Акт ВРП

Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту», реєстраційний № 11425, внесений 22 липня 2024 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Бабієм Р.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Божиком В.І., Гуньком А.Г., Калауром І.Р., Макаровим О.А.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту», реєстраційний № 11425, внесеного 22 липня 2024 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Бабієм Р.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Божиком В.І., Гуньком А.Г., Калауром І.Р., Макаровим О.А.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

Головуючий на засіданні

Вищої ради правосуддя                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Тетяна БОНДАРЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

19 вересня 2024 року № 2755/0/15-24

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроєкту № 11425

1. Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 22 липня 2024 року, реєстраційний № 11425 (далі – законопроєкт № 11425), внесений на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Масловим Д.В., Бабієм Р.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Божиком В.І., Гуньком А.Г., Калауром І.Р., Макаровим О.А.

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт № 11425 розроблено для забезпечення коректності методології проведення та оцінювання когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді під час складання ними кваліфікаційного іспиту та, як наслідок, зміцнення довіри суспільства до конкурсних процедур зокрема і судової влади та інститутів правосуддя загалом, а також посилення авторитету судів у державі.

У законопроєкті № 11425 запропоновано внесення змін до статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі ̶ Закон № 1402-VIII), а саме – кандидат на посаду судді вважатиметься таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він:

набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та кожної спеціалізації суду;

набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне практичне завдання;

успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей.

Успішним проходженням вважатиметься набрання кандидатом середньодопустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

До статті 82 Закону № 1402-VIII запропоновано внести пов’язані зміни.

Пропонується також уточнити, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України не оприлюднюватиме програму та перелік питань тестування щодо когнітивних здібностей на своєму офіційному вебсайті, враховуючи, що це знівелює сенс подальшого тестування.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлюватиме прохідний бал кваліфікаційного іспиту без урахування результатів тестування щодо когнітивних здібностей.

У законопроєкті № 11425 запропоновано визначити, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту».

Ініціатори законопроєкту № 11425 зазначають, що його реалізація забезпечить зміцнення довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя, а також посилення авторитету органів суддівського врядування.

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, відправлення правосуддя, процесуальних законів, та, загальніше, будь-які законопроекти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація^[1].

Під час опрацювання законопроєкту № 11425 ураховано позицію Вищої кваліфікаціної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України та Верховного Суду.

3. Основні принципи ООН визначають: «Просування по службі суддів в умовах будь-якої системи повинно ґрунтуватися на об’єктивних чинниках, зокрема здібностях, порядності та досвіді». Рекомендація № R (94) 12 також є недвозначною:

«Усі рішення, що стосуються професійної кар’єри суддів, повинні ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, а добір і кар’єра суддів мають ґрунтуватися на критерії професійності, з урахуванням кваліфікації, порядності, здібностей та ефективності»^[2].

Вища рада правосуддя беззаперечно поділяє такий підхід як такий, що сприятиме якісному наповненню суддівського корпусу на підставі процедур, які гарантуватимуть об’єктивність та відповідатимуть чинному законодавству та міжнародним стандаратам судочинства.

У пункті 53 Щорічної доповіді за 2023 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» Вища рада правосуддя зазначила, що необхідність зміни досить складної та тривалої процедури добору суддів та скорочення строку підготовки суддівських кадрів стала не лише предметом обговорення в суддівській спільноті, а й рекомендацією наших міжнародних партнерів. Відповідні правові механізми відбору суддів потребують подальшого доопрацювання. Авторитет судової влади може бути збережений лише в тому випадку, якщо правова система запровадить адекватні механізми для забезпечення того, щоб кандидати не призначалися на посаду судді, якщо вони не мають необхідних компетенцій або не відповідають найвищим вимогам доброчесності.

Із цією метою Верховна Рада України прийняла Закон України від 9 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (далі ̶ Закон № 3511-IX), яким внесено комплекс суттєвих змін до Закону № 1402-VIII, зокрема змінено правила складення кваліфікаційного іспиту (як у межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду.

3.1. Відповідно до вимог Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України з метою визначення здатності (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді проводить кваліфікаційне оцінювання. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність.

Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності, який проводиться шляхом складання практичного завдання та анонімних тестувань, зокрема щодо когнітивних здібностей.

Когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових:

логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак);

вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації)^[3].

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.

Отже, успішним проходженням тестування щодо когнітивних здібностей вважатиметься набрання кандидатом більше 75 відсотків максимально можливого бала. Таке положення є новелою, запровадженою Законом № 3511-IX, та ще не апробоване Вищою кваліфікаційню комісією суддів України під час проведення кваліфікаційних іспитів.

Ініціатори законопроєкту № 11425 зазначають, що такий високий показник визначення результатів тесту щодо когнітивних здібностей позбавляє кар’єрних можливостей кандидата на посаду судді та судді, які можуть успішно пройти всі інші етапи кваліфікаційного іспиту та відповідатимуть вимогам до посади судді за всіма іншими показниками, визначеними Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, яке затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24:

знання історії української державності;

загальні знання у сфері права;

знання зі спеціалізації суду відповідного рівня;

здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації, що встановлюється за сукупністю таких складових, як вміння застосовувати знання у сфері права, навички юридичного письма, навички правничої аргументації.

На думку Вищої ради правосуддя, ефективність правосуддя залежить переважно від професійної компетентності та доброчесності судді, складовою яких є, зокрема, когнітивні показники. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів.

Крім того, Вища рада правосуддя вважає за доцільне наголосити на необхідності оприлюдення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України зразків питань тестування щодо когнітивних здібностей на її офіційному вебсайті, оскільки будь-які кар’єрні процедури щодо суддів мають відповідати принципу правомірного очікування.

Ураховуючи те, що перелік анонімних тестувань (перелік теоретичних питань із відповідями) та практичних завдань (модельна судова справа відповідно до кожної спеціалізації) публікуються на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища рада правосуддя вважає, що зразки питань тестування щодо когнітивних здібностей також мають бути опубліковані з метою дотримання єдиних принципів проведення конкурсних процедур щодо суддів.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя погоджується з тим, що рівень когнітивних здібностей кандидата на посаду судді є важливим показовим аспектом у конкурсних процедурах, однак, на переконання Вищої ради правосуддя, він не має бути вирішальним фактором під час призначення судді на відповідну посаду через певну специфічність такого тестування.

Вища рада правосуддя вважає, що кандидат на посаду судді з низьким рівнем когнітивних здібностей не зможе подолати граничного прохідного бала під час складення кваліфікаційного іспиту, зокрема його практичної та теоретичної частин, а тому пріоритетом для кандидата на посаду судді будь-якої інстанції мають бути професійні якості.

3.2. У зв’язку з поглибленням кадрового дефіциту в судах пріоритетними напрямами роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено завершення проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та оголошення добору суддів, проведення оцінки потреби судової системи в суддях з урахуванням умов воєнного часу та післявоєнної відбудови^[4].

За інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо осіб, призначених (обраних) на посаду судді, та вакантних посад суддів, без урахування відомостей про тимчасове переведення суддів (дані надано без урахування граничної кількості суддів та вакантних посад суддів у судах, підсудність яких змінено та роботу яких припинено), станом на 1 вересня 2024 року: в судовій системі не вистачає 2068 суддів (близько 30 %); гранична чисельність становить 6631 посада судді; 5019 суддів перебувають на посадах.

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що запропонований у законопроєкті № 11425 спосіб удосконалення методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту забезпечить оперативне заміщення вакантних посад суддів, що сприятиме розв’язанню проблеми надмірного навантаження на суддів та зміцненню довіри суспільства до конкурсних процедур зокрема і судової влади та інститутів правосуддя загалом, а також посиленню авторитету суду в державі.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 11425.