Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Лариси Миколаївни, відкриту за дисциплінарною скаргою присяжних Святошинського районного суду міста Києва Зброцької Асі Ісмаїлівни та Долінченка Олександра Миколайовича,
встановила:
15 серпня 2024 року (вх. № КО-3410/1/7-24) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга присяжних Святошинського районного суду міста Києва Зброцької А.І. та Долінченка О.М. на дії судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. під час розгляду справи № ______________.
У скарзі присяжні зазначили, що __ ______ 2024 року вони прибули в судове засідання у справі № ______________, проте суддя Шум Л.М., не відкриваючи засідання в цій справі, надала їм на підпис готове рішення суду, відповідно до якого суд задовольнив заяву про усиновлення дитини. Присяжні повідомили, що відмовилися підписувати зазначене судове рішення. Згодом суддя Шум Л.М. повторно призначила судове засідання в цій справі. Присяжні Зброцька А.І. та Долінченко О.М. зазначили, що в судовому засіданні __ ______ 2024 року, як вказують суд ухвалив рішення про відмову в усиновленні дитини, про що вони навели в нарадчій кімнаті головуючому судді Шум Л.М. відповідну аргументацію, проте суддя заявила їм, що вони зобов’язані підписати це рішення та, що вони мають можливість викласти окрему думку, яку буде додано до матеріалів справи.
Зброцька А.І. та Долінченко О.М. повідомили, що не підписували рішення суду від __ ______ 2024 року, проте __ ______ 2024 року таке рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР).
Присяжні Зброцька А.І. та Долінченко О.М. зауважили, що не мають юридичної освіти, однак, на їхнє переконання, підписувати рішення проти якого проголосувала більшість, − нелогічно. Приписи статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачають право судді викласти окрему думку, але окрему думку мають висловлювати ті, хто не згоден із висновками більшості. У цьому випадку таку окрему думку, на їхнє переконання, мала висловити саме суддя Шум Л.М. Вони також зверталися до голови Святошинського районного суду міста Києва щодо неправомірного оприлюднення суддею Шум Л.М. судового рішення у ЄДРСР, однак їм було повідомлено про неможливість втручання у процесуальні дії судді.
За таких обставин скаржники просять притягнути суддю Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. до дисциплінарної відповідальності.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 9 жовтня 2024 року № 2960/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
11 жовтня 2024 року в порядку підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. витребував від суду характеристику судді Шум Л.М., відомості щодо звернень присяжних чи учасників судового процесу стосовно обставин несвоєчасного виготовлення чи непідписання рішення суду від __ ______ 2024 року у справі № ______________, запропоновував судді Шум Л.М. надати пояснення по суті обставин, які встановила Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в ухвалі від 9 жовтня 2024 року № 2960/3дп/15-24.
17 жовтня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли характеристика судді Шум Л.М. та копії заяв присяжних.
28 жовтня 2024 року надійшли пояснення судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М.
28 жовтня 2024 року член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевич О.М. запропонував учасникам судової справи № ______________, зокрема заявнику ОСОБА_1 та його представнику – адвокату ОСОБА_2, надати пояснення щодо обставин розгляду цієї справи судом.
18 листопада 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича О.М., пояснення судді Шум Л.М. і скаржника Зброцьку А.І., свідків П’ятничук І.В., ОСОТА_2, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про відмову у притягненні судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження з огляду на такі обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи.
__ ______ 2024 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи – Служба у справах дітей та сім’ї _______ ________у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями __ ______ 2024 року для розгляду справи № ______________ визначено головуючим суддею Шум Л.М. Цього самого дня відповідно до протоколу попереднього відбору присяжних для розгляду справи присяжними відібрано Долінченка О.М. та Зброцьку А.І.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від __ ______ 2024 року відкрито провадження у справі № ______________ та призначено її до судового розгляду на __ ______ 2024 року.
__ ______ 2024 року служба у справах дітей та сім’ї ___________ ________ в місті Києві державної адміністрації надіслала на адресу суду висновок ___________ ________ в місті Києві державної адміністрації від __ ______ 2024 року № _______ про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. У цьому листі орган опіки та піклування просив ухвалити рішення в інтересах дитини.
У зв’язку з неявкою сторін у засідання розгляд справи відкладено на __ ______ 2024 року.
Відповідно до технічного запису судового засідання від __ ______ 2024 року в судовому засіданні були присутні заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2. У судовому засіданні заявнику та його представнику суд дав можливість надати пояснення щодо необхідності усиновлення дитини заявником.
Після того як заявник та його представник надали пояснення суддя Шум Л.М. (мітка часу 0:05:42, файл НОМЕР) повідомила присяжних, що заявник долучив до матеріалів заяви копії свідоцтв дітей від попереднього шлюбу, щодо суду надійшла нотаріально завірена заява колишньої (першої) дружини заявника про те, що вона є матір’ю дітей, які з нею проживають, заявник добровільно сплачує на них кошти на їх утримання, заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Присяжний Долінченко О.М. (мітка часу 00:04:49) поцікавився у заявника, чому виникла необхідність звернутися до суду про стягнення із заявника аліментів; чому в заявника такий низький дохід згідно з поданими ним документами. Присяжний Долінченко О.М. також висловився щодо необхідності заслухати дитину, якій виповнилося 15 років, оскільки «він вже розуміє, чи хоче він бути усиновленим, чи ні». Присяжна Зброцька А.І. (мітка часу 00:03:21) на питання головуючого судді Шум Л.М. щодо наявності інших питань висловилася, що «не розуміє, що із зарплатнею, оскільки сплачує аліменти і потрібно ще на одну сім’ю», на що суддя Шум Л.М. зазначила, що заявник надавав пояснення про те, що працює неофіційно. Згодом представник заявника (00:02:53) вказав на те, що думку дитини щодо усиновлення з’ясовував орган опіки та піклування; батько дитини ухилявся від виконання обов’язків, згодом написав відмову від дитини. Після пояснень адвоката ОСОБА_2 присяжна Зброцька А.І. (00:01:43) зауважила, що «сенсу усиновлювати дитину немає, оскільки через рік дитина отримає паспорт; який сенс міняти прізвище, по батькові, що вони можуть жити просто так». Суддя Шум Л.М. поставила запитання стосовно того, «якщо дитина хоче перейти на інше прізвище?». На це присяжна Зброцька А.І. зауважила, що «вони цього не знають» (00:01:28). Суддя Шум Л.М. також вказала, що дитина надавала згоду органу опіки та піклування. Згодом представник заявника і присяжна Зброцька А.І. вступили в суперечку щодо згоди дитини. Після з’ясування відсутності питань, необхідності дослідження матеріалів справи суд вийшов до нарадчої кімнати.
Відповідно до журналу судового засідання від __ ______ 2024 року суд повернувся з нарадчої кімнати, оголосив судове рішення, закрив судове засідання. Водночас технічний запис судового засідання (НОМЕР) відтворюється із шумами, його якість незадовільна, адже неможливо чітко та переконливо встановити суть рішення, яке було оголошено в судовому засіданні.
До матеріалів цивільної справи № ______________ долучено рішення Святошинського районного суду міста Києва від __ ______ 2024 року, яким заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі (а.с. 67, 68), однак таке судове рішення підписала лише суддя Шум Л.М. Підписи присяжних Долінченка О.М. та Зброцької А.І. відсутні.
Супровідними листами від __ ______ 2024 року копію рішення суду від __ ______ 2024 року було надіслано заявнику, заінтересованим особам.
__ ______ 2024 року Долінченко О.М. та Зброцька А.І. звернулися до голови Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В. із заявами про те, що в нарадчій кімнаті вони висловлювали думку про відмову заявнику в усиновленні 15-річної дитини, тобто більшістю голосів було ухвалено рішення відмовити заявнику, але, незважаючи на їхню думку, в ЄДРСР було оприлюднено рішення про задоволення заяви про усиновлення. У заявах присяжні просили надати письмову відповідь щодо того, чому в ЄДРСР було оприлюднено та зареєстровано рішення суду без їхньої згоди. Крім того, присяжний Долінченко О.М. зауважував, що «заздалегідь підготовлене рішення про задоволення дозволу на усиновлення дитини не було підписане обома присяжними».
Листом від __ ______ 2024 року голова суду Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В. повідомила Зброцьку А.І., що, незважаючи на відсутність прямого закріплення у процесуальному законодавстві права присяжних на викладення окремої думки в разі незгоди із судовим рішенням, присяжні реалізують це право на підставі статті 35 ЦПК України. Отже, присяжний, незгодний із рішенням у справі, до розгляду якої він залучений, може викласти окрему думку, про яку будуть повідомлені учасники справи і яка буде відкрита для ознайомлення.
Листом від __ ______ 2024 року суддя Шум Л.М. у порядку статті 8 Закону України «Про доступ до судових рішень» звернулася до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» із проханням видалити з комп’ютерної програми автоматизованої системи документообігу суду рішення суду від __ ______ 2024 року (штрих-код НОМЕР) у цій справі через «допущену технічну помилку при внесенні до АСДС та направлення до ЄРДР, яка не є судовим рішення суду, а саме не підписанням присяжними Долінченком О.М. та Зброцькою А.І. вищезазначеного судового рішення». Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, що штрих-код на рішенні Святошинського районного суду міста Києва від __ ______ 2024 року, яке долучено до матеріалів цивільної справи № ______________, відповідає штрих-коду документа, до якого суддя Шум Л.М. просила обмежити відкритий та повний доступ.
__ ______ 2024 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 − звернувся до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі він зазначав, що __ ______ 2024 року суд у складі судді Шум Л.М., присяжних Долінченка О.М. та Зброцької А.І. задовольнив заяву про усиновлення в повному обсязі. __ ______ 2024 року заявнику надійшов текст судового рішення в електронному вигляді через застосунок «Дія», однак __ ______ 2024 року він поштою отримав рішення суду від __ ______ 2024 року без позначки, що таке рішення суду набрало законної сили, та без підписів присяжних. __ ______ 2024 року після звернення до суду щодо можливості отримання копії рішення суду його повідомили, що рішення неможливо видати, оскільки присяжні Долінченко О.М. та Зброцька А.І. відмовляються підписувати судове рішення з невідомих причин. Згодом заявник та його дружина звернулися до голови Святошинського районного суду міста Києва за роз’ясненням подальших дій. Голова суду викликала до себе присяжних Долінченка О.М. та Зброцьку А.І., а також головуючу Шум Л.М. з метою з’ясування обставин непідписання присяжними рішення суду та перешкоджання ними здійсненню правосуддя. Присяжні повідомили, що «рішення суду вони підписувати не будуть, оскільки вбачають, що в даній справі прослідковується ухилення ОСОБА_1 від мобілізації».
Київський апеляційний суд постановою від __ ______ 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яку подав представник ОСОБА_2 задовольнив.
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЗАХИСТУ ВІД РОЗГОЛОШЕННЯ відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 5.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 з відповідними змінами.
Під час розгляду дисциплінарної справи суддя Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. та її представника – адвокат Сіваченко В.В. підтримали письмові пояснення судді.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків (пункти 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі − Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов’язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Зазначені етичні стандарти, пов’язані зі статусом судді, кореспондуються зі стандартами поведінки, які регламентовані Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 293 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду (частини перша, друга, сьома статті 314 ЦПК України). Стаття 314 ЦПК України містить єдину виключну підставу, за якої рішення суду про усиновлення може бути скасоване судом, − відкликання згоди на усиновлення.
Частинами першою, другою статті 259 ЦПК України визначено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Водночас рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом (частини шоста, сьома статті 268 ЦПК України).
Наведені приписи ЦПК України встановлюють гарантії правової визначеності, стабільності та незмінності судового рішення.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що одноособове вирішення суддею питання про задоволення заяви про усиновлення, ухвалення рішення, за яке не проголосували більшість у нарадчій кімнаті, та згодом виготовлення, надіслання копії рішення суду, що не було підписано всім складом суду, учасникам судового процесу та заінтересованій особі, безумовно, може викликати у стороннього спостерігача сумніви в дотриманні суддею порядку ухвалення рішення суду, відповідності його змісту, а також проголошення рішення суду як єдиної процесуальної форми вирішення справи.
Однак частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Цей стандарт доказування передбачає, що існує висока ймовірність або достатня впевненість у тому, що версія, подія чи факт є правдивими. Зазначений стандарт доказування є більш суворим, ніж стандарт «баланс ймовірностей», але менш суворим, аніж стандарт «поза розумним сумнівом».
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з урахуванням пояснень судді Шум Л.М., представника заявника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, голови Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В., із урахуванням пояснень скаржника Зброцької А.І., технічного запису судового засідання від __ ______ 2024 року встановила, що присяжні Зброцька А.І. та Долінченко О.М. ставили запитання, які могли вказувати на висловлення ними сумнівів щодо наявності / відсутності передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема щодо фінансової спроможності заявника утримувати трьох дітей, обставин наявності / відсутності в заборгованості нього щодо сплати аліментів, необхідності врахування думки дитини, однак вони безпосередньо не висловлювали будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо можливого (у майбутньому) ухилення заявника від мобілізації на підставі судового рішення.
Таких обґрунтованих сумнівів присяжні Зброцька А.І. та Долінченко О.М. також не висловлювали під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення Святошинського районного суду міста Києва від __ ______ 2024 року, що вбачається з постанови Київського апеляційного суду від __ ______ 2024 року, апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 та пояснень адвоката ОСОБА_2.
Окрім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає взаємовиключними пояснення судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. і присяжних Зброцької А.І. та Долінченка О.М. щодо пропозиції підписання проєкту рішення суду в засіданні ОСОБА_ 2024 року, оскільки відповідно до матеріалів справи судове засідання не відбулося через неявку всіх учасників судового процесу. А отже, малоймовірно, що суддя Шум Л.М. за відсутності встановлених законом підстав, без з’ясування обставин, необхідних для ухвалення судового рішення, могла пропонувати присяжним підписати рішення суду.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи з високим ступенем вірогідності та з достатньою упевненістю не встановлено, що мав місце факт виготовлення суддею Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. та проголошення рішення суду всупереч волевиявленню більшості складу суду або такого, що не відповідало його змісту, зокрема щодо задоволення заяви про усиновлення. Пояснення скаржника Зброцької А.І. щодо обставин, які відбулися ОСОБА_ 2024 року, зокрема про те, що присяжні не були під час проголошення судового рішення та одразу звернулися до голови суду щодо обставин його ухвалення, не узгоджуються із поясненнями адвоката ОСОБА_2 та голови Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В., а тому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про те, що такі обставини не підтверджуються із високим ступенем вірогідності.
Натомість надання електронного примірника рішення суду від __ _______ 2024 року до ЄДРСР зумовлено необачністю помічника судді, якій не було відомо щодо обставин відмови присяжних підписати таке рішення, а несвоєчасний контроль з боку судді за вчиненням помічником таких дій не може свідчити про допущення суддею Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. серйозного та кричущого, невідворотного за своїми наслідками порушення, яке виправдало б дисциплінарне провадження щодо неї.
Згідно з матеріалами дисциплінарної справи суддя Шум Л.М. ужила всіх залежних від неї заходів щодо виправлення такої технічної помилки.
Частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Дослідивши зібрані докази з точки зору їх чіткості та переконливості, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому необхідно відмовити у притягненні зазначеної судді до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.28, 13.40–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Лариси Миколаївни до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Лариси Миколаївни припинити.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
