Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського Іллі Володимировича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 вересня 2023 року (вх. № 325/1/13-23) надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В.

Стислий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі

У дисциплінарній скарзі зазначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 9 червня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржник вказав, що адвокат ОСОБА1 та суддя ОСОБА2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, вирішили підбурити ОСОБА3 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4, за вчинення в інтересах ОСОБА3 дій з використанням наданої їй влади та службового становища – прийняття рішення про визнання останнього невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, а також надати їй неправомірну вигоду та заволодіти чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.

З огляду на зазначене скаржник просить притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду дисциплінарної справи

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2023 року зазначена дисциплінарна скарга передана члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. для проведення попередньої перевірки.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 24 червня 2024 року № 1929/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Судді Лонському І.В. було запропоновано надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі та ухвалі Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 червня 2024 року № 1929/1дп/15-24.

3 липня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист за підписом голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М., в якому повідомлено, що 23 травня 2024 року суддю Лонського І.В. тимчасово увільнено від виконання обов’язків судді у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації, що унеможливлює вручення йому запиту про надання пояснень.

3 липня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист від НАБУ, в якому повідомлено, що детективи НАБУ завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 9 червня 2023 року за підозрою ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 КК України. НАБУ, керуючись статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), надало дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № ____ у межах попередньо скерованих 15 серпня 2023 року та 13 жовтня 2023 року копій документів, а також копій документів додатково скерованих як додатків до скарги щодо дисциплінарного проступку судді Лонського І.В. (дисциплінарна скарга) від 7 вересня 2023 року за вих. № 01-179/27603.

Відповідно до приписів частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи щодо судді Лонського І.В. член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. (доповідач) підготувала висновок, який передала для розгляду Дисциплінарній палаті, а також повідомила суддю та скаржника про наявність проєкту такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.

Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. призначався на 5 серпня, 2 та 23 грудня 2024 року.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 5 серпня, 2 та 23 грудня 2024 року, суддю Лонського І.В. та НАБУ повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного та поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Лонського І.В. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року суддя Лонський І.В. не прибув. Представник судді Лонського І.В. – адвокат Кулік В.М. та представник НАБУ –Терпелюк Т.О. були присутні особисто.

Представник судді– адвокат Кулік В.М. звернулася до Вищої ради правосуддя з клопотанням про зупинення розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Лонського І.В. на підставі частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у зв’язку з тим, що суддя Лонський І.В. у травні 2024 року призваний до Збройних Сил України по мобілізації.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2024 року № 3715/1дп/15-24 у задоволенні клопотання представника судді Лонського І.В. – адвоката Кулік В.М. відмовлено у зв’язку з тим, що підстави для зупинення розгляду дисциплінарної справи стосовно судді відсутні.

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

Лонський Ілля Володимирович Указом Президента України від 4 грудня 2020 року № 539/2020 призначений на посаду судді Приморського районного суду міста Одеси.

Зі змісту характеристики, яку надав до Вищої ради правосуддя голова Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренко С.М., убачається, що рішенням зборів суддів вирішено, що Лонський І.В. входить до складу суддів, що спеціалізуються на розгляді адміністративних справ та кримінальних проваджень, які надійшли в порядку, передбаченому нормами КПК України, КК України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

За відомостями з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя та відповідно до наданого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України суддівського досьє суддя Лонський І.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Зі змісту наданих НАБУ копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 перебувала справа про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 522/2446/23).

18 травня 2023 року ОСОБА3 звернувся до адвоката ОСОБА1 для отримання правової допомоги під час розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення та уклав із адвокатом ОСОБА1 договір про надання правової допомоги.

Наприкінці травня 2023 року адвокат ОСОБА1 вирішив підбурити ОСОБА3 до надання судді ОСОБА4 неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА3. При цьому адвокат ОСОБА1 шляхом обману ОСОБА3 планував заволодіти частиною одержаних від нього грошових коштів, наданих для передання судді.

Про злочинні наміри адвокат ОСОБА1 повідомив судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА2, з яким тривалий час підтримував товариські стосунки, та запропонував йому взяти безпосередню участь у реалізації цього наміру, а саме передати судді ОСОБА4 отримані від ОСОБА3 кошти, залишивши частину собі.

Суддя ОСОБА2, який працює із суддею Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 та має можливість вплинути на ухвалення нею судового рішення шляхом надання їй неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, прийняв таку пропозицію.

Згодом, як зазначено в дисциплінарній скарзі, між адвокатом ОСОБА1 та ОСОБА3 відбувались зустрічі, телефонні розмови щодо передання судді ОСОБА4 неправомірної вигоди.

9 червня 2023 року ОСОБА3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій повідомив (не будучи обізнаним з конкретними обставинами злочинного плану ОСОБА1 та ОСОБА2), що суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо нього, та адвокат ОСОБА1 вимагають від нього неправомірну вигоду за вчинення дій у його інтересах.

Суддя ОСОБА2 та адвокат ОСОБА1 діяли відповідно до узгодженого плану, в результаті якого 19 червня 2023 року з 12:21 до 12:54 біля приміщення Приморського районного суду міста Одеси адвокат ОСОБА1 передав, а суддя ОСОБА2 отримав надані ОСОБА3 грошові кошти в сумі 1250 доларів США. При цьому 1000 доларів США суддя ОСОБА2 повинен був передати як неправомірну вигоду судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4, а 250 доларів США залишив собі й у такий спосіб заволодів ними.

Згодом дії адвоката ОСОБА1 та судді ОСОБА2 щодо надання неправомірної вигоди судді Приморського районного суду міста Одеси були припинені працівниками правоохоронних органів.

4 серпня 2023 року в межах зазначеного вище кримінального провадження судді ОСОБА2 вручено повідомлення про підозру в незакінченому замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

Вища рада правосуддя рішенням від 10 серпня 2023 року № 814/0/15-23 задовольнила подання заступника Генерального прокурора  – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2023 року до ОСОБА2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено заставу в розмірі 805 200 гривень.

Вища рада правосуддя рішенням від 14 серпня 2023 року № 820/0/15-23 задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя рішенням від 14 вересня 2023 року № 896/0/15-23 продовжила до 20 листопада 2023 року строк тимчасового відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. від здійснення правосуддя.

Вища рада правосуддя рішенням від 9 січня 20124 року № 1/0/15-24 тимчасово відсторонила суддю Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 КК України.

З інформації вебпорталу «Судова влада України» вбачається, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 липня 2024 року зокрема, зупинено судове провадження № ____ від 9 червня 2023 року стосовно ОСОБА2, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 190 КК України. Виділено в окреме провадження матеріали вказаного кримінального провадження стосовно ОСОБА2 (справа № 991/6515/24, провадження № 1-кп/991/83/24).

У копіях матеріалів кримінального провадження, доданих НАБУ до дисциплінарної скарги, містяться протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо- та відеоконтролю, спостереження за річчю та місцем, а також переписка з телефону ОСОБА2 Зокрема, зафіксовано переписку судді ОСОБА2 з абонентом «ОСОБА4». Ця переписка, на переконання слідства, стосується справи, для вирішення якої передавалась неправомірна вигода.

У протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26 червня 2023 року, зокрема, зафіксовано розмову підозрюваних судді ОСОБА2 та адвоката ОСОБА1, яка відбувалася 19 червня 2023 року, такого змісту:

«Особа 1: Я тебе скажу, ходила ко мне Р., чтоб ты понял, звонит, зайди, я захожу, а вот этот чувак, этот твой крендель, говорит ты его нормально знаешь, а что я скажу, я его вообще не знаю, я говорю я его адвоката знаю. Говорит: он такой борзый зашел, он там что то просил ознакомиться, перенести, хотел посмотреть материалы, какой то неадекватный, она пошла короче на Вашу, что СБУшники провокацию готовят по Приморскому суду, уже там по В. И она говорит: Короче я тебе рекомендую его типа послать. Я говорю, та не, подожди, я его не знаю, мы с ним как бы не пересекаемся, знаю его адвоката, как бы, это мой кент, я в нем уверен. Я ее короче перебил, говорю, ты короче не бойся, я все возьму, вот когда ты мне написал, что встретимся, я уже ей написал все нормально, Р. примет решение давай встретимся. Сейчас такие все перепуганные. Меня В. с К. просил порешать, вообще не знаю, сейчас как поджопник даст, хммм, можно было б конечно для К. и бесплатно порешать, что рассказывать сказки.

Особа 1: Ну короче.

Особа 1.: Ну они боятся все.

Особа 2: А что у меня дела, судья, хорошо что ты мне напомнил, есть судья Р., есть у Вас такая?

Особа 1: так это ж Р., мы ж решаем сейчас.

Особа 1: Я нормально с ней.

Особа 1: Я не хочу, потому что скажет там Л. бегает решает и так далее. Если я тебя знаю стопудово …, декабристы, кибальчиши, потому что это наш хлеб. Не сдадут, уголовники. Ну есть категории, есть некоторые люди, я в нормальных отношениях, я общаюсь, я дистанцию держу, если с Р., начну с того, что у нас с Р. началось, что она меня первый раз попросила, поэтому мы с ней имеем дружескую …, много людей есть тут условно.

Особа 1: Ты это, давай мне по К. скажи, скажи, я В. попрошу, потому что В. как бы подходит и они через стенку з К. сидят и они как бы общаются, друг к другу заходят. Давай я В. попрошу, чтоб не я, В. решала..., Что там муж с женой?

Особа 2: Сейчас смотрю, муж с женой делят..

Особа 1: Чего не у С.?

Особа 2: Это просто сторона по делу. Мы клиенту должны показать работу.

Особа 1: Я понял, все дали задаток и все. Ну дали 100 долларов, хоть сто долларов заработали. Ладно завтра в 14:00 переоформление, что завтра- вторник, вторник. Так, Приморский райсуд, так, так ..до К., так, и шо вы хотите отбить чтоб отказали?

Особа 1: Ну смотри, в принципе я могу, там есть нарушения, давай там может не космически, может не косарь, давай там хоть что то заработаем, Шо они там?

Особа 2: сколько ты там посчитаешь, столько мне и сбросишь.

Особа 1: Не, ну мы с тобой 50 на 50?

Особа 2: Ну вообще-то тебе выносить, ответственности у тебя больше.

Особа 1: Ты клиента нашел. Ты клиента нашел. Ладно, мои 700, твои 300.

Особа 2: Ладно, договорились.

Особа 1: Ну если они там будут ныть, 800, 700 говори, там давай на характере на связях буду просить упрашивать. Если 700, мне 500, тебе 200.

Особа 2: Хорошо.

Особа 1: Хорошо, ну все

Особа 1: Меньше 500 думаю не будем опускаться, а то потом скажут ...все, добро договорились. Тогда на связи по К. ты мне скинул».

Висновки за результатами розгляду дисциплінарної справи

Надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Лонському І.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Щодо дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Згідно із частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Вища рада правосуддя в рішенні від 14 листопада 2023 року № 1057/0/15-23 «Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя» (яке стосувалося зазначених вище подій) вказала, що із зазначеної розмови вбачається, що суддя ОСОБА2 обговорював з адвокатом ОСОБА1 розмір майбутньої ймовірної неправомірної вигоди за вирішення судових справ та намагався впливати на інших суддів Приморського районного суду міста Одеси. За словами судді ОСОБА2, до нього зверталися інші судді з проханням щодо впливу на вирішення певних судових справ. Прізвища, які суддя ОСОБА2 назвав, збігаються із прізвищами певних суддів Приморського районного суду міста Одеси.

Вища рада правосуддя в зазначеному рішенні також дійшла висновку, що наявні матеріали не свідчать, що такий вплив на інших суддів чи прохання від них, дійсно, мали місце, а суддя Лонський І.В., посилаючись на таємницю слідства, відмовився надавати на запит члена Вищої ради правосуддя пояснення щодо цих висловлювань.

При цьому під час розгляду Вищою радою правосуддя клопотань Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання згоди на утримання судді Лонського І.В. під вартою та відсторонення його від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності вказаний суддя, ознайомлений із цими матеріалами справи, не спростував того, що наведені розмови дійсно мали місце. Крім того, на запит члена Вищої ради правосуддя суддя ОСОБА4 підтвердила факт переписки із суддею ОСОБА2. Ця переписка міститься в матеріалах справи, але суддя ОСОБА4 заперечила свій зв’язок із цією справою.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є встановлення на основі переконливих доказів факту вчинення дисциплінарного проступку.

Для кваліфікації дій судді за цим пунктом необхідно встановити факт втручання судді у процес здійснення правосуддя іншими суддями (суддею).

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не виявлено чітких та переконливих доказів, які свідчили б, що такий вплив на інших суддів чи прохання від них дійсно мали місце.

За таких обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Лонського І.В. не містять складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Щодо дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що під час розгляду цієї дисциплінарної справи дисциплінарний орган надає оцінку вказаним вище доказам, однак висновки щодо наявності в діях судді Лонського І.В. дисциплінарного проступку ґрунтуються на підставі відомостей, встановлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому стосовно нього, однак ґрунтуються на самостійних правових підставах.

При цьому дисциплінарний орган не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА2, яке здійснюється в межах судового розгляду зазначеного кримінального провадження. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти й з’ясовані обставини мають значення тільки для ухвалення рішення дисциплінарним органом у межах компетенції.

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). З огляду на це, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Зазначену правову позицію викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Отже, питання наявності в діях судді Лонського І.В. складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган, який діє в межах виключних повноважень встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.

Аналізуючи обставини, викладені в дисциплінарній скарзі, інформацію, отриману під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також обставини, встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, встановлено, що суддя Лонський І.В. мав позапроцесуальні взаємовідносини з адвокатом, який діяв в інтересах ОСОБА3, з метою прийняття рішення у справі про визнання останнього невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, яка перебувала на розгляді в судді ОСОБА4.

Факт і характер зазначених вище висловлювань судді та ймовірність його впливу за вказаних обставин свідчать про переконання учасників цих розмов у можливості вчинення зазначених дій та про їхню готовність до вчинення таких дій.

Такі дії судді Лонського І.В. порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені Резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2).

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів необхідно обговорити з різних причин. Методи, що використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

З урахуванням викладеного суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, завжди дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, а поведінка – відповідала високому статусу його посади.

Поведінка судді Лонського І.В., описана вище, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному судовому розгляді, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами чи суддями.

Вказані події набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Лонського І.В., має негативний вплив на авторитет не лише Приморського районного суду міста Одеси, а й на судову систему в цілому.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що зазначені обставини та докази в їх сукупності, вказують на те, що неналежна поведінка та дії з боку судді Лонського І.В. об’єктивно свідчать про допущення ним поведінки, що порочить звання судді та істотно підриває авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду.

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Зважаючи на викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Лонського І.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Зазначені дії мають умисний характер, оскільки суддя Лонський І.В. не міг не усвідомлювати неправомірності таких дій, чим завдав істотної шкоди авторитету правосуддя.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Із урахуванням встановлених обставин, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді з посади є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, строк застосування до судді Лонського І.В. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Ураховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який допустив суддя Лонський І.В., зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ні особа судді та ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до цього судді іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне застосувати до судді Приморського районного суду міста Одеси Лонського І.В. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Лонського Іллю Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

 

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя