X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
18.11.2020
3166/1дп/15-20
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, поданої через керівника Біжка Сергія Віталійовича, стосовно судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 23 вересня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури, подана через керівника Біжка С.В., від 18 вересня 2020 року (єдиний унікальний номер 670/1/13-20) на дії судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 23 вересня 2020 року вказана дисциплінарна скарга передана члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.

Врахувавши витребувані копії матеріалів справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20, пояснення судді Стрельникова О.О., заслухавши доповідача у дисциплінарному провадженні, під час попередньої перевірки Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Перша Дисциплінарна палата) встановила таке.

3 липня 2020 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі – Управління стратегічних розслідувань) надійшли матеріали про вчинення ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), які згідно з протоколами автоматизованого розподілу судових справ між суддями передано судді Стрельникову О.О. (судові справи № № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20).

15 липня 2020 року постановою судді Стрельникова О.О. справу № 192/1014/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

16 липня 2020 року постановою судді Стрельникова О.О. справу № 192/1010/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

21 липня 2020 року постановою судді Стрельникова О.О. справу № 192/1018/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА4 закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

22 липня 2020 року постановою судді Стрельникова О.О. справу № 192/1016/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА3 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Однією з підстав для закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 стала відсутність у надісланих Управлінням стратегічних розслідувань до суду матеріалах обґрунтованих висновків Національного агенства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) про виявлення ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП,

У постановах від 15, 16, 21, 22 липня 2020 року про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 зазначено, що законодавством України контроль щодо поданих суб’єктами декларування декларацій закріплено за НАЗК (стаття 48 Закону України «Про запобігання корупції», пункти 2-5 розділу ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 15 квітня 2020 року № 144/20), а відповідно до Закону України «Про національну поліцію» у органів національної поліції таких повноважень немає. Таким чином, Управління стратегічних розслідувань у випадку встановлення факту несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування вправі скласти протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, виключно після отримання письмового повідомлення із НАЗК.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Стрельников О.О. виніс незаконні постанови про закриття справ № 192/1010/20, 192/1014/20, 192/1016/20, 192/1018/20 у зв’язку з відсутністю складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, оскільки:

невірно встановив, що для складання органами внутрішніх справ, зокрема Управлінням стратегічних розслідувань, протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, необхідно отримання обґрунтованого висновку НАЗК;

не зазначив мотиви відхилення аргументів сторони обвинувачення про відсутність необхідності звернення органами внутрішніх справ до НАЗК за таким висновком.

Автор дисциплінарної скарги просить притягнути суддю Стрельникова О.О. до дисциплінарної відповідальності, оскільки вважає, що такі судді свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Стрельникова О.О. Перша Дисциплінарна палата виходить із такого.

Статтею 255 КУпАП встановлено перелік суб’єктів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-6 КУпАП: органи внутрішніх справ (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), органи Служби безпеки України, НАЗК (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), прокурори.

Так, НАЗК наділено повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, виключно стосовно службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Перелік таких осіб наведено у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, що діяла до визнання вказаної норми неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020) у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» таким уповноваженим суб’єктом визначено органи Національної поліції.

З огляду на наведене єдиною підставою складання НАЗК обґрунтованого висновку та направлення його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції є виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення в осіб, стосовно яких у НАЗК відсутні повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення органами внутрішніх справ адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, обов’язкове звернення до НАЗК за обґрунтованим висновком законом не передбачено. Аналогічний висновок міститься у листі НАЗК Голові Національної поліції України від 6 лютого 2019 року № 44-01/8418/19.

У постановах від 15, 16, 21, 22 липня 2020 року про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20, що підтверджує суддя Стрельников О.О. у поясненнях, зазначено, що функцію контролю щодо поданих суб’єктами декларування декларацій статтею 48 Закону України «Про запобігання корупції» покладено на НАЗК, а до повноважень органів внутрішніх справ перевірка несвоєчасності подання декларацій не належить.

Разом із тим, слід зауважити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень.

Вжиття заходів для виявлення адміністративних правопорушень передбачає, в тому числі, збирання органами внутрішніх справи у процесуально передбаченому порядку будь-яких фактичних даних – доказів, які б могли вказувати про таке.

Частиною другою статті 251 КУпАП обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу – стосовно адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, – на органи внутрішніх справ.

Закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» дискреційні повноваження поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за поданими суб’єктами декларування деклараціями, не свідчать про відсутність повноважень в органів внутрішніх справ на виявлення адміністративних правопорушень, пов’язаних із поданням суб’єктами декларування декларацій.

Відповідно до статті 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є вирішення її в точній відповідності з законом.

Суддею Стрельниковим О.О. у постановах від 15, 16, 21, 22 липня 2020 року про закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 встановлено необхідність органів внутрішніх справ у разі виявлення ними адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, звернутися до НАЗК за обґрунтованим висновком. Водночас вказане не узгоджується із положеннями статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими такий висновок складається виключно у разі виявлення такого правопорушення стосовно певного кола осіб самим НАЗК та відсутності у нього повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно цих осіб.

Крім того однією з підстав закриття справ № 192/1010/20, № 192/1014/20, № 192/1016/20, № 192/1018/20 стала відсутність у протоколах про адміністративні правопорушення посилань на характер дій осіб, стосовно яких складені ці протоколи, – умисний чи неумисний.

Положеннями статті 256 КУпАП, якими передбачено вимоги до змісту протоколу про адміністративні правопорушення, відсутні положення щодо необхідності уповноваженими особами встановлення в протоколах про адміністративні правопорушення форми вини осіб, стосовно яких складені ці протоколи.

21 липня 2019 року прокурором Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Кривцун М.О. у справах № 192/1010/20, № 192/1018/20 подано клопотання про визнання доказів у справах допустимими. У клопотаннях зазначено, що законодавством України передбачено право органів Національної поліції як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, та збирання доказів їх вчинення (статті 251, 255 КУпАП, стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»), а також наведено перелік судових рішень, у яких висловлена аналогічна позиція (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі 815/5299/17, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року та постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 816/2042/18).

Європейський суд з прав людини у параграфі 89 рішення у справі «Салов проти України» продублював (п. 30 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland») правову позицію щодо критеріїв мотивованості судового рішення та зазначив, що рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Зважаючи на контраверсійність висловлених у клопотанні прокурора доводів та позиції судді Стрельникова О.О. аргументи сторони обвинувачення щодо розуміння положень КУпАП, законів України «Про запобігання корупції», «Про Національну поліцію» мали б бути висвітлені в судових рішеннях та їм надана відповідна оцінка судом з наведенням аргументів їх прийняття чи відхилення.

З урахуванням встановлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відомості, викладені у дисциплінарній скарзі Дніпропетровської обласної прокуратури, поданої через керівника Біжка С.В., можуть свідчити про наявність у діях судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова О.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

З огляду на викладене та керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                       О.В. Маловацький

 

 

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                       Н.С. Краснощокова

 

 

                                                                                               Т.С. Розваляєва

 

 

                                                                                              С.Б. Шелест