Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання судді Господарського суду Рівненської області Церковної Наталії Федорівни, в інтересах якої діє адвокат Кравець Ростислав Юрійович, про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді,

встановила:

12 грудня 2024 року до Вищої ради правосуддя (вх. № К-5710/0/7-24) надійшла скарга судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф., в інтересах якої діє адвокат Кравець Р.Ю., від 11 грудня 2024 року з клопотанням про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 грудня 2024 року доповідачем щодо зазначеної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І.

Суддя Церковна Н.Ф., адвокат Кравець Р.Ю., скаржник Приватне акціонерне товариство «Троянівське» (далі – ПрАТ «Троянівське»), від імені та в інтересах якого діє адвокат Странніков А.В., належним чином в установленому законом порядку, зокрема, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, повідомлялися про дату, час і місце засідання Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя, що відбулося 23 січня 2025 року адвокат Кравець Р.Ю. підтримав вимоги клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності судді, просив його задовольнити.

Скаржник ПрАТ «Троянівське», від імені та в інтересах якого в засіданні Вищої ради правосуддя взяв участь адвокат Странніков А.В., просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності судді з підстав, викладених ним у письмових запереченнях.

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Усик Г.І. зазначив, що наведені суддею Церковною Н.Ф. у клопотанні про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 не дають підстав вважати, що пропуск строку для оскарження рішення дисциплінарного органу відбувся виключно з об’єктивно непереборних обставин, які не залежали від волі судді, наявність яких дійсно перешкодили судді Церковній Н.Ф. звернутися зі скаргою на рішення Дисциплінарної палати раніше ніж 11 грудня 2024 року.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І., представника судді Церковної Н.Ф. – адвоката Кравця Р.Ю., представника ПрАТ «Троянівське» – адвоката Страннікова А.В. встановила таке.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 березня 2024 року № 680/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. у зв’язку з наявністю у її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1, підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

14 серпня 2024 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила за власною ініціативою дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. у зв’язку з наявністю у її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та об’єднала цю справу з раніше відкритою дисциплінарною справою стосовно судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. за скаргою Страннікова А.В. в інтересах ПрАТ «Троянівське.

28 серпня 2024 року у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя розгляд дисциплінарної справи відкладено на 11 вересня 2024 року у зв’язку з неявкою судді Церковної Н.Ф. та для надання адвокату судді часу для ознайомлення з матеріалами справи.

У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 вересня 2024 року взяли участь представники ПрАТ «Троянівське» – адвокати Странніков А.В., Резнік А.Б., представник судді Церковної Н.Ф. – адвокат Кізленко В.А.

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Церковної Н.Ф., відкритої за скаргою ПрАТ «Троянівське» та відкритої 14 серпня 2024 року за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення про притягнення судді Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності, резолютивну частину якого оголосила публічно у засіданні Дисциплінарної палати.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 суддю Господарського суду Рівненської області Церковну Н.Ф. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді тимчасового, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм Господарського процесуального кодексу України і суддівської етики, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Скаржнику та судді роз’яснено право оскаржити рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII).

Згідно з частиною другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення.

Згідно з пунктом 14.8 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Суддя Церковна Н.Ф., в інтересах якої діє адвокат Кравець Р.Ю., направила на електронну пошту Вищої ради правосуддя скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 грудня 2024 року, тобто через три місяці після ухвалення оскаржуваного нею рішення.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Церковна Н.Ф. посилалася на те, що з таким рішенням вона ознайомилася лише 2 грудня 2024 року, оскільки з адвокатом, який здійснював представництво її інтересів у Вищій раді правосуддя, було розірвано договір 12 вересня 2024 року, а Господарський суд Рівненської області не отримував копії рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24, що підтверджується відповідним листом суду.

Також звернула увагу на те, що вона неодноразово перебувала на лікуванні, що підтверджується відповідними документами № 13674637-2025535696-1, № 13674637-2025626532-1, № 14244443-2026562202-1, № 14244443-2026662435-1, однак все одно не змогла повністю відновитися, отримала групу інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням від 30 жовтня 2024 року № 2599617460. Між періодами лікування з метою відновлення сил вона перебувала у відпустках, що підтверджується наказами голови Господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2024 року № 04-41/363/24, від 20 вересня 2024 року № 04-41/397/24, від 1 жовтня 2024 року № 04-41/404/24, від 18 листопада 2024 року № 04-41/494/24, від 19 листопада 2024 року № 04-41/500/24.

Ознайомившись зі змістом рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24, вона прийняла рішення оскаржити його до Вищої ради правосуддя, з цією метою 2 грудня 2024 року уклала договір з Адвокатським об’єднанням «Кравець і Партнери» для негайного початку надання правничої допомоги.

Ураховуючи викладене, суддя Церковна Н.Ф., в інтересах якої діє адвокат Кравець Р.Ю., просила поновити їй строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 як такий, що пропущений з поважних причин.

Скаржник ПрАТ «Троянівське», від імені та в інтересах якого діє адвокат Странніков А.В., направив письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності судді.

Зазначив, що клопотання судді Церковної Н.Ф. не містить відомостей про те, що суддя, будучи обізнаною про розгляд Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя у засіданні, призначеному на 11 вересня 2024 року, дисциплінарної справи стосовно неї, вчинила хоча б одну юридичну дію з метою отримання інформації про результат розгляду дисциплінарної справи.

Інтереси судді Церковної Н.Ф. у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представляв її представник – адвокат Кізленко В.А., а тому її твердження про необізнаність з результатом розгляду дисциплінарної справи не заслуговують на увагу, оскільки презюмується, що адвокат Кізленко В.А., відповідно пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дотримався присяги адвоката України і правил адвокатської етики та, незважаючи на факт розірвання 12 вересня 2024 року договору про надання правової допомоги з Церковною Н.Ф., належним чином повідомив їй про результати розгляду дисциплінарної справи.

Адвокат Странніков А.В. зауважив, що факт розірвання суддею Церковною Н.Ф. договору про надання правової допомоги з адвокатом Кізленком В.А. наступного дня після розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи неї не може вважатися об’єктивною причиною, що завадила їй ознайомитися із результатом розгляду дисциплінарної справи, оскільки саме по собі розірвання договору з адвокатом є суб’єктивною причиною, що прямо залежить від волі судді.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку для оскарження наведеного вище рішення, Вища рада правосуддя виходить з такого.

Дисциплінарна справа стосовно судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. призначалася до розгляду Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя двічі – на 28 серпня та 11 вересня 2024 року.

У обох зазначених вище засіданнях Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя інтереси судді Церковної Н.Ф. представляв адвокат Кізленко В.А. Адвокат Кізленко В.А. брав участь у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 11 вересня 2024 року, та був присутній безпосередньо під час оголошення резолютивної частини рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення судді Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності.

Факт укладення 12 вересня 2024 року між Адвокатським об’єднанням «Ілляшев та Партнери» та Церковною Н.Ф. додаткової угоди до договору № 3188-1327 про надання правничої допомоги, згідно з умовами якої сторони прийняли рішення (дійшли взаємної згоди) про розірвання договору про надання правничої допомоги № 3188-1327 від 4 липня 2024 року, як правильно зазначив представник скаржника – адвокат Странніков А.В. у письмових заперечення, не свідчить переконливо про те, що адвокат Кізленко В.А. неналежним чином представляв інтереси Церковної Н.Ф. у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи не повідомив їй про результати розгляду дисциплінарної справи.

Що стосується можливості судді Церковної Н.Ф. ознайомитися безпосередньо зі змістом рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24, то у цьому контексті необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини десятої статті 50 Закону №1798-VIII копія рішення Дисциплінарної палати у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.

Згідно з копіями супровідних листів від 27 вересня 2024 року № 27634/0/9-24 та № 27632/0/9-24, копії рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 направлено судді Церковній Н.Ф., її представнику адвокату Кізленку В.А., та представнику ПрАТ «Троянівське» – адвокату Странніков А.В., а також до Господарському суду Рівненської області лише 27 вересня 2024 року, тобто з порушенням визначеного частиною десятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» триденного строку з дня оголошення його резолютивної частини. Того самого дня рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Таким чином, Вища рада правосуддя визнає, що суддя Господарського суду Рівненської області Церковна Н.Ф. отримала змогу ознайомитися з повним текстом рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 лише 27 вересня 2024 року, а тому у наведеній частині причини пропуску нею строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної палати слід вважати поважними.

Натомість Вища рада правосуддя критично оцінює твердження судді Церковної Н.Ф. про те, що Господарський суд Рівненської області не отримував копії рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24, як і долучену до клопотання судді копію листа Господарського суду Рівненської області від 11 грудня 2024 року за підписом керівника апарату на підтвердження такого твердження.

Так, згідно з відомостями ком’ютерної програми «Д-3» документ в електронному вигляді «Супровідний лист – секретаріат» від 27 вересня 2024 року у справі № С-5802/0/7-21 було надіслано Вищою радою правосуддя 27 вересня 2024 року 15:59:29 одержувачу – Господарському суду Рівненської області на його електронну адресу inbox@rv.arbitr.gov.ua, що відповідає змісту супровідного листа від 27 вересня 2024 року № 27632/0/9-24 у справі № С-5802/0/7-21.

Відповідно до довідки Вищої ради правосуддя про доставку електронного листа документ («Супровідний лист – секретаріат» від 27 вересня 2024 року у справі № С-5802/0/7-21) доставлено до електронної скриньки inbox@rv.arbitr.gov.ua: 27 вересня 2024 року 16:14:43.

У відповідь на запит доповідача – члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І. від 26 грудня 2024 року № 34177/0/9-24 з проханням підтвердити достовірність інформації, викладеної у листі керівника апарату Господарського суду Рівненської області про неотримання Господарським судом Рівненської області документа в електронному вигляді «Супровідний лист – секретаріат» від 27 вересня 2024 року у справі № С-5802/0/7-21 на електронну скриньку inbox@rv.arbitr.gov.ua, голова Господарського суду Рівненської області повідомив, що супровідний лист від 27 вересня 2024 року у справі № С-5802/0/7-21 разом із додатком – копією рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 на 56 арк доставлено до електронної скриньки inbox@rv.arbitr.gov.ua: 27 вересня 2024 року 16:14:43.

Зазначений лист було попередньо опрацьовано та зареєстровано відповідальними працівниками відділу канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області в комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» 30 вересня 2024 року та за резолюцією голови суду передано до відділу управління персоналом і долучено до матеріалів особової справи судді Церковної Н.Ф.

Голова Господарського суду Рівненської області пояснив, що готуючи відповідь на звернення судді Церковної Н.Ф. щодо надходження до Господарського суду Рівненської області рішення про притягнення судді Господарського суду Рівненської області Церковної Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності, керівник апарату суду врахував надану відділом канцелярії та документального забезпечення інформацію щодо вхідної кореспонденції за період з 11 вересня 2024 року до 26 вересня 2024 року.

Щодо доводів судді Церковної Н.Ф. про те, що вона не мала об’єктивної можливості ознайомитися з копією рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24, надісланої на адресу Господарського суду Рівненської області, оскільки неодноразово перебувала на лікуванні, що підтверджується відповідними документами № 13674637-2025535696-1, № 13674637-2025626532-1, № 14244443-2026562202-1, № 14244443-2026662435-1, а також у відпустках, що підтверджується наказами голови Господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2024 року № 04-41/363/24, від 20 вересня 2024 року № 04-41/397/24, від 1 жовтня 2024 року № 04-41/404/24, від 18 листопада 2024 року № 04-41/494/24, від 19 листопада 2024 року № 04-41/500/24, то перевіркою цих обставин встановлено, що надані суддею докази підтверджують її тимчасову непрацездатність у періоди: з 11 до 16 вересня 2024 року; з 17 до 20 вересня 2024 року; з 25 до 29 жовтня 2024 року; з 30 жовтня 2024 року до 31 жовтня 2024 року; а також перебування у відпустці: з 2 до 16 вересня 2024 року; з 17 до 24 вересня 2024 року; з 25 вересня до 4 жовтня 2024 року; з 7 до 24 жовтня 2024 року; 19 листопада 2024 року; 20 листопада 2024 року.

Таким чином, періодами тимчасової непрацездатності та перебування судді Церковної Н.Ф. у відпустці, у проміжку між ухваленням оскаржуваного нею рішення (11 вересня 2024 року) до звернення зі скаргою на це рішення до Вищої ради правосуддя (11 грудня 2024 року), не охоплено у сукупності 38 календарних днів, а саме періоди з 1 до 18 листопада 2024 року та з 21 листопада 2024 року до 10 грудня 2024 року

Водночас, як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 суддя Церковна Н.Ф. лише 2 грудня 2024 року уклала договір з Адвокатським об’єднанням «Кравець і Партнери» з метою надання їй правничої допомоги під час оскарження рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Тобто не скористалася наданим їй правом на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 у розумні інтервали часу.

При вирішенні питання про поновлення строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя також ураховує сформовані у практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) стандарти.

Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (параграф 41).

Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що поновлення строку на оскарження судового рішення (у даному випадку – на оскарження рішення Дисциплінарної палати як першої інстанції квазісудового органу) може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно забезпечення принципу правової визначеності у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) [справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)].

Вища рада правосуддя вважає, що обставин, наведені суддею Церковною Н.Ф. у клопотанні про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 не дають підстав для висновку, що пропуск строку для оскарження рішення дисциплінарного органу відбувся виключно з об’єктивно непереборних обставин, які не залежали від волі судді та були пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, та що за таких обставин суддя Церковна Н.Ф. не могла звернутися з відповідною скаргою на рішення Дисциплінарної палати раніше ніж 10 днів після того як перестали існувати істотні обставини, що перешкоджали своєчасному вчиненню відповідних дій.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено.

Згідно з пунктом 14.6 Регламенту Вищої ради правосуддя залишення скарги без розгляду та повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1-4 частини шостої статті 51 Закону, вирішується доповідачем, а з підстав, визначених пунктом 5 частини шостої статті 51 Закону, – Радою.

Вища рада правосуддя більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений із поважних причин. Якщо Рада відмовила у поновленні строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати, скарга залишається без розгляду та повертається особі, яка її подала (пункт 14.8 Регламенту Вищої ради правосуддя).

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 14.6., 14.8. Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя,

ухвалила:

відмовити у задоволенні клопотання судді Господарського суду Рівненської області Церковної Наталії Федорівни, в інтересах якої діє адвокат Кравець Ростислав Юрійович, про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

Залишити без розгляду та повернути судді Господарського суду Рівненської області Церковній Наталії Федорівні, в інтересах якої діє адвокат Кравець Ростислав Юрійович, скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2657/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

В.о. Голови Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя