Акт ВРП

Україна

Вища рада правосуддя

Друга Дисциплінарна палата

Рішення

Київ

09.10.2024

№

2968/2дп/15-24

Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Саліхова В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича, яку відкрито за скаргами Чижик Тетяни Віталіївни, адвоката Головіної Ольги Олегівни, яка діє в інтересах Голіченка Євгена Михайловича, Служби безпеки України,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 27 жовтня 2023 року та 27 листопада 2023 року (вх. № Ч-153/22/7-23, № Г-4190/0/7-23) надійшли дисциплінарні скарги Чижик Т.В. та адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., на дії судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. під час розгляду справи № 361/6860/22.

У дисциплінарній скарзі Чижик Т.В. вказала, що Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі – САП) 27 вересня 2023 року викрили суддю Броварського міськрайонного суду Київської області на вимаганні та одержанні неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США. Цього самого дня заступник Генерального прокурора – керівник САП Клименко О.В. склав повідомлення про підозру ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), що полягає у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища та одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища (кримінальне провадження № ____ внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року), яке цього ж дня вручено ОСОБА1.

Скаржниця також вказала, що 14 грудня 2022 року до провадження судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. надійшла цивільна справа № 361/6860/22 за позовом ОСОБА2, інтереси якого представляє адвокат Воротиленко О.С., до ОСОБА3 про стягнення боргу.

За даними слідства, під час особистих зустрічей 12 червня 2023 року та 16 серпня 2023 року суддя ОСОБА1 звернувся до ОСОБА5 із проханням надати неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США за ухвалення рішення у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Під час зустрічі 12 вересня 2023 року суддя ОСОБА1 підтвердив адвокату ОСОБА5 свої наміри та висловив прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за вчинення дій з використанням наданої влади та службового становища під час розгляду цивільної справи № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Маючи корисливий мотив, суддя ОСОБА1 визначив розмір неправомірної вигоди, яку вказані особи мають йому передати, та порядок її передання, а саме: 1000 доларів США – 13 вересня 2023 року за ухвалення рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 та щонайменше 3000 доларів США – за ухвалення рішення по суті на користь позивача ОСОБА2 під час наступного судового засідання.

13 вересня 2023 року суддя ОСОБА1, перебуваючи у приміщенні шиномонтажу, одержав раніше обумовлену частину неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за ухвалення рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2.

Після одержання частини неправомірної вигоди суддя ОСОБА1 повернувся до приміщення Броварського міськрайонного суду Київської області, де підписав узгоджене з адвокатом ОСОБА5 судове рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Наступне судове засідання у справі № 361/6860/22 суддя Сердинський В.С. призначив на 26 вересня 2023 року.

Цього самого дня після судового засідання суддя ОСОБА1 сказав адвокату ОСОБА5 прямувати до його місця проживання, а сам вирушив у тому напрямку на велосипеді.

26 вересня 2023 року о 12 годині 38 хвилин суддя ОСОБА1, перебуваючи в ліфті будинку, одержав від адвоката ОСОБА5 другу частину неправомірної вигоди в раніше обумовленій сумі 3000 доларів США та повідомив, що короткий текст судового рішення про задоволення позову у справі № 361/6860/22 адвокат зможе забрати у Броварському міськрайонному суді Київської області о 16 годині.

Прибувши о 15 годині 32 хвилини до Броварського міськрайонного суду Київської області, адвокат ОСОБА5 одержав від секретаря судді Сердинського В.С. короткий текст судового рішення про задоволення позову у справі № 361/6860/22 з підписом судді Сердинського В.С.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Строгого І.Л. від 20 вересня 2023 року у справі № 991/8268/23 проведено обшук гаража № 3, власником якого є мати судді та який перебуває в користуванні судді ОСОБА1.

Під час обшуку відшукано та вилучено грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди у кримінальному провадженні та передавалися судді ОСОБА1 під контролем правоохоронних органів 13 вересня 2023 року і 26 вересня 2023 року.

Скаржниця звернула увагу, що рішенням Вищої ради правосуддя від 5 жовтня 2023 року № 956/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. Надано згоду на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 жовтня 2023 року у справі № 991/8769/23 до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 1,5 мільйона гривень.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2023 року № 963/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Тимчасово, до 27 листопада 2023 року, відсторонено суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Факт отримання суддею неправомірної вигоди був висвітлений у багатьох медіа. Зокрема, скаржниця послалася на публікації, розміщені за такими посиланнями:

Скаржниця також зазначила, що під час засідання Вищої ради правосуддя (5 жовтня 2023 року), на якому вирішувалось питання про надання згоди на утримання судді Сердинського В.С. під вартою, з’ясувалося, що на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № 45с-г суддя Сердинський В.С. з 21 березня до 7 квітня 2023 року був відряджений до міста Відня (Австрія) для участі у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям із дітьми та дітям-сиротам з України (строк відрядження – 18 календарних днів).

Водночас орган досудового розслідування з’ясував, що з 21 березня до 7 квітня 2023 року суддя ОСОБА1 разом із цивільною дружиною подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням (заморський департамент) Французької Республіки на однойменному острові у групі Малих Антильських островів у Карибському морі, з метою відпочинку.

Скаржниця звернула увагу, що під час огляду мобільного телефона Сердинського В.С. виявлено фото- та відеоматеріали, зроблені під час вказаної подорожі, а також відомості, якими підтверджується завчасне планування відпочинку, вибір маршруту, придбання квитків тощо.

Крім того, Чижик Т.В. повідомила, що у відкритих джерелах не вдалося знайти інформацію про проведення вказаного вище круглого столу (конференції) та осіб, запрошених для участі у цьому заході. Більше того, як вказала скаржниця, засідання круглого столу не могло тривати 18 календарних днів, а відомості про проведення вказаного заходу (конференцію) відсутні на офіційному сайті Торгово-промислової палати України.

Скаржниця зазначила, що суддя Сердинський В.С. умисно вчинив істотний дисциплінарний проступок, наслідком якого є звільнення з посади.

Чижик Т.В. вказала, що такі дії судді порушують етичні стандарти поведінки судді, а також через їх суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Чижик Т.В. висловила переконання, що отримання хабаря для ухвалення конкретного рішення у справі створює у стороннього спостерігача враження, що «будь-яке судове рішення можна купити й усі судді є корумпованими, чим підривають довіру суспільства до судової влади загалом».

Зазначені вище обставини, на переконання скаржниці, свідчать про наявність у поведінці судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), а тому просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

У дисциплінарній скарзі адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., висловлено прохання притягнути суддю Сердинського В.С. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Зокрема, у дисциплінарній скарзі зазначено, що ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від 13 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22 частково задоволено заяву позивача ОСОБА2 про забезпечення позову. Цією ухвалою:

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на таке рухоме майно: автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, номер кузова WVGZZZ7LZ8D006468, номерний знак ____, рік випуску 2007; причіп, номер кузова / транспортного засобу 1832/11000004, номерний знак ____, рік випуску 2000, що належать на праві власності ОСОБА3;

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на наступне рухоме майно: автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, номер кузова WVGZZZ7LZ8Я001046, номерний знак ____, рік випуску 2008; автомобіль VOLVO XC90, номер кузова YV1LF68BCJ1321093, номерний знак ____, рік випуску 2017; автомобіль MERCEDES-BENZ S500, номер кузова WDD2211861A187497, номерний знак ____, рік випуску 2008, що належать на праві власності ОСОБА4;

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності в Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами: ____; ____ та ____, що належать на праві власності ОСОБА3;

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності в Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами: ____, ____, що належать на праві власності ОСОБА4.

Проте в дисциплінарній скарзі зазначено, що про існування ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року ОСОБА3 дізнався випадково 25 жовтня 2023 року.

Скаржниця також посилається на те, що суддя Сердинський В.С. під час постановлення ухвали від 13 жовтня 2023 року не пересвідчився в тому, що дійсно існує реальна ймовірність невиконання можливого рішення суду про задоволення позову або утруднення його виконання, оскільки таких доказів ОСОБА2 суду не надав, а суддя Сердинський В.С., відповідно, таких доказів не досліджував.

Крім того, суддя Сердинський В.С. в мотивувальній частині ухвали від 13 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22 не навів конкретних обставин, які свідчили б про реальність утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Водночас у дисциплінарній скарзі наголошено, що суддя Сердинський В.С. забезпечив позов та наклав арешт на майно дружини ОСОБА3 – ОСОБА4, яка не є учасником справи № 361/6860/22, тобто вирішив питання про її права та обов’язки.

На переконання скаржника, посилання судді Сердинського В.С. на положення статті 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) та статтю 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) як на підставу накладення арешту на майно ОСОБА4 є помилковим, оскільки автомобіль MERCEDES-BENZ S500, державний номерний знак ____, придбаний ще до реєстрації шлюбу, а саме 18 жовтня 2017 року, а інше майно: два автомобілі та дві земельні ділянки, є її приватною власності, хоч і придбані під час шлюбу.

Суддя Сердинський В.С. під час постановлення ухвали від 13 жовтня 2023 року також не врахував, що боргова розписка датована 23 червня 2016 року, строк повернення боргу в ній зазначено 1 вересня 2016 року, що вказує на виникнення правовідносин між сторонами до укладення ОСОБА3 шлюбу з ОСОБА4 (після реєстрації шлюбу прізвище «ОСОБА4»).

При цьому скаржник звертає увагу, що ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22 не була надіслана на адресу ОСОБА4, що унеможливило оскарження вказаного судового рішення.

Водночас у дисциплінарній скарзі зазначено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 12 405 грн, але як про існування самої судової справи № 361/6860/22, так і про рішення, ухвалене 26 вересня 2023 року за результатами її розгляду, ОСОБА3 дізнався 25 жовтня 2023 року. Так, під час перевірки реєстраційних даних власного автомобіля ОСОБА3 дізнався про наявність арешту як забезпечувального заходу у зазначеній справі.

Крім того, скаржниця вказала, що на порушення норм процесуального права суддя Сердинський В.С. допустив до участі у справі № 361/6860/22 представника позивача ОСОБА2 – адвоката Прасол Я.С., без надання належних доказів на підтвердження її повноважень. Зокрема, зазначила, що станом на 1 листопада 2022 року ордер, копію якого додано до позовної заяви, не відповідав типовій формі ордера, затвердженій Радою адвокатів України, а отже, на переконання скаржниці, Прасол Я.С. не мала повноважень представляти інтереси позивача ОСОБА2.

Вказане, на думку скаржниці, свідчить про те, що суддя Сердинський В.С., на виконання вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) мав залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення недоліків, та лише після цього відкрити провадження у справі № 361/6860/22, однак на порушення вимог процесуального законодавства цього не зробив, натомість ухвалою суду від 16 березня 2023 року відкрив провадження у вказаній справі.

Крім цього, скаржниця зазначила, що позивач ОСОБА2 не надав суду усіх документів на підтвердження обставин, що викладені в позовній заяві, а саме копій розписок позивача ОСОБА2 від 15 березня 2019 року та від 24 січня 2022 року, а суддя Сердинський В.С. не звернув на це увагу та не зазначив у рішенні від 26 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22, чому прийняв такі докази позивача ОСОБА2 як підтвердження часткового погашення суми заборгованості ОСОБА3. Водночас скаржниця вказала, що в судді Сердинського В.С. не було доказів переривання строку позовної давності частковим виконанням боргу 15 березня 2019 року та 24 січня 2022 року, що, на думку скаржниці, свідчить про те, що суддя мав закрити провадження у справі № 361/6860/22.

У дисциплінарній скарзі також вказано про ігнорування суддею Сердинським В.С. факту пропуску позивачем ОСОБА2 строку позовної давності та невирішення суддею питання про поновлення такого строку.

Крім того, скаржниця послалася на порушення суддею Сердинським В.С. норм процесуального права, яке полягає у неповідомленні належним чином ОСОБА3 як відповідача у справі № 361/6860/22 про дати та час судових засідань. Зокрема, ОСОБА3 вказує, що згідно з матеріалами справи № 361/6860/22 він не отримав жодної паперової повістки-повідомлення, усі повістки-повідомлення повернулися до суду без вручення адресату. Суд надсилав SMS-повідомлення на номер телефону ІНФОРМАЦІЯ1, який надав позивач, з метою повідомлення про судові засідання, що призначені на 15 вересня 2023 року та на 26 вересня 2023 року. Проте, як зазначено в дисциплінарній скарзі, ОСОБА3 тривалий час користується іншим номером телефону ІНФОРМАЦІЯ2. Водночас Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 201/6092/17) дійшов висновку, що судовий виклик за допомогою SMS-повідомлення є належним лише в разі подання учасником справи заяви про таке інформування. Скаржниця зауважила, що матеріали справи № 361/6860/22 не містять заяви ОСОБА3 про отримання судових повідомлень за допомогою SMS-повідомлення.

Разом із тим, скаржниця звертає увагу, що позивач ОСОБА2 у позовній заяві неправильно зазначив електронну адресу ОСОБА3, вказавши ІНФОРМАЦІЯ3 замість ІНФОРМАЦІЯ4.

Скаржниця також вважає, неналежним повідомлення ОСОБА3 про розгляд справи № 361/6860/22 шляхом опублікування оголошення на сайті Броварського міськрайонного суду Київської області, оскільки за приписами частини одинадцятої статті 128 ЦПК України виклик учасника справи до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади можливий лише в тому разі, коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме. Проте матеріали вказаної справи на аркуші справи 26 (зворотний бік) на запит суду містять інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА3. При цьому суддя Сердинський В.С. не дотримав строків розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади.

Крім цього, скаржниця поінформувала, що з 22 листопада 2022 року ОСОБА3 зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС), а отже, суддя Сердинський В.С. мав можливість перевірити наявність офіційної електронної адреси через ЄСІТС, надіслати повістки-повідомлення та інші документи через підсистему «Електронний суд» або на офіційну електронну адресу ОСОБА3, однак не зробив цього.

Скаржниця зазначає, що неналежне повідомлення судом про дати та час судових засідань у справі № 361/6860/22 призвело до порушення інших процесуальних прав ОСОБА3, зокрема вплинуло на можливість заявити клопотання про сплив строку позовної давності, надавати пояснення та докази, допитувати свідків, а також викликати інших свідків тощо.

На переконання скаржниці, суддя Сердинський В.С. на виконання вимог частини п’ятої статті 223 ЦПК України повинен був залишити без розгляду позовну заяву, оскільки позивач ОСОБА2 та його представник двічі поспіль не з’явилися в судові засідання.

Водночас скаржниця зазначає, що електронний примірник повного тексту рішення від 26 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22 виготовлений в автоматизованій системі документообігу суду, підписаний кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП) судді Сердинського В.С. та надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 26 жовтня 2023 року, тобто вже під час тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2023 року № 963/0/15-23.

Отже, на переконання скаржниці, суддя Сердинський В.С. підписав судове рішення власним КЕП, хоча був відсторонений від здійснення правосуддя, або передав свій КЕП іншій особі, яка замість судді Сердинського В.С. підписала судове рішення, попри те, як вказала скаржниця, таке повноваження віднесено до виключних повноважень судді.

Крім цього, адвокат Головіна О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., у дисциплінарній скарзі як на підставу для притягнення судді Сердинського В.С. до дисциплінарної відповідальності посилається на ті самі обставини, що і скаржниця Чижик Т.В.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.

Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», який набрав чинності 17 вересня 2023 року (далі – Закон № 3304-ІХ), та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», який набрав чинності 19 жовтня 2023 року, внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.

Крім того, розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23⁷, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 грудня 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 6 грудня 2023 року вказані скарги передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 23⁷розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

Під час вивчення та попередньої перевірки дисциплінарних скарг Чижик Т.В., адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., про вчинення суддею Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинським В.С. дисциплінарних проступків, зокрема, під час здійснення правосуддя у справі № 361/6860/22, судді Сердинському В.С. листом від 15 травня 2024 року № 16807/0/9-24 було повідомлено про право надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарних скаргах, однак суддя таким правом не скористався.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідач – член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник О.П. провів попередню перевірку дисциплінарних скарг, за результатами якої склав висновок від 12 липня 2024 року із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 липня 2024 року № 2346/2дп/15-24 стосовно судді Сердинського В.С. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

До Вищої ради правосуддя 26 липня 2024 року (вх. № 404/0/13-24) надійшла також дисциплінарна скарга Служби безпеки України стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

Скаржник зазначає, що в межах кримінального провадження від 18 серпня та 26 вересня 2023 року № ____ ОСОБА1 затримано «на гарячому» під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США після ухвалення судового рішення на користь позивача.

У межах кримінального провадження від 23 жовтня 2023 року № ____ задокументовано факт відпочинку на круїзному лайнері судді ОСОБА1, який використав підроблений документ для перетину державного кордону України (лист - запрошення, виготовлений на бланку Торгово-промислової палати України в Австрії).

З огляду на зазначене скаржник просить притягнути суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. до дисциплінарної відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 26 липня 2024 року вказана скарга передана для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю. (доповідач), який відповідно до пункту 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу щодо судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 вересня 2024 року № 2609/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. за скаргою Служби безпеки України (вх. № 404/0/13-14), оскільки зазначені у скарзі обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу), та ухвалено її об’єднати з дисциплінарною справою, відкритою за дисциплінарними скаргами Чижик Т.В. (вх. № Ч-153/22/7-23), адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М. (вх. № Г-4190/0/7-23), на дії судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. в одну дисциплінарну справу. Цією самою ухвалою підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельнику О.П.

Ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 липня 2024 року № 2346/2дп/15-24 та від 4 вересня 2024 року № 2609/2дп/15-24 про відкриття дисциплінарних справ стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. надсилалися, зокрема, на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

11 вересня 2024 року член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник О.П., як доповідач, підготував висновок за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду та 13 вересня 2024 року повідомив суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. про можливість ознайомитись із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному главою 27 Регламенту Вищої ради правосуддя, однак суддя таким правом не скористався.

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 25 вересня 2024 року.

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 25 вересня 2024 року, до проєкту порядку денного якого внесено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., суддя та скаржники повідомлені своєчасно й у належний спосіб, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарної справи, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, учасникам об’єднаної дисциплінарної справи запропоновано взяти участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.

У зв’язку з неявкою судді Сердинського В.С., який про причини неявки не повідомив, та скаржників на засідання, яке відбулось 25 вересня 2024 року, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішили відкласти розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., відкритої за скаргами Чижик Т.В., адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., Служби безпеки України на 9 жовтня 2024 року.

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 жовтня 2024 року, до проєкту порядку денного якого внесено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., суддя та скаржники повідомлені своєчасно й у належний спосіб, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

9 жовтня 2024 року о 9 годині 20 хвилин до Вищої ради правосуддя від представника судді Сердинського В.С. – адвоката Ножовнік О.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., відкритої за скаргами Чижик Т.В., адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., Служби безпеки України у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.

Від судді Сердинського В.С. будь-яких клопотань не надходило.

Скаржники, суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С. та представник судді – адвокат Ножовнік О.І. у засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 жовтня 2024 року не прибули.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій судді Сердинського В.С. ефективно реалізувати права в об’єднаному дисциплінарному провадженні. Зокрема, судді було повідомлено про право надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарних скаргах, копії ухвал про відкриття дисциплінарних справ надсилались на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, судді було надано можливість ознайомитись із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи, про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Сердинський В.С. повідомлявся належним чином.

Згідно із частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.

Відповідно до пункту 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила розглядати об’єднану дисциплінарну справу за відсутності скаржників та судді Сердинського В.С.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П., дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, копії матеріалів справи № 361/6860/22 із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Сердинський Володимир Степанович Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначений на посаду судді Броварського міського суду Київської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VІ обраний суддею Броварського міськрайонного суду Київської області безстроково.

27 вересня 2023 року прокурор у кримінальному провадженні – прокурор п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренко В.А. вручив судді ОСОБА1 (за дорученням) складене та підписане того самого дня заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименком О.В. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (кримінальне провадження № ____, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року).

Як зазначено у повідомленні про підозру, під час досудового розслідування встановлено, що із 14 грудня 2022 року у провадженні судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. перебувала цивільна справа № 361/6860/22 за позовом ОСОБА2, інтереси якого представляє адвокат Воротиленко О.С., до ОСОБА3 про стягнення боргу.

Під час особистих зустрічей 12 червня 2023 року та 16 серпня 2023 року суддя ОСОБА1 висловив ОСОБА5 прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США за ухвалення рішення у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Обговоривши із клієнтом ОСОБА2 неправомірні дії судді ОСОБА1, маючи згоду на розкриття адвокатської таємниці, 17 серпня 2023 року адвокат ОСОБА5 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Під час зустрічі 12 вересня 2023 року суддя ОСОБА1 підтвердив адвокату ОСОБА5 свої злочинні наміри та висловив прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за вчинення дій із використанням наданої йому влади та службового становища під час розгляду цивільної справи № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Маючи корисливий мотив, суддя ОСОБА1 визначив розмір неправомірної вигоди, яку вказані особи мають йому передати, та порядок її передання, а саме: 1000 доларів США – 13 вересня 2023 року за ухвалення рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22, та щонайменше 3000 доларів США – за ухвалення рішення по суті на користь позивача ОСОБА2 під час наступного судового засідання.

Близько 12 години 40 хвилин 13 вересня 2023 року адвокат ОСОБА5 прибув до Броварського міськрайонного суду Київської області, де за домовленістю із суддею ОСОБА1 зареєстрував заяву позивача ОСОБА2 про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 та надав помічниці судді ОСОБА6 проєкт ухвали в електронному вигляді.

Того самого дня о 16 годині 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні шиномонтажу за адресою: м. Бровари, вул. М. Грушевського, буд. 3-Б, суддя ОСОБА1 отримав раніше обумовлену частину неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за постановлення ухвали про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2.

Після одержання частини неправомірної вигоди суддя ОСОБА1 повернувся до приміщення Броварського міськрайонного суду Київської області за адресою: м. Бровари, вул. М. Грушевського, буд. 3-Б, де підписав узгоджене з адвокатом ОСОБА5 судове рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2.

Продовжуючи вчиняти злочинні дії для отримання всієї суми неправомірної вигоди, під час обговорення обставин справи суддя повідомив адвокату, що 15 вересня 2023 року судове засідання у справі не відбудеться, однак він призначить наступне судове засідання у 10-денний строк та ухвалить рішення у справі на користь позивача ОСОБА2 за умови, якщо отримає другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США.

Того самого дня о 12 годині 38 хвилин суддя ОСОБА1, перебуваючи в ліфті будинку № 7 на вулиці М. Грушевського в місті Броварах, одержав від адвоката ОСОБА5 другу частину неправомірної вигоди в раніше обумовленій сумі – 3000 доларів США – та повідомив, що короткий текст судового рішення про задоволення позову у справі № 361/6860/22 адвокат зможе забрати у Броварському міськрайонному суді Київської області о 16 годині.

Прибувши о 15 годині 32 хвилини до Броварського міськрайонного суду Київської області, адвокат ОСОБА5 отримав від секретаря судді Сердинського В.С. короткий текст судового рішення про задоволення позову у справі № 361/6860/22 з підписом судді Сердинського В.С.

За таких обставин суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА1 отримав неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США (за офіційним курсом Національного банку України – 146 274,4 гривні) від адвоката ОСОБА5, який представляв інтереси позивача ОСОБА2, за вчинення дій із використанням наданої влади та службового становища на користь ОСОБА2 у цивільній справі № 361/6860/22.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Строгого І.Л. від 20 вересня 2023 року у справі № 991/8268/23 проведено обшук гаража № 3, розташованого за адресою: АДРЕСА2, власником якого є мати судді – ОСОБА7, що перебуває в користуванні судді ОСОБА1.

Предмет неправомірної вигоди відшукано в одному місці разом з іншими грошовими коштами в сумі 11 600 доларів США та 9000 гривень, які зберігалися в окремих паперових конвертах (близько 9), розподілені частинами від 1000 до 3000 доларів США.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Строгого І.Л. від 20 вересня 2023 року у справі № 991/8269/23 проведено обшук за місцем проживання судді ОСОБА1 за адресою: АДРЕСА1.

Під час обшуку відшукано та вилучено мобільний телефон судді ОСОБА1, який містить інформацію, що має значення для кримінального провадження, зокрема підтверджує спілкування судді в застосунку «Signal» із представником позивача у справі № 361/6860/22 – адвокатом ОСОБА5, а саме зафіксовані вхідні та вихідні дзвінки між абонентами протягом тривалого часу.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Строгого І.Л. від 20 вересня 2023 року у справі № 991/8270/23 проведено обшук службового кабінету судді ОСОБА1 № 214-215, що розташований у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області за адресою: м. Бровари, вул. Михайла Грушевського, буд. 2.

Під час обшуку відшукано та вилучено електронні носії інформації (флешнакопичувачі), на яких містяться проєкти судових рішень, у тому числі у справі № 361/6860/22.

Також під час досудового розслідування встановлено, що на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № 45с-г суддя Сердинський В.С. з 21 березня до 7 квітня 2023 року був відряджений до міста Відня (Австрія) для участі у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям із дітьми та дітям-сиротам з України (тривалість відрядження – 18 календарних днів).

Водночас орган досудового розслідування з’ясував, що саме в цей період суддя ОСОБА1 разом із цивільною дружиною АДРЕСА8 подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням (заморський департамент) Французької Республіки на однойменному острові у групі Малих Антильських островів у Карибському морі, з метою відпочинку.

Під час огляду мобільного телефона ОСОБА1 виявлено фото- та відеоматеріали, зроблені під час вказаної подорожі, а також відомості, які підтверджують завчасне планування відпочинку, вибір маршруту, придбання квитків тощо.

Протягом 2019–2023 років Сердинський В.С. неодноразово виїжджав за межі України. За цей період здійснив 14 закордонних поїздок. При цьому користувався різними видами транспорту: автомобілями, мікроавтобусами, потягами та літаками. Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України суддя двічі перебував за межами України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 жовтня 2023 року № 956/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. Надано згоду на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.

6 жовтня 2023 року підозрюваний ОСОБА1 звільнений з-під варти у зв’язку із внесенням застави у розмірі 1 500 000 гривень.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2023 року № 1066/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. Продовжено до 20 січня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2024 року № 546/0/15-24 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Тимчасово відсторонено суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням Сердинського В.С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П. Національне антикорупційне бюро України в листі від 20 травня 2024 року № 512-303/14363 повідомило, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснювали досудове розслідування кримінального провадження № ____ від 8 серпня 2023 року за підозрою судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України. 15 січня 2024 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 8 серпня 2023 року разом із речовими доказами та іншими носіями інформації, що є невід’ємною частиною матеріалів кримінального провадження, скеровані до САП Офісу Генерального прокурора для підписання, затвердження, вручення обвинувального акту та подальшого звернення до Вищого антикорупційного суду в порядку статті 283 КПК України.

САП у листі від 23 травня 2024 року № 07/2-15вих-24 повідомила, що 17 січня 2024 року обвинувальний акт стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України направлено до Вищого антикорупційного суду.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 991/452/24 призначено судовий розгляд кримінального провадження, яке 18 серпня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, колегіальним судом у складі трьох суддів (головуючий суддя Мойсак С.М., судді Михайленко В.В., Хамзін Т.Р.) у відкритому судовому засіданні о 12 годині 40 хвилин 14 лютого 2024 року.

Наразі зазначена справа перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.

Стосовно тверджень скаржниці Чижик Т.В., що на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № 45с-г суддя Сердинський В.С. з 21 березня до 7 квітня 2023 року був відряджений до міста Відня (Австрія) для участі у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям із дітьми та дітям-сиротам з України (тривалість відрядження – 18 календарних днів), орган досудового розслідування з’ясував, що саме в цей період суддя ОСОБА1 разом із цивільною дружиною подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням (заморський департамент) Французької Республіки на однойменному острові у групі Малих Антильських островів у Карибському морі, з метою відпочинку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П. Броварський міськрайонний суд Київської області в листі від 30 травня 2024 року (вих. № 01-04/8/2024) повідомив, зокрема, що суддю Сердинського В.С. на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № 45с-г відряджено до міста Відня (Австрія) із 21 березня 2023 року по 7 квітня 2023 року для участі у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам з України. Підстава для видання наказу – лист-запрошення представника Торгово-промислової палати України в Австрії Райнера Рудольфа Франца Штальтнера від 17 березня 2023 року. До листа додано копії листа-запрошення та наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № 45с-г.

На підставі службової записки члена Вищої ради правосуддя Мельника О.П. від 16 травня 2024 року (вх. № 178/0/10-24) керівник секретаріату Вищої ради правосуддя надав, зокрема, матеріали подання про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., до яких долучено копії матеріалів кримінального провадження № ____ (вх. № 5497/0/8-23 від 3 жовтня 2023 року).

Із копій матеріалів, якими обґрунтовувались доводи подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 2 жовтня 2023 року про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, вбачається, що на робочому комп’ютері детектива Національного антикорупційного бюро України Сав’юка М.І. встановлена спеціалізована програма «Аркан ЦП», яка дає змогу відстежити перетин фізичними особами державного кордону України за останні 5 років. За результатами пошуку в цій програмі інформації за параметрами «ОСОБА1, ____ р.н.» установлено, що із 29 вересня 2018 року до 29 вересня 2023 року Сердинський В.С. неодноразово виїжджав за межі України. За цей період він здійснив 14 закордонних поїздок. При цьому він користувався різними видами транспорту: автомобілями, мікроавтобусами, потягами та літаками. Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України суддя двічі перебував за межами України (згідно із протоколом огляду інформації у спеціалізованій програмі «Аркан ЦП», який склав 29 вересня 2023 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Сав’юк М.І., та долученою до нього роздруківкою скриншота монітора комп’ютера зі спеціалізованою програмою «Аркан ЦП», який є невід’ємною частиною протоколу (184–188 арк. матеріалів кримінального провадження № ____)).

Водночас зі скриншота монітора комп’ютера зі спеціалізованою програмою «Аркан ЦП» убачається, що 21 березня 2023 року Сердинський В.С. перетнув державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску «Шегині» (у графі «Імена і дати народження» стоїть позначка «Суддя у відрядженні»). 7 квітня 2023 року Сердинський В.С. заїхав на територію України через пункт пропуску «Ягодин».

Із протоколу огляду телефона, який склав 29 вересня 2023 року детектив Національного бюро Хижняк М.М. (189–199 арк. матеріалів кримінального провадження № ____), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що орган досудового розслідування під час огляду мобільного телефона судді ОСОБА1 не відшукав відомостей, які підтверджують його перебування із 21 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року на конференції у місті Відні. Натомість в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що саме в цей період суддя ОСОБА1 разом із цивільною дружиною АДРЕСА8 подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням (заморський департамент) Французької Республіки на однойменному острові у групі Малих Антильських островів у Карибському морі, з метою відпочинку. Як зазначено у протоколі огляду телефона від 29 вересня 2023 року, відповідна інформація міститься в мобільному телефоні судді ОСОБА1, що вбачається зі спілкування з АДРЕСА8, особистих фотографій із зазначенням дати та місця перебування тощо. Під час огляду мобільного телефона ОСОБА1 орган досудового розслідування встановив, що пошук відповідного круїзу, бронювання квитків та планування поїздки суддя розпочав задовго до отримання листа-запрошення представника Торгово-промислової палати України в Австрії Райнера Рудольфа Франца Штальтнера від 17 березня 2023 року, оскільки мобільний телефон містить інформацію ще із кінця 2022 року. Зокрема, в мобільному застосунку WhatsApp встановлено, що суддя ОСОБА1 спілкувався зі своєю цивільною дружиною АДРЕСА8 про вартість квитків, маршрут руху та інші відомості, що стосуються подорожі, відпочинку. Принагідно Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне вказати, що відповідні фотоматеріали містить протокол огляду мобільного телефона ОСОБА1 від 29 вересня 2023 року (195–197 арк. матеріалів кримінального провадження № ____).

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П. 12 серпня 2024 року з Офісу Генерального прокурора надійшли копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 23 жовтня 2023 року. Прокурор першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора І. Пеліванов відповідно до статті 222 КПК України надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для розгляду дисциплінарної скарги.

Із протоколу додаткового огляду мобільного телефона, який склав 29 жовтня 2023 року детектив Національного бюро Хижняк М.М. (27–41 арк. копії матеріалів кримінального провадження № ____), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що з інформації, яка міститься в мобільному телефоні судді ОСОБА1, убачається, що 18 березня 2023 року він мав намір виїхати за межі України на лікування та планував із цією метою використати лист обстеження в медичному центрі EMIRMED від 16 березня 2023 року. Однак Сердинському В.С. було відмовлено в перетині державного кордону України та знято з поїзда для з’ясування підстав перетину кордону. Після цього Сердинський В.С., використовуючи свої зв’язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, підготували лист-запрошення від представника Торгово-промислової палати України в Австрії Райнера Штальтнера, що стало підставою його відрядження до міста Відня (Республіка Австрія), начебто для участі в засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам України.

Копія матеріалів кримінального провадження № ____ містить лист представника Торгово-промислової палати України в Австрії Райнера Штальтнера, що адресований НАБУ у якому він повідомляє, що вказаний лист-запрошення не підписував, інформацією щодо проведення такого заходу, як круглий стіл (конференція) з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам України не володіє та ОСОБА1 не знає (11 арк. копії матеріалів кримінального провадження № ____).

Торгово-промислова палата України в листі від 11 грудня 2023 року № 3506/02.0-7.1, який адресовано Державному бюро розслідувань повідомила, що Торгово-промислова палата України та її представник в Австрії жодних заходів на території Австрійської Республіки не проводили, представники Торгово-промислової палати України та її представник в Австрії участі у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам України не брали, жодних запрошень до участі в зазначеному заході нікому не надсилали. Представники Торгово-промислової палати України за кордоном у своїй діяльності користуються бланками, які розроблені ними та узгоджені із Торгово-промисловою палатою України бланками, що створені та оформлені на основі бланка Торгово-промислової палати України, або, у разі відсутності власного бланка, за погодженням із Торгово-промисловою палатою України користуються бланком Торгово-промислової палати України (у цьому випадку лист підписує представник керівництва Торгово-промислової палати України). Надісланий у додатку до листа Державного бюро розслідувань від 6 грудня 2023 року № 10-2-02-01-29028 бланк за зовнішніми ознаками нагадує бланк Федеральної палати економіки Австрії, який у жодному разі не міг використати представник Торгово-промислової палати України (17 арк. копії матеріалів кримінального провадження № ____).

12 липня 2024 року судді ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною другою статті 190 КК України.

Крім цього, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що листом від 15 листопада 2023 року № 01-04/21/2023 Броварський міськрайонний суд Київської області повідомив Вищу раду правосуддя про факт перетину суддею Сердинським В.С. державного кордону України під час дії воєнного стану без належної для цього правової підстави. Суд, зокрема, поінформував, що 8 листопада 2023 року звернувся до представника Торгово-промислової палати України в Австрії Райнера Рудольфа Франца Штальтнера, а також до Торгово-промислової палати України із проханням надати засвідчені копії запрошення від 17 березня 2023 року до участі судді Сердинського В.С. у засіданні круглого столу (конференції). 14 листопада 2023 року на електронну адресу суду надійшла відповідь-повідомлення Торгово-промислової палати України, яка поінформувала про те, що звернулася до свого представника в Австрії Райнера Рудольфа Франца Штальтнера стосовно запрошення судді Сердинського В.С. взяти участь у засіданні круглого столу (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам з України, проведення якого було заплановано із 21 березня по 7 квітня 2023 року у місті Відні (Австрія), та отримала відповідь, що такий листа-запрошення від імені Райнера Рудольфа Франца Штальтнера для судді Сердинського В.С. не надходив.

Оцінюючи дії судді Сердинського В.С. під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, а також досліджуючи матеріали кримінальних проваджень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), згідно з якими матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновків про можливість використання таких доказів, як протоколи негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) під час дисциплінарного провадження, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).

Дисциплінарна палата не може досліджувати правомірність пред’явленої судді підозри або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, зокрема не досліджує питання щодо наявності або відсутності вини судді Сердинського В.С. у вчиненні кримінальних правопорушень.

Питання наявності або відсутності вини Сердинського В.С. у вчиненні кримінальних правопорушень не досліджується, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), наявність складу кримінального правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд. Дисциплінарне провадження не може підміняти кримінальне провадження.

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), отже, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення Дисциплінарною палатою рішення в межах своїх повноважень та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування в дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади (частини перша – п’ята статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (пункт 1).

ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (рішення від 15 липня 2010 року, пункти 28–32) зазначив, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб’єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об’єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., зокрема, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, series А, nо. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-ХІІ). Отже, в кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, пункт 38).

У пункті 11 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам щодо суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Крім того, Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, існує тісний зв’язок між незалежністю і об’єктивною неупередженістю. Із цієї причини ЄСПЛ зазвичай розглядає ці дві вимоги разом (рішення у справі «Фіндлі проти Сполученого Королівства», пункт 73).

У пункті 9 Висновку № 3 (2002) КРЄС (далі – Висновок № 3 (2002)) констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність у громадян правомірних підстав підозрювати якусь упередженість. У такому разі безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і під час вчинення інших дій.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У Кодексі суддівської етики, який затверджено XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1). Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (стаття 2). Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3). Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику (стаття 6). Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок (стаття 7). Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб (стаття 8).

Зазначені етичні стандарти, пов’язанні зі статусом судді, кореспондуються зі стандартами поведінки, які регламентовані Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій)).

У пунктах 49, 50 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Матеріали об’єднаної дисциплінарної справи містять докази, які підтверджують, що суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С. у прозапроцесуальний спосіб спілкувався з адвокатом ОСОБА5 щодо справи № 361/6860/22, яка перебувала в його провадженні, а також відображають зміст цього спілкування, який свідчить про відсутність в діях судді безсторонності, зокрема:

заява про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2023 року, у якій ОСОБА5 повідомив, що суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА1 висловив йому, як адвокату, який представляє інтереси позивача ОСОБА2, прохання надати неправомірну вигоду за вчинення дій у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2 ;

протокол допиту свідка ОСОБА5 від 21 серпня 2023 року, згідно з яким ОСОБА5 повідомив обставини, за яких суддя ОСОБА1 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду за вчинення дій у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2;

протокол додаткового допиту свідка ОСОБА5 від 19 вересня 2023 року, згідно з яким ОСОБА5 повідомив обставини одержання суддею ОСОБА1 першої частини неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2 та отримання відповідного рішення;

протокол додаткового допиту свідка ОСОБА5 від 27 вересня 2023 року, згідно з яким ОСОБА5 повідомив обставини одержання суддею ОСОБА1 другої частини неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за ухвалення судового рішення по суті у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2 та отримання короткого тексту відповідного рішення;

протокол за результатами проведення НСРД від 12 вересня 2023 року стосовно судді ОСОБА1, яким зафіксовано зустріч 12 вересня 2023 року судді ОСОБА1 з адвокатом ОСОБА5 та обговорення одержання суддею неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2;

протокол за результатами проведення НСРД від 14 вересня 2023 року стосовно судді ОСОБА1, яким зафіксовано одержання 13 вересня 2023 року суддею ОСОБА1 від адвоката ОСОБА5 раніше обумовленої частини неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2;

протокол за результатами проведення НСРД від 25 вересня 2023 року стосовно судді ОСОБА1, яким зафіксовано зустріч 25 вересня 2023 року судді ОСОБА1 з адвокатом ОСОБА5 та обговорення одержання ним другої частини неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за ухвалення судового рішення у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2;

протокол за результатами проведення НСРД від 28 вересня 2023 року стосовно судді ОСОБА1, яким зафіксовано одержання 26 вересня 2023 року суддею ОСОБА1 від адвоката ОСОБА5 другої частини неправомірної вигоди у сумі 3000 доларів США за ухвалення судового рішення по суті у справі № 361/6860/22 на користь ОСОБА2;

протокол за результатами проведення НСРД – візуального спостереження за ОСОБА1 від 28 вересня 2023 року, яким зафіксовано зустріч 26 вересня 2023 року судді ОСОБА1 з адвокатом ОСОБА5 біля місця свого проживання, а також неодноразове відвідування гаража № 3 за адресою: АДРЕСА2, після одержання другої частини неправомірної вигоди.

Зафіксоване НАБУ позапроцесуальне спілкування судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА5 з приводу ухвалення судового рішення про забезпечення позову та судового рішення по суті у справі № 361/6860/22 на користь позивача ОСОБА2 вказує, що суддя Сердинський В.С. не дотримав норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів; незалежності; невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Така поведінка судді Сердинського В.С. порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. При цьому зустрічі судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА5, під час яких обговорювались обставини справи № 361/6860/22, узгоджувались дії, спрямовані на ухвалення судових рішень на користь позивача ОСОБА2, вказують на умисний характер допущених проступків, оскільки суддя Сердинський В.С. не міг не усвідомлювати неправомірності та неетичності дій, які порочать звання судді. Така поведінка судді створює уявлення про можливість вплинути в позапроцесуальний спосіб на ухвалення судового рішення, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно із пунктом 2^-14Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами), у разі введення в Україні воєнного стану судді мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

Матеріали об’єднаної дисциплінарної справи містять документи, які з точки зору звичайної розсудливої людини свідчать, що суддя Сердинський В.С. був обізнаний із Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами), достеменно усвідомлював, що наказ голови Броварського міськрайонного суду Київської області Василишина В.О. від 21 березня 2023 року № 45с-г містить неправдиві відомості, оскільки згідно із цим наказом він відряджався із 21 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року до міста Відня (Австрія) для участі в конференції з питань допомоги переселенцям, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам України, факт проведення якої не підтверджується доказами, які містять матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, а саме: Торгово-промислова палата України та її представник в Австрії жодних заходів із 21 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року на території Австрійської Республіки не проводили, їх представники участі в зазначеній конференції не брали та жодних запрошень від свого імені для участі у цьому заході не надсилали, однак використав цей наказ про відрядження для виїзду за кордон. Водночас у період відрядження суддя Сердинський В.С. разом із цивільною дружиною АДРЕСА8 подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням Франції на однойменному острові у групах Малих Антильських островів у Карибському морі Атлантичного океану, з метою відпочинку, що підтверджується наявними в матеріалах об’єднаної дисциплінарної справи фото із цієї подорожі, а також листуванням між суддею Сердинським В.С. та його цивільною дружиною про завчасне планування відпочинку, вибір маршруту, придбання квитків.

Крім того, згідно з з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року у справі № 757/31469/24-к, якою застосовано до ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, орган досудового розслідування в межах кримінального провадження № ____ від 23 жовтня 2023 року встановив, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області виплатило судді ОСОБА1 на його особистий зарплатний рахунок, який відкрито в АТ «Райффайзен Банк», із 21 березня 2023 року до 7 квітня 2023 року заробітну плату в сумі 57 296, 31 гривень. Грошовими коштами в сумі 57 296, 31 гривень суддя ОСОБА1 розпорядився на власний розсуд.

Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що використання суддею Сердинським В.С. офіційного документа (наказ голови Броварського міськрайонного суду Київської області Василишина В.О. від 21 березня 2023 року № 45с-г), із внесеними в ньому неправдивими відомостями (щодо мети та підстави службового відрядження), які вказували на законність перетину ним державного кордону України, що не відповідало дійсності, свідчить про порушення суддею Сердинським В.С. обов’язків та морально-етичних принципів поведінки судді, дискредитує правосуддя в цілому та підриває довіру до Броварського міськрайонного суду Київської області зокрема.

При цьому, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне наголосити, що використання тематики війни, біженців та дітей або гуманітарних питань для організації власного відпочинку та особистої вигоди є серйозним порушенням етики. Використання службової поїздки для власного відпочинку та надання заради цього неправдивих даних є порушенням закону про публічну службу. Маніпулювання тематикою війни та страждань в особистих цілях порушує базові принципи моральної відповідальності та підриває довіру до судової влади.

Поняття «авторитет судової влади» втілює ідею, що суди – це органи, покликані підтверджувати юридичні права та обов’язки і вирішувати суперечки про них; широка публіка повинна сприймати їх в такій якості та з повагою і довірою ставитися до здатності судів виконувати цю функцію.

На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).

Події щодо позапроцесуального спілкування судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА5, а також щодо незаконного виїзду судді Сердинського В.С. за кордон під виглядом відрядження набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо діяльності Броварського міськрайонного суду Київської області, зокрема щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Сердинського В.С., має негативний вплив не лише на авторитет цього суду, а й на судову систему загалом.

Отже, обставини позапроцесуального спілкування судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА5, а також виїзду судді Сердинського В.С. за кордон під виглядом відрядження, що набули значного суспільного резонансу й розголосу в медіа, викликали у громадськості негативну оцінку щодо дотримання морально-етичних принципів, а також якостей судді (який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя), що негативно вплинуло на авторитет судової влади, та, зокрема, свідчить, що поведінка, яку допустив суддя Сердинський В.С., спричинила негативні наслідки, а саме підрив авторитету судової влади.

Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити, що дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку; не досліджує питання наявності або відсутності вини Сердинського В.С. у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки перебіг кримінальних проваджень не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Будь-яка особа, яка вчинила правопорушення, має бути готовою нести справедливу відповідальність за таке правопорушення.

Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку. Від поведінки кожного служителя Феміди залежить довіра громадян до судової системи загалом. Віра у правосуддя набуває важливого значення і є джерелом сили судової влади й одночасним показником її ефективності.

Суспільство чи окрема людина зацікавлені в довірі до суду як до інституту.

У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо.

Особливості поведінки судді полягають у тому, що суддя зобов’язаний не допускати будь-яких дій, які можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу загалом. Недотримання суддею моральних засад суспільства призводить до зниження його авторитету, робить таку поведінку незрозумілою для суспільства, внаслідок чого можуть виникати сумніви щодо незалежності та справедливості суду.

З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини і основоположних свобод.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої.

Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.

Зазначені вище обставини та докази в сукупності, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказують на те, що суддя Сердинський В.С. умисно допустив поведінку, що порочить звання судді та істотно підриває авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обовʼязковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дії судді Сердинського В.С. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя Сердинський В.С. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Крім того, грубе нехтування суддею Сердинським В.С. обов’язками є істотним дисциплінарним проступком та несумісне зі статусом судді.

Стосовно доводів скарги адвоката Головіної О.О., яка діє в інтересах Голіченка Є.М., про порушення суддею Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинським В.С. норм матеріального та процесуального права під час постановлення ухвали від 13 вересня 2023 року про часткове задоволення заяви ОСОБА2 про забезпечення позову, а також неналежне повідомлення ОСОБА3 про розгляд справи № 361/6860/22, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Із копій матеріалів справи № 361/6860/22 вбачається, що 14 грудня 2022 року до провадження судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. надійшла позовна заява ОСОБА2 до ОСОБА3 про стягнення з ОСОБА3 основного боргу в сумі 780 000 гривень, а також 3 % річних у сумі 146 169,86 гривень та інфляційних втрат у сумі 789 934,68 гривень на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 червня 2016 року ОСОБА2 під розписку надав ОСОБА3 у борг грошові кошти в іноземній валюті – 30 000 доларів США, що станом на день написання розписки становило 780 000 гривень. Зазначив, що протягом 2016–2020 років відповідач неодноразово обіцяв йому повернути грошові кошти, однак так і не виконав свого зобов’язання, тому він звернувся до суду з позовом.

У позовній заяві ОСОБА2 просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновлення такого строку.

Ухвалою судді Сердинського В.С. від 16 березня 2023 року відкрито провадження у справі № 361/6860/22. Розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

24 травня 2023 року ОСОБА2 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з ОСОБА3 заборгованість у загальному розмірі 1 696 104,54 гривень, з яких 760 000 гривень – основний борг; 146 169,86 гривень – 3 % річних та 789 934,86 гривень – інфляційні втрати на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

13 вересня 2023 року ОСОБА2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову.

На обґрунтування заяви ОСОБА2 зазначив, що йому стало відомо, що ОСОБА3 перебуває у шлюбі з ОСОБА4 з 11 листопада 2017 року, а отже, за приписами статей 60, 61 СК України все майно придбане у шлюбі належить на праві спільної сумісної власності подружжю.

За таких обставин ОСОБА2, посилаючись на наявність підстав вважати, що рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачеві ОСОБА3 та його дружині, може бути відчужене на користь третіх осіб, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення про стягнення боргу, просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) такого майна, частина якого на праві приватної власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА3, а частина – на праві власності за дружиною відповідача ОСОБА4.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА2 просив ужити заходів забезпечення позову шляхом передання йому на відповідальне зберігання частини майна, на яке він просив накласти арешт.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від 13 вересня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, зокрема:

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на таке рухоме майно: автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, номер кузова WVGZZZ7LZ8D006468, номерний знак ____, рік випуску 2007; причіп, номер кузова/транспортного засобу 1832/11000004, номерний знак ____, рік випуску 2000, що належать на праві власності ОСОБА3;

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на таке рухоме майно: автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, номер кузова WVGZZZ7LZ8Я001046, номерний знак ____, рік випуску 2008; автомобіль VOLVO XC90, номер кузова YV1LF68BCJ1321093, номерний знак ____, рік випуску 2017; автомобіль MERCEDES-BENZ S500, номер кузова WDD2211861A187497, номерний знак ____, рік випуску 2008, що належать на праві власності ОСОБА4;

накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності в Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами: ____, ____, що належать на праві власності ОСОБА4.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суддя Сердинський В.С. дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суддя також зазначив, що вжиття заходів забезпечення цивільного позову жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження становища, яке існувало до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.

Не погоджуючись з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року у справі № 361/6860/22, ОСОБА3 та ОСОБА4 як особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що ухвалою суду першої інстанції від 13 вересня 2023 року порушено її законні права та інтереси, звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА3 та ОСОБА4 задоволено, скасовано ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року.

Скасовуючи ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов, зокрема, таких висновків:

до заяви про забезпечення позову ОСОБА2 не долучив жодного доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову;

у заяві про забезпечення позову ОСОБА2 не доводив, що захід забезпечення позову, який він просив застосувати, співмірний із предметом спору, зокрема що вартість майна ОСОБА3, на яке він просив накласти арешт, є співрозмірним із розміром боргу. Докази про вартість майна до матеріалів справи не долучав;

звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не навів обґрунтованих обставин, які вказували б на необхідність вжиття заходів забезпечення позову щодо майна ОСОБА4, та не надав на їх підтвердження належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів. Більш того, звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА4, як дружини відповідача та мотивуючи це тим, що спільність майна подружжя презюмується, позивач не надав суду доказів, які підтверджували б, що майно було придбане ОСОБА4 після укладення шлюбу з ОСОБА3. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення оскаржуваною ухвалою прав та законних інтересів ОСОБА4 як особи, яка не брала участі у справі.

Частиною другою статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При цьому співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на наведене, під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Сердинський В.С. на порушення вимог процесуального закону постановив ухвалу від 13 вересня 2023 року, якою застосував очевидно неспівмірні заходи забезпечення позову, які не відповідали меті застосування правового інституту забезпечення позову, а також порушив права та законні інтереси ОСОБА4, як особи, яка не брала участі у вказаній справі, оскільки наклав арешт на майно, яке належало їй особисто.

На зазначені порушення також звернув увагу Київський апеляційний суд в постанові від 19 грудня 2023 року (справа № 361/6860/22).

Згодом за результатами розгляду справи № 361/6860/22 суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С. 26 вересня 2023 року ухвалив рішення, згідно з яким задоволено позов ОСОБА2; стягнуто з ОСОБА3 на користь ОСОБА2 суму заборгованості в розмірі 1 696 104,54 гривень: з них 760 000 гривень – сума основного боргу; 146 169,86 гривень – 3 % річних; 789 934,68 гривень – інфляційні втрати.

Не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року, ОСОБА3 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА3 задоволено, скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року.

Скасовуючи рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року, суд апеляційної інстанції, зазначив, зокрема, таке: «з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2023 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено на 24 травня 2023 року. Також з матеріалів справи вбачається, що судові засідання, окрім 24 травня 2023 року, у справі призначалися судом неодноразово, зокрема на 12 червня 2023 року, 14 серпня 2023 року, 28 серпня 2023 року, 15 вересня 2023 року та на 26 вересня 2023 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА3 судових повісток на призначені судові засідання, в тому числі на судове засідання 26 вересня 2023 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення. Отже, в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА3 про судове засідання, призначене на 26 вересня 2023 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення, а також і про розгляд справи в цілому».

Згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша – третя статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частиною восьмою статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина тринадцята статті 128 ЦПК України).

За приписами частин першої, другої, третьої статті 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що копії матеріалів справи № 361/6860/22 не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА3 отримував судові повістки на призначені суддею Сердинським В.С. судові засідання у вказаній справі, у тому числі на судове засідання 26 вересня 2023 року, у якому суддя ухвалив рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що суддя Сердинський В.С. не повідомив ОСОБА3 у належний спосіб про розгляд справи № 361/6860/22.

Отже, розгляд суддею Сердинським В.С. справи № 361/6860/22 за відсутності учасника процесу (ОСОБА3), щодо якого не було відомостей про вручення судових повісток, є порушенням статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8, 12, 128, 130 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, та врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав умисного або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

З урахуванням обставин, встановлених під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, зважаючи на те, що матеріали об’єднаної дисциплінарної справи містять докази щодо зустрічей судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА5, під час яких обговорювались обставини справи № 361/6860/22, узгоджувались дії, спрямовані на ухвалення судових рішень на користь позивача ОСОБА2, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя убачається, що в діях судді Сердинського В.С. під час розгляду справи № 361/6860/22 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, строк притягнення судді Сердинського В.С. до дисциплінарної відповідальності відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не сплинув.

Підпунктом «а» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

За статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності (частина друга статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина п’ята статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, суддя Сердинський В.С. за період роботи на посаді судді не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із характеристикою, яку надав виконувач обов’язків голови Броварського міськрайонного суду Київської області І.Дутчак, Сердинський В.С. у спілкуванні виявляє тактовність, ввічливість та повагу. Комунікабельний та стриманий. Державних нагород та почесних звань не має.

Ураховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який вчинив суддя Сердинський В.С., зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ні особа судді, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Сердинського В.С. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Роман МАСЕЛКО

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Сергій БУРЛАКОВ
Олена КОВБІЙ
Віталій САЛІХОВ

2968_09.10.2024.docx

Ознака до документа:

Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності

Пошукова форма

Повернутись до розділу Акти