Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Буртник Христини Василівни щодо судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького Сергія Олександровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 травня 2024 року (вх. № Б-12/29/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. на неналежну поведінку судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О.
Як зазначає в дисциплінарній скарзі Буртник Х.В., рішенням Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2024 року № 472/0/15-24 суддю Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 квітня 2024 року № 1024/0/15-24 продовжено до 5 червня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Автор дисциплінарної скарги посилається на обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання прокурора про відсторонення судді Висоцького С.О. від здійснення правосуддя, а саме: неодноразове позапроцесуальне спілкування з особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності у справах № 497/54/24, № 497/133/24; фабрикування пояснень від імені цієї особи у вказаних справах з метою їх вирішення на користь цієї особи та отримання за це неправомірної вигоди; введення в оману особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, щодо можливості впливу на інших суддів Болградського районного суду Одеської області з метою отримання особистої вигоди.
Буртник Х.В. вказує, що у такий спосіб суддя Висоцький С.О. використав надані йому Конституцією України повноваження зі здійснення судочинства, свій статус і знайомства з іншими суддями. Такі дії завдали шкоди авторитету правосуддя, оскільки допускаючи позапроцесуальне спілкування з учасниками судових справ з метою отримання особистої вигоди, суддя Висоцький С.О. продемонстрував готовність ухвалювати незаконні рішення. Крім того, такі дії судді ставлять під сумнів неупередженість та незалежність судової влади, непідкупність інших суддів, оскільки у стороннього спостерігача створюється враження про перебування під впливом судді Висоцького С.О. інших суддів, які готові ухвалювати незаконні рішення в разі досягнення з ним домовленості щодо отримання неправомірної вигоди.
Буртник Х.В. також наголосила, що вказані обставини були висвітлені в засобах масової інформації, що не надає авторитету правосуддю.
На підставі зазначених обставин Буртник Х.В. просила притягнути суддю Висоцького С.О. до дисциплінарної відповідальності.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала роботу.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 травня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. провів попередню перевірку дисциплінарної скарги та за її результатами склав висновок від 6 червня 2024 року із пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 липня 2024 року № 2018/3дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Висоцького С.О., скаржника Буртник Х.В. про дату та час розгляду дисциплінарної справи, надіславши письмові запрошення для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, що містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднивши відповідні запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
18 вересня 2024 року на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Висоцький С.О. не прибув, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Скаржник Буртник Х.В. взяла участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відклала розгляд дисциплінарної справи щодо судді Висоцького С.О. на 2 жовтня 2024 року.
2 жовтня 2024 року на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Висоцький С.О. не прибув, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Крім того, представник судді Висоцького С.О. – адвокат Байдерін О.А. надіслав до Вищої ради правосуддя клопотання про виклик і допит свідка – адвоката ОСОБА5.
Скаржник Буртник Х.В. взяла участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.
У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Висоцького С.О. розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2024 року.
У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибули суддя Висоцький С.О., його представники – адвокати Байдерін О.А., Стоянов М.М., Дімов Д.П. Скаржник Буртник Х.В. у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибула, причину неявки не повідомила.
Суддя Висоцький С.О. заявив клопотання про часткове нетраслювання засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в частині надання ним пояснень, допиту свідка (у разі задоволення такого клопотання), а також під час дослідження доказів, зокрема матеріалів досудового розслідування, оскільки це може зашкодити судовому розгляду справи. Представники судді Висоцького С.О. підтримали вказане клопотання.
Адвокат Стоянов М.М. зазначив, що 25 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо судді Висоцького С.О. Станом на сьогодні триває підготовче судове засідання, на якому суд ще не розглянув клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта, тому повне транслювання засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя призведе до розголошення відомостей досудового розслідування.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила судді Висоцькому С.О. в задоволенні зазначеного клопотання.
Адвокат Байдерін О.А. заявив відводи членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., Плахтій І.Б., Лук’янову Д.В., Попіковій О.В. та залученому з Першої Дисциплінарної палати члену Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., які підтримали суддя Висоцький С.О. та інші його захисники. У задоволенні цих відводів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила.
Адвокат Байдерін О.А. також заявив клопотання про допит у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя свідка адвоката ОСОБА5.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні цього клопотання.
Адвокат Байдерін О.А. заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо судді ОСОБА4, які до Вищої ради правосуддя надіслав орган досудового розслідування. Крім того, просив надати їм додатковий час для направлення до Вищої ради правосуддя матеріалів, які було зібрано стороною захисту.
На запитання члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. про отримання листа Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2024 року, яким надано доступ за відповідним посиланням до всіх матеріалів дисциплінарної справи, зокрема, матеріалів кримінального провадження в шести томах, які до Вищої ради правосуддя надіслано органом досудового розслідування та прокуратурою, адвокат Байдерін О.А. повідомив, що лист отримав, але за зазначеним посиланням не переходив, оскільки не знав, від кого цей лист (вважав його сумнівним), тому з матеріалами справи не ознайомився.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання адвоката Байдеріна О.А. та відклала розгляд дисциплінарної справи на 30 жовтня 2024 року.
Після завершення засідання адвокату Байдеріну О.А. було надано всі матеріали кримінального провадження щодо судді ОСОБА4, які до Вищої ради правосуддя надіслано органом досудового розслідування та прокуратурою.
Листом від 29 жовтня 2024 року представником судді Висоцького С.О. – адвокатом Стояновим М.М. надано членам Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя посилання (дистанційний доступ) на ознайомлення з додатковими документами (розміщені у хмарному сховищі), які було зібрано стороною захисту у межах кримінального провадження щодо судді ОСОБА4.
У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 30 жовтня 2024 року взяв участь представник судді Висоцького С.О. – адвокат Байдерін О.А. Адвокат Стоянов М.М. взяв участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Суддя Висоцький С.О. та скаржник Буртник Х.В. у засідання не з’явились.
Суддя Висоцький С.О. 30 жовтня 2024 року надіслав до Вищої ради правосуддя клопотання про зупинення або відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з його перебуванням з 28 жовтня до 9 листопада 2024 року в навчальній відпустці для проходження педагогічної практики аспіранта другого курсу заочної форми навчання відділу аспірантури і докторантури Одеського державного університету внутрішніх справ. Крім того, суддя Висоцький С.О. надіслав додаткові письмові пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. та у проєкті висновку члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від 4 вересня 2024 року.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила судді Висоцькому С.О. у задоволенні цього клопотання, оскільки дисциплінарна справа призначалась до розгляду неодноразово, суддя надіслав додаткові письмові пояснення. Крім того, у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя інтереси судді представляють адвокати – Байдерін О.А. та Стоянов М.М.
Відповідно до пункту 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Крім того, від адвоката Байдеріна О.А. надійшло клопотання про повернення матеріалів дисциплінарного провадження разом із проєктом висновку на доопрацювання доповідачу – члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., оскільки, як стверджує адвокат, цей проєкт висновку неповний, необґрунтований, містить суттєві недоліки, а запропоноване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є непропорційним обставинам, на які доповідач посилається у проєкті висновку.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила адвокату Байдеріну О.А. в задоволенні цього клопотання.
30 жовтня 2024 року до Вищої ради правосуддя також надійшло клопотання адвоката Байдеріна О.А. про виклик і допит свідків: секретаря судового засідання судді Висоцького С.О. – Войтової С.І., а також ОСОБА3, у задоволенні якого Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила.
30 жовтня 2024 року від адвоката Байдеріна О.А. надійшла заява із проханням провести дослідження відеозаписів спілкування між ОСОБА3 та ОСОБА4, яке відбулось 18 та 23 січня 2024 року, а також відеозаписів спілкування між ОСОБА3 та ОСОБА5 24 та 25 січня 2024 року.
Заяву адвокат Байдерін О.А. обґрунтував тим, що текстові версії протоколів НСРД, які до Вищої ради правосуддя надав орган досудового розслідування, не відповідають аудіо-, відеозаписам відповідного спілкування. Адвокат Байдерін О.А. стверджує, що у протоколах НСРД видалено частину розмов. Протоколи НСРД та аудіо-, відеозаписи розмов суттєво відрізняються. Просив також не здійснювати трансляцію відповідної частини засідання дисциплінарного органу з метою нерозголошення відомостей, які досліджуватиме суд під час розгляду кримінального провадження.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя відмовлено у задоволенні цієї заяви.
Дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді Висоцького С.О., суддів Болградського районного суду Одеської області Кравцової А.В. та Раци В.А., копії протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), допиту свідків, а також інші матеріали в сукупності, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., представника судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О.– адвоката Байдеріна О.А., із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Висоцький Сергій Олександрович Указом Президента України від 2 квітня 2021 року № 136/2021 призначений на посаду судді Болградського районного суду Одеської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2024 року № 472/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. задоволено частково. Тимчасово, до 9 квітня 2024 року, відсторонено суддю Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 757 000 гривень.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 квітня 2024 року № 1024/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. задоволено. Продовжено до 5 червня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2024 року змінено підозрюваному ОСОБА4 запобіжний захід у вигляді застави та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 12 червня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2024 року продовжено ОСОБА4 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 12 серпня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
25 червня 2024 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надіслав до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 11 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Наразі розгляд справи триває.
На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. до Вищої ради правосуддя із Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшли копії окремих матеріалів кримінального провадження № ____ стосовно ОСОБА4. Детектив Національного антикорупційного бюро України та прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальник управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надали дозвіл на розголошення відомостей про перебіг досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Установлено, що детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводили досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють нагляд за ним у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № ____ від 11 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 КК України.
9 лютого 2024 року судді ОСОБА4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 КК України.
Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, а в подальшому – продовження строку відсторонення, Вища рада правосуддя ухвалюючи рішення, здійснила перевірку повідомлення про підозру в частині обґрунтованості підозри, тобто перевірила, зокрема, обґрунтованість доводів скаржника.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено таке.
Працівниками Національної поліції України 19 грудня 2023 року та 20 грудня 2023 року стосовно ОСОБА3 складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 1645 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), і вилучили тютюнові вироби.
Протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА3 надіслані до Болградського районного суду Одеської області та розподілені суддям цього суду Кравцовій А.В. (справа № 497/54/24) та Раці В.А. (справа № 497/133/24).
10 січня 2024 року ОСОБА3 випадково зустрівся із суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА4, з яким був знайомий та тривалий час перебував у добрих стосунках. Під час розмови ОСОБА3 повідомив судді ОСОБА4 про складення щодо нього двох протоколів про адміністративне правопорушення, один з яких перебуває на розгляді судді Кравцової А.В., а інший ще не надійшов до Болградського районного суду Одеської області.
У судді ОСОБА4 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА3 шляхом обману, а саме введення його в оману щодо наміру вплинути за надання неправомірної вигоди на ухвалення суддями Болградського районного суду Одеської області за результатами розгляду зазначених вище протоколів про адміністративні правопорушення рішення в інтересах правопорушника.
Суддя ОСОБА4, якому було відомо про високі морально-ділові якості судді Болградського районного суду Одеської області Кравцової А.В., у провадженні якої перебувала справа № 497/54/24 про вчинення ОСОБА3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1645 КУпАП, а саме про відсутність у судді Кравцової А.В. схильності до будь-яких корупційних проявів, не мав реального наміру чинити на неї вплив, сподівався в разі ухвалення позитивного для ОСОБА3 рішення видати це за результат свого впливу та отримати від ОСОБА3 грошові кошти.
З’ясувавши в ОСОБА3 вартість вилучених 19 грудня 2023 року тютюнових виробів, що становила орієнтовно 3000 доларів США, ОСОБА4 запропонував ОСОБА3 за половину вартості вилученого товару, тобто за 1500 доларів США, допомогти у вирішенні питання про закриття суддею Кравцовою А.В. провадження у справі № 497/54/24.
Суддя ОСОБА4, який мав досвід розгляду справ про адміністративні правопорушення, знав судову практику з розгляду справ відповідної категорії та передбачав високу ймовірність закриття провадження у справі стосовно ОСОБА3 в законний спосіб, повідомив йому, що підготує письмові пояснення, які ОСОБА3 має надати судді Кравцовій А.В. у судовому засіданні під час розгляду справи № 497/54/24.
12 січня 2024 року ОСОБА4 підготував та з особистої поштової скриньки надіслав на особисту поштову скриньку ОСОБА3 письмові пояснення для судді Кравцової А.В. по суті адміністративного правопорушення у справі № 497/54/24, проінструктувавши ОСОБА3, що такі пояснення необхідно подати особисто судді під час розгляду справи.
Суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова А.В. 23 січня 2024 року винесла постанову про закриття провадження у справі № 497/54/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3.
Того самого дня ОСОБА3, перебуваючи біля будівлі Болградського районного суду Одеської області, зустрів суддю ОСОБА4, який під час розмови натякнув, що закриття провадження у справі суддею Кравцовою А.В. є його заслугою.
Суддя ОСОБА4 також повідомив ОСОБА3, що допоможе вирішити питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 20 грудня 2023 року, згідно з яким вартість вилученого у правопорушника майна становила близько 6000 доларів США та який мав надійти на розгляд до Болградського районного суду Одеської області.
У межах раніше досягнутої домовленості ОСОБА3 повідомив ОСОБА4 про те, що 24 січня 2024 року його викликає суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. для розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення.
Суддя ОСОБА4 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА3, продовжуючи вчиняти протиправні дії, почав підбурювати його до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА7 за ухвалення рішення в інтересах ОСОБА3 та судді ОСОБА6 – за нібито ухвалене нею раніше рішення в інтересах ОСОБА3. Зокрема, суддя ОСОБА4 повідомив ОСОБА3, що судді ОСОБА6 він нічого не обіцяв, а лише довів до її відома, що ОСОБА3 «людина вдячна», а судді ОСОБА7 необхідно «назвати конкретну цифру». Після цього ОСОБА4 повідомив ОСОБА3, що він має самостійно визначити розмір неправомірної вигоди, яку готовий надати за ухвалення позитивних рішень в обох справах, виходячи з обсягів та вартості вилучених у нього тютюнових виробів. Повідомлення про готовність надати неправомірну вигоду та її суму ОСОБА3 мав надіслати ОСОБА4 в месенджері ввечері.
Ураховуючи, що згідно з попередньою домовленістю сума неправомірної вигоди мала становити орієнтовно половину вартості вилученого працівниками поліції товару, ОСОБА3 порахував вартість вилучених у нього працівниками поліції тютюнових виробів: за протоколом від 19 грудня 2023 року – 3000 доларів США, за протоколом від 20 грудня 2023 року – 6200 доларів США, та в месенджері повідомив судді ОСОБА4 про готовність передати загалом 4000 доларів США за ухвалення рішень на його користь суддями Болградського районного суду Одеської області ОСОБА6 та ОСОБА7.
Прочитавши повідомлення, суддя ОСОБА4 вирішив завуалювати неправомірну вигоду під адвокатський гонорар та написав ОСОБА3, що передасть зазначену інформацію адвокату, нібито про суму гонорару адвоката. Згодом ОСОБА4, намагаючись уникнути відповідальності за вчинене, видалив свої повідомлення в переписці з ОСОБА3.
Після цього ОСОБА4 вирішив залучити до вчинення кримінального правопорушення адвоката ОСОБА5, з яким був знайомий раніше і підтримував дружні стосунки. Зокрема, ОСОБА4 попросив ОСОБА5 отримати від ОСОБА3 грошові кошти, однак не доводив до відома ОСОБА5 відомостей про отримання таких коштів у злочинний спосіб.
24 січня 2024 року до початку судового засідання у справі № 497/133/24 про адміністративне правопорушення ОСОБА4 зустрів ОСОБА3 на вході до приміщення суду біля поста охорони та повідомив, що з усіх питань щодо їхніх домовленостей ОСОБА3 має контактувати з Ігорем Петровичем. Як згодом з’ясував ОСОБА3, Ігорем Петровичем ОСОБА4 назвав адвоката ОСОБА5.
За результатами розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. 24 січня 2024 року виніс постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА3.
25 січня 2024 року під час зустрічі з адвокатом ОСОБА5 у сквері, розташованому поблизу вулиці Училищної в місті Болграді Одеської області, ОСОБА3, якого суддя ОСОБА4 підбурив до надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА6 та ОСОБА7 за ухвалення судових рішень про закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення та ввів в оману щодо фактичних намірів не передавати їм ці кошти, передав ОСОБА5 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США для передання їх судді ОСОБА4.
29 січня 2024 року ОСОБА5, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА4 у приміщенні Болградського районного суду Одеської області, передав йому отримані від ОСОБА3 грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 січня 2024 року становило 151 124,40 гривні.
Отже, як встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА4 своїми умисними активними діями шляхом умовляння схилив ОСОБА3 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА6 та ОСОБА7, тобто службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення ними дій на його користь, а саме закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА3 та повернення йому працівниками поліції вилучених тютюнових виробів.
Із копії протоколу НСРД про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 26 січня 2024 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від____ у межах кримінального провадження № ____, ___ о ____ зафіксовано розмову між суддею ОСОБА4 та ОСОБА3 такого змісту (викладено мовою оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ):
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 5.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Із копії протоколу НСРД про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 26 січня 2024 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від _______ у межах кримінального провадження № ____, убачається, що ___ о ____ зафіксовано розмову між ОСОБА3 (для стенограми використовувалась літера __) та адвокатом ОСОБА5 (для стенограми використовувалась літера __) такого змісту (викладено мовою оригіналу):
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 5.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Зазначені дії судді ОСОБА4, як установлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 11 січня 2024 року, свідчать про допущення ним поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Оцінюючи дії судді Висоцького С.О. під час розгляду дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи НСРД, протоколи огляду (планшета), допиту свідків, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує правові позиції Вищої ради правосуддя, висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), згідно з якими: матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від кримінального провадження.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не досліджує питання наявності або відсутності вини Висоцького С.О. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону України, який забороняє двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61 Конституції України). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішення в межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення для суду під час розгляду кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24), у яких Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.
Такого висновку дійшла і Європейська комісія «За демократію через право», яка 13 березня 2017 року на 110-ій пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого «кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».
Це засвідчує, що факти, які встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, зокрема у випадку, коли у кримінальному провадженні недостатньо доказів для доведення вини.
Доповідач – Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. запропоновав суддям Болградського районного суду Одеської області Кравцовій А.В. та Раці В.А. надати пояснення щодо встановлених під час досудового розслідування обставин.
У поясненнях суддя Раца В.А. зазначив, що під час розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА3 суддя ОСОБА4 не звертався до нього особисто або через посередників з будь-яких питань щодо розгляду вказаної справи, жодних питань щодо справи вони не обговорювали, будь-якого впливу з будь-якої сторони на нього не здійснювалось.
У поясненнях суддя Кравцова А.В. вказала, що під час розгляду справи № 497/54/24 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА3 ніхто із суддів Болградського районного суду Одеської області до неї не звертався. Суддя ОСОБА4 щодо вказаної справи з нею не розмовляв до ухвалення остаточного рішення у справі – постанови від 25 січня 2024 року.
Як зазначила суддя Кравцова А.В., суддя Висоцький С.О. недавно працює в Болградському районному суді Одеської області, дотримується традиційних правил поведінки і спілкування, жодних порушень суддівської етики з його боку не було помічено.
За словами судді Кравцової А.В. про кримінальне провадження стосовно судді ОСОБА4 вона дізналася після ознайомлення з ухвалою слідчого судді перед допитом у день обшуку у приміщенні Болградського районного суду Одеської області, надала відповідні пояснення слідчим та добровільно надала для огляду свій мобільний телефон, який не містив ані дзвінків, ані переписки між нею та суддею ОСОБА4.
У письмових поясненнях, наданих на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., суддя Висоцький С.О. просив врахувати, що з моменту, коли він дізнався про досудове розслідування у кримінальному провадженні, обстоював позицію стосовно власної невинуватості у вчиненні дій, які йому інкримінуються, та які, на його думку, є абсолютно провокативними діями з боку ОСОБА3, який будучи залежним та підконтрольним працівникам Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України, вчиняв дії виключно з метою спотворення обставин кримінального правопорушення, підбурення його до вчинення протизаконних дій з метою створення в стороннього спостерігача негативного враження щодо судді й судової влади загалом.
Крім того, як зазначив суддя Висоцький С.О., він не заперечував щодо відсторонення його від посади з метою надання можливості слідству належним чином розібратись у справі. Довіра до судової влади, як наголосив суддя, це основне, що має бути у громадськості й, відповідно, поведінка судді має відповідати високим стандартам доброчесності. Водночас, на жаль, окремі громадяни та працівники правоохоронних органів з метою задоволення власних потреб та бажань вчиняють дії, щоб спровокувати суддю на вчинення недоброчесних дій для подальшого фіксування та оформлення кримінальної справи або з метою подання викривленої неправдивої інформації про суддю та судову владу загалом.
Суддя Висоцький С.О. казав, що судові справи № 497/54/24, № 497/133/24 – справи про адміністративні правопорушення, відкриті на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, які складені поліцейськими 19 та 20 грудня 2023 року стосовно ОСОБА3 за частиною першою статті 1645 КУпАП (транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців таких товарів).
За твердженнями суді Висоцького С.О., справа № 497/54/24 перебувала у провадженні судді Кравцової А.В., а справа № 497/133/24 у провадженні судді Раци В.А., тому він не мав до них жодного відношення.
Суддя також просив урахувати, що до цього стосовно ОСОБА3 тричі складалися протоколи про адміністративне правопорушення з аналогічних підстав, але всі справи суди закрили за відсутності в діях ОСОБА3 складу адміністративних правопорушень. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА3 достеменно було відомо про те, що перевезення тютюнових виробів без марок акцизного податку для власного споживання не становить складу адміністративного правопорушення.
При цьому, як звернув увагу суддя Висоцький С.О., ОСОБА3 сам ініціював зустрічі з ним та просив допомоги в закритті провадження у справі № 497/54/24, повідомляючи, що тютюнові вироби придбав для себе, друзів та для передання військовослужбовцям Збройних Сил України на передову як благодійної допомоги.
Суддя Висоцький С.О. стверджує, що повідомляв ОСОБА3, що такі дії не містять складу адміністративного правопорушення, судді розглядають справи виключно в межах закону, а юридичну допомогу може надати адвокат, проте, як наголосив суддя, ОСОБА3 продовжував наполягати на допомозі, мотивуючи тим, що тютюнові вироби можуть конфіскувати, а він є звичайною людиною із села, працює за наймом, заробляє небагато й не може дозволили собі оплатити послуги адвоката.
Увійшовши в його становище, як зазначив суддя Висоцький С.О., та намагаючись допомогти «по-людськи», без будь-яких вимог та натяків, він пообіцяв допомогти в написанні письмових пояснень у справі № 497/54/24, що згодом і зробив. У поясненнях були зазначені лише повідомлені ОСОБА3 обставини перевезення тютюнових виробів та зроблений юридичний аналіз цих дій.
Суддя пояснив, що «при цьому взагалі не йшлося про будь-яку винагороду для мене чи судді за допомогу, я не пропонував йому її надати, а на пропозиції ОСОБА3 я категорично відмовив та пояснив, що я навіть не намагатимусь домовлятись із суддею, бо це незаконно й судді ухвалюють рішення виключно у відповідності до законодавства та фактичних обставин справи».
Суддя Висоцький С.О. також зазначив, що, отримавши позитивне рішення у справі № 497/54/24, яке ухвалила суддя Кравцова А.В., ОСОБА3 продовжував наполегливо шукати зустрічі з ним, чекав його то під кабінетом, то на вулиці, а коли побачив його на вулиці, підбіг та почав розмову про те, що тепер йому потрібна допомога в аналогічній справі, яку розглядає суддя Раца В.А. (№ 497/133/24). У відповідь він рекомендував ОСОБА3 діяти так, як у попередній справі, тобто оформити такі самі пояснення і йти в судове засідання. Однак, як стверджує суддя, ОСОБА3 продовжував наполягати на допомозі, тому він порадив йому визначитися з гонораром, який він може сплатити адвокату, та звернутися до адвоката, щоб все було в межах закону.
Суддя Висоцький С.О. стверджує, що наступного дня ОСОБА3 запитав поради щодо адвоката, зазначивши, що не знає, до кого звернутись, а судове засідання вже зараз, тому він порадив йому звернутись до адвоката ОСОБА5, який працює в Болградському районі Одеської області, у тому числі як адвокат з надання безоплатної вторинної правової допомоги, і наразі перебуває в суді, додатково зазначив, що він може звернутись до будь-якого іншого адвоката.
Суддя Висоцький С.О. також повідомив, що ОСОБА3 надсилав йому повідомлення із проханням зустрітися в місті Ізмаїлі тощо, проте він їх ігнорував.
Крім того, суддя наголосив, що із суддями Кравцовою А.В. та Рацою В.А. щодо будь-яких справ стосовно ОСОБА3 він не спілкувався, будь-яку винагороду, подяку та подібне у ОСОБА3 чи в інших осіб не просив, не отримував і навіть не думав про це.
Дії ОСОБА3 суддя Висоцький С.О. розцінює як провокаційні, спрямовані на схиляння його до вчинення протиправних дій.
Зазначив, що твердження Буртник Х.В. про його неодноразове позапроцесуальне спілкування з ОСОБА3 зокрема за власною ініціативою, є безпідставним.
За словами судді, твердження Буртник Х.В. про фабрикування ним пояснень у зазначених судових справах з метою отримання неправомірної вигоди також є безпідставним, оскільки жодних підробних або сфальшованих документів він не створював, будь-якої неправомірної вигоди не отримував та нікого не підбурював до її надання.
Усі зазначені дії вчиняв лише з метою надання «людської» безоплатної підтримки та допомоги ОСОБА3 як простій людині. Стверджує, що не знав про його дійсні наміри та перебування під контролем співробітників поліції, умислу на вчинення будь-яких противоправних дій не мав.
У додаткових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 30 жовтня 2024 року суддя Висоцький С.О. зазначив, що у проєкті висновку доповідач посилається лише на протокол допиту свідка ОСОБА5, при цьому не бере до уваги його пояснення про те, що жодних коштів він ні від кого не отримував, під час обшуків кошти не віднайдені та не вилучались. Зазначив, що до свідчень ОСОБА5 слід ставитися критично, оскільки вони не підтверджені жодними іншими доказами, надавалися ним на другий день після обшуку, на той час вірогідною була ймовірність примусу до надання таких показань під загрозою пред’явлення обвинувачення у пособництві передачі неправомірної вигоди, чи його бажання повідомити про відсутність в нього будь-яких коштів для убезпечення від проведення подальших обшуків чи інших слідчих дій.
Висоцький С.О. наголосив, що будь-якого умислу саме на підбурювання ОСОБА3 на надання неправомірної вигоди чи створення враження у нього про можливість впливу на суддів він не мав.
Суддя Висоцький С.О. визнав, що його поведінка при розмові із ОСОБА3 в частині порад визначитись із можливим розміром та можливістю сплатити адвокату гонорар, рекомендації звернутися до певного адвоката, не відповідала положенням Кодексу суддівської етики, принципам високих стандартів поведінки як судді, який має бути безсторонній, забезпечуючи впевненість суспільства в чесності та непідкупності суддів.
На превеликий жаль, як стверджує суддя Висоцький С.О., можливо внаслідок недостатності досвіду, чи піддавшись впливу ОСОБА3, повіривши в його сповідь про скрутне матеріальне становище, намагання допомогти військовослужбовцям Збройних сил України, будучи по характеру доброю людиною, він не врахував того, що його безкорисні думки про допомогу, намагання допомогти людині захистити себе від безпідставних звинувачень у скоєнні адміністративного правопорушення, пропозиції звернутись до певного адвоката, який працює в тому числі як адвокат безоплатної правової допомоги та в той момент був у будівлі суду, можуть викликати у звичайної розсудливої людини думки про його намір не допомогти, а спровокувати на противоправні дії чи до висновку про можливість його впливу на інших суддів, хоча мав це все передбачити, мав контролювати поведінку та бути обачнішим у спілкуванні, уникати неоднозначних висловлювань, не мав законних підстав та права рекомендувати звертатись до конкретного адвоката.
Суддя Висоцький С.О. зазначив, що визнає скоєння ним дисциплінарного проступку та погоджується з тим, що повинен нести за це відповідальність. Водночас вважає, що є обставин, які пом’якшують його відповідальність – це визнання вини, відсутність дисциплінарних стягнень та відсутність негативних наслідків, а також неумисний характер дисциплінарного проступку.
Вказує, що застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення є непропорційними та вважає, що необхідним та достатнім буде застосування до нього дисциплінарного стягнення передбаченого пунктами 3, 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Надаючи оцінку поясненням судді Висоцького С.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керується тим, що дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку щодо наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НСРД під час дисциплінарного провадження, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 та № 9901/728/18 відповідно).
Дисциплінарна палата не може досліджувати правомірність пред’явленої судді підозри або надавати оцінку пред’явленому судді обвинуваченню, зокрема не досліджує питання щодо наявності або відсутності вини судді Висоцького С.О. у вчиненні кримінальних правопорушень.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі –Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17, від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що суддя Висоцький С.О. не заперечує факти розмов та зустрічей із ОСОБА3, надання йому юридичних консультацій у справах № 497/54/24, № 497/133/24 з метою отримання позитивного рішення для ОСОБА3, однак, як стверджує суддя, мета такого спілкування не була пов’язана з отриманням будь-якої винагороди чи подяки, метою такої допомоги була виняткова допомога «по-людськи». Суддя Висоцький С.О. не заперечує також факту написання ним письмових пояснень у справі № 497/54/24 від імені ОСОБА3 та надіслання таких пояснень зі своєї електронної пошти на електронну пошту ОСОБА3.
Заслуговує на увагу та обставина, що суддя Висоцький С.О. 3 листопада 2023 року у справі № 497/2534/23 виніс постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 1645 КУпАП, стосовно ОСОБА3 у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Для того, щоб допомогти ОСОБА3 «по-людськи», як стверджує суддя Висоцький С.О., достатньо було повідомити йому про існування зазначеної постанови.
Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень містить ще дві постанови стосовно ОСОБА3 про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною першою статті 1645 КУпАП, про які, до речі, повідомив сам суддя Висоцький С.О. у поясненнях на скаргу Буртник Х.В. (постанова Саратського районного суду Одеської області від 1 червня 2022 року у справі № 513/349/22 та постанова Саратського районного суду Одеської області від 2 лютого 2023 року у справі № 513/1119/22).
Зазначене свідчить, що суддя Висоцький С.О., використовуючи посаду судді, знаючи практику розгляду судами такої категорії справ, не уник взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді, намагався за отримання неправомірної вигоди допомогти ОСОБА3 вирішити справи № 497/54/24, № 497/133/24, які перебували у провадженні суддів Болградського районного суду Одеської області Кравцової А.В. та Раци В.А., на його користь.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично оцінює пояснення судді Висоцького С.О. про те, що в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення, що складений стосовно ОСОБА3, які він підготував та надіслав на електронну пошту ОСОБА3, зазначено лише повідомлені ОСОБА3 обставини перевезення тютюнових виробів та юридичний аналіз цих дій, з огляду на таке.
Із матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу огляду предмета – планшета LENOVO з приєднаною sim-карткою мобільного оператора зв’язку від 15 січня 2024 року, убачається, що ОСОБА3 та суддя ОСОБА4 вели переписку. Зокрема, суддя ОСОБА4 12 січня 2024 року о 13:44 надіслав ОСОБА3 смс-повідомлення такого змісту: «В заседании подалите ей подписанные пояснения и делайте упор на жалость, помощь всу. Все будет хорошо!».
Зазначене свідчить, що суддя Висоцький С.О. не лише підготував заперечення від імені ОСОБА3, а й надавав останньому вказівки, що треба робити і як поводитися в судовому засіданні. Особливо цинічно виглядає вказівка Висоцького С.О. як особи, яка має високий статус судді: «делайте упор на жалость, помощь всу», що, окрім іншого, вказує на моральні якості судді Висоцького С.О.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що ні суддею Висоцьким С.О., ні його представниками не надано доказів на спростування вчинення суддею дисциплінарного проступку.
Що стосується посилання Висоцького С.О. на недостовірність показань свідка ОСОБА5, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що вказаний свідок, відповідно до статті 67 КПК України, був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя – це посадова особа, яка наділена повноваженнями на здійснення правосуддя. Суддя не може виконувати обов’язки адвоката та надавати консультації, складати позовні заяви, заперечення тощо. Такі дії судді не сприяють авторитету судовій владі та підривають суспільну довіру до суду в очах стороннього спостерігача.
Відповідно до пункту 4.12 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя не має права займатися юридичною практикою під час перебування на посаді судді.
У Коментарі щодо Бангалорських принципів поведінки суддів (далі – Коментар) зазначено, що термін «юридична практика» стосується юридичної діяльності, яка ведеться поза межами суду і не має безпосереднього відношення до судових розглядів. Зокрема, йдеться про складання актів передачі прав власності на нерухомість, надання юридичних консультацій із різноманітних питань, складання і оформлення юридичних документів, які охоплюють широкий діапазон ділових і довірчих взаємин, а також інші функції. Суддя не має надавати юридичні консультації (пункти 172, 174 Коментаря).
Суддя не має порушувати загальноприйняті норми або займатися діяльністю, яка очевидно зашкодить репутації судів і правової системи. У своєму прагненні підтримувати належну рівновагу суддя повинен враховувати, чи певна поведінка не викличе у виважених, об’єктивних та поінформованих членів суспільства сумнівів стосовно його чесності і чи не послабить це його авторитет. Якщо так, то такої поведінки слід уникати (пункт 104 Коментаря).
Твердження судді про вчинену стосовно нього провокацію з боку ОСОБА3, який, на думку судді, є залежний та підконтрольний працівникам Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України, не може вплинути на оцінку дій судді. Таким діям надасть належну оцінку суд під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні.
Твердження судді Висоцького С.О. про надання ОСОБА3 «людської безоплатної підтримки та допомоги» спростовується також протоколами НСРД про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 26 січня 2024 року, допиту свідка адвоката ОСОБА5 від 7 лютого 2024 року, який отримав грошові кошти від ОСОБА3 та 29 січня 2024 року передав їх судді ОСОБА4 у його службовому кабінеті, допиту свідка ОСОБА3, протоколами огляду планшету, на якому суддя ОСОБА4 готував письмові пояснення у справі № 497/54/24 та надсилав їх ОСОБА3.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено факти й обставини щодо вчинення суддею Висоцьким С.О. дисциплінарного проступку, що підтверджується такими доказами:
протоколи допиту свідка ОСОБА3 від 11 січня 2024 року, 19 січня 2024 року, 23 січня 2024 року, 24 січня 2024 року, 25 січня 2024 року, 31 січня 2024 року;
протоколи про проведення НСРД від 26 січня 2024 року;
протокол допиту свідка адвоката ОСОБА5 від 7 лютого 2024 року;
протоколи огляду планшета від 15 січня 2024 року, 23 січня 2024 року, 24 січня 2024 року (зафіксовано переписку ОСОБА3 із суддею ОСОБА4, зокрема факт підготовки письмових пояснень у справі № 497/54/24, які ОСОБА4 надіслав ОСОБА3).
Окрім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що відомості про події, що стали підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР щодо судді ОСОБА4 та відсторонення його від посади, спричинили значний негативний резонанс і були поширені у низці медіа, зокрема в таких публікаціях: «Суддю одного з райсудів Одещини, якого підозрюють в одержанні 4 тисяч доларів, відсторонили від здійснення правосуддя ще на два місяці» (https://suspilne.media/odesa/721565-zavolodiv-4-tis-dolariv-suddu-z-odes...); «Суддю-хабарника з Одещини відсторонили від роботи ще на два місяці» (https://usionline.com/suddiu-khabarnyka-z-odeshchyny-vidstoronyly-vid-ro...); «НАБУ та САП завершили розслідування справи за підозрою судді Болградського районного суду Одеської області Сергія Висоцького у підбуренні до надання 4000 доларів неправомірної вигода та шахрайському заволодінні цими коштами» (https://www.slovoidilo.ua/2024/04/03/novyna/pravo/nabu-zavershylo-rozsli...).
Отже, за результатами зібраних та досліджених під час здійснення дисциплінарного провадження доказів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Висоцький С.О. не уник взаємовідносин із ОСОБА3 з метою прийняття позитивних для ОСОБА3 рішень. Така поведінка судді Висоцького С.О. порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (чинного на день вчинення суддею дисциплінарного проступку), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Складаючи присягу згідно зі статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначено: «Додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді».
У Бангалорських принципах поведінки суддів, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.
Норми суддівської етики висувають до судді значно вищі вимоги, тому встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про неналежну поведінку судді Висоцького С.О., яка порочить звання судді та принижує авторитет судової влади, та є грубим порушенням норм суддівської етики.
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).
Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
У Постанові Пленуму Верховного Суду від 18 вересня 2020 року № 13 зазначено: «Авторитет судової влади залежить від дій кожного судді… Тільки для захисту прав і свобод людини суддя може і повинен використовувати свої повноваження. І саме для цього судді отримують свою незалежність, яка не є ані привілеєм, ані шляхом до збагачення… Незалежний суд є основою вільної, демократичної та правової держави. І для судді немає і не може бути ніякої іншої мети, окрім верховенства права та захисту прав людини. Саме цими цінностями керується Верховний Суд у своїй діяльності».
На національному рівні поняття «авторитет правосуддя» розуміється як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність зі здійснення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві.
Відповідно до коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 «Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету».
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про порушення суддею Висоцьким С.О. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Вказані дії судді Висоцького С.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Висоцький С.О. умисно допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Висоцького С.О. свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.
Обставини, які досліджувалися в межах дисциплінарної справи, набули значного розголосу в медіа та викликали у громадськості негативну оцінку щодо етичних принципів особи судді, який уповноважений владою здійснювати правосуддя іменем України, що негативно вплинуло на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею Висоцьким С.О. вказаного дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.
На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Висоцький С.О. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Висоцького С.О. відповідають поняттю істотного дисциплінарного проступку.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Зазначений строк із дня вчинення суддею Висоцьким С.О. проступку не закінчився.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно з характеристикою, яку надав в. о. голови Болградського районного суду Одеської області Раца В.А., «за час роботи суддею Болградського районного суду Одеської області Висоцький С.О. зарекомендував себе з позитивної сторони як кваліфікований спеціаліст та сумлінний працівник. Відповідально та зважено відноситься до виконання своїх обов’язків, працьовитий. Вміє розв’язувати складні завдання теоретичного характеру в професійній сфері.
Суддя Висоцький С.О. постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчає законодавчі та нормативні акти.
Ввічливо та з повагою ставиться до громадян, у спілкуванні із колегами по роботі уважний, коректний, доброзичливий, користується повагою працівників суду.
За своїми особистими якостями Висоцький С.О. енергійний, старанний, ініціативний, працьовитий, послідовний в роботі, самокритичний, урівноважений, комунікабельний, доброзичливий, вміє правильно організувати свою роботу та роботу підлеглих, на критику реагує правильно.
Висоцький С.О. зарекомендував себе позитивно, як високопрофесійний і грамотний юрист і суддя. Відповідально і сумлінно відноситься до виконання своїх обов’язків, постійно дбаючи про підвищення якості здійснення судочинства нарівні вимог сьогодення, суворого дотримання законності та уважного ставлення до громадян, вимогливий до себе та підлеглих».
Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Болградського районного суду Одеської області Висоцький С.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Висоцького С.О. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж роботи на посаді судді, характер дисциплінарного проступку та обставини його вчинення, ступінь вини судді, однак вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття судової гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, у подальшому не може здійснювати правосуддя іменем України.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що пропорційним та необхідним є застосування до судді Болградського районного суду Одеської області Висоцького С.О. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Болградського районного суду Одеської області Висоцького Сергія Олександровича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ
