Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка Володимира Костянтиновича
встановила:
2 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 184/0/13-21 надійшла дисциплінарна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – ГУ НП в Одеській області) на дії судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. під час розгляду справи № 509/5303/19.
Відповідно до статей 107, 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» будь-яка особа має право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою). Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
17 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 3304-ІХ), який вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Згідно із Законом № 3304-ІХ розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, зокрема, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», а отже, з 19 жовтня 2023 року введено в дію норми Закону № 3304-ІХ стосовно здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, у тому числі у перехідний період до початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не розпочала свою роботу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 листопада 2023 року дисциплінарну скаргу ГУ НП в Одеській області передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. та долучені до нього матеріали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. з огляду на таке.
Кочко Володимир Костянтинович, Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 призначений на посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2759-VI безстроково обраний суддею Овідіопольського районного суду Одеської області.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Кочко В.К. допустив численні грубі порушення вимог чинного законодавства України під час розгляду справи № 509/5303/19 за заявою ФОП ОСОБА1, заінтересована особа ГУ НП в Одеській області, про встановлення юридичного факту та визнання права на утилізацію.
Як вказано у скарзі, ГУ НП в Одеській області не було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового засідання з розгляду справи, а також ухвалене судом у справі рішення, незважаючи на те, що мало статус заінтересованої особи у цій справі.
При цьому у рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 серпня 2019 року наведено недостовірну інформацію про належне повідомлення ГУ НП в Одеській області про час та місце розгляду справи, водночас у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання, або хоча б направлення процесуальних документів до ГУ НП в Одеській області.
У зв’язку із необізнаністю про судовий розгляд ГУ НП в Одеській області як учасник справи було позбавлено можливості брати участь у справі та забезпечувати належний захист своїх прав та інтересів, надавати пояснення, клопотання та докази суду щодо законності та обґрунтованості заяви ФОП ОСОБА1.
Крім того, не направлення копії судового рішення порушило право ГУ НП в Одеській області на апеляційне оскарження рішення суду.
Скаржник також вважає, що суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. під час розгляду справи № 509/5303/19 допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції, оскільки не врахував специфіку правовідносин, що виникли між ФОП ОСОБА1 та Одеською філією Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» й те, що транспортні засоби, право на утилізацію яких визнав суд, є речовими доказами у кримінальних провадженнях, а порядок вилучення та зберігання речових доказів встановлено кримінальним процесуальним законодавством України. Визнавши право на утилізацію транспортних засобів суддя Кочко В.К. фактично створив перешкоди розслідуванню кримінальних проваджень, в рамках яких вилучені такі транспортні засоби, та унеможливив виконання завдань кримінального провадження.
Транспортні засоби вилучено уповноваженими співробітниками ГУ НП в Одеській області відповідно до вимог чинного законодавства України та поміщено на спеціальний майданчик для забезпечення схоронного зберігання такого майна. Суд, встановивши юридичний факт безхазяйності майна та визнавши право на утилізацію фактично тим самим врегулював правовідносини щодо відшкодування заборгованості власників такого майна за зберігання та транспортування транспортних засобів, при цьому позбавивши останніх власності на належне їм майно та визнавши таке право за ФОП ОСОБА1. У своєму рішенні суд фактично визначив спосіб відшкодування заборгованості в натурі – залишковою вартістю після утилізації вказаного майна. ГУ НП в Одеській області вважає, що діючи таким чином, суддя Кочко В.К. безпідставно вийшов за межі вимог викладених у заяві, що суперечить положенням частини другої статті 264 ЦПК України.
На думку ГУ НП в Одеській області, суддею Кочком В.К. було порушено вимоги щодо зазначення у судовому рішенні мотивів відхилення або прийняття аргументів сторін. Фактично склалися обставини, де суддя прийняв всі аргументи заявника навіть не перевіряючи їх та не потребуючи доказів.
З огляду на викладені у дисциплінарній скарзі обставини, ГУ НП в Одеській області просить притягнути суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. до дисциплінарної відповідальності.
Судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочку В.К. було запропоновано надати пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі.
Суддя Кочко В.К. таким правом скористався та вказав, що у його провадженні перебувала справа № 509/5303/19 за заявою ФОП ОСОБА1, заінтересована особа – ГУ НП в Одеській області, про встановлення юридичного факту та визнання права на утилізацію.
Головне управління Національної поліції в Одеській області належним чином повідомлялось про дату, час судового засідання. Представник у судове засідання не з’явився, причини не явки до суду не повідомив, заявник ФОП ОСОБА1, про те, що автомобіль, який зберігався на арештмайданчику, суду не повідомив. Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду такої інформації теж не надав.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року постановою Одеської апеляційного суду від 24 грудня 2021 року скасовано, залишено заяву ФОП ОСОБА1 без розгляду.
Суддя Кочко В.К. вважав, що ухвалення ним рішення від 15 жовтня 2019 року не сталось внаслідок допущення грубої недбалості, порушення прав людини і основоположних свобод.
Під час перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, необхідно врахувати таке.
До Овідіопольського районного суду Одеської області 1 жовтня 2019 року звернувся ФОП ОСОБА1 із заявою, заінтересована особа ГУНП в Одеській області, про встановлення юридичного факту та визнання права на утилізацію (справа № 509/5303/19).
В обґрунтування вказаної заяви ФОП ОСОБА1 зазначив, що співробітниками Національної поліції в Одеській області транспортні засоби AUDI – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); ____ – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW– ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____) були затримані та направлені на зберігання за рахунок власника на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, Червоний Хутір, на розі вулиці Академіка Вільямса та вулиці Ільфа і Петрова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 жовтня 2019 року справу № 509/5303/19 передано судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочку В.К.
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. від 2 жовтня 2019 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15 жовтня 2019 року.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року заяву ФОП ОСОБА1 задоволено. Встановлено юридичний факт, що транспортні засоби: AUDI – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); VOLKSWAGEN – ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____); BMW– ідентифікаційний номер (VIN) ____ (д/н ____) є безхазяйними. Визнано право на утилізацію вказаних транспортних засобів за ФОП ОСОБА1.
Задовольняючи заяву ФОП ОСОБА1 суд першої інстанції виходив з того, що існує заборгованість за зберігання транспортних засобів, власники зазначених транспортних засобів невідомі, відсутні будь-які документальні відомості про технічний стан, відповідність вимогам стандартів щодо безпеки дорожнього руху, охорони зовнішнього середовища, вимог правил технічної експлуатації, а також того, що за наявності зазначених обставин відповідно до пункту 31.3 Правил дорожнього руху експлуатація таких транспортних засобів забороняється.
У рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року зазначено, що представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною третьою статті 42 ЦПК України встановлено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов’язки учасників справи. Відповідно до частини першої цієї статті учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини восьмої статті 49 ЦПК України заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Під час попередньої перевірки встановлено, що в матеріалах справи № 509/5303/19 наявний супровідний лист за підписом судді про направлення копії ухвали суду від 2 жовтня 2019 року про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, призначення до розгляду у судовому засіданні на 13:30 15 жовтня 2019 року.
При цьому, незважаючи на відсутність в матеріалах справи відомостей про вручення ГУ НП в Одеській області повідомлення про дату, час і місце судового засідання, суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. не відклав розгляд справи, а розглянув її в першому судовому засіданні.
Також з матеріалів попередньої перевірки вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу представника ГУ НП в Одеській області. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року скасовано. Заяву ФОП ОСОБА1, заінтересована особа ГУ НП в Одеській області, про встановлення юридичного факту та визнання права на утилізацію залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що висновки районного суду не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи; розгляд даного спору мав відбуватися у загальному позовному провадженні. Крім того апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не встановив, чи є інші, окрім заявника, особи, заінтересовані у вирішенні цієї справи, та не перевірив, чи впливатиме встановлений факт на права та обов’язки цих осіб.
Згідно зі статтями 293, 294 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи – залишає заяву без розгляду.
У роз’ясненнях, викладених у пункті 1 постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявами фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов’язується з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При цьому порядок зберігання, знищення речових доказів у кримінальному проваджені передбачено статтею 100 КПК України.
Відповідно до частини восьмої цієї статті реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, – до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.
Частина дев’ята статті 100 КПК України вказує, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171–174 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі – Порядок) речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Разом з цим, ЦПК України не передбачає можливості розгляду в порядку окремого провадження заяв про встановлення факту щодо надання права на утилізацію будь-якого майна, а тим більше майна, яке має статус речового доказу у кримінальному провадженні.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. визнав право на утилізацію транспортних засобів, які зберігалися на час розслідування кримінальних проваджень та мали статус речових доказів; створив перешкоди, що ускладнюють кримінальні провадження в яких вилучені транспортні засоби.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на встановлені під час попередньої перевірки обставини, наведені у дисциплінарній скарзі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливу наявність у поведінці судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка В.К. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області стосовно судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочка Володимира Костянтиновича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
