Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Надії Леонідівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 18 червня 2024 року надійшла скарга (вх. № 2310/0/6-24) судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, ухвалене за результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Щерби Н.Л. за скаргами Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С., Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі – ГУ «Д» ДЗНД СБУ) за підписом заступника начальника ГУ «Д» ДЗНД СБУ А. Лисюка.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 18 червня 2024 року доповідачем щодо вказаного матеріалу визначено члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О.

Скаргу подано з дотриманням вимог та у строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Питання щодо розгляду скарги судді Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 11 липня 2024 року. Учасники дисциплінарного провадження у встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку були повідомлені про час і місце розгляду вказаного питання та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя 11 липня 2024 року в режимі відеоконференції.

10 липня 2024 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Щерби Н.Л. про зупинення розгляду поданої нею скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у зв’язку з тим, що 10 липня 2024 року судді Щербі Н.Л. першим відділом Хмільницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було вручено повістку на відправку на 10 липня 2024 року до військової частини ____. Суддя Щерба Н.Л. убачає, що її перебування у складі Збройних Сил України унеможливлює ефективну реалізацію права захищати себе особисто, тобто діяти в межах та у спосіб, які не погіршували б її правового становища як учасника дисциплінарної справи.

У зв’язку з відсутністю кворуму Вища рада правосуддя не включила до порядку денного засідання 11 липня 2024 року питання про розгляд скарги судді Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24.

Питання щодо розгляду вказаної скарги судді Щерби Н.Л. (та, відповідно, долученого до неї клопотання про зупинення розгляду скарги) було включено до проєктів порядків денних засідань Вищої ради правосуддя 12 листопада 2024 року та 10 грудня 2024 року. Учасники дисциплінарного провадження були повідомлені про час і місце розгляду скарги та про можливість участі в засіданнях Вищої ради правосуддя 12 листопада 2024 року та 10 грудня 2024 року в режимі відеоконференції.

Розгляд скарги судді Щерби Н.Л. 12 листопада 2024 року та 10 грудня 2024 року не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму щодо розгляду Вищою радою правосуддя зазначеного питання.

Питання щодо розгляду скарги судді Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 14 січня 2025 року.

Учасники дисциплінарного провадження були повідомлені про дату, час і місце розгляду зазначеної скарги та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Вказане повідомлення розміщеное на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя 14 січня 2025 року суддя Щерба Н.Л. не з’явилася.

Представники Вінницької обласної прокуратури, НАЗК взяли участь в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Представник ГУ «Д» ДЗНД СБУ в засідання Вищої ради правосуддя не прибув.

У засіданні 14 січня 2025 року Вища рада правосуддя розглянула клопотання судді Щерби Н.Л. про зупинення розгляду поданої нею скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою від 14 січня 2025 року № 41/0/15-25 Вища рада правосуддя вирішила відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.

З метою забезпечення права судді Щерби Н.Л. на підготовку до розгляду поданої нею скарги на рішення дисциплінарного органу 14 січня 2025 року Вища рада правосуддя оголосила перерву в розгляді скарги судді Щерби Н.Л. до 28 січня 2025 року.

Учасники дисциплінарного провадження у встановленому порядку були повідомлені про час і місце розгляду скарги та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Зазначене повідомлення розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

27 січня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Щерби Н.Л. про відкладення розгляду поданої нею скарги, у зв’язку з перебуванням судді Щерби Н.Л. на стаціонарному лікуванні.

У засідання Вищої ради правосуддя 28 січня 2025 року суддя Щерба Н.Л. не з’явилася.

У засіданні Вищої ради правосуддя 28 січня 2025 року в режимі відеоконференції взяв участь представник Вінницької обласної прокуратури.

Вища рада правосуддя вирішила відмовити у задоволенні клопотання судді Щерби Н.Л. про відкладення розгляду скарги.

Вища рада правосуддя, дослідивши скаргу судді Щерби Н.Л., матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., представника скаржника, встановила таке.

 

Відомості про суддю

Щерба Надія Леонідівна Указом Президента України від 29 вересня 2010 року № 922/2010 призначена на посаду судді Піщанського районного суду Вінницької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 442/2017 призначена на посаду судді цього суду.

З 25 квітня 2014 року до 14 квітня 2017 року суддя Щерба Н.Л. перебувала на посаді голови Піщанського районного суду Вінницької області.

Вища рада правосуддя рішенням від 5 вересня 2023 року № 867/0/15-23 відрядила суддю Щербу Н.Л. до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 11 вересня 2023 року.

14 вересня 2023 року на суддю Щербу Н.Л. покладено виконання адміністративних повноважень голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

12 жовтня 2023 року Щербу Н.Л. обрано на посаду голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області строком на три роки з 13 жовтня 2023 року, але не більш ніж на строк відрядження судді.

Згідно із характеристикою, яку надала голова Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., суддя Щерба Н.Л. під час роботи на посадах судді та голови Піщанського районного суду Вінницької області зарекомендувала себе юридично грамотною, наполегливою, такою, що має великий досвід професійної діяльності, добре знає законодавство та вміло застосовує його на практиці, працює над підвищенням і удосконаленням свого професійного рівня.

Суддя Щерба Н.Л. має організаторські здібності, у спілкуванні з колегами, учасниками справ, відвідувачами суду ввічлива, стримана, комунікабельна, виважена, тактовна.

Дотримується трудового розпорядку, розкладу судових засідань.

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

У вказаній характеристиці, що надійшла до Вищої ради правосуддя 25 січня 2024 року, зазначено, що Інформагентство «Стоп корупції ТВ» звернулося до Піщанського районного суду Вінницької області із запитом щодо наявності обставин, які виключають участь судді Щерби Н.Л. у кримінальному провадженні від 17 червня 2020 року № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Підставою для вказаного звернення слугувало перебування Щерби Н.Л. у цивільному шлюбі із ОСОБА1, про що, зокрема, було повідомлено в заяві представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА3 – адвоката ОСОБА6 – про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду вказаного кримінального провадження.

Було скликано збори суддів, за результатами яких 16 вересня 2022 року ухвалено рішення № 2, щодо висновків якого та подальших дій суду у характеристиці судді Щерби Н.Л. голова Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А. зазначила: «Рішенням № 2 від 16 вересня 2022 року збори суддів вирішили рекомендувати судді Щербі Надії Леонідівні вжити заходів щодо захисту честі, гідності, ділової репутації у передбаченому законом порядку, оскільки з пояснень, наданих суддею Щербою Н.Л. зборам суддів, слідувало, що вона заперечила наявність у неї конфлікту інтересів під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 та заявила про поширення неправдивої інформації та наклепу щодо неї.

За наслідками проведених зборів суддів 16 вересня 2022 року мною, як головою суду, було надано відповідь Інформагентству «Стоп корупції ТВ», а також, відповідно до ч. 6 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції та Раду суддів України про можливе порушення суддею Піщанського районного суду Вінницької області Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

З протоколом та рішенням зборів суддів від 16 вересня 2022 року, відповіддю Інформагентству «Стоп корупції ТВ», а також повідомленням Національному агентству з питань запобігання корупції та Раді суддів України про можливе порушення суддею Піщанського районного суду Вінницької області Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів судді Щерба Н.Л. ознайомлена.

Щодо виконання рекомендації рішення № 2 зборів суддів Піщанського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2022 року суддею Щербою Н.Л. щодо вжиття заходів до захисту честі, гідності, ділової репутації у передбаченому законом порядку я, як голова суду, не володію».

26 лютого 2024 року суддя Піщанського районного суду Вінницької області Щерба Н.Л. надіслала до Вищої ради правосуддя (за підписом її як голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) лист із додатком – характеристикою, яку надав судді Щербі Н.Л. голова Вінницького апеляційного суду Медвецький С.К.

Відповідно до зазначеної характеристики «за період роботи судді Щерби Н.Л. в Піщанському районному суді Вінницької області та Козятинському міськрайонному суді Вінницької області, інформації щодо допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, до Вінницького апеляційного суду не надходило».

 

Стислий зміст дисциплінарних скарг. Підстави відкриття та об’єднання дисциплінарних справ і результати розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя 9 листопада 2023 року (вх. № 434/0/13-23) надійшла дисциплінарна скарга НАЗК, у якій зазначено, що Щерба Н.Л. як суддя Піщанського районного суду Вінницької області вчинила дії та ухвалила рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме з 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року одноособово розглядала справу № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК України), чим порушила вимоги пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а також вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

НАЗК просило притягнути суддю Щербу Н.Л. до дисциплінарної відповідальності, оскільки ОСОБА12 у встановленому законом порядку визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення.

До Вищої ради правосуддя 23 листопада 2023 року (вх. № 463/0/13-23) надійшла дисциплінарна скарга керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С., у якій скаржник зазначив про неправомірні дії судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. під час розгляду справи № 142/748/20 у період із 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року, пов’язані з наявністю у судді реального конфлікту інтересів під час здійснення правосуддя, оскільки вона перебувала з обвинуваченим у цій справі ОСОБА1 у позапроцесуальних відносинах, отже, була упередженою.

Скаржник зауважив, що за вказаних обставин НАЗК склало стосовно судді ОСОБА12 протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року у справі № 134/1248/23, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, суддю ОСОБА12 визнано винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на неї накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На переконання скаржника, поведінка та вчинки судді Щерби Н.Л., її ставлення до такої поведінки свідчать не лише про нехтування високими стандартами поведінки, яких повинен дотримуватись суддя, а й викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді неупереджено виконувати свої функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2023 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року зазначені дисциплінарні скарги передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В., який за результатами їх попередньої перевірки склав висновок із пропозицією відкрити стосовно судді Щерби Н.Л. дисциплінарну справу, оскільки встановлені обставини можуть свідчити про допущення нею дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 10 січня 2024 року № 16/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області) з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До Вищої ради правосуддя 16 січня 2024 року (вх. № 10/9/13-24) надійшла дисциплінарна скарга ГУ «Д» ДЗНД СБУ за підписом заступника начальника ГУ «Д» ДЗНД СБУ А. Лисюка щодо дій судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. під час здійснення правосуддя у справі № 142/748/20.

ГУ «Д» ДЗНД СБУ в дисциплінарній скарзі зазначило про вчинення суддею Щербою Н.Л. правопорушення, пов’язаного з корупцією, що підтверджується постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року у справі № 134/1248/23 (залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року), якою суддю ОСОБА12 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП.

З огляду на зазначене скаржник просив притягнути суддю Щербу Н.Л. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 січня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., яка за результатами попередньої перевірки склала висновок із пропозицією відкрити стосовно судді Щерби Н.Л. дисциплінарну справу, оскільки встановлені обставини можуть свідчити про допущення нею дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 5 лютого 2024 року № 320/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. з підстав можливої наявності у її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вища рада правосуддя ухвалою від 20 лютого 2024 року № 495/0/15-24 об’єднала дисциплінарну справу стосовно судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. (відряджена до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області), відкриту за дисциплінарною скаргою ГУ «Д» ДЗНД СБУ, із дисциплінарною справою, відкритою стосовно цієї судді за дисциплінарними скаргами НАЗК та керівника Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С.

Об’єднану дисциплінарну справу передано на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.

Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янов Д.В. за результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду склав висновок від 10 квітня 2024 року із пропозицією притягнути суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Н.Л. до дисциплінарної відповідальності з підстав вчинення нею істотного дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Оцінивши в сукупності встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Щерби Н.Л. складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Щерба Н.Л., діючи умисно, з наслідками, які полягали в підриві авторитету правосуддя та суспільної довіри до суду, вчинила істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала пропорційним вчиненому істотному дисциплінарному проступку застосування до судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

 

Фактичні дані та обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

До Піщанського районного суду Вінницької області 16 жовтня 2020 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2020 року за № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України (хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї для нанесення тілесних ушкоджень) (потерпілі у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА2 та ОСОБА3) (справа № 142/748/20).

На той час у суді здійснювали правосуддя два судді – Гринишина А.А. та Щерба Н.Л., оскільки суддя Нестерук В.В., призначений на посаду судді Піщанського районного суду Вінницької області Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 311/2020, почав виконувати суддівські повноваження 17 грудня 2020 року (після складення ним присяги судді 15 грудня 2020 року).

Зазначена справа надійшла до провадження судді Гринишиної А.А., яка ухвалою від 20 жовтня 2020 року відкрила у цій справі підготовче засідання, призначивши його на 23 листопада 2020 року.

23 листопада 2020 року захисник обвинуваченого ОСОБА1 – адвокат ОСОБА4, подав заяву про відвід судді Гринишиної А.А. від розгляду вказаного кримінального провадження.

Зазначена заява про відвід надійшла до провадження судді Щерби Н.Л.

Ухвалою від 7 грудня 2020 року суддя Щерба Н.Л. задовольнила вказану заяву про відвід із тих підстав, що хоча й відсутні дані, які свідчили б про наявність підстав для відводу, проте наявна суб’єктивна оцінка учасником процесу дій головуючого та, як свідчить практика Європейського суду з прав людини, «заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об’єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд».

8 грудня 2020 року згідно з повторним автоматизованим розподілом справи кримінальне провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 надійшло до провадження судді Щерби Н.Л.

Ухвалою від 8 грудня 2020 року суддя Щерба Н.Л. призначила підготовче судове засідання у справі на 21 грудня 2020 року.

Ухвалою від 21 грудня 2020 року суддя Щерба Н.Л. частково задовольнила клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА1 – адвоката ОСОБА5, скасувавши арешт на належний ОСОБА1 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» та свідоцтво на вказаний автомобіль, які було вилучено під час огляду місця події 18 червня 2020 року. Вказані автомобіль та свідоцтво було повернуто ОСОБА1.

21 грудня 2020 року та 28 квітня 2022 року потерпілий у кримінальному провадженні № ____ ОСОБА2 подавав до Піщанського районного суду Вінницької області заяви про відвід судді Щерби Н.Л. з тієї підстави, що суддя є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА1.

Піщанський районний суд Вінницької області ухвалами від 2 лютого 2021 року та від 23 травня 2022 року (суддя Нестерук В.В.) відмовив у задоволенні вказаних заяв за відсутності доказів, які свідчили б про наявність підстав для відводу та обґрунтованих доводів щодо упередженості судді та її заінтересованості в результатах справи.

У підготовчому судовому засіданні 23 червня 2022 року прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя Щерба Н.Л., не розглядаючи по суті заявлене клопотання, відклала судове засідання на 8 вересня 2022 року.

6 вересня 2022 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла заява представника потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА3 – адвоката ОСОБА6 – про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду справи № 142/748/20. Вказану заяву було передано до провадження судді Піщанського районного суду Вінницької області Гринишиної А.А.

Обґрунтовуючи заяву, представник потерпілого зазначив, що підготовче провадження у зазначеній справі, всупереч вимогам розумності строків, триває більш ніж півтора року, що, відповідно, може призвести до уникнення обвинуваченим покарання за вчинення кримінального правопорушення, а отже, до порушення прав потерпілого в цьому кримінальному провадженні. Згідно із заявою про відвід у день укладення з потерпілим договору про надання правової допомоги (29 липня 2022 року) адвокат ОСОБА6 подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи № 142/748/20. Разом із тим матеріали вказаної справи станом на дату звернення із цією заявою про відвід до суду надані для ознайомлення не були, незважаючи на те, що адвокат неодноразово відвідував Піщанський районний суд Вінницької області та звертав увагу на цю обставину. Така бездіяльність, на переконання адвоката, свідчить про перешкоджання правомірній діяльності представника потерпілого у кримінальному провадженні та умисне затягування строків розгляду справи № 142/748/20.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА6, підтримавши заяву про відвід судді Щерби Н.Л., вказав на тривале провадження у справі, незаконне зняття арешту з автомобіля та повернення його обвинуваченому, ненадання йому як представнику потерпілого для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, неповідомлення його про час та місце розгляду кримінального провадження 8 вересня 2022 року. Крім того, наголосив, що йому стали відомі інші обставини, що унеможливлюють участь судді Щерби Н.Л. у кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА6 зазначив, що головуючий у справі № 142/748/20 суддя Щерба Н.Л. та обвинувачений ОСОБА1 упродовж 4–5 років проживають спільно як чоловік і дружина, у них склалися стійкі тривалі стосунки, притаманні подружжю, вони ведуть спільне господарство, разом проводять дозвілля, придбали будинок. Такі відомості дають йому змогу зрозуміти наявність перелічених процесуальних порушень у кримінальному провадженні.

Представник потерпілого ОСОБА3 – адвокат ОСОБА7, підтримавши заявлений адвокатом ОСОБА6 відвід судді Щерби Н.Л., пояснив, що права та інтереси потерпілого ОСОБА3 зазнали істотного порушення під час розгляду кримінального провадження під головуванням судді Щерби Н.Л., яка порушила правила поведінки судді, діяла у кримінальному провадженні не тільки в умовах конфлікту інтересів, оскільки спільно проживала з обвинуваченим ОСОБА1, а й брала активну участь у захисті прав та інтересів ОСОБА1 під час досудового розслідування, укладала угоди із захисниками в інтересах ОСОБА1, що підтверджується поясненнями свідків, оплачувала правничу допомогу, зверталась до сторонніх осіб з різними проханнями в інтересах підозрюваного ОСОБА1.

Прокурор Карнаух О.П. у судовому засіданні повідомив, що у зв’язку з дослідженими в судовому засіданні обставинами існують достатні підстави для задоволення заяви адвоката ОСОБА6 про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду справи № 142/748/20. Крім того, представники потерпілого випередили своїм відводом подання прокурором заяви про відвід судді Щерби Н.Л., оскільки сторона обвинувачення має сумніви в її безсторонності через скасування арешту на автомобіль у кримінальному провадженні, надмірні строки підготовчого провадження, нерозглянуте клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та інші процесуальні порушення.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідків ОСОБА8, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, дослідивши заяву адвоката ОСОБА6 про відвід судді Щерби Н.Л., суд установив, що 29 липня 2022 року адвокат ОСОБА6 через канцелярію суду подав письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 142/748/20. Водночас матеріали кримінального провадження не містять письмових відомостей про те, що адвокат ОСОБА6 ознайомився з ними. Матеріали кримінального провадження не містять також відомостей про виклик адвоката ОСОБА6 у підготовче засідання, призначене на 8 вересня 2022 року.

Суд дійшов висновку, що між суддею Щербою Н.Л. та обвинуваченим ОСОБА1 склались близькі стосунки та вони, можливо, є особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, але не перебувають у шлюбі, що свідчить про можливу особисту заінтересованість як судді, так і обвинуваченого в результатах розгляду кримінального провадження № 142/748/20.

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А. ухвалою від 8 вересня 2022 року заяву адвоката ОСОБА6 задовольнила. Суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Н.Л. було відведено від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.

Справу № 142/748/20 передано на розгляд судді Піщанського районного суду Вінницької області Нестерука В.В., який заявив самовідвід від участі у розгляді вказаного кримінального провадження.

Суддя Гринишина А.А. ухвалою від 12 вересня 2022 року задовольнила заяву судді Нестерука В.В. про самовідвід.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 22 вересня 2022 року задовольнив подання Піщанського районного суду Вінницької області про скерування справи № 142/748/20 у зв’язку з неможливістю визначити склад суду в цьому суді до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції. Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 скеровано для розгляду до Крижопільського районного суду Вінницької області.

Як убачається з відомостей на офіційному вебпорталі «Судова влада України» наразі розгляд справи № 142/748/20 не завершено.

 

1 червня 2023 року НАЗК склало адміністративний протокол щодо вчинення ОСОБА12 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП.

Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що ОСОБА12 як суддя Піщанського районного суду Вінницької області вчинила дії та ухвалила рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме з 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року одноособово брала участь у розгляді справи № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, з яким має позаслужбові відносини, чим порушила вимоги пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Адміністративний протокол разом з іншими матеріалами, що підтверджують факт вчинення ОСОБА12 адміністративного правопорушення, надіслано на розгляд до Крижопільського районного суду Вінницької області.

Крижопільський районний суд Вінницької області постановою від 20 вересня 2023 року (справа № 134/1248/23) визнав суддю ОСОБА12 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Під час судового розгляду суддя ОСОБА12 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначила, що справу сфабриковано, «відсутній реальний конфлікт інтересів та відсутній склад адміністративного правопорушення».

Суддя ОСОБА12 наголосила, що рішення про скасування арешту та повернення обвинуваченому ОСОБА1 вилученого автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado» та свідоцтва про реєстрацію автомобіля ухвалено, оскільки вони не були знаряддям злочину. Пояснення свідків, що начебто вона із ОСОБА1 є подружжям, – надумані. Це може бути пов’язано з тим, що суддя ОСОБА12 розглядала справу щодо потерпілого та засудила його до арешту, стосовно свідка ОСОБА8 також розглядала справи про вчинення ним адміністративних правопорушень. Щодо заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження суддя пояснила, що того дня перебувала в нарадчій кімнаті, потерпілому було повідомлено, що ознайомитись із матеріалами справи він може в інший день, однак він так і не прийшов. Про наявність адміністративного протоколу стосовно неї не знала, оскільки під час отримання листа виявила, що конверт пошкоджений, мокрий, брудний, із запахом диму, тому відмовилася від його отримання. Пояснила також, що із ОСОБА1 не проживали як чоловік і дружина, оскільки в нього є сім’я. Просила закрити справу за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА9, ОСОБА8, які підтвердили, що ОСОБА12 та ОСОБА1 проживають разом як чоловік і дружина близько чотирьох років.

Свідок ОСОБА1 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА12 розглядала його кримінальну справу. Клопотання про скасування арешту на автомобіль подав його адвокат. Із ОСОБА12 не проживав, оскільки 10 років проживає зі своєю сім’єю.

Свідок ОСОБА13 в судовому засіданні пояснила, що із ОСОБА1 одружилась у ____ році, однак у серпні ____ року вони розлучились «для формальності», проте проживають разом. ОСОБА12 знає як «суддю Піщанського районного суду».

Свідок ОСОБА14 у судовому засіданні вказала, що знає сім’ю ОСОБА1, оскільки вони проживають по сусідству, підтримує з ними дружні стосунки. Зазначила також: «Сашко і Поліна живуть разом, він возить дитину до школи, відвідував випускний та ходив на батьківські збори».

Заслухавши пояснення судді ОСОБА12, її захисника, прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що дії судді ОСОБА12 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, оскільки під час розгляду суддею ОСОБА12 справи № 147/748/20 та ухвалення рішень існувала суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, що реально вплинуло на об’єктивність і неупередженість ухвалення нею рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів.

На переконання суду першої інстанції, вина у вчиненні суддею ОСОБА12 зазначеного корупційного діяння підтверджується письмовими матеріалами справи, показаннями свідків ОСОБА8 та ОСОБА9. При цьому показання свідків ОСОБА1, ОСОБА13, ОСОБА14 суд до уваги не взяв, оскільки вони не узгоджуються з дослідженими судом доказами в сукупності.

Вінницький апеляційний суд за результатами перегляду постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаного рішення без змін, а апеляційної скарги захисника ОСОБА12 – адвоката ОСОБА15, без задоволення за обставин, що докази, які містяться у справі, свідчать про наявність у діях ОСОБА12 складу інкримінованого адміністративного правопорушення та про неспростування зібраних у справі доказів.

Згідно з позицією Вінницького апеляційного суду, викладеною в постанові від 30 жовтня 2023 року, посилання апелянта на те, що рішення про скасування арешту було ухвалено в межах правових норм, не є свідченням відсутності в діях ОСОБА12 складу адміністративного правопорушення, ураховуючи, що ухвалення цього рішення відбулось в умовах реального конфлікту інтересів.

 

Пояснення судді Щерби Н.Л.

Пояснюючи свої дії під час здійснення провадження у справі № 147/748/20, суддя Щерба Н.Л заперечила обставини, наведені в дисциплінарних скаргах, зазначивши, що відомості, наведені у заявах про її відвід від розгляду вказаної справи, надумані.

Суддя Щерба Н.Л. зауважила, що під час розгляду цього кримінального провадження їй двічі було заявлено відводи, у задоволенні яких було відмовлено ухвалами судді Піщанського районного суду Вінницької області Нестерука В.В. від 2 лютого 2021 року та від 23 травня 2022 року з підстав відсутності доказів, які свідчили б про наявність підстав для відводу й обґрунтованих доводів щодо її упередженості та заінтересованості в результатах розгляду справи.

При цьому суддя Щерба Н.Л. зазначила, що суд ухвалював рішення про відмову в задоволенні заяв про відвід за участю учасників процесу, прокурор висловив думку про відсутність підстав для задоволення відводу. Прокурор Бідюк Н.П. у судовому засіданні з розгляду другої заяви про відвід вказала, що потерпілий вже вдруге звертається із заявою про відвід судді з тих підстав, що суддя Щерба Н.Л. є співмешканкою обвинуваченого, проте доказів на підтвердження цього не надає, тому заява про відвід є безпідставною. Разом із тим прокурор зазначила, що суддя Щерба Н.Л. ухвалювала рішення в іншому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА2, у якому вироком суду він був засуджений до 3 місяців арешту за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, отже, з метою усунення сумнівів у неупередженості судді прокурор вважала, що відвід підлягає задоволенню. Однак суд відмовив у задоволенні заяви про відвід.

Зважаючи на це, суддя Щерба Н.Л. наголосила, що станом на 21 лютого 2021 року та 23 травня 2022 року в суду не було підстав сумніватись у її неупередженості, як і не було доказів її перебування з обвинуваченим ОСОБА1 в особливих стосунках. Однак під час розгляду 8 вересня 2022 року заяви про її відвід, поданої представником потерпілого ОСОБА3 – адвокатом ОСОБА6, суддя Гринишина А.А. безпідставно дійшла протилежного висновку, надавши перевагу виключно показанням свідків, які свідчили не на її користь, за відсутності будь-яких інших об’єктивних доказів її перебування з підсудним ОСОБА1 у подружніх стосунках без реєстрації шлюбу.

Суддя Щерба Н.Л. зазначила, що зі свідком ОСОБА9 вона не знайома, ніколи з ним не зустрічалася. Свідок ОСОБА1 заперечив спільне проживання із суддею Щербою Н.Л., оскільки протягом 10 років проживає зі своєю сім’єю, що також підтвердили свідки ОСОБА13 та ОСОБА14.

Щодо показань свідка ОСОБА8 та заяв про її відвід, які подавав потерпілий у справі № 142/748/20 ОСОБА2, суддя Щерба Н.Л. зауважила, що вони є проявом помсти за рішення, ухвалені нею до цього у справах за участю вказаних осіб.

У частині показань свідка ОСОБА10 суддя Щерба Н.Л. зазначила, що свідок є необ’єктивним, оскільки вона розглядала справу про вчинення адміністративного правопорушення чоловіком ОСОБА10 – ОСОБА16.

Суддя Щерба Н.Л. зауважила, що свідок ОСОБА11, якого викликали для давання показань щодо неї у судовій справі з розгляду складеного НАЗК адміністративного протоколу стосовно неї, відмовився давати показання, керуючись статтею 63 Конституції України.

Щодо позиції прокурора Карнауха О.П., який у судовому засіданні вказав, що як сторона обвинувачення має сумніви у безсторонності судді Щерби Н.Л., суддя зауважила, що подане Карнаухом О.П. клопотання про обрання запобіжного заходу є необґрунтованим і передчасним, оскільки кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1 надійшло до суду без клопотання про обрання запобіжного заходу. У судовому засіданні прокурор Євчен Д.В., який підтримував обвинувачення в цьому кримінальному провадженні, просив лише приєднати клопотання про обрання запобіжного заходу до матеріалів кримінального провадження та розглянути це клопотання в наступному судовому засіданні.

Суддя Щерба Н.Л. наголосила, що жодне судове засідання не було відкладено через неявку обвинуваченого ОСОБА1 до суду.

Стосовно постановленої нею ухвали про зняття арешту з належного ОСОБА1 автомобіля суддя Щерба Н.Л. пояснила, що відповідне клопотання адвоката ОСОБА5 задоволено частково, при цьому розгляд клопотання було здійснено за участю прокурора, який не заперечував щодо його задоволення, та потерпілих ОСОБА2 і ОСОБА3, які також не заперечували щодо повернення автомобіля.

Пояснюючи тривалий розгляд справи № 147/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1 суддя Щерба О.М. зазначила, що така тривалість зумовлена об’єктивними обставинами.

Суддя Щерба Н.Л. щодо руху справи № 147/748/20 зазначила, що вказана справа надійшла до її провадження 8 грудня 2020 року, підготовче засідання у справі, призначене на 21 грудня 2020 року, будо відкладено або справу знімали з розгляду 8 разів із таких підстав:

тимчасова непрацездатність судді Щерби Н.Л. – двічі;

зайнятість судді в іншому провадженні – тричі;

перебування судді у відпустці – один раз;

хвороба обвинуваченого та клопотання його захисника – двічі.

Щодо розгляду інших справ за участю ОСОБА1 суддя Щерба Н.Л. зазначила, що:

1 лютого 2019 року задовольнила заяву потерпілого про відмову від обвинувачення щодо ОСОБА1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України;

29 серпня 2019 року ухвалила рішення про задоволення позову ОСОБА13 до ОСОБА1 про розірвання шлюбу;

19 березня 2020 року ухвалила рішення, яким задовольнила позов ОСОБА1 до поліцейського патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Суддя Щерба Н.Л. висловилася з приводу звернення Інформагентства «Стоп корупції ТВ», зокрема розгляду цього звернення на зборах суддів Піщанського районного суду Вінницької області за ініціативою голови суду Гринишиної А.А.

На переконання судді Щерби Н.Л., голова суду Гринишина А.А. не дотримала вимог статей 11, 12, 13 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, відповідно до яких суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість отримувати інформацію, не допускаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету правосуддя; суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи; суддя, який перебуває на адміністративній посаді в суді, повинен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до виникнення сумнівів у єдиному статусі суддів і в тому, що професійні судді здійснюють колективне вирішення питань організації роботи суду. Суддя Щерба Н.Л. зауважила, що 17 вересня 2022 року голова суду Гринишина А.А. звернулась до НАЗК та до Ради суддів України з повідомленням про можливе порушення Щербою Н.Л. вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

У додаткових поясненнях суддя Щерба Н.Л. зазначила, що для встановлення факту вчинення нею істотного дисциплінарного проступку необхідно проаналізувати рішення суду, яке стало підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.

На переконання судді Щерби Н.Л., суди, які розглядали справу про притягнення ОСОБА12 до адміністративної відповідальності, з незрозумілих причин та без належного обґрунтування не взяли до уваги показання свідків ОСОБА1, ОСОБА13, ОСОБА14, зазначивши, що їхні показання не узгоджуються з іншими доказами у справі. Однак не відомо, що стало підставою для критичної оцінки таких показань. Водночас суд взяв до уваги показання інших свідків також без належної оцінки.

Суддя Щерба Н.Л. висловила сумнів щодо законності складеного НАЗК протоколу про вчинення ОСОБА12 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, оскільки в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований у процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення відповідних органів про наявність конфлікту інтересів.

При цьому суддя наголосила, що суд, вирішуючи питання щодо наявності сумнівів у її неупередженості під час здійснення правосуддя у справі № 147/748/20, двічі не вбачав у її діях підстав для задоволення відводу.

Щерба Н.Л. зазначила, що за час роботи на посаді судді жодного разу не притягалася до дисциплінарної відповідальності, неодноразово її робота була позитивно оцінена громадянами. Просила не застосовувати до неї найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.

 

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та наявні в матеріалах справи докази є чіткими, переконливими і з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично оцінила доводи судді Щерби Н.Л. щодо відсутності близьких особистих відносин із підсудним ОСОБА1, зважаючи на пояснення свідків та наявність відповіді на надісланий до Головного центру обробки спеціальної інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України запит про надання інформації щодо перетину державного кордону Щербою Н.Л. та ОСОБА1.

Держприкордонслужба надала інформацію, згідно з якою Щерба Н.Л. та ОСОБА1 16 жовтня 2019 року одночасно (Щерба Н.Л. о 04:17, ОСОБА1 о 04:16) перетнули державний кордон в одному напрямку (Київ – Анталія) та одним рейсом (4403) з аеропорту «Бориспіль».

26 жовтня 2019 року Щерба Н.Л. та ОСОБА1 також одночасно (о 16:57) перетнули державний кордон в одному напрямку (Анталія – Київ) та одним рейсом (4406) прибули до аеропорту «Бориспіль».

У той період, а саме з 15 жовтня до 8 листопада 2019 року, згідно з відомостями Піщанського районного суду Вінницької області суддя Щерба Н.Л. перебувала у відпустці.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, видається малоймовірним, що вказане може бути простою випадковістю, позаяк наявні відомості, що свідчать про близькі стосунки між Щербою Н.Л. та ОСОБА1, що виключає неупереджене ставлення судді під час розгляду кримінального провадження щодо нього.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА1 надійшло до провадження судді Щерби Н.Л. 8 грудня 2020 року, тобто через рік після наведених вище обставин.

Отже, суддя Щерба Н.Л. зобов’язана була заявити самовідвід відповідно до статей 75, 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), ураховуючи тривале знайомство із ОСОБА1 та факт спільного відпочинку за кордоном.

За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Щерба Н.Л. під час розгляду справи № 142/748/20 допустила порушення норм процесуального права, а саме статей 75, 80 КПК України, оскільки за наявності обставин, які викликають сумніви у її неупередженості (наявність позаслужбових особистих стосунків з обвинуваченим), не заявила самовідводу та продовжила розгляд зазначеного кримінального провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що вказані дії судді Щерби Н.Л. вчинені умисно та не мають ознак недбалості або суддівської помилки, оскільки, зважаючи на тривалий досвід роботи суддею, вона не могла не усвідомлювати очевидної протиправності своїх дій та грубого нехтування вимогами кримінального процесуального закону.

На думку дисциплінарного органу, суддя Щерба Н.Л. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне порушення правил щодо самовідводу.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що доводи судді Щерби Н.Л. про можливе порушення судом вимог КПК України під час розгляду заяви про відвід 8 вересня 2022 року не спростовують установлених обставин щодо наявності позаслужбових відносин між суддею Щербою Н.Л. та обвинуваченим ОСОБА1.

Доводи судді Щерби Н.Л., що їй двічі було заявлено відводи з тих самих підстав, у задоволенні яких ухвалами суду від 2 лютого 2021 року та від 23 травня 2022 року було відмовлено, не свідчать про відсутність відповідних обставин.

Під час розгляду 8 вересня 2022 року в судовому засіданні заяви про відвід, допитавши свідків, дослідивши заяву про відвід судді Щерби Н.Л. під час розгляду справи №142/748/20 та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про її обґрунтованість і наявність підстав для відводу судді Щерби Н.Л.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала, що вона як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. До її повноважень належить лише надання правової оцінки обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що доводи судді Щерби Н.Л. стосовно необ’єктивності та особистої зацікавленості свідків, які давали свідчення стосовно неї, упередженості та необґрунтованості висновків суду, який ухвалював рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності, не можуть бути взяті до уваги.

Доводи судді Щерби Н.Л. щодо відсутності необхідності повідомлення про конфлікт інтересів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала необґрунтованими, оскільки підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а не неповідомлення суддею компетентним органам про наявний конфлікт інтересів. Такими, що не спростовують факту розгляду кримінального провадження в умовах реального конфлікту інтересів, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала непереконливими аргументи судді Щерби Н.Л. щодо законності зняття арешту з автомобіля, який належить ОСОБА1, а також щодо можливих неправомірних та упереджених дій судді Гринишиної А.А.

Презюмуючи факт наявності особистих близьких стосунків між суддею Щербою Н.Л. та ОСОБА1, такі процесуальні дії судді, як задоволення заяви про відвід судді Гринишиної А.А., зняття арешту з належного обвинуваченому майна, тривалий строк здійснення підготовчого провадження (із грудня 2020 року до вересня 2022 року), нерозгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА1 та відкладення наступного судового засідання на тривалий час (понад 2 місяці), Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала сумнівними та упередженими з точки зору стороннього спостерігача, навіть якщо вони зумовлені наявністю об’єктивних факторів.

При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважила, що під час розгляду заяви про відвід судді Гринишиної А.А. та подальшого визначення судді-доповідача у кримінальному провадженні у справі № 142/748/20 за обвинуваченням ОСОБА1, а саме в листопаді – грудні 2020 року, у Піщанському районному суді Вінницької області здійснювали правосуддя два судді – Гринишина А.А. та Щерба Н.Л.

Отже, після задоволення суддею Щербою Н.Л. заяви про відвід судді Гринишиної А.А. єдиним суддею, який міг розглядати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1, була суддя Щерба Н.Л.

У контексті встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звернула увагу на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень суддя Щерба Н.Л. неодноразово розглядала судові справи, учасником яких був ОСОБА1 (без урахування справи № 142/748/20), а саме справи №№ 142/1147/18, 142/123/19, 142/400/19, 142/365/19, 142/366/19, 142/364/19, 142/505/19, 142/134/20, 142/138/20.

Водночас у наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Щерба Н.Л. зазначає лише про частину з них, не вказавши про розгляд жодної справи, у яких вона закривала порушене стосовно ОСОБА1 провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтями 122, 124, 130, 185 КУпАП та визнала ОСОБА1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що обставини, які стали підставою для відводу судді Щерби Н.Л., були предметом оцінки під час розгляду в судовому порядку протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА12.

За вказаних обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що факт наявності між суддею Щербою Н.Л. та обвинуваченим ОСОБА1 позаслужбових відносин установив суд, під час розгляду Щербою Н.Л. судової справи № 147/748/20 та ухвалення рішень у вказаній справі була наявна суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка вплинула на об’єктивність та неупередженість ухвалення нею рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів. Вплив приватного інтересу судді Щерби Н.Л. на об’єктивний і неупереджений розгляд справи полягав у тому, що вона, ігноруючи принципи судочинства та суддівської етики, вчинила дії, які сприяли задоволенню її приватного інтересу – уникненню негативних наслідків для особи, з якою має позаслужбові стосунки, – обвинуваченого ОСОБА1.

Ураховуючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, дії судді Щерби Н.Л., які стали підставою для притягнення ОСОБА12 до адміністративної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що події, які є предметом розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, набули розголосу в медіа. При цьому в оскаржуваному рішенні наведено посилання на відповідні публікації в медіа із зазначенням, що дії судді Щерби Н.Л. викликали негативну оцінку громадськості, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет судової системи загалом. Крім цього, відомості про вчинення суддею ОСОБА12 адміністративного правопорушення внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Ураховуючи високий суспільний запит на боротьбу з будь-якими проявами корупційних факторів у діяльності органів державної влади загалом та в судовій системі зокрема, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновків, що така обставина суттєво шкодить авторитету правосуддя та підриває суспільну довіру до судової влади, а поведінка судді Щерби Н.Л. порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді належним чином виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Щерби Н.Л. свідчать про допущення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вчинення суддею Щербою Н.Л. дисциплінарних проступків, з урахуванням умисності її дій в умовах перебування з обвинуваченим у справі в позапроцесуальних відносинах, наявності констатованого судом реального конфлікту інтересів у справі № 147/748/20, що спричинило суспільний резонанс та мало негативний вплив на авторитет судової влади, охоплюється складом істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Посилаючись на вимоги частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», взявши до уваги характеристику судді, стаж її роботи на посаді судді, ступінь її вини, характер дисциплінарного проступку та його наслідки у виді підриву авторитету судової влади, Третя Дисциплінарна палата Вищої раади правосуддя визнала пропорційним застосування до судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

 

Узагальнені доводи скарги судді Щерби Н.Л. на рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності

Суддя Щерба Н.Л., оскаржуючи рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, зазначила, що докази вчинення нею дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не відповідають вимогам достовірності і належності та отримані внаслідок помилкової оцінки обставин.

Доводячи свою позицію, суддя Щерба Н.Л. зауважила, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, зазначивши про чіткість і переконливість із точки зору звичайної розсудливої людини доказів, використаних нею під час дисциплінарного провадження, обґрунтувала своє рішення наявністю позапроцесуальних відносин між нею і ОСОБА1, що підтверджено лише показаннями свідків ОСОБА8, ОСОБА9 та інформацією про перебування її на одному авіарейсі із ОСОБА1.

Водночас показання ОСОБА8 та ОСОБА9, надані в судових засіданнях, відрізняються від відомостей, наданих ними та покладених в основу протоколу НАЗК про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП.

Суддя Щерба Н.Л. наголосила, що, оскільки ОСОБА8 проживає на відстані 110 км, а ОСОБА9 – на відстані 80 км від смт Піщанка, не зрозуміло, в який спосіб свідкам стали відомі, зокрема, обставини, де і з ким вона проживає.

При цьому стосовно ОСОБА9 суддя Щерба Н.Л. зазначила, що їй взагалі не відома ця особа, про цього свідка вона дізналась із постановленої суддею Гринишиною А.А. ухвали від 8 вересня 2022 року.

Водночас суддя зауважила, що в цій ситуації мало місце ніщо інше, як помста осіб, що не задоволені рішеннями, які вона ухвалювала «під час здійснення судочинства відносно таких осіб, а це, ОСОБА8 та ОСОБА9».

Щодо факту реєстрації на один рейс із ОСОБА1 суддя Щерба Н.Л. у скарзі зазначила, що «сам факт реєстрації на один рейс не може бути належним доказом спільного відпочинку, а свідчить лише про факт реєстрації на рейс». Суддя Щерба Н.Л. наголосила, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не взяла до уваги її пояснення стосовно поїздки на відпочинок до Анталії та, відповідно, «реєстрації на рейс» разом з матір’ю – ОСОБА17.

Суддя Щерба Н.Л. також зауважила, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя безпідставно не взяла до уваги її пояснення щодо неможливості надання нею представнику потерпілого матеріалів справи для ознайомлення в день його звернення із клопотанням через перебування її в нарадчій кімнаті під час розгляду іншого кримінального провадження. Водночас представник потерпілого міг звернутися до суду будь-якого наступного робочого дня, проте цього не зробив.

На думку судді Щерби Н.Л., матеріали дисциплінарного провадження не містять чітких та переконливих доказів того, що її поведінка як судді порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви в її здатності належно виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Водночас відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, а також маючи переконання про порушення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя принципу презумпції невинуватості, неврахування всупереч вимогам частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» її характеристики, стажу роботи на посаді судді, відсутності дисциплінарних стягнень, якості роботи, суддя Щерба Н.Л. вважає помилковими висновки дисциплінарного органу про допущення нею істотного дисциплінарного проступку та необхідність застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади судді.

У зв’язку з наведеним суддя Щерба Н.Л. просить скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

 

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги судді Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів), об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

При виконанні своїх обов’язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.

Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Прикладом таких випадків у Бангалорських принципах поведінки суддів позиціоновані обставини, за яких, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін.

Відповідно до усталеної практики Ради суддів України (рішення від 4 листопада 2016 року № 75 «Про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів», від 7 вересня 2017 року № 46 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів») урегулювання конфлікту інтересів суддею здійснюється шляхом:

1) розкриття інформації учасникам справи про наявність обставин, які можуть вплинути на прийняття неупередженого рішення;

2) вирішення питання про самовідвід або відвід у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Процесуальним законом, що регламентує порядок врегулювання конфлікту інтересів у судді під час здійснення правосуддя у кримінальному судочинстві, є КПК України.

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участі у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За наявності підстав, передбачених статтями 75–79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, що діяла до 18 вересня 2024 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Піщанського районного суду Вінницької області Щерба Н.Л., здійснюючи правосуддя у справі № 142/748/20, маючи позапроцесуальні відносини з обвинуваченим у цій справі ОСОБА1, допустила порушення приписів статей 75, 80 КПК України, оскільки за наявності обставин, які викликають сумніви у її неупередженості, не заявила самовідвід та продовжила розгляд зазначеного кримінального провадження, тим самим порушила правила самовідводу.

Підставою для висновків дисциплінарного органу про наявність у судді Щерби Н.Л. з обвинуваченим у справі, яку вона розглядала, позапроцесуальних відносин, а отже, підставою для її самовідводу у справі № 142/748/20 стали встановлені НАЗК та судом у межах наданих їм повноважень обставини.

Ці обставини ґрунтувалися на наданих до НАЗК поясненнях ОСОБА8, ОСОБА9, показаннях свідків ОСОБА8, ОСОБА9 у справах № 134/1248/23, № 142/748/20, свідків ОСОБА10, ОСОБА11 у справі № 142/748/20, свідків ОСОБА1, ОСОБА13, ОСОБА14 у справі № 134/1248/23.

При цьому свідки ОСОБА8, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11 свідчили про наявність між ОСОБА1 та Щербою Н.Л. близьких стосунків (з фактажем щодо спільного проживання, побуту, взаємних прав та обов’язків).

Вища рада правосуддя зауважує, що вказані у скарзі аргументи судді Щерби Н.Л. полягають у запереченні нею правдивості показань свідків ОСОБА8 та ОСОБА9, наявності сумнівів щодо висновків як НАЗК, так і судів – під час розгляду суддею Гринишиною А.А. і задоволення заяви представника потерпілого ОСОБА3 – адвоката ОСОБА6, про відвід судді Щерби Н.Л. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1, та суддів першої та апеляційної інстанцій – під час розгляду ними протоколу, складеного НАЗК.

Водночас потрібно наголосити, що Вища рада правосуддя:

не наділена повноваженнями оцінювати дії осіб, уповноважених на виконання функцій від імені держави, на предмет дотримання ними вимог антикорупційного законодавства та, відповідно, оцінювати дії та рішення органів, уповноважених на здійснення вказаних повноважень;

діє в межах та у спосіб, передбачених статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не має права оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.

Крім того, щодо доводів судді Щерби Н.Л. про наявність розбіжностей між показаннями свідків ОСОБА8 та ОСОБА9, наданими НАЗК та суду, очевидно, що їх зміст фактично зводиться до цитування суддею Щербою Н.Л. наданих вказаними особами свідчень, які за своїм змістом не суперечать, а лише доповнюють одні одних, маючи єдину суть, – між суддею Щербою Н.Л. та ОСОБА1 були позапроцесуальні відносини.

При цьому доводи судді Щерби Н.Л. про помилкове неврахування Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя її доводів щодо неознайомлення представника потерпілого ОСОБА3 – адвоката ОСОБА6, з матеріалами справи № 142/748/20 у день надходження вказаного клопотання у зв’язку з її зайнятістю в іншому кримінальному провадженні не спростовують наведеного факту.

Викладені на сторінці 3 скарги судді Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя доводи про те, що їй не відомо, хто такий ОСОБА9, оскільки вона не мала з ним будь-яких стосунків, не спілкувалась, вперше чує про таку особу, суперечать доводам, викладеним суддею Щербою Н.Л. на сторінці 4 скарги, що показання, зокрема, ОСОБА9 є нічим іншим, як проявом помсти за ухвалені стосовно нього суддею Щербою Н.Л. судові рішення.

За результатами моніторингу офіційного вебпорталу «Судова влада України» Вища рада правосуддя встановила, що справи за участю ОСОБА9 (ОСОБА9, як зазначає суддя у скарзі), правосуддя в яких здійснювала суддя Щерба Н.Л., відсутні. Отже, доводи судді в цій частині (щодо мотивів надання ОСОБА9 показань) не заслуговують на увагу.

Вища рада правосуддя наголосила, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, «преюдиційні обставини – це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його субʼєктивними і обʼєктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини».

Згідно із правовим висновком у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц «преюдиціальність – обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу».

З огляду на позицію Верховного Суду є обґрунтовані підстави взяти до уваги обставини, встановлені та констатовані судом, щодо наявності в судді Щерби Н.Л. з обвинуваченим у справі № 142/748/20 ОСОБА1 позапроцесуальних відносин.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також самостійно встановила й інші обставини у дисциплінарному провадженні, а саме факт реєстрації 16 жовтня 2019 року Щерби Н.Л. та ОСОБА1 на рейс Київ – Анталія» з різницею в одну хвилину та факт практично одночасної реєстрації вказаних осіб 26 жовтня 2019 року на рейс «Анталія – Київ».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зазначила, що видається малоймовірним, що наведена обставина в цьому конкретному випадку є простою випадковістю.

При цьому той факт, що із Щербою Н.Л. та ОСОБА1 одним рейсом подорожувала також й мати Щерби Н.Л. – ОСОБА17, не спростовує встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні слушно зауважила, що під час надходження до Піщанського районного суду Вінницької області обвинувального акта стосовно ОСОБА1 у вказаному суді здійснювали правосуддя два судді – Гринишина А.А. та Щерба Н.Л., та наголосила на тому, що після задоволення суддею Щербою Н.Л. поданої захисником обвинуваченого ОСОБА1 заяви про відвід судді Гринишиної А.А. від розгляду вказаного кримінального провадження (за тих обставин, що, як зазначила суддя Щерба Н.Л. в ухвалі від 7 грудня 2020 року, «хоча й відсутні дані, які б свідчили про наявність підстав для відводу, проте … заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об’єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд») заяву безальтернативно було розподілено судді Щербі Н.Л.

Зважаючи на викладене, Вища рада правосуддя погоджується з позицією Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про вчинення суддею Щербою Н.Л. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та про наявність умислу в діях судді Щерби Н.Л., оскільки, зважаючи на тривалий досвід роботи суддею, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, вона не могла не усвідомлювати протиправності своїх дій.

Стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язує осіб, зазначених у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», вживати заходів щодо недопущення виникнення, зокрема, реального конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо його врегулювання.

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкти, на яких поширюється дія цього Закону (у тому числі судді), зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено право НАЗК, зокрема, складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції НАЗК, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному НАЗК.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, вчиненого суддею, суддею Конституційного Суду України, протокол про таке правопорушення складає Голова Національного агентства з питань запобігання корупції або його заступник та направляє його до суду у визначеному законом порядку, а також інформує про це відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України (абзаци перший, другий частини сьомої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції»).

Отже, факт вчинення суддею відповідного правопорушення, процес його фіксації, встановлення та доведення покладений на спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, а також суди загальної юрисдикції, які згідно із процесуальним законодавством розглядають і вирішують справи про адміністративні правопорушення відповідної категорії.

Заперечуючи законність складеного НАЗК протоколу та ухвалених судами рішень за результатами його розгляду, з огляду на використання вказаними органами доказів неправдивих, на думку судді, свідчень осіб, які керувалися мотивами помсти за ухвалені нею законні судові рішення, суддя Щерба Н.Л. стверджує про відсутність у дисциплінарного органу підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас, оскільки згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом, для кваліфікації дій судді за вказаною підставою встановлення факту набрання законної сили судовим рішенням, яким суддю визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, є першочерговим у межах відповідного дисциплінарного провадження.

Як зазначалося вище, за результатами розгляду складеного НАЗК протоколу про адміністративне правопорушення постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року (справа № 134/1248/23), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, ОСОБА12 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП. Наразі відомості про вчинення суддею ОСОБА12 вказаного адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

До того ж обставини у справі № 142/748/20 дійсно дають підстави для висновку, що суддя ОСОБА12 діяла в умовах реального конфлікту інтересів, за наявності таких складників: приватний інтерес, службові повноваження, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, вчинення або невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

При цьому доводи судді Щерби Н.Л. щодо недоведеності її подружніх відносин та обставин спільного проживання із ОСОБА1 не спростовують зазначених фактів.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку про вчинення суддею Піщанського районного суду Вінницької області Щербою Н.Л. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з викладеними у скарзі судді Щерби Н.Л. доводами Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, не дотримавши вимог щодо чіткості та переконливості доказів для підтвердження існування підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, порушила принцип презумпції невинуватості, встановивши в діях судді Щерби Н.Л. ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та визнавши її дії істотним дисциплінарним проступком у розумінні пунктів 1, 4, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас Вища рада правосуддя зазначає, що гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Рінґвольд проти Норвегії», заява № 34964/97), отже, не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 цієї Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

До того ж, як убачається з тексту оскаржуваного рішення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, встановлюючи наявність у діях судді Щерби Н.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та факту допущення нею істотного дисциплінарного проступку, несумісного зі статусом судді, обґрунтовано взяла до уваги наявність суспільного резонансу, викликаного діями судді щодо допущення нею позапроцесуальних відносин з обвинуваченим у справі, у якій вона мала статус головуючого судді, умисність дій судді в умовах реального конфлікту інтересів, недотримання суддею високих стандартів поведінки судді та факт наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про вчинення суддею ОСОБА12 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, що в сукупності призвело до настання наслідків у вигляді негативного впливу на авторитет судової влади загалом.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Відповідно до статей 1, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Згідно зі статтями 2, 14 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб, повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Відповідно до статей 2, 14 Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб, не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його провадженні, має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Отже, суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

За результатами розгляду скарги судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наведені у зазначеній скарзі доводи не спростовують правильності викладених у рішенні дисциплінарного органу висновків про наявність у діях судді Щерби Н.Л. складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Щерба Н.Л. своєю поведінкою з ознаками умисних дій порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді належним чином виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для висновку про вчинення суддею Щербою Н.Л. істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До того ж згідно з пунктом 4 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. Вказана обставина також має місце, оскільки в цьому конкретному випадку суд встановив вину судді ОСОБА12 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, та під час дисциплінарного провадження наявність у діях вказаної судді складників реального конфлікту інтересів підтвердилася.

Відповідно до вимог пункту 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано допущення суддею іншого грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила, що дії судді Щерби Н.Л., які розглядалися в дисциплінарному провадженні, набули розголосу в медіа, що, своєю чергою, викликало негативну оцінку у громадськості та зумовило негативний вплив на авторитет судової системи загалом.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала дії судді Щерби Н.Л. як істотний дисциплінарний проступок, а доводи скарги судді не спростовують правильності встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків у цій частині.

 

Висновки щодо застосованого Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до судді Щерби Н.Л. дисциплінарного стягнення

Обґрунтовуючи вид дисциплінарного стягнення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні зазначила, що відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, передбачених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно в разі вчинення проступків, передбачених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

Зважаючи на викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що до судді Щерби Н.Л. можливо застосувати лише два види стягнення, визначені пунктами 5, 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме подання про переведення судді до суду нижчого рівня або подання про звільнення судді з посади.

Оскільки суддя Щерба Н.Л. є суддею місцевого загального суду, до неї неможливо застосувати дисциплінарне стягнення у виді подання про переведення до суду нижчого рівня. Отже, єдиним видом дисциплінарного стягнення, яке можливо застосувати до вказаної судді, є подання про звільнення з посади.

Зазначений висновок Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя є помилковим з огляду на таке.

Справа № 142/748/20, дії судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Н.Л. під час здійснення правосуддя в якій оцінюються у цьому дисциплінарному провадженні (на предмет вчинення суддею дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), перебувала на розгляді зазначеної судді в період з 8 грудня 2020 року до 8 вересня 2022 року.

Крижопільський районний суд Вінницької області постановою від 20 вересня 2023 року у справі № 134/1248/23 визнав суддю ОСОБА12 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП (дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією у випадках, установлених законом).

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року.

Згідно із приписами частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла під час розгляду суддею Щербою Н.Л. справи № 142/748/20 та на день набуття чинності рішенням суду про визнання судді ОСОБА12 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП, дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті (попередження, догана, сувора догана), не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.

Дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 5 частини першої цієї статті (подання про переведення судді до суду нижчого рівня), не застосовується до судді вищого спеціалізованого суду. У порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, не допускається переведення судді до вищого спеціалізованого суду.

Законом України від 9 грудня 2023 року № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», що набрав чинності 30 грудня 2023 року, частину четверту статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом третім, згідно з яким дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті (подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя), може застосовуватися до судді виключно в разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

Саме на цю норму послалася Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, зазначивши про можливість застосування до судді Щерби Н.Л. за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених, зокрема, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», лише двох дисциплінарних стягнень – переведення судді до суду нижчого рівня, подання про звільнення судді з посади.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із тлумаченням цієї норми особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час вчинення правопорушення.

З огляду на це абзац третій частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що набрала чинності 30 грудня 2023 року, не може бути застосований під час обрання судді Щербі Н.Л. виду дисциплінарного стягнення.

Отже, за вчинені суддею Щербою Н.Л. дисциплінарні проступки, передбачені, зокрема, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи приписи статті 58 Конституції України (без визначення вказаних дисциплінарних проступків істотним дисциплінарним проступком в розумінні пунктів 1, 4, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), передбачена можливість застосування дисциплінарних стягнень, визначених пунктами 4–6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції, що діяла до 30 грудня 2023 року, у виді:

подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

подання про звільнення судді з посади.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що викладений у рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 висновок щодо можливості застосування до судді Щерби Н.Л. лише двох видів стягнення, визначених пунктами 5 та 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме подання про переведення судді до суду нижчого рівня або подання про звільнення судді з посади, підлягає виключенню з мотивувальної частини зазначеного рішення.

Отже, рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 у частині можливості застосування до судді Щерби Н.Л. лише двох видів стягнення, визначених пунктами 5 та 6 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме подання про переведення судді до суду нижчого рівня або подання про звільнення судді з посади, підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, виконуючи вимоги частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді Щерби Н.Л. врахувала спричинені діями судді негативні наслідки для авторитету судової влади, ступінь вини судді, її характеристику, стаж роботи, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

На переконання Вищої ради правосуддя, застосоване Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є таким, що відповідає вчиненим суддею Щербою Н.Л. дисциплінарним проступкам, що передбачені підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які мають характер істотних дисциплінарних проступків в розумінні пунктів 1, 4, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право: 1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

скасувати частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Піщанського районного суду Вінницької області Щерби Надії Леонідівни та ухвалити нове рішення, яким викласти мотивувальну частину в редакції цього рішення, а в іншій частині рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 червня 2024 року № 1715/3дп/15-24 залишити без змін.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя