Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Буртник Христини Василівни щодо судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва Павла Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 травня 2024 року (вх. № Б-12/28/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. на неналежну поведінку судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В.
Буртник Х.В. у дисциплінарній скарзі зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2023 року № 945/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. та надано згоду на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2023 року № 1012/0/15-23 відсторонено суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Автор скарги посилається на обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання прокурора про відсторонення судді Доброва П.В. від здійснення правосуддя, а саме: неодноразове позапроцесуальне спілкування з представником сторони у справі № 522/23866/21 з метою отримання неправомірної вигоди, отримання такої вигоди, намагання втекти від слідства та приховати отриману неправомірну вигоду.
Буртник Х.В. зазначає що, вказані дії підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Наголошує також, що зазначені обставини були висвітлені в засобах масової інформації, що не сприяє авторитету правосуддю.
На підставі вказаних обставин Буртник Х.В. просила притягнути суддю Доброва П.В. до дисциплінарної відповідальності.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності цим Законом дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є також учасником дисциплінарної справи.
Із дня набрання чинності цим Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
У зв’язку з ухваленням законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» із 19 жовтня 2023 року відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 6 травня 2024 року вказану скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 червня 2024 року № 1959/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. з підстав можливої наявності у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою, визначає свідків чи інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні, та вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою (частина перша статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду витребував із суду характеристику судді, копію суддівського досьє судді Доброва П.В., запропоновував судді Доброву П.В. та скаржниці ознайомитися із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Доброва П.В., скаржницю – Буртник Х.В. про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Доброва П.В. ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалась на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Розгляд цієї дисциплінарної справи вперше призначено на 2 жовтня 2024 року.
30 вересня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист судді Доброва П.В., у якому він повідомив, що у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не може прибути в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, та просив перенести засідання на іншу дату. На підтвердження зазначених обставин надав копію електронного листка непрацездатності, з якого вбачається, що з 30 вересня до 4 жовтня 2024 року суддя Добров П.В. є тимчасово непрацездатним.
30 вересня 2024 року до Вищої ради правосуддя також надійшло клопотання представника судді Доброва П.В. – адвоката Кравця Р.Ю., у якому висловлено прохання про перенесення розгляду цієї дисциплінарної справи. Адвокат Кравець Р.Ю. вказав, що суддя Добров П.В. є тимчасово непрацездатним та зазначив, що він не зможе прибути на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, оскільки суддею Добровим П.В. не було його уповноважено на участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя без самого судді Доброва П.В.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відкласти розгляд цієї дисциплінарної справи на 16 жовтня 2024 року.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Доброва П.В., представника судді Доброва П.В. – адвоката Кравця Р.Ю., скаржницю – Буртник Х.В. про дату і час розгляду 16 жовтня 2024 року дисциплінарної справи шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
11 жовтня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист судді Доброва П.В., у якому він просить розгляд дисциплінарної справи 16 жовтня 2024 року здійснювати без його участі, за участю його представника – адвоката Кравця Р.Ю.
16 жовтня 2024 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяв участь представник судді Доброва П.В. – адвокат Кравець Р.Ю.
Скаржниця Буртник Х.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 жовтня 2024 року не з’явилася. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Представник судді Доброва П.В. – адвокат Кравець Р.Ю. підтримав свої письмові пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин та просив відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Доброва П.В. і закрити дисциплінарне провадження.
Також у засіданні представник судді Доброва П.В. – адвокат Кравець Р.Ю. заперечував щодо проведення трансляції засідання на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники.
Перебіг засідання транслюється в режимі реального часу на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
На підставі вмотивованого клопотання дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача, судді, скаржника, їх представників або за власною ініціативою Дисциплінарна палата може не здійснювати таку трансляцію, ухваливши відповідне рішення.
Враховуючи, що обставини дисциплінарної справи стосуються окремих матеріалів кримінального провадження, а також позицію доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., який зазначив, що обвинувальний акт щодо судді ОСОБА1 направлено до суду і призначено до розгляду, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася з позицією доповідача про нездійснення трансляції вказаного засідання в режимі реального часу на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя під час дослідження окремих матеріалів кримінального провадження.
Дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема копії протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), допиту свідків, а також інші матеріали в їх сукупності, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., представника судді Доброва П.В. – адвоката Кравця Р.Ю., із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про наявність підстав для притягнення судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Добров Павло Володимирович Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 призначений на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2007 року № 1143-V обраний на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області безстроково.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2023 року № 945/0/15-23 задоволено подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. та надано згоду на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2023 року № 1012/0/15-23 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. задоволено частково. Тимчасово, до 30 листопада 2023 року, відсторонено суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про надання згоди на утримання під вартою судді Доброва П.В., а згодом на застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, Вища рада правосуддя у своїх рішеннях здійснила перевірку повідомлення про підозру в частині обґрунтованості підозри, тобто тим самим, зокрема, перевірила обґрунтованість доводів скаржника.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 жовтня 2023 року частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) Даменцова Р.В., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Корзуном В.С., та застосовано до підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 жовтня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, скасовано.
Постановлено нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива НАБУ Даменцова Р.В., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Корзуном В.С., задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
15 березня 2024 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 4 серпня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника Верхоли І.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА1 та призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____.
На цей час розгляд судової справи триває.
На запити члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. до Вищої ради правосуддя зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшли копії окремих матеріалів кримінального провадження № ____ стосовно ОСОБА1. Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для розгляду дисциплінарної скарги.
Установлено, що детективи НАБУ проводили досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № ____ від 4 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
30 вересня 2023 року судді ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Вказане кримінальне провадження розпочато на підставі заяви ОСОБА2 про вчинення суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА1 кримінального правопорушення, а також відповідних матеріалів Служби безпеки України.
Під час досудового розслідування встановлено, що позивач ОСОБА3 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА4, приватного нотаріуса Одеського міського округу Червинської Н.Є., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Приватного підприємства «Укргеоексперт» (далі – ПП «Укргеоексперт»), про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 24 січня 2022 року матеріали позовної заяви передано до Комінтернівського районного суду Одеської області за підсудністю.
6 квітня 2022 року за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Комінтернівського районного суду Одеської області головуючим суддею у вказаній справі визначено Доброва П.В.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. від 13 квітня 2022 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву ОСОБА3, відкрито позовне провадження та постановлено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження (справа № 522/23866/21).
У червні 2023 року ОСОБА3 звернувся до раніше знайомої ОСОБА2 із проханням надати йому правову допомогу щодо вирішення справи № 522/23866/21, на що вона погодилась та зазначила про необхідність оформити довіреність на її ім’я.
3 серпня 2023 року ОСОБА3 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА2 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в судових установах усіх інстанцій, з усіх без винятку питань, що стосуються його, а також з усіма процесуальними правами та обов’язками, наданими законом позивачу, зокрема із правом зміни підстави та предмета позову, повного або часткового визнання позову, відмови від позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, оскарження рішення або ухвали суду, вимоги виконання судового рішення, пред’явлення виконавчого листа до стягнення.
Тобто ОСОБА2 надано право подавати від імені ОСОБА3 заяви, клопотання, скарги та будь-які інші документи.
Крім того, 3 серпня 2023 року у денний час доби ОСОБА2 за попередньою домовленістю зустрілась із суддею ОСОБА1 на вулиці біля супермаркету «Копійка», розташованого за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, будинок 70-Б.
Під час розмови ОСОБА2 повідомила ОСОБА1 про очікування ОСОБА3 на ухвалення законного рішення за результатами розгляду справи № 522/23866/21 та застосування заходів забезпечення позову з метою недопущення порушення його прав до ухвалення судового рішення.
Під час розмови у ОСОБА1 виник злочинний умисел, спрямований на висловлення прохання ОСОБА2 надати йому неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах ОСОБА3 дій з використанням наданої влади та одержання від неї неправомірної вигоди за вчинення цих дій.
ОСОБА1 був обізнаний із формами та методами роботи правоохоронних органів, тому, вживаючи заходів конспірації з метою недопущення отримання доказів його протиправної діяльності, реалізуючи свій злочинний умисел, на екрані власного мобільного телефона набрав число 3500 та продемонстрував його ОСОБА2, чим дав їй зрозуміти про необхідність надати йому 3500 доларів США за ухвалення судових рішень за результатами розгляду справи № 522/23866/21 на користь ОСОБА3 та про забезпечення позову.
Згодом ОСОБА1 визначив суму неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США, про що усно повідомив ОСОБА2, яка, розуміючи, що у разі відмови настануть негативні наслідки для ОСОБА3 і не буде забезпечено його законне право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, надала свою згоду.
ОСОБА1 також повідомив ОСОБА2 про необхідність подати заяву про забезпечення позову, яку він попередньо перегляне, після чого її можна буде «пустити в роботу».
Про висловлення прохання суддею ОСОБА1 надати йому неправомірну вигоду ОСОБА2 повідомила ОСОБА3.
14 серпня 2023 року до Комінтернівського районного суду Одеської області на ім’я судді Доброва П.В. надійшла заява ОСОБА3 (вх. № 14962) про забезпечення позову від 11 серпня 2023 року, у якій заявник просив накласти арешт на 1/3 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА1, яка належить ОСОБА4, та 1/3 об’єкта незавершеного будівництва, розташованого за тією самою адресою, що також належить ОСОБА4.
Порушуючи строк, передбачений статтею 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя Добров П.В. вказану заяву ОСОБА3 не розглянув, рішення про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову не ухвалив.
12 вересня 2023 року у денний час доби ОСОБА2, перебуваючи у приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, селище міського типу Доброслав, вулиця Першотравнева, будинок 51, звернулась до Доброва П.В. з питанням щодо представництва інтересів ОСОБА3. Своєю чергою, ОСОБА1 запропонував зустрітись за межами суду, на що ОСОБА2 погодилась.
20 вересня 2023 року ОСОБА2 прибула до будівлі супермаркету «Копійка», розташованого за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, будинок 70-Б (місце зустрічі попередньо визначив ОСОБА1).
О14 год 12 хв до вказаної будівлі супермаркету на автомобілі «Ford C-Мах», номерний знак ____, приїхав ОСОБА1 та запросив ОСОБА2 сісти до салону, де між ними відбулась розмова щодо можливості ухвалення судового рішення про забезпечення позову за заявою позивача ОСОБА3 та видачі ухвали від 24 березня 2023 року про витребування доказів.
ОСОБА1 продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на висловлення прохання ОСОБА2 надати йому неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах ОСОБА3 дій з використанням наданої йому влади, згодом – одержання від неї неправомірної вигоди для себе за вчинення цих дій, що полягали в задоволенні раніше поданої до суду заяви ОСОБА3 про забезпечення позову, а також передачу ухвал про забезпечення позову та про витребування доказів ОСОБА2.
ОСОБА1 був обізнаний із формами та методами роботи правоохоронних органів, тому, вживаючи заходів конспірації з метою недопущення отримання доказів його протиправної діяльності, реалізуючи свій злочинний умисел, на екрані власного мобільного телефона набрав число 1300 та продемонстрував ОСОБА2, таким чином висловивши прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 1300 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову, передачу його та судового рішення про витребування доказів представнику ОСОБА3 за довіреністю – ОСОБА2.
Розуміючи, що в разі відмови надати судді ОСОБА1 неправомірну вигоду він не буде ухвалювати законного рішення про забезпечення позову ОСОБА3 та не вживе заходів щодо витребування доказів, ОСОБА2 надала згоду.
При цьому ОСОБА1 змінив своє попереднє прохання про надання неправомірної вигоди – зменшив суму до 1300 доларів США, конкретизувавши його шляхом відмови від одержання неправомірної вигоди за ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи № 522/23866/21 на користь ОСОБА3 по суті.
Наступного дня, а саме 21 вересня 2023 року, приблизно о 19 год 25 хв, суддя ОСОБА1 із власного мобільного телефона (абонентський номер +380____) зателефонував ОСОБА2 (абонентський номер +380____), проте вона не встигла відповісти, тому о 19 год 28 хв перетелефонувала. Під час розмови суддя ОСОБА1 дав вказівку ОСОБА2 подати з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС) заяву щодо повідомлення про результати розгляду заяви про забезпечення позову, поданої раніше ОСОБА3, після чого сказати йому результат.
Виконуючи вказівку судді ОСОБА1, ОСОБА2 створила відповідну заяву та надіслала її для розгляду за допомогою підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, про що о 21 год 08 хв повідомила телефоном судді ОСОБА1.
Відповідно до раніше досягнутої домовленості 29 вересня 2023 року о 16 год 07 хв ОСОБА2, прибувши за вказівкою ОСОБА1 до будівлі супермаркету «Копійка», розташованого за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, будинок 70-Б, зустрілася з ним у салоні автомобіля «Ford C-Мах», номерний знак ____, на якому приїхав ОСОБА1.
Під час розмови ОСОБА1 передав ОСОБА2 ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Доброва П.В. при секретарі судового засідання Данько Т.В., у справі № 522/23866/21 у двох примірниках, якою задоволено клопотання позивача ОСОБА3 про витребування доказів:
– від ПП «Укргеоексперт» – належним чином засвідченої копії технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що стали підставою для внесення відомостей до державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ1 за ОСОБА4;
– від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Червинської Н.Є. – належним чином засвідчену копію нотаріальної справи (справ), згідно з якою ухвалено оскаржувані рішення про державну реєстрацію від 27 вересня 2021 року № 60610081 спільної часткової власності в розмірі 1/3 земельної ділянки, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ1, та рішення про державну реєстрацію прав від 27 вересня 2021 року № 60610992 спільної часткової власності в розмірі 1/3 об’єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА1, за ОСОБА4 (із супровідними листами до цієї ухвали на адресу ПП «Укргеоексперт» за вихідним № 15581 від 29 вересня 2023 року і приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Червинської Н.Є. за вихідним № 15582 від 29 вересня 2023 року).
Крім того, ОСОБА1 передав ОСОБА2 ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Доброва П.В., при секретарі судового засідання Данько Т.В., у справі № 522/23866/21 у чотирьох примірниках, якою задоволено заяву позивача ОСОБА3 про забезпечення позову, та супровідні листи до цієї ухвали на адресу ОСОБА3 за вихідним № 15583 від 29 вересня 2023 року, ОСОБА4 за вихідним № 1584 від 29 вересня 2023 року, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Червинської Н.Є. за вихідним № 15585 від 29 вересня 2023 року, ПП «Укргеоексперт» за вихідним № 15586 від 29 вересня 2023 року.
Цього самого дня приблизно о 16 год 13 хв ОСОБА1, перебуваючи в салоні автомобіля «Ford C-Мах», номерний знак ____, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА2 неправомірну вигоду в сумі 49 400 гривень (за курсом 38 гривень за 1 долар США ця сума дорівнює 1300 доларам США) за ухвалення та надання судового рішення про задоволення заяви ОСОБА3 про забезпечення позову та надання ухвали про задоволення клопотання про витребування доказів.
Зазначені дії судді Доброва П.В., як установлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 4 серпня 2023 року, вказують на допущення ним поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Оцінюючи дії судді Доброва П.В. під час розгляду дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи НСРД, допиту свідків, огляду предмета (огляд компакт-диска DVD-R), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження 11-22сап24) згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку, яким було би визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не досліджує питання наявності або відсутності вини Доброва П.В. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Установлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який має право і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим більше дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду під час розгляду кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження 11-22сап24), у яких Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким було би визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.
Такий висновок зробила і Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія), яка 13 березня 2017 року на 110-му пленарному засіданні ухвалила висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого «кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».
Це засвідчує, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у випадку, коли у кримінальному провадженні немає достатньо доказів для доведення вини.
Доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. – запропонував помічнику судді Скрябіковій В.Г. та секретарю судового засідання Данько Т.В. надати пояснення щодо встановлених під час досудового розслідування обставин.
У поясненнях помічник судді Скрябікова В.Г. та секретар судового засідання Данько Т.В. зазначили, що 10 жовтня 2023 року головуючий у справі суддя Добров П.В. заявив самовідвід, вказуючи, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді, а саме відкрите кримінальне провадження № ____ від 4 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та судді ОСОБА1 повідомлено про підозру, тобто існують обставини, які можуть викликати сумнів у його об’єктивності.
Крім того, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року у цій справі визначено головуючого суддю – Вінську Н.В.
На запити доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 8 травня та від 27 червня 2024 року як під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги так і під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду суддя Добров П.В. пояснення із приводу обставин, викладених у скарзі, та підтвердні документи (за наявності) не надав.
Разом із цим, 30 вересня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення представника судді Доброва П.В. – адвоката Кравця Р.Ю.
Так, у письмових поясненнях представник судді Доброва П.В. – адвокат Кравець Р.Ю. зазначає, що: «взагалі постає питання чи не був Добров П.В., жертвою провокації зі сторони ОСОБА2 та правоохоронних органів в особі НАБУ».
Означене твердження адвоката Кравця Р.Ю. спростовується ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 серпня 2023 року у мотивувальній частині якої зазначено, що слідчий суддя додатково звертає увагу органу досудового розслідування на несприйняття ЄСПЛ будь-якої творчої діяльності та категоричну заборону на провокацію злочину.
З досліджених матеріалів (заява, протокол допиту) слідчим суддею очевидних ознак ініціативної діяльності заявниці не вбачається, як і не вбачається безпідставного втручання у діяльність судді Комінтернівського районного суду Одеської області. В той же час, досліджений запис розмови з суддею, яким підтверджуються показання заявниці, на цьому етапі розслідування слідчим суддею не сприймається ініціативним та не може свідчити про несправедливість початку досудового розслідування, у тому числі в умовах задекларованої боротьби з корупцією та поступовим очищенням судової гілки влади.
Крім того, адвокат Кравець Р.Ю. не заперечує факт неодноразового спілкування Доброва П.В. з ОСОБА2, оскільки у його письмових поясненнях зазначено, що: «даний протокол є таким, який не свідчить про наявність позапроцесуального спілкування неправомірного характеру чи про наявність наміру здійснення будь-яких узгоджених дій, оскільки між Добровим П.В. та ОСОБА2 скалась ділова розмова з приводу поточного стану справи, яка перебуває на розгляді у Доброва П.В.». Аналогічні пояснення представник судді Доброва П.В. – адвокат Кравець Р.Ю. надав під час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Інші наведені у письмових поясненнях представника судді Доброва П.В. – адвоката Кравця Р.Ю. доводи не спростовують висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо вчинення суддею Добровим П.В. дисциплінарного проступку.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується тим, що дисциплінарний орган не оцінює докази, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Оцінку належності та допустимості доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження буде надано судом під час розгляду обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД, під час дисциплінарного провадження, пославшись, у тому числі, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 та № 9901/728/18 відповідно).
Дисциплінарна палата не може досліджувати правомірність пред’явленої судді підозри або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, зокрема не досліджує питання наявності або відсутності вини судді Доброва П.В. у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі –Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24).
Під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено обставини позапроцесуального спілкування судді Доброва П.В. з ОСОБА2 з метою прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА3 та вчинення суддею Добровим П.В. дисциплінарного проступку, що підтверджується окрім іншого окремими матеріалами кримінального провадження. Зокрема:
– протоколом огляду предмета від 30 листопада 2023 року, відповідно до якого детектив НАБУ оглянув DVD-R диск, на якому зберігається запис, зроблений 3 серпня 2023 року ОСОБА2 під час її зустрічі із суддею ОСОБА1. Під час їхньої розмови ОСОБА1 спочатку висловив прохання надати йому 3500 доларів США, а потім 4000 доларів США за ухвалення остаточного судового рішення за результатами розгляду справи № 522/23866/21 на користь ОСОБА3 та ухвалення рішення про забезпечення позову;
– протоколом про результати проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 вересня 2023 року № 65/5/Д/2-368ІТ, відповідно до якого 20 вересня 2023 року під час особистої зустрічі ОСОБА2 та ОСОБА1 суддя висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1300 доларів США за ухвалення судового рішення про забезпечення позову, передачу його та судового рішення про витребування доказів представнику цивільного позивача ОСОБА3 за довіреністю – ОСОБА2;
– протоколом про результати проведення НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 вересня 2023 року № 65/5/Д/2-3682т, відповідно до якого 29 вересня 2023 року під час особистої зустрічі ОСОБА2 та ОСОБА1 суддя передав їй ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2023 року про витребування доказів та ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2023 року про забезпечення позову у справі № 522/23866/21. При цьому ОСОБА2 о 16 год 13 хв надала ОСОБА1 грошові кошти в сумі 49 400 грн, поклавши їх за його вказівкою у передні пасажирські двері автомобіля;
– протоколом про результати проведення НСРД – спостереження за особою від 29 вересня 2023 року № 65/5/Д/2-3683т, відповідно до якого ОСОБА1 після одержання неправомірної вигоди намагався уникнути затримання, грубо порушуючи Правила дорожнього руху;
– протоколом за результатами проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 9 жовтня 2023 року № 19/10668т, відповідно до якого у хронологічному порядку зафіксовано весь період вчинення злочину та посткримінальну поведінку ОСОБА1;
– протоколом огляду від 29 вересня 2023 року, відповідно до якого 29 вересня 2023 року з 09 год 03 хв до 09 год 18 хв детектив НАБУ оглянув та вручив ОСОБА2 грошові кошти в сумі 49 400 грн з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА1 щодо одержання неправомірної вигоди;
– протоколом огляду від 29 вересня 2023 року, відповідно до якого 29 вересня 2023 року з 18 год 21 хв до 18 год 30 хв детектив НАБУ оглянув одяг, вміст кишень та жіночої сумки чорного кольору ОСОБА2, при цьому раніше оглянутих грошових коштів на загальну суму 49 400 грн не виявив. ОСОБА2 пояснила, що вказані кошти за вказівкою ОСОБА1 поклала в кишеню передніх пасажирських дверей автомобіля «Ford C-Мах» синього кольору, за кремом якого під час зустрічі перебував ОСОБА1;
– протоколами допиту свідка ОСОБА2 від 4 серпня 2023 року, 22 вересня 2023 року, 29 вересня 2023 року, відповідно до яких свідок повідомила про обставини висловлення прохання та одержання суддею ОСОБА1 неправомірної вигоди;
– копіями ухвал судді Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 522/23866/21 від 24 березня 2023 року та від 26 вересня 2023 року;
– відповідями ПП «Укргеоексперт» та нотаріуса Червинської Н.Є. на запити НАБУ, відповідно до яких до них на виконання ухвала про витребування документів від 24 березня 2023 року станом на 6 жовтня 2023 року з Комінтернівського районного суду Одеської області не надходила;
– відеозаписами, здійсненими під час проведення НСРД, знятими з камер вуличного відеоспостереження, супермаркету, ініціативним аудіозаписом першої зустрічі ОСОБА2 та судді ОСОБА1.
Також обставини неодноразових зустрічей (3 серпня 2023 року, 20 вересня 2023 року, 29 вересня 2023 року) та розмов щодо розгляду судової справи за позовом ОСОБА3 свідчать про позапроцесуальне спілкування судді Доброва П.В. з ОСОБА2 та підтверджуються, у тому числі оглянутими та дослідженими у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя окремими аудіо- та відеофайлами кримінального провадження.
Крім того, відповідно до копії протоколу огляду предмета (огляд компакт-диска DVD-R) від 30 листопада 2023 року, який було здійснено на виконання доручення старшого детектива НАБУ за № 0442-190/35948 від 22 листопада 2023 року, наданого в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 4 серпня 2023 року, вбачається, що на ньому відображено розмову, яка відбулася 3 серпня 2023 року між громадянкою жіночої статі, ідентифікованою як ОСОБА2 (у тексті розмови зазначається як «Ж.»), та громадянином чоловічої статі, ідентифікованим як ОСОБА1 (в тексті розмови зазначається як «Ч.»).
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 7.1. Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Відповідно до протоколу НСРД про результати аудіо –, відеоконтролю за особою від 29 вересня 2023 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. від 8 серпня 2023 року в межах кримінального провадження № ____, 20 вересня 2023 року о 14 год 12 хв зафіксовано розмову між суддею ОСОБА1 та ОСОБА2.
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 7.1. Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Відповідно до протоколу НСРД про результати аудіо –, відеоконтролю за особою від 29 вересня 2023 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. від 8 серпня 2023 року в межах кримінального провадження № ____, 29 вересня 2023 року о 16 год 7 хв зафіксовано розмову між суддею ОСОБА1 та ОСОБА2.
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 7.1. Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Окрім іншого, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відомості про події, що стали підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді ОСОБА1, надання згоди на утримання під вартою та відсторонення його від здійснення правосуддя набули значного негативного резонансу і були поширені в низці медіа, зокрема в таких публікаціях: «Суддю підвела під кримінальну відповідальність колишня помічник судді, хоча суддя все ж встиг знищити гроші» (доступна за посиланням: https://sud.ua/uk/news/publication/282228-sudyu-podvela-pod-ugolovnuyu-o...); «ВАКС продовжив обов'язки підозрюваному судді з Одещини» (доступна за посиланням: https://www.slovoidilo.ua/2023/12/14/novyna/pravo/vaks-prodovzhyv-obovya...); «Справу судді, в якого при затриманні не знайшли хабаря, скеровано до суду»: (доступна за посиланням: https://zib.com.ua/ua/160453.html); «ВАКС знову продовжив обов’язки підозрюваному судді з Одещини» (доступна за посиланням: https://www.slovoidilo.ua/2024/02/05/novyna/pravo/vaks-znovu-prodovzhyv-...).
Отже, досліджені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя матеріали дисциплінарної справи дають підстави для висновку про наявність позапроцесуальних взаємовідносин між суддею Добровим П.В. та ОСОБА2, з метою прийняття позитивного для ОСОБА3 рішення у справі, незалежно від результатів кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя зазначені дії судді Доброва П.В. щодо позапроцесуального обговорення із представником однієї зі сторін цивільного процесу обставин цивільної справи поза межами судового засідання, за відсутності інших учасників процесу свідчать, що така поведінка судді Доброва П.В. порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтями 1, 3, 14 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу. Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Складаючи присягу згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначено: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді».
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя зобов’язаний демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача (пункт 3.1). Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства (пункт 3.2). У своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення (пункт 4.3). Суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб. Суддя не повинен діяти чи дозволяти іншим діяти у такий спосіб, щоб можна було зробити висновок, що будь-хто неналежно впливає на здійснення суддею його повноважень (пункт 4.9). При виконанні своїх судових обов'язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи (пункт 5.2).
Норми суддівської етики пред’являють до судді ще вищі вимоги, тому встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про неналежну поведінку судді Доброва В.П., яка порочить звання судді та принижує авторитет судової влади, та є грубим порушенням норм суддівської етики.
У пунктах 21 та 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність у громадян правомірних підстав підозрювати якусь упередженість. У такому разі безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і під час вчинення інших дій. Судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).
Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1(у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій)).
Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
У постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді… Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».
На національному рівні «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій), постанова Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13).
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про порушення суддею Добровим П.В. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Вказані дії судді Доброва П.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Добров П.В. умисно допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Доброва П.В. свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.
Обставини, які досліджувалися в межах дисциплінарної справи, набули значного розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо етичних принципів особи судді, який від імені держави Україна уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею Добровим П.В. вказаного дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.
На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Добров П.В. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Доброва П.В. відповідають поняттю істотного дисциплінарного проступку.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Зазначений строк стосовно вчиненого суддею Добровим П.В. проступку не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно із характеристикою, яку надала в. о. голови Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В.: «Добров П.В. за період роботи в Комінтернівському районному суді Одеської області на посаді судді зарекомендував себе позитивно, придбав відповідний досвід, кваліфікацію по здійсненню судочинства. Має ґрунтовні знання з теорії права, базових галузей права, знання спеціальних дисциплін щодо організації та функціонування судової системи та етики судової діяльності, вміє застосовувати знання в конкретних ситуаціях та готувати чіткі та процесуально грамотні судові рішення, організовує свою роботу і вміє визначити пріоритети, здатен організовувати роботу інших працівників суду, вміє швидко та вмотивовано, відповідно до законодавства, приймати процесуальні рішення, сприймає та засвоює інновації та нововведення.
Добров П.В. відповідально, чесно, добросовісно та сумлінно ставиться до своїх професійних обов’язків. Здатен протистояти впливу, тиску та об’єктивно, безсторонньо, неупереджено розглядає справи.
Постійно працює над підвищенням своєї кваліфікації, до виконання своїх обов’язків відноситься сумлінно, за останні три роки до дисциплінарної відповідальності не притягувався».
Відповідно до відомостей офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Доброва П.В. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж роботи на посаді судді, характер дисциплінарного проступку та обставини його вчинення, ступінь вини судді, однак вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.
З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва Павла Володимировича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ
