Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Луки Михайловича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 28 жовтня 2021 року (вх. № М-4515/42/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно дій судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М.

Стислий зміст обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Маселка Р.А.

Маселко Р.А. у дисциплінарній скарзі зазначив, що на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/1081/19 в об’єднаному кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року та № ____ від 2 грудня 2019 року за обвинуваченням судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).

У кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року, за версією слідства, суддя ОСОБА1 запропонував ОСОБА2 вирішити питання стосовно розгляду матеріалів справи № 458/1265/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за неправомірну вигоду в розмірі 1 000 євро. Згодом суддя ОСОБА1 отримав від ОСОБА2 зазначену неправомірну вигоду.

У кримінальному провадженні № _____ від 2 грудня 2019 року, за версією слідства, суддя ОСОБА1 запропонував, «щоб особа через іншу особу надала йому 500 дол. США за закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У випадку відмови надання коштів суддя попередив про "настання несприятливих наслідків"».

У дописі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на сторінці Facebook йшлося про те, що 24 січня 2020 року суддю ОСОБА1 викрили на отриманні неправомірної вигоди.

З огляду на зазначені обставини скаржник просить притягнути суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Процедура розгляду дисциплінарної справи

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року № 2856/1дп/15-24 стосовно судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заплановані на 9 та 23 грудня 2024 року, 13 та 27 січня 2025 року суддя Кріль Л.М., скаржник Маселко Р.А. повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Кріля Л.М. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на поштову адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 грудня 2024 року, 13 січня та 27 січня 2025 року суддя Кріль Л.М. не з’явився. У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року суддя Кріль Л.М. брав участь у режимі відеоконференції.

Розгляд дисциплінарної справи 9 та 23 грудня 2024 року, 13 січня 2025 року відкладено за клопотаннями судді Кріля Л.М.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 січня 2025 року № 10/1дп/15-25 відмовлено у задоволенні клопотання судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. про зупинення розгляду дисциплінарної справи, відкритої стосовно нього за скаргою Маселка Р.А.

У задоволенні клопотання судді Кріля Л.М. від 27 січня 2025 року про відкладення призначеного на цей день розгляду дисциплінарної справи стосовно нього відмовлено.

Частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.

Відповідно до пункту 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.

Як зазначалось вище суддя Кріль Л.М. про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заплановані на 9 та 23 грудня 2024 року, 13 та 27 січня 2025 року був повідомлений своєчасно та належним чином.

Скаржник Маселко Р.А. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 та 23 грудня 2024 року, 13 та 27 січня 2025 року не з’явився. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» його неявка не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. стосовно судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відповідно до частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України надала Вищій раді правосуддя письмовий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для розгляду цієї дисциплінарної справи (лист Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 24 червня 2024 року вих. № 07/3-2171ВИХ-24).

Щодо кримінального провадження № ____ від 5 грудня 2018 року

Із матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року за ознаками вчинення ОСОБА1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади).

Із копій матеріалів клопотання про тимчасове відсторонення судді Кріля Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року, які надійшли до Вищої ради правосуддя 14 листопада 2019 року (вх. № 12277/0/18-19), обвинувального акта, складеного у зазначеному кримінальному провадженні, вбачається, що відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 7 листопада 2018 року судді Турківського районного суду Львівської області Крілю Л.М. передано для розгляду матеріали справи № 458/1265/18 про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (далі – справа № 458/1265/18).

Із 7 до 30 листопада 2018 року, більш точний час досудове розслідування не встановило, у судді ОСОБА1 виник умисел на одержання від ОСОБА2 неправомірної вигоди за закриття провадження у справі № 458/1265/18.

3 грудня 2018 року, діючи з умислом одержати для себе неправомірну вигоду, суддя ОСОБА1 висловив ОСОБА2 прохання надати йому 1 000 євро за повернення вилученого посвідчення водія.

14 грудня 2018 року о 12:48, а також 18 грудня 2018 року о 13:20 у приміщенні туалету будівлі Турківського районного суду Львівської області суддя ОСОБА1, реалізуючи свій злочинний умисел, одержав від ОСОБА1 неправомірну вигоду за закриття провадження в справі № 458/1265/18 в розмірі 1 000 євро, що з урахуванням офіційного курсу валют Національного банку України станом на дати передання грошових коштів становило 31 662,78 гривні.

19 грудня 2018 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 січня 2019 року № 42/0/15-19 тимчасово, до 19 лютого 2019 року, відсторонено суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 лютого 2019 року № 419/0/15-19 продовжено до 18 березня 2019 року строк тимчасового відсторонення судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

У рішенні Вищої ради правосуддя Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 зазначено, що «відповідно до клопотання обставини, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджувалися такими доказами:

- протоколом ідентифікації грошових коштів від 14 грудня 2018 року;

- протоколом ідентифікації грошових коштів від 18 грудня 2018 року;

- протоколами допиту свідка ОСОБА2 від 5 грудня 2018 року, від 12 грудня 2018 року та від 20 грудня 2018 року;

- протоколом огляду від 18 грудня 2018 року верхнього одягу ОСОБА1;

- протоколом обшуку від 19 грудня 2018 року квартири, якою користується суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА1;

- протоколом огляду від 19 грудня 2018 року матеріалів справи № 458/1265/18 у Турківському районному суді Львівської області за фактом вчинення ОСОБА2 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що перебуває на розгляді судді ОСОБА1;

- протоколами про результати проведення у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій;

- речовими доказами, а саме грошовими коштами, що є предметом неправомірної вигоди;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності».

Копії матеріалів клопотання про тимчасове відсторонення судді Кріля Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № ____ від 5 грудня 2018 року містять, зокрема, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26 грудня 2018 року, а саме: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА1; аудіо-, відеоконтролю. Зокрема, зафіксовано зустрічі та аудіорозмови ОСОБА1 з ОСОБА2, які відбулися 11, 14, 18 грудня 2018 року.

На переконання органу досудового розслідування, зазначені докази можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Щодо кримінального провадження № ____ від 2 грудня 2019 року

Детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 2 грудня 2019 року за ознаками вчинення ОСОБА1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно та одержання службовою особою яка займає відповідальне становище, вчиненому повторно, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно).

Із копій матеріалів, якими обґрунтовувалися доводи подання про надання дозволу на утримання судді ОСОБА1, підозрюваного у кримінальному провадженні № ____ від 2 грудня 2019 року за частиною третьою статті 368 КК України під домашнім арештом, обвинувального акта, складеного у вказаному кримінальному провадженні, вбачається, що відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями судді Крілю Л.М., як єдиному судді Турківського районного суду Львівської області 30 жовтня 2019 року розподілено справу № 458/867/19 про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності).

Суддя ОСОБА1, знаючи, що його тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19, усвідомлюючи, що відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення могло бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, розуміючи, що він як виконувач обов’язків голови суду контролює діяльність апарату суду та може вжити заходів щодо унеможливлення прийняття у справі законного рішення та накладення на ОСОБА3 адміністративного стягнення, зокрема, шляхом не скерування матеріалів адміністративної справи № 458/867/19 до Львівського апеляційного суду подання про визначення підсудності у вказаній справі, 25 листопада 2019 року висловив знайомому ОСОБА3 – ОСОБА4 прохання, яке той мав передати ОСОБА3, надати йому (судді) неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США.

14 та 21 січня 2020 року суддя ОСОБА1, перебуваючи в підсобному приміщенні на першому поверсі адміністративної будівлі Турківського районного суду Львівської області, діючи з умислом одержати неправомірну вигоду, отримав від ОСОБА4 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, що з урахуванням офіційного курсу валют Національного банку України станом на дати передання грошових коштів становило 12 083,21 гривні.

Згодом, 23 січня 2020 року, ОСОБА1, перебуваючи біля входу в приміщення Турківського районного суду Львівської області, запевнив ОСОБА4, що у справі № 458/867/19 ОСОБА3 уникне адміністративної відповідальності, для цього необхідно дочекатись спливу тримісячного строку давності накладення адміністративного стягнення.

2 березня 2020 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 9 квітня 2020 року № 911/0/15-20 надано згоду на утримання судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. під арештом.

У цьому рішенні Вища рада правосуддя зазначила, що: «На обґрунтування доводів, вказаних у поданні про надання згоди на утримання судді Кріля Л.М. під арештом, додано докази (копії документів), які, на думку заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; показання свідка ОСОБА3; показання свідка ОСОБА4; протокол огляду та вручення грошових коштів; показання свідка ОСОБА5; показання свідка ОСОБА6; протокол обшуку; протокол огляду вилучених під час проведення обшуку речей і документів; протокол огляду відеореєстратора, вилученого з приміщення Турківського районного суду Львівської області; протоколи про результати проведення у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано спілкування судді ОСОБА1 з ОСОБА3 та ОСОБА4 з питань надання судді неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, а також відображено обставини одержання ОСОБА1 неправомірної вигоди; інші матеріали кримінального провадження».

Копії матеріалів, якими обґрунтовувалися доводи подання про надання дозволу на утримання судді Кріля Л.М. під домашнім арештом, містять, зокрема, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27 грудня 2019 року, 28 та 29 січня 2020 року, а саме аудіо-, відеоконтролю; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Зокрема, зафіксовано розмови між ОСОБА4 та ОСОБА1, які відбулися 23 та 30 грудня 2019 року, 14, 21 та 23 січня 2020 року.

На переконання органу досудового розслідування, такі докази можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що матеріали об’єднаного кримінального провадження № ____ від 5 грудня 2018 року та № ____ від 2 грудня 2019 року стосовно ОСОБА1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 368 КК України, перебувають на розгляді у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/1081/19).

За даними вебпорталу «Судова влада України», справу № 991/1081/19 Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду на 31 січня 2025 року.

Пояснення судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М.

У письмових поясненнях суддя Кріль Л.М. зазначив, що на день надання пояснень у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/1081/19 на стадії дослідження доказів сторін, яким суд за результатами розгляду справи має надати належну правову оцінку щодо їх належності та допустимості.

Суддя Кріль Л.М. стверджує, що жодних кримінальних правопорушень не вчиняв. Правоохоронні органи зібрали докази на основі провокаційних заходів, що, на його думку, не може враховуватися під час розгляду цієї дисциплінарної справи.

Відомості, які вказані у кримінальних провадженнях, потребують перевірки та, на його переконання, не можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Кріль Л.М. зауважив, що відповідно до статті 17 Кримінального процесуального кодексу України «кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватою доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому дотримуються хоча б мінімальні встановлені вимоги справедливості судочинства».

Суддя Кріль Л.М. вважає, що встановлення Дисциплінарною палатою нібито порушень суддівської етики та стандартів поведінки, які за своїм змістом збігаються з ознаками кримінального правопорушення та які обґрунтовані інформацією із кримінального провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду, явно будуть передчасними, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати доведеності її винуватості вироком суду, який набрав законної сили, або іншому остаточному рішенню суду, яке ґрунтується на досліджених у належному порядку доказах.

Суддя Кріль Л.М. вважає, що існують підстави для залишення дисциплінарної скарги Маселка Р.А. без розгляду та повернення скаржнику на підставі пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки ця дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Суддя Кріль Л.М. також зазначив, оскільки на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя, тобто не здійснює правосуддя, не обіймає адміністративної посади в суді, не бере участі в інших заходах, що стосуються діяльності суду, а тому фактично у нього тимчасово припинення повноваження судді.

За вказаних обставин суддя Кріль Л.М. вважає, що існують підстави для залишення скарги Маселка Р.А. без розгляду та повернення скаржнику також на підставі пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки в дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинено.

Крім того, суддя Кріль Л.М. погодився з тим, що дисциплінарна скарга Маселка Р.А. надійшла до Вищої ради правосуддя 28 жовтня 2021 року, тобто до закінчення 3-річного строку, проте вважає, що необхідно врахувати, що із цього часу до 30 вересня 2024 року (день постановлення ухвали про відкриття дисциплінарної справи) зазначену скаргу не розглянуто та, відповідно, жодного рішення не ухвалено.

Звернув увагу, що дисциплінарне провадження, на порушення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» триває понад 18 місяців та більше одного року з дня набрання законної сили Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та майже три роки з моменту надходження дисциплінарної скарги Маселка Р.А., що, на думку судді Кріля Л.М., свідчить про недотримання розумних строків дисциплінарного провадження та є підставою для закриття провадження.

З огляду на зазначене суддя Кріль Л.М. просить залишити без розгляду дисциплінарну скаргу Маселка Р.А. та повернути скаржнику або закрити дисциплінарне провадження у зв’язку з недотриманням розумних строків розгляду дисциплінарного провадження.

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що під час розгляду цієї дисциплінарної справи дисциплінарний орган надає оцінку зазначеним вище доказам, висновки щодо наявності в діях судді Кріля Л.М. дисциплінарного проступку ґрунтуються на підставі відомостей, установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому стосовно нього, однак базуються на самостійних правових підставах.

При цьому дисциплінарний орган не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА1, яке здійснюється в межах судового розгляду зазначеного кримінального провадження. Установлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення тільки для ухвалення рішення дисциплінарним органом у межах компетенції.

У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, установлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), наявність складу кримінального правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд. Дисциплінарне провадження не може підміняти кримінальне провадження.

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Отже, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення Вищою радою правосуддя рішень у межах своєї компетенції й жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) зазначено, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Тобто зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Отже, питання наявності в діях судді Кріля Л.М. складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган, який діє в межах виключних повноважень установлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що рішення в дисциплінарній справі стосовно судді Кріля Л.М., хоч і ухвалюється на підставі, зокрема, фактів, установлених правоохороними органами та органами прокуратури, однак ґрунтується на самостійних підставах, установлення яких є необхідним для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ураховуючи наведене, доводи судді Кріля Л.М. про неможливість розгляду одночасно дисциплінарної та кримінальної справи стосовно нього не можуть бути взяті до уваги.

За результатами аналізу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні, а також обставин, встановлених під час розгляду дисциплінарної справи, встановлено, що суддя ОСОБА1 мав позапроцесуальні відносини із: ОСОБА2 з метою ухвалення рішення у справі про закриття провадження в адміністративній справі № 458/1265/18 стосовно нього; ОСОБА4 з метою затягування надіслання матеріалів адміністративної справи № 458/867/19 стосовно ОСОБА3 до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Такі дії судді Кріля Л.М. порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 2, 3 Кодексу суддівської етики).

Як установлено в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2).

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів необхідно обговорити з різних причин. Методи, що використовуються для вирішення спорів, повинні завжди викликати довіру. Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до відправлення правосуддя.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в незалежності, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

З урахуванням викладеного суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, завжди дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, а поведінка – відповідала високому статусу його посади.

Поведінка судді Кріля Л.М., описана вище, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності і з точки зору розсудливого спостерігача викликає сумнів у справедливому та об’єктивному судовому розгляді, оскільки створює уявлення про можливість впливу на розгляд справи третіми особами чи суддями.

Вказані вище події набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Кріля Л.М., має негативний вплив на авторитет не лише суду в якому працює суддя, а й на судову систему в цілому: «Суддя Лука Кріль вимагав 1000 євро хабара» (https://www.lmn.in.ua/suddya-luka-kril-vymagav-1000-yevro-habara/); «Турківський районний суд залишився без єдиного судді через підозру у хабарництві» (https://dyvys.info/2018/12/19/turkivskyj-rajonnyj-sud-zalyshyvsya-bez-ye...); «Львівщина: залишився один суддя на весь районний суд і той попався на хабарі» (https://glavcom.ua/news/lvivshchina-zalishivsya-odin-suddya-na-ves-rayon...); «Один із районів Львівщини залишився без Феміди через потяг законника до грошей» (https://zib.com.ua/ua/142330.html); «ВАКС об’єднав дві справи судді Кріля зі Львівщини» (https://www.slovoidilo.ua/2020/07/07/novyna/pravo/vaks-obyednav-dvi-spra...) тощо.

Зазначені обставини та докази в сукупності, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вказують на те, що неналежна поведінка та дії судді Кріля Л.М. об’єктивно свідчать про допущення ним поведінки, що порочить звання судді та істотно підриває авторитет правосуддя і суспільну довіру до суду.

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 17 січня 2019 року (справа № 11-1010сап18) звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обовʼязковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Зважаючи на викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Кріля Л.М. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Зазначені дії мають умисний характер, оскільки суддя Кріль Л.М. не міг не усвідомлювати неправомірності таких дій, чим завдав істотної шкоди авторитету правосуддя.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Із урахуванням установлених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Кріля Л.М. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Частиною першою статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній на день звернення Маселка Р.А. з дисциплінарною скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Кріля Л.М., – 28 жовтня 2021 року) встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається, зокрема, після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на положення частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження стосовно судді Кріля Л.М. розпочалося після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку цього судді, тобто 28 жовтня 2021 року.

За вказаних обставин, відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк застосування до судді Кріля Л.М. дисциплінарного стягнення припинився, зокрема, із дня здійснення відповідного дисциплінарного провадження, тобто з 28 жовтня 2021 року.

Оскільки суддя Кріль Л.М. вчинив триваючий дисциплінарний проступок у кримінальному провадженні № ____ в листопаді 2018 року (із 7 по 30 листопада 2018 року виник умисел на одержання від ОСОБА2 неправомірної вигоди) до 18 грудня 2018 року (день одержання неправомірної вигоди), а у кримінальному провадженні № ____ із 25 листопада 2019 року (день висловлення суддею ОСОБА1 знайомому ОСОБА3 – ОСОБА4 прохання про надання неправомірної вигоду в розмірі 500 доларів США) до 21 січня 2020 року (день одержання неправомірної вигоди), а 28 жовтня 2021 року щодо нього розпочато дисциплінарне провадження, керуючись положенням частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», трирічний строк застосування до судді Кріля Л.М. дисциплінарного стягнення не закінчився.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Кріль Лука Михайлович Указом Президента України від 3 лютого 2010 року № 99/2010 призначений на посаду судді Турківського районного суду Львівської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 442/2017 призначений на посаду судді зазначеного суду безстроково.

За даними офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя, згідно з інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що суддя Кріль Л.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Відповідно до характеристики за підписом голови Турківського районного суду Львівської області Оксани Кшик суддя Кріль Л.М. бере участь в організаційних питаннях роботи суду, зборах суддів. Виявляє повагу до колег та працівників суду. У характеристиці також зазначено, що «Конфліктних ситуацій, непорозумінь не виникало, порушень етики судді не було зафіксовано».

Ураховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який допустив суддя Кріль Л.М., зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що ні особа судді та ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до цього судді іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Прохання судді закрити дисциплінарне провадження у зв’язку із недотриманням розумних строків розгляду дисциплінарного провадження не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Частиною п’ятнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на яку посилається суддя Кріль Л.М., передбачено, що загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або з дня ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.

Стаття 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яку доповнено частиною п’ятнадцятою у наведеній редакції Законом України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» вводиться в дію з дня опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя в газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначено днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року. З цього дня введено в дію положення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Не заслуговують на увагу й доводи судді Кріля Л.М. про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Маселка Р.А. без розгляду та повернення скаржнику на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені; дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом), оскільки згідно із цим Законом залишення скарги без розгляду та повернення скаржнику вирішується до відкриття дисциплінарної справи. До відкриття провадження в цій дисциплінарній справі вказаних підстав встановлено не було.

Крім того, повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (стаття 119 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини сьомої статті 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі: досягнення суддею шістдесяти п’яти років; припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; смерті судді; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

За вказаних обставин повноваження судді Кріля Л.М. не припинені.

Як зазначалося вище, суддю Кріля Л.М. рішенням Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2019 року № 3049/0/15-19 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне застосувати до судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.28, 13.40, 13.41, 13.43 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

притягнути суддю Турківського районного суду Львівської області Кріля Луку Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя