Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарними скаргами Буртник Христини Василівни щодо суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В’ячеслава Вікторовича, Паленика Ігоря Григоровича, Глиняного Віктора Петровича, Сливи Юрія Михайловича,

 

встановила:

 

7, 14 грудня 2023 року (вх. №№ Б-2188/17/7-23, Б-2188/18/7-23, Б-2188/20/7-23, Б-2188/21/7-23) до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Буртник Х.В. щодо дисциплінарного проступку суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. щодо розгляду справи № 757/27289/23-к.

У скаргах Буртник Х.В. вказала, що Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі –САП) 29 листопада 2023 року викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол. США за ухвалення «потрібного» рішення. НАБУ повідомило суддям про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 листопада 2023 року.

6 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла судова справа № 757/27289/23-к про арешт майна за апеляційною скаргою адвоката в інтересах Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Константа» (далі – ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), яка була розподілена колегії суддів у складі судді-доповідача Паленика І.Г., суддів Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

За даними слідства, у жовтні 2023 суддя Київського апеляційного суду ОСОБА1 під час спілкування з особою, яка представляє інтереси «осіб, що звернулися до суду з апеляційною скаргою» у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35 тис. дол. США, тобто по 10 тис. дол. США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5 тис. дол. США особисто для нього, ухвалити рішення на користь «осіб, які звернулася до суду з апеляційною скаргою».

13 листопада 2023 року ОСОБА1 повідомив ОСОБА2 про можливість одержання ним та іншими суддями неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. дол. США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги та скасування арешту майна, на що ОСОБА2 погодився.

ОСОБА2 з метою конспірації завуальовано поінформував суддю ОСОБА4 16 листопада 2023 року та суддю ОСОБА3 23 листопада 2023 року про необхідність задоволення за неправомірну вигоду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа», на що судді погодились.

Детективи також зафіксували, як 27 листопада 2023 року ОСОБА1 спілкується з особою (імовірно, йдеться про представника ПрАТ «Авіакомпанія Константа») та підтверджує їй, що апеляційна скарга у справі буде задоволена в повному обсязі, а 28 листопада 2023 року особа передає ОСОБА1 обумовлену суму неправомірної вигоди.

28 листопада 2023 року ОСОБА1 приніс ОСОБА2 паперовий пакет, який містив коробку з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині в розмірі 25 тис. дол. США. 29 листопада 2023 року ОСОБА2 у своєму службовому кабінеті передав по черзі іншим суддям колегії ОСОБА3 та ОСОБА4 їхні частки неправомірної вигоди у конверті з рекламою «Інтернет» та в пакованні з-під кави.

29 листопада 2023 року детективи НАБУ провели обшуки у всіх фігурантів розслідування. За місцем проживання ОСОБА2 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 24 тис. 800 дол. США (мічені купюри). Інші частини неправомірної вигоди детективи знайшли під час обшуків у суддів ОСОБА1, ОСОБА4 та ОСОБА3.

У поданнях про надання згоди на утримання суддів під вартою наведено обставини вчинення суддями ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 зазначеного кримінального правопорушення.

Скаржниця звернула увагу, що відповідно до встановленої правоохоронними органами інформації суддя ОСОБА1 отримав від сторони процесу грошові кошти з метою вплинути на колегію суддів, які розглядали апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к, та гарантував її задоволення, а судді ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 отримали від сторони процесу грошові кошти за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги. Слідчі НАБУ зазначають, що суддя ОСОБА1 фактично діяв від імені колегії у позапроцесуальному спілкуванні зі скаржником. Під час розслідування зафіксовано не лише наявність у суддів ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 коштів, які були предметом неправомірної вигоди і ухвалення рішення на користь скаржника. Слідство встановило, що суддя ОСОБА2 координував дії інших суддів, фактично представляв колегію в позапроцесуальному спілкуванні із суддею ОСОБА1 та скаржником у справі, підміняв купюри для приховування слідів вчинення кримінального правопорушення. Судді ОСОБА3 та ОСОБА2 під час розмови обговорювали та погоджували розмір неправомірної вигоди. Суддя ОСОБА2 обговорював зі ОСОБА4 майбутнє рішення у справі, тобто узгоджував з ним дії колегії у позапроцесуальний спосіб.

Скаржниця зазначила, що судді умисно вчинили істотний дисциплінарний проступок, наслідком якого є звільнення з посади.

Буртник Х.В. вказала, що такі дії суддів порушують етичні стандарти поведінки судді та через їх суспільну небезпечність віднесені законодавцем до злочину. Безсумнівно, отримання хабаря для ухвалення конкретного рішення у справі створює у стороннього спостерігача враження про те, що будь-яке судове рішення можна купити, всі судді є корумпованими, що підриває довіру суспільства до судової влади загалом.

Скаржниця вказала, що дії суддів викликали значний суспільний інтерес, про зазначене розслідування повідомляли в медіа, справа є резонансною.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 червня 2024 року № 1821/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. у зв’язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 23 жовтня 2024 року, до проєкту порядку денного якого внесено питання про розгляд дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М., судді, їхні представники та скаржник повідомлені своєчасно й у належний спосіб, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Дзюбін В.В. у засідання Другої Дисциплінарної палати не з’явився, свого представника не направив.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді Дзюбіна В.В., який належним чином повідомлений про засідання Дисциплінарної палати.

У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 23 жовтня 2024 року взяли участь суддя Слива Ю.М. та його представники адвокати – Карнаух-Голодняк О.В., Голодняк М.В., суддя Глиняний В.П. та його представник адвокат – Подосінов А.О., представник судді Паленика І.Г. – адвокат Шаповал О.В., які заперечували проти доводів відповідних скарг та надали свої пояснення.

Скаржниця Буртник Х.В. взяла участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції, підтримала подані скарги.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., суддів та їхніх представників, скаржника, дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи пояснення суддів, погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В.Р. про арешт майна у кримінальному провадженні № ____ від 7 квітня 2023 року задоволено частково.

Накладено арешт на майно, а саме на: повітряне судно Ан-74ТК-100, 26 червня 1997 року виготовлення, заводський номер 47195014, на якому встановлені: Силова установка-Д-36 серії 2А, Д-36 серії1/2АПЧР, Допоміжна силова установка – ТА-12, серійні номери 7083603201024, 708036461А002, 52012007, з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант АТ «Мотор Січ», власник «EKA GRUPP OÜ»; повітряне судно Ан-74ТК-100, 31 серпня 1990 року виготовлення, заводський номер 365.470.70.655, на якому встановлені два двигуни Д-36 сер.2А № 7083604201044, № 708036412А002 з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант ПрАТ «Авіакомпанія Константа», власник «EKA GRUPP OÜ».

6 вересня 2023 року (вх. № 107756) до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА5 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу суду першої інстанції з вимогою про її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

Судова справа № 757/27289/23-к розподілена колегії суддів у складі Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

Апеляційний розгляд призначено на 11 вересня 2023 року.

Згодом суддя Паленик І.Г. одноособово відкладав розгляд справи на 2 жовтня 2023 року та 18 жовтня 2023 року у зв’язку з ненадходженням матеріалів справи.

У зв’язку з надходженням клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів у складі Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. 18 жовтня 2023 року та 16 листопада 2023 року відклала розгляд справи.

27 листопада 2023 року відповідно до журналу судового засідання (апеляційне провадження № 11-сс/824/5758/2023) колегія суддів у складі суддів Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. розглядала справу з 15:48 до 17:06, оголошено резолютивну частину ухвали про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року.

Постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В.Р. про накладення арешту на вказане майно відмовлено.

Повний текст ухвали постановлено оголосити о 15:10 4 грудня 2023 року.

Зазначене підтверджується вступною та резолютивною частинами ухвали, підписаної колегією суддів Київського апеляційного суду у складі суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М.

Відповідно до особистих нотаток судді Паленика І.Г. на списку справ 27 листопада 2023 року у стовпчику навпроти провадження № 11-сс/824/5758/2023 рукописним способом зазначено: «Ап. скаргу задоволено. Ухвалу скасовано і відмовлено в арешті майна. Опт 15:10 04.12».

20 вересня 2024 року за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, направлено для розгляду до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № ____ від 2 листопада 2023 року, а також дозволів на їх використання та розголошення під час розгляду дисциплінарної справи, наданих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., вбачається таке.

У жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА1, посилаючись на суддів цього суду ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, які безпосередньо розглядали судову справу № 757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою», повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди в розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США, тобто по 10 000 (десять тисяч) доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5000 (п’ять тисяч) доларів США особисто для нього ухвалити рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно.

Із початку жовтня по 13 листопада 2023 року суддя ОСОБА1 спілкувався з особою, яка представляє інтереси «осіб, які подали апеляційну скаргу» в справі № 757/27289/23-к, стосовно надходження матеріалів справи до суду та щодо подальшого узгодження вирішення питання із суддею ОСОБА2.

Згодом, 13 листопада 2023 року о 10:41, суддя ОСОБА1 повідомив судді ОСОБА2 про можливість одержання ним та іншими членами колегії суддів неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна, на що суддя ОСОБА2 погодився.

16 листопада 2023 року о 08:59 суддя Київського апеляційного суду ОСОБА2 проінформував суддю цього суду ОСОБА4 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду, на що суддя ОСОБА4 погодився.

23 листопада 2023 року з 17:03 до 17:10 суддя Київського апеляційного суду ОСОБА2 завуальовано проінформував суддю цього суду ОСОБА3 про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду в загальному розмірі 25 000 доларів США, на що суддя ОСОБА3 погодився.

27 листопада 2023 року з 09:23 до 09:25 перед судовим засіданням з розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к у приміщенні службового кабінету № 1502 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду, яким користується суддя ОСОБА2, суддя ОСОБА1 повторно підтвердив судді ОСОБА2, що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії – ОСОБА3 та ОСОБА4 – рішення про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна.

27 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. з 15:48 по 17:06 постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к, яку подав представник ПрАТ «Авіакомпанія Константа», та скасувала арешт майна, накладений судом першої інстанції.

28 листопада 2023 року о 08:20 суддя ОСОБА1, перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX 250, державний номерний знак ____, одержав від особи, яка діє в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі № 757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду в розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023 року становило 1 267 606 грн., за прийняття рішення про задоволення апеляційної скарги у вказаній справі.

Цього самого дня о 08:33 суддя ОСОБА1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1905 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду на вул. Солом’янській, 2А, з 08:37 до 08:39 розділив одержану неправомірну вигоду таким чином: 10 000 доларів США залишив собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25 000 доларів США помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою (віскі).

Після цього суддя ОСОБА1 о 10:59 поклав вказану картонну коробку з неправомірною вигодою в розмірі 25 000 доларів США до паперового пакета темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс її до службового кабінету № 1502, яким користується суддя ОСОБА2, де передав йому, а суддя ОСОБА2 одержав неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США для подальшого її розподілу між ним та іншими суддями.

Цього самого дня о 20:16 одержану частину неправомірної вигоди в сумі 25 000 доларів США суддя ОСОБА2 заніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА1.

Із з 20:34 28 листопада 2023 року до 09:27 29 листопада 2023 року, перебуваючи за адресою місця свого проживання, суддя ОСОБА2 розподілив частину неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США таким чином: 8400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди в сумі 16 600 доларів США виокремив для передання іншим суддям ОСОБА3 та ОСОБА4 у рівних частинах, тобто по 8300 доларів США кожному.

Суддя ОСОБА2 замінив одержані від судді ОСОБА1 грошові кошти, які призначалися для розподілу між іншими суддями, у розмірі 16 600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували в нього за місцем проживання, тобто на інші купюри.

29 листопада 2023 року о 11:35 суддя ОСОБА2, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, передав, а суддя ОСОБА3 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

Цього самого дня об 11:51 ОСОБА2, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, передав, а ОСОБА4 одержав свою частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В.

Дзюбін В’ячеслав Вікторович Постановою Верховної Ради України від 11 квітня 1995 року № 133/95-ВР обраний суддею Київського міського суду, Постановою Верховної Ради України від 7 квітня 2005 року № 2534-IV обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 червня 2019 року № 1725/0/15-19 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1168/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 000 000 грн. з покладенням таких обов’язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 січня 2024 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року продовжено строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА1.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА1 строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), до 10 червня 2024 року включно.

18 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА1 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2867/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

Паленик Ігор Григорович Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1994 року № 302/94-ВР обраний на посаду судді військового суду Львівського гарнізону, Указом Президента України від 4 травня 1998 року № 402/98 призначений у межах п’ятирічного строку суддею військового суду Західного регіону України, Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1496-III обраний на посаду судді військового суду Західного регіону України безстроково, Указом Президента України від 11 грудня 2006 року № 1059/2006 переведений на посаду судді військового апеляційного суду Центрального регіону, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2757-VI обраний на посаду судді апеляційного суду міста Києва, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1169/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г. задоволено, надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Паленика І.Г.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року до ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 4 000 000 гривень. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА2 такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року залишено без змін.

У зв’язку із внесенням застави 20 грудня 2023 року ОСОБА2 було звільнено з-під варти та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вказаних вище обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 5 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА2, змінено обов’язок підозрюваного, а саме зобов’язано не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не лише з міста Києва, а й із Київської області.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА2 строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, до 10 червня 2024 року включно.

18 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА2 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2869/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Паленика І.Г. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Глиняний Віктор Петрович рішенням Київської міської ради народних депутатів XIII сесії XXI скликання від 18 лютого 1993 року № 4 обрано народним суддею Харківського районного народного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Київського міського суду безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1170/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. задоволено, надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року до ОСОБА3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 4 997 608 грн та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного ОСОБА3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено ОСОБА3 на два місяці строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 2 лютого 2024 року.

17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА3 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2870/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

Слива Юрій Михайлович Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 100/2002 призначений на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею безстроково, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2638-VI обраний суддею апеляційного суду Київської області, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

30 листопада 2023 року ОСОБА4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1171/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Сливи Ю.М.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року стосовно ОСОБА4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 2 500 000 грн та покладено такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року продовжено на два місяці, до 1 квітня 2024 року, строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА4.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 1 лютого 2024 року на підозрюваного ОСОБА4.

17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА4 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2868/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника САП Клименка О.В. задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду Сливу Ю.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Суддя Глиняний В.П. надав пояснення, у яких під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг зазначив, що на час підготовки пояснень на скаргу Буртник Х.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Під час вручення повідомлення про підозру детектив у кримінальному провадженні відповідно до вимог статті 222 КПК України та з огляду на статтю 387 КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність, попередила його про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу органу досудового розслідування. Більш детальних пояснень щодо обставин, які є предметом дослідження та встановлення у кримінальному провадженні, за яких, як вважає скаржник, суддя вчинив дисциплінарний проступок, надати не може.

У поясненнях суддя Паленик І.Г. також зазначив, що за загальним правилом суд вирішує питання про допустимість доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (частина перша статті 89 КПК України). Однак у певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до виходу суду до нарадчої кімнати. Згідно із частиною другою статті 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних, слідчих (розшукових) дій, позбавляє її можливості порушити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд – вирішити це питання до виходу до нарадчої кімнати. Особливо важливого значення вирішення цього питання судом на початкових етапах судового розгляду набуває в разі, коли йдеться про таку підставу визнання недопустимими доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (пункт 1 частини другої статті 87 КПК України).

Суть зазначеної дисциплінарної скарги зводиться фактично до того, що Буртник Х.В. визнає викладені в підозрі обставини фактично доведеними і такими, що сумніву не підлягають.

Суддя Паленик І.Г. зазначив, що ураховуючи, що 1 грудня 2023 року він був попереджений про обов’язок не розголошувати відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, інших пояснень про обставини справи надати не може.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (із змінами, внесеними згідно з рішенням XX з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників (статті 1, 2, 3, 6, 14 цього Кодексу).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів. Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, яка проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов’язків. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.

У пункті 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що методи, які використовуються суддями для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя.

Зокрема, у пунктах 49, 50 вказаного Висновку зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки; завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким зовні, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості, та демонструвати увагу до всіх осіб, які беруть участь у судовому процесі або на яких такий процес впливає, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.

Складаючи присягу, зміст якої визначений статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне наголосити, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи (палати) стосовно суддів фактично є «квазісудом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» наділяє Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя виключними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалення рішень про притягнення або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності на підставі власної оцінки дисциплінарним органом доказів, наданих / отриманих у межах дисциплінарного провадження, їх чіткості та переконливості для підтвердження існування підстави дисциплінарної відповідальності судді. Стандарт доказування вчинення дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні суттєво відрізняється від стандарту доказування вчинення кримінального правопорушення в суді.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду вказаної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила та оцінила фактичні дані, які містять такі матеріали.

1. Протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу –аудіо-, відеоконтролю особи від 1 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Сікори К.О. № 2749т від 17 жовтня 2023 року.

Із 08:21 до 08:54 18 жовтня 2023 року зафіксовано розмову ОСОБА1 із громадянкою ОСОБА6 у робочому кабінеті судді ОСОБА1 № 1905, що розташований в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, зокрема, щодо не направлення матеріалів справи з Печерського районного суду міста Києва.

2. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1, складений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2865т від 3 листопада 2023 року, з якого вбачається, що 15 листопада 2023 року відбулась розмова судді ОСОБА1 із громадянкою ОСОБА6 стосовно матеріалів справи.

3. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА2 складений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2864т від 3 листопада 2023 року.

У протоколі зафіксовані розмови судді ОСОБА2 із суддями ОСОБА1, ОСОБА4 та ОСОБА3 щодо справи № 757/27289/23-к.

13 листопада 2023 року ОСОБА2 та ОСОБА1 погодили одержання колегією суддів, яка здійснює розгляд справи № 757/27289/23-к, коштів від особи, яка діяла в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), у розмірі 25 000 доларів США.

15 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову судді ОСОБА2 із ОСОБА1 та обговорення ними рішення в судовій справі щодо зняття арешту, накладеного на майно ПрАТ «Авіакомпанія Константа», відкладення розгляду справи на два тижні.

16 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову судді ОСОБА2 в його робочому кабінеті із суддею ОСОБА4, під час якої ОСОБА2 розповідає ОСОБА4, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт.

23 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову судді ОСОБА2 в його робочому кабінеті із суддею ОСОБА3.

ОСОБА2 обговорює із ОСОБА3 справу № 757/27289/23-к, повідомляє, що до нього звертався ОСОБА1 та повідомив суму за скасування арешту – 25 000 доларів США. ОСОБА3, своєю чергою, повідомив, що йому пропонували за вирішення цього питання 15 000 доларів США.

27 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА1, обговорення ними рішення в судовій справі щодо зняття арешту, накладеного на майно ПрАТ «Авіакомпанія Константа». ОСОБА2 отримав від ОСОБА1 підтвердження, що нічого не змінилось стосовно домовленості про скасування арешту двох літаків.

28 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА1, під час якої ОСОБА1 передав ОСОБА2 частину коштів. ОСОБА1 приніс ОСОБА2 паперовий пакет, який мстив коробку з-під алкогольного напою (віскі) із коштами всередині в розмірі 25 000 доларів США.

Під час проведення НСРД з 17:31 до 17:32 в робочому кабінеті судді ОСОБА2 № 1502, що розташований в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, зафіксовано, як ОСОБА2 підходить до сейфа, дістає звідти паперовий пакет, у якому в коробці з-під віскі, знаходиться частина неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США, одержаний від ОСОБА1, перекладає зазначений пакет у шафу, що розміщена біля входу в кабінет. Після цього чути як Паленик І.Г. виймає з пакета коробку, відкриває її та, ймовірно, дістає гроші, які знаходяться всередині. Деякий час метушиться, наче переміщає кошти і залишає кошти в шафі, зачиняє дверцята шафи та відходить.

Під час проведення НСРД з 20:14 до 20:16 в робочому кабінеті судді ОСОБА2 № 1502, що розташований в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 2А, зафіксовано, як ОСОБА2 підходить до шафи, що розміщена біля входу в кабінет, одягає куртку та бере сумку, у якій перевіряє наявність предмета, схожого на гроші, після цього закриває сумку, вимикає світло та виходить із кабінету.

29 листопада 2023 року зафіксовано зустріч та розмову в робочому кабінеті ОСОБА2 із суддею ОСОБА3, під час якої ОСОБА2 передав ОСОБА3 грошові кошти в конверті з рекламою «Інтернету». Зафіксовано зустріч та розмову в робочому кабінеті судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА4, під час якої ОСОБА2 передав ОСОБА4 грошові кошти в пакованні з-під кави.

Зазначене підтверджується відповідними розмовами, які зафіксовані у протоколі НСРД від 30 листопада 2023 року.

4. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1, проведений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2865т від 3 листопада 2023 року.

У протоколі зафіксовано спілкування 27 листопада 2023 року судді ОСОБА1 із громадянкою ОСОБА6, під час якої ОСОБА1 запевняє, що апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Константа» буде задоволено в повному обсязі відповідно до попередньої домовленості – передання коштів у розмірі 35 000 доларів США – 5000 доларів США частка ОСОБА1, інші 30 000 доларів США – колегії суддів. 28 листопада 2023 року ОСОБА6 передає ОСОБА1 обумовлену суму коштів (ОСОБА6 сіла в машину до ОСОБА1 та розмовляли. Після цього ОСОБА6 дістала з пакета гроші, загалом 4 пачки, зав’язані канцелярською гумою, та передала їх ОСОБА1).

5. Передання ОСОБА6 судді ОСОБА1 обумовленої суми – 35 000 доларів США – також підтверджується змістом протоколу за результатами проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1. НСРД проводилась на підставі постанови прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора Кохно В.О. від 27 листопада 2023 року № 28/3-2957т.

6. Протокол за результатами НСРД – аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА1 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Шкодіна Я.В. № 2865т від 3 листопада 2023 року.

У зазначеному протоколі зафіксовано, як ОСОБА1 після одержання коштів від особи, яка діє в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі № 757/27289/23-к, прийшов у свій службовий кабінет та переклав частину коштів у подарункове паковання для алкогольного напою, попередньо виклавши частину грошей собі, помістив коробку в подарункове паковання у свою сумку та вийшов із нею з кабінету.

7. Вказані вище події позапроцесуального спілкування суддів Київського апеляційного суду ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 щодо справи № 757/27289/23-к підтверджуються також протоколом огляду від 22 лютого 2024 року, відповідно до якого проведено огляд матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовано результати проведення НСРД (нетаємно / розсекречено) стосовно суддів ОСОБА1, ОСОБА2.

Частиною першою статті 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18) дійшла висновків щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД під час дисциплінарного провадження, пославшись, у тому числі, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).

Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (відповідно, стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).

Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18).

Установлено, що НАБУ та САП надали дозволи на використання і розголошення документів (відомостей) досудового розслідування кримінального провадження в межах дисциплінарного провадження відповідно до статті 222 КПК України.

Документами, які підтверджують законність проведення вказаних вище НСРД, є відповідні ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД, з якими ознайомлені безпосередньо судді Київського апеляційного суду ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, як і з розсекреченими ухвалами слідчих суддів, на підставі яких проведені такі дії.

Підстави стверджувати, що вказані докази, які використано в дисциплінарному провадженні, отримані в незаконний спосіб, відсутні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною позицією оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд. Стаття 6 Конвенції водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року).

Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Отже, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає (mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року, серія A № 140, сторінка 29, пункт 46).

Водночас у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини надавалась оцінка тому, у який спосіб було отримано та представлено докази.

Ураховуючи зазначене, необхідно констатувати, що в цій дисциплінарній справі спосіб отримання і представлення доказів є справедливим у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, у зв’язку із чим докази, про які зазначено в цьому рішенні, можуть бути покладені в основу доказової бази цього дисциплінарного провадження.

З огляду на викладене зафіксоване позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА1 із громадянкою ОСОБА6 щодо справи № 757/27289/23-к стосовно гарантування задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за винагороду. Зафіксоване позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА1 із суддею ОСОБА2 (на розгляді, у якого перебувала справа) та узгодження суддею ОСОБА2 позиції із суддями ОСОБА3, ОСОБА4 (суддями колегії) щодо ухвалення відповідного рішення. Зафіксована розмова судді ОСОБА3 із суддею ОСОБА2, які обговорювали розмір неправомірної вигоди. Зафіксована розмову судді ОСОБА2 із суддею ОСОБА4, під час якої ОСОБА2 розповідає ОСОБА4, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та просили скасувати арешт.

На переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зазначена поведінка суддів вказує, що судді Київського апеляційного суду Дзюбін В.В., Паленик І.Г., Глиняний В.П., Слива Ю.М. не дотримали норм, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів; незалежності; невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

Така поведінка суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М., на думку дисциплінарного органу, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості і, з точки зору розсудливого спостерігача, викликає сумнів у справедливому та об’єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки створює уявлення про можливість впливу третіх осіб чи суддів на розгляд справи.

Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголосила: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».

У пункті 9 Висновку № 3 (2002) КРЄС констатує, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. У державі, яка керується верховенством права, громадськість має очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Крім того, події, які є предметом розгляду, набули значного суспільного резонансу та розголосу, викликали у громадськості негативну оцінку дій суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

Вказані обставини, безумовно, негативно впливають на авторитет не лише суддів суду, у якому вони працюють, а й судової системи загалом.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка суддів Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Європейська Комісія «За демократію через право» (далі – Венеційська комісія) у Консультативному висновку для Конституційного Суду Республіки Молдова щодо кримінальної відповідальності суддів № 880/2017 СОГ-АО (2017) 002, ухваленому Венеційською комісією на 110-му пленарному засіданні (Венеція, 10–11 березня 2017 року), зазначила, що на відміну від кримінальної відповідальності дисциплінарна відповідальність має інші складові і застосовує різні стандарти доказування. Однак слід зазначити, що кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними. Дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком. Крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість установити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності. Якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді. Проте кримінальне провадження не враховує конкретний дисциплінарний аспект неправомірної поведінки, а лише вину у вчиненні злочину (пункти 18, 53 Висновку).

Слід зазначити, що дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливо притягнути особу за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), наявність складу кримінального правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд. Дисциплінарне провадження не може підміняти кримінальне провадження.

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Отже, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Згідно із частиною дев’ятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя придоходить висновку, що у поведінці суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Із характеристики судді Дзюбіна В.В. вбачається, що за час роботи в Київському апеляційному суді Дзюбін В.В. зарекомендував себе як висококваліфікований юрист та досвідчений суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Дзюбін В.В. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Із березня 2022 року суддя Дзюбін В.В. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України понад мільйон гривень, а саме 1 071 223, 84 гривні. З 1 січня 2024 року по дату складення характеристики не встановлена присутність на робочому місці судді Дзюбіна В.В. протягом робочого часу, встановленого в Київському апеляційному суді згідно з Правилами внутрішнього трудового та службового розпорядку Київського апеляційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року № 18. Будь-яка інформація та документи, що є підставою для проставляння в документах з обліку робочого часу судді Дзюбіна В.В. позначки про відпрацьовані робочі дні протягом зазначеного періоду, не надходили та у розпорядженні суду не перебувають. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Дзюбін В.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Згідно із характеристикою судді Паленика І.Г. за час роботи в Київському апеляційному суді Паленик І.Г. зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і дисциплінований суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. За особистими якостями доброзичливий, людиноцентричний, вимогливий до себе та інших. До виконання професійних обов’язків ставиться сумлінно та відповідально. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Паленик І.Г. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Із березня 2022 року суддя Паленик І.Г. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України понад мільйон гривень, а саме 1 201 362, 54 гривні. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Дзюбін В.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Згідно із характеристикою судді Глиняного В.П. за час роботи в Київському апеляційному суді Глиняний В.П. зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і дисциплінований суддя, який володіє високим рівнем професійними знаннями. За особистими якостями доброзичливий, людиноцентричний, вимогливий до себе та інших. До виконання своїх професійних обов’язків ставиться сумлінно та відповідально. Велику увагу приділяє підвищенню рівня професійних знань і ділової кваліфікації. Зокрема, з метою підтримання рівня кваліфікації Глиняний В.П. систематично бере участь у заходах, що проводить Національна школа суддів України. У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Глиняний В.П. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Із березня 2022 року суддя Глиняний В.П. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України понад мільйон гривень, а саме 1 224 191, 95 гривні. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Глиняний В.П. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Відповідно до характеристики судді Сливи Ю.М. за час роботи в Київському апеляційному суді Слива Ю.М. зарекомендував себе як висококваліфікований юрист, досвідченим і працьовитим суддя, який володіє високим рівнем професійних знань. За особистими якостями доброзичливий, людиноцентричний, вимогливий до себе та інших. До виконання своїх професійних обов’язків ставиться сумлінно та відповідально. Велику увагу він приділяє підвищенню рівня професійних знань і ділової кваліфікації, з метою підтримання рівня кваліфікації систематично бере участь у заходах, що проводяться Національною школою суддів України. У 2020 році Слива Ю.М. здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність».

У зв’язку зі збройною агресією російської армії проти суверенної, незалежної України суддя Слива Ю.М. долучився до важливої соціальної ініціативи та перераховував частину своєї суддівської винагороди на підтримку української армії. Із березня 2022 року суддя Слива Ю.М. перерахував на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України, на підтримку Збройних Сил України майже мільйон гривень, а саме 996 311, 42 гривні. Протягом періоду роботи в Київському апеляційному суді суддя Слива Ю.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Отже, ураховуючи характер допущеного суддями Дзюбіним В.В., Палеником І.Г., Глиняним В.П., Сливою Ю.М. дисциплінарного проступку, який є істотним, його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому, а також особи суддів, зокрема їхні позитивні характеристики, ступінь їхньої вини, відсутність у них дисциплінарних стягнень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до суддів дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посад є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на наведені обставини та правові норми Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В.В., Паленика І.Г., Глиняного В.П., Сливи Ю.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення суддів з посад.

На підставі викладеного, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, пунктом 23⁷ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Київського апеляційного суду Дзюбіна В’ячеслава Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади;

притягнути суддю Київського апеляційного суду Паленика Ігоря Григоровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади;

притягнути суддю Київського апеляційного суду Глиняного Віктора Петровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади;

притягнути суддю Київського апеляційного суду Сливу Юрія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя