечно спростовуються об’єктивними даними про те, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду секретарем судових засідань Пархоменко М.О. 18 червня 2021 року о 16:14 надіслано повідомлення про виклик до суду та відповідно до запису реєстру відправки повідомлення отримано.
Як вбачається зі скарги, прокурором зазначено, що, на його думку, слідчий суддя ухвалив рішення без урахування доводів і доказів сторони обвинувачення, однак інших чи нових доводів та доказів, які не досліджувались слідчим суддею при розгляді заяви про відвід, прокурором не надано та не зазначено у скарзі.
Таким чином прокурор, будучи незгодним з рішенням суду, бажаючи настання негативних наслідків для судді, який діяв відповідно до встановленого порядку розгляду заяви про відвід, ґрунтуючись на законі, та на свій розсуд, у непроцесуальний спосіб шляхом подання скарги намагається досягти результату, що суперечить інтересам правосуддя, зокрема, незалежності суддів.
Щодо призначення справи поза межами робочого часу
Відповідно до Рішення Ради суддів України від 25 листопада 2021 року № 54 «Про особливості обліку робочого часу суддів» з метою виконання окремих вимог КПК України може виникати необхідність роботи суддів у вихідні, святкові та неробочі дні, а також у надурочний час.
Непомірне навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва, що є найважчим в Україні, вимагає такої організації роботи, за якої суд розглядає справи, щодо яких є реальна можливість розглянути максимально терміново з метою забезпечення доступу до правосуддя.
Суддя Білоцерківець О.А. чергував як слідчий суддя та враховував цілі кримінального провадження, обмежений строк розгляду скарги, вихідні дні та те, що 21 червня 2021 року (понеділок) був неробочим днем у зв’язку зі святом Трійці, а 22 червня 2021 року до розгляду було призначено 23 кримінальних справ та 16 справ про адміністративні правопорушення, заяву про відвід було призначено до розгляду на 18 червня 2021 року.
Щодо часу автоматизованого розподілу справи та оголошенням слідчому судді відводу
Автоматизована система документообігу суду та розподілу справ діє у реальному часі, тому, ймовірно, у журналі судового засідання або на комп’ютері, де фіксувалося судове засідання, час не синхронізується через мережу інтернет у реальному часі, тому мала місце елементарна незначна похибка.
Разом із тим, скаржник, маючи сумніви не звернувся з клопотанням про проведення службової перевірки стосовно фактів різниці у часі між журналом судового засідання та протоколом автоматизованого розподілу справи.
Щодо порушення строку відправки ухвали до ЄДРСР.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить: кримінальні провадження – 547 хв., досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв., адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв., адміністративні правопорушення – 130 хв., окремі процесуальні питання – 99 хв.
З 1 січня по 31 грудня 2021 року у провадженні судді перебувало 5002 судові справи, з яких: справи кримінального судочинства – 2802; справи про адміністративні правопорушення – 2200. За вказаний період розглянуто 3746 судових справ, з яких: справи кримінального судочинства – 1921; справи про адміністративні правопорушення – 1825. Ці показники свідчать про явно непомірне навантаження.
У зв’язку із чим є очевидним, що зазначені показники вказують на наявність надмірного, а у певні робочі дні – непосильного судового навантаження.
В умовах такого судового навантаження неможливо стверджувати про порушення строків, якщо на це не має однозначних прямих даних та доказів у їх сукупності.
Також, довідкою Печерського районного судом міста Києва від 2 липня 2024 року повідомлено, що в період з 1 січня по 31 грудня 2021 року суддя перебував на лікарняних та у відпустках у такі періоди:
- з 21 грудня 2020 року по 4 січня 2021 року,
- 1 березня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- 17 березня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- 23 березня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- 29 березня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- 1 квітня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- 19 квітня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- з 20 по 24 квітня 2021 року, лікарняний,
- 12 травня 2021 року, додаткова відпустка,
- 18 травня 2021 року, додаткова відпустка,
- з 24 по 28 травня 2021 року, частина щорічної основної відпустки,
- 10 червня 2021 року, додаткова відпустка,
- 17 червня 2021 року, додаткова відпустка,
- 12 липня 2021 року, додаткова відпустка,
- 16 липня 2021 року, додаткова відпустка,
- 20 липня 2021 року, додаткова відпустка,
- 22 липня 2021 року, додаткова відпустка,
- з 9 по 27 серпня 2021 року, частина щорічної основної відпустки,
- 28 серпня 2021 року, компенсація за роботу у вихідний день,
- з 18 по 23 жовтня 2021 року, частина щорічної основної відпустки,
- з 25 по 26 жовтня 2021 року, частина щорічної основної відпустки,
- 23 листопада 2021 року, компенсація за роботу в вихідний день,
- з 15 по 28 грудня 2021 року, частина щорічної основної відпустки,
- з 29 по 31 грудня 2021 року, додаткова відпустка.
Враховуючи вказані показники середньої тривалості розгляду справ та показники роботи (у провадженні перебувало п’ять тисяч судових прав), явно непомірне навантаження судді, суддя Білоцерківець О.А. вважає, що це стало об’єктивною підставою неможливості надсилання ухвали у певний строк, обов’язок щодо якого покладався на помічника судді, яка наразі є звільненою.
Крім того суддя зауважує, що для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку важливо констатувати очевидну безпідставність недотримання строків. Водночас несвоєчасність надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР не може безумовно свідчити про зволікання судді з виготовленням судового рішення, а порушення суддею встановленого законом строку для внесення до ЄДРСР повного тексту судового рішення не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Також суддя звертає увагу, що він здав справу № 757/31641/21-к до структурного підрозділу апарату суду та не може нести відповідальність за дії інших осіб, а відсутність судової справи позбавляє його можливості не лише ефективного, а і будь-якого захисту.
Вважає, що на нього покладено надмірний тягар доведення, оскільки за відсутності матеріалів провадження, неможливості здійснення їх аналізу та перевірки, надання повних пояснень з цього приводу видається за неможливе та порушує його право повно та всебічно апелювати на доводи скарги.
Щодо розгляду справи № 757/32880/20-к
Суддя Білоцерківець О.А. пояснив, що 3 серпня 2020 року за результатами автоматизованого розподілу до його провадження надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 8 липня 2015 року стосовно вчинення ОСОБА2, ОСОБА3 злочину, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Суддя вказав перелік судових засідань, які були призначені у цій справі та причини з яких справа знімалась з розгляду.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні повернуто прокурору Офісу Генерального прокурора у зв’язку з невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків з підстав, наведених в ухвалі.
Суддя підкреслив, що масив справ призначається потоком, одна за одною, аби забезпечити можливим їх розгляд, суддя не вправі надавати перевагу жодній з них, забезпечуючи рівний доступ до правосуддя, на жаль, інколи виділяючи мінімальний час. Разом з тим, якщо сторони з’явились, розгляд відбувається і суддя зобов’язаний видалитись до нарадчої кімнати за першої можливості, тому у іншій справі розгляд відкладається.
Щодо розгляду справи № 757/4573/21-к
Суддя Білоцерківець О.А. пояснив, що за результатами автоматизованого розподілу 18 червня 2021 року судді на розгляд надійшло провадження за заявою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника Горошинського О.О. від участі у кримінальному провадженні № ____.
Ухвалою слідчого судді від 6 жовтня 2021 року у задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника Горошинського О.О. від участі у кримінальному провадженні № ____ відмовлено з підстав, наведених в ухвалі.
Суддя Білоцерківець О.А. звернув увагу, що скаржник порівнює відвід слідчому судді Соколову О.М. у справі №757/31641/21-к та відвід захиснику Горшинському О.О. від участі у кримінальному провадженні № ____ та вказує на ознаки безпідставного затягування. Однак такі відводи неможливо порівнювати, оскільки при розгляді скарги нормами КПК України передбачено розгляд протягом 72 годин, а розгляд самого відводу не обмежує суддю у часі розгляду відводу, як такого.
Диспозиція пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначає, що відповідальність судді може наставати виключно за порушення строків, встановлених законом, а аналіз статті 81 КПК України не містить визначеного строку розгляду питання про відвід, зміст частини другої статті 28 цього Кодексу визначає найкоротший строк лише щодо передання обвинувачень на судовий розгляд або вирішення питання про закриття кримінального провадження, однак не визначає найкоротшого строку для розгляду заяви про відвід.
Крім того, фізично відсутня можливість розглядати справи у найкоротші строки, адже непомірну кількість справ та матеріалів неможливо розглянути за 5 робочих дні. Також слід зазначити, що частина четверта статті 28 КПК України передбачає першочерговий розгляд кримінального провадження щодо особи, яка тримається під вартою, тоді як у справі з розгляду відводу судді особи не перебували під вартою, тому суддею не порушено вимоги черговості розгляду справ та матеріалів.
Суддя зазначає, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Суддя Білоцерківець О.А. вважає, що фактично обмежений у праві надати більш повні пояснення з даного приводу, оскільки стосовно кримінального провадження № 757/4573/21-к здійснюється службове розслідування відповідно до наказу керівника апарату суду, щодо відсутності справи».
Обставини, установлені за результатами розгляду дисциплінарної справи
Щодо справи № 757/31641/21-к
У провадженні судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. перебувала справа № 757/31641/21-к за скаргою адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1.
У судовому засіданні 18 червня 2021 року прокурор Недвига І.В. заявив відвід судді Соколову О.М. від розгляду цієї справи.
За результатами автоматизованого розподілу для розгляду заяви про відвід визначено суддю Білоцерківця О.А.
Як убачається з доданої до дисциплінарної скарги копії журналу судового засідання у справі № 757/31641/21-к від 18 червня 2021 року, відвід судді Соколову О.М. прокурор Недвига І.В. заявив о 15:53:25.
Суддя Соколов О.М. у судовому засіданні 18 червня 2021 року о 15:54:12 оголосив перерву на невизначений час до вирішення питання про відвід слідчому судді. О 15:54:22 судове засідання оголошено закінченим. Кінець звукозапису – о 15:54:23.
Водночас згідно з відомостями звіту про автоматизований розподіл у справі № 757/31641/21-к розподіл заяви прокурора про відвід судді в цьому провадженні, за наслідком якого визначено суддю Білоцерківця О.А., розпочато та закінчено о 15:42:43, тобто на 11 хвилин раніше, ніж його було заявлено в судовому засіданні.
Суддя Білоцерківець О.А. пояснив це тим, що, ймовірно, у журналі судового засідання або на комп’ютері, на якому фіксувалось судове засідання, час не синхронізується через мережу «нтернет у реальному часі, тому мала місце незначна похибка. Водночас жодних доказів на підтвердження цієї версії суддя не надав, хоча він обіймає адміністративну посаду заступника голови суду, має можливість ініціювати відповідну перевірку цього факту і навести необхідні докази для спростування даних журналу судового засідання.
Розгляд заяви прокурора Недвиги І.В. про відвід слідчого судді Соколова О.М. було призначено 18 червня 2021 року о 16:30.
Із наявних у матеріалах справи документів, а саме роздруківок текстового повідомлення та листа Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (вх. № 10691/0/8-24 від 26 серпня 2024 року), убачається, що повідомлення про виклик у судове засідання 18 червня 2021 року о 16:30 щодо розгляду заяви про відвід судді Соколову О.М. було отримано прокурором Недвигою І.В. 19 червня 2021 року о 01:59.
Із копії журналу судового засідання від 18 червня 2021 року (додана до дисциплінарної скарги) вбачається, що учасники провадження не з’явились, судове засідання проводилось із 16:40 до 16:50.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. від 18 червня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Недвиги І.В. про відвід слідчому судді Печерського районного суду міста Києва Соколову О.М. від участі в розгляді провадження за скаргою адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА1.
Відповідно до ухвали заява про відвід була обґрунтована тим, що «прокурор вважає слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М упередженим та таким, що обмежує права прокурора». Тобто в ухвалі не зазначено, які саме дії судді Соколова О.М. прокурор вважав проявом упередженості.
Суд дійшов висновку, що «заявлений відвід не містить жодних належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України».
З ЄДРСР убачається, що копію ухвали від 18 червня 2021 року про відмову в задоволенні заяви прокурора про відвід судді у справі № 757/31641/21-к надано для її внесення до Реєстру 5 липня 2021 року.
Після відхилення заяви про відвід суддя Соколов О.М. призначив засідання з розгляду скарги 18 червня 2021 року о 17:30, тобто через 40 хвилин, яке відбулось без належного повідомлення та участі прокурора.
Того самого дня, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року задоволено скаргу адвоката Литвина С.М., який в інтересах ОСОБА1, та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА1 від 25 липня 2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367-1 КК України, у межах кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2014 року. Зобов’язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора, до компетенції якої віднесено досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 5 лютого 2014 року (№ ____ від 25 липня 2019 року) вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про повідомлення підозри ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367-1 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2021 було скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Остаточним рішенням у цій справі є ухвала Київського апеляційного суду від 11 січня 2023 року, якою залишено в силі ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 1 червня 2022 року про закриття судового провадження за скаргою адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру від 22 липня 2019 року в межах кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2014 року.
Щодо обставин проведення службової перевірки, про яку в поясненнях зазначав суддя Білоцерківець О.А., установлено, що наказом голови суду від 25 січня 2024 року № 123-з/2024 призначено службове розслідування за фактом встановлення місцезнаходження судової справи № 757/31641/21-к. Наказами керівництва суду від 16 лютого 2024 року № 260-з/2024, від 27 березня 2024 року № 491-з/2024, від 24 квітня 2024 року № 589-з/2024, від 22 травня 2024 року № 815-з/2024, від 19 червня 2024 року № 982-з/2024, від 24 липня 2024 року № 1093-з/2024, від 28 серпня 2024 року № 1357-з/2024 строк службового розслідування продовжено до 25 вересня 2024 року.
Відповідно до частини п’ятої Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Цей строк перевищено у 3,5 раза.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав до Печерського районного суду міста Києва запит від 9 липня 2024 року № 1108/0/19-24 про надання інформації про дії, які були вчинені під час службового розслідування, однак суд листом від 29 липня 2024 року № 03/169-12024 відмовив у наданні такої інформації та надав лише документи про призначення службового розслідування.
Постійне продовження строку службового розслідування, його проведення всупереч зазначеному Порядку без наведення причин продовження та відмова надати інформацію про виконані дії під час розслідування має ознаки затягування. Крім того, розгляд дисциплінарної справи не може бути поставлений у залежність від завершення цього розслідування. Усі обставини, які мають значення для дисциплінарної справи, можуть бути встановлені під час її розгляду.
Зокрема, на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. прокуратура надала копії матеріалів цієї справи, які ними виготовлялись при ознайомленні з матеріалами справи, яких є достатньо для встановлення усіх обставин дисциплінарної справи.
Щодо справи № 757/32880/20-к
23 липня 2020 року до Печерського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 8 липня 2015 року, стосовно вчинення ОСОБА2, ОСОБА3 злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України.
Обвинувальний акт зареєстровано як судове провадження за № 757/32880/20-к та за результатами автоматизованого розподілу 3 серпня 2020 року передано на розгляд судді Білоцерківцю О.А.
Ухвалою судді Білоцерківця О.А. від 3 серпня 2020 року призначено підготовче судове засідання на 10 листопада 2020 року.
10 листопада 2020 року судовий розгляд відкладено за клопотанням захисника на 10 грудня 2020 року.
10 грудня 2020 року у зв’язку із заявленим відводом оголошено перерву на невизначений час.
Після розгляду заяви про відвід 23 грудня 2020 року справу призначено до розгляду на 29 квітня 2021 року.
29 квітня 2021 року справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Білоцерківця О.А. в нарадчій кімнаті у справі № 757/4309/21-к. Справу призначено до розгляду на 22 червня 2021 року.
22 червня 2021 року справу знято з розгляду за клопотанням захисника та у зв’язку з перебуванням судді Білоцерківця О.А. в нарадчій кімнаті у справі № 757/52692/20-к.
20 вересня 2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням обвинуваченого до 17 січня 2022 року.
17 січня 2022 року розгляд справи відкладено до 10 березня 2022 року за клопотанням обвинуваченого та у зв’язку із розглядом невідкладних клопотань органу досудового розслідування.
10 березня 2022 року розгляд справи відкладено до 27 вересня 2022 року у зв’язку з військовою агресією російської федерації та з метою уникнення загрози життю працівників суду та учасників провадження.
27 вересня 2022 року справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у справі № 757/60566/21-к. Розгляд справи призначено на 1 грудня 2022 року.
1 грудня 2022 року розгляд справи відкладено до 6 лютого 2023 року у зв’язку із заявленням відводу процесуальним керівникам.
6 лютого 2023 року справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у справі № 757/34626/21-к. Розгляд справи призначено на 4 квітня 2023 року.
4 квітня 2023 року справу знято з розгляду за клопотанням захисника та призначено на 25 травня 2023 року.
25 травня 2023 року справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у справі № 757/6731/23-к. Розгляд справи призначено на 27 липня 2023 року.
27 липня 2023 року розгляд справи відкладено до 18 жовтня 2023 року у звязку із заявленням відводу процесуальним керівникам.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №____ від 8 липня 2015 року стосовно вчинення ОСОБА2, ОСОБА3 злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України, повернуто прокурору Офісу Генерального прокурора у зв’язку з невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року, якою обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № ____ від 8 липня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА2, ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 КК України, повернуто прокурору – скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Наразі справа № 757/32880/20-к перебуває у провадженні судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І.
Таким чином суддя Білоцерківць О.А. розглядав справу № 757/32880/20-к понад 3 роки та 2 місяці.
Щодо справи № 757/4573/21-к
9 грудня 2020 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника підозрюваного ОСОБА4 – адвоката Горошинського О.О. – від участі у кримінальному провадженні № ____ від 23 червня 2017 року.
Вказану заяву зареєстровано як судове провадження за № 757/4573/21-к та за результатами автоматизованого розподілу 28 січня 2021 року передано на розгляд судді Підпалому В.В.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 18 червня 2021 року № 183 того самого дня судове провадження № 757/4573/21-к повторно розподілено для розгляду судді Білоцерківцю О.А.
Справу призначено до розгляду на 6 жовтня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. від 6 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника Горошинського О.О. від участі у кримінальному провадженні № ____.
Отже, заява про відвід розглядалась майже 10 місяців, із яких 3,5 місяця – суддею Білоцерківцем О.А.
Висновки за результатами розгляду дисциплінарної справи
Щодо справи № 757/31641/21-к
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до частин першої, третьої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Під час розгляду відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно із частинами першою, дев’ятою статті 135 КПК України особа викликається до слідчого судді шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Розгляд заяви прокурора Недвиги І.В. про відвід слідчого судді Соколова О.М. суддя Білоцерківець О.А. призначив на 18 червня 2021 року о 16:30, тобто через 38 хвилин після розподілу заяви про відвід судді, який відбувся 18 червня 2021 року о 15:42.
У поясненнях від 16 серпня 2024 року суддя Білоцерківець О.А. зазначив, що прокурор був повідомлений про засідання шляхом надіслання повідомлення прокурору 18 червня 2021 року о 16:14 і відповідно до електронного реєстру Автоматизованої системи документообігу суду повідомлення отримано.
Водночас твердження судді Білоцерківця О.А. про отримання повідомлення про це засідання до його початку спростовується матеріалами справи. Зокрема, прокурор Недвига І.В. надав відповідні докази, що зазначене повідомлення отримав 19 червня 2021 року о 01:59, тобто вже після засідання.
Інформація, яку надав прокурор, підтверджується листом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (вх. № 10691/0/8-24 від 26 серпня 2024 року) про те, що повідомлення (унікальний код 2606;62000537) у справі № 757/31641/21-к учаснику Недвизі І.В. на номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1, яке було на відправленні 18 червня 2021 року о 16:14:52, доставлено 19 червня 2021 року о 1:59:00.
Тобто прокурор, дійсно, отримав повідомлення про засідання вже після його закінчення, а в поясненнях суддя Білоцерківець О.А. надав недостовірну інформацію.
Отже, на порушення вказаних вище норм кримінального процесуального закону сторона обвинувачення не була повідомлена належним чином про дату та час судового засідання і в судді на момент розгляду відводу не було підтвердження отримання прокурором повістки про засідання.
Розгляд заяви про відвід судді Соколова О.М. відбувся за відсутності особи, яка заявила цей відвід, без урахування думки такої особи – прокурора у кримінальному провадженні.
Вказані дії судді Білоцерківця О.А. призвели до того, що прокурор у кримінальному провадженні був позбавлений можливості скористатися своїми правами, передбаченими кримінальним процесуальним законом, а саме: бути повідомленим про судове засідання; брати участь у судовому засіданні; надавати пояснення по суті питання, що розглядається, або відмовитися від їх надання; користуватися іншими правами, визначеними КПК України.
Має значення і те, що заява про відвід була заявлена усно і з тексту ухвали вбачається, що судді Білоцерківцю О.А. не було відомо, у чому саме прокурор вбачав ознаки упередженості судді Соколова О.М. Тому важливо було заслухати пояснення прокурора для належного розгляду заяви про відвід.
На засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прокурор Недвига І.В. повідомив, що, оскільки відвід був заявлений усно, то він мав намір брати участь у засіданні та під час розгляду заяви про відвід повідомити судді про мотиви відводу більш детально, однак такої можливості був позбавлений.
При цьому характер скарги та строки, які минули із дня її подання, не вимагали негайного її розгляду через неналежне повідомлення прокурора про розгляд заяви про відвід та позбавлення його можливості взяти участь у засіданні.
На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. Державне підприємство «Інформаційні судові системи» (вх. № 10189/0/8-24 від 5 серпня 2024 року) надало інформацію із центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду з даними про розгляд суддею Білоцерківцем О.А. заяв про відвід за період із січня 2019 року до липня 2024 року. Загалом проаналізовано 167 ухвал за результатами розгляду заяв про відвід, з них 24 – розглянуто в день подання заяви. У шести випадках розгляд заяви відбувся в межах години після подання заяви. Переважно це стосувалось заяв про відвід під час розгляду клопотань щодо застосування запобіжних заходів. 124 заяви розглянуто більше ніж за 10 днів, з яких 45 – за понад 100 днів. У середньому на розгляд цих заяв суддя витрачав 51 день. Тому розгляд заяви про відвід у справі про оскарження дій слідчого / прокурора протягом години не є властивим для судді Білоцерківця О.А. і може свідчити про особливий підхід судді саме до цієї справи.
Ураховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Білоцерківець О.А. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).
Частинами першою, другою, шостою статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Будь-яке кримінальне провадження, в тому числі його процесуальні аспекти, мусить мати змагальний характер і гарантувати рівність сторін. Це є однією з основоположних складових права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) рівність сторін є одним з невід’ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (рішення у справах «Öcalan проти Туреччини» [ВП], § 140; «Foucher проти Франції», § 34; «Bulut проти Австрії»; «Faig Mammadov проти Азербайджану», § 19). Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами і застосовується як до цивільних, так і до кримінальних справ.
Право на змагальне провадження означає, в принципі, можливість для сторін знати і коментувати усі складові наданої доказової бази і усі зауваження, надані для того, щоб вплинути на рішення суду (рішення ЄСПЛ у справі «Брандштеттер (Brandstetter) проти Австрії», §§ 66 – 67).
За результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що, позбавивши прокурора можливості взяти участь у судовому засіданні та надати свої доводи щодо заявленого відводу, суддя Білоцерківець О.А. вказаних вимог не дотримався.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Білоцерківець О.А. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою, третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення ЄДРСР. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Пунктом 1 розділу X «Відповідальність за надсилання до Реєстру інформаційних ресурсів» Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, установлено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в Автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що копію ухвали судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. від 18 червня 2021 року у справі № 757/31641/21-к було надіслано до ЄДРСР 5 липня 2021 року (через 17 днів після її постановлення), тобто з порушенням строку, установленого законом.
Для встановлення в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», важливим елементом є очевидна безпідставність недотримання строку надання суддею копії судового рішення для її внесення до Реєстру. Сам лише факт надіслання копії судового рішення до ЄДРСР з незначним перевищенням строків не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує відомі факти надмірного навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва, що може пояснювати затримання в оприлюдненні рішення. Водночас ураховує той факт, що заяву про відвід суддя Білоцерківець О.А. розглянув у надзвичайно короткий строк (протягом години з моменту заявлення відводу). Отже, суддя надав пріоритет розгляду цієї справи, і внесення до ЄДРСР мало б відбутись за такою самою логікою і без зволікань. Різні підходи судді до строку розгляду справи і строку надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР свідчать про те, що така поведінка судді була усвідомленою й зумовленою не лише навантаженням, а й волевиявленням судді.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Білоцерківець О.А. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
Суддя Білоцерківець О.А., усупереч власній сталій практиці, розглянув заяву про відвід судді Соколова О.М. менше ніж через годину з моменту заявлення заяви про відвід. Така швидкість розгляду цієї заяви в умовах надмірного навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва та практики судді Білоцерківця О.А. (зокрема з розгляду іншої заяви про відвід у справі № 757/4573/21-к, яка надійшла судді того самого дня, – 18 червня 2021 року) є нетиповою і може свідчити про особливий підхід судді до розгляду саме цієї заяви.
При цьому прокурор не був належно повідомлений про розгляд справи, тому не зміг взяти участь у її розгляді.
Крім того, автоматизований розподіл заяви про відвід судді Соколова О.М. від розгляду справи № 757/31641/12-к відбувся на 11 хвилин раніше, ніж її було заявлено прокурором у судовому засіданні.
Після закінчення судового засідання з розгляду заяви про відвід слідчого судді Соколова О.М. матеріали судового провадження було негайно передано слідчому судді Соколову О.М. для продовження розгляду скарги по суті. Судове засідання було призначено на 17:30 того самого дня – 18 червня 2021 року. Прокурора не було належним чином повідомлено про це засідання і воно відбулось без його участі. У підсумку ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року задоволено скаргу адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах ОСОБА1, та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА1 від 25 липня 2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367-1 КК України, у межах кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2014 року.
Ухвалою від 12 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду скасувала цю ухвалу та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції констатував, що прокурора не було належно повідомлено про розгляд справи.
Ухвалою від 1 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Бусик О.Л. закрив судове провадження за скаргою адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА1, про скасування повідомлення про підозру від 22 липня 2019 року в межах кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2014 року. Суд установив, що вимоги заявника не можуть бути предметом розгляду слідчого судді, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України, що регламентовано положеннями глави 26 цього Кодексу.
Цю ухвалу залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2023 року.
За таких обставин у звичайної розсудливої людини може скластись враження, що суддя Білоцерківець О.А. швидким розглядом заяви про відвід без повідомлення та участі прокурора, з ознаками порушення правил авторозподілу сприяв розгляду скарги адвоката Литвина С.М., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА1, яка взагалі не передбачена чинним КПК України.
До такого висновку підштовхує і той факт, що матеріали справи № 757/31641/21-к після 8 місяців пошуку та службового розслідування встановити не вдалось. Суд відмовився надати результати цього розслідування та повідомити, що саме було зроблено під час такого розслідування. Суддя Білоцерківець О.А. тривалий час обіймає адміністративну посаду заступника голови суду і очевидно теж відповідає за належну організацію роботи архіву суду. Відсутність результатів такого розслідування та неможливість установити місцезнаходження матеріалів справи можуть свідчити про фактичне перешкоджання встановленню всіх фактів під час дисциплінарного провадження.
Водночас під час розгляду дисциплінарної справи не отримано достатнього обсягу чітких та переконливих доказів, які давали б змогу вважати ці сумніви та враження підтвердженим фактом. Тому немає достатніх підстав для висновку, що в діях судді можуть міститись ознаки поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
З огляду на наведене за результатами розгляду дисциплінарної справи не встановлено достатніх доказів для кваліфікації дій судді Білоцерківця О.А. за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Щодо справи № 757/32880/20-к
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.
Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з переданнямсправи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
За приписами частин першої, другої, третьої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно із частиною першою статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 8 липня 2015 року, стосовно вчинення ОСОБА2, ОСОБА3 злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України (справа № 757/32880/20-к), надійшов до провадження судді Білоцерківця О.А. 3 серпня 2020 року. Підготовче засідання у справі призначено на 10 листопада 2020 року (через 3 місяці 7 днів), тобто з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 314 КПК України.
У подальшому попередній розгляд справи неодноразово відкладався. Інтервали між судовими засіданнями становили від 1 до більше ніж 6 місяців.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 8 липня 2015 року повернуто прокурору Офісу Генерального прокурора у зв’язку з невідповідністю вимогам КПК України для усунення недоліків.
Як вбачається зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення про повернення обвинувального акта прокурору тим, що всупереч пункту 4 частини другої статті 291 КПК України обвинувальний акт не містить прізвища, імені та по-батькові прокурора.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року, якою обвинувальний акт повернуто прокурору – скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Київський апеляційний суд вважав рішення про повернення обвинувального акта прокурору передчасним та необґрунтованим. Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам статті 291 КПК України, містить, зокрема, виклад фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також у ньому зазначені анкетні дані обвинувачених, потерпілих, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище прокурора, який затверджував обвинувальний акт; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; обвинувальний акт підписаний прокурором. До обвинувального акта додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених про отримання копії обвинувального акта.
На думку суду апеляційної інстанції, відсутність у переліку прокурорів, що здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прізвища, імені та по-батькові одного з прокурорів є технічною помилкою та не може свідчити про невідповідність обвинувального акта вимогам статті 291КК України та слугувати єдиною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Крім цього, матеріали кримінального провадження містять постанову від 4 травня 2020 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, в якій зазначено анкетні відомості прокурорів (т. 1, а. с. 43, 44).
З огляду на викладені вище обставини висновок суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, суперечить матеріалам провадження, оскільки обвинувальний акт відповідає положенню статті 291 КПК України і підстав для застосування пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України, не вбачається.
Отже, розгляд справи № 757/32880/20-к проводився суддею Білоцерківцем О.А. протягом 3 років 2 місяців та 15 днів та завершився постановленням ухвали про повернення обвинувального акта з формальних підстав.
Причини, з яких призначені засідання не відбувались
Під час вирішення питання про розумність строку розгляду справи важливе значення мають причини, з яких призначені засідання не відбувались, та реакція судді на обставини, що перешкоджають своєчасному розгляду справи.
З пояснень судді Білоцерківця О.А., а також даних автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що у восьми випадках справа знімалась з розгляду (29 квітня 2021 року, 22 червня 2021 року, 17 січня 2022 року, 10 березня 2022 року, 27 вересня 2022 року, 6 лютого 2023 року, 4 квітня 2023 року, 25 травня 2023 року).
Суддя Білоцерківець О.А. пояснив, що 22 червня 2021 року, 17 січня 2022 року та 4 квітня 2023 року справу було знято з розгляду за клопотанням захисника чи обвинуваченого. Тобто суддя фактично вирішив клопотання про відкладення справи без його розгляду в порядку, визначеному процесуальним законодавством, без встановлення поважності причини, врахування думки інших учасників процесу, зокрема щодо застосування відповідних заходів для забезпечення їх явки в засідання. Саме цим суддя не лише порушив порядок розгляду клопотань, а й усунувся від керування процесом та забезпечення розгляду справи в розумний строк.
29 квітня 2021 року, 22 червня 2021 року, 17 січня 2022 року, 27 вересня 2022 року, 6 лютого 2023 року, 25 травня 2023 року справу було знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Білоцерківця О.А. в нарадчій кімнаті в інших справах.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав запити до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про надання інформації щодо справ, які були призначені в ці дні, та до Печерського районного суду міста Києва про надання журналів судових засідань у справах, у яких перебування в нарадчих кімнатах стало причиною для зняття справи з розгляду.
Із листів Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 23 серпня 2024 року № 4593/4/11-00-24 (вх. № 10693/0/8-24 від 26 серпня 2024 року), від 2 вересня 2024 року № 4773/4/11-00-24 (вх. № 10876/0/8-24 від 3 вересня 2024 року) та відомостей з ЄДРСР установлено таке.
29 квітня 2021 року
Цього дня призначено до розгляду 22 справи, з яких розгляд відбувся у 7 справах. Інші справи знято з розгляду.
Справа № 757/4309/21-к, у якій суддя перебував у нарадчій кімнаті, була призначена на 10:00, а справа, яку знято з розгляду, – 14:45. При цьому справи № 757/16631/19-к та № 757/32821/20-к, які були призначені на 10:30 та 12:30, з розгляду не знімались.
З ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року у справі № 757/4309/21-к убачається, що в цьому засіданні вирішувалось питання про призначення обвинувального акта до розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97013900). З тексту ухвали, який розміщено на 2,5 сторінках, не вбачається, у чому була необхідність знімати з розгляду справу, яка призначена до розгляду через 4 год 45 хв після цієї справи. Суд не надав журналу судового засідання в цій справі на запит доповідача.
Наявність інших справ, які не було знято з розгляду після виходу суду до нарадчої кімнати, ставить під сумнів твердження судді, що він у цей час перебував у нарадчій кімнаті.
22 червня 2021 року
Справа № 757/52692/20-к, у якій суддя перебував у нарадчій кімнаті, була призначена на 10:45, а справа, яку зняли з розгляду, – 11:30. При цьому справа № 757/13380/21-к, яка була призначена на 11:45, з розгляду не знімалась.
З ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі № 757/52692/20-к убачається, що в цьому засіданні вирішувалось питання про скасування арешту з мобільного телефону (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98551498). З тексту ухвали, який розміщено на 1,5 сторінках, не вбачається, у чому була необхідність знімати з розгляду справу. Суд не надав журналу судового засідання у цій справі на запит доповідача.
27 вересня 2022 року
Цього дня призначено 17 засідань, з яких відбулось 2, інші – зняті з розгляду.
Справа № 757/60566/21-к, у якій суддя перебував у нарадчій кімнаті, була призначена на 12:45, а справа, яку зняли з розгляду, – 14:30. Між цими справами на 14:00 була призначена справа № 757/57736/17-к, яка не знімалася з розгляду.
З ухвали Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року у справі № 757/60566/21-к убачається, що в цьому засіданні вирішувалось клопотання про скасування арешту, який був накладений на грошові кошти. Згодом надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року це клопотання про скасування арешту скасовано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106519601). З тексту ухвали, який викладено на одній сторінці, не вбачається, що перебування судді у нарадчій кімнаті було тривалим.
Суд не надав журналу судового засідання в цій справі на запит доповідача.
Наявність інших справ, які не були зняті з розгляду після виходу суду до нарадчої кімнати ставить під сумнів твердження судді, що він у цей час перебував у нарадчій кімнаті.
6 лютого 2023 року
Цього дня призначено 40 засідань, з яких 15 – зняті з розгляду.
Справа № 757/32880/20-к була призначена на 13:45 і знята з розгляду у зв’язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті у справі № 757/34626/21-к, яка була призначена на 09:45. Після справи № 757/34626/21-к у період з 10:00 до 12:30 були призначені і відбулись засідання у справах №№ 757/31351/22-п, 757/31417/22-п, 757/31435/22-п, 757/31386/22-п, 757/31499/22-п, 757/31314/22-п, 757/31590/22-п, 757/35397/22-п, 757/1018/23-п, 757/946/23-п, 757/36348/22-п, 757/1109/23-п, 757/1092/23-п, 757/36340/22-п, 757/1111/23-п, 757/1037/23-п, 757/1043/23-п, 757/1046/23-п, 757/1077/23-п, 757/1082/23-п, 757/46720/18-к, 757/20805/18-к.
Очевидно, що суддя не міг розглядати справи, перебуваючи у нарадчій кімнаті. Тому розгляд вказаних справ засвідчує, що суддя в цей час не перебував у нарадчій кімнаті та міг розглядати справу № 757/32880/20-к.
З ухвали Печерського районного суду міста Києва від 6 лютого 2023 року у справі № 757/34626/21-к убачається, що в цьому засіданні розглядалась скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Однак оскаржувана постанова вже була скасована ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року. Тому ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 6 лютого 2023 року провадження за скаргою було закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109001311). З тексту ухвали, який викладено на одній сторінці, не вбачається, що перебування судді у нарадчій кімнаті було тривалим.
Суд не надав журналу судового засідання в цій справі на запит доповідача.
25 травня 2023 року
Цього дня призначено 19 справ, з яких розгляд відбувся у 4 справах. Інші справи знято з розгляду.
Справа № 757/6731/23-к, у якій суддя перебував у нарадчій кімнаті, була призначена на 10:15, а справа, яку зняли з розгляду, – 12:15. У цьому засіданні було постановлено вирок (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111701815).
Лише у цій справі суд надав журнал судового засідання, який свідчить, що суддя дійсно завершив розгляд справи о 16:55. Тобто зняття справи № 757/32880/20-к з розгляду було зумовлено поважними причинами.
Отже, 29 квітня 2021 року, 27 вересня 2022 року та 6 лютого 2024 року суддя знімав з розгляду справу № 757/32880/20-к начебто у зв’язку з перебуванням у нарадчій кімнаті, однак не знімав з розгляду інші справи, які були призначені до розгляду цієї справи. Викликає також сумнів у потребі перебування у нарадчій кімнаті такий тривалий час з огляду на ухвалені рішення та складність питань, що розглядались. Документів, які могли б підтвердити час перебування у нарадчій кімнаті, суд не надав.
За встановлених обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у судді Білоцерківця О.А. не було вагомих причин для зняття з розгляду щонайменше трьох засідань; такий строк розгляду справи № 757/32880/20-к суддею Білоцерківцем О.А. не може вважатися розумним, а суддя не належно поставився до свого обов’язку забезпечити розгляд справи в розумний строк.
Крім того, фактичний розгляд клопотань про відкладення розгляду справ без проведення засідань ставив учасників процесу в нерівне становище та позбавив інших учасників процесу (окрім заявника клопотання) можливості надати суду свої доводи щодо задоволення цього клопотання.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Білоцерківець О.А. вчинив дисциплінарні проступки, передбачені:
підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості);
пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
Щодо справи № 757/4573/21-к
18 червня 2021 року до провадження судді Білоцерківця О.А. надійшла справа № 757/4573/21-к за заявою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника підозрюваного ОСОБА4 – адвоката Горошинського О.О. – від участі у кримінальному провадженні № ____ від 23 червня 2017 року.
Справу призначено до розгляду на 6 жовтня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. від 6 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сімонова Я.Г. про відвід захисника Горошинського О.О. від участі у кримінальному провадженні № ____.
Отже, вказана справа перебувала у провадженні судді Білоцерківця О.А. протягом 3 місяців 18 днів.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави стверджувати, що кримінальним процесуальним законом не встановлено граничних строків розгляду заяв про відвід захисника.
Водночас, частиною шостою статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 7 КПК України до загальних засад, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, належить розумність строків.
Ураховуючи, що вказана категорія справ (розгляд заяви про відвід) не є складною, призначення такої справи до розгляду більше ніж через 3 місяці може свідчити про недотримання розумності строків розгляду кримінального провадження.
При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що потрібно врахувати і практику судді щодо розгляду інших відводів. Зокрема, 18 червня 2021 року суддя Білоцерківець О.А. отримав заяву про відвід судді Соколова О.М. від розгляду справи № 757/31641/21-к. Цю заяву суддя Білоцерківець О.А. розглянув менше ніж через годину після отримання. Наведене свідчить, що у судді Білоцерківця О.А. були можливості розглянути схожі відводи у більш короткий строк, однак він не зробив цього.
З огляду на встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час здійснення правосуддя у справі № 757/4573/21-к суддя Білоцерківець О.А. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
Отже під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Щодо вини судді Білоцерківця О.А.
Під час встановлення вини судді необхідно розмежовувати добросовісну суддівську помилку від умислу чи грубої недбалості.
Помилка є добросовісною, якщо суддя діяв сумлінно, тобто з належним ставленням до своїх обов’язків ефективно організував процес розгляду справи, встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази, правильно визначив та тлумачив закон, що підлягає застосуванню, переконливо мотивував свої висновки, але допустив помилку, яка не була кричущою, очевидною й однозначною для кваліфікованого судді або вочевидь зумовлена дією об’єктивних обставин у конкретній ситуації (форс-мажорні обставини, надмірне навантаження, незадовільний стан здоров’я, значні обмеження у часі, технічний збій, дії інших осіб тощо).
Важливими також є подальші дії судді, спрямовані на усунення чи недопущення такої помилки в майбутньому, визнання такої помилки, відсутність намагань її приховати, надання вичерпних, несуперечливих і логічних пояснень, що ґрунтуються на дійсних обставинах справи без маніпуляцій та викривлень законодавства і фактів, які виключають інші (недобросовісні) причини помилки, сприяння у встановленні дійсних обставин справи.
Зважаючи на значний досвід судді Білоцерківця О.А., зокрема досвід роботи в умовах постійного надмірного навантаження, відсутність обставин, які свідчили б про особливу складність справ, у яких допущені помилки, та очевидність цих помилок, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що такі дії судді не можна вважати добросовісною суддівською помилкою.
Щодо проведення судового засідання з розгляду заяви про відвід у справі № 757/31641/21-к без належного повідомлення прокурора та без його участі у засіданні, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя не міг не усвідомлювати, що відбувається порушення норм процесуального законодавства та прав учасника процесу, однак свідомо вчинив ці дії та не вжив жодних заходів для забезпечення прав учасника процесу. З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ці порушення суддя Білоцерківець О.А. вчинив навмисно.
Щодо інших порушень, то достатніх, чітких та переконливих доказів, які свідчили б про умисел судді, не встановлено, а тому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ці дисциплінарні проступки суддя Білоцерківець О.А. вчинив внаслідок недбалості.
Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення
Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній на час вчинення суддею Білоцерківцем О.А. дій) дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дії судді Білоцерківця О.А. у справі № 757/31641/21-к мали місце 18 червня 2021 року, у справі № 757/32880/20-к тривали із 3 серпня 2020 року до 18 жовтня 2023 року, у справі № 757/4573/21-к – з 18 червня до 6 жовтня 2021 року.
Дисциплінарна скарга Офісу Генерального прокурора надійшла до Вищої ради правосуддя 3 вересня 2021 року.
Отже, з урахуванням здійснення часу дисциплінарного провадження строк застосування до судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. дисциплінарного стягнення не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Білоцерківець Олег Анатолійович Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 294/2003 призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 596-VI обраний суддею безстроково.
Згідно з характеристикою за підписом голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Р.Ю., за період роботи в цьому суді Білоцерківець О.А. зарекомендував себе як досвідчений та кваліфікований суддя. Під час розгляду судових справ застосовує належну теоретичну підготовку та практичний досвід. У професійній діяльності дотримується принципу верховенства права. Підтримує професійну компетентність у галузі права на високому рівні. Належним чином виконує обов’язки зі здійснення правосуддя, вживає всіх необхідних заходів для забезпечення повного, всебічного і об’єктивного розгляду справ. Судові процеси веде з додержанням установлених законом вимог, процесуальні документи складає грамотно. Постійно працює над підвищенням професійного рівня, вивчає нове законодавство та судову практику. Дисциплінований, сумлінний працівник. Фактів порушення суддею трудової та виконавчої дисципліни зафіксовано не було, суддя суворо дотримується режиму роботи суду та правил внутрішнього трудового розпорядку. Здійснює належний контроль за роботою секретаря судового засідання та помічника, вимагає сумлінного виконання ними службових обов’язків. За період роботи на посаді судді Білоцерківець О.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
За відомостями офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2024 року № 2482/3дп/15-24 суддю Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Ураховуючи кількість та характер дисциплінарних проступків, вчинених як внаслідок умислу, так і недбалості, позитивну характеристику судді, наявність дисциплінарного стягнення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя –
залучений із Першої Дисциплінарної
палати член Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК