Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Буртник Христини Василівни стосовно судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка Павла Олександровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 23 червня 2023 року (вх. № Б-2188/2/7-23) надійшла скарга Буртник Х.В. стосовно дій судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. та судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Антипової І.Л.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 вересня 2024 року № 2766/1дп/15-24 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Буртник Х.В. стосовно судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Антипової І.Л.
Стислий зміст обставин, викладених у скарзі в частині дій судді Івченка П.О.
Буртник Х.В. у поданій скарзі в частині щодо судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. зазначає, що Вища рада правосуддя рішенням від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23 відсторонила цього суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 28, частиною третьою статті 3692 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Із вказаного рішення скаржниці стало відомо, що суддя Івченко П.О. запропонував своїй знайомій, яка до нього звернулася, вирішити питання стосовно розгляду матеріалів справи № 404/4380/22 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за неправомірну винагороду в розмірі 60 000 гривень, залучивши до цього помічників судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА1.
На думку скаржниці, суддя Івченко П.О. був ініціатором отримання неправомірної вигоди, контактував з усіма учасниками схеми для того, щоб «вирішити питання» щодо водія, керував тим, як потрібно передати неправомірну вигоду, та отримав певну частину такої вигоди.
Під час обшуку у квартирі суддя ОСОБА2 намагався позбутися мічених купюр щоб у слідства не було достатніх доказів учинення злочину.
Буртник Х.В. вважає, що за вказаних обставин у діях судді Івченка П.О. наявний склад таких дисциплінарних проступків: допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями, а тому просить притягнути суддю Івченка П.О. до дисциплінарної відповідальності «у вигляді подання про звільнення».
Процедура розгляду скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2023 року зазначену скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. для попередньої перевірки.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2024 року № 2503/1дп/15-24 стосовно судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заплановані на 30 вересня, 16 грудня 2024 року, суддя Івченко П.О., скаржниця Буртник Х.В. повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів щодо забезпечення процесуальних гарантій та права судді Івченка П.О. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на поштову адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Розгляд дисциплінарної справи 30 вересня 2024 року відкладено за клопотанням судді Івченка П.О.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 грудня 2024 року суддя Івченко П.О. не з’явився.
13 грудня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Івченка П.О. про відкладення розгляду дисциплінарної справи мотивуючи тяжким захворюванням його матері, у задоволенні якого Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи 16 грудня 2024 року відмовлено.
Частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.
Відповідно до пункту 14.12. Регламенту Вищої ради правосуддя у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.
Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду скарги за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Скаржниця Буртник Х.В. не з’явилася на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ні 30 вересня, ні 16 грудня 2024 року. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» її неявка не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Під час розгляду Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотань судді Івченка П.О. про виклик та допит свідків ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА6, ОСОБА5 та про повернення матеріалів дисциплінарної справи разом з проєктом висновку члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. на доопрацювання, у зв’язку з їх необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Буртник Х.В. стосовно судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 12 серпня 2022 року за ознаками вчинення:
ОСОБА2 – кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 3692 КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням такої вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб);
ОСОБА3, ОСОБА4 – кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 3692, частиною третьою статті 358 КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб; складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, вчинене за попередньою змовою групою осіб) (далі – кримінальне провадження № ____).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В.
Цим рішенням суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 3692 КК України.
За даними вебпорталу «Судова влада України», кримінальне провадження № ____ перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/264/23) та призначено цим судом до розгляду на 27 січня 2025 року.
Слід зазначити, що НАБУ, відповідно до частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, надало Вищій раді правосуддя письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині необхідній для розгляду цієї дисциплінарної справи (лист НАБУ від 18 липня 2024 року вих. № 512-303/20431).
Із зазначеного рішення Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23, обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні № ____, наданих Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та НАБУ копій матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА6, використовуючи особисті зв’язки із суддею ОСОБА2, 10 серпня 2022 року за допомогою месенджера WhatsApp звернулася до нього із проханням надати їй консультацію щодо події, унаслідок якої стосовно її знайомого ОСОБА5 працівники патрульної поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя ОСОБА2, маючи злочинний умисел, у телефонній розмові в месенджері WhatsApp 11 серпня 2022 року запевнив ОСОБА6, що він добре знайомий з усіма суддями Кіровського районного суду міста Кіровограда, до якого вказаний протокол мав надійти для судового розгляду, та запропонував вирішити питання стосовно ОСОБА5 за умови, що той передасть йому неправомірну вигоду в розмірі 60 000 гривень. При цьому суддя ОСОБА2 наголосив, що лише він зможе допомогти ОСОБА5 уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, і якщо він не отримає вказаних коштів, ОСОБА5 позбавлять права керування транспортним засобом та накладуть на нього штраф.
11 серпня 2022 року ОСОБА6 звернулася до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області із заявою, у якій повідомила про вказані обставини.
12 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № ____. ОСОБА6 надала письмову згоду на залучення її до конфіденційної співпраці та проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Під час подальших телефонних розмов у месенджерах WhatsApp та Viber з ОСОБА6 суддя ОСОБА2 неодноразово вказував на необхідність передання йому грошових коштів за допомогу ОСОБА5 та наголошував, що інакше на ОСОБА5 чекає притягнення до адміністративної відповідальності.
Як убачається зі звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями, 18 серпня 2022 року адміністративній справі про притягнення ОСОБА5 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, присвоєно № 404/4380/22 та передано її для розгляду судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Антиповій І.Л. (далі – справа № 404/4380/22).
Згодом суддя ОСОБА2 вступив у попередню змову з раніше знайомою йому ОСОБА4, яка обіймала посаду помічника судді ОСОБА1, проте здійснювала повноваження секретаря судового засідання судді ОСОБА7.
ОСОБА4, у свою чергу, вступила в попередню змову з ОСОБА3, яка фактично обіймала посаду помічника судді ОСОБА1, була обізнана з особливостями роботи вказаної судді та готувала для неї проєкти судових рішень.
22 серпня 2022 року близько 13:00 телефонним дзвінком за допомогою месенджера WhatsApp суддя ОСОБА2, продовжуючи реалізацію злочинного умислу щодо вимагання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА6, що справу № 404/4380/22 буде вирішено позитивно для ОСОБА5, а тому він (ОСОБА5) має протягом найближчих днів надати обумовлену раніше неправомірну вигоду.
24 серпня 2022 року о 17:33 суддя ОСОБА2 поцікавився в ОСОБА6, яку частину із 60 000 гривень неправомірної вигоди вона бажає залишити собі як винагороду за посередницькі послуги. ОСОБА6 відмовилась від будь-яких грошових коштів за свою допомогу. Після цього суддя ОСОБА2 з метою забезпечення якнайшвидшої передачі йому неправомірної вигоди зменшив суму такої вигоди за вплив на ухвалення у справі № 404/4380/22 рішення, не пов’язаного із призначенням покарання, до 1 000 доларів США. При цьому суддя ОСОБА2 «вказав» ОСОБА6, що ОСОБА5 не братиме участі в судовому засіданні, а лише принесе пояснення до суду, які він (суддя ОСОБА2) попередньо надасть.
24 серпня 2022 року о 20:35 ОСОБА4, попередньо поспілкувавшись із ОСОБА2 за допомогою месенджера WhatsApp повідомила ОСОБА3, що сума неправомірної вигоди за ухвалення суддею ОСОБА1 рішення у справі № 404/4380/22 узгоджена і що ОСОБА3 має забезпечити ухвалення рішення на користь ОСОБА5.
Згідно з домовленостями ОСОБА3 підготувала пояснення від імені ОСОБА5 у справі № 404/4380/22 та надіслала їх на електронну пошту ОСОБА4. Отримавши вказані пояснення, ОСОБА4 переслала їх судді ОСОБА2, який 25 серпня 2022 року о 16:10 переслав ці пояснення зі своєї електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ1» на електронну пошту ОСОБА6 «ІНФОРМАЦІЯ2».
25 серпня 2022 року о 17:14 під час телефонної розмови за допомогою месенджера WhatsApp суддя ОСОБА2 дав ОСОБА6 вказівку, щоб ОСОБА5 26 серпня 2022 року о 09:00 приїхав до Кіровського районного суду міста Кіровограда із зазначеними вище поясненнями та що близько 10:00 вказаного дня ОСОБА6 має передати судді неправомірну вигоду у визначеному ним додатково місці.
26 серпня 2022 року о 08:49 суддя ОСОБА2, реалізуючи спільний злочинний умисел, у телефонному режимі дав ОСОБА4 вказівку забрати в ОСОБА5 пояснення у справі № 404/4380/22, які перед цим від його імені підготувала ОСОБА3.
ОСОБА4, зазначивши на вказаних поясненнях дату «25 серпня 2022 року» запевнила ОСОБА5, що все буде добре, та повідомила, що про готовність судового рішення його поінформують додатково.
26 серпня 2022 року о 10:25 у під’їзді будинку 56, що на вулиці Солдатській міста Кропивницького, суддя ОСОБА2, реалізуючи спільний злочинний умисел за попередньою змовою з ОСОБА4 та ОСОБА3, одержав від ОСОБА6 неправомірну вигоду в розмірі 1 000 доларів США. Із цієї суми 600 доларів США суддя ОСОБА2 26 серпня 2022 року о 11:34 знаходячись на вулиці Зінченка біля будинку 9 у місті Кропивницькому, поблизу броварні «Дудляр», передав ОСОБА4, яка 500 доларів США згідно з попередніми домовленостями мала передати ОСОБА3.
У період із 08:50 до 14:40 26 серпня 2022 року помічники судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА1 – ОСОБА3 та ОСОБА4, діючи за попередньою змовою, без відома судді ОСОБА1, маючи злочинний умисел учинити це без відома судді ОСОБА2, виготовили на робочому комп’ютері ОСОБА3 з використанням її службового принтера завідомо підроблене судове рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність у діях ОСОБА5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, копію якого ОСОБА4 о 14:40 того самого дня видала ОСОБА5.
26 серпня 2022 року о 14:50 у квартирі, у якій проживає суддя ОСОБА2, проведено обшук. Суддя ОСОБА2, зрозумівши, що в його квартирі мають проводитися слідчі дії, з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні викинув наявну в нього частину неправомірної вигоди (чотири купюри по 100 доларів США) з вікна своєї квартири на п’ятому поверсі.
У рішенні Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23 зазначено, що на обґрунтування клопотання про тимчасове відсторонення судді Івченка П.О. від здійснення правосуддя як докази надано копії таких документів: заява ОСОБА6 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області; протоколи допитів свідків ОСОБА6, ОСОБА5, ОСОБА1; протоколи огляду мобільних телефонів: ОСОБА6 (зафіксовано її спілкування з ОСОБА2), ОСОБА2 (виявлено пояснення у справі № 404/4380/22 від імені ОСОБА5), ОСОБА3 (виявлено її спілкування з ОСОБА4 щодо обставин вчинюваного злочину), ОСОБА4 (виявлено її спілкування з ОСОБА3 та ОСОБА2 щодо обставин вчинюваного злочину); протоколи обшуку: приміщення Кіровського районного суду міста Кіровограда, у якому виявлено частину грошових коштів (неправомірної вигоди), накопичувачі на жорстких магнітних дисках (далі – НЖМД) та принтери, які були використані для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА5; квартири за місцем проживання ОСОБА2, у якій виявлено та вилучено його мобільний телефон із перепискою з іншими учасниками кримінального провадження, а також приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області, у якому виявлено НЖМД зі службового комп’ютера ОСОБА2 з його електронною поштою, у якій наявний файл із поясненнями для ОСОБА5 у справі № 404/4380/22; протокол огляду грошових коштів, які були вручені ОСОБА6 детективами НАБУ та віднайдені й вилучені під час проведення обшуків та оглядів; протокол огляду, під час якого в ОСОБА5 вилучено відповідну копію судового рішення; протокол огляду, під час якого вилучено копії відео з камер спостереження Кіровського районного суду міста Кіровограда; протокол огляду місцевості, під час якого біля будинку за місцем проживання ОСОБА2 виявлено частину купюр, які він викинув із вікна своєї квартири; інші матеріалами кримінального провадження, зокрема матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Зокрема, у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 27 серпня 2022 року, з-поміж іншого, зафіксовано розмову ОСОБА6 та судді ОСОБА2, яка відбувалася 24 серпня 2022 року о 17:33, такого змісту:
«ОСОБА6 – Алло.
ОСОБА2 – Привет. Кажи.
ОСОБА6 – Привет. Короче, встретилась я с Виталиком, поговорила. Он сказал, что все хорошо. Готов. Короче, он мне задает много вопросов, на которые я не знаю, что мне ответить.
ОСОБА2 – В плане?
ОСОБА6 – (нецензурна лайка).. а мы не сможем встретиться? Я могу подъехать в «Шахту»?
ОСОБА2 – Какая «Шахта»? Я в Киеве, Насть.
ОСОБА6 – Ты в Киеве? Я думала ты уже приехал. (нецензурна лайка), короче..
ОСОБА2 – Я вчера поехал.
ОСОБА6 – Ты можешь мне хотя бы в двух словах объяснить, что к чему? Я не знаю, что мне ему ответить. Он мне говорит, что SMS-ка в «Дію» не приходит ему, он не знает когда суд.
ОСОБА2 – На 9, или на 9:30 26 числа, в пятницу. Это первое.
ОСОБА6 – 26..
ОСОБА2 – Второе.. Да. Второе, все там будет хорошо, закроется этот вот, и никто там ему.. вернут посвидчення водия и все, ничего там не будет, ни штрафов, никаких прытягнень. Ничего не будет.
ОСОБА6 – И нигде не будет светиться?
ОСОБА2 – Нет конечно.
ОСОБА6 – А что по сумме?
ОСОБА2 – Ну что ты ему оглошала, откуда мне знать?
ОСОБА6 – Я ему не оглошала! Ты мне сказал тогда, ничего ему не говорить. Я ему сказала, что все будет хорошо.
ОСОБА2 – Ну так, а что.. ну это вот.. по сумме? Ты там себе тоже хочешь что-то же приклеить?
ОСОБА6 – Нет.
ОСОБА2 – Нет?
ОСОБА6 – Нет.
ОСОБА2 – Ну если нет, то тогда говори одну, и все.
ОСОБА6 – Одну?
ОСОБА2 – Да.
ОСОБА6 – Подожди, хорошо, так.. 26-ого, на 9, на 9:30..
ОСОБА2 – Ну ты же мне говорила, что ты там себе там плюс еще хотела.. ну якшо не, то значит одна. Смотри сама. Мне объявили одну. Ну и там плюс, уже потом собъеш с него бутылку хорошего виски.
ОСОБА6 – Угу. Так.. тогда я завтра, это в пятницу утром, завтра вечером могу взять, или в пятницу утром..
ОСОБА2 – Та нет. Завтра, завтра давай.. завтра, чтобы ты мне отмаячилась, что там все этот вот.. ну потому что никто до этого, никто ничего не будет делать. Бо кто це сейчас (нецензурна лайка) сделает, а ты потом скажешь, что он дал (нецензурна лайка) заднюю и все. Так же ж не делается.
ОСОБА6 – Понимаешь, просто он мне сказал, что.. он сказал, как это все будет происходить? Я ему говорю, ну типо будет решение.. Он хоче как, чтобы было.. чтобы он точно знал, чтобы решение ему пришло и он только.. сказал что потом даст денежку.
ОСОБА2 Нет, так никто не делает. Если он так хочет..
ОСОБА6 Бо он переживает и боится, что его сейчас типо кинут.
ОСОБА2 – Ну если он так хочет, то получит он штраф и этот вот.. лишение. Никто так не делает. Ты.. вот ты будешь гарантом ему.
ОСОБА6 – Та я понимаю, но он меня (нецензурна лайка) этими вопросами.
ОСОБА2 – Ему все.. этот вот. скинут. Он напишет пояснение, ему скинут что надо написать. Он напишет это все. Скинет на электроннку суда и все там будет. Ну что там за этот вот.. Не хочет? Значит пускай сам (нецензурна лайка) идет и (нецензурна лайка).
ОСОБА6 – Короче, деньги наперед?
ОСОБА2 – Ну конечно! А как еще так?
ОСОБА6 – Хорошо. Мне брать их потом.. как ну..
ОСОБА2 – И потом я.. я тебе потом скажу все.
ОСОБА6 – Угу.
ОСОБА2 – Когда будут все там этот вот.. ты же понимаешь, что там еще надо чтобы он написал пояснение, чтобы он его отдал в суд..
ОСОБА6 – Угу.
ОСОБА2 – А там, все там (нецензурна лайка) будет. Скажи, что он, ну не переживал. Нормально все там будет. Никто его не собирается кидать, смысла нету.
ОСОБА6 – Короче, пускай пока деньги у меня да лежат?
ОСОБА2 Ну пока да.
ОСОБА6 Угу. Хорошо. А решение когда будет? Неизвестно еще?
ОСОБА2 – Насть, та ты не задавай много вопросов. Я тебе сказал, что все будет хорошо.
ОСОБА6 – Я не знаю, что ему ответить.
ОСОБА2 – Вот так вот ему.. этот вот.. и ответишь. Вот так вот будет. Потом ему.. этот вот.. я скину тебе, ты ему дашь, он перепишет то что там надо написать, и отправит на електроннку суда.
ОСОБА6 – Угу.
ОСОБА2 – И все. И все там в пятницу будет. Решение.
ОСОБА6 – Угу.
ОСОБА2 – Только это надо чтобы он сегодня, завтра там до обеда, так чтобы ты уже забрала это все. Чтобы я сказал людям, что там все есть и они все там сделают и все это будет. Потому что ждут от меня. Да – да, нет – нет. Я же не в курсе. Понимаешь?
ОСОБА6 – Ему надо в суд приходить или нет?
ОСОБА2 – Нет, нет. Он напишет пояснение, вот то, то что там дадут..
ОСОБА6 – Ага.
ОСОБА2 - ..дадут, перепишет и все.
ОСОБА6 – Угу, и все, хорошо.
ОСОБА2 – Да, да.
ОСОБА2 – Ото в двух..
ОСОБА6 – Угу.
ОСОБА2 Ну да. И напишешь мне плюс или минус.
ОСОБА6 – та.. хорошо. Да-да. Сейчас его успокою тогда.
ОСОБА2 – Давай.
ОСОБА6 – Давай
ОСОБА2 – Давай».
У згаданому протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 27 серпня 2022 року зафіксовано і інші розмови ОСОБА6 та ОСОБА2, які відбувалися 25 та 26 серпня 2022 року та які вказують на те, що суддя ОСОБА2 мав позапроцесуальні взаємовідносини із його знайомою ОСОБА6 щодо вирішення справи № 404/4380/22.
Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії у вигляді спостереження за річчю від 27 серпня 2022 року зафіксовано зустріч ОСОБА2 із ОСОБА4, яка відбулася 26 серпня 2022 року, що вказує на те, що суддя ОСОБА2 мав позапроцесуальні відносини із ОСОБА4 щодо вирішення справи № 404/4380/22.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Іванової Н.Ю. від 19 вересня 2022 року задоволено заяву судді ОСОБА1 про самовідвід у справі № 404/4380/22, а матеріали передано на розгляд іншому судді.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що суддя ОСОБА1 заяву про самовідвід мотивувала тим, що ОСОБА3, яка фактично є її помічником, 6 вересня 2022 року оголошено про підозру за частиною другою статті 28, частиною третьою статті 3692 КК України у кримінальному провадженні № ____, яке стосується саме вказаної справи про адміністративне правопорушення.
Постановою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Куценка О.В. від 5 жовтня 2022 року ОСОБА5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасовано зазначену постанову суду першої інстанції, а провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Пояснення судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О.
У наданих письмових поясненнях суддя Івченко П.О., серед іншого, зазначив, що Вищий антикорупційний суд станом на день надання ним пояснень розгляд кримінального провадження № ____ не завершив.
Суддя зауважив, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Частиною третьою статті 3692 КК України, за якою він (суддя) обвинувачується, визначено, що кримінальна відповідальність за цією статтею настає у разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Аналіз наведеної диспозиції статті КК України дає можливість дійти висновку, що доведенню у кримінальному провадженні за частиною третьою статті 3692 КК України підлягають:
факт прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди;
вчинення наведених у пункті 1 дій саме з метою впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
те, що наведені в пункті 1 дії були поєднані з вимаганням такої вигоди.
Отже, на переконання судді Івченка П.О., дисциплінарний орган не має можливості надавати оцінку викладеним у скарзі Буртник Х.В. обставинам із приводу того, що він був ініціатором отримання неправомірної вигоди, що саме він залучив до «схеми» секретаря та помічника судді ОСОБА1 і, ймовірно, саму суддю, а згодом отримав неправомірну вигоду, частину якої у зв’язку із проведенням обшуку намагався знищити, оскільки ці питання мають вирішуватись виключно судом, який розглядає кримінальне провадження.
Твердження Буртник Х.В. про те, що він допустив позапроцесуальне спілкування, є вигаданими, неправдивими і не підтверджуються жодними доказами.
Суддя Івченко П.О. зазначив, що починаючи з 10 серпня 2022 року, раніше знайома йому ОСОБА6 активно просила його допомогти в незаконний спосіб вирішити питання щодо непритягнення її знайомого до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, однак він відмовився від надання такої допомоги.
20 серпня 2022 року він зустрівся з ОСОБА6, яка вкотре вмовляла його допомогти її товаришу за грошові кошти. При цьому вказувала на те, що вона має проблеми з фінансами, оскільки був наявний кредит на 40 000 гривень, коштів на погашення якого вона не мала. ОСОБА6 хотіла «заробити на ОСОБА5 500 доларів США».
За вказаних обставин він (суддя Івченко П.О.) пообіцяв ОСОБА6, що спробує їй допомогти.
Після вказаної розмови він (суддя) зустрівся з ОСОБА4 та розповів їй про вказану обставину. ОСОБА4 повідомила йому, що товаришує з помічником судді ОСОБА1, а тому він (суддя) попросив щоб ОСОБА4, за можливості, дізналась у помічника судді ОСОБА1, чи є підстави для закриття провадження у справі № 404/4380/22. При цьому жодного прохання впливати на суддю він не висловлював, а навпаки, попросив, щоб суддя про це не знала.
22 серпня 2022 року ОСОБА4 повідомила йому, що помічник вивчила справу та сказала, що працівники поліції допустили низку порушень під час проведення огляду особи на визначення стану алкогольного сп’яніння, однак, яких саме, не уточнила, та повідомила, що в судді ОСОБА1 вже були на розгляді схожі справи (з допущенням працівниками поліції аналогічних порушень), за наслідками розгляду яких суддя приймала постанови про закриття провадження у зв’язку з відсутністю в діях осіб, які притягались до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА4 повідомила йому (судді ОСОБА2) також про те, що помічник судді ОСОБА1 готова за певну грошову винагороду скласти пояснення від імені ОСОБА5, які необхідно буде надати в Кіровський районний суд міста Кіровограда.
Суддя Івченко П.О. звернув увагу на те, що допитана як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду суддя ОСОБА1 надала правдиві та послідовні показання, відповідно до яких про те, що в неї у провадженні перебувала справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА5 за частиною першою статті 130 КУпАП, вона дізналась лише під час проведення обшуку у приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда від працівників НАБУ. При цьому до неї ніхто не підходив та не спілкувався щодо справи № 404/4380/22. Із ним (суддею ОСОБА2) вона не знайома та жодного спілкування між ними не було. Згодом суддя ОСОБА1 у справі № 404/4380/22 заявила самовідвід.
Суддя Івченко П.О. також зазначив, що він не вимагав у судді ОСОБА1 будь-якої інформації щодо руху справи чи перспектив її розгляду, а інформація, яку він попросив дізнатись у помічника судді, була лише суб’єктивною думкою цієї особи (щодо наявності чи відсутності підстав для закриття провадження) та жодним чином не впливала на ухвалення суддею рішення за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Івченко П.О. запевнив, що він не вчиняв жодних дій, які утворювали б склад дисциплінарного проступку, оскільки він не здійснював жодного впливу на суддю ОСОБА1, жодним чином не втручався у здійснення правосуддя, не витребовував від судді жодної інформації щодо справи, яка перебувала у її провадженні.
На підставі наведеного суддя Івченко П.О. просить відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження стосовно нього – закрити.
Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Івченку П.О. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.
Стосовно дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями)
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є встановлення на основі переконливих доказів факту вчинення дисциплінарного проступку.
Для кваліфікації дій судді за цим пунктом необхідно встановити факт втручання судді у процес здійснення правосуддя іншими суддями (суддею).
Згідно із частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Івченка П.О. не встановлено чітких та переконливих доказів, які свідчили б, що вплив суддею на інших суддів чи прохання дійсно мали місце.
Навпаки, суддя Івченко П.О. пояснив, що він не втручався у процес здійснення правосуддя суддею ОСОБА1 у справі № 404/4380/22. Цю суддю взагалі не знав.
Вказані пояснення підтверджені також поясненнями судді ОСОБА1.
Крім цього, доказів, що суддя Івченко П.О. втручався у процес здійснення правосуддя саме суддею ОСОБА1 у справі № 404/4380/22 не містять і матеріали кримінального провадження № ____.
За вказаних обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Івченка П.О. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Стосовно дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду)
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що під час розгляду цієї дисциплінарної справи дисциплінарний орган надає оцінку зазначеним вище доказам, висновки щодо наявності у діях судді Івченка П.О. дисциплінарного проступку ґрунтуються на підставі відомостей, установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому стосовно нього, однак базуються на самостійних правових підставах.
При цьому дисциплінарний орган не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА2, яке здійснюється в межах судового розгляду зазначеного кримінального провадження. Установлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення тільки для ухвалення рішення дисциплінарним органом у межах компетенції.
У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів установлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), наявність складу кримінального правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд. Дисциплінарне провадження не може підміняти кримінальне провадження.
Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Відповідно, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.
Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.
Установлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішень Вищою радою правосуддя в межах своєї компетенції й жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Тобто, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.
Зазначена правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Отже, питання наявності в діях судді Івченка П.О. складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган, який діє в межах виключних повноважень установлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що рішення в дисциплінарній справі стосовно судді Івченка П.О. хоч і ухвалюється на підставі, зокрема, фактів, установлених правоохороними органами та органами прокуратури, однак ґрунтується на самостійних підставах, установлення яких є необхідним для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ураховуючи наведене, доводи судді Івченка П.О. про неможливість одночасного розгляду дисциплінарної та кримінальної справи щодо його дій та поведінки не можуть бути взяті до уваги.
Аналізуючи обставини, викладені у скарзі, інформацію, отриману під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, встановлено, що суддя Івченко П.О. мав позапроцесуальні відносини із його знайомою ОСОБА6 та працівницею Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА4, з метою ухвалення рішення у справі про визнання ОСОБА5 невинуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Такі дії судді Івченка П.О. порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді.
Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. (статті 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики).
Як установлено в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2).
Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів необхідно обговорити з різних причин. Методи, що використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя.
Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.
З урахуванням викладеного суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, завжди дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, а поведінка – відповідала високому статусу його посади.
Поведінка судді Івченка П.О., описана вище, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному судовому розгляді, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами чи суддями.
Зазначені події набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо чесності й непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Івченка П.О., має негативний вплив на авторитет не лише Олександрівського районного суду Кіровоградської області, а й на судову систему загалом. Ці події було висвітлено в таких публікаціях: «Вища рада правосуддя відсторонила від роботи суддю з Кіровоградщини, якого підозрюють у корупції» (https://suspilne.media/kropyvnytskiy/392597-visa-rada-pravosudda-vidstor...); «ВАКС зобов’язав доставити свідка у справі голови райсуду Кіровоградщини» (https://www.slovoidilo.ua/2024/09/04/novyna/pravo/vaks-zobovyazav-dostav...); «Просто черговий приклад чому нам конче потрібна повноважна ВРП» (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=498459479078715&id=1000674400083...), тощо.
Зазначені обставини та докази в їх сукупності, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказують на те, що неналежна поведінка та дії судді Івченка П.О. об’єктивно свідчать про допущення ним поведінки, що порочить звання судді та істотно підриває авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду.
Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обовʼязковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.
Зважаючи на викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Івченка П.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Зазначені дії мають умисний характер, оскільки суддя Івченко П.О. не міг не усвідомлювати неправомірності таких дій, чим завдав істотної шкоди авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Із урахуванням установлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Івченка П.О. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Частиною першою статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Зважаючи на те, що суддя Івченко П.О. мав позапроцесуальні відносини зі знайомою ОСОБА6 та працівницею Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА4 з метою ухвалення рішення у справі про визнання ОСОБА5 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у період із 11 до 26 серпня 2022 року, ураховуючи те, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 19 серпня 2024 року відкрила цю дисциплінарну справу за скаргою, поданою Буртник Х.В. до Вищої ради правосуддя 23 червня 2023 року, керуючись положенням частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», трирічний строк застосування до судді Івченка П.О. дисциплінарного стягнення не закінчився.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Івченко Павло Олександрович Указом Президента України від 22 червня 2020 року № 243/20 призначений на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
За даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, відповідно до інформації, наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, суддя Івченко П.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Відповідно до характеристики за підписом голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області І. Максимовича за час роботи суддя Івченко П.О. зарекомендував себе висококваліфікованим юристом, професійним суддею. До виконання покладених на нього обов’язків ставиться сумлінно, у роботі ініціативний, вимогливий до себе та працівників суду. Володіє глибокими професійними знаннями, здатний розв’язувати складні завдання. Систематично працює над підвищенням професійних навиків. Принциповий, рішучий, виважений під час ухвалення рішень.
Ураховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який допустив суддя Івченко П.О., зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ні особа судді та ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до цього судді іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне застосувати до судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.28, 13.40, 13.41, 13.43 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка Павла Олександровича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Оксана КВАША
