X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
28.07.2021
1710/1дп/15-21
Про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги Андрющенко Л.А. стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами розгляду дисциплінарної скарги Андрющенко Лілії Анатоліївни стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Любові Миколаївни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 12 липня 2021 року за вхідним № А-3707/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Андрющенко Л.А. на дії судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. під час здійснення правосуддя у справі № 420/7316/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-сіті» (далі – ТОВ «Одеса-сіті») до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартен Груп» (далі – ТОВ «Мартен Груп») про визнання протиправними та скасування рішень.

Автор скарги зазначає, що суддею Токміловою Л.М. постановлено неправомірну ухвалу від 12 травня 2021 року. Одночасно скаржниця вказує, що суддею протиправно не задовольняються її заяви про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідачів, що є відмовою у доступі до правосуддя.

За таких обставин скаржник просить притягнути суддю Одеського окружного адміністративного суду Токмілову Л.М. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С. для попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. внесла пропозицію про залишення без розгляду та повернення вказаної дисциплінарної скарги стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Попередньою перевіркою установлено, що в провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. перебувала справа № 420/7316/21 за позовом ТОВ «Одеса-сіті» до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, ТОВ «Мартен Груп» про визнання протиправними та скасування приписів Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 березня 2021 року № 2462/6.11.6 та № 2454/6.11.6.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року вказаний позов залишено без руху, а позивачу надано п’ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, з дня її отримання.

11 травня 2021 року у справі від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії приписів Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 березня 2021 року № 2462/6.11.6 та № 2454/6.11.6.

В обґрунтування заяви зазначив, що названими приписами забороняється здійснення будь-яких будівельних робіт, що для позивача, як замовника та підрядника на об`єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, - матиме наслідком понесення значних матеріальних втрат у вигляді штрафних санкцій та відшкодування збитків як перед генеральним підрядником будівництва, так і перед іншими підрядними організаціями за їх зупинку, а також у вигляді виплати коштів працівникам, що здійснюють виконання робіт на цьому об`єкті, за час простою на період зупинення виконання будь-яких робіт. Незупинення дії приписів призведе до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та спричинить значну фінансову шкоду та збитки позивачу, а відновлення прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року вказану заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію приписів Міністерства культури та інформаційної політики України від 5 березня 2021 року № 2462/6.11.6 та № 2454/6.11.6.

Постановляючи таку ухвалу, суд зазначив, що вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що зупинення будівництва зачіпає не лише його права та інтереси, а також цілком реально спричинить застосування до нього штрафних санкцій за договорами з контрагентами щодо здійснення будівництва, у зв’язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Як вказано, захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних приписів з метою уникнення неможливості у майбутньому ефективного захисту чи поновлення порушеного права позивача суд вважає співрозмірним з можливими негативними наслідками його застосування та таким, що не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Проте, на думку скаржниці, постановлення такої ухвали є неправомірним та незаконним, а задоволення заяви позивача про забезпечення позову фактично свідчить про вирішено судом даного спору по суті.

Водночас, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reуestr.court.gov.ua/) (далі – Реєстр), Міністерство культури та інформаційної політики України оскаржило ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в апеляційному порядку. Розгляд справи призначено на 27 липня 2021 року.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і Кодексом адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Слід також врахувати, що Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені у скарзі Андрющенко Л.А. доводи щодо законності постановленої суддею Одеського окружного адміністративного суду Токміловою Л.М. ухвали від 12 травня 2021 року можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції, що на цей час і здійснюється судом апеляційної інстанції. Тому правову оцінку вказаній ухвалі та процесуальним діям судді під час її постановлення буде надано апеляційним судом.

У пункті 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Одночасно з інформації, розміщеної в ЄДРСР, встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року адміністративний позов ТОВ «Одеса-сіті» до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, ТОВ «Мартен Груп» про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними приписи Міністерства культури та і інформаційної політики України від 5 березня 2021 року № 2454/6.11.6 та № 2462/6.11.6. Визнано протиправним припис Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 3 червня 2021 року № 05-02/33.

Конституцією України кожній особі гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55).

Одночасно Основним Законом будь-якій особі надано механізм захисту своїх прав і свобод шляхом забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129).

Відповідно до положень статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З огляду на вказане, Андрющенко Л.А. не позбавлена можливості оскаржити вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки, як зазначено в дисциплінарній скарзі, обставини, які є предметом розгляду справи № 420/7316/21, впливають на її права.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Оскільки дисциплінарна скарга ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу Андрющенко Лілії Анатоліївни стосовно судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Любові Миколаївни залишити без розгляду і повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                          Н.С. Краснощокова

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                          І.Б. Плахтій

                                                                                  В.Г. Суховий

                                                                                  С.Б. Шелест