Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – залученого із Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В. та Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича, відкритої за скаргою Берези Марти Володимирівни, та дисциплінарної справи стосовно судді Дергачівського районного суду Харківської області Остропільця Євгена Романовича, відкритої за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Берези Марти Володимирівни стосовно судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича, яка зареєстрована 6 травня 2024 року за вх. № Б-36/12/7-24.
ПРОЦЕДУРА
- протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 травня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.
- Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 травня 2024 року № 1549/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Леська М.О. на підставі скарги Берези М.В.
- Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури Поплавська А.В. винесла постанови від 13 травня 2024 року та від 23 серпня 2024 року про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, якими службовим особам Вищої ради правосуддя надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 листопада 2022 року в обсязі, необхідному для розгляду дисциплінарного провадження, з можливістю їх надання на запит учасникам дисциплінарною провадження та відображення в рішеннях, які приймаються за результатами здійснення дисциплінарного провадження.
- 7 серпня 2024 року за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Дергачівського районного суду Харківської області Остропільця Є.Р., який 26 квітня 2022 року був відряджений до Чуднівського районного суду Житомирської області для здійснення правосуддя. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стали факти про поведінку судді Остропільця Є.Р. під час розгляду справ № 294/306/22 та № 274/1295/22, які виявлені під час підготовки дисциплінарної справи щодо судді Леська М.О.
- 14 серпня 2024 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя об’єднала в одну дисциплінарну справу дисциплінарну справу стосовно судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. та дисциплінарну справу, відкриту 7 серпня 2024 року за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, стосовно судді Дергачівського районного суду Харківської області Остропільця Є.Р.
- 11 вересня 2024 року суддя Остропілець Є.Р. особисто взяв участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.
Суддя Лесько М.О. був належним чином повідомлений про вказане засідання, проте не брав у ньому участі, не повідомив про причини, які унеможливлюють його участь та не заявляв клопотання про відкладення засідання чи будь-яких інших клопотань. Неявка судді Леська М.О. була повторною, адже він також викликався в засідання, яке призначалося на 28 серпня 2024 року, і також не з’явився. У засіданні були зачитані пояснення судді, які він надав на запит доповідача під час підготовки справи до розгляду.
- У засідання на 28 серпня та 11 вересня 2024 року викликалася свідок ОСОБА1, проте вона не з’явилася та не взяла участі в режимі відеоконференції.
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ
- З розміщеної на вебсайті Державного бюро розслідування новини (далі – ДБР) від 17 липня 2023 року (https://dbr.gov.ua/news/dbr-vikrilo-zlochinnu-grupu-yaka-cherez-shemi-za...) скаржниця дізналася, що ДБР викрило злочинну групу, яка через схеми заволоділа 94 га землі на Житомирщині. За інформацією на сайті збитки державі перевищують 2 млн гривень.
Схема полягала в тому, що підставні особи зверталися до суду із заявами про визнання права власності на землі, вказуючи у своїх заявах неправдиві відомості, що є спадкоємцями щодо цих земель або інші підстави для її отримання, а суд виносив рішення на користь учасників схеми.
Результатом таких дій було незаконне отримання права власності на земельні ділянки, які згодом передавалися за винагороду у власність певній особі та її близьким родичам або залишалися у власності підставних осіб, які отримували прибуток шляхом передачі земельних ділянок підприємству в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.
- 14 серпня 2023 року на вебсайті Житомирської обласної прокуратури з’явилась новина про повідомлення судді одного з районних судів Житомирщини про підозру щодо пособництва у шахрайстві, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах, та службовому підробленні офіційних документів (частина 5 статті 27, частина четверта статті 190, частина перша статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України)) (https://zhit.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=34...).
Слідство встановило, що суддя, діючи на користь злочинного угруповання та використовуючи підроблені документи, систематично ухвалював рішення щодо набуття права власності на землю за особами, які не мали на це право.
- З відкритих джерел скаржниця дізналася, що підозра стосувалась судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА2 (https://zhitomir-online.com/top_news/145422-stalo-vidome-im700ya-suddi-z...), який виніс 27 судових рішень на користь злочинного угруповання стосовно набуття права власності на 32 земельні ділянки.
За даними слідства у період з травня 2022 року до березня 2023 року злочинна група за пособництва судді ОСОБА2, який шляхом ухвалення рішень Чуднівського районного суду Житомирської області сприяв вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, шахрайським шляхом заволоділа 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядилася на власний розсуд, завдавши територіальним громадам збитків на загальну суму близько 2,018 млн грн, що є особливо великим розміром.
Суддя ОСОБА2 як учасник організованої групи відповідно до відведеної йому ролі виконував такі функції: за результатами розгляду позовних заяв ухвалював рішення суду про визнання права власності на земельні ділянки за підставними особами, підписував їх, направляв електронний примірник судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстрував зазначені рішення та забезпечував їх скерування учасникам злочинної групи з метою реєстрації права власності на земельні ділянки за підставними особами.
Отже, ОСОБА2 підозрюється в пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайства), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 КК України.
- Скаржниця повідомила, що суддя Лесько М.О. вносив недостовірні відомості до рішень Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справах № 294/1671/22, № 294/1727/22 та № 294/1674/22.
У зв’язку з цим ОСОБА2 підозрюється у службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
- Скаржниця вважає, що обставини, які викладені в засобах масової інформації та рішеннях Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення та надання згоди на утримання під вартою, можуть свідчити про вчинення суддею Леськом М.О. істотних дисциплінарних проступків.
У своїй сукупності вказані дії призвели до негативних наслідків у вигляді збитків державі понад 2 млн грн, підриву авторитету та довіри до судової влади, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, оскільки вони сприймаються суспільством так, що судді намагаються заробити на своїх рішеннях.
За даними слідства суддя ухвалив щонайменше 27 судових рішень на користь злочинного угруповання стосовно набуття права власності на 32 земельні ділянки.
- Такі дії судді, на думку скаржниці, порушують етичні стандарти поведінки судді, а також через їх суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Тому скаржниця вважає, що Лесько О.М. допустив грубе порушення закону, яке мало негативні наслідки для авторитету правосуддя, а враховуючи характер вчиненого проступку, до судді слід застосувати стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПОЯСНЕНЬ СУДДІВ
Пояснення судді Леська М.О.
- У своїх поясненнях суддя Лесько М.О. стверджує, що підозра у кримінальному провадженні № ____ є надуманою та не обґрунтована належними та допустимими доказами.
На думку судді, прокурором під час досудового розслідування не зібрано доказів та не доведено ознаки, притаманні організованій групі, не здобуто доказів, чим конкретно підтверджується вчинення злочинів у складі організованої групи.
- У провадженні відділення поліції № 75 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебуває кримінальне провадження за № ____ від 1 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 384 КК України, у якому постановою дізнавача від 21 березня 2024 року ОСОБА2 визнано потерпілим.
Підставою для цього провадження стала заява судді, що протягом 2022–2023 років невідомі особи ввели його в оману в ході розгляду цивільних справ № № 294/1243/22, 294/125/23, 294/1248/22, 294/1727/22, 294/1682/22, 294/1674/22, 294/1675/22, 294/1671/22, 294/1677/22, 294/2003/22, 294/123/23.
У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення та заяві про визнання потерпілим ОСОБА2 зазначив, що йому завдано моральної шкоди як фізичній особі, яка полягає у зіпсуванні авторитету і репутації судді, довіри у справедливості та законності винесених ним рішень, безсторонності судової гілки влади.
- Суддя Лесько М.О. стверджує, що не знав про те, що документи, які подавалися учасниками справи, були підробленими, він не мав можливості кожен документ перевіряти на його достовірність, та до його обов’язків, на думку судді, це не входило. Надаючи оцінку доказам, суддя вважав їх правдивими і керувався своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
- У своїх поясненнях суддя Лесько М.О. посилається на положення частини сьомої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), згідно з якими суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суддя зазначає, що подані у наведених справах докази не викликали сумнівів у їх достовірності.
- На думку судді, невідомі йому особи умисно подавали завідомо підроблені документи до суду через його помічника, достеменно знаючи, що в Чуднівському районному суді Житомирської області лише один суддя. Одразу після оголошення перших повідомлень про підозри у вказаному кримінальному провадженні наприкінці серпня 2023 року його помічник звільнився з посади, виїхав за межі України і на теперішній час місце його перебування не встановлене.
- В ухвалі від 22 травня 2024 року про відкриття дисциплінарної скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, на думку судді, керується виключно припущеннями, викладеними у підозрі, та посилається на докази, що зібрані в межах зазначеного вище кримінального провадження, яким суд ще не надавав оцінку.
- Суддя Лесько М.О. наголошує на недоведеності того, що телефон, з якого велася переписка в месенджері «Whatsapp», дійсно, належав судді і що саме він та за яким номером здійснював цю переписку.
- Будь-яка звичайна розсудлива людина може зробити висновок про належність та допустимість доказів у цій справі, про їх чіткість та переконливість лише після надання оцінки таким доказам судом, який, можливо, здійснюватиме судовий розгляд такого кримінального провадження та лише після прийняття остаточного судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження.
- На підставі наведеного суддя просить відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності за скаргою Берези М.В.
Пояснення судді Остропільця Є.Р.
- У своїх письмових та усних поясненнях стосовно справи № 274/1295/22 суддя Остропілець Є.Р. повідомив, що сторони, дійсно, з’явилися 14 червня 2022 року до суду і він з ними спілкувався. Після спілкування сторони написали заяви про розгляд без їх участі, а тому розгляд відбувався без фіксації технічними засобами.
Позивач ОСОБА3 просила розглядати справу за її відсутності, на задоволенні позову наполягала. Відповідач ОСОБА1 просила в позові ОСОБА3 відмовити, розглядати справу до її відсутності.
Відповідачем не було надано відзиву у встановлений судом строк, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.
21 червня 2022 року копію рішення було направлено позивачу ОСОБА3 та відповідачу ОСОБА1 для відома.
- Під час розгляду справи № 274/1295/22 він не залучав співвласника будинку, оскільки рішення не вплине на його права, адже житловий будинок фактично був розділений на дві окремі частини, що підтверджується довідкою Чуднівської міської ради від 8 листопада 2022 року, витягом № 2240 спеціаліста Чуднівської міської ради Житомирської області від 16 лютого 2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
На думку судді, якби дійсно мали місце факти порушення прав співвласника, то була подана апеляційна скарга.
- Аргументи про вплив судді Леська М.О. суддя Остропілець Є.Р. вважає відверто надуманими і не підтвердженими навіть непрямими доказами.
Суддя вважає, що через поширеність прізвища Ковальчук не можна вважати, що у спілкуванні Леська М.О. з ОСОБА4. йшла мова саме про справу № 274/1295/22.
- У поясненнях стосовно справи № 294/306/22 суддя Остропілець Є.Р. повідомив, що ухвалив законне рішення на підставі досліджених матеріалів справи. У судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудної камери працівника патрульної поліції від 17 квітня 2022 року, на яких зафіксовано, що ОСОБА5 знаходився біля транспортного засобу, капот був відкритий, автомобілем водій не керував.
Дані відеозапису узгоджуються з наданими до суду запереченнями наданими захисником ОСОБА5, та не суперечать один одному.
Щодо зазначення про пояснення ОСОБА5 в самому протоколі, суддя оцінює їх критично, оскільки ОСОБА5 перебував у стані сильного сп’яніння – 3,72 проміле, що підтверджено пристроєм «Драгер».
- Клопотання про допит поліцейських подано не було, на думку судді, поліцейські не можуть бути свідками у такому провадженні. Відомі їм відомості вже викладені ними у протоколі про адміністративне правопорушення, а їх пояснення не є джерелом доказування.
Свідчення поліцейських, на думку судді Остропільця Є.Р., не можуть вважатись об’єктивними доказами у справі, позаяк такі особи є представниками владних повноважень, які виконують функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
- Суддя Остропілець Є.Р. не вважав показання ОСОБА5 достатніми та достовірними як під час складання протоколу, так і під час розгляду справи в суді, оскільки він є зацікавленою особою.
Матеріали справи не містили належних, достовірних доказів того, що саме ОСОБА5 керував транспортним засобом за обставин зазначених у протоколі, і був зупинений працівниками патрульної поліції під час такого руху.
- Суддя Остропілець Є.Р. стверджує, що суддя Лесько М.О. не спілкувався з ним щодо справи № 294/306/22. Особисто ОСОБА4 суддя Остропілець Є.Р. не знає і йому нічого невідомо про спілкування його із суддею Леськом М.О., яке відбулося 12 травня 2022 року за допомогою месенджера «Signal».
Суддя повідомив, що за весь час відрядження до Чуднівського районного суду Житомирської області він взагалі не обговорював із суддею Леськом М.О. хід будь-яких справ.
ОЦІНКА ФАКТІВ, УСТАНОВЛЕНИХ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Кримінальне провадження
- Відповідно до матеріалів клопотань заступника Генерального прокурора, які надійшли до Вищої ради правосуддя за вхідними № 5180/0/8-23, № 5647/0/8-23, № 6240/0/8-23 та № 115/0/8-24, про надання згоди на утримання під вартою та відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. та матеріалів кримінального провадження № ____ другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 листопада 2022 року.
У цьому кримінальному провадженні заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. 11 серпня 2023 року склав повідомлення про підозру судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, яке того самого дня вручено ОСОБА2.
- За версією слідства ОСОБА6, обіймаючи посаду юриста у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОСОБА7» (далі – ТОВ «ОСОБА7», товариство), зважаючи на встановлений мораторій на безоплатну приватизацію земельних ділянок на час воєнного стану в Україні, за вказівкою директора товариства ОСОБА7 звернулася до ОСОБА4 щодо вирішення питання отримання у власність земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Чуднівської міської та Вільшанської об’єднаної територіальних громад Житомирської області. Метою було подальше передання таких ділянок у власність або оренду ТОВ «ОСОБА7».
Своєю чергою, у ОСОБА4, виник умисел на створення стійкої групи осіб для спільного здійснення протиправної діяльності, пов’язаної із заволодінням земельними ділянками.
Свій план та його деталі ОСОБА4 довів до відома раніше знайомих йому ОСОБА6, ОСОБА7, а також судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА2.
- 18 вересня 2023 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 5180/0/8-23) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. про тимчасове відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
- 25 вересня 2023 року рішенням № 907/0/15-23 Вища рада правосуддя задовольнила клопотання про тимчасове відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (https://hcj.gov.ua/doc/doc/40959).
Під час засідання Вищої ради правосуддя 25 вересня 2023 року Лесько М.О. визнав, що знайомий з ОСОБА4.
- Рішенням від 13 жовтня 2023 року № 979/0/15-23 Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою Леська М.О. (https://hcj.gov.ua/doc/doc/41027), а рішенням від 20 листопада 2023 року Вища рада правосуддя продовжила строк його тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя (https://hcj.gov.ua/doc/doc/41781).
- 29 квітня 2024 року слідчим відповідно до вимог, передбачених статтею 290 КПК України, повідомлено підозрюваних ОСОБА7, ОСОБА6, ОСОБА4, ОСОБА2, ОСОБА13 та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____.
23.07.2024 обвинувальний акт надійшов до Коростишівського районного суду Житомирської області (справа № 935/2152/24).
Таким чином, станом на дату ухвалення цього рішення досудове розслідування у справі № ____ було завершене.
Дії судді Леська М.О., що містять склад дисциплінарних правопорушень
- З матеріалів дисциплінарного провадження випливає, що група осіб, заздалегідь узгоджуючи між собою свої дії та координуючи їх з суддею Чуднівського районного суду Житомирської області Леськом М.О., організувала звернення до Чуднівського районного суду Житомирської області позовних заяв про визнання за ними права власності на земельні ділянки.
- Під час дослідження матеріалів кримінального провадження № ____ виявлено факти, які свідчать про координацію дій у судових справах № № 294/540/22, 294/482/22, 294/2003/22, 294/1727/22, 294/1691/22, 294/1690/22, 294/1688/22, 294/1686/22, 294/1685/22, 294/1682/22, 294/1681/22, 294/1680/22, 294/1679/22, 294/1677/22, 294/1676/22, 294/1675/22, 294/1674/22, 294/1672/22, 294/1671/22, 294/125/23, 294/1248/22, 294/1247/22, 294/1243/22, 294/1234/22, 294/1233/22, 294/1232/22, 294/1221/22, 294/1218/22, 294/123/2№ 294/1249/22, 294/1222/22, 294/1229/22, 294/1250/22, 294/1231/22, 294/1678/22, 294/538/22, 294/1709/21, 294/1723/21, 294/103/21, 294/112/21, 294/747/21, 294/1648/21, 294/1864/21, 294/722/20.
- У рішенні Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2023 року № 907/0/15‑23 (https://hcj.gov.ua/doc/doc/40959) зазначено, що звернення до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовними заявами здійснювалося за двома попередньо розробленими схемами.
- У першому випадку до позовних заяв вносилися завідомо недостовірні відомості про те, що позивачі успадкували зазначені земельні ділянки від померлих осіб за заповітами, тому заявляли вимоги про визнання за ними права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
Особливістю було те, що між позивачем та власником земельної ділянки чи земельної частки (пай) мало відбутися ще одне спадкування, тобто позивач виступав спадкоємцем іншого спадкоємця, який начебто з певних причин не скористався своїм правом на спадкування землі.
- У другому випадку позивачі вказували в позовних заявах, що вони, їх померлі родичі працювали у соціальній сфері в селі, тому зазначали, що вони мають право на земельну частку (пай), просили визнати за ними право власності на конкретну земельну ділянку, яка перебувала у віданні територіальної громади.
На підставі ухвалених на користь позивачів судових рішень Чуднівського районного суду Житомирської області здійснювалася реєстрація права власності на земельні ділянки за підконтрольними підставними особами.
Нерідко одній і ті самі особи виступали позивачами в різних схемах або ж залучали до участі своїх родичів.
Факти, які свідчать про невмотивованість судових рішень
- Обидві схеми характеризуються очевидною невмотивованістю рішень, які ухвалювалися суддею Леськом М.О.
У більшості рішень відсутні належні мотиви їх ухвалення та наявні посилання на докази, які очевидно свідчили про те, що вони не відповідають дійсності, законодавству та законам формальної логіки.
Схема 1
- У першій схемі позивачі зверталися з позовними вимогами про визнання права власності на земельну ділянку або земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позивачі стверджували, що члени їх сім’ї або близький родич (батько, мати, баба, мачуха, тітка тощо) мали право успадкувати земельну ділянку чи земельну частку (пай) після смерті власника, але не реалізували цього права з поважних причин.
У більшості справ це пояснювалося тим, що член сім’ї або близький родич не встиг цього зробити, оскільки помер.
- Усі справи характеризуються також неявкою сторін у судові засідання під час їх розгляду.
Сторони попередньо повідомляли суд, що вони не будуть присутні і просили розглянути справу без їх участі.
Подання таких заяв узгоджувалося суддею ОСОБА2 з ОСОБА4 і наявність таких заяв дала судді можливість здійснювати розгляд без фіксації технічними засобами.
- У вказаних справах відповідачі надсилали до суду відзиви, у яких зазначали, що вони повністю визнають позовні вимоги та просили розглядати справу за їх відсутності.
Відповідачами у справах виступали родичі позивачів, відзиви були доволі короткими та не містили детальних пояснень.
Лише у справах № 294/103/21 та № 294/722/20 відповідач в особі Чуднівської міської ради заперечував щодо задоволення позовних вимог.
За результатами перегляду рішень суді Леська М.О. Житомирський апеляційний суд виснував, що матеріали справи не містили доказів того, що відповідачі, які подавали відзиви, були спадкоємцями.
У сукупності з доказами, які здобуті у кримінальному провадженні № ____, можна стверджувати, що відзиви мали формальний характер і подавалися лише для того, щоб суддя Лесько М.О. міг на них послатися та створити враження, що задоволення позову не порушує прав третіх осіб.
- Під час дисциплінарного провадження встановлено 23 справи, в яких суддя Лесько М.О. ухвалив позитивні для позивачів рішення, задовольнив позов та визнав за позивачами право власності на земельну ділянку або земельну частку (пай).
|
Номер справи |
Дата надходження позову |
Дата рішення / скасування |
Посилання на рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень |
|
294/1671/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
12.10.2023 |
||
|
294/1677/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
30.11.2023 |
||
|
294/1674/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
19.12.2023 |
||
|
294/1680/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1682/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
22.11.2023 |
||
|
294/1675/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
19.12.2023 |
||
|
294/1691/22 |
18.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
12.10.2023 |
||
|
294/1249/22 |
28.09.2022 |
24.10.2022 |
|
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/1243/22 |
28.09.2022 |
24.10.2022 |
|
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/1229/22 |
22.09.2022 |
25.10.2022 |
|
|
|
23.11.2023 |
||
|
294/1727/22 |
28.11.2022 |
05.12.2022 |
|
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/2003/22 |
27.12.2022 |
27.01.2023 |
|
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/123/23 |
17.01.2023 |
27.01.2023 |
|
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/125/23 |
17.01.2023 |
27.01.2023 |
|
|
|
30.11.2023 |
||
|
294/112/21 |
02.02.2021 |
20.06.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/747/21 |
05.05.2021 |
05.08.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1807/21 |
01.12.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/103/21 |
01.02.2021 |
24.12.2021 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1709/21 |
11.11.2021 |
04.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1648/21 |
08.11.2021 |
04.04.2022 |
|
|
|
триває |
||
|
294/1864/21 |
14.12.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1222/22 |
21.09.2022 |
21.11.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1723/21 |
12.11.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/722/20 |
09.06.2020 |
04.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1266/21 |
10.08.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
05.12.2023 |
||
|
294/1267/21 |
10.08.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
13.12.2023 |
||
|
294/1271/21 |
11.08.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
30.11.2023 |
||
|
294/1917/21 |
18.12.2021 |
15.04.2022 |
|
|
|
|
Не оскаржено |
|
|
294/1841/21 |
09.12.2021 |
15.04.2021 |
|
|
|
10.01.2024 |
- У 23 із 28 рішень Чуднівського районного суду Житомирської області суду мотивування зводиться виключно до одного речення такого змісту: «Суд дійшов обґрунтованого висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб. Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд задовольняє позов в повному обсязі».
- У справах № № 294/103/21, 294/1864/21, 294/1222/22 та 294/1723/21 суддя Лесько М.О. наводить певні мотиви, яким керувався суд ухвалюючи рішення про задоволення позивних вимог.
Рішення у цих справах не скасовані, водночас наявні докази, що стосовно цих справ відбувалося активне спілкування між суддею Леськом М.О. та ОСОБА4.
- 18 із 28 рішень, які ухвалені суддею Леськом М.О., були скасовані Житомирським апеляційним судом за результатами розгляду апеляційних скарг, які подані заступником керівника Житомирської обласної прокуратури.
Колегія суддів Житомирського апеляційного суду виснувала, що посилання позивача в позовній заяві на те, що його близький родич не мав бажання займатися оформленням спадщини після смерті власника земельної ділянки чи земельної ділянки (пай), не дає позивачеві правових підстав для спадкування після смерті власника.
Спадкодавець позивача не вчинив жодних дій для того, щоб заявити про своє право, а у випадках зі справами, у яких мало місце підроблення заповітів, доведено, що такі дії не могли ними бути вчинені.
- Справа № 294/1648/21 досі перебуває на розгляді в Житомирському апеляційному суді.
В інших справах Житомирська обласна прокуратура не зверталась з апеляційною скаргою.
Особливості окремих справ
Справа № 294/1727/22 (позивач ОСОБА16)
- У справі № 294/1727/22 баба позивача ОСОБА14, на користь якої спадкодавець ОСОБА15 начебто склав заповіт, померла за 10 років до смерті спадкодавця.
- Відповідно до пункту «г» статті 81, частини першої статті 131 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частини першої статті 1222 ЦК України).
Аналогічна норма була передбачена ст. 527 ЦК УРСР 1963 року, що діяла на момент смерті спадкодавця, відповідно до якої спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до частини 1 статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
- Житомирський апеляційний суд установив що ОСОБА14 померла – 30 жовтня 2008 року, а ОСОБА15 помер – ____ року. Тобто ОСОБА14, на користь якої ОСОБА15 склав заповіт, померла раніше заповідача і до відкриття спадщини. За таких умов спадкова трансмісія не застосовується.
Тому ОСОБА14, на користь якої ОСОБА15 склав заповіт, не набула і не могла набути права на спадкування після смерті останнього, оскільки померла раніше ОСОБА15, що, у свою чергу, не дає ОСОБА16 права на спадкування після смерті ОСОБА15. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА16 входить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА15.
- Вказаний факт є очевидним, а законодавство чітке та однозначне і суддя Лесько М.О. не міг цього не усвідомлювати.
- У сукупності з іншими фактами, які установлені під час кримінального провадження стосовно судді, можна виснувати, що суддя свідомо ухвалив рішення, яке прямо суперечить законодавству.
Справа № 294/2003/22 (позивач – ОСОБА17, відповідач – ОСОБА18)
- Особливістю вказаної справи є те, що це був спір про спадщину між спадкоємцем та живим спадкодавцем.
- Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті ОСОБА20, яка померла 13 вересня 2000 року, відкрилась спадщина на майно, до складу якої входить земельна ділянка (кадастровий номер ____), розташована на території Турчинівського старостинського округу Чуднівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. На це майно померла залишила заповіт на ім’я батька позивача – ОСОБА18, який у зв’язку з поганим станом здоров’я не має бажання та сил займатися оформленням спадщини.
Позивачка зазначила, що після батька є єдиною спадкоємицею його майна першої черги спадкування за законом. Однак у нотаріальному порядку не може оформити свої права на спадкове майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) батька, тому змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності. Інші спадкоємці за законом і за заповітом відсутні.
- ОСОБА18 (спадкодавець) був відповідачем у справі і навіть подав відзив, яким визнав позов.
- Тобто спадкодавець на момент розгляду справи був живим і очевидно, що відносини спадкування не могли виникнути, не було підстав і для спадкової трансмісії, а тому суддя не міг не розуміти, що ОСОБА17 жодним чином не могла вимагати визнання за нею права власності в порядку спадкування.
- У телефонній розмові з ОСОБА19 (чоловік позивачки), яка відбулася 9 березня 2023 року (вже після ухвалення рішення у справі), ОСОБА4 повідомив, що є певні «обставини», які несуть ризики стосовно володіння вказаною земельною ділянкою. Такою «обставиною», як зазначив ОСОБА4, є те, що тесть ОСОБА18 досі живий.
- У своєму рішенні від 27 січня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109612949) суддя Лесько М.О. жодним чином не пояснює, як взагалі може відбуватися спадкування після ще живого спадкодавця і обґрунтовує свої висновки виключно фактом визнання позову відповідачем.
Колегія суддів Житомирського апеляційного суду скасувала це рішення як незаконне та необґрунтоване.
Справа № 294/1671/22 (позивач – ОСОБА7)
- Переглядаючи рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року, Житомирський апеляційний суд установив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228059), що ОСОБА8 (батько позивача) помер 12 лютого 2000 року, а власник майна ОСОБА21 помер ____ року. Тобто батько позивача, на користь якого ОСОБА21 начебто склав заповіт, помер на 17 років раніше заповідача. Отже, за заповітом ОСОБА21 ОСОБА8 не набув і не міг набути права на спадкування після його смерті, оскільки помер раніше заповідача, що, своєю чергою, не дає ОСОБА7 (позивачу) право на спадкування.
- За даними відкритого інформаційного ресурсу «Стан розгляду справ» (https://court.gov.ua/fair/) встановлено, що у провадженні судді Леська М.О. також перебували справи № 294/1723/21 (позивач – ОСОБА9, відповідач – Чуднівська міська рада), № 294/1691/22 (позивач – ОСОБА7, відповідач – ОСОБА10); № 294/1690/22 (позивач – ОСОБА11, відповідач: Чуднівська міська рада), № 294/1681/22 (позивач – ОСОБА12 , відповідач – Чуднівська міська рада), № 294/1671/22 (позивач – ОСОБА7, відповідач – ОСОБА10), № 294/1247/22 (позивач – ОСОБА10, відповідач – Чуднівська міська рада).
Інформація про ці справи та учасників неодноразово ставала предметом обговорення судді Леська М.О. та ОСОБА4.
- У справі № 294/1691/22 позивач 18 листопада 2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 січня 2000 року помер його батько – ОСОБА8, який за життя згідно трудовою книжкою в період з 1972 по 1998 рік працював у соціальній сфері. До списків осіб, які мали право на земельну частку (пай) по Чуднівській селищній раді Житомирського району (в минулому Чуднівського району) Житомирської області з невідомих позивачу причин його включено не було і, відповідно, він не отримував сертифікат на право на земельну частку (пай). Про те, що покійний та автоматично і позивач мають таке право останньому стало відомо лише у 2022 році, тоді ж позивач і з’ясував що його батька не було включено до вказаного вище списку помилково.
Таким чином позивач звернувся до суду через 22 роки після смерті батька. Не надав жодних доказів поважності пропуску строку позовної давності. Позов подано до матері позивача і в рішенні суду взагалі не вказується її стосунок до спадкового майна, як і про те, чи є вона належним відповідачем. У рішенні не визначено статусу позивача і чим обумовлені його права стосовно земельних ділянок.
- Скасовуючи рішення суду першої інстанції постановою від 12 жовтня 2023 року, Житомирський апеляційний суд установив, що будь-яких доказів про прийняття спадщини позивачем ОСОБА7 після смерті його батька ОСОБА8 в розумінні наведених вище норм закону суду не надано та до матеріалів справи не долучено. А тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА7 набув прав спадкоємця після смерті свого батька ОСОБА8, який, на думку позивача, мав право на спірну земельну ділянку.
Колегія суддів звернула увагу на те, що у разі неприйняття спадщини або недоведення того, що особа є спадкоємцем за законом або за заповітом, відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача як особи, яка претендує на земельну частку (пай), оскільки вона не довела про порушення її спадкових прав.
Апеляційний суд також констатував, що в матеріалах справи відсутні будь‑які докази того, що за життя спадкодавець ОСОБА8 набув право власності на вказану спірну земельну ділянку (із відповідним кадастровим номером), а також того, що у нього виникло право на відповідну земельну частку (пай).
Справа № 294/1267/21 (позивач – ОСОБА22, представник позивача – ОСОБА23)
- Переглядаючи рішення судді Леська М.О. від 15 квітня 2022 року, Житомирський апеляційний суд встановив, що згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № ____ від 15 березня 2021 року, інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА24 відсутня (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115639479).
Справа № № 294/1675/22 (позивач – ОСОБА25)
- Переглядаючи рішення у вказаній справі, колегія суддів Житомирського апеляційного суду встановила, що в матеріалах справи відсутні докази того, що до ОСОБА26 за життя склала заповіт на користь ОСОБА55 (рішення від 19 грудня 2023 року, https://reyestr.court.gov.ua/Review/115767131).
Справа № 294/1682/22 (позивач – ОСОБА4, відповідач – ОСОБА27)
- У вказаній справі позивачем виступав ОСОБА4. На момент звернення із позовом ОСОБА4 вже тривалий час підтримував відносини із суддею Леськом М.О. стосовно справ, у яких вони скоординовали свої дії.
Отже, окрім фактів позапроцесуального спілкування, на момент розгляду справи № 294/1682/22 суддя Лесько М.О. був добре знайомий з ОСОБА4, а тому мав би заявити про відвід.
Справа № 294/1243/22 (позивач – ОСОБА28, відповідач – ОСОБА30)
- Позивачка ОСОБА28 є дружиною ОСОБА4. У межах кримінального провадження № ____ установлено, що саме ОСОБА4 запропонував своїй дружині ОСОБА28 подати позовну заяву та згодом на підставі отриманого рішення суду зареєструвати за нею право власності на зазначену земельну ділянку, на що ОСОБА28 погодилась та надала необхідні документи.
Схема 2
- У другій схемі позивачі стверджували, що вони чи їх близький родич працювали на посадах чи роботах, що належать до соціальної сфери в сільській місцевості, однак з невідомих позивачам причин вони не були включені до списків осіб, які мали право на земельну частку (пай).
До таких справ можна віднести такі:
|
Номер справи |
Дата рішення / скасування |
Посилання на рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень |
|
294/1233/22 |
01.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/1250/22 |
27.01.2023 |
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/1231/22 |
01.12.2022 |
|
|
30.11.2023 |
||
|
294/497/20 |
05.08.2022 |
|
|
18.12.2023 |
||
|
294/482/22 |
08.08.2022 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1678/22 |
16.12.2022 |
|
|
19.12.2023 |
||
|
294/1685/22 |
05.12.2022 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1248/22 |
24.10.2022 |
|
|
09.10.2023 |
||
|
294/1681/22 |
16.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/1690/22 |
16.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/540/22 |
01.12.2022 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1232/22 |
01.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/1672/22 |
31.01.2023 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1221/22 |
01.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/1676/22 |
31.01.2023 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1688/22 |
31.01.2023 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1686/22 |
16.12.2022 |
|
|
27.11.2023 |
||
|
294/1679/22 |
16.12.2022 |
|
|
04.12.2023 |
||
|
294/1247/22 |
01.12.2022 |
|
|
04.12.2023 |
- В усіх 20 справах суддя Лесько М.О. ухвалив рішення, якими задовольнив позов та визнав за позивачами право власності на земельну ділянку або земельну частку (пай).
- У рішеннях у справах № № 294/1250/22, 294/1691/22, 294/1685/22 та 294/1248/22 мотивування судді Леська М.О. викладено одним реченням такого змісту: «Суд дійшов обґрунтованого висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб. Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд задовольняє позов в повному обсязі».
- Усі рішення були скасовані Житомирським апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги Житомирської обласної прокуратури.
Скасовуючи рішення у вказаних справах Житомирський апеляційний суд виснував, що позивачі не були включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) під час розпаювання по Чуднівській селищній раді Чуднівського району Житомирської області, сертифікат на право на земельну частку на їх ім’я не оформлювався та не видавався, позивачі та їх спадкодавці не вживали заходів для включення до списків пайовиків.
Також колегія суддів зауважила, що покійні спадкодавці не набули права власності на земельну частку (пай), яка вказана у позовних заявах, а відтак, зазначені земельні ділянки на момент відкриття спадщини не увійшли до складу спадщини, та, відповідно, не могли бути успадковані родичами позивачів чи самими позивачами.
- В усіх справах позивачі зверталися, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх право було порушено ще 10 – 20 років тому. У справі № 294/482/22 позивач звертався з позовом через 20 років після того, як відбулися події, з якими він пов’язував виникнення права на земельну ділянку чи земельну частку (пай) – мало відбутися включення до списку осіб, які мають право взяти участь у розпаюванні.
Колегія суддів Житомирського апеляційного суду під час перегляду рішень судді Леська М.О. встановила, що порушене право позивачів не підлягає судовому захисту, зокрема через пропуск строку позовної давності.
Висновок суду зводився до того, що особа не реалізувала свого права, а законним власником земельних ділянок є держава в особі Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області.
Суддя Лесько М.О. був зобов’язаний застосувати наслідки спливу строку позовної давності без подання відповідної заяви іншими сторонами спору, адже визнання позову грубо порушує право власності.
- Іншим очевидним фактом, який був проігнорований суддею Леськом М.О., є наявність чи відсутність правоздатності, а також вчинення позивачами чи їх спадкодавцями дій, направлених на реалізацію наявних прав.
Скасовуючи рішення судді Леська М.О., Житомирський апеляційний суд зауважив, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі – КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката на право на земельну частку (пай).
Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Згідно з пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Суд зазначив, що якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
- У матеріалах справи, які розглядалися суддею Леськом М.О., відсутні відомості про внесення позивачів та їх спадкодавців до списків осіб, що додаються до відповідних державних актів на право колективної власності на землю.
- У вказаних справах суддя Лесько М.О. не міг не усвідомлювати, що покійні спадкодавці та позивачі не мали права на отримання земельної частки (паю), оскільки їх не було включено до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), відповідно не отримували та не могли отримати сертифіката про право на земельну частку (пай).
Тому правові підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) були відсутні.
- Дії судді Леська М.О. під час розгляду справ та ухвалення рішень мають ознаки, які свідчать про втручання в процес здійснення правосуддя, позапроцесуальне спілкування, упередженість судді та свідоме ухвалення рішень в інтересах групи осіб, якими були організовані вказані схеми незаконного заволодіння земельними ділянками та земельними частками (паями).
Факти, які свідчать про підроблення доказів
- У кримінальному провадженні № ____ прокурор здійснювала запити стосовно дійсності заповітів, які долучені до судових справ, що розглядалися суддею Леськом М.О.
- 24 липня 2023 року староста Дубищенського старостинського округу № 4 повідомила, що в Журналі для реєстрації нотаріальних дій посвідчення заповіту від 10 березня 1993 року реєстраційний № 19 (подавався у справах № 294/1671/22 та № 294/2003/22) та реєстраційний № 20 (подавався у справах № 294/123/23 та № 294/123/23) не здійснювалося.
- 27 липня 2023 року староста Бабушківського старостинського округу № 1 повідомила, що заповіти № 17 від 14 жовтня 1991 року (подавався у справах № 294/125/23, № 294/1243/22 та № 294/125/23), № 15 від 13 жовтня 1989 року (подавався у справі № 294/1677/22), № 9 від 12 жовтня 2001 року (подавався у справі № 294/1727/22), № 13 від 14 жовтня 1981 року (подавався у справі № 294/1248/22), № 20 від 2 жовтня 2001 року (подавався у справі № 294/1674/22) не складалися і не посвідчувалися.
- Листами від 12 жовтня 2023 року, 13 грудня 2023 року Житомирський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що заповіт № 39 від 19 грудня 1990 року Трощанською сільською радою не посвідчувався.
- 5 лютого 2024 року староста Красногірського старостинського округу № 5 повідомив, що заповіт № 2 від 11 лютого 2002 року не реєструвався.
- На основі вказаних відповідей можна констатувати, що одні й ті самі заповіти повторно подавалися у різних справах зі зміною спадкодавців та спадкоємців. З точки зору звичайної розсудливої людини суддя Лесько М.О. свідомо ігнорував вказані факти та не перевіряв наявності у сторін оригіналів заповітів.
Факти, які свідчать про позапроцесуальне спілкування щодо судових справ
- У межах кримінального провадження № ____ від 22 серпня 2023 року проводилися слідчі дії щодо огляду мобільного телефону ОСОБА4, який вилучено під час обшуку. На вказаному пристрої зафіксовано численні випадки спілкування ОСОБА4 із суддею ОСОБА2 у меседжерах «Whatsapp» та «Signal».
На підставі наявних доказів, які містяться в матеріалах вказаного кримінального провадження, ідентифіковано, що особа, яка записана як «ОСОБА2» або «ОСОБА2 Основний» використовує номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1 (аркуш 66 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 157), що, за даними слідства, використовується суддею ОСОБА2.
- У своїх поясненнях суддя Лесько М.О. заперечив факт належності йому вказаного телефонного номера.
Водночас у суддівському досьє Леська М.О. № 00913 міститься згода про відрядження до Печерського районного суду міста Києва, яку суддя Лесько М.О. подавав 9 квітня 2024 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згода підписана особисто суддею Леськом М.О. і в якості контактного номера телефону останній зазначає номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1.
Отже, під час дисциплінарного провадження встановлено належність вказаного номера судді Леську М.О., що спростовує розумні сумніви щодо власника номера телефону ІНФОРМАЦІЯ1.
Оскільки згода про відрядження підписана суддею Леськом М.О. після фактів фіксації його розмов, останній не повідомляв про будь-які випадки незаконного використання його телефонного номера сторонніми особами і матеріалами кримінального провадження № ____ підтверджується походження переписки, то з погляду звичайної розсудливої людини не виникає сумнівів, що вказаний номер належить судді Леську М.О. і спілкування здійснювалося саме ним.
Зміст інформації, яка міститься у переписці, у сукупності з іншими доказами доводить, що спілкування з ОСОБА4 здійснювалося суддею ОСОБА2.
- Суддя ОСОБА2 та ОСОБА4 координували свої дії стосовно справ, які перебували у провадженні судді. Метою такої взаємодії було досягнення результату у вигляді заволодіння позивачами земельними ділянками та земельними частками (паями). ОСОБА4 було важливо дізнатися, як швидко можна буде отримати рішення в тій чи іншій справі, а також чи усі документи, які подані позивачем, влаштовують суддю.
В одному з таких спілкувань напередодні 27 грудня 2022 року суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА4 прізвища певних осіб та номери судових справ: Танська 1218, ОСОБА53 1222, Іващенко 1671, Цозик 1673, ОСОБА25 1674, ОСОБА25 1675, Квятковський 1677, Глазюк 1680, ОСОБА28 1682, Грищук 1685, Муравський 1687, Іващенко 1691, ОСОБА16 1727 (аркуш 19 файлу провадження 0487 частина 3, фото 35, 36).
- У переписці напередодні 13 липня 2022 року суддя ОСОБА4 просив суддю ОСОБА2 повідомити прізвища та номери справ. У відповідь суддя ОСОБА2 наводить прізвища та номери справи: ОСОБА56 294/1637/20, ОСОБА57 294/1644/20, ОСОБА58 294/293/21, ОСОБА48 294/497/20, ОСОБА59 294/485/22, ОСОБА60 294/482/22, ОСОБА61 294/540/22, ОСОБА62 294/536/22 (аркуш 45 файлу провадження 0487 частина 3, фото 97, 98).
Вказані прізвище та номери збігаються з прізвищами сторін та номерів у справах, які на той час перебували у провадженні в судді Леська М.О.
- У протоколі огляду від 22 серпня 2023 року зафіксовано докази, які свідчать про розмову ОСОБА4 із суддею ОСОБА2, під час якої суддя повідомив ОСОБА4: «Текст має бути по всіх однаковий. Нехай приходить завтра о 10:00» (аркуш 89 додатка до матеріалів справи № 5647/0/8-23, аркуш 64 файлу провадження 0487 частина 3, фото № 152).
З іншої переписки в меседжері «WhatsApp» вбачається, що ОСОБА4 надсилає судді ОСОБА2 текст позовної заяви з поясненням, щоб продемонструвати, у якому вигляді подавалася позовна заява, а у відповідь суддя повідомив: «Це добре. Значить нічого не потрібно додавати» (аркуш 134 додатка до матеріалів справи № 5647/0/8-23).
Таке спілкування свідчить про погодження суддею Леськом М.О. тексту процесуальних документів, які подавалися сторонами, та надання суддею вказівок стосовно того, що ще потрібно змінити.
- У спілкуванні, яке відбулося 1 квітня 2022 року за допомогою месенджера «Signal» (аркуші 136 – 137 додатку до матеріалів справи № 5647/0/8-23, аркуш 67 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 158 – 161), ОСОБА4 просить, щоб суддя ОСОБА2 повідомив йому список справ, які призначені на 4 – 5 травня, а також запитує щодо справи по .
У відповідь суддя ОСОБА2 повідомив, що на понеділок заплановано справи: ОСОБА31 (справа № 294/1266/21, позивач – ОСОБА31), ОСОБА22 (справа № 294/1267/21, позивач – ОСОБА22, представник позивача – ОСОБА23), ОСОБА32 (справа № 294/1271/21, позивач – ОСОБА32, відповідач – ОСОБА33), ОСОБА34 (справа № 294/1648/21, позивач – ОСОБА34), ОСОБА35 (справа № 294/1709/21, позивач – ОСОБА35, відповідач – ОСОБА36), ОСОБА9 (справа № 294/1723/21, позивач – ОСОБА9), ОСОБА15 (справа не ідентифікована), Чумак (справа не ідентифікована), ОСОБА37, ОСОБА38 (справа № 294/1917/21, позивач – ОСОБА38), ОСОБА39 (справа № 294/12/22, позивач – ОСОБА39, відповідач – ОСОБА40), ОСОБА42, ОСОБА41 (справа № 294/722/20, позивач – ОСОБА41, позивач – ОСОБА42), а на вівторок – 4 справи ОСОБА43 (справа № 294/1807/21, позивач – ОСОБА43, 4 різні провадження).
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень 15 квітня 2022 року суддя Лесько М.О. ухвалив 16 судових рішень.
- В інших розмовах суддя ОСОБА2 повідомляв ОСОБА4, коли можна забрати рішення по ОСОБА45(справа № 294/103/21), обговорював справу по ОСОБА35 (справа № 294/1709/21), ОСОБА47 (справа № 294/112/21), ОСОБА49 (справа № 294/747/21), ОСОБА63 (справа не ідентифікована), ОСОБА53 (справа № 294/1648/21), ОСОБА7 (справа № 294/1723/21), ОСОБА54 (справа № 294/1864/21), ОСОБА42 (справа № 294/722/20), обговорював інші справи (аркуш 139 – 143 додатка до матеріалів справи № 5647/0/8-23).
- 2 листопада 2023 року під час допиту свідок ОСОБА44 (аркуш 4 файлу провадження 0487 частина 4), яка працює секретарем судового засідання в Чуднівському районному суді Житомирської області, повідомила, що реєстрація відзивів у судових справах № 294/2003/22, № 294/1243/22, № 294/1248/22, № 294/1249/22 здійснювалася нею за вказівкою судді ОСОБА2 і вона не знає, як саме вказані відзиви долучалися до справи.
- Щодо відзивів у справах № 294/1727/22, № 294/1682/22, № 294/1680/22, № 294/1671/22, № 294/1674/22, ОСОБА44 повідомила, що їх реєстрував інший секретар судового засідання – Івашкевич В.П.
Під час допиту 9 листопада 2023 року (аркуш 6 файлу провадження 0487 частина 4) Івашкевич В.П. повідомила, що відзиви у вказаних справах, а також у справі № 294/1674/22 не передавалися сторонами, а надані їй особисто суддею ОСОБА2 з вказівкою зареєструвати.
- Щодо справи № 294/1681/22 та відсутності інформації про отримання судом заяви - уточнення позовних вимог ОСОБА44 повідомила, що вказану справу формувала секретар Коцюба Л.А.
Справа № 294/1709/21 (позивач – ОСОБА35, відповідач – ОСОБА36)
- У спілкуванні, яке відбулося 27 квітня 2022 року за допомогою месенджера «Signal» (аркуш 69 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 167), ОСОБА4 повідомив судді ОСОБА2 таке: «Привіт! Просить рішення по ОСОБА35».
У вказаний час у провадженні судді Леська М.О. перебувала справа № 294/1709/21 за позовом ОСОБА35 до ОСОБА36 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Рішення у вказаній справі було ухвалено ще 4 квітня 2022 року, проте надіслано для оприлюднення лише 17 травня 2022 року.
Справа № 294/103/21 (позивач – ОСОБА45, представник позивача – ОСОБА6)
- У спілкуванні, яке відбулося 28 квітня 2022 року за допомогою месенджеру «Signal» (сторінка 69 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 168), ОСОБА4 цікавиться у судді ОСОБА2 стосовно справи по ОСОБА45, по якій рішення набуло «законної сили» ще до війни. ОСОБА4 цікавило коли ОСОБА45 може його забрати.
У відповідь суддя ОСОБА2 повідомив, що рішення можна буде забрати у вівторок о 10 годині в канцелярії. З урахуванням дати спілкування найближчий вівторок припадав на 3 травня 2022 року.
- Позапроцесуальне спілкування судді Леська М.О. з ОСОБА4 свідчить про скоординованість дій судді стосовно підготовки тексту судового рішення у строки, які узгоджені зі сторонньою особою (ОСОБА4), яка, до того ж, не була учасником справи.
Справа № 294/112/21 (позивач – ОСОБА46, позивач – ОСОБА47, відповідач – ОСОБА46)
- У розмові судді ОСОБА2 з ОСОБА4 від 6 травня 2022 року за допомогою месенджера «Signal» останній запитував у судді, чи надійшов по ОСОБА47 відзив від ОСОБА46 про те, що він не заперечує щодо позовних вимог (сторінка 69 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 173).
- У провадженні судді Леська М.О. перебувала справа № 294/112/21 за первісним позовом ОСОБА47 до ОСОБА46 та Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області та за зустрічним позовом ОСОБА46 до ОСОБА47 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
- 14 грудня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява рідної сестри позивача щодо визнання права власності на вказані вище земельні ділянки в порядку спадкування за законом за нею.
- У судове засідання сторони не з’явились, проте від обох сторін надійшли відзиви про визнання вимог іншої сторони.
Саме один з цих відзивів став предметом обговорення судді ОСОБА2 та ОСОБА4, яке відбулося 6 травня 2022 року.
- Ухваленню рішення передувала розмова між ОСОБА2 та ОСОБА4, яка свідчить про координування дій для досягнення результату – задоволення позовних вимог.
Справа № 294/497/20 (позивач – ОСОБА48)
- У розмові судді ОСОБА2 з ОСОБА4 від 2 травня 2022 року за допомогою месенджера «Signal» останній цікавиться щодо справи № 294/384/19, позивачем у якій є ОСОБА48 (аркуш 69 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 170).
ОСОБА4 чітко зазначає, що ОСОБА48 просить «взнати» у судді щодо вказаної справи.
Суддя ОСОБА2 повідомив, що справа за № 294/384/19 перебувала у провадженні у судді Чуднівського районного суду Житомирської області Мандро О.В., проте ще 7 червня 2019 року визнана суддею Мандро О.В. неподаною та повернута позивачу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82470092).
Суддя Леська М.О. доповнив, що ідентична справа за № 294/497/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105737620) перебуває в його провадженні.
- ОСОБА4 поцікався у судді ОСОБА2, чи планує він також повертати вказану справу, на що суддя повідомив, що не знає, а згодом доповнив, що 13 квітня 2020 року відкрив провадження у вказаній справі.
- У справі № 294/497/20 позивачка мотивувала свої вимоги тим, що була членом колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Кутузова» в селі Бабушки Житомирського району (в минулому Чуднівського району) Житомирської області, у якому працювала з 16 лютого 1995 року по 1 липня 1999 рік, а отже, має право на земельну частку (пай).
Позивачці стало відомо, що її безпідставно, з невідомих причин, не було внесено до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.
9 – 10 травня 2022 року ОСОБА4 цікавився у судді ОСОБА2 щодо того, чи варто в цій справі «писати в соц. сферу» і суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА4, що варто писати. Вказане питання супроводжувалося надсиланням судді фотографій документів у справі.
Отже, суддя надавав вказівки ОСОБА4 стосовно доказів, які необхідні для задоволення позовних заяв, що свідчить про його упередженість, порушення принципу рівності та змагальності.
- Отже, ухваленню суддею Леськом М.О. рішення у справі № 294/497/20 передувало позапроцесуальне спілкування з ОСОБА4, предметом якого було обговорення майбутнього рішення судді.
З точки зору звичайної розсудливої людини таке спілкування вплинуло на ухвалення суддею рішення, а факт задоволення суддею незаконних вимог свідчить про упереджене ставлення судді.
Справа № 294/747/21 (позивач – ОСОБА49, відповідач
– ОСОБА50)
- У розмові судді ОСОБА2 з ОСОБА4 від 9 травня 2022 року за допомогою месенджера «Signal» згадується також справа ОСОБА49 (аркуш 71 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 174).
ОСОБА4 цікавився у судді, чи він вже дивився по вказані справі, на що суддя повідомив, що так.
- У провадженні судді Леська Р.Д. перебувала справа № 294/747/21, у якій позивачем була ОСОБА49. У вказаній справі предметом позову було визнання права власності на земельні ділянки та житловий будинок у порядку спадкування.
- Під час спілкування суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА4 адресу електронної пошти vika.babushko@gmail.com, на яку ОСОБА4 мав надіслати документи для погодження.
Відповідно до свідоцтва про шлюб (серія __ № ___) дружиною Леська М.О. з 17 квітня 2018 року є ОСОБА51, а тому очевидно, що саме їй належала вказана електронна пошта.
- О 14:19 ОСОБА4 повідомив суддю ОСОБА2, що надіслав документи, проте суддя повідомив, що не мав можливості їх подивитися.
- Під час розгляду справи № 294/747/21 мало місце позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА2 з ОСОБА4, який до того ж не був учасником справ, що свідчить про упередженість судді, порушення принципу рівності та змагальності.
Справа № 294/1807/21 (позивач – ОСОБА43)
- До ухвалення Чуднівським районним судом Житомирської області рішення від 15 квітня 2022 року вказана справа активно обговорювалася суддею ОСОБА2 та ОСОБА4.
Як убачається з переписки ОСОБА4 із суддею ОСОБА2 напередодні 1 квітня 2022 року (аркуш 136-137 додатка до матеріалів справи № 5647/0/8-23, аркуш 67 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 160) суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА4 про виявлену ним помилку в позовних заявах, які стосуються справ ОСОБА43, оскільки у трьох позовних заявах вказано Кучерявенко замість ОСОБА43.
ОСОБА4 попросив, щоб суддя ОСОБА2 надіслав йому фотографію позовних заяв, у яких виявлено помилки, на що ОСОБА2 відповів, що зможе надіслати в п’ятницю, тобто 1 квітня 2022 року.
1 квітня 2022 року ОСОБА4 нагадав судді ОСОБА2 про його прохання стосовно документів по ОСОБА43 і суддя надіслав йому фотографію позовних заяв, у якій виявлено помилки.
- Вказане спілкування передувало ухваленню суддею Леськом М.О. рішення у справі № 294/1807/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104301215), що свідчить про позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА2 з третьою особою стосовно конкретної справи та надання можливості виправити помилки у позапроцесуальний спосіб.
- Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ виявлено факти, які свідчать, що суддя ОСОБА2 скоординовував дії відповідачів у справі № 294/1807/21.
Під час спілкування з ОСОБА4, яке відбулася 1 квітня 2022 року за допомогою меседжера «Signal», суддя ОСОБА2 повідомим ОСОБА4, що потрібно подати на 5 число визнання у справах ОСОБА43. Суддя наголосив, що це має бути 4 окремі заяви у різних справах. Вказане спілкування може свідчити про надання суддею вказівок ОСОБА4 стосовно того, які процесуальні дії повинні вчинити учасники справи у справі ОСОБА43.
- Із точки зору звичайної розсудливої людини, вказані обставини свідчать про упередженість судді Леська М.О. та вчинення ним активних дій для сприяння задоволенню позовних вимог, зокрема про координацію дій учасників справи.
Оскільки в тексті рішення від 15 квітня 2022 року не йдеться про виправлення помилок, вказане може свідчити про позапроцесуальну взаємодію судді з ОСОБА4.
ВТРУЧАННЯ У ПРОЦЕС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ ІНШИМИ СУДДЯМИ ТА ОБСТАВИНИ, ЯКІ СВІДЧАТЬ ПРО ВЧИНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНИХ ПРОСТУПКІВ СУДДЕЮ ОСТРОПІЛЬЦЕМ Є.Р.
Справа № 294/306/22 (особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – ОСОБА5)
- На розгляді у Чуднівському районному суді Житомирської області перебувала справа № 294/306/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА5 за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Справа надійшла до суду 18 квітня 2022 року та була розподілена судді Остропільцю Є.Р. 9 травня 2022 року (http://10.1.10.174/log_documents/3713316/626/).
- Відповідно протоколу серії БД № 396627 від 17 квітня 2022 року ОСОБА5 17 квітня 2022 року о 16:20 на вулиці Героїв Майдану в місті Чуднів Житомирської області керував автомобілем «ВАЗ-2104» у стані алкогольного сп’яніння. За допомогою пристрою «Драгер» встановлено, що ОСОБА5 перебував у стані алкогольного сп’яніння (показник – 3,72 проміле).
- Як убачається з відеозапису бодикамери, працівники поліції виявили автомобіль ОСОБА5, який зіткнувся з бетонним блоком блокпоста. Коли поліцейські під’їхали до автомобіля, ОСОБА5 стояв біля нього, відкрив капот та намагався його полагодити. Зафіксовані на відео поведінка та розмова ОСОБА5 свідчать, що в нього були очевидні ознаки сильного сп’яніння. Водночас він усвідомлював свої дії та міг керувати ними.
- На відеозаписі відображено, як поліцейський повідомив, що вбачає у ОСОБА5 ознаки алкогольного сп’яніння та запропонував йому пройти перевірку на стан сп’яніння на місці, у медичному закладі або відмовитись від проходження огляду.
ОСОБА5 повідомив працівникам поліції, що усвідомлює, що перебуває у стані сп’яніння і немає потреби проходити освідування за допомогою газоаналізатора. На запитання працівника поліції, чи багато ОСОБА5 випив, останній повідомив, що випили пляшку (5:29 відеофайлу 0000000_00000020220417153152_0037.mp4), а згодом повідомив, що випили 4 пляшки пива по 1 літр і 1 літру горілки (00:24 відеофайлу 0000000_00000020220417160154_0039.MP4).
Отже, ОСОБА5 неодноразово підтверджував факт вживання алкоголю (10:00 відеофайлу 0000000_00000020220417154654_0038.mp4) та зрештою погодився на проходження освідування за допомогою газоаналізатора «Драгер».
У матеріалах справи № 294/306/22 містяться також письмові пояснення ОСОБА5від 17 квітня 2022 року, у яких останній вказує, що цього дня вживав алкоголь в об’ємі 4 літри пива, після чого поїхав додому. В поясненнях ОСОБА5 додатково зазначив, що не має жодних претензій до працівників поліції.
- З відеозапису бодикамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА5 неодноразово підтвердив, що перебував за кермом був він (4:40 відеофайлу 0000000_00000020220417153152_0037.mp4, 14:05 відеофайлу 0000000_00000020220417153152_0037.mp4).
Відповідно до відеозапису (00:13 0000000_00000020220417161239_0040.MP4) на питання працівника поліції стосовно того чи має ОСОБА5 до будь-кого претензії у зв’язку з тим, що в’їхав у блок блокпоста ОСОБА5 повідомив: «Я їхав, телефон подзвонив і я відволікся».
На відеозаписах не зафіксовано, щоб ОСОБА5 стверджував про те, що автомобілем керувала інша особа і що він має заперечення проти дій поліцейських. Інших осіб, окрім ОСОБА5 на місці події не було. Натомість зафіксовано неодноразові спроби водія переконати поліцейського не складати протокол, у зв’язку з чим поліцейський попереджав ОСОБА5 про кримінальну відповідальність за такі спроби.
- Після перегляду вказаних відеозаписів у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 11 вересня 2024 року, суддя Остропілець Є.Р. пояснив, що ОСОБА5 може казати, що завгодно, він був п’яний, а у суду повинні бути інші докази того, що він керував транспортним засобом.
- Із матеріалів судової справи № 294/306/22 та пояснень судді Остропільця Є.Р. вбачається, що ОСОБА5 у суді пояснень не надавав, у судовому засіданні участі не брав.
- Представником ОСОБА5 був адвокат Чуприна А.В., однака у матеріалах справи відсутні належні документи, які підтверджують його повноваження.
Зокрема, у справі є лист Чуприни А.В. про відкладення розгляду справи (аркуш справи 15), який надійшов з електронної адреси chuprinko21@gmail.com. Лист містить вкладення IMG_20220517_153831.jpg, IMG_20220517_153838.jpg, IMG_20220517_153844.jpg, IMG_20220517_153854.jpg.
У додатках до листа містяться копія заяви про відкладення розгляду справи, договору про надання правової допомоги від 17 травня 2022 року та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
Однак вказаний лист та додатки до нього не підписані кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП). У листі також немає дати.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 11 вересня 2024 року, суддя Остропілець Є.Р. повідомив, що не вбачає підстав для неприйняття вказаних документів, і не мав сумніву, що ці документи подані адвокатом, хоча не пояснив підстави взяття до уваги документів, які не були скріплені підписом.
Отже, надані документи не є належним доказом представництва Чуприною А.В. інтересів ОСОБА5, однак суддя свідомо не надав цьому значення та взяв їх до уваги під час розгляду справи.
- 1 червня 2022 року адвокат Чуприна А.В. надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі з тієї підстави, що ОСОБА5 не був водієм автомобіля.
У клопотанні адвокат зазначив, що 17 квітня 2022 року ОСОБА5 перебував у стані сп’яніння. Транспортним засобом він не керував, а був його пасажиром. Керував автомобілем ОСОБА52. Під час руху в автомобілі виникли технічні несправності, водій ОСОБА52 зупинив транспортний засіб і пішов шукати допомогу та необхідні запчастини. У цей час ОСОБА5 залишився біля автомашини, відкрив капот і намагався своїми силами виявити несправність. У цей час під’їхали співробітники поліції і склали стосовно нього протокол про керування транспортним засобом у стані сп’яніння.
- До цього клопотання не було жодних доказів на підтвердження заявленої версії, пояснень ОСОБА52, клопотання про виклик його як свідка, навіть не вказано його даних, які могли б його ідентифікувати.
У клопотанні не надано пояснень, чому ОСОБА5 під час оформлення протоколу визнавав факт керування автомобілем та не повідомляв, що за кермом була інша особа. За таких умов клопотання суперечило відеозаписам та іншим матеріалам справи.
Окрім того, це клопотання надіслано електронною поштою та не містить ні КЕП, ні особистого підпису навпроти імені та прізвища Чуприни А.В. Отже, у судді взагалі не було підстав для розгляду цього клопотання.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 11 вересня 2024 року, суддя Остропілець Є.Р. не зміг надати переконливих пояснень, чому він проігнорував очевидну неналежність поданих документів.
- Таким чином у справі були переконливі та належні докази вчинення ОСОБА5 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та відсутні належні докази, які б це спростовували.
Водночас постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2022 року у справі № 294/306/22 адміністративне провадження відносно ОСОБА5 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП України було закрите у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104594427).
- У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 вересня 2024 року суддя Остропілець Є.Р. повідомив, що ключовою причиною закриття провадження було те, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на зупинку поліцейським правопорушника під час керування ним транспортним засобом.
У рішенні суддя також зазначив, що матеріали справи і відеозапис не містять підтвердження того, що поліцейський запропонов проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки водія з використанням спеціального технічного засобу, а саме алкотестера «Драгер 6820».
- Ці висновки суду явно суперечать матеріалам справи та відеозаписам, які були досліджені в засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 вересня 2024 року. У постанові не наведено мотивів чому суд взяв до уваги пояснення адвоката ОСОБА5 та відкинув обставини, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, особистих поясненнях ОСОБА5 та відеозаписах. Немає також пояснень, чому ОСОБА5 спілкуючись понад годину з поліцейськими, що зафіксовано на відеозаписі, жодного разу не озвучив версію про те, що за кермом була інша особа і не згадував прізвище ОСОБА52.
- Матеріали дисциплінарного провадження дають змогу зробити висновок, що такі дії судді Остропільця Є.Р., всупереч доказам, наявним у справі про адміністративне правопорушення, зумовлені обставинами, які встановлені під час кримінального провадження № ____.
- Згідно з матеріалами кримінального провадження № ____ під час спілкування із суддею ОСОБА2, яке відбулося 12 травня 2022 року в месенджері «Signal» (сторінка 72 файлу провадження 0487 частина 3, зображення 178 – 179), ОСОБА4 надіслав судді ОСОБА2 повідомлення про виклик ОСОБА5 в засідання у справі № 294/306/22 про керування транспортним засобом у стані сп’яніння, яке призначене на 18 травня 2022 року і запитав - «Як думаєте ? Получиться».
На запитання ОСОБА4 суддя відповів, що не знає.
- У розмові, яка відбулася 16 травня 2022 року, ОСОБА4 запитав у суді ОСОБА2, чи вдалося йому вже «порозмовляти» щодо вказаної справи.
Того самого дня о 11:19 суддя ОСОБА2 повідомив ОСОБА4: «порядок. Ввечері подзвоню, розповім».
- Вказане в сукупності з іншими обставинами справи, зважаючи на взаємовідносини з ОСОБА4, з точки зору звичайної розсудливої людини дає змогу зробити висновок, що суддя мав розмову стосовно вказаної справи із суддею Остропільцем Є.Р. і забезпечив результат, який очікує ОСОБА4.
Окрім того, дії судді Остропільця Є.Р, який попри переконливі докази винуватості ОСОБА5, очевидну невідповідність документів, що надавались представником ОСОБА5, вимогам законодавства, невідповідність його версії матеріалам справи закрив провадження у справі, можна пояснити лише виконанням цієї домовленості.
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також звертає увагу на обставини, які свідчать про зв’язок цієї справи з особою ОСОБА4.
На одному з відео водій ОСОБА5 повідомив, що його другом є ОСОБА29 (4:51 відеофайлу 0000000_00000020220417153152_0037.mp4), а сам він працює в лісництві.
Як убачається з матеріалів справи № 294/1682/22 матір’ю ОСОБА4 є ОСОБА27, ____ року народження, яка проживає в селищі міського типу Романів Житомирського району Житомирської області.
22 травня 2014 року суддя Лесько М.О. розглядав справу № 290/433/14-п щодо притягнення ОСОБА29, ____ року народження, до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39125610).
Суддя Лесько М.О. закрив провадження у справі, оскільки, на думку судді, медичні документи, підписані головним лікарем Романівської центральної районної лікарні, доводять, що ОСОБА29 6 березня 2014 року не перебував у стані алкогольного сп’яніння, а отже, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
У рішенні суду зазначається, що ОСОБА29 проживає за адресою: АДРЕСА1. ОСОБА29 працював інженером у Державному підприємстві «Дзержинський лісгосп АПК». Факт роботи в лісництві також підтверджується даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua/documents/001b199a-5711-4834-b933-3e6f962d31c5).
У відповідь на запит доповідача в дисциплінарному провадженні відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області надав інформацію про те, що ОСОБА29, про якого зазначав ОСОБА5, є рідним братом ОСОБА4.
Отже, з точки зору звичайної розсудливої людини, вказані обставини пояснюють, чому ОСОБА4 цікавився чи «получиться» щодо справи № 294/306/22.
- Матеріали кримінального провадження № ____ містять протокол огляду від 30 жовтня 2023 року, відповідно до якого проведено огляд мобільного телефона, який належить ОСОБА4.
На сторінці 55 вказаного протоколу огляду міститься зображення листування ОСОБА4 із власником мобільного номера ІНФОРМАЦІЯ2, який підписано «Володимирович Прокурор Андрій».
- Як убачається з матеріалів судової справи № 295/9448/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118285228) Чуприна А.В. став захисником ОСОБА4 в суді під час розгляду справи стосовно підозрюваного ОСОБА4 у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно з метаданими вказаної ухвали суду, Чуприна А.В. повідомив суду свої контактні дані, зокрема номер мобільного телефону ІНФОРМАЦІЯ2.
- Запис у телефонній книзі ОСОБА4 зі вставним словом «прокурор» також доводить, що співрозмовником ОСОБА4 був саме Чуприна Андрій Володимирович.
Як убачається з рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 9901/360/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591091) Чуприна Андрій Володимирович раніше працював на посаді заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області. Однак був звільнений на підставі рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг від 29 травня 2019 року № 159дп-19, оскільки були встановлені факти його позаслужбових відносин із захисником у кримінальному провадженні (обговорення із захисником питання зміни обвинувачення за винагороду 2 000 дол. США, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № ____).
Це пояснює запис, чому його номер телефону був позначений словом «прокурор», і свідчить про наявність досвіду представника у схожому позаслужбовому спілкуванні з метою отримання бажаного результату у справі.
- У протоколі огляду від 30 жовтня 2023 року міститься розмова Чуприни А.В. та ОСОБА4 стосовно справи ОСОБА5.
З переписки вбачається, що Чуприна А.В. надсилав документи у справі безпосередньо ОСОБА4, зокрема клопотання про закриття провадження, яке згодом було прийнято суддею Остропільцем Є.Р. без будь‑якої перевірки та без КЕПу.
- Звертає на себе увагу і той факт, що суддя Остропілець Є.Р. долучив до своїх пояснень копію клопотання ОСОБА5, проте не долучив сторінки, з якої вбачається, що підпис адвоката на заяві відсутній. Вказана обставина може свідчити про спробу судді дезінформувати Другу Дисциплінарну палату Вищої ради правосуддя стосовно доказів, які містилися в матеріалах справи.
Справа № 274/1295/22 (позивач ОСОБА3)
- Із матеріалів кримінального провадження № ____ також убачається, що в розмові із суддею ОСОБА2, яка відбулася з 17 по 18 травня 2022 року, ОСОБА4 згадує про справу ОСОБА15.
У цей період у провадженні судді Леська М.О. були відсутні справи, у яких учасником є особа з прізвищем ОСОБА3.
Однак, в провадженні судді Чуднівського районного суду Житомирської області Остропільця Є.Р. у цей період перебувала справа № 274/1295/22 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Сторонами у вказаній справі були ОСОБА3 та ОСОБА1. Справа була розподілена судді Остропільцю Є.Р. 10 травня 2022 року.
- Надаючи оцінку діям судді Остропільця Є.Р. під час розгляду справи справи № 274/1295/22, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не виявила чітких та переконливих доказів, які доводять, що спілкування ОСОБА4 із суддею ОСОБА2 стосувалося саме цієї справи і вплинуло на розгляд указаної справи.
- У період розгляду справ № 294/306/22 та № 274/1295/22, суддя Остропілець Є.Р. був відряджений до Чуднівського районного суду Житомирської області з Дергачівського районного суду Харківської області.
ВИСНОВКИ ТА МОТИВИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ
Щодо оцінки дій суддів під час ухвалення судових рішень
- Відповідно до частини четвертої статті 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Аналогічна норма зафіксована у частині першій статті 49 Закону «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
У пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки передбачено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Отже, Конституцією України, профільним законом та міжнародними стандартами чітко встановлено, що суддю може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення (тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів) у разі наявності в діях під час ухвалення такого судового рішення складу дисциплінарного проступку з формою вини у виді умислу чи грубої недбалості.
- Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 червня 2021 року (провадження № 11-121сап21) зазначила, що, здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон та надавати оцінку обставинам судової справи так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.
Питання помилок щодо фактів та права, яких начебто припустився суд, не належить до компетенції дисциплінарного органу доти, доки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією.
Отже, оцінка правомірності ухваленого суддями рішення не належить до повноважень дисциплінарного органу і не є предметом розгляду Вищої ради правосуддя. Водночас важливим є спосіб, у який діяли судді під час розгляду справи при виконанні ними процесуальних обов’язків та повноважень (див. пункти 118-120 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24).
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що в межах цієї справи не здійснює оцінку законності та обґрунтованості судових рішень, ухвалених суддями Леськом О.М. та Остропільцем Є.Р., оскільки це не є повноваженнями Дисциплінарної палати.
Оцінка дій суддів на предмет допущення / недопущення ними грубого порушення закону здійснена з дотриманням частини четвертої статті 126 Конституції України та частини першої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключно з метою встановлення вчинення/невчинення суддями дисциплінарного проступку. Отже, висновки в цій справі мають значення для цілей дисциплінарного провадження щодо суддів та не можуть тлумачитись як висновки щодо законності та обґрунтованості ухвалених ними судових рішень.
Щодо можливості використання матеріалів кримінального провадження
- Під час розгляду дисциплінарної справи та оцінки фактів, установлених на підставі матеріалів кримінального провадження № ____ від 25 листопада 2022 року, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує сталу дисциплінарну практику та правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15‑20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (справа № 990SCGC/3/24), від 4 липня 2024 року (провадження № 11-201сап23), відповідно до яких: матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження; під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно, незалежно від результатів кримінального провадження, надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, зокрема тим, що здобуті під час кримінального провадження, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
- Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.
- Європейська Комісія «За демократію через право» 13 березня 2017 року на 110-ій пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 Amicus curiae brief для Конституційного суду Республіки Молдова щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого: “кримінальна та дисциплінарна відповідальності не є взаємно виключеними: дисциплінарні стягнення можуть бути так само доцільними і в разі звільнення від кримінальної відповідальності; також той факт, що кримінальне провадження не відкривається в разі неспроможності встановити винуватість у скоєнні злочину або факти в кримінальній справі, не означає, що суддею під питанням не було вчинено дисциплінарного порушення, саме через різний характер двох типів відповідальності.”
Венеційська комісія також відзначила, що «якою б важливою не була свобода суддів при здійсненні своїх суддівських функцій, це не означає, що судді не підзвітні. Необхідно забезпечити рівновагу між недоторканністю як засобом захисту судді від неналежного тиску та зловживань з боку органів влади або окремих осіб (функціональною недоторканністю), з однієї сторони, та тим фактом, що судді не повинні бути вищі за закон (підзвітністю).
Якщо неналежна поведінка судді може підірвати впевненість громадськості в судовій владі, держава має бути зацікавлена у відкритті дисциплінарного провадження проти цього судді.»
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з огляду на наведені вище сталі правові висновки Вищої ради правосуддя та Великої Палати Верховного Суду вважає можливим використання матеріалів кримінального провадження № ____ від 25 листопада 2022 року для встановлення обставин вчинення суддями дисциплінарних проступків та відхиляє заперечення суддів, що такі обставини можуть бути встановлені лише вироком суду.
Яка також ураховує, що дані про комунікацію між ОСОБА4 та ОСОБА2 встановлені не шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а на підставі аналізу повідомлень у телефоні ОСОБА4, вилученопід час обшуку.
Щодо стандарту доказування
- Під час встановлення підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується стандартом доказування, встановленим частиною 16 статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також ураховує, що законодавство не передбачає обов’язку дисциплінарного органу встановлювати ті чи інші обставини на підставі лише прямих доказів. Судова практика свідчить, що навіть у кримінальному провадженні при дотриманні стандарту «поза розумним сумнівом» обставини можуть встановлюватись на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча безпосередньо й не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 728/578/19).
Така позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до пункту 93 рішення ЄСПЛ «Валерій Фуклєв проти України» «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовував стандарт доведення «поза розумним сумнівом». Проте такий доказ може витікати із співіснування досить сильних, чітких і погоджених припущень чи подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (справа «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine), рішення від 15 листопада 2012 року, заява № 12167/04, пункт 52, з подальшими посиланнями).»
У цій справі встановлені прямі докази позапроцесуального спілкування судді Леська М.О. Водночас окремі висновки базуються на підставі логічного аналізу сукупності прямих та непрямих чітких та переконливих доказів у взаємозв’язку, які звичайній розсудливій людині дають змогу зробити висновки про наявність обставин, що є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Щодо стандартів поведінки суддів
- Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 цього Закону визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
- Складаючи присягу, суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
- У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
- Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).
- Кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов`язків та в особистому житті; повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) (далі – КРЄС)).
- Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу (пункти 5, 6, 14 Кодексу суддівської етики).
- У Висновку КРЄС № 21 (2018) «Про роль голів суду» зазначається про принципи, якими голова суду повинен керуватися задля становлення незалежності суддів (пункт 13).
Внутрішня суддівська незалежність вимагає, щоб усі судді були вільні від вказівок чи тиску з боку голови суду під час розгляду судових справ. Голови судів діють як охоронці незалежності, безсторонності та ефективності суду і мають самі поважати внутрішню незалежність суддів у їхніх судах
- Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Про запобігання корупції серед суддів» корупція серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває судову доброчесність, яка є основою верховенства права та фундаментальною цінністю Ради Європи.
У цьому Висновку надано дефініцію суддівської корупції, яка включає «недоброчесну, шахрайську чи неетичну поведінку судді, пов’язану з отриманням особистої вигоди або вигоди для третіх осіб».
Найважливішим засобом запобігання корупції серед суддів, мабуть, є розвиток і зміцнення справжньої культури доброчесності в судовій системі.
Ефективність етичних принципів залежить від готовності кожного судді застосовувати їх у своїй повсякденній роботі.
- Доброчесність суддів є вимогою Конституції України. Кожен суддя, складаючи присягу, зобов’язується чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки, не вчиняти дій, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Рішення, вчинки кожного судді впливають на формування суспільної думки про всю судову систему, на рівень довіри громадян до судів загалом. Кожен суддя має бути відповідальним, усіляко запобігати порушенням закону, з честю і гідністю нести високе звання судді.
- Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду встановлення дисциплінарним органом поведінки судді у професійній діяльності всупереч процесуальним правилам застосування відповідних норм, що мало наслідком використання методу вирішення спору, який не викликав суспільної довіри та у своїй основі суперечив тій поведінці, яка очікувалася від судді як представника відповідної професії, є таким порушенням стандартів професійної поведінки судді, яке може бути підставою для дисциплінарної відповідальності відповідно до рекомендацій КРЄС (пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 11-84сап21).
- Під час дисциплінарного провадження виявлено факти, які в своїй сукупності з точки зору звичайної розсудливої людини, свідчать про вчинення суддями Леськом О.М. та Остропільцем Є.Р. всупереч наведеним нормам умисних дій, скерованих на ухвалення рішень, які попередньо узгоджувалися з ОСОБА4 При цьому рішення ухвалювались без належного мотивування, всупереч чітким та однозначним нормам законодавства, на підставі відомостей, які не відповідають дійсності та очевидно мали ознаки недостовірності. Такі рішення є очевидним проявом суддівського свавілля.
Стосовно судді Леська М.О.
Дії, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя
- Обставини, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження № ____ від 25 листопада 2022 року, свідчать про системне тривале позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА2 з його знайомим ОСОБА4 з метою координації дій під час розгляду ОСОБА2 судових справ та ухвалення судових рішень на користь осіб, яких визначав ОСОБА4.
Замість того щоб відповідно до вимог законодавства демонструвати незалежність та неупередженість, припинити та не допускати вплив ОСОБА4 на ухвалення рішень, суддя Лесько М.О. брав активну участь в узгоджені дій учасників справи та сторонніх осіб, які організували схему незаконного заволодіння земельними ділянками.
Суддя давав через ОСОБА4 прямі настанови учасникам справи, а саме: як вони повинні діяти, які подавати документи, докази, коли саме, що потрібно виправити в поданих документах та в інший спосіб брав активну участь на стороні учасників справи. Після цього він ухвалював рішення на їхню користь, які суперечили вимогам законодавства, не містили належних мотивів, обгрунтовується на недостовірних документах.
- Спілкування судді Леська М.О. з ОСОБА4 стосовно судової справи № 294/306/22, яка перебувала на розгляді в судді Остропільця Є.Р., у сукупності з іншими доказами свідчить про вплив на іншого суддю та декларування суддею тези, що такий вплив можливий.
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги заперечення Леська М.О. про те, що він не вчиняв цих дій і сам став жертвою невідомих осіб, які ввели його в оману шляхом подання позовів з підробленими документами, оскільки такі заперечення спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження.
Зокрема, заперечення Леська М.О. щодо належності йому номера телефону з якого велась переписка з ОСОБА4 спростовується матеріалами суддівського досьє Леська М.О.
Твердження Леська М.О. про те, що він став жертвою дій невідомих йому людей, спростовується тим, що на засіданні Вищої ради правосуддя 25 вересня 2023 року під час розгляду клопотання прокурора про відсторонення судді від здійснення правосуддя Лесько М.О. підтвердив, що знайомий із ОСОБА4 понад 10 років (https://youtu.be/yD1UbowZT5s?t=5881 ).
Матеріали дисциплінарного провадження та пояснення суддів не містять жодного доказу, який свідчив би, що матеріали кримінального провадження № ____ від 25 листопада 2022 року, які підтверджують численні факти спілкування судді Леська М.О. та ОСОБА4 щодо судових справ, підроблені чи не відповідають дійсності.
- За таких умов судові рішення були не вирішенням реального правового спору, а штучним способом отримання права власності на земельні ділянки без належних на це підстав з наперед визначеним результатом. Суддя Лесько М.О. не був неупередженим, а процес мав формальний, фіктивний характер для створення видимості здійснення судочинства.
Очевидно, що такі дії судді Леська М.О. суперечать самій суті правосуддя, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
- Суддя Лесько О.М. свідомо брав активну участь у взаємодії з ОСОБА4, надавав вказівки та ухвалював рішення відповідно до узгодженого плану. Очевидно, що суддя усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав їх наслідки та бажав їх настання, тобто діяв із прямим умислом.
- Отже, у діях судді Леська М.О. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Щодо істотних процесуальних порушень
- При розгляді справ про визнання права власності на земельні ділянки, спадкоємець яких начебто не прийняв спадщину? суддя Лесько М.О. не залучав як співвідповідачів відповідні територіальні громади.
Водночас згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Належним відповідачем у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності – відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Сільські, селищні ради можуть бути залучені у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.
- У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що у справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
У постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зроблено висновок, що «лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».
- Суддя Лесько О.М. не лише розглядав справи без залучення відповідних територіальних громад, але й базував свої рішення на єдиному аргументі – визнання відповідачем позову. При цьому права територіальних громад жодним чином не враховувались.
Для прикладу, постановами від 12 жовтня 2023 року у справах № 294/1671/22 та № 294/1691/22 Житомирський апеляційний суд констатував, що рішення суду першої інстанції порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а саме Чуднівської міської ради Чуднівського району Житомирської області.
Як відзначила Велика Палата Верховного Суду, вирішення питання про права й обов’язки осіб, не залучених до судового розгляду, є неприпустимим. Такі дії є вкрай небезпечними для правопорядку, оскільки створюють передумови для того, щоб права осіб були порушені без їх відома та участі й без надання можливості цим особам захистити свої права та інтереси (постанова від 11 квітня 2019 року у справі № 9901/894/18).
- На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя такі дії вчинялись суддею для досягнення домовленостей з ОСОБА4, а отже, умисно.
- З огляду на це, не залучаючи до розгляду справи відповідні територіальні громади, суддя Лесько О.М. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Щодо наявності мотивів у рішеннях
- Судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи (пункт 50 Висновку КРЄС № 3 (2002).
- Відповідно до пункту 3 Висновку № 11 (2008) КРЄС щодо якості судових рішень чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Наприклад, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб держави створили незалежні та безсторонні суди і сприяли запровадженню ефективних процедур. Виконання цього обов’язку набуває реального значення, коли суддям у результаті цього надається можливість здійснювати правосуддя справедливо та коректно у їхніх висновках щодо фактів і права задля кінцевого блага громадян. Судове рішення високої якості – це рішення, яке досягає правильного результату – наскільки це дозволяють надані судді матеріали – у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
- У Висновку КРЄС № 18 (2015) зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
- Право особи на справедливий судовий розгляд забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також роз’яснено в прецедентах Європейського суду з прав людини.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд інстанцією вищого рівня. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
- Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Невмотивованість судового рішення свідчить про формальний характер судового розгляду, що не забезпечив об’єктивного вирішення справи та прийняття справедливого рішення.
- Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов’язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
- Під час дисциплінарного провадження встановлено, що судові рішення, які ухвалював суддя Лесько М.О. під час реалізації домовленостей з ОСОБА4, базувались на єдиному аргументі – визнання відповідачем позову. Суддя не мотивував чому він вважав, що позивач взагалі має право на отримання земельних ділянок у власність, що матеріали справи свідчать про належність спадкового майна спадкодавцям, що спадщина відкрита, а строки не пропущено, що надані заповіти взагалі існують.
У судових рішеннях відсутні мотиви ігнорування очевидних, кричущих порушень закону (спадкування при живому спадкодавцеві, спадкування за спадкоємцем, який помер за 10 років до смерті спадкодавця).
Суддя не наводив мотивів чому визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, а тому є підставою для задоволення позову.
Відсутність мотивації в рішеннях призвели до ухвалення свавільних рішень, які суперечили законодавству, матеріалам справи та були виконанням домовленостей з ОСОБА4.
- Під час оцінювання форми вини судді слід урахувати, що очевидність окремих порушень є наскільки кричущою, що суддя просто не міг мотивувати рішення, оскільки належна мотивація була б підставою для відмови у задоволенні позову, що б суперечило домовленостям з ОСОБА4.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги посилання судді на надмірне навантаження як причину неналежного мотивування рішень, оскільки значну кількість справ суддя розглянув дуже швидко (протягом двох тижнів чи одного місяця), що було б неможливим при значному навантаженні.
Тому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав їх наслідки та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
- Отже у діях судді Леська М.О. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
Щодо істотного грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків
- Наведені вище обставини справ свідчать, що суддею Леськом М.О. грубо та системно порушувались норми законодавства щодо спадкування, підстав набуття прав на земельні ділянки, процесуальні норми, ігнорувались очевидні факти невідповідності наданих позивачами документів чи відсутності належних доказів на підтвердження позовних вимог.
Як наслідок, у справах, які розглядалися суддею Леськом М.О., позивачі на підставі розроблених ОСОБА4 та пов’язаними з ним особами схем заволоділи земельними ділянками, які належали територіальним громадам, а тому вказані рішення призвели до порушення права власності. Доказом цього є наведені в цьому рішенні рішення Житомирського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних справ, поданих органами прокуратури в інтересах держави.
- У межах кримінального провадження № ____ від 25 листопада 2022 року встановлено, що внаслідок таких дій судді група осіб протиправно заволоділа 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши територіальним громадам збитків на загальну суму близько 2,018 млн грн, що є особливо великим розміром.
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Лесько М.О. допустив такі дії навмисно, на виконання домовленостей між ним та ОСОБА4.
- Отже, у діях судді Леська О.М. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Щодо втручання у діяльність іншого судді
- За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу; втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Статтею 2 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.
- Відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний: звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
- Втручанням у діяльність судді є вплив на суддю, який проявляється у протиправній поведінці будь-яких інших осіб, яка створює реальні загрози його незалежності, перешкоди для справедливого, безстороннього, своєчасного виконання суддею своїх обов’язків відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства з метою перешкодити виконанню суддею професійних обов’язків, схилити його до винесення незаконного чи необґрунтованого рішення, порушити процесуальні норми, відмовитись від здійснення правосуддя, проявити упередженість тощо.
- Очевидно, що ОСОБА4 систематично та цілеспрямовано втручався у здійснення правосуддя суддею Леськом М.О. Однак суддя не виконав свого обов’язку щодо повідомлення про таке втручання Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора, натомість діяв відповідно до вказівок ОСОБА4, тобто мета втручання була досягнута.
- Переписка судді Леська М.О. з ОСОБА4 щодо справи, яка перебувала у провадженні судді Остропільця Є.Р., у сукупності з іншими доказами свідчить про те, що суддя Лесько М.О. втручався у процес здійснення правосуддя суддею Остропільцем Є.Р.
З точки зору звичайної розсудливої людини результатом такого втручання стало ухвалення суддею Остропільцем Є.Р. рішення у справі № 294/306/22 грубим порушенням вимог процесуального законодавства, з ігноруванням очевидних фактів та зазначенням неправдивої інформації.
Наслідком такого рішення стало безпідставне звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, ненадходження до державного бюджету коштів від сплати штрафу і, основне, декларування судом, що особа незалежно від стану сп’яніння, спричинення дорожньо-транспортної пригоди, маючи спільних із суддею друзів, може уникнути відповідальності.
Стосовно судді Остропільця Є.Р.
Щодо наявності мотивів у рішенні
- У справі № 294/306/22 суддя Остропілець Є.Р. ігнорує численні докази, які доводили факт керування ОСОБА5 транспортним засобом у алкогольного стані сп’яніння.
Суддя ігнорує твердження самого ОСОБА5, зазначаючи в поясненнях, що вони не можуть бути достовірними, адже ОСОБА5 був п’яний.
Водночас постанова Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2022 року не міститься жодного мотивування стосовно того, чому суддя не враховує відеозаписів, на яких ОСОБА5 неодноразово повідомляє про те, що він керував транспортним засобом та спричинив дорожньо-транспорту пригоду, а також власноручно записаних ОСОБА5 пояснень.
- Суддя Остропілець Є.Р. вказує на відсутність підтвердження того, що поліцейський запропоновав проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки водія з використанням спеціального технічного засобу, а саме алкотестера «Драгер 6820». Однак у рішенні відсутні мотиви відхилення зафіксованих на відеозаписі фактів пропозиції поліцейського водію пройти відповідний огляд на стан сп’яніння та факт проходження такого огляду.
Відсутня мотивація того, чому суддя бере до уваги версію представника водія, викладену в документі, який не містить підпису представника та поданий до суду в неналежний спосіб, та відкидає зафіксовані на відео свідчення самого ОСОБА5.
- Вища рада правосуддя не має повноважень встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, проте відсутність будь-яких мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони судового процесу безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним (пункт 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2024 року, провадження № 11-1сап24).
Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим, недостатньо просто процитувати закон та навести докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Бендерський проти України», «Сокуренко і Стригун проти України») закріплене у статті 6 Конвенції право особи на справедливий судовий розгляд забезпечується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується.
Право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинне містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 29, 30).
- З огляду на встановлені факти впливу судді Леська М.О. на суддю Остропільця Є.Р. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що неналежне мотивування рішень суду стало наслідком такого впливу. У разі належного мотивування ухвалення такого рішення, а отже, й досягнення бажаного результату впливу, було б неможливим. Тому відсутність таких мотивів є наслідком навмисних дій.
- Отже, у діях судді Остропільця Є.Р. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
Дії, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя
- Матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності та взаємозв’язку містять чіткі та переконливі докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини дають змогу зробити висновок, що суддя Лесько О.М. у справі № 294/306/22 здійснив вплив на суддю Остропільця Є.Р., який піддався цьому впливу, ухвалив невмотивоване рішення всупереч встановленим фактичним обставинам справи.
Письмові та усні пояснення судді Остропільця Є.Р. не спростовують цих висновків, оскільки неспроможні пояснити причини ігнорування суддею очевидних обставин справи, які вказували на вчинення правопорушення.
- Очевидно, що такі дії судді Остропільця Є.Р. суперечать наведеним вище нормам національного та міжнародного права, свідчать про відсутність безсторонності під час розгляду справи, суперечать самій суті правосуддя, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
- На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії вчинялись суддею для досягнення домовленостей з Леськом О.М., а отже умисно.
- Отже, у діях судді Остропільця Є.Р. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Щодо істотного грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків
- Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
- Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
- Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпеку порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями. Розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущим та має значний суспільний інтерес. Безпідставне звільнення таких правопорушників від відповідальності має вкрай негативні наслідки, оскільки формує у правопорушників відчуття безкарності, а у суспільства – недовіру до суду.
- Грубе порушення закону має місце за умови, що воно було надто очевидним для суду за відповідних обставин, тобто коли за обставин судової справи необхідність застосування певної правової норми була зрозумілою та недвозначною і виключала іншу поведінку судді.
- Ухвалення суддею Остропільцем Є.Р. постанови про закриття провадження у справі № 294/306/22 всупереч встановленим обставинам справи призвело до істотного негативного наслідку – уникнення відповідальності та невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Це формує у громадян відчуття безкарності, стимулює до продовження вчинення правопорушень та породжує впевненість про можливий вплив на будь-якого суддю та отримання бажаного рішення незважаючи на встановлені обставини справи.
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Остропілець Є.Р. допустив такі дії навмисно, оскільки це було здійснено під впливом судді Леська О.М.
- Отже, у діях судді Остропільця Є.Р. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Щодо повідомлення про втручання з боку Леська М.О.
- Матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності та взаємозв’язку містять чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини дають змогу зробити висновок, що суддя Лесько М.О. здійснив вплив на суддю Остропільця Є.Р. у справі № 294/306/22. Отже, відбувся факт втручання в діяльність судді Остропільця Є.Р. щодо здійснення правосуддя у справі № 294/306/22.
Дії судді Остропільця Є.Р. під час розгляду та ухвалення постанови у справі № 294/306/22 свідчать, що він сприйняв цей вплив, піддався йому та ухвалив рішення в інтересах осіб, які ініціювали такий вплив.
- Водночас, за інформацією в системі документообігу «Д-3» та сайту Вищої ради правосуддя не виявлено повідомлень судді Остропільця Є.Р. про втручання в діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
- Отже, у діях судді Остропільця Є.Р. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).
- Стосовно справи № 274/1295/22 необхідно зазначити, що під час розгляду дисциплінарного провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила чітких та переконливих докази, які свідчать, що суддя Лесько М.О. у вказаній справі здійснював вплив на суддю Остропільця Є.Р. Через повторну неявку на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя свідка ОСОБА1 відсутні докази, які свідчили б про порушення прав учасників цієї справи чи про недостовірність матеріалів справи. З огляду на це ознак порушень у діях судді під час вирішення цієї справи не встановлено.
- Під час відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Леська М.О. та Остропільця Є.Р. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала про можливу наявність у діяннях судді Леська М.О. та Остропільця Є.Р. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку).
Водночас здобуті під час дисциплінарного провадження докази та інформація, яка міститься в ухвалі Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120627249) щодо обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____, можуть свідчити про наявність у діяннях судді ОСОБА2 складу злочину.
За таких обставин кваліфікація діянь судді Леська М.О. за пунктом 11 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є передчасною.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОВИННІ БУТИ ВРАХОВАНІ ПІД ЧАС ОБРАННЯ ВИДУ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ
- Під час дисциплінарного провадження встановлено чіткі та переконливі докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність складу дисциплінарних проступків, передбачених такими пунктами частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:
у діях суддів Леська М.О. та Остропільця Є.Р.
- підпункт «б» пункту 1 – умисне незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
- пункт 3 – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
- пункт 4 – умисне інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
- пункт 6 – неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.
у діях судді Леська М.О.
- підпункт «а» пункту 1 – незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
- пункт 8 – втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
- Частина восьма статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі:
1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.
Відповідно до частини 9 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів:
1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
- Відповідно по пунктів 48, 49 Висновку КРЄС № 21 (2018) “Запобігання корупції серед суддів”: «адекватні кримінальні, адміністративні або дисциплінарні стягнення за корупційну поведінку судді та жорсткі реальні санкції, застосовані відносно корумпованих суддів, можуть бути сильним стримуючим чинником і, як наслідок, матимуть превентивний ефект. Корупційне діяння, вчинене суддею, повинно розглядатися відповідно до принципу пропорційності та з урахуванням його тяжкості. Воно може каратися звільненням судді або іншим відповідним дисциплінарним стягненням, застосованим за результатами дисциплінарного провадження.»
- Встановлені обставини свідчать про вчинення суддями Леськом М.О. та Остропільцем Є.Р. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
- Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
- Під час визначення виду покарання важливе значення мають форма та ступінь вини судді. При цьому прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу, недбалості або неправомірного впливу. Помилка є добросовісною, якщо суддя, діючи незалежно, безсторонньо та сумлінно, з належним ставленням до своїх обов’язків та дотриманням прав учасників справи встановив та врахував усі вагомі для справи фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, належно оцінив докази, правильно визначив та тлумачив закон, що підлягає застосуванню у спосіб, що очевидно не суперечить матеріалам справи і сталій судовій практиці, переконливо мотивував свої висновки, але припустився помилки, яка не була кричущою, очевидною й однозначною для кваліфікованого судді або вочевидь зумовлена дією об’єктивних обставин у конкретній ситуації (обставини непереборної сили, надмірне навантаження, стан здоров’я, значні обмеження у часі, технічний збій тощо).
Важливими також є подальші дії судді, спрямовані на усунення чи недопущення такої помилки у майбутньому, визнання такої помилки, відсутність намагань її приховати, надання вичерпних, несуперечливих і логічних пояснень, що базуються на дійсних обставинах справи без маніпуляцій та викривлень законодавства і фактів, які виключають інші (недобросовісні) причини помилки.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відповідно до встановлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин дії суддів Леська М.О. та Остропільця Є.Р. не є добросовісною помилкою. Крім того, поведінка суддів під час дисциплінарного провадження, пояснень суддів, відповіді на запитання членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя під час надання усних пояснень свідчать, що судді не усвідомили, що їх дії є протиправними, несумісними з високим статусом судді та можуть завдавати істотної шкоди авторитету правосуддя.
Обставини справи та наявні докази доводять, що судді Лесько М.О. та Остропілець Є.Р., вчиняючи дисциплінарні проступки діяли умисно.
Дані стосовно судді Леська М.О.
- Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/12 Лесько М.О. призначений на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 у межах п’ятирічного строку суддя Лесько М.О. переведений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області.
Указом Президента України від 14 січня 2020 року № 7/2020 суддя Лесько М.О. призначений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області безстроково.
- Рішенням зборів суддів та працівників апарату Чуднівського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2024 року затверджено характеристику судді Леська М.О.
Відповідно до характеристики за період роботи в Чуднівському районному суді Житомирської області Лесько М.О. зарекомендував себе позитивно, має добру теоретичну підготовку та великий практичний досвід. Значну увагу Лесько М.О. приділяє підвищенню професійних знань та ділової кваліфікації, вивченню нових законодавчих і нормативних актів та правильному застосуванню.
За особистими якостями Лесько М.О. стриманий, ввічливий, тактовний, коректний. Користується повагою в колективі суду.
Лесько М.О. неодноразово проходив підготовку в Національній школі суддів України.
До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Дані стосовно судді Остропільця Є.Р.
- На підставі рішення V сесії XXI скликання Харківської обласної Ради народних депутатів від 13 вересня 1991 року, Остропілець Є.Р. обраний суддею Дергачівського районного суду Харківської області.
Постановою Верховної Ради України від 5 липня 2001 року № 2613-ІІІ обраний суддею безстроково.
- Дергачівський районний суд Харківської області надав характеристику судді Остропільця Є.Р., яка затверджена зборами суддів Дергачівського районного суду Харківської області від 16 серпня 2024 року.
Рішенням зборів суддів та працівників апарату Чуднівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року також затверджено характеристику судді Остропільця Є.Р.
Згідно із вказаними характеристиками за весь час роботи в Чуднівському районному суді Житомирської області суддя Остропілець Є.Р. зарекомендував себе як грамотний, сумлінний та висококваліфікований суддя, який знає і вміло застосовує чинне законодавство. Процесуальні документи складає юридично грамотно, має гарні ділові якості та великий практичний досвід роботи на посаді судді. Під час розгляду справ уважний, відповідальний, глибоко і всебічно досліджує матеріали судових справ.
До виконання своїх обов’язків ставиться відповідально. За характером справедливий, принциповий, вимогливий до себе та оточуючих. Остропілець Є.Р. тактовний, ввічливий, володіє високим рівнем культури поведінки та спілкування з людьми. Скасованих та змінених судових рішень немає. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Наслідки
- Найсерйознішими наслідками дій двох суддів Леська М.О. та Остропільця Є.Р. є очевидний підрив авторитету правосуддя, адже вони порушили найважливіші принципи, яким повинен відповідати суддя – незалежність, об’єктивність, чесність та створюють у звичайної розсудливої людини враження, що правосуддя може базуватись не на фактах та законі, а на домовленості в інтересах третіх осіб.
Пропорційність
- З огляду на характер та зміст допущених суддею Леськом М.О. дисциплінарних проступків, які є істотним, зважаючи на наслідки таких проступків, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що ні особа судді та ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Леська М.О. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
- Суддя Остропілець Є.Р. вчинив дисциплінарний проступок 16 травня 2022 року (підтвердження суддею Леськом М.О. результату у справі № 294/306/22).
Відповідно до статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті (попередження; догана – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; сувора догана – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців), не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.
Абзацом третім частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону. Однак до цього абзацу внесено зміни відповідно до Закону України від 9 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», тобто після вчинення суддею Остропільцем Є.Р. дисциплінарних проступків.
- Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Це означає, що особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час вчинення правопорушення.
Отже, за вчинення суддею дисциплінарного проступку, зокрема, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на момент його вчинення була передбачена можливість застосування дисциплінарних стягнень, визначених пунктами 4–6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у виді:
- подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
- подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
- подання про звільнення судді з посади.
- Частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності. Зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Отже, на момент вчинення проступку законодавець чітко визначив, що в разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосовується один із видів дисциплінарних стягнень, визначених пунктами 4–6 частини першої статті 109 цього Закону; дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, зокрема догана, не можуть застосовуватись.
- Беручи до уваги значний стаж роботи Остропільця Є.Р. на посаді судді, його характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, лише один встановлений факт вчинення дій під впливом судді Леська М.О., зважаючи на свідомий та умисний характер дій судді Остропільця Є.Р., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що за вчинення суддею Остропільцем Є.Р. дисциплінарних проступків пропорційним та достатнім є застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній станом на день вчинення суддею дисциплінарного проступку) у виді подання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу навчання з питань застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
- Притягнути суддю Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
- Притягнути суддю Дергачівського районного суду Харківської області Остропільця Євгена Романовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу навчання з питань застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя – залучений
із Першої Дисциплінарної палати
член Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
