Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Пилип’як Марії Олегівни стосовно судді Господарського суду Чернівецької області Байталюка Володимира Дмитровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 жовтня 2024 року за вхідним № П-4810/0/7-24 надійшла дисциплінарна скарга Пилип’як М.О. щодо дій судді Господарського суду Чернівецької області Байталюка В.Д.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року скаргу Пилип’як М.О. розподілено для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
ОСОБА1 у скарзі зазначає, про те, що вона перебувала на посаді керівника апарату Господарського суду Чернівецької області. Протягом тривалого часу, понад 12 років, вона підтримувала позашлюбні стосунки із суддею цього самого суду ОСОБА2, який наголошував на тому, що він фактично розірвав шлюб із дружиною.
Скаржниця повідомила також, що суддя ОСОБА2, дізнавшись про її вагітність та про те, що вона відмовилася перервати вагітність, попередив, що він зробить усе, щоб її «знищити». У березні 2023 року суддя ОСОБА2, ініціював оголошення їй зборами суддів недовіри через «відсутність особистої скромності», що підтверджується протоколом зборів суддів від 17 березня 2023 року № 2. Для переконання колег – суддів Господарського суду Чернівецької області у прийнятті рішення про оголошення їй недовіри суддя ОСОБА2 заявляв, що не є батьком дитини ОСОБА1, жодних стосунків із нею не мав. Однак, як стверджує скаржниця, суддя ОСОБА2 брехав, оскільки не приховував їхні стосунки ані від колег, ані від її родичів.
Крім того, скаржниця вважає, що саме за ініціативи судді ОСОБА2 їй було відмовлено у наданні відпустки по догляду за дитиною до трьох років та звільнено з роботи в зв’язку з оголошенням недовіри. Таким чином, її, як одиноку матір, було позбавлено як засобів існування, так і взагалі права на працю за фахом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців було призначено проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у місті Києві щодо питання батьківства ОСОБА2 стосовно дитини ОСОБА1. Однак ОСОБА2 до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи не прибув. У зв’язку із цим скаржниця була змушена звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, за наслідками розгляду якої розпочато кримінальне провадження.
Згодом ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців проведення експертизи було призначено до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру експертизи. Відповідно до висновку експерта від 17 червня 2024 року батьком доньки ОСОБА1, ____ року народження, з вірогідністю 99,9999% є ОСОБА2.
Скаржниця ОСОБА1 також зазначила, що суддя ОСОБА2 здійснює психологічний тиск не тільки на неї. Переслідувань зазнали також і її батьки. За цим фактом органами поліції здійснювалася перевірка. Під час випадкових зустрічей з нею самою, чи з її матір’ю суддя ОСОБА2 поводиться зухвало, обзиває її та її батьків нецензурною лайкою.
З огляду на викладене скаржниця просить притягнути суддю Господарського суду Чернівецької області ОСОБА2 до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначено главою 4 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідач – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги склала вмотивований висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Чернівецької області ОСОБА2.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Чернівецької області ОСОБА2 з огляду на таке.
Під час проведення попередньої перевірки встановлено такі обставини Байталюк Володимир Дмитрович Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/2010 призначений на посаду судді господарського суду Чернівецької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 349/2017 призначений на посаду судді Господарського суду Чернівецької області.
Скаржниця Пилип’як М.О. до скарги долучила низку документів.
Відповідно до протоколу зборів суддів Господарського суду Чернівецької області № 1 від 10 березня 2023 року цього дня збори суддів заслухали звіти голови суду та керівника апарату суду про роботу суду за 2022 рік. Із протоколу вбачається, що, заслухавши звіт керівника апарату суду ОСОБА1, суддя ОСОБА2 задав їй низку питань. За результатами відповідей на ці питання суддя ОСОБА2 зазначив, що ці відповіді свідчать про невиконання у 2022 році керівником апарату суду окремих її прямих обов’язків, та запропонував відхилити звіт керівника апарату суду ОСОБА1.
За результатами розгляду порядку денного збори суддів, зокрема, відхилили звіт керівника апарату суду ОСОБА1 щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік, призначили на 17 березня 2023 року збори суддів для розгляду питання щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА1.
13 березня 2023 року ОСОБА1 звернулася до зборів суддів із заявою, в якій зазначила про конфлікт інтересів між нею як керівником апарату суду та суддею ОСОБА2, який, на її думку, виник через те, що вона вагітна дитиною, батьком якої є суддя ОСОБА2, і відмовилася перервати вагітність. Зазначила також, що суддя ОСОБА2 з метою звільнення її з роботи та уникнення власної відповідальності здійснює спроби створити навколо неї напружену, ворожу, образливу та зневажливу атмосферу.
Відповідно до протоколу зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року № 2 до порядку денного було внесено питання про висловлення недовіри керівнику апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА1.
Із зазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА1 подала заяву від 15 березня 2023 року, в якій просила відкласти розгляд її питання у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю.
Разом із тим, суддя ОСОБА2 поінформував збори суддів про відсутність стосунків з ОСОБА1, що він не є батьком її дитини, не збирав та не має компромату на суддів (як заявляє керівник апарату суддів), у заяві керівника апарату суду вбачає маніпулювання, спробу тиску на збори суддів та особисто на нього з метою унеможливлення розгляду питання щодо висловлення недовіри у зв’язку з виявленими недоліками в роботі ОСОБА1. Суддя ОСОБА2 також зауважив, що ОСОБА1 не була позбавлена можливості взяти участь у зборах в режимі відеоконференції, її неявка не перешкоджає зборам суддів розглянути питання про висловлення недовіри.
За результатами розгляду порядку денного збори суддів вирішили висловити недовіру керівнику апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА1.
27 березня 2023 року ОСОБА2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівців із позовом до ОСОБА1 про захист честі, гідності і ділової репутації, в якому просив зобов’язати відповідачку спростувати поширені у заяві від 13 березня 2023 року відносно нього відомості, а саме щодо наявності конфлікту інтересів між ним та відповідачкою та публічно вибачитися перед ним у приміщенні Господарського суду Чернівецької області, стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 1,00 гривні.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 10 квітня 2023 року (справа № 727/3014/23) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА2 до ОСОБА1 про захист честі, гідності та ділової репутації. ОСОБА1 надіслала відзив на зазначений позов, до якого долучила ксерокопії фото із зображенням жінки та чоловіка (ймовірно, ОСОБА1 та ОСОБА2), фото золотих прикрас із чеком.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 8 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, провадження у справі № 727/3014/23 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 727/12208/23 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2 про встановлення батьківства.
У вересні 2024 року ОСОБА2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівців із позовом до ОСОБА1 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просив визнати недостовірною інформацію, розповсюджену ОСОБА1 у листі від 2 вересня 2024 року, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, та зобов’язати відповідачку спростувати таку інформацію, стягнути з ОСОБА1 моральну шкоду в розмірі 201 000 гривень.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 вересня 2024 року зазначений позов залишено без руху у зв’язку зі сплатою неповної суми судового збору.
Відповідно до висновку експерта від 17 червня 2024 року № СЕ-19/114-24/2032-БД (на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівців від 2 січня 2024 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі № 727/12208/23 за позовною заявою ОСОБА1 до ОСОБА2 про визнання батьківства) ОСОБА2 може бути біологічним батьком дитини – ОСОБА3, ____ року народження. Ймовірність даної події складає 99,999999%.
Згідно з актом, долученим до висновку експерта, у ОСОБА1 та ОСОБА2 відсутні претензії щодо відбору зразків крові та букального епітелію.
Крім того, скаржниця ОСОБА1 у долученій до скарги копії заяви до Ради суддів України від 2 вересня 2024 року зазначила, що їй через посередників почали надходити «пропозиції» забрати із суду позов про встановлення батьківства, не звертатися з вимогами про стягнення аліментів на дитину, тоді їй «дозволять» звільнитися за власним бажанням, а не у зв’язку з оголошеною їй недовірою. Як зазначила скаржниця, при цьому питання про надання відпустки без збереження заробітної плати по догляду за малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років мова не йде.
У доповненні до скарги до Ради суддів України ОСОБА1 зазначила про переслідування та систематичне «тероризування» її та членів її родини ОСОБА2, погрози лікарям щодо її лікарняного, ігнорування поданих нею заяв Господарським судом Чернівецької області.
У дисциплінарній скарзі Пилип’як М.О. зазначила, що така поведінка судді ОСОБА2 порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Враховуючи викладене, просила притягнути суддю Господарського суду Чернівецької області Байталюка В.Д. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до рішення Ради суддів України від 9 грудня 2024 року № 46 на розгляді Ради судді України перебуває численна кількість звернень судді Господарського суду Чернівецької області ОСОБА2, керівника апарату цього суду ОСОБА1 та голови названого суду Проскурняка О.Г. щодо наявності конфлікту інтересів між суддею ОСОБА2 та керівником апарату ОСОБА1.
У рішенні Ради суддів України також зазначено, що 13 березня 2023 року керівник апарату господарського суду Чернівецької області ОСОБА1 подала заяву до зборів суддів цього суду про наявність реального конфлікту інтересів між суддею цього суду ОСОБА2 та нею. Такий конфлікт особистого характеру виник через вагітність керівника апарату суду ОСОБА1, при цьому вона зазначила, що батьком майбутньої дитини є саме суддя ОСОБА2.
Разом із тим, на момент розгляду даного питання на засіданні Ради суддів України суддя ОСОБА2 не повідомляв Раду суддів України про наявність у нього конфлікту інтересів, в тому числі й після подання заяви від 13 березня 2023 року.
Враховуючи встановлені обставини, Рада суддів України вирішила: суддя господарського суду Чернівецької області ОСОБА2, виступаючи єдиним суддею 10 березня 2023 року на зборах суддів Господарського суду Чернівецької області щодо недоліків звіту керівника апарату суду ОСОБА1, вносячи на цих зборах пропозицію відхилити звіт керівника апарату ОСОБА1 та за результатами розгляду звіту висловити їй недовіру (ініціюючи проведення зборів суддів 17 березня 2023 року), голосуючи на зборах суддів господарського суду Чернівецької області 10 березня 2023 року за відхилення звіту керівника апарату, а 17 березня 2023 року – за висловлення недовіри керівникові апарату названого суду ОСОБА1, діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що скаржниця ОСОБА1, яка перебувала на посаді керівника апарату Господарського суду Чернівецької області, перебувала у тривалих (понад 12 років) позашлюбних відносинах із суддею цього самого суду ОСОБА2.
ОСОБА1 стверджує, що суддя ОСОБА2, маючи з нею позашлюбні стосунки, водночас перебував у шлюбі, від шлюбу має двох дітей.
Скаржниця у скарзі посилається на те, що ОСОБА2, дізнавшись про її вагітність, намагався змусити її перервати вагітність. Проте, отримавши від неї незгоду, здійснював дії, які свідчили про намір перешкодити її професійній діяльності, залишити її без засобів існування. При цьому, суддя ОСОБА2 всіляко підкреслював, що він не є батьком дитини, і звертався до суду із позовами про захист честі, гідності і ділової репутації, намагаючись довести, що ОСОБА1 розповсюджує стосовно нього неправдиву / недостовірну інформацію.
До дисциплінарної скарги Пилип’як М.О. долучила також скаргу до Ради суддів України від 2 вересня 2024 року та доповнення до неї від 6 жовтня 2024 року.
Зі змісту цих документів вбачається, що суддя ОСОБА2 проігнорував ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівців від 16 серпня 2023 року (справа № 727/3014/23 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА1 про захист честі, гідності та ділової репутації) про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи та не з’явився до експертної установи в місті Києві для її проведення.
Скаржниця зазначила, що вона була змушена звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України (невиконання судового рішення), внаслідок чого було розпочато кримінальне провадження № 1202_____40.
Скаржниця зазначила також, що відповідно до витягу з ЄРДР від 11 січня 2024 року до реєстру було внесено відомості про кримінальне правопорушення № 1202____40 за фактом невиконання ОСОБА2 ухвали суду про призначення експертизи про встановлення батьківства.
Водночас, до матеріалів дисциплінарної скарги Пилип’як М.О. долучила копію висновку експерта від 17 червня 2024 року, згідно з яким ОСОБА2 на 99,999999% є батьком народженої ОСОБА1 дитини.
Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен дотримуватися присяги. Пунктом 2 частини сьомої цієї статті визначено, що суддя зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді, згідно з якою присягає Українському народові, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Вважаю, що встановлені під час попередньої перевірки обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Байталюка В.Д. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 7 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наслідком чого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Також встановлені обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Байталюка В.Д. ознак істотного дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Чернівецької області Байталюка В.Д.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Чернівецької області Байталюка Володимира Дмитровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Оксана КВАША
