Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД», яку подав адвокат Пилипенко Євген Вікторович, стосовно судді Господарського суду міста Києва Демидова Владислава Олександровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 19 листопада 2021 року (вх. № 763/0/13-21) надійшла дисциплінарна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД», яку подав адвокат Пилипенко Є.В., на дії судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О. під час розгляду справи № 910/6930/21.

Автор дисциплінарної скарги зазначив, що 19 серпня 2021 року суддя Демидов В.О. повторно, після відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» до Державної казначейської служби України, Головного слідчого управління Національної поліції України, Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора про стягнення майнової шкоди за клопотанням відповідача залишив вказаний позов без руху на підставі недоліків, які усунув вже позивач на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28 травня 2021 року. Водночас, як повідомив скаржник, суддя Демидов В.О. проігнорував клопотання позивача від 19 серпня 2021 року про залучення співвідповідачів.

Крім того, скаржник вказав, що, незважаючи на подані 30 серпня 2021 року позивачем письмові пояснення щодо неможливості виконання цієї ухвали суду, суддя Демидов В.О. 2 вересня 2021 року залишив без розгляду позовну заяву у справі № 910/6930/21, а після скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції з поверненням справи для продовження розгляду суддя Демидов В.О. заявив самовідвід від розгляду цієї справи.

Зазначене, на думку скаржника, свідчить про створення суддею Демидовим В.О. штучних передумов для залишення позову без розгляду та самоусунення від розгляду справи № 910/6930/21, у зв’язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» обмежено в доступі до правосуддя.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.

Пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 з 1 листопада 2023 року відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для попередньої перевірки.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 червня 2024 року № 1673/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О. у зв’язку з наявністю в його діях під час розгляду справи № 910/6930/21 ознак дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя та порушення правил щодо самовідводу.

Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, зокрема, здійснює підготовку справи до розгляду та готує висновок, який передає для розгляду Дисциплінарною палатою.

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. підготував та передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 19 серпня 2024 року, а також повідомив суддю і скаржника про його наявність та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 23 вересня 2024 року.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 23 вересня 2024 року, до проєкту порядку денного якого внесено питання про розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О., суддя та скаржник повідомлені своєчасно й у належний спосіб у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Демидов В.О., представник скаржника не з’явились. Про дату та час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» адвокат Пилипенко Є.В. повідомлений належним чином.

Представник скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» адвокат Пилипенко Є.В., суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибули. Суддя Демидов В.О. 17 вересня 2024 року надіслав заяву про розгляд дисциплінарної справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Демидов Владислав Олександрович Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 302/2013 призначений суддею Господарського суду Луганської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 6 листопада 2014 року № 853/2014 переведений на роботу на посаді судді Господарського суду міста Києва в межах п’ятирічного строку, Указом Президента України від 24 квітня 2019 року № 165/2019 призначений суддею Господарського суду міста Києва.

29 квітня 2021 року до провадження судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» до Державної казначейської служби України, Головного слідчого управління Національної поліції України, Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора України про стягнення майнової шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 травня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» залишено без руху. Установлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) (відповідачів); відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом установлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; переліку доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи; підтвердження позивачем того, що він не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; належним чином засвідчених копій документів; доказів надіслання на адресу відповідачів усіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості аркушів, які подав заявник до позовної заяви, з якою заявник звернувся до суду, та зазначенням в описі вкладення номера поштового відправлення та кількості аркушів за кожним найменуванням, які будуть надіслані на адресу відповідача; чітко викладеної прохальної частини позовної заяви; документів та/або пояснень щодо звільнення від сплати судового збору.

24 травня 2021 року позивач звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 5 травня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» звільнено від сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви у справі № 910/6930/21. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 1 липня 2021 року.

25 червня 2021 року Головне слідче управління Національної поліції України подало до суду письмові пояснення щодо позовної заяви.

1 липня 2021 року судове засідання не відбулось у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 травня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6930/21 на 30 днів. Підготовче засідання у справі призначено на 15 липня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 19 серпня 2021 року.

28 липня 2021 року відповідач – Головне слідче управління Національної поліції України в місті Києві звернувся до суду із клопотанням про заміну неналежних відповідачів та надання строку на подання відзиву.

19 серпня 2021 року Головне слідче управління Національної поліції України звернулось до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2021 року задоволено клопотання Головного слідчого управління Національної поліції України про залишення позовної заяви у справі № 910/6930/21 без руху. Установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів з дня вручення цієї ухвали. Установлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Попереджено позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), за якими позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що після відкриття провадження у справі суд встановив, що позивач у заяві про усунення недоліків неправильно зазначив ідентифікаційні коди юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) – відповідачів. Ідентифікаційний код відповідача – Головного слідчого управління Національної поліції України – позивач зазначив 40108578, а відповідач – Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві – 40108583. Проте в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України за ідентифікаційним кодом 40108578 значиться Національна поліція України, а за ідентифікаційним кодом 40108583 – Головне управління Національної поліції України в місті Києві. Ідентифікаційний код відповідача – Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві – позивач взагалі не зазначив. Водночас суддя Демидов В.О. в цій ухвалі вказав, що відокремлені структурні підрозділи не мають статусу юридичної особи.

30 серпня 2021 року позивач звернувся до суду із заявою щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2021 року, у якій зазначив, що ця ухвала не може бути виконана, оскільки позивач вже вказав ідентифікаційні коди відповідачів згідно із заявою поданою, на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 28 травня 2021 року. Позивач вказав ідентифікаційні коди Національної поліції України (до складу якої входить Головне слідче управління Національної поліції України, яке не має статусу самостійної юридичної особи) та Головного управління Національної поліції у місті Києві (структурними підрозділами якого є відповідачі – Слідче управління Національної поліції у місті Києві та Оболонське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, без права юридичної особи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» у справі № 910/6930/21 залишено без розгляду.

У цій ухвалі суддя Демидов В.О. зазначив, що, оскільки встановлені ухвалою суду від 19 серпня 2021 року недоліки позовної заяви у справі позивач не усунув, відповідна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2021 року у справі № 910/6930/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2021 року у справі № 910/6930/21 – скасовано.

У цій постанові зазначено, що суд першої інстанції вдруге залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу порядок усунення недоліків шляхом надання ідентифікаційних кодів відповідачів. Водночас позивач зазначив про неможливість надати такі відомості у зв’язку з тим, що відповідачі є відокремленими підрозділами Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у місті Києві. Крім того, позивач також заявляв клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, а саме Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції у місті Києві, структурними підрозділами яких і є відповідачі. Відповідне клопотання заявляло й Головне управління Національної поліції у місті Києві. При цьому такі клопотання було заявлено до постановлення оскаржуваної ухвали та ухвали про залишення позову без руху (вдруге).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції вже залишав позов без руху з аналогічної підстави, після усунення недоліків прийняв його до розгляду та повторно залишив без руху з тієї ж самої підстави (відсутність ідентифікаційного коду). Залишення позову без розгляду у зв’язку з ненаданням ідентифікаційних кодів відповідачів (у яких вони відсутні) після отримання пояснень позивача про відсутність у визначених підрозділів статусу юридичних осіб, про те, що визначення складу сторін є обов’язком суду за наявності клопотань про залучення співвідповідачів. Зазначене суд апеляційної інстанції визнав надмірним формалізмом у питанні вирішення можливості розгляду позову, зокрема щодо інших відповідачів.

Крім того, у постанові зазначено, що інформація про ідентифікаційні коди відповідачів – Державної казначейської служби України і Офісу Генерального прокурора – наявна в матеріалах справи, однак позов було залишено без розгляду і щодо них. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції після визначення дійсного складу відповідачів не обмежений у праві ухвалити рішення щодо кожного з них (залишити позов без розгляду, задовольнити позов, відмовити в позові, закрити провадження тощо).

За таких обставин суд апеляційної інстанції в постанові зазначив, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про надання ідентифікаційних кодів відповідачів у цьому випадку (коли такі коди фактично відсутні, оскільки визначені особи є структурними підрозділами і це з’ясовано судом) є передчасними. Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

8 листопада 2021 року до провадження судді Демидова В.О. повернулась справа № 910/6930/21 для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 листопада 2021 року задоволено самовідвід судді Демидова В.О. від розгляду цієї справи.

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що суддя Демидов В.О. самовідвід обґрунтував тим, що, ураховуючи його правову позицію як судді щодо об’єктивної неможливості подальшого розгляду справи, викладену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2021 року, неподання витребуваних судом доказів та неможливість їх самостійного збирання судом, з огляду на принципи господарського судочинства, наявні підстави для заявлення самовідводу від розгляду справи з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників процесу щодо безсторонності, об’єктивності та/або неупередженості судового складу під час розгляду справи у складі судді Демидова В.О.

У письмових поясненнях суддя Демидов В.О. зазначив, що посилання на клопотання відповідача – Головного управління Національної поліції у місті Києві – про заміну неналежних відповідачів є необґрунтованим, оскільки суд замінює первісного відповідача належним відповідачем тільки за клопотанням позивача, а не відповідача. Водночас позивач такого клопотання не заявляв.

Суддя Демидов В.О. в поясненнях зазначив, що встановлені ухвалою суду від 19 серпня 2021 року недоліки заяви у визначений судом строк позивач не усунув, а тому відповідна позовна заява підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі № 910/5120/20. Суддя вважає, що заява позивача щодо усунення недоліків позовної заяви фактично зводилася до незгоди із залишенням його позову без руху та була намаганням скаржника переконати суд у помилковості його висновків.

Суддя Демидов В.О. також вважає безпідставними доводи дисциплінарної скарги щодо створення позивачу перешкод у доступі до правосуддя, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2021 року позивачу роз’яснено, що згідно із частиною четвертою статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. На думку судді Демидова В.О., позивач мав право усунути недоліки позовної заяви для продовження розгляду справи.

Суддя Демидов В.О. вказав, що залишення позовної заяви без розгляду не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Суддя вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 5 травня 2021 року, 19 серпня 2021 року та 2 вересня 2021 року є мотивованими, містять належне обґрунтування та висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків, ухвалені з урахуванням норм чинного процесуального законодавства.

У додаткових поясненнях суддя Демидов В.О. зазначив, що після відкриття провадження у справі за результатами розгляду клопотання відповідача він додатково перевірив вжиті позивачем заходи, що мали бути спрямовані на усунення недоліків позовної заяви, а саме ретельно перевірив усі без винятку ідентифікаційні коди учасників справи, та встановив, що позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви неправильно вказав ідентифікаційні коди. При цьому позивач мав можливість усунути недоліки, наведені в ухвалі від 19 серпня 2021 року, натомість зазначене проігнорував із посиланням на незаконність вимог суду.

Щодо залишення позову без розгляду стосовно всіх відповідачів суддя Демидов В.О. зазначив, що залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України. Не на суд, а на позивача покладається завдання усунути недоліки позовної заяви. Водночас суддя Демидов В.О. зауважив, що він в ухвалі зазначив недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення, при цьому жодної процесуальної дії для усунення недоліків, зокрема, щодо визначення кола відповідачів, позивачем вчинено не було. Норми ГПК України не містять жодних застережень щодо можливості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків в оформленні позовної заяви.

Суддя Демидов В.О. також вважає мотивованою ухвалу Господарського суду міста Києва від 15 листопада 2021 року, якою задоволено самовідвід від розгляду справи у зв’язку з тим, що він вже висловив правову позицію як судді щодо об’єктивної неможливості розгляду справи.

При цьому суддя Демидов В.О. пояснив, що неподання витребуваних судом доказів та неможливість їх самостійного збирання судом, з огляду на принципи господарського судочинства (наприклад, неможливість виконання рішення суду без ідентифікуючих ознак сторін у справі – ідентифікаційних кодів відповідачів), є підставою для заявлення самовідводу від розгляду справи № 910/6930/21 з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників процесу щодо безсторонності, об’єктивності та/або неупередженості судового складу під час розгляду справи в його складі як судді. На переконання судді Демидова В.О., самовідвід не є підставою для відсутності доступу до правосуддя, оскільки не спричинив неможливості розгляду справи судом. Склад суду був змінений, справа № 910/6930/21 розглянута господарським судом з ухваленням рішення.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Статтею 176 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

При цьому відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2023 року (провадження № 11-228сап21) виклала таку правову позицію: «Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду. Таким чином, цією нормою чітко визначено, що істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя має бути умисним або вчиненим унаслідок недбалості та повинне мати певні наслідки, зокрема такі, що унеможливили б реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвели б до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя взяла до уваги пояснення судді Демидова В.О. щодо постановлення ним ухвали від 15 листопада 2021 року, зокрема, в частині мотивів рішення про самовідвід від розгляду справи № 910/6930/21.

Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що об’єктивних підстав для самовідводу судді Демидова В.О. від розгляду справи не було, однак вказані дії судді не перешкодили учасникам судового процесу, зокрема позивачу, реалізувати надані їм процесуальні права та виконати процесуальні обов’язки під час продовження розгляду цієї справи по суті іншим складом суду.

Так, 16 листопада 2021 року справа № 910/6930/21 надійшла в провадження судді Князькова В.В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» відмовлено в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення шкоди.

Вказане рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» оскаржило до суду апеляційної та касаційної інстанцій.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2022 року – без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 910/6930/21 залишено без змін.

У Рекомендаціях № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи від 11 березня 1980 року зазначено, що термін «дискреційні повноваження» означає повноваження, які залишають адміністративному органу певний ступінь свободи щодо прийняття рішення, дозволяючи йому обирати з-поміж кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає більш відповідним.

Дискреційні повноваження суду визнаються також Європейським судом з прав людини, який у рішенні у справі «Довженко проти України» вказує лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЕС) звернула увагу, що досвід деяких держав свідчить про необхідність захисту суддів від спокуси розширення їхньої відповідальності в суто юрисдикційних питаннях. Роль судової ради полягає в тому, щоб продемонструвати, що суддя не може мати таку саму відповідальність як член іншої професії. Якщо суддя може бути притягнений до юридичної та дисциплінарної відповідальності через його рішення, неможливо зберегти судову незалежність або демократичний баланс гілок влади. Судова рада повинна однозначно засуджувати ініціативи, спрямовані на обмеження свободи прийняття суддею рішення. Це не применшує обов’язок судді додержуватися законів. Суддя, який нехтує розглядом справ через ледарство або який є повністю некомпетентний при їх вирішенні, повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності.

У висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

У пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року) зазначено, судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

У пункті 25 Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).

Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя підкреслює, що суддя, в діях якого наявні ознаки дисциплінарного проступку, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності виключно за умови, якщо він вчинив такий проступок умисно або через недбалість. Водночас, суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за в разі допущення добросовісної помилки.

Частиною другою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду дисциплінарної справи щодо судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О. не отримано чітких і переконливих доказів, які свідчили б про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема, що, постановляючи ухвали від 19 серпня, 2 вересня та 15 листопада 2021 року, суддя Демидов В.О. вийшов за межі повноважень, наданих ГПК України та допустимого суддівського розсуду, що його поведінка під час розгляду справи № 910/6930/21 була недобросовісною та вказувала на умисел чи недбалість судді.

З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Господарського суду міста Києва Демидова В.О. під час розгляду справи № 910/6930/21 відсутній склад дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – незаконна відмова в доступі до правосуддя та порушення правил щодо самовідводу.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Господарського суду міста Києва Демидова Владислава Олександровича до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

Палати Вищої ради правосуддя