Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Наталії Петрівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 жовтня 2024 року (вх. № 3643/0/6-24) надійшло повідомлення судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., Вища рада правосуддя встановила таке.
Зі змісту повідомлення вбачається, що у провадженні судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П. перебувала цивільна справа № 536/1290/24 за позовом ОСОБА1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі – ТОВ «Полтаваенергозбут») про зобов’язання провести звірку рахунків та надати позивачу детальний алгоритм розрахунків.
Суддя Мельник Н.П. у повідомленні зазначила, що 22 жовтня 2024 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшли заяви ОСОБА1, які передані їй 23 жовтня 2024 року, у тому числі заява-заперечення щодо незаконних дій судді. У цій заяві ОСОБА1 зазначив, що суддя незаконно дозволяє адвокату відповідача надавати вказівки суду, що може свідчити про отримання суддею неправомірної вигоди від відповідача або його адвоката.
На переконання судді Мельник Н.П., такі висловлювання та дії позивача у справі ОСОБА1 є тиском та непрямим втручанням у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Суддя Мельник Н.П. також зазначила, що раніше ОСОБА1 критикував її та був налаштований стосовно неї негативно. Крім того, позивач ОСОБА1 створював обставини щодо навмисного затягування розгляду справи, що відображалося у заявлені відводів іншим суддям у цій справі, звинуваченнях судді Мельник Н.П. в упередженості, необ’єктивності стосовно нього, отриманні неправомірної вигоди.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Мельник Н.П. звернулася з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Офісу Генерального прокурора із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством України.
Під час перевірки повідомлення судді Мельник Н.П. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя 1 листопада 2024 року член Вищої ради правосуддя надіслав до Офісу Генерального прокурора запит із проханням повідомити, чи зверталась суддя Мельник Н.П. з відповідним повідомленням та яких заходів вжив, які дії вчинив Офіс Генерального прокурора після його отримання.
Офіс Генерального прокурора листом від 6 листопада 2024 року № 09/1/2-5799-24 поінформував Вищу раду правосуддя про скерування повідомлення судді Мельник Н.П. для перевірки та ухвалення рішення згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) до Полтавської обласної прокуратури.
Полтавська обласна прокуратура листом від 27 листопада 2024 року № 09/1-8249ВИХ-24 повідомила, що 15 листопада 2024 року Кременчуцька окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Проведення досудового розслідування доручено слідчому відділу Кременчуцького районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області, процесуальне керівництво здійснюють прокурори Кременчуцької окружної прокуратури. Наразі проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Досудове розслідування триває.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П. перебувала справа № 536/1290/24 за позовом ОСОБА1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про зобов’язання провести звірку рахунків та надати позивачу детальний алгоритм розрахунків.
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області ухвалою від 24 жовтня 2024 року задовольнив заяву головуючого судді у справі Мельник Н.П. про самовідвід.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність і недоторканність суддів в Україні гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв’язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
У Рішенні Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 зазначено, що незалежність суддів є основною передумовою функціонування самостійної й авторитетної судової влади, здатної забезпечити об’єктивне та безстороннє правосуддя, ефективно захистити права і свободи людини і громадянина. Принцип незалежності суддів означає процесуальну діяльність під час здійснення правосуддя в умовах, що виключають сторонній вплив на суддів. Гарантії незалежності суддів – це передбачені належні засоби мінімізації та усунення негативних впливів на суддів під час відправлення ними правосуддя, спрямовані на ухвалення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Подібна норма закріплена у статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Незалежність судової влади є однією з необхідних передумов належного виконання суддями своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Гарантії незалежності та недоторканності суддів, закріплені у Конституції та законах України, є запорукою справедливого, об’єктивного та неупередженого вирішення судових спорів та ухвалення судових рішень відповідно до визначених засад і правил судочинства та норм права без будь-якого стороннього впливу на підставі власної оцінки фактів і доказів згідно із внутрішнім переконанням судді (суддів).
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Незалежність судді забезпечується, в тому числі, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що втручанням у діяльність судді є вплив на суддю, що проявляється у протиправній поведінці будь-яких інших осіб, яка створює реальні загрози його незалежності, перешкоди для справедливого, безстороннього, своєчасного виконання суддею своїх обов’язків відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства з метою перешкодити виконанню суддею професійних обов’язків, схилити його до ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення, порушити процесуальні норми, відмовитись від здійснення правосуддя, проявити упередженість тощо.
Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П. пов’язує з діями позивача ОСОБА1 щодо подання до суду заяв про незаконні дії судді та звинувачень в отриманні суддею неправомірної вигоди від відповідача або його адвоката у справі № 536/1290/24.
Статтею 40 Конституції України проголошено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Звернення до органів державної влади та правоохоронних органів є правом особи, гарантованим Конституцією і законами України, а тому звернення чи повідомлення про таке звернення не може свідчити про тиск та втручання в діяльність суду під час розгляду конкретної справи.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Відповідно до статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Правом учасників судового розгляду є звернення до суду із заявами, які містять висловлену під час розгляду справи у суді позицію, що передбачено процесуальним законом.
Щодо висловлених у надісланих до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області заявах звинувачень на адресу судді Мельник Н.П. слід зазначити, що за змістом статей 55, 60, 214 КПК України кожній фізичній та юридичній особі надано право звертатися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею злочину під час здійснення правосуддя.
Право на звернення із заявою про вчинення злочину гарантоване КПК України. Участь у судовій справі не може обмежувати право особи подавати заяви про вчинення злочину.
Вища рада правосуддя дотримується правової позиції, згідно з якою реалізація особами передбачених законом прав за відсутності ознак зловживання ними не може бути розцінена як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Перебування у процесуальному статусі учасника справи не може позбавити особу наданого законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень. Водночас завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 383 КК України тягне за собою кримінальну відповідальність. При цьому здійснення кваліфікації таких неправомірних дій належить до компетенції правоохоронних органів.
Перебування ОСОБА1 у процесуальному статусі учасника справи не позбавляє наданого йому законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень.
Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Події, про які повідомила суддя Мельник Н.П., пов’язані із професійною діяльністю судді, зокрема з розглядом цивільної справи, а отже, мають ознаки втручання в діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя. Таким фактам мають надавати кримінально-правову оцінку правоохоронні органи в порядку, встановленому КПК України.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання.
При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення ним правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Отже, Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікацію дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюють правоохоронні органи, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, зазначені у повідомленні судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П., ураховуючи, що перевірку зазначених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому КПК України, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наявні підстави для вжиття Вищою радою правосуддя заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 15 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Наталією Петрівною.
Голова Вищої ради правосуддя
