Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Буртник Христини Василівни щодо судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко Ірини Олексіївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 липня 2023 року (№ Б–2188/3/7–23) надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. щодо судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2023 року зазначену дисциплінарну скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В. для проведення перевірки.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 3 липня 2024 року № 2022/3дп/15–24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О., оскільки дії судді Блажко І.О. містять ознаки дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 6 листопада 2024 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи щодо судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О., відкритої за дисциплінарною скаргою Буртник Х.В., суддя та скаржник повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О., адвокат Козленко О.М. взяли участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., суддю, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Блажко І.О. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
У дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. вказує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 366–2 Кримінального Кодексу України (далі – КК України).
7 квітня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____.
За матеріалами слідства, суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА1 схилив ОСОБА2, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігорський» (далі – ТОВ «Дігорський»), до надання йому грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США для передачі в подальшому цих коштів судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 як неправомірної вигоди за ухвалення необхідного рішення на користь позивачки у справі № 554/7903/19 за позовом ОСОБА5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”», третя особа – ТОВ «Дігорський», про стягнення несплаченого страхового відшкодування.
Скаржник посилається на інформацію, яка стала відома з рішення Вищої ради правосуддя від 22 червня 2023 року № 648/0/15–23 про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. – про тимчасове відсторонення судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Скаржник вказує, що згідно із зазначеним рішенням Вищої ради правосуддя, між суддею Ленінського районного суду міста Полтави Новаком Ю.Д. та суддею Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. відбулось позапроцесуальне спілкування щодо обставин справи № 554/7903/19, під час якого суддя Блажко І.О. надавала необхідну судді Новаку Ю.Д. інформацію щодо обставин вказаної справи, яку останній використовував для реалізації злочинного умислу з метою заволодіння коштами директора ТОВ «Дігорський», який є третьою особою у справі № 554/7903/19.
Крім того, скаржник зазначає, що суддя Блажко І.О. не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в її діяльність, а саме не повідомила про звернення до неї судді Новака Ю.Д. стосовно інформації в судовій справі № 554/7903/19, яке було здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб.
З огляду на викладене, скаржник просив притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. перебувала цивільна справа № 554/7903/19 за позовом ОСОБА5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”», третя особа – ТОВ «Дігорський», про стягнення несплаченого страхового відшкодування.
Октябрський районний суд міста Полтави ухвалою від 2 вересня 2019 року відкрив загальне позовне провадження у справі.
У подальшому, ухвалою суду від 1 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача адвоката Щербака М.І. у справі призначено судову будівельно–технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені проф. М.С. Бокаріуса. На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.
3 серпня 2020 року до суду надійшов висновок Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса № 2165 за результатами проведення експертизи.
Октябрський районний суд міста Полтави ухвалою від 3 серпня 2020 року поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 2 вересня 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 2 вересня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Поліс”».
19 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”» про призначення повторної будівельно–технічної експертизи.
Крім того, 19 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Поліс”» про зупинення провадження у справі № 554/7903/19 до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16-ц.
Октябрський районний суд міста Полтави ухвалою від 20 жовтня 2020 року за клопотанням Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”» призначив у справі повторну судову будівельно–технічну експертизу, проведення якої доручив судовим експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Цією ухвалою суд також задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Поліс”» та зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16-ц.
17 березня 2021 року до суду надійшло клопотання директора Дніпровського науково–дослідного інституту судових експертиз Коваленко О.В. про погодження більш розумного строку проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів, через значне завантаження експертів.
Октябрський районний суд міста Полтави ухвалою від 18 березня 2021 року зазначене клопотання задовольнив та погодив більш розумний строк проведення експертизи у цивільній справі – 90 календарних днів з дня отримання ухвали суду.
2 грудня 2022 року до суду надійшло повідомлення судового експерта Дніпропетровського науково–дослідного інституту судових експертиз Баляй О.Б. про неможливість надання висновку повторної судової будівельно–технічної експертизи від 26 жовтня 2022 року № 489–21 разом із матеріалами цивільної справи № 554/7903/19.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 2 грудня 2022 року провадження у справі № 554/7903/19 поновлено.
Крім того, 2 грудня 2022 року суддя Блажко І.О. подала заяву про самовідвід, в якій вказала, що прямо чи опосередковано не заінтересована у результатах розгляду справи, але розгляд суддею цієї справи може викликати у сторін сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, справедливості та законності судового рішення, що, зокрема, може призвести до скасування судового рішення. У заяві суддя Блажко І.О. зазначила, що ОСОБА2 – директор ТОВ «Дігорський» – звернувся до НАБУ з заявою про злочин. 15 грудня 2020 року НАБУ за цим фактом відкрило досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування (далі – ЄРДР) за № ____ за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 та частиною першою статті 366–2 КК України. 1 лютого 2022 року на підставі заяви ОСОБА11 Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до ЄРДР за № ____ за частиною першою статті 383 КК України за фактом повідомлення ОСОБА2 органу досудового розслідування завідомо неправдивих відомостей про факт вчинення суддею Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 кримінального правопорушення.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 2 грудня 2022 року задоволено заяву про самовідвід судді Блажко І.О. у цивільній справі № 554/7903/19 та передано вказану справу до канцелярії суду для вирішення питання повторного автоматизованого розподілу справи іншому судді Октябрського районного суду міста Полтави.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 грудня 2022 року суддю Савченко Л.І. визначено головуючим у вказаній справі.
Наразі розгляд справи № 554/7903/19 не завершено. Октябрський районний суд міста Полтави (суддя Савченко Л.І.) ухвалою від 7 травня 2024 року зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 554/8713/23.
На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В. НАБУ листом від 22 квітня 2024 року № 512–303/11247 повідомило Вищу раду правосуддя про те, що детективами Першого Головного підрозділу детективів НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 3662 КК України. 7 квітня 2023 року обвинувальний акт відносно ОСОБА1 скеровано до Вищого антикорупційного суду.
У межах досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження перевірялись також дії судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 як свідка, оскільки саме за вирішення цивільної справи, яка перебувала в її провадженні ОСОБА1 отримував грошові кошти.
Відповідно до обвинувального акта під час досудового розслідування встановлено, що ухвалою судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 від 2 вересня 2019 року відкрито провадження у судовій справі № 554/7903/19 за позовом ОСОБА5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”», третя особа – ТОВ «Дігорський», про стягнення несплаченого страхового відшкодування.
Отримавши вказану інформацію, ОСОБА1 вирішив використати ситуацію, що склалась у зв’язку з розглядом в Октябрському районному суді міста Полтави судової справи № 554/7903/19, зацікавленість ОСОБА2 як директора та засновника ТОВ «Дігорський» у задоволенні вказаного позову, а також своє знайомство із суддею ОСОБА11 з метою власного протиправного збагачення.
У ОСОБА1 виник умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) ОСОБА2 у великих розмірах шляхом обману (шахрайства) та підбурювання його до надання неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном (грошовими коштами) ОСОБА1 розробив план, відповідно до якого для обернення на свою користь майна ОСОБА2 необхідно схилити вказану особу до передачі йому грошових коштів для їх подальшого, нібито, надання як неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА5 за участю третьої особи – ТОВ «Дігорський», у судовій справі № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування. При цьому Новак Ю.Д. не мав намірів передавати ОСОБА11 одержані від ОСОБА2 як неправомірну вигоду грошові кошти, а вона з його злочинними планами обізнана не була.
Діючи відповідно до розробленого плану, з метою отримання інформації щодо обставин розгляду судової справи № 554/7903/19 27 січня 2021 року близько 17 год. 54 хв. Новак Ю.Д. зустрівся із суддею ОСОБА11 у салоні автомобіля марки «ВАЗ» (модель 21099, державний номерний знак ____), який перебуває у його користуванні.
Під час руху на вказаному автомобілі від приміщення Октябрського районного суду міста Полтави, за адресою: місто Полтава, вул. Навроцького, буд. 5, до будинку за адресою: АДРЕСА1, ОСОБА1, користуючись дружніми стосунками, отримав у ОСОБА11 додаткову інформацію стосовно обставин розгляду судової справи № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування за позовом ОСОБА5.
Під час розмови ОСОБА11 пообіцяла ОСОБА1 уточнити 28 січня 2021 року необхідні йому дані, які вона на цей час не пам’ятає, переглянувши матеріали судової справи № 554/7903/19.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою створення видимості надання ним грошових коштів у сумі 10 000 доларів США судді ОСОБА11 як неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА5 у судовій справі № 554/7903/19, а також необхідності подальшої передачі йому ще 5 000 доларів США, 27 січня 2021 року близько 19 год. 9 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ» червоного кольору (реєстраційний номер ____), припаркованого поруч із магазином «АТБ», за адресою: місто Полтава, вул. Симона Петлюри, буд. 49, ОСОБА1 зустрівся з ОСОБА2.
Вони обговорили обставини розгляду судової справи № 554/7903/19, користуючись інформацією, що стала йому відома від судді Блажко І.О.
Також ОСОБА1 повідомив, що 28 січня 2021 року він розповість ОСОБА2 про алгоритм подальших дій у судовій справі.
28 січня 2021 року близько 9 год. 32 хв. ОСОБА1 зателефонував судді ОСОБА11 та дізнався потрібну йому додаткову інформацію стосовно обставин розгляду судової справи № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування, зокрема щодо необхідності вчинення інших дій у справі ОСОБА5.
За відомостями НАБУ, із матеріалів кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року вбачається, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 неодноразово спілкувалась у позапроцесуальний спосіб зі сторонньою особою – ОСОБА1, якому повідомляла конфіденційну інформацію у цивільній справі № 554/7903/19 та розповідала, які дії слід вживати для позитивного розгляду справи.
Цю інформацію ОСОБА1 використовував у власних цілях, зокрема, для отримання шахрайським способом грошових коштів від сторони у справі ОСОБА2.
Частково наведені вище обставини суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 підтвердила під час допиту в якості свідка 20 грудня 2021 року. При цьому вона зазначила, що Вищу раду правосуддя, Офіс Генерального прокурора про такі свої дії та дії ОСОБА1 вона не повідомляла.
Крім того, за повідомленням НАБУ, із матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що під час зустрічі із суддею Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11 27 січня 2021 року, ОСОБА1, окрім судової справи № 554/7903/19 за позовом ОСОБА5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Провідна"», треті особи: Товариство з обмеженоювідповідальністю «Дігорський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Поліс"», про стягнення несплаченого страхового відшкодування, також обговорював обставини цивільної справи № 554/10795/2020 за позовом ОСОБА6 до ОСОБА7 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Представником відповідача Сатура Р.Є. у вказаній вище цивільній справі був ОСОБА8. Після зустрічі із суддею ОСОБА11 ймовірно саме йому зателефонував ОСОБА1 та повідомив обставини справи, а також запропонував алгоритм дій під час судового розгляду.
За повідомленням НАБУ, все наведене вище підтверджує, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. неодноразово у позапроцесуальний спосіб спілкувалась із суддею Ленінського районного суду міста Полтави Новаком Ю.Д. стосовно обставин судових справ, які перебувають в її провадженні, та повідомляла йому інформацію щодо обставин судових справ та необхідності вчинення сторонами по справах тих чи інших подальших дій.
НАБУ також повідомило, що інших кримінальних проваджень, які стосуються обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, та учасником яких є Блажко І.О., детективи НАБУ не розслідували.
НАБУ листом від 19 червня 2024 року № 512–303/17449 у порядку статті 222 Кримінального процесуального кодексу України надало дозвіл Вищій раді правосуддя на розголошення відомостей досудового розслідування в межах кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 3662 КК України.
НАБУ листом від 22 квітня 2024 року № 512–303/11247 також надало Вищій раді правосуддя копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року, з яких під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено таке.
Копії матеріалів кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року містять протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно судді ОСОБА1 від 3 та 19 лютого 2021 року, якими зафіксовано факт і зміст розмови між суддею ОСОБА1 та суддею ОСОБА11, яка відбулася 27 січня 2021 року в салоні автомобіля під керуванням судді ОСОБА1, а також зафіксовано факт за зміст телефонної розмови між вказаними суддями, яка відбулась 28 січня 2021 року. Під час спілкування 27 та 28 січня 2021 року суддя ОСОБА1 та суддя ОСОБА11 обговорювали обставини розгляду судової справи № 554/7903/19, при цьому суддя ОСОБА11 надавала судді ОСОБА1 інформацію щодо необхідності вчинення учасниками справи тих чи інших подальших дій для необхідного вирішення справи.
Так, у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року детективом Національного Бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ складено протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; аудіо контролю особи від 19 лютого 2021 року, в якому зафіксовано розмову між суддею ОСОБА11 та суддею ОСОБА1, яка відбулась 27 січня 2021 року в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА1.
Інформацію, отриману під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії зафіксовано на носії інформації, на якому зафіксовані аудіо файли, які є додатком до протоколу, а саме MicroSD ADATА № 5596т від 19 лютого 2021 року. При відтворенні змісту записаних на MicroSD ADATА № 5596т від 19 лютого 2021 року розмов в протоколі складена стенограма.
Так, відповідно до стенограми записів розмов від 27 січня 2021 року (17:56:40 – 18:13:30) між суддями ОСОБА1 та ОСОБА11 відбулася розмова такого змісту:
«...ОСОБА1: – Алексеевна, хотел спросить это самое, вот это ОСОБА5. Помните, що я, отам где страхова, где експертиза?
ОСОБА11: – Да.
ОСОБА1: – А вона не вернулась ще?
ОСОБА11: – Нет.
ОСОБА1: – Нет? А там яка экспертиза назначена?
ОСОБА11: – (нерозбірливо).
ОСОБА1: – Ну там комплексна? Бо вони кажуть, вони подали свою экспертизу, яку вони раньше делали, а ті подали свою, тоже якусь вони там делали. А це назначили там это самое. А нічого ніхто ні експерт нічого не пише там?
ОСОБА11: – Нет. Нічого.
ОСОБА1: – А їм там строки якісь устанавливали?
ОСОБА11: – Конечно. Я всегда устанавливаю месяц.
ОСОБА1: – Ну.
ОСОБА11: – И каждый месяц я роблю нагадування.
ОСОБА1: – І нічого не цей?
ОСОБА11: – Да, тишина.
ОСОБА1: – А коли вони сделают не известно?
ОСОБА11: – Ну Юр...
ОСОБА1: – Ну в любом случае будем ждать экспертизу, чи ні?
ОСОБА11: – Та конечно да. Потому что там уже єсть експертиза, поменьше (нерозбірливо), уже експертиза одна єсть.
ОСОБА1: – Да, ну оце ж єсть якась да експертиза... То просто це ж задают вопрос, что типа місяць пройшов, а что ждать чи буде відновлювать?
ОСОБА11: – Юр, я роблю (нерозбірливо). Если вони напишуть клопотання відновити (нерозбірливо). Поняв?
ОСОБА1: – Аа, то есть если вони заявлять таке клопотання?
ОСОБА11: Да, да.
ОСОБА1: Так може вони хай аргументировано його напишуть красиво, шоб ..
ОСОБА11: – Если хотя б...
ОСОБА1: – Що есть экспертиза, що вже давно, це ж воно скільки там півгоду наверное вже, да? Що типа був строк, що експертиза...
ОСОБА11: – Если (нерозбірливо).
ОСОБА1: – Да?
ОСОБА11: – Да.
ОСОБА1: – Так тоді вони заявлять это самое, хорошо аргументируют, шо...
ОСОБА11: – Провадження повернуть…(нерозбірливо).
ОСОБА1: – Як така, шо да. Шо уже не виконана.
ОСОБА11: – Во–первых, что прошел срок. Правильно? Термін місяць.
ОСОБА1: – Да, да, да. Срок пройшов значітєльний. Там уже больше месяца.
ОСОБА11: – Если что–то еще там найдут.
ОСОБА1: – Хорошо. Хай вони красиво його опишуть і заяве.
ОСОБА11: – А Сатуров нехай подадуть в засіданні зустрічну позовну заяву, тока нехай мені додатки дадуть, нехай не посилають (за отриманою НАБУ інформацією, мова йде про судову справу № 554/10795/2020, яка перебуває на розгляді у судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. Позивач ОСОБА6, відповідач ОСОБА7, представник відповідача ОСОБА8).
ОСОБА1: – Я не пойму шо там за [вжито ненормативну лексику] ходять вот это, що вони не можуть.
ОСОБА11: – (перебила) Я ж говорю, зачем меня подставлять? Посылать зустрічну (нерозбірливо).
ОСОБА1: – Ирина Алексеевна, хто там ходе? Юрист який-небудь.
ОСОБА11: – Ну пока ж никого ж не было. Отложили и все.
ОСОБА1: – По зустрічній. Що вони оце [вжито ненормативну лексику], не можуть зібрать оцю зустрічну до кучі.
ОСОБА11: – Ну сама позивачка, оце ж вона мені сидить і тикає зустрічну, відзив на зустрічну, говорю. Не надо мені давать, кажу, я не (нерозбірливо) зустрічну. Хто Вам послав, я не знаю, говорю. Була токо позивачка. Все, говорю. Во-первых, назначаю все, ніхто говорю. Тепер опять приходить на сьогодні опять відповідь на зустрічну позовну заяву.
ОСОБА1: – Значить вони должны подготовить зустрічну правильно, з усіма додатками?
ОСОБА11: – Да, і в судовому засідання мені її дать.
ОСОБА1: – А до того хай вони направлять сторонам?
ОСОБА11: – Нет. Я еще раз говорю, не надо.
ОСОБА1: – Не надо направлять.
ОСОБА11: – Поняв?
ОСОБА1: – Все. Вони ложать додатки, квитанції, оцінку, все.
ОСОБА11: – Все, все, все.
ОСОБА1: – Вони ж оце все зробили. Да?
ОСОБА11: – Да. І дев’ятого числа в засіданні нехай мені це все дають.
ОСОБА1: – Все, все, я поняв. Потому шо...
ОСОБА11: – Щоб вони не посилали нікому.
ОСОБА1: – Бо вони ж это, цей же это самое приїхав. Шось там не прийняли. Я говорю: “Чого?” Та там шось. Я говорю: “Так шо ви другий раз уже не можете зробить нормально?” Та там шось хтось приходив, шось не поняли.
ОСОБА11: – Нехай нічого не посилають, нехай все несуть мені в судове засідання.
ОСОБА1: – Все, все, я поняв. Я говорю, так уже ж объясняли шо там, які недоліки. Шо опять не получається? Та оце ото, а кудись хтось спішить, в общем. Я говорю: “Хорошо, я тоді вас найду”.
ОСОБА11: – Уже ж время, уже все, девятого числа судове засідання назначається (нерозбірливо).
ОСОБА1: – А я ж цей, я ж начинаю, ото набрав раз, другий раз. [вжито ненормативну лексику], щось з телефоном. Думаю, може ті там шось [вжито ненормативну лексику] там такого, шо Ви обідились й не берете трубки (сміється)...
ОСОБА11: – Не, не, не.
ОСОБА1: – Пишу – не отвіча, думаю [вжито ненормативну лексику], дзвоню. Чуєш, кажу, Ви там нічого не напороли, шо это самое. Я ж не кажу шо это, говорю ви там нічого не напороли? Не начудили? Та нє, каже ми там это, это самое.
ОСОБА11: – (нерозбірливо).
ОСОБА1: – Ирина Алеексевна, по ОСОБА5, це ж помните там пожар. Вели якісь там їм може надо якісь шаги делать. Я имею в виду в том плане шось написать, шось там якусь позицію.
ОСОБА11: – Подожди, а вот теперь опять же с экспертизой, они согласны с той суммой, которая указана в той экспертизе?
ОСОБА1: – В той, в какой? Там же есть їхня экспертиза, и есть тех экспертиза. Насколько я так поняв.
ОСОБА11: – Ага. Юр, я помню там только одну эксперизу.
ОСОБА1: – Одну экспертизу?
ОСОБА11: – Да.
ОСОБА1: – Хорошо, я уточню. То есть смысл такой, если они согласны с той, да?
ОСОБА11: – Юр, я например помню экспертизу этих, скажи. Страховой компании, да чи хто там?
ОСОБА1: – Оце ж дивіться. Вони кажуть: ми робили експертизу, положили експертний висновок, свій, який вони робили раньше, ну можна ж так, це як докази.
ОСОБА11: – Ага. Та давай тут, никому мешать не будем.
ОСОБА1: – Страхова. Страхова.
ОСОБА11: – Если хоч...(нерозбірливо).
ОСОБА1: – Не, я розвернусь счас, шоб не в лужу. Страхова свою сделала экспертизу тоже раньше, самі, ну самі як доказ. І подали.
Блажко І.О.: – Юра, подожди. Чесно, я помню экспертизу токо страховой.
ОСОБА1: – Не, не, не. Ну я уточню, ну оце отак вот. І оце ж тепер експертизу страхова получаєтся заявила. Потому что цю експертизу заявила страхова.
ОСОБА11: – Аа.
ОСОБА1: – Страхова заявила, понімаєте? А у них була своя експертиза. Просто шо. Оце ж я й питаю: яка там экспертиза? Я ось переуточню, якщо вона їх влаштовує, ну тоді будем ждать пока.
ОСОБА11: – Тогда і я завтра посмотрю. Ну я только помню одна.
ОСОБА1: – Да, гляньте просто, если можна, если можна.
ОСОБА11: – Хорошо, Юр. Ну я там помню одна експертиза, ну не важно.
ОСОБА1: –.Ну. Просто ви подивіться, а я у них это самое.
ОСОБА11: – А тим нехай скажеш, щоб ото без всяких этих. Нехай в засіданні і все.
ОСОБА1: – Все, я поняв, я поняв. Да. Я скажу, хай вони мені це підготовлять, я все сам передивлюся. Щоб вони не [вжито ненормативну лексику] дев’ятого.
ОСОБА11: – Щоб нікому нічо нікуда не посилали. Все.
ОСОБА1: – Сто процентов. Я поняв, да.
ОСОБА11: – І в засіданні. Це ж буде засідання, клопотання если надо ..
ОСОБА1: – Заяве.
ОСОБА11: – Все, бу–бу–бу–бу–бу. Все, приймаю.
ОСОБА1: – Да, да.
ОСОБА11: – Це вже ж по-любому я ж должна буду їй вручить, щоб вона бу–бу–бу–бу–бу.
ОСОБА1: – Ну там же буде забезпечення? Чи там шо?
ОСОБА11: – А. Ну тоді це значить в засіданні якраз буде нормально.
ОСОБА1: – Да, да, да.
ОСОБА11: – Поняв, щоб нікому нікуда нічо не посилали, бо уб’ю.
ОСОБА1: – Хорошо, хорошо.
ОСОБА11: – Бо ця ж [вжито ненормативну лексику], ну не [вжито ненормативну лексику] может быть, ну опять же ж еще раз написала відповідь на відзив.
ОСОБА1: – Ну я...
ОСОБА11: – На відзив відповідь на зустрічну позовну заяву. Поняв?
ОСОБА1: – Ну я їх сам просто перепровірю, і скажу оце отак пакет и ...
ОСОБА11: – Интересно, а хто ж сказав, щоб вони посилали? Мені аж цікаво.
ОСОБА1: – Я не знаю. Я ж, как бы, ніде не свічусь, шоб это.
Блажко І.О.: – Короче не важно.
ОСОБА1: – З ким там шо там, это. Оце человек спитав, я йому сказав.
ОСОБА11: – Юр, все. Не надо никому ничего посылать, все приносят в заседание, в заседании все сделаем.
ОСОБА1: – А хто там, шо там, де там. Вони там хай работают юристы. Просто чого вони [вжито ненормативну лексику] не можуть с первого раза все сделать? Ну я вже їм...
ОСОБА11: – Все нормально, ничего страшного. Главное, шоб вони не пропустили ну это, в засіданні ниче.
ОСОБА1: – Да, да, да.
ОСОБА11: – А завтра я подивлюся. Я скажу одна чи две экспертизы.
ОСОБА1: – Да, хорошо, хорошо.
ОСОБА11: – Цю ж статтю найду, шо вікл.. (незакінчене речення). Ну в мене раньше відкликали экспертизы.
ОСОБА1: – Та й ми відкликаємо, й ми відкликаємо. В строк, якщо не виконується это, пишемо і відзиваємо.
ОСОБА11: – Не, ну за своей инициативой я не делала, це просто була инициатива сторони.
ОСОБА1: – Хай вони заявят. Просто надо подивиться это самое, шо там.
ОСОБА11: – Все. Хорошо.
ОСОБА1: – Хорошо? Все, вам хорошого вечора.
ОСОБА11: – Так шо Юра, все нормально, не переживай.
ОСОБА1: – Да, хорошо, хорошо.
ОСОБА11: – (нерозбірливо) Александровна там чудит.
ОСОБА1: – (сміється) Да. Хорошо, счастливо. Да. Пока, пока. Набрать ОСОБА9 (звук гудків телефону).
Розмовляє по телефону (нерозбірливо)».
Крім того, розмова між суддею ОСОБА1 та суддею ОСОБА11, яка відбулась 27 січня 2021 року в салоні автомобіля під керуванням судді ОСОБА1, зафіксована в протоколі, складеному детективом Національного Бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтроль особи від 3 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року.
Зміст інформації, одержаної внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зафіксовано на відповідному носії інформації Micro–SD № 5525т від 1 лютого 2021 року, на якому знаходиться файл «210127_0119» з аудіо записом, який є додатком до протоколу.
В цьому протоколі викладено стенограму розмови між суддею ОСОБА1 та суддею ОСОБА11, яка відбулась 27 січня 2021 року в салоні автомобіля під керуванням судді ОСОБА1. Текст цієї стенограми є ідентичним тексту наведеної вище стенограми, яка викладена в протоколі, складеному за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; аудіо контролю особи від 19 лютого 2021 року.
Також, у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року детективом Національного Бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ складено протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19 лютого 2021 року, в якому зафіксовано телефонну розмову між суддею ОСОБА11 та суддею ОСОБА1, яка відбулась 28 січня 2021 року.
Інформацію, отриману підчас проведення негласної слідчої (розшукової) дії зафіксовано на наступних оптичних носіях інформації, які є додатками до протоколу: диск DVD–R № 04/28943т від 8 лютого 2021 року та диск DVD–R № 04/28944т від 12 лютого 2021 року, на яких зафіксовані аудіо файли з розмовами, а також текстові файли. При відтворені змісту записаних розмов на дисках в протоколі викладено стенограму.
Відповідно до стенограми записів розмов від 28 січня 2021 року (9:32:25, тривалість 0:02:07) між суддями ОСОБА1 та ОСОБА11 відбулась розмова такого змісту:
«ОСОБА11: – Алло.
ОСОБА1: – Да, доброе утро, Ирина Алексеевна.
ОСОБА11: – Доброе утро. Значит, я подумала, что там две позиции. Одна позиция – експертиза.
ОСОБА1: – Маленькая, одна большая.
ОСОБА11: – А другая, да.
ОСОБА1: – Да, да, ну.
ОСОБА11: – До розгляду справи. Понял?
ОСОБА1: – Да. Да. Ну, большая конечно ж их это самое, вот, ну.
ОСОБА11: – А что (н/д).
ОСОБА1: – Есть маленькая позиция, есть большая. Так, а что тогда ждать или писать, что?
ОСОБА11: – Так, ну, а я ж не смогу, что.
ОСОБА1: – Да?
ОСОБА11: – Пока не буде рассмотрено. Да, ото ж.
ОСОБА1: – То есть, все-таки вот надо ждать?
ОСОБА11: – Вот оту большую позицию, конечно ж.
ОСОБА1: – Все.
ОСОБА11: – Не просто ждать, и нехай же ж вони контролируют. Бо нас же ж, знаешь, иногда это.
ОСОБА1: – Та естественно, да.
ОСОБА11: – Ніхто ж не приходить, не каже, проходят это, полгода чи год.
ОСОБА1: – 100 %.
ОСОБА11: – И потом случайно выясняем, что уже рассмотрено, понимаешь.
ОСОБА1: – А хто це просив? Це оті просили, що якась маленька позиція?
ОСОБА11: – Да, да. Оті, да, оті, які просили первые и просили другі.
ОСОБА1: – Ага. А цей, а які просили перве, ну, це (н/д).
ОСОБА11: – Ну, вони просили і експертизу, і це просили.
ОСОБА1: – Позивачі?
ОСОБА11: – Страхова компанія.
ОСОБА1: – А, ну, ответчик. Я понял. Я понял. А во (н/д).
ОСОБА11: – І то, і це просила страхова компанія.
ОСОБА1: – А вони просили туди направити? Чи це (н/д).
ОСОБА11: – Куда, туда?
ОСОБА1: – Ну, туда, де воно сейчас проходе. Вони самі просили туди направить?
ОСОБА11: – Сейчас я дивлюсь.
ОСОБА1: – Чи?
ОСОБА11: – Ну да. Да.
ОСОБА1: – А, вони самі просили. Ну, значить, у них там получается, що да, я якось. Да, в общем, надо тоді їм контролировать ці вопроси.
ОСОБА11: – Да, да, да, вони просили, да, да, да.
ОСОБА1: – Да, да, да. Я поняв, я поняв. Спасибо, спасибо.
ОСОБА11: – Не, подо(н/д), Юр, подожди, (говорить в сторону) Света, а ну, иди сюда. А, не, да, да, да. Все правильно. Все, отослали(?) (тех. збій), да, вот это может? Да, все, Юр, да, все. Куда просили, туда и послали.
ОСОБА1: – Они просили, туда и послали?
ОСОБА11: – Да.
ОСОБА1: – И они и заказывали, да?
ОСОБА11: – Да, да, да.
ОСОБА1: – Я понял. Я понял. Хорошо, спасибо, спасибо.
ОСОБА11: – Все, хорошо. Ага, все пока. Хорошего дня. Ага.
ОСОБА1: – Да, спасибо. Да, хорошего дня, взаимно.
(розмову завершено)».
Крім того, НАБУ листом від 31 жовтня 2024 року № 512–303/32495 надало Вищій раді правосуддя диск, який містить аудіо записи, отримані при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій в частині необхідній для розгляду дисциплінарної скарги Буртник Х.В. на дії судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О., а саме:
аудіо файл «210127_0119» на якому міститься розмова ОСОБА11 та ОСОБА1 27 січня 2021 року в автомобілі, що є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 3 лютого 2021 року (карта пам’яті № 5525);
аудіо файл «2021 січень 27 11–30_part2» на якому міститься розмова ОСОБА11 та ОСОБА1 27 січня 2021 року в автомобілі (необхідний фрагмент з 1 год. 46 хв.), що є додатком до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19 лютого 2021 року (карта пам’яті № 5596);
аудіо файл «28_01_2021_09_32_25_дн774м_(СБД)114808876_0» на якому міститься телефонна розмова ОСОБА11 та ОСОБА1 28 січня 2021 року, що є додатком до протоколу від 19 лютого 2021 року (диск № 04/28943);
технічний файл «28_01_2021_09_32_25_дн774м_(СБД)114808876», який є додатком до попереднього файлу, що містить технічну інформацію щодо телефонного дзвінка, який мав місце 28 січня 2021 року о 9 год. 32 хв., що є додатком до протоколу від 19 лютого 2021 року (диск № 04/28943).
При прослуховуванні вказаних аудіо записів встановлено, що зміст розмов на наданих НАБУ аудіо файлах відповідає змісту розмов, викладених у наведених вище стенограмах записів розмов між суддею ОСОБА11 та суддею ОСОБА1, які відбулись 27 та 28 січня 2021 року, які містяться у протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 3 та 19 лютого 2021 року.
Вказані факти позапроцесуального спілкування судді Блажко І.О. та судді Новака Ю.Д. 27 та 28 січня 2021 року були предметом розгляду Вищої ради правосуддя під час розгляду клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
За результатами розгляду вказаного клопотанням Вища рада правосуддя рішенням від 22 червня 2023 року № 648/0/15–23 тимчасово відсторонила суддю Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 3662 КК України.
За результатами підготовки дисциплінарної скарги до розгляду Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що згідно з обставинами, викладеними у клопотанні та встановленими під час досудового розслідування кримінального провадження, у тому числі відповідно до обвинувального акта, Вища рада правосуддя під час розгляду вказаного клопотання встановила таке.
На початку листопада 2020 року під час розмови із застосуванням месенджера Viber ОСОБА2 розповів ОСОБА1, із яким був знайомий приблизно з 2009 року, про обставини розгляду справи № 554/7903/19, свою зацікавленість у задоволенні позову, надмірну тривалість судового розгляду та сумніви щодо ухвалення справедливого та законного рішення у справі.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном (грошовими коштами), ОСОБА1 розробив план, відповідно до якого з метою обернення на свою користь майна ОСОБА2 вирішив схилити ОСОБА2 до передачі йому грошових коштів для подальшого їх нібито надання як неправомірної вигоди судді ОСОБА11 за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА5, за участю третьої особи – ТОВ «Дігорський», у справі № 554/7903/19.
При цьому ОСОБА1 не мав намірів передавати одержані від ОСОБА2 грошові кошти як неправомірну вигоду ОСОБА11, яка з його злочинними планами обізнана не була.
Згодом, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28 грудня 2020 року приблизно о 19 год. 44 хв. ОСОБА1, перебуваючи в салоні автомобіля «КІА» (реєстраційний номер ____), який він використовував, припаркованого поряд із будинком за адресою: вул. Степового Фронту, буд. 28, місто Полтава, отримав від ОСОБА10 світло–сірий поліетиленовий пакет (із написами з одного боку «OGGI», з іншого – «OODJI») із грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США, який надав ОСОБА2 як неправомірну вигоду для судді ОСОБА11. Таким чином, чуже майно, а саме вказані грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 28 грудня 2020 року – 283 547 грн) перейшли у володіння ОСОБА1, який отримав реальну можливість розпорядитися ними.
Отримані грошові кошти ОСОБА1 не передав судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА11, як він повідомляв ОСОБА2 раніше, а розпорядився ними згодом на власний розсуд.
Діючи відповідно до розробленого плану, з метою отримання інформації щодо обставин розгляду справи № 554/7903/19 ОСОБА1 27 січня 2021 року приблизно о 17 год 54 хв зустрівся із суддею ОСОБА11 в салоні автомобіля марки ВАЗ 21099, державний номерний знак ____, який перебуває у його користуванні. Під час руху на вказаному автомобілі від приміщення Октябрського районного суду міста Полтави, що знаходиться за адресою: вул. Навроцького, буд. 5, м. Полтава, до будинку за адресою: АДРЕСА1, ОСОБА1, користуючись дружніми стосунками із суддею ОСОБА11, отримав у неї додаткову інформацію стосовно обставин розгляду справи № 554/7903/19. Під час розмови ОСОБА11 пообіцяла ОСОБА1 уточнити 28 січня 2021 року необхідну йому інформацію, переглянувши матеріали справи № 554/7903/19.
ОСОБА1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою створення враження щодо надання ним грошових коштів у сумі 10 000 доларів США судді ОСОБА11 як неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА5 у справі № 554/7903/19, а також з метою отримання ще 5 000 доларів США 27 січня 2021 року приблизно о 19 год 09 хв, перебуваючи в салоні автомобіля марки ВАЗ червоного кольору (реєстраційний номер ____), припаркованого поруч із магазином мережі «АТБ» за адресою: вул. Симона Петлюри, буд. 49, м. Полтава, зустрівся з ОСОБА2. Під час розмови ОСОБА1 обговорив з ОСОБА2 обставини розгляду справи № 554/7903/19, користуючись інформацією, що стала йому відома від судді ОСОБА11, та повідомив, що 28 січня 2021 року він надасть ОСОБА2 алгоритм подальших необхідних дій у судовій справі.
28 січня 2021 року приблизно о 9 год 32 хв ОСОБА1 зателефонував судді ОСОБА11 та отримав потрібну йому додаткову інформацію стосовно обставин розгляду справи № 554/7903/19, зокрема щодо необхідності вчинення інших дій у справі ОСОБА5.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28 січня 2021 року приблизно о 13 год. ОСОБА1 зателефонував ОСОБА2 та надав відомості щодо справи № 554/7903/19, отримані ним від судді ОСОБА11, а також інші вигадані ним дані, які, на його думку, повинні були переконати ОСОБА2 у виконанні суддею ОСОБА11 певних дій за отриману нею неправомірну вигоду в сумі 10 000 доларів США. ОСОБА1 також повідомив, що необхідно дочекатись завершення експертизи, призначеної у справі № 554/7903/19, та ухвалення рішення Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16-ц.
У наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О. повідомила, що ніякого тиску, впливу, втручання на неї під час розгляду справи № 554/7903/19 суддя Новак Ю.Д. не здійснював. Суддя Блажко І.О. пояснила, що під час розмов із суддею Новаком Ю.Д. вони обговорювали судову практику із застосування статей 103, 251, 252, 254 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя також зауважила, що інформація стосовно розгляду справи, у тому числі про зупинення провадження у справі та призначення відповідних експертиз є загальнодоступною, оскільки судові рішення, ухвалені нею під час розгляду справи № 554/7903/19, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суддя пояснила, що ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року розгляд справи № 554/7903/19 було зупинене з двох підстав, одна з яких є обов’язковою: 1) до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16–ц; 2) на час проведення повторної судової будівельно–технічної експертизи до отримання висновків експерта, через що ніякі процесуальні дії у справі не вчинялися.
Ухвала суду від 20 жовтня 2020 року виготовлена та надіслана для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 21 жовтня 2020 року та є у вільному доступі для учасників процесу та користувачів Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суддя Блажко І.О. також пояснила, що ухвалу суду від 20 жовтня 2020 року у цивільній справі № 554/7903/19 у частині зупинення провадження у справі учасники справи не оскаржували, ухвала є чинною та набрала законної сили.
27 листопада 2020 року цивільну справу № 554/7903/19 направлено для проведення експертизи до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Для контролю за виконанням ухвали суду експертній установі нагадування про надання результатів експертизи суд надсилав 4, 24 грудня 2020 року, 1 лютого, 1 березня, 1 квітня, 30 квітня, 31 травня, 30 червня, 3 вересня, 8 листопада, 8 грудня, 30 грудня 2021 року, 31 травня, 13 червня, 1 липня, 5 серпня та 5 вересня 2022 року.
18 березня 2021 року суд ухвалою за клопотанням директора експертної установи погодив більш розумний строк проведення експертизи у справі № 554/7903/19, тобто 90 календарних днів із дня отримання ухвали суду від 18 березня 2021 року.
Ухвала суду від 18 березня 2021 року була виготовлена та надіслана для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 18 березня 2021 року, є у вільному доступі для учасників процесу та користувачів Єдиного державного реєстру судових рішень.
Для контролю за виконанням ухвали суду від 20 жовтня 2020 року, а саме в частині до набрання законної сили судовим рішенням, яке буде ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16-ц, періодично проводився моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому 11 серпня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 16 червня 2021 року за результатами перегляду справи № 554/9012/16–ц в касаційному порядку Верховний Суд виніс постанову, відповідно до якої судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі частково скасовано, справу направлено на новий розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Отже, рішення Верховного Суду за результатами розгляду справи № 554/9012/16–ц набрало законної сили 16 червня 2021 року.
На підставі викладеного 11 серпня 2021 року провадження у справі № 554/7903/19 не відновлювалося, оскільки перестала існувати лише одна підстава для зупинення провадження, визначена ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року, а саме набрання законної сили судовим рішенням, яке буде ухвалене Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16–ц, та матеріали справи перебували в експертній установі для проведення експертизи.
Для проведення експертизи цивільна справа була надіслана канцелярією суду експертам Дніпропетровського науково–дослідного інституту судових експертиз 27 листопада 2020 року та повернута до суду 2 грудня 2022 року директором вказаної експертної установи.
Суддя, пояснила, що в її провадженні з 27 листопада 2020 року до 2 грудня 2022 року матеріали цивільної справи № 554/7903/19 не перебували, оскільки перебували в експертній установі для проведення призначеної судом експертизи.
Суддя також зауважила, що в січні 2021 року вона не могла переглядати матеріали справи № 554/7903/19, оскільки вказані матеріали справи із 27 листопада 2020 року до 2 грудня 2022 року перебували на виконанні в експертній установі.
2 грудня 2022 року провадження у справі № 554/7903/19 було відновлено, оскільки 2 грудня 2022 року до суду з експертної установи надійшли матеріали цивільної справи, через що перестали існувати дві підстави для зупинення провадження у справі, визначені ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року, у зв’язку із чим ніякі процесуальні дії у справі № 554/7903/19 не вчинялися з 20 жовтня 2020 року до 2 грудня 2022 року.
Суддя Блажко І.О. у поясненнях зазначила, що інформація щодо розгляду справи № 554/7903/19, зокрема ухвал суду від 20 жовтня 2020 року та від 18 березня 2021 року, підстав зупинення провадження у справі, інформації про погодження судом більш розумного строку проведення експертизи, була у вільному доступі для учасників судового процесу, в тому числі для представника третьої особи ОСОБА2 і користувачів Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суддя Блажко І.О. в наданих поясненнях також зазначила, що під час проведення детективом НАБУ слідчих дій 20 грудня 2021 року, а саме допиту судді як свідка у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року, суддя надала пояснення, в яких зазначила, що працювала на посаді начальника відділу кадрової роботи Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та знає Новака Ю.Д. як колегу по роботі з 2003 року, оскільки він працював на посаді консультанта відділу статистики та організаційно–правового забезпечення роботи судів цього управління Державної судової адміністрації України.
У 2004 році Блажко І.О. було призначено на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави, а Новака Ю.Д. – суддею Ленінського районного суду міста Полтави.
Суддя пояснила, що з Новаком Ю.Д. вони продовжували спілкування як колеги, зокрема обговорювали застосування законодавства в судовій практиці. Ніякого тиску, впливу, втручання на неї під час розгляду справи № 554/7903/19 суддя Новак Ю.Д. не здійснював. З Новаком Ю.Д. вони обговорювали виключно застування статей 103, 251, 252, 254 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому під час допиту суддя зазначила детективу НАБУ, що вважає, що на неї здійснює тиск у цивільній справі № 554/7903/19 ОСОБА2, який є представником третьої особи у вказаній справі.
Згідно з викладеним, на суддю Блажко І.О. під час перебування в її провадженні справи № 554/7903/19 з боку колеги Новака Ю.Д. не було впливу у будь-якій формі з метою ухвалення певного судового рішення у цивільній справі, тому вона не вбачала підстав для звернення з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
У поясненнях суддя Блажко І.О. також зазначила, що підтверджує свої пояснення, надані детективу НАБУ під час допиту її як свідка у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року. Суддя зауважила, що вона не надавала ОСОБА1 інформації щодо обставин цивільної справи № 554/7903/19, провадження в якій було зупинене та яка перебувала в експертній установі для проведення відповідної експертизи і не перебувала у судді на розгляді. Відомості про це містять значені вище ухвали суду, які також є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Ніякого втручання, тиску, впливу, на неї суддя ОСОБА1 під час розгляду справи № 554/7903/19 не здійснював. Суддя ОСОБА1 лише не розумів застування статей 103, 251, 252, 254 Цивільного процесуального кодексу України до ухвали суду про зупинення провадження від 20 жовтня 2020 року, яку він побачив у Єдиному державному реєстрі судових рішень, переглядаючи практику судів.
У додаткових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя, суддя Блажко І.О. зазначила, що в цивільній справі № 554/7903/19, з моменту відкриття провадження у справі 2 вересня 2019 року до 2 грудня 2022 року, коли справу було передано на розгляд іншому складу суду, документів на підтвердження того, що ОСОБА2 є директором (самопредставництво) чи представником третьої особи ТОВ «Дігорський», не було надано.
Хоча третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Дігорський», повідомляли про судові засідання, та ОСОБА2 звертався до суду із заявами, клопотаннями, але при цьому ОСОБА2 не надавав суду документів на підтвердження своїх повноважень, відповідно до статей 58, 62 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, що: він є директором Товариства (статут, положення, трудовий договір (контракт), самопредставництво юридичної особи); він є представником ТОВ «Дігорський» (належним чином посвідчена довіреність), що свідчить про те, що ОСОБА2 вводив суд в оману.
На переконання судді, під час перебування справи № 554/7903/19 в її провадженні з 2 вересня 2019 року до 2 грудня 2022 року ОСОБА2 як фізична особа та як директор ТОВ «Дігорський» не був учасником справи.
Суддя також зауважила, що з 2 вересня 2019 року до цього часу у її провадженні не перебували і не перебувають цивільні справи за позовними вимогами ОСОБА2 як фізичної особи та як директора ТОВ «Дігорський», ОСОБА3, ОСОБА4.
Суддя Блажко І.О. наголосила, що після зупинення 20 жовтня 2020 року провадження у справі № 554/7903/19 подальша перспектива розгляду справи та ухвалення рішення залежали від рішення Верховного Суду у справі № 554/9012/16-ц та від висновку експерта під час проведення повторної судової будівельно–технічної експертизи, без яких вона не могла ухвалити рішення за результатом розгляду даної справи.
У поясненнях суддя Блажко І.О. також зазначила, що після винесення ухвали про зупинення провадження від 20 жовтня 2020 року у цивільній справі № 554/7903/19 до неї дійсно звертався суддя Новак Ю.Д., але він не мав на меті втручання в перебіг розгляду цивільної справи № 554/7903/19. Суддя Новак Ю.Д. цікавився лише ухвалою про зупинення провадження у справі № 554/7903/19, яка є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підпадає під ознаки публічної інформації, і вони обговорювали застування статей 103, 251, 252, 254 Цивільного процесуального кодексу України у практиці як фахівці в галузі права.
Отже, із суддею Новаком Ю.Д. під час перебування справи № 554/7903/19 у провадженні судді Блажко І.О. вони як колеги і фахівці в галузі права спілкувалися щодо тлумачення та застосування законодавства у судовій практиці.
При цьому суддя не надавала Новаку Ю.Д. інформації щодо обставин цивільної справи № 554/7903/19, провадження в якій було зупинене та яка перебувала в експертній установі, про що зазначено в ухвалі, яка є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не робила будь-яких коментарів, які можуть вплинути на справедливість судового розгляду справи. Йому лише було незрозумілим застосування статей 103, 251, 252, 254 Цивільного процесуального кодексу України щодо ухвали суду про зупинення провадження у справі від 20 жовтня 2020 року, жодних домовленостей, розмов щодо розгляду цивільної справи № 554/7903/19, результати її розгляду у судді Блажко І.О. із суддею Новаком Ю.Д. не було.
Суддя Блажко І.О. також зауважила, що до призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. працював у Громадській організації «Фундація DEJURE», в якій працює скаржниця Буртник Х.В., яка подала цю дисциплінарну скаргу, що свідчить про зацікавленість Маселка Р.А. у результатах розгляду зазначеної вище дисциплінарної скарги.
Крім того, на переконання судді Блажко І.О., скаржник Буртник Х.В. звернулася до Вищої ради правосуддя з дисциплінарної скаргою щодо дій судді під час здійснення правосуддя у справі № 554/7903/19, а докази в цій дисциплінарній справі на порушення частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» отримані поза межами дисциплінарного провадження, а тому не можуть бути взяті до уваги під час ухвалення рішення дисциплінарним органом.
У поясненнях суддя Блажко І.О. також просила врахувати, що кримінальних проваджень щодо неї, як судді не було, суддя організовує своє професійне, публічне та приватне життя з дотриманням правил суддівської етики; здійснює свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, поза стороннім впливом, спонуканням, тиском, загрозами чи втручанням, що може виходити від буді–якої сторони та з корисливою метою; діє відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики та порушень законодавства України не допускала, тому немає підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Посилаючись на положення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на закінчення трирічного строку із дня вчинення дій, про які зазначено в дисциплінарній скарзі, суддя Блажко І.О. просила закрити провадження в цій дисциплінарній справі.
Надаючи оцінку діям судді Блажко І.О. щодо наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
У пункті 22 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що методи, які використовуються суддями для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
У Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, одним з основних принципів етичної поведінки суддів є незалежність. Так, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (пункт 1.1).
Як зазначено в Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має вважати своїм обов’язком не лише дотримуватися високих стандартів поведінки, але й брати участь у колективних зусиллях для встановлення, підтримки та захисту цих стандартів. Навіть один випадок неналежної поведінки судді може завдати невиправної шкоди моральному авторитету суду.
Судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.
Судді зобов’язані зберігати професійну таємницю щодо своїх засідань і конфіденційної інформації, отриманої в ході виконання їхніх обов’язків, окрім як у випадку відкритого судового процесу. Заборонено змушувати їх давати свідчення з таких питань.
Крім того, дотримання суддями визначеного у Бангалорських принципах поведінки суддів принципу об’єктивності є необхідною умовою для належного виконання суддею своїх обов’язків.
При виконанні своїх обов’язків суддя вільний від будь–яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (пункти 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Відповідно до пункту 4.10 Бангалорських принципів поведінки суддів конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов’язана з виконанням обов’язків судді.
Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою (пункт 4.1 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Завдання суддівства передбачає певну самостійність, яка включає лише совість судді. Отож, незалежність суддів вимагає не лише незалежності судової системи як установи від інших гілок влади; вона також вимагає незалежності суддів один від одного. Іншими словами, незалежність суддів залежить не лише від свободи від неналежного стороннього впливу, але й від свободи від стороннього впливу, що може бути спричинений діями чи ставленням інших суддів.
Якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Отже, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи.
Пояснення, надані суддею Блажко І.О., та її твердження про те, що під час спілкування із суддею Новаком Ю.Д. вони обговорювали лише інформацію, яка є в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спростовано матеріалами кримінального провадження та наведеними вище протоколами негласних (слідчих) розшукових дій, які підтверджують факт допущення суддею Блажко І.О. порушень, позапроцесуального спілкування із суддею Новаком Ю.Д., надання йому інформації із вказівкою щодо дій, які мають вчинити учасники судового процесу у справі № 554/7903/19 для потрібного вирішення справи суддею.
Згідно з матеріалами кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року, а саме згідно з протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 3 та 19 лютого 2021 року, якими зафіксовано факт і зміст розмови між суддею ОСОБА1 та суддею ОСОБА11, яка відбулася 27 січня 2021 року в салоні автомобіля під керуванням Новака Ю.Д., а також зафіксовано факт і зміст телефонної розмови між вказаними суддями, яка відбулася 28 січня 2021 року, спілкування судді ОСОБА11 із суддею ОСОБА1, який був зацікавлений у позитивному вирішенні справи на користь позивача ОСОБА5, стосувалось обставин судового розгляду справи № 554/7903/19, що безумовно вплинуло на неупередженість судді Блажко І.О. під час розгляду справи.
Зі стенограм записів розмов від 27 січня 2021 року вбачається, що суддя ОСОБА1 ставить судді ОСОБА11 уточнюючі запитання стосовно виду та строків проведення призначеної у справі експертизи, уточнює чи повернулась вказана справа з експертної установи до суду, радиться щодо поведінки учасників судового процесу, змісту клопотань та обговорює можливість відновлення провадження у справі № 554/7903/19.
Зміст цієї розмови свідчить про те, що ОСОБА1 попередньо спілкувався з учасником справи і ставить запитання судді ОСОБА11 з метою з’ясувати можливість відновлення у цій справі провадження, на що суддя ОСОБА11 позитивно реагує та надає вказівки щодо подання учасником справи клопотання про відновлення провадження у справі, обговорює із суддею ОСОБА1 зміст і порядок подання цього клопотання. Суддя ОСОБА11 під час розмови уточнює у судді ОСОБА1, чи згодні «вони з тією сумою, яка зазначена в експертизі», тобто ставить судді ОСОБА1 запитання з метою з’ясувати чи погоджується зацікавлений учасник судового провадження із сумою виплати, після чого обговорює із суддею ОСОБА1, яка саме «експертиза» наявна в матеріалах справи, та обіцяє наступного дня з’ясувати більш точну інформацію у справі.
Зі стенограм записів розмов від 27 січня 2021 року також вбачається, що суддя ОСОБА1 та суддя ОСОБА11 обговорюють іншу справу, яка перебуває в провадженні судді ОСОБА11. За повідомленням НАБУ судді ОСОБА1 та ОСОБА11 обговорюють судову справу № 554/10795/2020, в якій позивачем є ОСОБА6, відповідачем – ОСОБА7, представником відповідача – ОСОБА8. Суддя ОСОБА1 та суддя ОСОБА11 обговорюють зміст, строки та порядок подання зустрічного позову у цій справі, при цьому суддя ОСОБА11 в наполегливій формі говорить про подання зустрічного позову саме в судовому засіданні, зазначає, що зустрічний позов не потрібно надсилати іншим учасникам судового процесу та надає поради щодо процесуальної поведінки учасників судової справи, зокрема щодо надання ними пояснень.
Відповідно до стенограми записів розмов від 28 січня 2021 року суддя ОСОБА11 в телефонній розмові надає судді ОСОБА1 інформацію стосовно кількості експертиз у справі, на запитання ОСОБА1 «ждать или писать» дає вказівку чекати та контролювати вказане питання, пояснює ОСОБА1, що експертиза проводиться за клопотанням страхової компанії в експертній установі, про яку зазначено у клопотанні.
Отже, встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду обставини не залишають сумніву щодо спілкування судді Блажко І.О. у позапроцесуальний спосіб із суддею Новаком Ю.Д., який діяв в інтересах учасника цивільної справи № 554/7903/19, і що така поведінка судді Блажко І.О. порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Водночас, обов’язок щодо неупередженого розгляду справ випливає із принципу об’єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, яка проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Спілкування судді Блажко І.О. із суддею Новаком Ю.Д. порушує визначені у Бангалорських принципах поведінки суддів принципи незалежності, об’єктивності та дотримання суддею етичних норм під час здійснення правосуддя. Така поведінка судді Блажко І.О. порушує засади дотримання професійної таємниці стосовно обставин справи, яка перебувала в її провадженні, та свідчить про недотримання обов’язку виконання своїх суддівських обов’язків без надання переваг, упередженості чи забобонів.
Отже, встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду обставини та зазначені вище матеріали кримінального провадження спростовують твердження судді Блажко І.О. про спілкування із суддею Новаком Ю.Д. лише стосовно інформації, яка є в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отримавши конфіденційну інформацію щодо обставин розгляду справи № 554/7903/19, суддя Новак Ю.Д. мав можливість використати необхідні йому дані у власних цілях, у тому числі для вчинення дій, стосовно яких детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 3662 КК України.
Згідно зі статтею 14 Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу. Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримання незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді під час засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя за можливості повинен обмежувати себе у вчиненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення у справах (пункт 2.3).
Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь–яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Статтею 2 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя має уникати будь–якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.
У коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя має відчувати необхідність уникати контактів, які можуть дати суспільству привід припустити наявність будь-яких особливих взаємин між суддею і особою, якій суддя потенційно може посприяти.
Довіру до судової системи буде підірвано, якщо процес прийняття рішень суддями буде сприйматися як такий, що зазнає неналежного впливу ззовні. Різноманітність факторів, які можуть впливати на суддю, є безмежною. Завдання судді полягає в застосуванні закону у межах свого розуміння, на основі власної оцінки фактів, без страху чи надання переваги кому-небудь, а також не зважаючи на ймовірну (не)популярність остаточного рішення.
Будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили – міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім’ї чи з інших джерел.
Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь–яким родинним, суспільним чи політичним зв’язкам впливати на будь-яке судове рішення.
Положення міжнародних документів і законодавства України визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об'єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що у провадженні судді Блажко І.О. перебувала цивільна справа № 554/7903/19; встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду обставини не залишають сумніву щодо позапроцесуального спілкування судді Блажко І.О. із суддею Новаком Ю.Д. 27 та 28 січня 2021 року. Така поведінка судді порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції,
При цьому дії судді Блажко І.О. під час зустрічі із суддею Новаком Ю.Д. 27 січня 2021 року та під час телефонної розмови з ним 28 січня 2021 року, а саме: позитивне реагування судді Блажко І.О. на уточнюючі запитання судді Новака Ю.Д., направлені на надання нею певних вказівок щодо подальших дій учасників судового провадження для правильного вирішення справи, зокрема, щодо подання відповідних клопотань, обговорення можливих підстав для відновлення провадження у справі; уточнюючі запитання судді Новаку Ю.Д. щодо згоди учасників процесу з грошовою оцінкою, зазначеною у висновку експерта; повідомлення судді Новаку Ю.Д. конфіденційної інформації стосовно обставин справи № 554/7903/19, суперечать завданням судочинства, визначеним статтею 129 Конституції України, статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України та свідчать про упередженість судді Блажко І.О. та умисність її дій, оскільки вона не могла не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких дій, які порочать звання судді, а також свідчать про порушення нею засад справедливого, неупередженого розгляду справи.
Така поведінка судді Блажко І.О. створює уявлення про можливість вплинути на ухвалення судового рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя.
Зазначене підтверджує умисний характер проступку та грубе порушення суддею Блажко І.О. стандартів безсторонності суду та етичних норм поведінки судді, що викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Твердження судді Блажко І.О. про те, що вона не повідомляла судді Новаку Ю.Д. конфіденційної інформації стосовно обставин справи № 554/7903/19 та що інформація, яку вони обговорювали, наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спростовуються наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалами Октябрського районного суду міста Полтави, (суддя Блажко І.О.) у справі № 554/7903/19 та стенограмами записів розмов від 27 та 28 січня 2021 року.
У контексті предмета обговорення обставин справи суддями Блажко І.О. та Новаком Ю.Д. ухвали, постановлені судом під головуванням судді Блажко І.О. у справі № 554/7903/19 та наявні в Єдиному державному реєстру судових рішень, містять відомості стосовно надходження до суду клопотання, поданого представником ОСОБА5, про призначення у справі судової будівельно–технічної експертизи та, відповідно, підстави призначення у справі цієї експертизи ухвалою суду від 1 листопада 2019 року; відомості про надходження до суду 3 серпня 2020 року висновку за результатами проведення експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені проф. М.С. Бокаріуса від 3 серпня 2020 року № 2165 та про поновлення провадження у справі ухвалою суду від 3 серпня 2020 року; надходження до суду клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія “Провідна”» про призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи та підстави призначення цієї експертизи ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року; про надходження до суду клопотання директора експертної установи про погодження більш розумного строку проведення експертизи та підстави задоволення вказаного клопотання ухвалою суду від 18 березня 2021 року; про надходження до суду повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку повторної судової будівельно технічної експертизи та про поновлення провадження у справі ухвалою суду від 2 грудня 2022 року; підстави задоволення заяви судді Блажко І.О. про самовідвід від розгляду цієї справи ухвалою суду від 2 грудня 2022 року.
Водночас із стенограм записів розмов від 27 січня 2021 року вбачається, що суддя ОСОБА11 у відповідь на запитання судді ОСОБА1 розповідає, що справа з висновком експерта з експертної установи ще не повернулась, тобто надає інформацію щодо руху справи № 554/7903/19. Крім того, розповідає, що щомісяця вона надсилає нагадування експертній установі про строки проведення експертизи. Суддя ОСОБА11 також обіцяє судді ОСОБА1 подивитись наступного дня та сказати одна чи дві експертизи наявні в цій справі.
Зі стенограми записів розмов від 28 січня 2021 року вбачається, що суддя ОСОБА11 розповідає судді ОСОБА1 про наявність у справі двох експертиз, одна з яких проведена до розгляду справи.
Вказана інформація відсутня у зазначених вище ухвалах, які наявні в Єдиному державному реєстру судових рішень та є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України.
Ураховуючи також, що електронні примірники судових рішень знеособлюються під час оброблення та оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у судді Новака Ю.Д. не було можливості самостійно встановити зазначену вище конфіденційну інформацію, яку суддя Блажко І.О. надала йому під час спілкування 27 та 28 січня 2021 року.
Крім того, зі стенограми записів розмов від 27 січня 2021 року вбачається, що суддя ОСОБА11 надає вказівки судді ОСОБА1 стосовно дій учасників справи, необхідних для відновлення провадження у справі, а саме говорить, що необхідно написати відповідне клопотання про відновлення провадження, після чого позитивно реагує на запитання судді ОСОБА1 про написане стороною у справі аргументоване клопотання та роз’яснює судді ОСОБА1 подальший рух справи після вчинення цих дій. Крім того, суддя ОСОБА11 уточнює у судді ОСОБА1: «Они согласны с той сумой, которая указана в той экспертизе?», на що ОСОБА1 відповідає: «Я ось переуточню, якщо вона їх влаштовує, ну тоді будем ждать пока».
Зі стенограми розмов від 28 січня 2021 року вбачається, що суддя ОСОБА11 обговорює із суддею ОСОБА1, яка саме експертиза призначена у справі та погоджує порядок подальших дій, а саме погоджується з суддею ОСОБА1, що стороні у справі треба ще чекати та контролювати це питання.
Події, які є предметом розгляду, свідчать про позапроцесуальне спілкування судді Блажко І.О. із суддею Новаком Ю.Д., про упередженість судді Блажко І.О. під час розгляду справи № 554/7903/19, оскільки вона не могла не розуміти зі змісту наведених вище розмов, що суддя Новак Ю.Д. цікавиться інформацією щодо обставин справи № 5547903/19 після спілкування з одним із учасників судової справи. Крім того, події, які є предметом розгляду, свідчать про розголошення суддею Блажко І.О. конфіденційної інформації та порушення нею професійної таємниці стосовно обставин справи № 554/7903/19. Вказані події, безумовно, мають негативний вплив на авторитет не лише Октябрського районного суду міста Полтави, а й загалом судової системи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально–правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).
Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються). Саме така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18).
Під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішення у межах компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11–1464заі18) дійшла висновку щодо можливості використання таких доказів, як протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, під час дисциплінарного провадження, пославшись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).
Згідно з пунктом 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, мають завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Отже, за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що суддя Блажко І.О. неодноразово, а саме 27 та 28 січня 2021 року, здійснювала позапроцесуальне спілкування із суддею Новаком Ю.Д. щодо обставин справи № 554/7903/19, порушила професійну таємницю та надала конфіденційну інформацію стосовно обставин справи № 554/7903/19, була упередженою та узгоджувала порядок вчинення учасниками судового провадження дій для необхідного вирішення справи суддею.
Крім того, зі стенограм записів розмов від 27 січня 2021 року встановлено, що суддя ОСОБА11 також давала вказівки судді ОСОБА1 щодо порядку вчинення процесуальних дій учасниками судового провадження у іншій справі, яку вона розглядала (за наданими НАБУ відомостями судді ОСОБА11 та ОСОБА1 обговорювали судову справу № 554/10795/2020, яка перебувала на розгляді у судді Блажко І.О. за позовом ОСОБА6 до відповідача ОСОБА7).
Ураховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Блажко І.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Щодо наявності підстав для притягнення судді Блажко І.О. до дисциплінарної відповідальності, передбачених пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу; втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (частина четверта статті 48, пункт 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, зокрема про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основоположних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь–якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Цей загальновизнаний міжнародний принцип належним чином втілений в українському законодавстві.
Зокрема, незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У пункті 8 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено: якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.
Тобто суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя за наявності щодо нього будь-якого незаконного впливу під час здійснення правосуддя.
Згідно із зазначеним вище, суддя Блажко І.О. в наданих Вищій раді правосуддя поясненнях вказала, що не повідомляла Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про втручання в її діяльність як судді, оскільки суддя Новак Ю.Д. не здійснював таке втручання.
Водночас, відповідно до матеріалів кримінального провадження № ____ від 15 грудня 2020 року під час розмов, які відбулись між суддею ОСОБА1 та суддею ОСОБА11 27 та 28 січня 2021 року, суддя ОСОБА1 ставив судді ОСОБА11 запитання стосовно обставин справи № 5547903/19 з метою з’ясувати можливість відновлення провадження у справі шляхом подання учасниками судового провадження до суду відповідних клопотань, з’ясовував, яка саме судова експертиза наявна в матеріалах справи, чи повернулась справа з експертної установи після проведення призначеної судом експертизи, та обговорював із суддею ОСОБА11 можливість надання нею наступного дня уточненої інформації щодо обставин справи № 5547903/19.
Таким чином, матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності та взаємозв’язку містять чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини дають змогу дійти висновку, що суддя Новак Ю.Д. здійснив вплив на суддю Блажко І.О. під час розгляду справи № 5547903/19. Отже, відбувся факт втручання в діяльність судді Блажко І.О. щодо здійснення правосуддя у справі № 5547903/19.
При цьому дії судді Блажко І.О. під час розгляду справи № 5547903/19 свідчать, що вона сприйняла цей вплив, піддалась йому, та надавала судді Новаку Ю.Д. конфіденційну інформацію, необхідну для вирішення справи в інтересах осіб, які ініціювали такий вплив.
За частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Блажко І.О. мала обов’язок звернутися з повідомленням про втручання судді Новака Ю.Д. в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як їй стало відомо про таке втручання.
Крім того, в наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Блажко І.О. вказує, що після постановлення ухвали про зупинення провадження у справі від 20 жовтня 2020 року, ОСОБА2 намагався дискредитувати її, поширюючи неправдиву інформацію про вчинення суддею кримінальних правопорушень (звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вимагання та отримання суддею у нього неправомірної вигоди); заявляв безпідставні, необґрунтовані відводи в інших цивільних справах, чим перешкоджав здійсненню суддею правосуддя; поширював інформацію через медіа, сприяючи своїми діями формуванню негативної думки громадськості про її діяльність як судді.
Також ОСОБА2 неодноразово звертався із заявами про порушення кримінальних справ до правоохоронних органів – Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області та НАБУ стосовно різних осіб, які пов’язані з нежитловим приміщенням – готелем «ГОЛД» та іншим нерухомим майном, що належить ТОВ «Дігорський».
На підставі викладеного суддя зазначила, що вважає вказані дії ОСОБА2 втручанням у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя у цивільній справі № 554/7903/19.
З урахуванням зазначеного вище у січні 2022 року суддя Блажко І.О. підготувала повідомлення про втручання ОСОБА2 в її діяльність як судді, але після спілкування із працівниками НАБУ вказане повідомлення не було направлено до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора.
21 січня 2022 року суддя ОСОБА11 надіслала заяву начальнику СУ ГУНП в Полтавській області про вчинення ОСОБА2 кримінального правопорушення за статтею 383 КК України щодо неї як головуючого судді у цивільній справі № 554/7903/19.
Крім того, 27 січня 2022 року суддя ОСОБА11 надіслала заяву начальнику СУ ГУ НП в Полтавській області про вчинення ОСОБА2 кримінального правопорушення за статтями 376, 383 КК України щодо неї як головуючого судді в цивільній справі № 554/7903/19.
СУ ГУ НП в Полтавській області скерувало її заяви до ПРУП ГУНП в Полтавській області, після чого в них відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 лютого 2022 року за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 КК України.
За обставин, про які зазначає суддя Блажко І.О. в наданих поясненнях, а саме, що вона вважала дії ОСОБА2 втручанням у її діяльність, вона також була зобов’язана відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернутися з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як їй стало відомо про таке втручання.
Водночас, за інформацією в системі документообігу «Д-3» та на сайті Вищої ради правосуддя, не виявлено повідомлень судді Блажко І.О. про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Отже, дії судді Блажко І.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне врахувати таке.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Блажко Ірина Олексіївна Указом Президента України від 4 листопада 2004 року № 1367/2004 призначена на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави, Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512–VІ обрана суддею безстроково.
Із наданої головою Октябрського районного суду міста Полтави Савченком А.Г. характеристики вбачається, що за час роботи на посаді судді Блажко І.О. зарекомендувала себе з позитивної сторони, як працелюбний, грамотний, добросовісний, старанний, принциповий та наполегливий працівник. Суддя вміло планує робочий час та належним чином організовує свою роботу. Всі справи призначаються до розгляду в строки, передбачені процесуальним законом. Судові документи складає юридично грамотно, в судових рішеннях зрозуміло викладає обставини справи та доводи в обґрунтування прийнятого рішення. Суддя здійснює розгляд цивільних справ та є слідчим суддею. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчаючи як чинне законодавство, так і судову практику та практику Європейського Суду з прав людини. Періодично підвищує свою кваліфікацію в регіональних відділеннях Національної школи суддів України. Суддя Блажко І.О. усвідомлює свої обов’язки та відповідальність за дотримання законності при відправленні правосуддя, у прийнятті рішень самостійна, у критичних ситуаціях здатна до рішучих дій. Володіє достатнім рівнем культури поведінки і, спілкування з людьми, у критичних ситуаціях завжди поводиться коректно, з розумінням. До дисциплінарної відповідальності не притягувалась. Порушень трудової та виконавчої дисципліни не допускає.
За даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, суддя Блажко І.О. не має непогашених дисциплінарних стягнень.
Стосовно строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.
Релевантними джерелами права й актами їх застосування при обчисленні строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які, зокрема, регламентують строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, складові дисциплінарного провадження, порядок його обчислення.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Дії, які є підставою для притягнення судді Блажко І.О. до дисциплінарної відповідальності, вчинено 27 та 28 січня 2021 року.
Отже, трирічний строк із дня вчинення проступку (28 січня 2021 року) закінчився 28 січня 2024 року.
Згідно з інформацією, наданою головою Октябрського районного суду міста Полтави Савченком А.Г., із 28 січня 2021 року до 28 січня 2024 року суддя Блажко І.О. була відсутня на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та перебуванням у відпустках 167 календарних днів.
Ураховуючи тривалість тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустках, строк притягнення судді Блажко І.О. до дисциплінарної відповідальності становить до 12 липня 2024 року.
3 липня 2024 року ухвалою дисциплінарного органу було відкрито дисциплінарну справу за скаргою Буртник Х.В. стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Блажко І.О.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній станом на 28 січня 2021 року) дисциплінарне провадження розпочинається, зокрема, після отримання Вищою радою правосуддя відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.
Отже, за змістом положень частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Блажко І.О. розпочато після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, тобто 7 липня 2023 року.
Саме такий висновок щодо застосування до судді дисциплінарного стягнення в межах передбаченого законом трирічного строку, з урахуванням положень частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24.
Оскільки суддя Блажко І.О. вчинила дисциплінарний проступок 27 та 28 січня 2021 року, а 7 липня 2023 року щодо неї розпочато дисциплінарне провадження, строк притягнення цієї судді до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Стосовно доводів скарги щодо особистої заінтересованості члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. у результатах розгляду зазначеної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що факт особистої заінтересованості повинен ґрунтуватися на доказах, які свідчать, що член Вищої ради правосуддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу, може заявити відвід члену Вищої ради правосуддя за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, такий факт: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10-12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.
Під час дисциплінарного провадження встановлено чіткі та переконливі докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність в діях судді Блажко І.О. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3 та 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду відомості не залишають сумніву щодо наявності позапроцесуальних взаємовідносин, які полягали, зокрема, у наданні суддею Блажко І.О. судді Новаку Ю.Д. конфіденційної інформації щодо обставин справи № 554/7903/19, порушенні нею професійної таємниці, узгодженні порядку вчинення учасниками судового провадження необхідних дій та надання вказівок стосовно подальших дій учасників судового провадження для необхідного вирішення справи суддею.
Така поведінка судді Блажко І.О. порушує норми суддівської етики та стандарти поведінки, викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Крім того, встановлено порушення суддею Блажко І.О. передбаченого частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язку звернутись із повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як їй стало відомо про таке втручання.
Встановлені обставини свідчать про вчинення суддею Блажко І.О. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Беручи до уваги обставини, що підлягають урахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема значний стаж роботи Блажко І.О. на посаді судді, її характеристику, зважаючи на умисний характер дій судді та наслідки вчинених діянь – підрив авторитету правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла до висновку, що за вчинений суддею істотний дисциплінарний проступок єдино можливим є застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус судді», у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави Блажко Ірину Олексіївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ