Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Кваші О.О. за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової Алли Михайлівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 листопада 2024 року (вх. № 3764/0/6-24) надійшло повідомлення судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя зазначене повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Кваші О.О. для перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
Як убачається з повідомлення, із 6 до 8 листопада 2024 року на розгляді слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. перебувала справа № 554/10992/24, провадження № 1-кс/554/11299/2024, за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Папу В.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 6 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Суддя Чуванова А.М. повідомила, що під час розгляду зазначеного клопотання захисник підозрюваного ОСОБА1 – адвокат ОСОБА2, публічно проявляв неповагу до суду, а саме: не дотримувався порядку в судових засіданнях, не реагував на зауваження головуючого, допускав у суді поведінку та висловлювання, які, на думку судді, не відповідають загальновизнаним етичним стандартам професії, нормам моралі, а також вдавався до погроз у завуальованій формі на адресу слідчого судді. Адвокат поводився зухвало, зверхньо, зневажливо, перебивав суддю, намагаючись давати вказівки суду, провокував, без дозволу головуючого судді ставив запитання іншим учасникам, вчиняв дії, які за своїми ознаками були спрямовані на затягування розгляду клопотання та перешкоджання здійсненню правосуддя, що сам адвокат підтверджував у соціальній мережі.
Суддя вказує, що дії та манеру поведінки захисника активно підтримував підозрюваний ОСОБА1, який під час судових засідань кричав, обурювався, емоційно виказував незгоду із процесуальними рішеннями суду, нерідко, у грубій формі, допускав неприпустимі висловлювання на адресу судді, прокурора, іншого адвоката, який здійснював його захист за призначенням, перебивав, ставив запитання судді, а також висловлював погрози на адресу прокурора, не реагував на неодноразові зауваження головуючого судді щодо некоректної поведінки. На думку судді, суть і характер таких дій адвоката та підозрюваного можуть свідчити про неповагу до суду, намагання здійснити психологічний тиск на суддю, поширити недостовірну інформацію, висловити погрози настання несприятливих наслідків як у прямій, так і завуальованій формі тощо.
Крім того, захисник ОСОБА2, попри ухвалене в судовому засіданні рішення слідчого судді про заборону на здійснення прямої (онлайн-) трансляції судового процесу в мережі Інтернет і соціальних мережах, проігнорувавши таке рішення, а також застереження прокурора щодо недопустимості розголошення відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження та становлять таємницю досудового розслідування, нехтуючи базовими правилами безпеки під час воєнного стану, здійснював через мобільний телефон відеотрансляцію (стрім) судових засідань саме у прямому ефірі (в режимі реального часу) в мережі Інтернет протягом розгляду клопотання.
Обґрунтовуючи повідомлення, суддя Чуванова А.М. зазначила, що під час відеотрансляцій із приміщення Октябрського районного суду міста Полтави адвокат ОСОБА2 надавав власні коментарі, засновані на суб’єктивному, специфічному сприйнятті фактів і подій, що відбувались навколо нього та за його участю, водночас ці коментарі мали ознаки маніпуляцій, негативне змістове наповнення; адвокат також «подавав у публічне середовище переважно викривлену інформацію щодо перебігу судового процесу, або ж таку інформацію, яка взагалі не відповідала дійсності, постійно звинувачував суд і суддю у нібито процесуальних та інших порушеннях прав осіб, періодично погрожував у завуальованій формі розправою, дисциплінарним і кримінальним переслідуванням судді».
Такі відеотрансляції захисник здійснював неодноразово як із залу судових засідань під час розгляду клопотання, так і під час конфіденційного спілкування зі своїм клієнтом. Протягом розгляду клопотання захисник ОСОБА2 неодноразово викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу як для підозрюваного, так і для себе. Усе це також транслював у режимі реального часу, оголошуючи, для чого він це робить, зокрема щоб унеможливити постановлення слідчим суддею рішення по суті за наслідками розгляду клопотання, щодо якого відбувався розгляд у суді.
Суддя Чуванова А.М. також повідомила, що адвокат ОСОБА2 здійснював відеотрансляцію безпосередньо із приміщення суду під час масованої атаки з боку держави-агресора рф безпілотними засобами ураження, ракетним та іншим озброєнням, що відбувалася 6 та 7 листопада 2024 року майже по всій території України. На думку судді, неприпустимим з точки зору здорового глузду, був факт публічної демонстрації ОСОБА2 під час прямої відеотрансляції свого неприхованого схвального (позитивного) ставлення у різних формах (висловлювання, коментарі, міміка, дії) до обставин оголошення повітряної тривоги, її тривалості, а також до численних повідомлень із різних джерел (мережа Інтернет, спілкування з іншими особами) про фіксування ймовірних маршрутів та кількості безпілотних засобів ураження («шахедів»), які атакували об’єкти на території України і, зокрема, прямували на або через територію Полтавщини. Під час відеотрансляцій ОСОБА2 наголошував, що така ситуація загалом вигідна для сторони захисту і, за словами автора, бажав, щоб оголошена тривога тривала якомога довше, оскільки це призвело б до неможливості продовження строку його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою через те, що за попередньою ухвалою слідчого судді такий строк, на його переконання, закінчувався о 00:00 7 листопада 2024 року.
Зазначені онлайн-відеотрансляції були доступні для перегляду користувачам соціальної мережі TikTok та невизначеному колу осіб, оскільки доступ до акаунта її автора (адвокат ОСОБА2) був вільним, а сам автор закликав своїх глядачів до активного поширення інформації про ці відеотрансляції серед інших користувачів мережі Інтернет для збільшення кількості переглядів та розголосу. Водночас поширення інформації з негативними і такими, що не ґрунтуються на фактах, суб’єктивними коментарями та закликами до невизначеного кола осіб, на думку судді, було направлене на безпосередній вплив на незалежність і безсторонність судді, створення негативної думки про суд і суддів.
На виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Чуванова А.М. звернулася з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Офісу Генерального прокурора з проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки член Вищої ради правосуддя надіслала запит до Офісу Генерального прокурора із проханням надати відомості щодо дій, вчинених за результатами розгляду повідомлення судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М.
Офіс Генерального прокурора листом від 26 листопада 2024 року № 09/1/2-5817-24 поінформував, що повідомлення судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. надіслано до Полтавської обласної прокуратури для перевірки та ухвалення рішення згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Полтавська обласна прокуратура листом від 12 грудня 2024 року № 09/1-8622ВИХ-24 повідомила, що 4 грудня 2024 року Полтавська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження № ____ за частиною першою статті 376 КК України. Проведення досудового розслідування доручено підрозділу дізнання Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, процесуальне керівництво здійснюють прокурори Полтавської окружної прокуратури. Наразі розслідування триває.
За статтями 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно із частинами першою, третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М. вважає втручанням у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя неналежну поведінку в судових засіданнях підозрюваного ОСОБА1 та адвоката ОСОБА2 під час розгляду кримінального провадження.
Під час перевірки повідомлення судді та доданих до нього матеріалів, ураховуючи інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційного вебпорталу «Судова влада України», установлено, що у провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М. перебувала судова справа № 554/10992/24 (провадження № 1-кс/554/11299/2024) за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Папу В.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 6 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 КК України.
Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М. надіслала на адресу Вищої ради правосуддя відеоматеріали з акаунта соціальної мережі ТікТок ІНФОРМАЦІЯ1 та ІНФОРМАЦІЯ, копії відеотрансляцій у прямому ефірі в мережі Інтернет від 6 листопада 2024 року з акаунта advokat_kiev_777, скриншоти з акаунтів соціальної мережі, скриншоти щодо оголошення повітряної тривоги 6 та 7 листопада 2024 року, технічний запис судових засідань 6 листопада 2024 року.
За результатами ознайомлення із зазначеними відеофайлами, які містяться на долученому до повідомлення судді флешнакопичувачі, установлено, що відомості щодо неналежної поведінки захисника та підозрюваного в судовому засіданні, у приміщенні суду та за його межами підтвердилися.
Відповідно до статті 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Частиною другою статті 329 КПК України визначено, що сторони та учасники кримінального провадження, інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, а також у разі їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого в судовому засіданні.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, п’ятою статті 330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва. У разі порушення порядку або невиконання розпоряджень головуючого у судовому засіданні, яке здійснюється в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, до учасників кримінального провадження, інших осіб, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження, та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій суд має право постановити ухвалу про накладення грошового стягнення в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.
Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 3, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», суди повинні належним чином реагувати на порушення учасниками процесу та іншими присутніми в залі судового засідання особами встановленого законом і судом порядку розгляду справ та за наявності підстав вирішувати питання про притягнення винних у вчиненні таких порушень до відповідальності. У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Закон покладає на головуючого в судовому засіданні обов’язок щодо забезпечення дотримання вимог процесуального законодавства і підтримання авторитету судової влади шляхом застосування до порушників штрафних санкцій, передбачених КУпАП.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації й діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. До видів адвокатської діяльності належить, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз’яснень із правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статей 1–4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність, тобто незалежну професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Правовою основою діяльності адвоката є Конституція України, цей Закон та інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктом 1 частини першої статті 21, пунктами 2, 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики (далі – Правила), затверджених 9 червня 2017 року Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, зі змінами, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
У статті 12 Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Статтею 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, в тому числі використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до статті 42 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Згідно зі статтею 44 Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Статтею 57 Правил визначено принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах. Відповідно до вказаної статті адвокат повинен дотримуватися норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, зокрема участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Статтею 58 Правил визначено, що при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокат повинен приймати до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності та збереження. При користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет необхідно враховувати параметри їх конфіденційності з метою відповідального їх використання, моніторингу та регулярного аналізу власних соціальних мереж, інтернет-форумів, інших форм спілкування в мережі Інтернет та контентів, що розміщуються в соціальних мережах. При виявленні в них помилок або будь-яких невідповідностей конфіденційності вони підлягають негайному виправленню та/або видаленню. Адвокати повинні оцінити, чи є обраний ними засіб спілкування у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату. При користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів.
Стаття 59 Правил передбачає, що адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката / представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами, порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
Поведінка адвоката ОСОБА2 та підозрюваного ОСОБА1 під час судового розгляду справи не узгоджується з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимою, зокрема і для адвоката.
Обставини, зазначені суддею Чувановою А.М. у повідомленні про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя можуть вказувати на вчинення адвокатом ОСОБА2 дисциплінарного проступку та повинні бути оцінені кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
У відповідь на запит члена Вищої ради правосуддя Рада адвокатів України листом від 18 грудня 2024 року № 2085/0/2-24 повідомила адресу робочого місця адвоката ОСОБА2, надавши витяги з Єдиного реєстру адвокатів України.
Статтею 376 КК України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктами 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Беручи до уваги обставини, зазначені у повідомленні судді Октябрського районного суду міста Полтави Чуванової А.М., ураховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому КПК України, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття Вищою радою правосуддя заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 4 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, повідомленими суддею Октябрського районного суду міста Полтави Чувановою Аллою Михайлівною;
звернутися із заявою (скаргою) щодо дій, неналежної поведінки адвоката Барановського Віталія Вікторовича до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.
Голова Вищої ради правосуддя
