Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Сасевича О.М., залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Охріменка Олександра Сергійовича щодо суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка Олега Володимировича, Рудніченко Оксани Миколаївни, Свінціцької Олени Петрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 липня 2024 року (вх. № О-3689/2/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Охріменка О.С. на дії суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка О.В., Рудніченко О.М., Свінціцької О.П. під час апеляційного перегляду ухвали Дніпровського районного суду міста Києва про повернення прокурору обвинувального акта як такого, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) (справа № 755/6212/22).
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 вересня 2024 року № 2595/3дп/15-24 за скаргою Охріменка О.С. відкрито дисциплінарну справу щодо суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка О.В., Рудніченко О.М., Свінціцької О.П. з підстав наявності в їх діях під час апеляційного перегляду ухвали Дніпровського районного суду міста Києва про повернення прокурору обвинувального акта як такого, що не відповідає вимогам КПК України (справа № 755/6212/22), ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «ґ» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, незабезпечення обвинуваченому права на захист, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 листопада 2024 року, до проєкту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи щодо суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка О.В., Рудніченко О.М., Свінціцької О.П., відкритої за скаргою Охріменка О.С., судді та скаржник повідомлені своєчасно і належним чином у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Повідомлення про засідання дисциплінарного органу розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибув скаржник. Судді взяли участь у засіданні у режимі відеоконференції.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., суддів та скаржника, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Ігнатюк Олег Володимирович рішенням XVI сесії XXI скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10 березня 1994 року «Про увільнення та обрання суддів міських і районних судів» обраний суддею Ірпінського міського суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 20 травня 2004 року № 1732-ІV обраний суддею апеляційного суду Київської області безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 призначений на посаду судді Київського апеляційного суду та відповідно до наказу Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2018 року № 33-ОС займає штатну суддівську посаду в Київському апеляційному суді з 2 жовтня 2018 року.
Київський апеляційний суд надав Вищій раді правосуддя характеристику Ігнатюка О.В., у якій зазначено таке: «за час роботи в Київському апеляційному суді зарекомендував себе висококваліфікованим юристом, досвідченим, працьовитим і принциповим суддею. Окрім здійснення наукової діяльності він систематично бере участь у заходах з метою підтримання рівня кваліфікації в Національній школі суддів України. Бере участь у заходах Київського апеляційного суду, спрямованих на створення сприятливих умов для підвищення якості судочинства, запровадження єдиних підходів до вирішення спорів у дусі поваги до принципу верховенства права, підвищення рівня довіри суспільства до суду та судової влади у цілому. Зокрема, щодо розробки правил ефективного судочинства в Київському апеляційному суду, які наразі є затвердженими згідно з рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду, щодо формування єдиних позицій суду в частині внесення змін до закону, що готуються у відповідь на звернення народних депутатів тощо. За своїми особистими якостями він доброзичливий, людиноцентричний, вимогливий до себе та інших. До виконання своїх професійних обов’язків ставиться сумлінно та відповідально».
Рудніченко Оксана Миколаївна Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 зарахована до штату Ірпінського міського суду Київської області на посаду судді 19 березня 2002 року, Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1238-V обрана суддею місцевого Ірпінського міського суду Київської області безстроково, Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 2009 року № 1736-VI обрана суддею апеляційного суду Київської області, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 призначена на посаду судді Київського апеляційного суду та відповідно до наказу Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2018 року займає штатну суддівську посаду в Київському апеляційному суді з 2 жовтня 2018 року.
Київський апеляційний суд надав Вищій раді правосуддя характеристику Рудніченко О.М., у якій зазначено таке: «за час роботи в Київському апеляційному суді Рудніченко О.М. зарекомендувала себе висококваліфікованим юристом, досвідченою, працьовитою і принциповою суддею; вона є однією із суддів-спікерів. Велику увагу Оксана Миколаївна приділяє підвищенню рівня професійних знань і ділової кваліфікації. Суддя систематично бере участь у заходах з метою підтримання рівня кваліфікації, що проводяться Національною школою суддів України, та заходах, метою проведення яких є професійний розвиток українських суддів у питаннях доброчесності та суддівської етики, ефективної комунікації з громадськістю тощо. Суддя Рудніченко О.М. має значне навантаження з розгляду апеляційних скарг у кримінальних провадженнях (у тому числі щодо осіб, які утримуються під вартою, зокрема у резонансних справах), скарг на ухвали слідчих суддів місцевих судів, справ про адміністративні правопорушення. Вона виконує обов’язки слідчого судді, що зумовлює необхідність щоденного розгляду великої кількості клопотань органів досудового розслідування про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. За своїми особистими якостями вона енергійна, ініціативна, відповідальна, дисциплінована, вимоглива до себе та інших».
Свінціцька Олена Петрівна Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначена на посаду судді Васильківського районного суду Київської області, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 призначена на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2008 року № 695-VI обрана суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області безстроково, Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2013 року № 592-VII обрана на посаду судді апеляційного суду Київської області. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 призначена на посаду судді Київського апеляційного суду та відповідно до наказу Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2018 року № 79-ОС займає штатну суддівську посаду в Київському апеляційному суді з 2 жовтня 2018 року.
Київський апеляційний суд надав Вищій раді правосуддя характеристику Свінціцької О.П., у якій зазначено таке: «за час роботи в Київському апеляційному суді Свінціцька О.П. зарекомендувала себе висококваліфікованим юристом, досвідченою, працьовитою і принциповою суддею. Велику увагу вона приділяє підвищенню рівня професійних знань і ділової кваліфікації. За своїми особистими якостями вона відповідальна, дисциплінована, вимоглива до себе та інших».
Обставини установлені під час розгляду дисциплінарної справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 29 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (далі – кримінальне провадження № ____), повернуто прокурору для усунення недоліків як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Не погоджуючись із цією ухвалою, прокурор оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № ____.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду, апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва призначено на 20 жовтня 2022 року у приміщенні Київського апеляційного суду.
Наявна в матеріалах судової справи № 755/6212/22 довідка, складена головним консультантом Київського апеляційного суду, містить інформацію про повідомлення 20 вересня 2022 року о 15 годині 09 хвилин обвинуваченого та захисника про розгляд Київським апеляційним судом 20 жовтня 2022 року о 15 годині 30 хвилин апеляційної скарги прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____.
У судове засідання 20 жовтня 2022 року з’явилися прокурор і потерпілий, обвинувачений та його захисник не з’явились.
Відповідно до журналу судового засідання від 20 жовтня 2022 року питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого та його захисника ставилось на обговорення учасників кримінального провадження, що з’явились у судове засідання (прокурора та потерпілого), які не заперечували щодо здійснення апеляційного розгляду за відсутності сторони захисту (обвинуваченого, захисника). Заслухавши думку прокурора, потерпілого, суд апеляційної інстанції вважав за можливе здійснити апеляційний перегляд ухвали про повернення обвинувального акта прокурору за відсутності сторони захисту, підстав для відкладення апеляційного розгляду суд не встановив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ скасовано, матеріали кримінального провадження повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог статей 314–317 КПК України (судді – Ігнатюк О.В., Рудніченко О.М., Свінціцька О.П.).
У дисциплінарній скарзі скаржник (обвинувачений у кримінальному провадженні) зазначає, що апеляційний перегляд здійснено за відсутності його та його захисника, без дотримання їх належного повідомлення про призначення судового засідання, чим, на його переконання, порушено його право як обвинуваченого на захист.
У письмових поясненнях, які під час підготовки справи до розгляду дисциплінарною палатою надали судді Київського апеляційного суду Ігнатюк О.В., Рудніченко О.М., Свінціцька О.П., зазначено, що повідомлення потерпілого, обвинуваченого та захисника про місце розгляду справи здійснювалось із використанням телефонного зв’язку за номерами телефонів, які були вказані в матеріалах кримінального провадження. Процедура повідомлення учасників судового провадження про час та місце розгляду справи апеляційним судом врегульована статтями 111, 134, 135 КПК України. Відповідно до цих правових норм як виклик, так і повідомлення, а за змістом статті 111 КПК України, зокрема, про час та місце розгляду справи судом, під час судового провадження (до якого належить і розгляд у суді апеляційної інстанції) можуть здійснюватися шляхом здійснення виклику телефоном. Окрім процесуальної можливості здійснення повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом здійснення повідомлення про це по телефону, такий порядок повідомлення на сьогоднішній день є найбільш оперативним і ефективним та сприяє швидкому розгляду справи, зумовлює найменші матеріальні затрати.
Судді зазначили, що, за їхніми спостереженнями, приблизно вісімдесят відсотків поштової кореспонденції про виклик чи повідомлення, яка надсилається учасникам кримінального провадження, повертається до суду із позначками про неможливість вручення або «у зв’язку із закінченням терміну зберігання», що позбавляє суд можливості здійснювати апеляційний розгляд або вчиняти процесуальні дії, призводить до необхідності перенесення розгляду справ та призводить до необґрунтованих матеріальних затрат.
Судді також акцентували на необхідності врахування того факту, що в Київському апеляційному суді, нарівні з іншими судами України, у зв’язку з неналежним фінансуванням періодично виникає нестача коштів, необхідних для надсилання поштової кореспонденції, оплати послуг перекладачів тощо. Є випадки, коли вся поштова кореспонденція суду тривалий час не надсилається у зв’язку з відсутністю коштів на ці потреби, що викликає необхідність перенесення розгляду справ.
Отже, повідомлення учасників судового провадження про час та місце апеляційного розгляду телефоном є дієвим і найбільш ефективним способом такого повідомлення.
Суддя Ігнатюк О.В. (головуючий суддя) зазначив, що алгоритм повідомлення учасників судового провадження про розгляд справи телефоном включає в себе таке: закріплений за ним консультант суду здійснює повідомлення учасників судового провадження про час та місце розгляду справи шляхом здійснення телефонного дзвінка. Після передання такого повідомлення консультант повідомляє його про це особисто. Перед початком апеляційного розгляду питання про повідомлення учасників судового провадження про час і місце розгляду справи та способи такого повідомлення, наявність чи відсутність клопотань учасників судового провадження, пов’язаних із розглядом справи, ним як головуючим суддею у справі з’ясовується в секретаря судового засідання, що є необхідним для попереднього рішення про наявність чи відсутність підстав для судового розгляду.
Під час вирішення питання про наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності врахуванню підлягає таке.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Порядок апеляційного перегляду судових рішень у межах кримінального судочинства врегульовано главою 31 «Провадження в суді апеляційної інстанції» розділу V «Судове провадження з перегляду судових рішень» КПК України (статті 392–423).
Статтею 405 КПК України визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію, повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
За приписами статей 342, 345, 405 КПК України суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з’ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули в судове засідання. На суд покладено обов’язок з’ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з’явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.
Згідно із частиною четвертою статті 401 КПК України обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, зокрема, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь. Під час дослідження питання реалізації судом виклику сторони захисту з використанням засобів телефонного зв’язку встановлено таке.
Правова (процесуальна) можливість повідомлення учасників судового провадження про час та місце розгляду справи апеляційним судом передбачена положеннями статей 111, 134, 135 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Із довідки Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року № 27-04/104/22 за підписами керівника апарату суду та головного бухгалтера суду вбачається, що відповідно до кошторису Київського апеляційного суду на 2022 рік, затвердженого Державною судовою адміністрацією України, та розрахунків, які обґрунтовують показники видатків бюджету, що включається до проєкту кошторису та є невід’ємною частиною кошторису та паспорта бюджетної програми на 2022 рік, кошторисні призначення за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» для оплати послуг з пересилання поштової кореспонденції суду через відділення поштового зв’язку є обмеженими та не забезпечують у повному обсязі потреби Київського апеляційного суду на 2022 рік. Згідно з вимогами Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Отже, повідомлення учасників про час і місце розгляду з використанням телефонного зв’язку є одним із засобів повідомлення учасників судового провадження, який передбачений статтею 135 КПК України.
Обставини, установлені під час підготовки справи до розгляду обставини, у сукупності свідчать про вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення явки сторони захисту в судове засідання. Реалізація судом повідомлення з використанням засобів телефонного зв’язку обумовлена рівнем фінансування Київського апеляційного суду у 2022 році.
Відповідно до частини четвертої статті 405 КПК України, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Згідно із частиною четвертою статті 401 КПК України участь обвинуваченого в апеляційному розгляді є обов’язковою, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища, або якщо суд визнає обов’язковою його участь, або обвинувачений, який утримується під вартою, заявив клопотання про участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Якщо під час апеляційного розгляду обвинувачений не утримувався під вартою, не подавав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю і апеляційним судом не приймалось рішення про обов’язкову участь особи в судовому засіданні та належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, то здійснення апеляційного розгляду за його відсутності не суперечить приписам частини четвертої статті 405 КПК України (позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладена в постанові від 8 серпня 2024 року у справі № 396/419/20).
Як убачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА1 (скаржник) під час апеляційного розгляду під вартою не утримувався, клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю та/або за участю його захисника не подавав, апеляційний суд не ухвалював рішення про обов’язкову участь обвинуваченого в судовому засіданні. Натомість обвинуваченого та його захисника було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду скарги прокурора у спосіб, який не суперечить статтям 111, 134, 135 КПК України.
Ухвала про повернення прокурору обвинувального акта в розумінні статті 369 КПК України не є рішенням, у якому суд вирішив питання по суті обвинувачення.
За таких обставин, оскільки під час апеляційного перегляду не вирішувалось питання можливого погіршення становища обвинуваченого у справі, здійснення апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого узгоджується з приписами частини четвертої статті 405 КПК України, а тому не свідчить про порушення права обвинуваченого на захист або недотримання принципу процесуальної рівності сторін як елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду.
Обставини, установлені під час підготовки справи до розгляду, свідчать, що апеляційний перегляд був спрямований на відновлення існуючого становища (status quo) у кримінальному провадженні та реалізований з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, зокрема для забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження у зв’язку з помилковим поверненням судом першої інстанції прокурору обвинувального акта для усунення недоліків.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у рішенні у справі «Unión Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» висловив позицію, що учасник справи зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В аспекті такої позиції Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за участю обвинуваченого, зокрема він був присутній у судовому засіданні 10 серпня 2022 року, під час якого суд постановив ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору, що свідчить про його поінформованість щодо перебігу судового розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням. Попри те, що право на суд є конституційним правом особи, його реалізація покладає на учасників справи й певні обов’язки, зокрема обов’язок із розумним інтервалом цікавитись перебігом розгляду справи, в якій особа є учасником, тим паче у разі ухвалення судом рішення не на користь іншої сторони.
Водночас із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень установлено факти неналежного виконання обвинуваченим покладеного на нього обов’язку щодо явки в судові засідання під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції. Зокрема, визнавши причину неприбуття обвинуваченого неповажною та констатувавши в його діях умисне ухилення від явки в суд, судом неодноразово застосовувався його примусовий привід у судове засідання (ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року, 24 січня 2024 року).
Наявність таких обставин викликає обґрунтований сумнів щодо дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважаються встановленими Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час підготовки справи до розгляду не встановлено чітких і переконливих доказів, які свідчили б про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема, що, здійснюючи апеляційний перегляд за відсутності обвинуваченого, судді вийшли за межі повноважень, наданих КПК України, та допустимого суддівського розсуду, що їхня поведінка була недобросовісною та вказувала на умисел чи недбалість судді.
Отже, у діях суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка О.В., Рудніченко О.М., Свінціцької О.П. відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «ґ» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, підстави для притягнення цих суддів до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Згідно із частиною другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка Олега Володимировича, Рудніченко Оксани Миколаївни, Свінціцької Олени Петрівни до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження щодо суддів Київського апеляційного суду Ігнатюка Олега Володимировича, Рудніченко Оксани Миколаївни, Свінціцької Олени Петрівни припинити.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олександр САСЕВИЧ
Член Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
