Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладену в рішенні від 14 лютого 2024 року № 171/дс‑24, матеріали особової справи (досьє) кандидата на посаду судді щодо призначення Жук Ганни Володимирівни на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області, висновок члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.,

встановила:

18 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 14 лютого 2024 року № 171/дс-24, яким Жук Г.В. рекомендована для призначення на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

21 листопада 2024 року відбулося засідання Вищої ради правосуддя, на якому було розглянуто рекомендацію ВККСУ за участю кандидата на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Жук Г.В.

Під час засідання Вища рада правосуддя заслухала доповідача – члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. та пояснення кандидатки Жук Г.В.

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. висловив пропозицію ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення Жук Г.В. на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Заслухавши кандидатку на посаду судді Жук Г.В., пропозицію члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., обговоривши її в установленому законом порядку, за результатами голосування проголосувало одноголосно 16 членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у засіданні) Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення Жук Г.В. на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області з огляду на таке.

Рішенням ВККСУ від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

13 травня 2017 року Жук Г.В. звернулася до ВККСУ із заявою про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Рішенням ВККСУ від 1 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посади суддів місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.

До ВККСУ 9 жовтня 2023 року надійшла заява Жук Г.В. про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

Рішенням ВККСУ від 1 грудня 2023 року № 10/дс-23 Жук Г.В. допущено до участі в конкурсі.

Рішенням ВККСУ від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області, згідно з яким Жук Г.В. отримала 188 балів та посіла переможну позицію.

Рішенням ВККСУ від 14 лютого 2024 року № 171/дс-24 Жук Г.В. рекомендована для призначення на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Кандидатка – Жук Ганна Володимирівна, громадянка України, ___ року народження. У 2008 році закінчила Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, отримала повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікаційний рівень спеціаліста.

Має стаж професійної діяльності у сфері права після здобуття вищої юридичної освіти щонайменше п’ять років, є компетентною та володіє державною мовою.

 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ МАТЕРІАЛІВ 

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо:

1) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Законом України від 9 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» розділ ІV «Порядок зайняття посади судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції.

Відповідно до частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя відмовляє у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав:

1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;

2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Під час попередньої перевірки кандидатури та рекомендації ВККСУ доповідач надіслав відповідні запити, отримав інформацію з реєстрів та відкритих джерел. Було поставлене запитання кандидатці та отримано відповіді.

За результатом попередньої перевірки доповідач установив відомості, які не були предметом розгляду ВККСУ та яким ВККСУ не дала належної оцінки в межах процедури конкурсу, щодо кандидатки Жук Г.В.

Дослідивши вказані відомості, Вища рада правосуддя вважає, що вони є підставою для обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидатки критеріям доброчесності, професійної етики та доводять наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку із призначенням Жук Г.В. на посаду судді.

Невідповідність рівня життя кандидата наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам

18 січня 2023 року кандидатка Жук Г.В. уклала договір купівлі-продажу квартири площею 30,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА1 (далі – Договір № ____). Вартість квартири становила 1 097 127 гривень.

Кандидатка Жук Г.В. у 2023 році подавала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, оскільки в указаний період обіймала посаду прокурора Офісу Генерального прокурора (https://public.nazk.gov.ua/documents/7e86a826-28df-4ba4-bd35-608fa36c87f8).

Згідно із вказаною декларацією станом на 31 грудня 2022 року Жук Г.В. задекларувала готівкові кошти в сумі 474 000 гривень. Будь-які інші готівкові кошти, які належали б їй чи її чоловікові, а також кошти на рахунках у банківських чи інших фінансових установах кандидатка не декларувала. Отже для визначення відповідності доходів кандидатки Жук Г.В. вартості придбаної квартири необхідно брати за основу вказані готівкові заощадження, а також дохід, який кандидатка отримала у період з 1 січня 2023 року до 18 січня 2023 року.

З метою перевірки, чи відповідають доходи Жук Г.В. та членів її сім’ї вартості придбаної квартири, доповідач – член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. надіслав запит до Державної податкової служби України (далі – ДПС України).

Листом від 26 липня 2024 року ДПС надала Вищій раді правосуддя інформацію про доходи кандидатки Жук Г.В. та її чоловіка Жука І.В. з 2000 до 2023 року.

Як убачається з наданої ДПС інформації за І квартал 2023 року, Жук Г.В., працюючи в Офісі Генерального прокурора, отримала заробітну плату в сумі 276 233 гривні. У вказаний період кандидатка Жук Г.В. також отримала дохід у розмірі 111,60 грн від Акціонерного товариства «Універсал банк» (дохід отриманий як додаткове благо). Отже, можна стверджувати, що дохід кандидатки за першу половину січня 2023 року становив близько 46 000 гривень.

Кандидатка Жук Г.В. також повідомила та надала докази на підтвердження щомісячної сплати орендної плати в розмірі 9 500 грн у зв’язку з орендою квартири за адресою: АДРЕСА2, у якій вона проживала до 11 квітня 2023 року.

За таких обставин для придбання квартири кандидатці Жук Г.В. не вистачало близько 586 000 гривень.

18 серпня 2024 року кандидатка Жук Г.В. надала пояснення, що з метою придбання квартири вона позичила у ОСОБА1 (мати кандидатки) 149 000 гривень. Також напередодні придбання квартири вона отримала в Офісі Генерального прокурора матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 56 000 гривень.

Решту суми, як пояснила кандидатка, її чоловік ОСОБА2 позичив різними сумами у своїх батьків, брата і декількох близьких друзів. Позичені чоловіком грошові кошти до цього часу повертаються ними в різні періоди та різними сумами.

Вища рада правосуддя критично оцінює такі пояснення кандидатки Жук Г.В., оскільки вона не надала доказів на підтвердження укладення будь-яких правочинів, направлених на отримання грошових коштів. Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Кандидатка Жук Г.В. не надала жодного доказу на підтвердження факту отримання позики в розмірі 149 000 грн, а також доказів отримання іншої частини коштів, за які було придбано квартиру. Кандидатка не повідомила, у кого саме та в якому саме розмірі було отримано решту коштів. Такі пояснення кандидатки Жук Г.В. свідчать про відсутність належних підтверджень законності доходів на оплату значної частини вартості квартири і викликають обґрунтовані сумніви щодо походження коштів, адже, маючи боргові зобов’язання щодо повернення коштів особа повинна чітко знати, кому та в якому розмірі вона повинна їх повертати (обізнаність про майновий інтерес).

Окрім того, як убачається з наданої ДПС інформації, в ОСОБА1 (мати кандидатки) дохід за 2022 рік становив 22 грн, за останні 5 років, які передували придбанню квартири, – 35 672 грн, а загальний дохід з 2001 по 2022 рік – 533 154 гривень. На думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини вказаний розмір доходів ОСОБА1 породжує обґрунтовані сумніви в спроможності ОСОБА1 надати позику в розмірі 149 000 гривень.

Під час засідання Вищої ради правосуддя, яке відбулося 21 листопада 2024 року, кандидатка Жук Г.В. підтвердила, що джерелом походження частини коштів для оплати квартири були позики, проте не змогла пояснити у кого саме було позичено решту коштів, та надати будь-які докази на підтвердження отримання таких позик. Кандидатка стверджувала, що її чоловік ОСОБА2 не повідомляє таких відомостей.

У декларації кандидатки Жук Г.В., яку вона подавала за 2023 рік як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не зазначено інформації щодо наявності в неї чи членів її сім’ї фінансових зобов’язань перед третіми особами, а також про факти отримання грошових коштів.

Вказані обставини свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у тому, що витрати на квартиру, яку придбала кандидатка в 2023 році, відповідають її доходам із законних джерел.

Недекларування доходів та незазначення в декларації правдивих відомостей

Шлюб між Жук Г.В. та ОСОБА2 укладено ____ року. Починаючи з 2016 року, кандидатка зазначає ОСОБА2 як члена своєї сім’ї.

Водночас у деклараціях кандидатки за 2016 - 2023 роки, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відсутня інформація про наявність у її чоловіка ОСОБА2 будь-яких доходів.

Лише в декларації за 2023 рік кандидатка зазначила, що ОСОБА2 отримав приз у розмірі 22 525 грн. (виграш отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ Україна» (ліцензована букмекерська контора)) та кешбек у розмірі 110 гривень.

Вища рада правосуддя враховала той факт, що декларації за 2016 та 2019 роки подавалися як декларації кандидата на посаду судді місцевого суду і не є щорічними деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Проте декларації за 2020, 2021 та 2023 роки подавалися кандидаткою як діючим прокурором Офісу Генерального прокурора, а тому Жук Г.В. було достеменно відомо про необхідність зазначення в декларації повних та правдивих відомостей, зокрема про доходи членів сім’ї.

За інформацією, наданою ДПС, дохід чоловіка кандидатки з 2002 по 2021 рік становив 2 145 307 гривень. Лише в період роботи кандидатки на посаді прокурора дохід її чоловіка становив 142 610 гривень.

Вказане питання було предметом дослідження ВККСУ і кандидатка під час співбесіди пояснила, що свідомо не декларувала доходів свого чоловіка, оскільки не була впевнена, що він повідомить їй правдиві відомості. Важливо відзначити, що кандидатка не скористалась можливістю вказати у декларації, що член сім’ї не надав їй такої інформації, а зовсім не вказувала інформації про доходи, що за умов правильного заповнення декларації свідчить про повну відсутність доходів.

Вища рада правосуддя на підставі відомостей про доходи кандидатки та членів її сім’ї, які надані ДПС, додатково дослідила вказані факти та вважає, що ВККСУ не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання Жук Г.В. У матеріалах досьє кандидата та матеріалах, які надані ВККСУ, відсутні відомості з реєстрів, які адмініструються ДПС. Вища рада правосуддя вважає, що ВККСУ не володіла достатнім обсягом інформації про доходи кандидатки та членів її сім’ї.

Пояснення кандидатки щодо причини недекларування доходів чоловіка та спосіб недекларування свідчить про недостатню сумлінність кандидатки та її неготовність докладати достатніх зусиль для того, щоб виконувати обов’язок судді бути поінформованим щодо майнового стану членів своєї сім’ї.

Під час засідання Вищої ради правосуддя Жук Г.В. повідомила, що вона порозумілася зі своїм чоловіком стосовно декларування доходів і він погодився їх надавати. Водночас Вища рада правосуддя критично оцінює твердження кандидатки, оскільки вона так і не надала доказів на підтвердження позик у друзів чоловіка та повідомила, що чоловік не надав їй інформації у кого саме були позичені кошти.

Відповідно до примітки до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім’ї суб’єкта декларування є будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» доходи члена сім’ї також підлягають декларуванню.

Кандидатка повинна була розуміти зміст належно оприлюднених і доступних для ознайомлення правових норм, які регламентують відносини у сфері запобігання корупції, а також не могла не усвідомлювати наслідків, пов’язаних з їх порушенням (недотриманням), у тому числі й тих, які можуть настати в межах проведення конкурсної процедури, у якій вона виявила свідоме та добровільне бажання взяти участь.

Порушення правил професійної етики

Обіймаючи тривалий час посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, кандидатка Жук І.В. зобов’язана дотримуватися правил, установлених Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів.

Серед основних принципів, якими повинен керуватися прокурор, є принцип доброчесності (пункт 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів). Прокурор зобов’язаний своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, передбаченому антикорупційним законодавством (пункт 18 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

Відповідно до пункту 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Отже, порушення Жук Г.В. обов’язку щодо належного декларування, а також придбання нерухомого майна без наявності підтвердження походження коштів може свідчити про недотримання кандидаткою правил професійної етики.

Інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку із призначенням кандидата на посаду судді

Під час збору та аналізу інформації щодо кандидатки з відкритих джерел, зокрема в мережі Інтернет виявлено персональну сторінку Жук Г.В. в соціальній мережі «Вконтактє», якою кандидатка активно користувалася до 19 травня 2017 року. На сторінці розміщено велику кількість особистих фотографій кандидатки та членів її сім’ї починаючи з 2010 року, вказані персональні дані кандидатки, що є переконливими доказами створення цієї сторінки саме кандидаткою.

Аналіз наявної у вказаній соціальній мережі інформації свідчить, що кандидатка поширювала дописи, які з погляду звичайної розсудливої людини свідчать про дискредитацію, зневажливе ставлення та висміювання важливих символів та цінностей, що лежать в основі української державності, за які загинули Герої Небесної Сотні під час Революції Гідності та тисячі українців у боротьбі з агресором.

Зокрема, на поширеному 27 лютого 2014 року колажі, як порівняння зображено дві фотографії: протести проросійськи налаштованих людей у місті Севастополі з прапорами російської федерації з надписом «Агресивні сепаратисти» та, на противагу, згарище на Майдані Незалежності після розгрому та масових убивств Героїв Небесної Сотні в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року з написом «Мирні протестувальники». Під цими двома фотографіями розміщено узагальнюючий напис «Подвійні стандарти виглядають так». З цього колажу доволі чітко можна зрозуміти, що його автор має очевидні симпатії до проросійських мітингів та хотів продемонструвати начебто подвійні стандарти в оцінці подій, які відбувались у місті Києві на Майдані Незалежності та в місті Севастополі під час початку дій проросійських сил, спрямованих на окупацію території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Колаж акцентував увагу на начебто насильницькому та руйнівному характері подій на Майдані Незалежності саме з боку учасників протестів, протиставляв йому начебто мирні акції проросійських сил у місті Севастополі. Відомо, що такі наративи були складовою російської пропаганди та інформаційної підтримки російської окупації. Поширення такого колажу без будь-яких коментарів вочевидь свідчить про, можливо, несвідому, але підтримку таких інформаційних атак на процеси відстоювання і захисту власної гідності та державності громадянами України та ціннісні орієнтири особи, яка їх поширює. Зрештою таке порівняння жертовної боротьби Українського народу за свою гідність та право визначати вектор розвитку держави та сепаратиського руху, що призвів до окупації та війни, суперечить загальним нормам етики та моралі.

Важливо, що допис розміщено 27 лютого 2014 року. Саме цього дня російські спецпризначенці захопили й заблокували Верховну Раду Автономної Республіки Крим і Раду міністрів Автономної Республіки Крим, розпочавши окупацію українського півострова.

У вказаний період часу кандидатка Жук Г.В. проживала та працювала в місті Львові. Згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/47231) та анкетних даних кандидатки 20 вересня 2011 року Жук Г.В. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, що виключає неусвідомлення нею незаконності проросійських протестів у місті Севастополі та вбивств мирних протестувальників під час Революції Гідності.

Кандидатка не була позбавлена доступу до достовірних та надійних джерел інформації, могла надати їм належну правову оцінку, а отже не могла не усвідомлювати змісту її публікацій.

Поширення такої інформації не мало поодинокого характеру. Доказом свідомого зневажливого ставлення до євроінтеграційних прагнень громадян України, прихильного ставлення до влади агресора є поширення Жук Г.В. колажів, які очевидно висміюють євроінтеграційні прагнення України (допис від 4 грудня 2013 року), принижують постать тогочасного Президента України Порошенка П.О. порівняно з президентом російської федерації володимиром путіним (допис від 8 липня 2014 року, інавгурація Президента України відбулася 7 червня 2014 року).

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України» підтверджено факт окупації росією території Автономної Республіки Крим. Тобто останню публікацію було зроблено вже після міжнародного визнання агресивних дій росії стосовно України і кандидатка усвідомлювала цей факт.

Надаючи письмові пояснення щодо вказаних публікацій кандидатка Жук Г.В. повідомила, що соціальною мережею «Вконтактє» не користується дуже багато років і про поширення наведених публікацій не пригадує.

Під час засідання Вищої ради правосуддя, яке відбулося 21 листопада 2024 року, кандидатка не заперечувала факту користування в минулому соціальною мережею «Вконтактє». Щодо цих публікацій зазначила, що не може ні спростувати, ні підтвердити факту їх поширення. Стверджувала, що до її сторінки теоретично могли мали доступ інші особи, але не надала підтверджень та не повідомила про будь-які факти отримання сторонніми особами несанкціонованого доступу до її персональної сторінки в соціальній мережі «Вконтактє».

Також кандидатка на запитання членів Вищої ради правосуддя не змогла пояснити чому вона, продовжуючи активно користуватись зазначеною соціальною мережею після поширення цих публікацій і, очевидно, бачивши ці публікації, не видалила їх, якщо це не вона їх поширювала. Тому Вища рада правосуддя критично оцінює і вважає неправдивими твердження кандидатки про сторонній доступ до її сторінки та поширення вказаної інформації іншою особою.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає доведеним факт використання кандидаткою мережі «Вконтактє», належність їй персональної сторінки, яка була предметом дослідження Вищою радою правосуддя, свідоме поширення кандидаткою вказаних зображень з метою підтримки ідей, що вони пропагують.

Відповідно до статті 1, 3 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Вища рада правосуддя враховує, що на момент поширення цих публікацій Жук Г.В. не була кандидаткою на посаду судді. Однак очевидно, що навіть до того як стати кандидатом, Жук Г.В. повинна була дотримуватись вимог законодавства за загальноприйнятих в українському суспільстві норм моралі, а їх порушення має враховуватись при оцінці доброчесності кандидата.

Беручи за основу тезу, яка визначена в преамбулі вказаного Кодексу, можна констатувати, що кандидати в судді, нарівні із суддями, зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Під час розгляду матеріалів щодо внесення подання про призначення особи на посаду судді Вища рада правосуддя надає оцінку поведінці особи в розрізі етичних стандартів, яким повинен відповідати суддя. Майбутній суддя повинен дотримуватися більш високих стандартів, що означає необхідність дотримання і звичайних морально-етичних правил, які є загальноприйнятими в суспільстві.

Для суспільства важливо розуміти, які цінності проявляв кандидат як на етапі перебування в статусі кандидата, так і до набуття такого статусу. Чи дотримувався кандидат як професійної етики, так і загальноприйнятих моральних імперативів для будь-якого громадянина України, зокрема чи проявляв повагу до цінностей та символів, на яких ґрунтується українська державність.

Кандидатка Жук Г.В. здобула юридичну освіту в 2003 році, з вересня 2011 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, що доводить можливість кандидатки давати усвідомлену оцінку подіям та законності дій окремих осіб.

Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, окремо наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, визначено стандарти безсторонності та позасудової поведінки суддів, до яких повинні прагнути держави-члени.

Відповідно до пункту 27 зазначеного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може тільки тоді функціонувати належним чином, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Згідно зі Стратегією утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року, схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 року № 1322, існування та процвітання України неможливе без загального усвідомлення громадянами своєї національної та громадянської ідентичності; одним із пріоритетів діяльності держави та суспільства є відповідь на виклики і загрози, які в сьогоднішніх умовах здійснюють реальний вплив на формування національної свідомості.

Відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року № 2834-IX «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» громадянська стійкість – здатність особи виявляти свою національну та громадянську ідентичність у повсякденному житті і в умовах негативних зовнішніх впливів.

На переконання Вищої ради правосуддя, Жук Г.В. зазначених рис та якостей не проявила.

Своєю поведінкою Жук Г.В., як громадянинка України, адвокатка, проявила зневажливе ставлення до людей, які загинули на Майдані Незалежності, пропагувала легітимність сепаратиських проросійських настроїв у місті Севастополі, висміювала євроінтеграційні прагнення України та Президента України порівняно з президентом російської федерації владіміром путіним.

З точки зору звичайної розсудливої людини така поведінка кандидатки Жук Г.В. суперечить не лише вимогам професійної етики суддів, а й загальним усталеним морально-етичним нормам українського суспільства, яких повинен дотримуватись будь-який громадянин України, а не лише кандидат у судді.

Очевидно такі дії ставлять під сумнів відповідність кандидатки Жук Г.В. стандартам, яким має відповідати особа, яка в майбутньому має здійснювати правосуддя іменем України на підставі Конституції України та законів України.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАНДИДАТУРИ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Зі змісту статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням, повинен засновуватися на обґрунтованих відомостях, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, за умови якщо такі відомості не були предметом розгляду ВККСУ або ВККСУ не дала їм належної оцінки в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідного кандидата.

Саме на Вищу раду правосуддя покладено обов’язок щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу з осіб, що мають високу професійну кваліфікацію та необхідні особисті та моральні якості для забезпечення належного здійснення правосуддя. Зокрема, необхідною умовою призначення на посаду судді є доброчесність кандидата (стаття 127 Конституції України, стаття 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), яка є проявом високої моральної чистоти та чесності особи.

Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективної судової системи: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів (пункт 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності.

Професійні та моральні якості суддів відображають рівень здійснення правосуддя в державі. Посада судді вимагає як максимальної концентрації професійних знань, так і високого рівня моральних якостей особи, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

Згідно з Кодексом суддівської етики, затвердженим XX черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року (далі – Кодекс суддівської етики від 18 вересня 2024 року), суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, – здійснення правосуддя, тому під час вирішення питання про можливість рекомендування кандидата на посаду судді Вища рада правосуддя зобов’язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді обійняти таку посаду, зокрема ті, що можуть негативно вплинути на довіру суспільства до судової влади у зв’язку із призначенням такого кандидата.

Під час розгляду матеріалів щодо внесення подання про призначення Жук Г.В. на посаду судді виявлені факти, які переконливо доводять наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидатки Жук Г.В. критеріям доброчесності, зокрема майнової доброчесності, професійної етики та наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

ВККСУ не надавала оцінки обставинам, які наведені у висновку доповідача – члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. та були дослідженні під час розгляду на засіданні Вищої ради правосуддя.

Посада судді вимагає від особи, яка претендує на таку посаду, дотримання найвищих стандартів моралі та етики. Проте дії Жук Г.В., яка претендує на зайняття посади судді, не свідчать про бездоганність її поведінки у професійному та особистому житті. На думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини така поведінка може викликати обґрунтований сумнів у дотриманні нею тих чеснот, які визначають довіру до судді та до судової системи загалом.

Авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус.

Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 9901/355/21.

Звичайна розсудлива людина навряд чи мала б довіру до судової гілки влади, якщо серед її представників будуть особи, які зневажливо ставилися до суверенітету України, іронізували з убивств мирних протестувальників, симпатизували проросійським настроям, які панували у Автономній республіці Крим та місті Севастополі напередодні окупації, безвідносно того, коли особа проявляла таку поведінку.

Для оцінки обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням, достатньо конкретної інформації, яка з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприймаються як переконливі) не спростовує переконань (сприйняття) Вищої ради правосуддя щодо достатньої відповідності кандидата на посаду судді цим критеріям.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя відмовляє у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду з підстав наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Підстави, зазначені в пункті 1 частини другої статті 79⁶ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

Отже, вирішальним під час ухвалення зазначеного рішення є особисте переконання кожного із членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у розгляді питання про призначення кандидата на посаду судді, яке, зрештою, і визначає характер їх голосування.

Інформація стосовно кандидатки Жук Г.В. отримана в передбаченому законом порядку, не була предметом розгляду ВККСУ з наданням їй належної оцінки, наведені відомості є об’єктивними, реальними, істотними та негативними і такими, що викликають сумнів у відповідності кандидата критерію доброчесності, матимуть негативний вплив на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду. У цьому конкретному випадку в голосуванні за пропозицію доповідача відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Жук Г.В. на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області взяли участь 16 членів Вищої ради правосуддя. За результатами голосування члени Вищої ради правосуддя одноголосно проголосували за підтримання пропозиції доповідача.

Керуючись оцінкою обставин, пов’язаних із кандидаткою на посаду судді Жук Г.В., її особистих якостей, необхідністю відбору на посаду судді осіб із високими моральними та особистими якостями, Вища рада правосуддя вважає, що слід відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення

Жук Г.В. на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області, оскільки кандидатура Жук Г.В. не відповідає вимогам статті 127 Конституції України та статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на встановлене Вища рада правосуддя на підставі статей 127, 131 Конституції України, статей 69, 70, 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 3, 30, 34, 36, 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»

вирішила:

відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення Жук Ганни Володимирівни на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Голова Вищої ради правосуддя