Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Краснощокової Н.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бучинської Юлії Петрівни стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Бучинської Ю.П. від 26 листопада 2019 року (єдиний унікальний номер матеріалу Б-6527/0/7-19) на дії судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. під час розгляду справи № 161/4982/19 за позовом Бучинської Ю.П., яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА-1 до ОСОБА-2 про стягнення аліментів.
У дисциплінарній скарзі автор зазначає про безпідставне затягування суддею строку розгляду справи, що порушує право позивача на доступ до правосуддя.
У зв’язку з викладеним, автор скарги просила призначити перевірку вказаних у дисциплінарній скарзі обставин та вжити відповідні заходи реагування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 2 грудня 2019 року дисциплінарну скаргу Бучинської Ю.П. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бучинської Ю.П. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. з огляду на таке.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у справі № 161/4982/19 за позовом Бучинської Ю.П., яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА-1 до ОСОБА-2 про стягнення аліментів. Підготовче судове засідання призначено на 30 травня 2019 року. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження, при цьому явку всіх учасників справи визнано обов’язковою.
30 травня 2019 року розгляд справи відкладено до 12 вересня 2019 року у зв’язку з неявкою відповідача.
12 вересня 2019 року розгляд справи відкладено до 24 жовтня 2019 року.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що станом на день проведення попередньої перевірки розгляд справи не завершено, судове рішення не прийнято.
У письмових поясненнях суддя Ковтуненко В.В. зазначив, що розгляд справи відкладався з метою забезпечення участі відповідача у справі, явка якого визнана судом обов’язковою. Суддя наголосив, що явку відповідача у судове засідання визнано обов’язковою оскільки при вивченні матеріалів цивільної справи після їх надходження до суду виникла необхідність в отриманні особистих пояснень відповідача по справі, а також пояснив, що тривалість судового розгляду також зумовлена перебуванням його у щорічній основній відпустці з 4 по 22 листопада 2019 року, а також у зв’язку із наданням йому днів відпочинку з 25 по 28 листопада у порядку компенсації за чергування.
Відповідно до частин першої, другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження ‒ не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, під час попередньої перевірки встановлено, що судом не було дотримано передбаченого статтею 210 Цивільного процесуального кодексу України (далі ‒ ЦПК України) строку розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона протии Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» суд роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.
Поняття розумного строку є оціночним, у кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений.
Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Ключовим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду.
Відповідно до статистичних показників діяльності, розміщених на офіційному сайті «Судова влада України» за посиланням (https://lc.vl.court.gov.ua/userfiles/media/000161/1-MZS.pdf) у першому півріччі 2019 року у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувало 13 833 справ та матеріалів, з них у межах кримінального судочинства ‒ 6 548, цивільного судочинства ‒ 3 839, адміністративного судочинства ‒ 415, справ про адміністративне правопорушення ‒ 3 031, з них у звітний період розглянуто 11 038, при цьому штатна чисельність суддів складає 22 одиниці.
Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено виключний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом другим частини першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження є, зокрема, безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Проте з урахуванням причин відкладення судових засідань, зокрема, у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання, явка якого у судове засідання визнана судом обов’язковою, перебуванням судді у відпустці, попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено, що дії судді не містять ознак безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, тривалість судового розгляду зумовлена об’єктивними причинами, інтервал призначення судових засідань був зумовлений рівнем судового навантаження, перебуванням судді у відпустці.
Дисциплінарна скарга та зібрані під час попередньої перевірки матеріали не містять доказів безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом, що може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом другим частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Моніторингом інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що справа № 161/4982/19 не розглянута судом по суті.
Враховуючи, що розгляд справи триває, передчасно надавати оцінку процесуальним діям суду, оскільки це може бути розцінено як втручання у здійснення правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011).
Оскільки попередньою перевіркою встановлено відсутність у діях судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у виді умислу або недбалості, у скарзі Бучинської Ю.П. відсутні відомості про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
С.Б. Шелест
