Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О., Мороза М.В., залученого члена Третьої Дисциплінарної палати Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Маселка Романа Анатолійовича та Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур Альони Сергіївни,
встановила:
Зміст дисциплінарної скарги Маселка Р.А.
до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року (вх. № М-6/35/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С.
Скаржник зазначає, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. В іспиті взяли участь 7 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, інші судді цього суду не з’явились, зокрема суддя Мазур А.С. За інформацією ВККСУ, причиною неявки всіх суддів стала їхня тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу. Після цього рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання цих суддів було призначено на 21 травня 2019 року. Однак і на це засідання суддя Мазур А.С. не з’явилась. Цей факт викликав значний суспільний резонанс – двічі поспіль майже всі судді цього суду водночас захворіли та не з’явились на оцінювання.
26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) на своєму офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, зокрема, про те, що неявка суддів на оцінювання не була випадковою, а спланованою й заздалегідь узгодженою. Задовго до дати іспитів судді між собою обговорювали, чи з’являтись на оцінювання до ВККСУ, і за вказівкою голови цього суду ОСОБА1 усі судді, в тому числі суддя Мазур А.С., вирішили не йти на іспити, начебто через хворобу.
На переконання скаржника, неявка судді Мазур А.С. на оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року, зумовлена не хворобою, а умислом – уникнути проходження оцінювання.
Скаржник, вважає, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а отже з просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2023 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для попередньої перевірки.
Зміст дисциплінарної скарги Національного антикорупційного бюро України
Крім того, 8 вересня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. (вх. № 325/0/13-23).
У дисциплінарній скарзі НАБУ зазначає, що в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року під час проведення детективами НАБУ негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) на підставі відповідних судових рішень у встановленому законом порядку зафіксовано на носіях інформації низку розмов голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та його заступника ОСОБА2 у 2019 році в їхніх службових кабінетах, у тому числі із суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА. Розмови свідчать про незаконний вплив голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та його заступника ОСОБА2 на суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА3 з метою ухвалення нею як суддею відповідних судових рішень у справах, які перебували у її провадженні (№№ 826/9665/16, 640/8292/19, 640/6011/19, 640/5883/19).
НАБУ в дисциплінарній скарзі звертає увагу на обставини розгляду судової справи № 826/9665/16 за позовом ОСОБА4 до Кабінету Міністрів України. НАБУ зазначає, що відповідно до протоколу огляду від 5–6 березня 2021 року зафіксовано розмову за 4 березня 2019 року з 11 до 12 години за участю суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА5, яка, на думку автора дисциплінарної скарги, може свідчити про попередню узгодженість дій між головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та колегією суддів у справі № 826/9665/16 щодо викладення тексту судового рішення та ухвалення окремої думки суддею Мазур А.С.
Зокрема, як убачається з роздруківки стенограми записів розмов від 4 березня 2019 року (11:53:07 – 11:58:35) між суддями ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА5, ОСОБА1, розмова була такого змісту (дослівно):
«ОСОБА1: ... Чё, чё ты не хочешь окрему думку?
ОСОБА3: Ну, здрасте. Не-не, я уже настроилась, поэтому, не, ну, надо же было.
ОСОБА5: Я сейчас уйду там (виходить з кабінету).
ОСОБА2: Не, я не поэтому, мне просто Лена прислала там (виходить з кабінету).
ОСОБА1: Нам сохранить надо баланс, понимаешь?
ОСОБА3: Да конечно. А неделю назад, что не надо было сохранять?
ОСОБА1: Смотри, мы сейчас, если выйдем и сделают вот этому руки.
ОСОБА3: Да.
ОСОБА1: Все поймут, что мы вчетвером это всё сделали. А так я хочу показать, что это только ОН. Ну, понятно, что там вторая “боковая”, скажем так, не сильно там, и так далее.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Смотри, ты от того, что напишешь окрему думку, ты в своём кругу оправдаешься, и они боятся только этого, не беспокойся, это его забота. Вопрос, окрема думка нам позволит, мне по Майдану… поговорить, попытаться, но отношения (1 сл.).
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: В этом вопросе. Напишем фактичні дані.
ОСОБА3: Хорошо.
ОСОБА1: Вдруг что-то помогут, не будем вдаваться в суть вопросов. Ну, твоих потерь никаких нет. Единственное, Леся тут выглядит в том плане, потому что, а чё ж? (сміється) Ну, буде говорить, что вот она несамостоятельная, не смогла отказать, да и всё. Ну, смотри, я рассуждаю, со своей точки зрения. Ты плохо не выглядишь. Что тебя смущает? Ты реально плохо не выглядишь. Я пытаюсь с одним этим человеком немножко какой-то баланс показах что у нас была борьба, что мы там “то-сё”, мы не могли там, ну, всякое ерунда такая.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Всё равно тебе, оно мне надо.
ОСОБА3: Так. А потом, что со мной будет?
ОСОБА1: А что с тобой будет?
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Хуже тебе ни с какой позиции не будет. С позиции Юли, блин, – это Юлю не касается с позиции власти – ты написала окрему думку, и даже, даже в этом позиция лучше, чем у (1 сл.).
ОСОБА2 (говорить по телефону): Привет, да (зайшов до кабінету та відразу вийшов).
ОСОБА1: Не волнуйся, это чисто “моя игра”, но нам позволяет баланс держать.
ОСОБА3: Я ещё в четверг говорила про (1 сл.).
ОСОБА1: Смотри, тогда было это, я ж.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Не говорю, как они мне, что рассказывают: “Покажи свою работу”. Ну, как я покажу, если, допустим, все втроём без, безоговорочно приняли решение (сміється) Поэтому я скажу: “Ну, смотрите, я прогрессировал, один человек услышал, другой – не услышал, и так далее”. Что тебя смущает, скажи?
ОСОБА3: А-а?
ОСОБА1: Что тебя смущает?
ОСОБА3: Не, смущает то, что в этот.
ОСОБА1: Ну, ты ж не с дурочками говоришь. Ну-ну, принято решение, с окремой думкой, всё, потом напишем, что “не, а я вважаю, що да, порушення є, але не порушено право позивача, ну, і все”.
ОСОБА3: Описать кто будет?
ОСОБА1: Я напишу, какие проблемы. Тебе какая разница? То есть, ты красиво выглядишь, и одной стороны, и с другой. Я б наоборот на месте Леси говорил: “Можно я напишу окрему думку” (сміється). Что тебя смущает? Скажи, я не могу понять.
ОСОБА3: Нет, меня смущает странность, вот то, что два дня назад я была настроена на это теперь.
ОСОБА1: Потому что, они меня начали, за вот эти два, два дня выносит мне мозг по поводу того что “Вы ж там понимаете, этот вопрос политический, и так далее”, поэтому я ж “покажи свою работу”, – вот так мне поставили задачу. Понимаешь? Ну, если надо другой расклад - не могу.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Сумасшедший. Вот, вопрос по кому, кого из вас давать сумасшедшего? Никого. Поэтому я вижу вариант, что кто-то пишет окрему думку. Я говорю: “Ну, вот так, как смог”.
ОСОБА3: Угу, не, ну, (1 сл.).
ОСОБА1: С позиции, с правовой позиции, с позиции, не (1 сл.), ты выглядишь абсолютно нормально, поверь.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Тем более, пусть он её не оголошует, сейчас скажет, что є окрема думка, пусть только не оголошует, яка суддя там, да і все. Кому интересно, пусть приходят ознакомиться.
ОСОБА3: Надо кому-то из двух заявить, она или я? (сміється).
ОСОБА1: Ну, ты более логично тут выглядишь по той причине, что у тебя будет какое-то время но вот (1 сл.).
ОСОБА3: Конфликт?
ОСОБА1: Скажем так, предвзятое отношение к ОСОБА2, а у него к тебе, (сміється). Ну, то есть, не вижу, для вас я не вижу там. Я вижу угрозу себе и ему. Понимаешь? Потому что до 31-о числа ещё месяц.
ОСОБА3: Ну, ещё месяц и нам уже через 10 дней назначать оцінювання, и на этом закончится всё наше.
ОСОБА1: Ну, думаю, что вы заболеете.
ОСОБА3: И две недели.
ОСОБА1: Всё равно никуда не пойдёте на это оценивание.
ОСОБА3: Не, за то не буде, я пойду, ну (сміється).
ОСОБА1: Поверь, власть она такая, что [ненормативна лексика] может, а вот хорошо сделать – не может…
ОСОБА3: Ну, тут получается, если окрему думку процесуально только, а чё тут “не порушено право”? Вы считаете, что?
ОСОБА1: И всё, мы не будем вдаваться, [ненормативна лексика] оно нам надо. Там нарушений есть, по сути.
ОСОБА3: Э-э, ну-у, да, они-то есть, да, ну, я вот с этим “не порушеним правом”, нет, а вот же написали, когда они решение, что они написали вот это, інтерес просто, да?
ОСОБА1: Я ещё не читал,
ОСОБА3: Ну, это ж “моя” была думка, поэтому это важно.
ОСОБА1: Всё нормально. Если вдруг власть попытается за этот месяц брать кого-то из вас оценивание, то это оценивание, потому что даже ты с окремой думкой, вот у них стиль такой, понимаешь? Они хорошо их сделают, а они хотят всех держать в подвешенном состоянии, им надо (1 сл.), я считаю, что и законодательство не поменяется, есть (1 сл.).
ОСОБА3: М-м-м, ну, ладно, не надо, я не буду (1 сл.), я думаю, что там (1 сл.).
ОСОБА1: Мне будет красивее сейчас, понимаешь? Ну, я ж с ними там тоже где-то общаюсь ругаюсь, хоть сейчас у меня будет разбор полётов, мне окрема думка надо, чтоб показать.
ОСОБА3: А Женя что “покажет”? Этим расскажет опять “не пускали” его к “своим”?
ОСОБА1: Смотри.
ОСОБА3: “Подружкам своим”?
ОСОБА1: Ну, всё будет нормально, [ненормативна лексика], за это я, а за это не переживай, верь. Та не переживай (сміється).
ОСОБА3: Не хотим, чтоб по нам дело ещё не расследовали.
ОСОБА1: Не переживай (сміється).
ОСОБА3: Ну, конечно (виходять з кабінету)».
Крім того, НАБУ зазначає, що відповідно до стенограми записів розмов від 4 березня 2019 року (11:53:07–11:58:35) між суддями ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА5, ОСОБА1, помічником заступника голови ОАСК ОСОБА6 відбулась розмова такого змісту (дослівно):
«ОСОБА2: Э-э-э, смотри, как бы, как давайте решим. Мне надо что-то там это, подумать, я, я так услышал звон, но я не разговаривал, ещё не знаю, она просто, не-не, серьёзно, это он мне, Алёв.
ОСОБА5: (2 сл.) писав окремо, воно ще більше має писати, щоб воно не було зовсім.
ОСОБА2: Не, так можно спокойно, я сейчас пойду к шефу скажу: “Шеф, какие [ненормативна лексика], “окремі думки”? Давай втроём вынесем, Паш, скажешь, что это я обманул их, [ненормативна лексика],и всё остальное, да и всё”. Проблемы нет никакой. Я всё равно. Э-э, там с “бокових” никто спрашивать не будет. Там Грановский (1 сл.) с Парубиём, чтоб я уже писал заявление. Ну, я говорю: “Хорошо!”. Такого плана, понимаешь? Там вопрос не, не стоит в “бокових”, это первое, а второе – ты сейчас, посмотри сама, я, я это всё беру на себя. Я ему тогда (3 сл.), писал, что типа шеф, не надо ничего (1 сл.), и он там показует, что это я, вот и всё, ну, такая схема.
ОСОБА3: Меня вообще уже “порубают”, вы ж знаете, я могу.
ОСОБА2: Не, просто ты можешь сейчас и так, и так, это оно особо роли не сыграет.
ОСОБА5: Чуєте, а воно їм актуально вичерпне, зараз просто на вибори, чи як воно?
ОСОБА3: Це взагалі нічого.
ОСОБА2: Ты понимаешь, им, им оно, они.
ОСОБА5: Чи вони між собою більше?
ОСОБА2: Они привыкли, что всё должно быть так, как они хотят. Ну, такое. Ну, согласись, тут сесть и выписать его нормально, но можно. Но, как бы мы не выписывали потом можно, конечно, всегда и в апелляции, и в Верховном найти что-то, и так далее.
ОСОБА3: Согласна.
ОСОБА2: Тут вопрос я просто к тому, чтоб у тебя было комфортно. Понимаешь? Я, и хочешь, пойду сейчас поговорю, чтоб давай так, пусть Саша как-то так, ну, как бы, такое, Алён, честное слово.
ОСОБА3: Не, тут надо подумать, просто, если писать, надо очень её написать как-то?
ОСОБА2: Ну, это же ты не сейчас будешь писать.
ОСОБА3: Нейтрально, да, нейтрально, что-то вот как-то так написать, ну, что-то.
ОСОБА2: Да, тут, тут заявляем, тут можем просто сказать, что з окремою думкою, а кто, что ніхто не может знать. Тем более она потом ложится в материалы, её никто, как бы, кроме тех, кто материалы видит, никто не видит.
ОСОБА3: А-а, да, конечно, особенно Кучеренко.
ОСОБА2: Ну, согласен.
ОСОБА3: С Фейсбуком везде тут, там воно буде.
ОСОБА5: Ні, її треба опублікувати.
ОСОБА3: Опублікувати?
ОСОБА5: В ЄДР.
ОСОБА2: Поэтому мы никуда не спешим, сядем, подумаем, а то мы ж не «скорая помощь».
ОСОБА5: Чуєте? Окрема думка, чуєте, ладно.
ОСОБА3: Сейчас я подивлюсь.
ОСОБА5: Ми же там не признаємо її не чинною там, з моменту прийняття?
ОСОБА3: З моменту!
ОСОБА2: Чого? З моменту.
ОСОБА5: А що з моменту прийняття?
ОСОБА2: Да.
ОСОБА3: Да.
ОСОБА2: А смотри, ну, чтоб вы понимали, вот этот, вот этот вот момент.
ОСОБА3:Я сейчас воды возьму, подожди (виходить і відразу повернулась).
ОСОБА2: Да, вот этот даже (2 сл.), это не тот, эти правоотношения они не касается, я имею виду, признається, вот есть типа практика Великої Палати, да, що повинні перераховувати. Но перераховувати повинні тарифи, самі тарифи. Эта фигня тарифи не встановлює, воно встановлює цену на газ для предпрятий. Если предприятия потом, от между юридическимилицами.
ОСОБА5: Угу-угу.
ОСОБА2: Если предприятия потом считают, что они где-то могут вернуться к старому, то они должны обращаться в хозяйские суды. Кто? Облэнерго там такое, это, это, а то, что касалось Велика Палата, это там, где тарифи. Конечно, если ЖЭК мне посчитал газ по 30 копеек, да, там например?
ОСОБА5: Угу.
ОСОБА2: А потом, это то, что тарифы, которые приходят в квитанциях мне в хату.
ОСОБА5: Я поняла.
ОСОБА2: Ну, такое, то есть, там сказать можно, да, а так решение – никто не сможет поте прийти и говорить: “Вот решение есть, пересчитайте мне тарифы”, а потому что это… выдает.
ОСОБА3:Что это, что это за постанова Верховного Суда нового, в которой написано: “У скасування житлово-комунальних тарифів”, да.
ОСОБА2: Смотри, я ж тебе объясняю, это ж по этому поводу.
ОСОБА3:Перерахує.
ОСОБА2: Эта постанова касается самих тарифов, которые ЖЭК выписывает тебе счёт.
ОСОБА5: Визначає, вони рахують.
ОСОБА2: Вот, смотри, сейчас Келеберда визнав протиправним розпорядження Кличко щодо нарахування тарифу по придомовой территории. И ЖЭК, если считал по 3,20, должен теперь пересчитать по 2,30. Но взаимоотношения физлица и ЖЭКа. А в данном случае мы смотрим взаимоотношения между Кабинетом Министров, потому что это их постанова, и юридическими лицами, которые продавали газ, да? Это Облэнерго, ой, Облгазы, да? То есть, у них есть момент там, где они могут сказать: “Это ж ваша постанова, мы, теперь Облгаз должен”. Облгаз должен сначала выиграть спор у Кабмина, получить деньги, а потом уже физические лица могут обращаться то не в Облгаз, потому что им, наверное, ЖЭК выставляет.
ОСОБА5: Ну, да.
ОСОБА2: А потом ЖЭК к ним, а потом говорит: “Та идите на, это всё, пфф, мыльный пузир”. Это то же самое, что раньше были по чернобыльцам решения по эти вот, и так далее. Что такое
ОСОБА5: Ваше, по сегодняшнему. Угу.
ОСОБА2: А, отложили, да, на 13-е?
ОСОБА5: Да.
ОСОБА2: [ненормативна лексика], это каких-то, 13-е число (сміється). Это ж сегодня ж вот, сегодня 4-е.
ОСОБА На следующей неделе.
ОСОБА5: На следующей неделе.
ОСОБА2: Представляешь? А там по порядку положено за 7 днів повідомить, это он сейчас побежит, чуть кидать сюда это вот.
ОСОБА3: Да.
ОСОБА2: В смысле, на следующую среду?
ОСОБА5: Середа.
ОСОБА3: Ровно неделю.
ОСОБА2: Ровно, ровно, нет. Как ровно неделю?
ОСОБА3: Да.
ОСОБА2: 4-е или как?
ОСОБА3: Неделю и два дня.
ОСОБА5: Вже понеділок,
ОСОБА5: Ну, десять дней.
ОСОБА2: Ну, девять дней, ну, так это, чтоб успеть нам дать, чтоб? [Ненормативна лексика], гоняется просто, [ненормативна лексика], человек, просто гоняется. Ну, отложили – это лучше, чем пфф. Ладно, что пойтя, поговорить или нет?
ОСОБА3: Ой, та не, что мы уже говорили.
ОСОБА2: У-у?
ОСОБА3: Мы уже говорили.
ОСОБА2: Нужно понимать, что говорить. Мы оглашаем что-то или что?».
НАБУ наголошує, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА3 погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду міста Києва та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Крім того, НАБУ зазначає, що керівництво Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема ОСОБА1, ОСОБА2, та інші судді Окружного адміністративного суду міста Києва, повідомили суддю Мазур А.С. про обставини неправомірних дій окремих суддів Окружного адміністративного суду міста Києва щодо створення штучних перешкод у діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України шляхом подання «підконтрольними особами» позовних вимог до Окружного адміністративного суду міста Києва про відсутність повноважень у членів ВККСУ, а також проінформували щодо необхідності вжиття нею як суддею дій стосовно розгляду цих справ шляхом відкриття проваджень за такими позовними вимогами та необхідності штучного затягування розгляду цих справ та ухвалення відповідних рішень не на користь ВККСУ (у справах №№ 640/8292/19, 640/6011/19, 640/5883/19).
На переконання скаржника, такі дії судді Мазур А.С. призвели до блокування у 2019 році проведення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, яке повинно було завершитись у 2019 році у ВККСУ, однак внаслідок штучного створення конфлікту інтересів у діях членів ВККСУ щодо оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, внаслідок появи великої кількості судових справ в Окружному адміністративному суді міста Києва стосовно членів ВККСУ не могло бути завершено найближчим часом. Зокрема, НАБУ в дисциплінарній скарзі звертає увагу на те, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. з метою уникнення проходження кваліфікаційного оцінювання 17 квітня 2019 року, 21 травня 2023 року не з’явилася до ВККСУ на проведення кваліфікаційного оцінювання у зв’язку із її тимчасовою непрацездатністю.
З огляду на викладене скаржник вважає, що дії судді Мазур А.С. містять ознаки дисциплінарних проступків, установлених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4, 5, 6, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому висловив прохання притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. до дисциплінарної відповідальності.
Відкриття дисциплінарного провадження:
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 22 січня 2024 року № 155/1дп/15-24 відкрила дисциплінарне провадження стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Перша Дисциплінарна палата Вища рада правосуддя встановила, що дії судді Мазур А.С. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку або грубого нехтування обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє її невідповідність займаній посаді в розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 липня 2024 року № 2136/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. за підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4, 5, 6, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/35/7-22) стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою НАБУ (вх. № 325/0/13-23), в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручити члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
На підставі протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 16 липня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для попередньої перевірки.
Процесуальні дії під час розгляду дисциплінарної справи
Об’єднана дисциплінарна справа призначалась до розгляду неодноразово. Про кожне засідання дисциплінарного органу суддю та скаржників повідомлено шляхом надіслання відповідних повідомлень на електронні пошти, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що відповідно до положень пункту 13.27 Регламенту Вищої ради правосуддя є належним повідомленням.
22 липня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь суддя Мазур А.С.
Суддя Мазур А.С. подала заяву про відвід члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., у задоволенні якої було відмовлено.
16 вересня 2024 року в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя учасники дисциплінарної справи не з’явилися.
Надійшли клопотання представника НАБУ від 12 вересня 2024 року про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншій справі, а 13 вересня 2024 року – про розгляд справи без його участі.
Надійшло клопотання судді Мазур А.С. про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з тим, що суддя не встигла ознайомитися з усіма матеріалами дисциплінарної справи, яке було задоволено.
30 вересня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяла участь суддя Мазур А.С., яка подала клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з тим, що вона не встигла ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи (матеріалами кримінального провадження), яке було задоволено.
14 жовтня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяли участь суддя Мазур А.С. та її представник – адвокат Вилков С.В.
Суддя Мазур А.С. заявила клопотання про повторне ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи у зв’язку з тим, що деякі матеріали в електронному вигляді не відкриваються, яке було задоволено.
11 листопада 2024 року в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя учасники справи не з’явилися.
Суддя Мазур А.С. подала клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи у зв’язку з її тимчасовою непрацездатністю. Вказане клопотання залишено без задоволення.
Представник судді – адвокат Вилков С.В. подав клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, оскільки відповідно до затвердженого розкладу занять для студентів здійснює викладацьку діяльність в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. Зазначене клопотання залишено без задоволення.
Письмові пояснення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. та її представника
25, 29 грудня 2023 року та 8 лютого 2024 року суддя Мазур А.С. надала пояснення по суті скарги, зокрема і після постановлення ухвал про відкриття дисциплінарного провадження від 22 січня та 15 липня 2024 року.
Як убачається із пояснень судді, 16 лютого 2019 року відповідно до графіка ВККСУ суддя Мазур А.С. успішно пройшла один із етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, про що складено відповідний висновок. Суддя зазначає, що такі дії свідчать про її реальні наміри щодо проходження кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог закону.
Згодом ВККСУ згідно з графіками проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів призначила іспити на 17 квітня та 21 травня 2019 року відповідно, однак 17 квітня 2019 року суддя не змогла з’явитися на іспит з об’єктивних, незалежних від неї причин – захворів її малолітній син ____ року народження, якого вона виховує сама, у зв’язку із чим суддя оформила у встановленому законом порядку листок непрацездатності по догляду за дитиною, копію якого долучено до справи.
Суддя вказала, що ВККСУ визнала зазначені обставини як поважну причину неприбуття на іспит, про що свідчить рішення ВККСУ від 8 травня 2019 року № 67/зп-19, яким перенесено складання іспиту стосовно судді Мазур А.С. на іншу дату.
21 травня 2019 року суддя Мазур А.С. не з’явилась на іспит, оскільки захворіла сама, що підтверджується листком непрацездатності, який суддя надала ВККСУ на підтвердження поважності неприбуття на іспит.
На думку судді Мазур А.С., кваліфікаційне оцінювання стосовно неї як судді Окружного адміністративного суду міста Києва не було завершене з підстав, не залежних від неї, а наведені фактичні дані, свідчать про відсутність у її діях ознак дисциплінарного проступку судді.
Крім того, суддя Мазур А.С. зазначає, що відповідно до дисциплінарної скарги Маселко P.A. вбачає склад дисциплінарного проступку в її діях, які полягали в неявці на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року. Дисциплінарну скаргу подано до Вищої ради правосуддя 17 травня 2022 року, тобто до набрання чинності абзацом другим частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції від 9 серпня 2023 року, а тому строк притягнення до дисциплінарної відповідальності з підстав, зазначених у скарзі Маселка P.A., сплинув навіть з урахуванням тих днів, коли суддя перебувала у відпустках (279 днів), була тимчасово непрацездатна (88 днів), на навчанні (5 днів), що сукупно становить 372 дні.
Строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, належить до процедурних гарантій, стосується усієї процедури дисциплінарного провадження та в силу вимог закону підлягає обов’язковому застосуванню дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя.
Суддя Мазур А.С. зазначає, що дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність у її поведінці ознак дисциплінарного проступку судді, як не містить і посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджували б зазначені скаржником відомості.
Суддя не погоджується з доводами скаржника про те, що неявка її на кваліфікаційне оцінювання є прямим умислом, направленим на ухилення від його проходження, вважає їх необґрунтованими, хибними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спрямовані на дискредитацію її як судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Суддя вважає, що скаржник, як особисто, так і через афілійовані організації цілеспрямовано проводив і продовжує проводити активну інформаційну кампанію, направлену на дискредитацію цього суду в очах суспільства, зокрема через призму політизації резонансних справ, що розглядались судом згідно з виключною територіальною підсудністю, а також на дискредитацію судової гілки влади в Україні загалом.
Отже, на думку судді Мазур А.С., у її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності сплинув.
Щодо доводів дисциплінарної скарги НАБУ суддя Мазур А.С. зазначила таке. Справу № 640/5883/19 було об’єднано з іншими справами (№№ 640/4634/19, 640/5889/19, 640/5883/19, 640/5874/19, 640/5873/19, 640/3122/19), присвоєно загальний номер 640/4634/19 та передано на розгляд судді Арсірію Р.О. У зв’язку із цим справа № 640/5883/19 вибула із провадження судді Мазур А.С.
Щодо справи № 640/8292/19 суддя зазначила, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків суду першої інстанції. Із цього приводу суддя Мазур А.С. наголошує, що практика дисциплінарних органів послідовно дотримується принципу неможливості притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі скасування або зміни судового рішення, що закріплено в частині другій статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У цьому випадку рішення суду в зазначеній справі містить мотиви, якими керувався суд, ухвалюючи таке рішення, а також аналіз застосованих норм права, що виключає висновок про неналежне ставлення судді до службових обов’язків під час здійснення правосуддя чи навмисне порушення нею норм закону під час здійснення судочинства у вказаній справі.
Щодо справи № 640/6011/19 суддя Мазур А.С. зазначила, що у своїй дисциплінарній скарзі НАБУ наводить посилання лише на те, що у провадженні судді перебувала справа, однак скарга не містить жодного обґрунтованого доводу щодо допущених суддею порушень під час розгляду цієї справи.
Суддя зазначила, що доводи скаржника у частині щодо розгляду справи № 826/9665/16 за позовом ОСОБА4, Громадської організації «Тарифна мобілізація» до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про скасування постанови відповідача від 27 квітня 2016 року № 315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758», зводяться до начебто незаконного впливу на неї з боку голови суду та головуючого у справі судді ОСОБА2 з метою домогтись потрібного результату вирішення вказаної справи, а також неповідомлення про випадки такого впливу Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.
Суддя наголосила, що жодного незаконного впливу на її діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, у цій справі не було, як не було й порушення таємниці нарадчої кімнати, тому вважає доводи скаржника необґрунтованими, такими, що повністю спростовуються обставинами, та текстом судового рішення.
Крім того, не погодившись із рішенням суду, суддя письмово виклала окрему думку від 4 березня 2019 року, мотивовану положеннями частини другої статті 171 та частини другої статті 264 Кодекс про адміністративне судочинство України (далі – КАС України), відповідно до яких право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. На думку судді, у зазначеній справі позивачі не довели в контексті вимог частини другої статті 264 КАС України, що спірний нормативно-правовий акт застосовано щодо них або що вони є суб’єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, у зв’язку із чим підстави для висновку про наявність порушеного права відсутні.
Суддя Мазур А.С. зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, скасовуючи за результатами касаційного розгляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року в зазначеній справі, вказав, що суди попередніх інстанцій обґрунтували порушене право (інтерес) позивача загальними фразами без посилання на конкретні докази, не перевіривши при цьому доводів відповідача про відсутність порушеного права або інтересу позивачів (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2020 року, провадження № К/9901/22275/19).
Наявність окремої думки, викладеної та оприлюдненої у встановленому процесуальним законом порядку, спростовує доводи скаржника про будь-який вплив на суддю Мазур А.С. з боку сторонніх осіб з метою досягнення результату, відмінного від правового бачення судді.
Фрагменти записів, наведені скаржником у скарзі, які, за його словами, здобуті ним у межах кримінального провадження, та достовірність і автентичність яких судді ОСОБА3 не відомі, не стосуються судді особисто. Вона не є учасником жодного кримінального провадження, зразки її голосу для проведення експертного дослідження в межах кримінального провадження не запитувались, свідчення не відбирались. До матеріалів дисциплінарної скарги не додано жодних доказів автентичності записів розмов за участю судді ОСОБА3, здобутих під час кримінального розслідування, на які посилається скаржник.
На думку судді Мазур А.С., строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності сплинув навіть з урахуванням перебування судді у відпустці та періоду тимчасової непрацездатності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., пояснення судді Мазур А.С. та її представника – адвоката Вилкова О.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, встановила такі обставини.
Мазур Альона Сергіївна Указом Президента України від 7 липня 2008 року № 622/2008 призначена строком на п’ять років на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 304-VII обрана на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Фактичні обставини дисциплінарної справи та висновки
Дослідивши та проаналізувавши обставини в цій дисциплінарній справі, урахувавши письмові пояснення судді Мазур А.С., наведені норми національного законодавства та міжнародні стандарти у сфері суддівської етики та дисциплінарної відповідальності суддів, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Щодо проходження кваліфікаційного оцінювання судді Маузр А.С. на відповідність займаній посаді
Рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення іспиту під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Мазур А.С.
Суддя Мазур А.С. на іспит не з’явилась. Причиною неявки була хвороба її малолітньої дитини, на підтвердження чого надано листок непрацездатності серії АДХ № ____ від 15 квітня 2019 року.
Рішенням ВККСУ від 8 травня 2019 року оцінювання, зокрема, судді Мазур А.С. призначено на 21 травня 2019 року. Суддя Мазур А.С. на іспит не з’явилась. Офіційною причиною неявки була її тимчасова непрацездатність, на підтвердження чого надано листок непрацездатності серії АДХ № ____ від 17 травня 2019 року.
Однак у кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року міститься протокол огляду від 7 березня 2021 року, у якому зафіксовано зміст окремих розмов:
Т. 1, с. 370 (кримінального провадження)
«27.02.2019 12:12:58–12:22:53
<…>
ОСОБА1: Смотри, сейчас же они нас пытались, нас взять, или ты не знаешь? Ходила, да, на тесты эти и так далее? Я не ходил.
ОСОБА3: Я ходила.
ОСОБА1: Почему? Смотри, вот я общаюсь немного со всеми, как раз, последнее, вокруг да около, это вот, смотри.
ОСОБА3: Да-да, я вижу.
ОСОБА1: При том, что я вхож “туда?. Лучше заболей, [ненормативна лексика] вы мне нужны? Ну, я, я знаю о том, что будут “голубые огни, мы всё”, а потом “ой, ай, уй” и так далее.
ОСОБА3: Конечно.
ОСОБА1: Ну, зачем они мне нужны? Ну, а если они остаются, и там будут выкручивать руки [ненормативна лексика] всякое подписывать, я себе сам подпишу, я считаю, да не самый худший вариант.
ОСОБА3: Угу. Та, ходила, нормально всё прошло, собеседование вообще идеально.
ОСОБА1: Я не ходил не из-за этого, я, психотесты бояться не стоит. Вопрос в другом. Психотесты – это самое сложное организуемый для них процесс.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: Собрал его, ты руководишь, когда тебя могут поставить.
ОСОБА3: Да.
ОСОБА1: А если ты сходила, то тебя потом через неделю могут поставят.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: А через две – на оценивание, вот в чём вопрос. Ты уже не управляєш процессом.
ОСОБА3: Ну, да.
ОСОБА1: Ну, ты будешь болеть, и они будут переносить через неделю, понимаешь?
ОСОБА3: Угу, угу.
ОСОБА1: Вот эти процессы, если ты чуть-чуть заболела и помешала и фактически от тебя зависит, когда закончится. А считаю так: торопиться на это оценивание можно тогда, когда будет стопроцентная уверенность, и якобы кто бы мог вкидывать.
ОСОБА3: Угу.
ОСОБА1: “Проработавши” со всеми, знаю, что с ними нельзя. Постепенно. Они говорят: “Да”.
ОСОБА3: Ну, да.
ОСОБА1: А потом – “вставляют”.
Т. 1, с. 373
12.04.2019 11:24:16 – 11:26:03
ОСОБА1: Рассказывай.
ОСОБА7: Алена – спасительница людей.
ОСОБА3: Пришла, да, пришла, вот думаю. С понедельника уже?
ОСОБА1: Да, болеем.
ОСОБА3: Да? С понедельника? С понедельника, а то я так плохо себя уже чувствую…».
Із вказаної розмови вбачається, що голова Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 зазначає, що «они нас пытались, нас взять, или ты не знаешь? Ходила, да, на тесты эти и так далее?», тобто звертає увагу як на наявність небезпеки та запитує у судді ОСОБА3, чи ходила вона на один із етапів кваліфікаційного оцінювання. Коли суддя ОСОБА3 відповідає, що ходила, голова суду ОСОБА1 запитав: «Почему? Лучше заболей». Із цією вимогою суддя ОСОБА3 погодилась та сказала: «Конечно».
Голова Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 звертає увагу судді ОСОБА3 на те, що вона не керує тим, коли будуть призначені наступні етапи кваліфікаційного оцінювання та співбесіда, а поспішати на оцінювання можливо лише тоді, коли буде стовідсоткова впевненість у його проходженні. Голова суду ОСОБА1 також зазначає, що з ними (маються на увазі члени ВККСУ) не можна «проработать», тобто домовитись, оскільки спочатку вони погоджуються, а потім «вставляють». Із цими зауваженнями суддя ОСОБА3 погоджується, говорячи «ну да» та «Угу, угу».
У наступній розмові голова суду ОСОБА1 чітко вказує: «Рассказывай». На що суддя ОСОБА3 відповідає та запитує: «Вот думаю. С понедельника уже?». На це голова суду ОСОБА1 ствердно відповідає: «Да, болеем». Суддя ОСОБА3 на підтвердження свого наміру говорить: «С понедельника, а то я так плохо себя уже чувствую».
Отже, суддя ОСОБА3 не висловила будь-якого заперечення щодо пропозицій голови суду ОСОБА1, безальтернативно погодилась із ним та фактично прийняла до виконання його вказівки.
Кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, крім іншого, мало на меті встановити відповідність усіх суддів займаній посаді за трьома критеріями: професійність, доброчесність, професійна етика. З-поміж цього, метою кваліфікаційного оцінювання суддів було саме підвищення авторитету судової гілки влади та зміцнення довіри суспільства до неї, очищення судової системи від недобросовісних суддів, які викликають сумніви у своїй доброчесності в тому числі.
Дії судді Мазур А.С. щодо неодноразового нез’явлення на кваліфікаційне оцінювання за попередньою домовленістю з Головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та за його вказівкою свідчать про ухилення від проходження такого оцінювання та вказують на недотримання суддею законної процедури, а також свідчать про її негативне ставлення до змін, спрямованих на підвищення довіри суспільства до судової гілки влади та підтримання судової реформи в Україні.
Неприбуття суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на кваліфікаційне оцінювання, зокрема судді Мазур А.С., набуло розголосу в медіа та викликало негативну оцінку громадськості щодо діяльності суду, зокрема щодо чесності суддів, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет не лише Окружного адміністративного суду міста Києва, а й судової системи загалом. Пояснення, які надала суддя Мазур А.С., не спростовують допущених нею порушень. Прибуття на один із етапів кваліфікаційного оцінювання не доводить бажання судді пройти кваліфікаційне оцінювання, ураховуючи наявність розмов та домовленість між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва «балансувати» та приходити по черзі для створення видимості участі суддів у кваліфікаційному оцінюванні.
Отже, планування, обговорення, домовленість зірвати кваліфікаційне оцінювання суддею Мазур А.С. зазначеними зафіксованими розмовами підтверджуються. Це свідчить про умисність дій судді та допущення нею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Стосовно тверджень судді Мазур А.С. щодо спливу строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити таке.
На дату подання дисциплінарної скарги Маселком Р.А., 17 травня 2022 року, частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» було передбачено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Із 19 жовтня 2023 року фактично діє редакція цього Закону аналогічного змісту.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Оскільки в дисциплінарній скарзі Маселка Р.А. йдеться про події березня – травня 2019 року, скаргу він подав 17 травня 2022 року, з урахуванням періоду перебування у відпустках та періодів непрацездатності, про які вказала сама суддя, що в сукупності становить 367 дні, в які підлягають виключенню із трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, усупереч твердженням судді Мазур А.С. строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності не сплинув.
Проте, що стосується дисциплінарній скарги НАБУ в зазначеній частині, то строк притягнення судді Мазур А.С. до дисциплінарної відповідальності через нез’явлення на кваліфікаційне оцінювання сплинув, оскільки в дисциплінарній скарзі НАБУ, поданій 8 вересня 2023 року, йдеться про нез’явлення судді на іспити 17 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року; з урахуванням перебування судді Мазур А.С. у відпустці та тимчасової непрацездатності (360 днів та 355 днів), строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності сплинув 12 квітня та 11 травня 2023 року відповідно.
У зв’язку з тим, що дисциплінарна скарга НАБУ в частині нез’явлення судді на кваліфікаційне оцінювання фактично є аналогічною скарзі, поданій Маселком Р.А., вказані дії судді підлягають оціненню відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, у дисциплінарній скарзі НАБУ ставиться питання про вчинення суддею Мазур А.С. дисциплінарного проступку під час розгляду справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, щодо яких Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.
Справа № 640/8292/19 за позовом члена ВККСУ ОСОБА8 до Голови ДСА України ОСОБА9, треті особи – ОСОБА10, ВККСУ, про визнання протиправним і скасування наказу Голови ДСА України від 6 травня 2019 року № 156/к, яким припинено виконання повноважень члена ВККСУ ОСОБА8 з підстав закінчення строку повноважень.
Ухвалою від 27 травня 2019 року суддя Мазур А.С. відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом без виклику сторін.
За результатами розгляду справи № 640/8292/19 ухвалено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з правомірністю оспорюваного наказу, керуючись тим, що з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» строк повноважень члена ВККСУ становив чотири роки, тому для позивача цей строк завершився 5 грудня 2018 року.
За результатами апеляційного розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 6 липня 2021 року вказане рішення скасував, та ухвалив постанову про задоволення позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість таких висновків суду та керувався тим, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка була чинною на день призначення позивача на посаду) строк повноважень члена ВККСУ становив шість років із дня їх набуття, відповідно, спливав лише 5 грудня 2020 року.
Справа № 640/6011/19 за позовом Громадської спілки «Українська гільдія активістів» до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА11, за участю третіх осіб: Рада адвокатів України, ВККСУ, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА12, про визнання протиправними дій, зобов’язання утриматися від вчинення дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року суддя Мазур А.С. відкрила спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом без виклику сторін та призначила справу до розгляду.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 9 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовив з огляду на те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсного порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів.
Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
У кримінальному провадженні № ____ від 21 червня 2019 року міститься протокол огляду від 7–8 березня 2021 року, у якому зафіксовано зміст окремих розмов (додаток до дисциплінарної скарги НАБУ, т. 1, с. 373 – 374):
« <…>
ОСОБА3: А что с этими комиссиями, членами мне вот это? Спрощене, без виклику? Потому что я еще не открывалась?
ОСОБА1: Да.
ОСОБА3: Смотрю, что-то оно везде.
ОСОБА1: Спрощене, без виклику, и не торопись.
ОСОБА3: А там еще какая-то громадська організація есть-то, скорее всего, то же самое. Хорошо. Все, я тогда я поняла. Пошла я тогда работать.
<…>».
Зазначена розмова, яка зафіксована в одному з кабінетів Окружного адміністративного суду міста Києва, між Головою цього суду ОСОБА1 та суддею ОСОБА3 стосується справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, оскільки спочатку вони обговорювали питання щодо «комісій, членів», тобто учасників судового процесу у справі № 640/8292/19, а потім щодо «громадської організації», яка є позивачем у справі № 640/6011/19. Із наведених розмов убачається, що суддя ОСОБА3, нехтуючи своєю незалежністю запитувала у Голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1, що їй робити із цими справами і як їх розглядати – у загальному чи спрощеному провадженні. Суддя ОСОБА3, отримавши вказівки щодо відкриття провадження та форми його відкриття (спрощене чи загальне), невиклику сторін у справі, погодилась на це, оскільки відповіла: «Хорошо. Все, я тогда я поняла. Пошла я тогда работать», на що отримала схвалення її дій з боку голови суду. Вказане свідчить про те, що суддя Мазур А.С. допустила втручання в її діяльність під час здійснення правосуддя, не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя іншими особами із приводу справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, що перебували у її провадженні.
Пояснення, які надала суддя Мазур А.С., не спростовують допущених нею порушень.
Участь у такій розмові, яка не передбачена процесуальними нормами, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Щодо строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності під час розгляду справ № 640/8292/19, № 640/6011/19, то остаточні рішення у цих справах були ухвалені 18 лютого 2020 року та 9 лютого 2021 року. З урахуванням трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності з виключенням строку тимчасової непрацездатності судді та відпустки, строк якої становить в першому випадку 244 дні, до дня подання скарги – 8 вересня 2023 року, в другому випадку 168 днів, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплинува.
Що стосується доводів судді Мазур А.С. про наявність сталої дисциплінарної практики та посилання на частину другу статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, необхідно зазначити таке.
Наявність домовленості, узгодження позиції судді Мазур А.С. із Головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1, допущення втручання в її діяльність щодо розгляду справ № 640/8292/19, № 640/6011/19 свідчать про неналежне ставлення судді до службових обов’язків, яке не пов’язане зі скасуванням рішення суду, а тому вимоги вказаної норми не виключають можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у вказаній частині. Саме по собі скасування рішення не є підставою для притягнення судді в цій частині до дисциплінарної відповідальності.
У дисциплінарній скарзі НАБУ містяться відомості про допущення суддею Мазур А.С. дисциплінарного проступку під час розгляду справи № 826/9665/16.
Однак у цьому випадку необхідно врахувати строк притягнення судді Мазур А.С. до дисциплінарної відповідальності під час розгляду зазначеної справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2019 року у справі № 826/9665/16 (колегія суддів: головуючий суддя – Аблов Є.В., судді Мазур А.С., Чудак О.М.) позов ОСОБА4 задоволено, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року № 315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758» з моменту її прийняття, а саме із 27 квітня 2016 року.
4 березня 2019 року у справі № 826/9665/16 суддя Мазур А.С. виклала свою окрему думку, згідно з якою позивачі не довели в контексті вимог частини другої статті 264 КАС України, що спірний нормативно-правовий акт застосовано щодо них або що вони є суб’єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, у зв’язку з чим підстави для висновку про наявність порушеного права відсутні.
Отже, кінцева подія щодо можливого дисциплінарного проступку судді відбулась 4 березня 2019 року. З урахуванням положень статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перебування судді Мазур А.С. у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності (363 дні в сукупності) строк притягнення до дисциплінарної відповідальності в цій частині сплинув 2 березня 2023 року.
Щодо розгляду суддею Мазур А.С. справи № 640/5883/19 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 11 червня 2021 року об’єднав для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №№ 640/5883/19, 640/4634/19, 640/5889/19, 640/5874/19, 640/5873/19 та 640/9122/19, об’єднаним справам присвоїв загальний № 640/4634/19. Об’єднані справи передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірію Р.О.
Таким чином, об’єднана справа № 640/5883/19 перебувала на розгляді у судді Арсірія Р.О., а із провадження судді Мазур А.С. вибула.
З огляду на це, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Мазур А.С. стосовно розгляду справи № 640/5883/19 не містять складу дисциплінарного проступку.
Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 1, пунктами 4, 5, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Правове регулювання
Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народу, у тому числі, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно зі статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Затверджуючи 22 лютого 2013 року Кодекс суддівської етики з послідуючими змінами, положення якого спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді, XI черговий з’їзд суддів України вказав, що, усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Подібні вимоги до поведінки судді закріплені у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача; спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів (пункти 3.1, 3.2).
Відповідно до Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх видах його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлена під сумнів. Суддя повинен завжди прагнути до того, щоб його / її поведінка була гідною суддівської посади та відповідала очікуванням розважливих, законослухняних та добре поінформованих громадян.
Особливості поведінки судді проявляються в тому, що суддя зобов’язаний не допускати будь-яких дій, що можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу в цілому. Недотримання суддею моральних засад суспільства призводить до зниження його авторитету, робить таку поведінку незрозумілою для суспільства, внаслідок чого можуть виникати сумніви щодо незалежності та справедливості суду.
З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод.
Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.
Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв’язку, упередженості або впливу, але й вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли посиленню переконаності громадськості у доброчесності та неупередженості суду (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
Законом не визначаються поведінка, допущення якої порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а також поняття «авторитет правосуддя» для визначення складу зазначеного дисциплінарного проступку. Такі поняття є оціночними і визначаються суб’єктивно залежно від характеру допущених суддею дій чи його бездіяльності та інших обставин конкретної ситуації, що стала предметом дисциплінарного провадження.
Укладачі Коментаря до Кодексу суддівської етики, спираючись на аналіз положень міжнародних актів, які стосуються базових принципів діяльності судді, а також на національне законодавство (на час затвердження цього Кодексу був чинним Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»), спробували так сформулювати, зокрема, базові поняття у сфері дисциплінарної відповідальності суддів.
Систематичне порушення правил суддівської етики – це неодноразове порушення правил поведінки суддею, пов’язане з умисними діями або нехтуванням встановленими правилами, внаслідок якого може бути втрачена довіра до суду як до органу, створеного для захисту прав і свобод громадян у демократичному суспільстві.
Одноразове грубе порушення правил суддівської етики – це настільки серйозне порушення правил поведінки суддею, яке, навіть вчинене одноразово, на думку розсудливого громадянина, може призвести до втрати довіри до суду як органу, створеного для захисту прав і свобод громадян у демократичному суспільстві.
Авторитет правосуддя – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність щодо здійснення правосуддя, а саме таких, як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають вселяти повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві.
Крім того, у пункті 22 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що методи, які використовуються суддями для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Поведінка суддів у їхній професійній діяльності розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
У Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, одним з основних принципів етичної поведінки суддів є незалежність. Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (пункт 1.1).
У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя має вважати своїм обов’язком не лише дотримуватися високих стандартів поведінки, але й брати участь у колективних зусиллях для встановлення, підтримки та захисту цих стандартів. Навіть один випадок неналежної поведінки судді може завдати невиправної шкоди моральному авторитету суду.
Судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.
Судді зобов’язані зберігати професійну таємницю щодо своїх засідань і конфіденційної інформації, отриманої в ході виконання їхніх обов’язків, окрім як у випадку відкритого судового процесу. Заборонено змушувати їх давати свідчення з таких питань.
Крім того, дотримання суддями визначеного у Бангалорських принципах поведінки суддів принципу об’єктивності є необхідною умовою для належного виконання суддею своїх обов'язків.
При виконанні своїх обов’язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункти 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Відповідно до пункту 4.10 Бангалорських принципів поведінки суддів конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов’язана з виконанням обов’язків судді.
Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою (пункт 4.1 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Завдання суддівства передбачає певну самостійність, яка включає лише совість судді. Отже, незалежність суддів вимагає не лише незалежності судової системи як установи від інших гілок влади; вона також вимагає незалежності суддів один від одного. Іншими словами, незалежність суддів залежить не лише від свободи від неналежного стороннього впливу, але й від свободи від стороннього впливу, що може бути спричинений діями чи ставленням інших суддів.
Якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. З огляду на це, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості в результатах розгляду справи.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Мазур А.С., пов’язані з неодноразовим нез’явленням на кваліфікаційне оцінювання, мали місце саме через наявність попередньої домовленості з Головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та за його вказівкою. Надання листків непрацездатності як причину неявки було використано суддею Мазур А.С. з метою штучного створення видимості поважності причин неявки на кваліфікаційне оцінювання, що свідчить про ухилення від проходження оцінювання судді та вказує на недотримання суддею встановленої процедури передбаченої законом, а також свідчить про її негативне ставлення до змін, направлених на підвищення довіри суспільства до судової гілки влади, та підтримання судової реформи в Україні. Отже суддя Мазур А.С., своїми діями допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, вказані події набули розголосу в медіа. Такі дії судді Мазур А.С. підлягають кваліфікації за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суддя Мазур А.С. також не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як їй стало відомо про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, зокрема про звернення до неї інших осіб, оскільки таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб. Такі дії судді Мазур А.С. підлягають кваліфікації за пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя, який допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Мазур А.С. вчинила істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді.
Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи в межах дисциплінарного провадження отримала чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про вчинення суддею Мазур А.С. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Доводи судді Мазур А.С., що вона не є учасником жодного кримінального провадження, що зразки її голосу для експертного дослідження не запитувались, свідчення не відбирались, не спростовують наявності зазначених у цій об’єднаній дисциплінарній справі розмов із головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА1 та іншими суддями.
Пояснення, надані суддею Мазур А.С., не спростовують наявних у дисциплінарних скаргах відомостей.
Відповідно до частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, ураховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з інформацією, яку надала ВККСУ (лист від 5 лютого 2024 року, вх. № 1160/0/8-24), суддя Мазур А.С. до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.
З огляду на характер дій судді Мазур А.С. стосовно допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, неповідомлення суддею Мазур А.С. про втручання у її діяльність щодо здійснення правосуддя у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, у тому числі про звернення до неї інших осіб, оскільки таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб, упродовж п’яти днів після того, як їй стало відомо про такий випадок, вчинення істотного дисциплінарного проступку, ураховуючи особу судді, характеризуючи матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Мазур А.С. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур Альону Сергіївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
