Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О., Мороза М.В., залученого з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Зварича Ігоря Степановича стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка Олександра Миколайовича, Шевчука Андрія Васильовича,
встановила:
Луценко Олександр Миколайович Указом Президента України від 27 березня 1998 року № 227/98 призначений на посаду судді Мінського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 переведений на посаду судді новоутвореного Оболонського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року № 570-IV обраний суддею місцевого Оболонського районного суду міста Києва безстроково.
Шевчук Андрій Васильович Указом Президента України від 25 липня 2006 року № 640/2006 призначений на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 3779-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 липня 2018 року № 1365/ко-18 Шевчука А.В. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Зміст дисциплінарної скарги
До Вищої ради правосуддя 1 лютого 2024 року (вх. № З-507/1/7-24) надійшла дисциплінарна скарга Зварича І.С. щодо дисциплінарного проступку суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В. під час розгляду справи № 756/9617/19 за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у справі № 1-50/2011.
У дисциплінарній скарзі Зварич І.С. зазначив, що колегія суддів Оболонського районного суду міста Києва у складі суддів Шестаковської Л.П., Луценка О.М., Шевчука А.В. під час розгляду його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва допустила порушення процесуальних норм щодо: визначення складу суду та надання справі нового номера, правил самовідводу, встановленого законом строку розгляду заяви, засад рівності всіх учасників судового процесу, права участі в судових дебатах, а також не дослідила наданих ним письмових доказів, внаслідок чого йому було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд вироку Оболонського районного суду міста Києва за нововиявленими обставинами.
Підставою дисциплінарного проступку суддів скаржник вказав умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; порушення правил щодо відводу (самовідводу) (підпункти «а», «ґ», «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Крім того, у дисциплінарній скарзі Зварич І.С. посилається на затягування колегією суддів суду першої інстанції розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду і нерозгляд справи протягом строку, визначеного законом (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Зварич І.С. зазначив, що ОСОБА1 заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами була зареєстрована в Оболонському районному суді міста Києва 18 липня 2019 року, їй надано унікальний номер 756/9617/19. Справу для розгляду розподілено колегії суддів у складі: головуючого – судді Шестаковської Л.П., суддів Луценка О.М., Шевчука А.В. Суддя Шестаковська Л.П. відкрила провадження за цією заявою 4 вересня 2019 року. Ухвала суду про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду постановлена колегією суддів 9 листопада 2022 року, тобто більше ніж через три роки після її надходження до суду. Отже, судді під час розгляду цієї заяви порушили вимоги частини першої статті 466 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами протягом двох місяців.
З огляду на викладене, а також ураховуючи, що суддю Шестаковську Л.П. звільнено у відставку, Зварич І.С. просить притягнути суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М. та Шевчука А.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 1 лютого 2024 року вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідач – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. провела попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої склала вмотивований висновок від 24 липня 2024 року із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В.
Рух дисциплінарної справи
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26 серпня 2024 року № 2540/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В. за наявністю в їхніх діях під час розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, що може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Із дня набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є також учасником дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою за участю дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача, судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу.
Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ), який набрав чинності 17 вересня 2023 року, та Законом України від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», який набрав чинності 19 жовтня 2023 року, внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Водночас розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
Розгляд дисциплінарної справи призначався на 28 жовтня і 11 листопада 2024 року. Про розгляд дисциплінарної справи судді та скаржник повідомлені шляхом надіслання відповідних повідомлень поштою, на електронні поштові адреси, а також шляхом розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлень про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
28 жовтня 2024 року розгляд дисциплінарної справи не відбувся. Судді Луценко О.М. та Шевчук А.В. надіслали до Вищої ради правосуддя заяви про розгляд дисциплінарної справи за їх відсутності, з огляду на кількість призначених на цей день до розгляду цивільних справ. Зазначили, що надані письмові пояснення підтримують, просять ухвалити рішення про припинення дисциплінарного провадження. Скаржник Зварич І.С. надіслав заяву, в якій висловив бажання брати безпосередню участь у розгляді дисциплінарної справи. Проте, оскільки проходить медичне обстеження, просив перенести розгляд дисциплінарної справи на іншу дату. Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 11 листопада 2024 року.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 листопада 2024 року судді Луценко О.М., Шевчук А.В. не прибули. Надіслали до Вищої ради правосуддя заяви про розгляд дисциплінарної справи за їх відсутності, з огляду на кількість призначених на цей день до розгляду цивільних справ. Зазначили, що надані письмові пояснення підтримують, просять ухвалити рішення про припинення дисциплінарного провадження.
Скаржник Зварич І.С. 6 листопада 2024 року надіслав до Вищої ради правосуддя клопотання, в якому просив об’єднати в одну дисциплінарну справу подані ним дисциплінарні скарги щодо суддів Луценка О.М., Шевчука А.В. від 31 січня та від 4 листопада 2024 року; зупинити розгляд дисциплінарної скарги щодо суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В. або відкласти розгляд на грудень 2024 року у зв’язку з проходженням ним медичного обстеження, а також для можливості вивчення об’єднаної дисциплінарної справи; викликати та опитати в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю у відставці Шестаковську Л.П.
Обговоривши зазначене клопотання, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя постановила ухвалу, якою відмовила у задоволенні клопотання Зварича І.С. про зупинення розгляду дисциплінарної справи щодо суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В.
Крім того, обговоривши клопотання Зварича І.С. щодо виклику в засідання судді у відставці Шестаковської Л.П. та допиту її як свідка, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя протокольною ухвалою постановила відмовити в задоволенні зазначеного клопотання Зварича І.С.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., дослідивши матеріали дисциплінарної справи та письмові пояснення суддів, установила такі обставини.
Пояснення суддів
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду суддя Луценко О.М. надав письмові пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Зварича І.С. (вх. № 3200/0/6-24 від 5 вересня 2024 року).
Суддя Луценко О.М. у письмових поясненнях зазначив, що посилання Зварича І.С. на затягування колегією суддів Оболонського районного суду міста Києва розгляду ОСОБА1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду і нерозгляд справи протягом визначеного законом строку не має підтвердження з огляду на те, що дати розгляду справи узгоджувалися зі ОСОБА1 та його адвокатом, однак вони неодноразово не прибували в судове засідання, оскільки проживають в іншому місті. Судові засідання також проводилися за допомогою відеоконференцзв’язку. Крім того, суд також вивчав численні заяви, додатки, пояснення, клопотання ОСОБА1, його адвоката, прокурора, що потребувало часу для ретельного вивчення всіх обставин для постановлення законної та обґрунтованої ухвали суду.
Суддя Луценко О.М. вважає викладені в дисциплінарній скарзі доводи Зварича І.С. недоведеними та необґрунтованими, оскільки судовий розгляд було проведено та завершено протягом розумного строку, який був об’єктивно необхідний для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Суддя Луценко О.М. звернув увагу, що судовий розгляд усіх без винятку справ, що перебувають у його провадженні, він здійснює із суворим дотриманням прав і свобод учасників та кожного громадянина, відповідно до норм національного та міжнародного права для забезпечення реалізації високих стандартів відправлення правосуддя та загальних засад кримінального провадження.
Ураховуючи викладене, суддя Луценко О.М. вважає, що відсутні об’єктивні та достатні відомості про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Суддя Шевчук А.В. також надав письмові пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Зварича І.С. (вх. № 3317/0/6-24 від 16 вересня 2024 року).
Суддя Шевчук А.В. пояснив, що заява ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року була зареєстрована в Оболонському районному суді міста Києва 18 липня 2019 року. Суддя Шестаковська Л.П. ухвалою від 4 вересня 2019 року відкрила провадження за цією заявою. Розгляд заяви здійснювала колегія суддів, до складу якої входили також судді Луценко О.М. та Шевчук А.В. Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 9 листопада 2022 року залишив без задоволення заяву ОСОБА1 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами. Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 9 листопада 2022 року залишено без змін.
Посилаючись на норми кримінального процесуального законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя Шевчук А.В. зазначив, що на рівні процесуального законодавства України розумним прийнято вважати строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню судочинства. Суддя Шевчук А.В. також наголосив, що будь-яка справа повинна оцінюватися крізь призму таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника, поведінка судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду для заявника на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку з огляду на її складність з фактичної і з юридичної сторони.
Окрім цього, суддя Шевчук А.В. зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, що внесло певні корективи щодо строків розгляду справ по суті, у тому числі заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Суддя Шевчук А.В. підкреслив, що суд під час розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вивчав цю заяву та численні додатки до неї у виді пояснень, клопотань та додаткових заяв, заслуховував заявника та його захисника, прокурорів. І, хоча метою провадження за нововиявленими обставинами не була ревізія судового рішення і повторний розгляд кримінального провадження по суті, суд був зобов’язаний дослідити вказані заявником обставини начебто штучного створення доказів, на яких ґрунтується вирок, інші обставини, які, як вважав заявник, не були відомі суду під час судового розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення, які містяться у 82 томах кримінальної справи.
Водночас суддя Шевчук А.В. зауважив, що заявник ОСОБА1 є колишнім суддею та головою Львівського апеляційного адміністративного суду, має величезний досвід та знання в галузі матеріального та процесуального права, отже, подекуди процесуальна поведінка заявника, кількість, зміст та обсяг його клопотань у судових засіданнях виходили за межі часу для вирішення клопотань в аналогічних справах. При цьому суддя Шевчук А.В. звернув увагу, що матеріали за заявою ОСОБА1 містять: справа № 1-о/756/2/22 – 5 томів, 20 дисків із записами судових засідань; справа № 11-о/824/2022 – 2 томи, 2 диски із записами судових засідань; справа № 11-о/824/12/2020 – 1 том.
Суддя Шевчук А.В. також вказав, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого триває.
Крім наведеного, суддя Шевчук А.В. послався на неповне комплектування визначеної штатної чисельності суддів, невідновлення повноважень суддів, призначених вперше строком на п’ять років, що негативно впливає на навантаження суддів, які мають повноваження. Підкреслив, що на ефективний рівень судочинства останні роки впливають надмірне навантаження, карантинні обмеження, воєнний стан, дефіцит поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства та неконтрольована плинність кадрів апарату суду.
Суддя Шевчук А.В. підкреслив, що щоденне надходження справ і матеріалів в умовах надмірного навантаження на суддю, розгляд невідкладних цивільних та кримінальних справ у складі колегії суддів, у тому числі справ, у яких підсудні перебувають під вартою, процесуальна поведінка сторін, межі фізичних та моральних можливостей головуючого та колегії суддів, організаційні проблеми судової системи, які існують на території усієї України, – є тими об’єктивними факторами, що не дали змоги забезпечити розгляд заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами у визначений законодавством строк.
Суддя Шевчук А.В. наголосив, що свої обов’язки виконував і виконує добросовісно та сумлінно, незважаючи на надмірне навантаження, карантинні обмеження, дефіцит поточних видатків для забезпечення здійснення судочинства, при цьому залишається на робочому місці з початку збройної агресії російської федерації проти України і здійснює судочинство в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене суддя Шевчук А.В. вважає, що немає підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому просить ухвалити рішення про припинення дисциплінарного провадження, урахувавши всі наведені вище обставини в їх сукупності.
Правове регулювання
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно із частиною першою статті 466 КПК України (у редакції, чинній на день звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Статтею 28 КПК України визначено поняття «розумні строки», а саме відповідно до частини першої цієї статті під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною другою статті 28 КПК України визначено, що проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Згідно із частиною третьою статті 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Зазначені положення частини третьої статті 28 КПК України узгоджуються із критеріями, розробленими Європейським судом з прав людини для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в судах окремих держав, а саме: складність справи; поведінка заявника; поведінка судових та інших державних органів; важливість предмета розгляду для заявника.
Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні «Дубіль та інші проти України» від 22 липня 2021 року, (пункт 8) зазначив, що «Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися в світі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах “Пелісьє та Сассі проти Франції” (заява № 25444/94, пункт 67, та “Фрідлендер проти Франції”, заява № 30979/96, пункт 43)».
Встановлені факти та обставини
Зі змісту долученої до дисциплінарної скарги копії ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 9 листопада 2022 року (справа № 756/9617/19) убачається, що заява ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у кримінальній справі № 1-50/2011 надійшла до суду 18 липня 2019 року.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала від 4 вересня 2019 року (справа № 756/9617/19, суддя Шестаковська Л.П.), якою відкрито провадження за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 9 листопада 2022 року заяву ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у справі № 1-50/2011 залишено без задоволення. Тобто, судове рішення за результатами розгляду вказаної заяви ухвалено більше ніж через три роки.
Отже, колегією суддів Оболонського районного суду міста Києва, до складу якої входили судді Луценко О.М., Шевчук А.В., під час розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього самого суду від 19 вересня 2011 року у справі № 1-50/2011 суттєво перевищено визначений статтею 466 КПК України (у редакції, що діяла на день звернення із заявою до суду) двомісячний строк розгляду такої заяви.
16 вересня 2024 року (вх. № 11148/0/8-24) Оболонський районний суд міста Києва надіслав скриншоти реєстраційної картки справи № 756/9617/19, яка міститься в Автоматизованій системі діловодства суду «Д-3» (далі – АСДС «Д-3»), з яких убачається, що ця справа призначалася до розгляду понад 20 разів, а саме 6 і 12 вересня, 31 жовтня, 2 грудня 2019 року; 5 і 29 лютого, 14 квітня, 15 травня, 22 червня, 7 і 24 липня, 6 і 23 листопада 2020 року; 12 січня, 13 лютого, 12 квітня, 20 травня, 4 червня, 5 серпня, 1 і 27 жовтня, 14 грудня 2021 року; 10 травня, 20 червня, 27 липня, 12 вересня 2022 року (рядок у картці «внесення дат слухання»).
Із наведеного вбачається відсутність тривалих перерв між судовими засіданнями, отже, немає підстав вважати, що колегія суддів Оболонського районного суду міста Києва не вживала заходів щодо розгляду справи у визначений законом строк.
Відповідно до зазначених скриншотів реєстраційної картки справи в АСДС «Д-3» протягом розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами 20 разів зареєстровано надходження вхідної кореспонденції, що підтверджує пояснення суддів про подання заявником та його адвокатом численних клопотань, заяв тощо (рядок у картці «реєстраційна картка вхідного документу»).
Із долученого до пояснень судді Луценка О.М. супровідного листа вбачається, що справу № 756/9617/19 за заявою ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами надіслано до Верховного Суду, матеріали провадження № 1-о/756/2/22 містять 5 томів і 20 дисків із записами судових засідань.
Із розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2024 року вбачається, що розгляд вказаної справи призначено на 22 жовтня 2024 року, судова справа перебуває в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановою від 22 жовтня 2024 року задовольнила касаційну скаргу засудженого ОСОБА1. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 9 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року скасувала та призначила новий розгляд в суді першої інстанції.
Із долученої до клопотання скаржника ОСОБА1 копії постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року вбачається, що суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА1, дійшов висновку про те, що заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами було розглянуто незаконним складом суду, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 412 КПК України є безумовною підставою для його скасування.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України рекомендовано застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до зазначених показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хвилин.
На офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/ua/documents/109) розміщено інтерактивні карти судів України з розрахунками нормативів навантаження на суддів, з яких убачається, що в Оболонському районному суді міста Києва із 2019 до 2022 року повноваження мали 18 суддів (із 29 – відповідно до наказів). У той же час у 2019 році до суду надійшли 18 584 справи, у 2020 році – 18 180 справ, у 2021 році – 21 077 справ, у 2022 році – 13 337 справ, що свідчить про наявність великого навантаження на суддів в Оболонському районному суді міста Києва, а отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне врахувати доводи суддів про відповідне навантаження.
Із наданої Оболонським районним судом міста Києва довідки (вх. № 12963/0/8-24 від 7 листопада 2024 року) вбачається значна різниця між штатною чисельністю суддів та кількістю суддів, які здійснювали правосуддя, а саме:
станом на 1 січня 2019 року: штатна чисельність – 29 суддів, фактична чисельність – 18 суддів, здійснювали правосуддя – 15 суддів;
станом на 1 січня 2020 року: штатна чисельність – 29 суддів, фактична чисельність – 15 суддів, здійснювали правосуддя – 13 суддів;
станом на 1 січня 2021 року: штатна чисельність – 29 суддів, фактична чисельність – 21 суддів, здійснювали правосуддя – 19 суддів;
станом на 1 січня 2022 року: штатна чисельність – 29 суддів, фактична чисельність – 20 суддів, здійснювали правосуддя – 18 суддів;
станом на 31 грудня 2022 року: штатна чисельність – 29 суддів, фактична чисельність – 22 суддів, здійснювали правосуддя – 17 суддів.
Крім того, у довідці, наданій Оболонським районним судом міста Києва, зазначено показники роботи суддів Луценка О.М. та Шевчука А.В. Зокрема:
За 2019 рік – суддя Луценко О.М. розглянув 1508 справ та матеріалів цивільного та адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення; суддя Шевчук А.В. – 1478 аналогічних справ та матеріалів;
За 2020 рік – суддя Луценко О.М. розглянув 1045 справ та матеріалів цивільного та адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення; суддя Шевчук А.В. – 1695 аналогічних справ та матеріалів;
За 2021 рік – суддя Луценко О.М. розглянув 906 справ та матеріалів цивільного та адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення; суддя Шевчук А.В. – 1234 аналогічних справ та матеріалів;
За 2022 рік – суддя Луценко О.М. розглянув 827 справ та матеріалів цивільного та адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення; суддя Шевчук А.В. – 843 аналогічних справ та матеріалів.
Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що судді Оболонського районного суду міста Києва Луценко О.М. та Шевчук А.В. мають значне робоче навантаження, що, безсумнівно впливає на розгляд справ у встановлені законом строки.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також вважає, що необхідно врахувати доводи суддів про великий обсяг матеріалів, які підлягали перевірці, та велику кількість поданих заявником клопотань, заяв тощо з огляду на те, що з долучених до дисциплінарної скарги копій заяв ОСОБА1, які він адресував до суду першої інстанції, вбачається, що ОСОБА1 оспорював допустимість великої кількості доказів, що містяться у кримінальній справі, та долучення до матеріалів справи № 1-50/2011 копій 1629 особливо важливих документів; показання свідків, велику кількість яких просив викликати до суду і повторно допитати; просив також витребувати належно завірені копії службових документів Генеральної прокуратури України.
Крім того, заслуговують на увагу доводи суддів стосовно запровадження карантинних обмежень, воєнного стану в державі (що пов’язано зі збройною агресією російської федерації проти України), що мало великий вплив на організацію розгляду справ, необхідність оголошення перерв, на складнощі організації забезпечення здійснення судочинства.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
За частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Частиною третьою цієї статті визначено, що доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункт 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23). Пунктом 6.5 Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що суддя виконує всі свої обов’язки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), «протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк».
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді є очевидна безпідставність недотримання строків, установлених законом. Лише факт недотримання строку не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що судді Луценко О.М., Шевчук А.В., обґрунтовуючи тривалість розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, посилалися на неодноразове неприбуття заявника та його адвоката в судове засідання, складність цієї кримінальної справи. Зазначали, що обсяг кримінальної справи – 82 томи, обсяг справи за заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами – 5 томів, 20 дисків із записами судових засідань, наявними письмовими доказами підтверджено численну кількість заяв, клопотань та пояснень заявника та його адвоката.
Крім того, такі обставини, як карантинні обмеження, які діяли в державі, збройна агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року, встановлене велике судове навантаження також ускладнили організацію роботи судів щодо здійснення правосуддя.
Ураховуючи наведені обставини, порушення строку розгляду заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами не можна вважати наслідком очевидної безпідставності недотримання строків. Перевищення строку зумовлене об’єктивними причинами. Встановлені обставини вказують на дотримання суддями «розумного» строку розгляду справи за заявою ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, тобто такого, що був об’єктивно необхідним для розгляду цієї справи.
Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила умисних або внаслідок недбалості дій суддів Луценка О.М., Шевчука А.В. щодо нерозгляду у встановлений законом двомісячний строк заяви ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року, оскільки перевищення строку зумовлене наведеними вище причинами, які необхідно вважати поважними.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Водночас скаржник не надав чітких доказів, які переконливо свідчили б про безпідставне затягування суддями Луценком О.М., Шевчуком А.В. розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила і не отримала чітких та переконливих доказів (відповідно до стандартів, передбачених статтею 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), які підтверджували б, що судді Луценко О.М., Шевчук А.В. безпідставно не дотримали визначеного законом строку щодо розгляду заяви ОСОБА1 про перегляд вироку Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року за нововиявленими обставинами.
Отже, з огляду на встановлені факти та обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що порушення строку розгляду заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами не є наслідком умисних чи недбалих дій суддів та очевидної безпідставності недотримання законодавчо визначених строків, а зумовлено наведеними в цьому рішенні об’єктивними та поважними причинами, що вплинули на недотримання суддями такого строку. Наведене свідчить про відсутність у діях суддів Луценка О.М., Шевчука А.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Згідно з характеристикою, яку надала голова Оболонського районного суду міста Києва, суддя Луценко О.М. під час роботи в Оболонському районному суді міста Києва зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим та добросовісним працівником, до роботи ставиться сумлінно. Відповідальний за доручену справу, вміло організовує свою роботу. Суддя Луценко О.М. постійно докладає зусиль для покращення розгляду справ, вивчає нове законодавство та судову практику. У колективі суду має авторитет, з повагою ставиться до працівників та громадян. Дисциплінарних стягнень не має.
Згідно з характеристикою, яку надала голова Оболонського районного суду міста Києва, суддя Шевчук А.В. під час роботи в Оболонському районному суді міста Києва зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим та добросовісним працівником, до роботи ставиться сумлінно. Відповідальний за доручену справу, вміло організовує свою роботу. Суддя Шевчук А.В. постійно докладає зусиль для покращення розгляду справ, вивчає нове законодавство та судову практику. У колективі суду має авторитет, з повагою ставиться до працівників та громадян. Дисциплінарних стягнень не має.
За інформацією з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, судді Оболонського районного суду міста Києва Луценко О.М., Шевчук А.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалися.
З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка О.М., Шевчука А.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження стосовно зазначених суддів.
Відповідно до пункту 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Оболонського районного суду міста Києва Луценка Олександра Миколайовича, Шевчука Андрія Васильовича та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
