Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун Ірини Анатоліївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 12 серпня 2021 року та 26 січня 2022 року за вх. № М-3948/25/7-21, № М-6/6/7-22 надійшли дисциплінарні скарги Маселка Р.А. стосовно дій судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. під час розгляду справ № 521/10743/21, № 521/24/22.

У дисциплінарних скаргах Маселко Р.А. зазначив, що постановою від 2 серпня 2021 року у справі № 521/10743/21 та постановою від 11 січня 2022 року у справі № 521/24/22 суддя Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. визнала винними осіб, які керували транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та на підставі статті 22 цього Кодексу звільнила їх від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Скаржник зауважив, що 16 лютого 2021 року Верховна Рада України внесла зміни до статті 22 КУпАП, у якій зазначено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» був офіційно опублікований 16 березня 2021 року і набрав чинності із 17 березня 2021 року (далі – Закон). Тому, на думку Маселка Р.А., суддя навіть не могла застосувати положення статті 22 КУпАП до вказаного правопорушення, оскільки воно було вчинено після набрання зазначеним Законом чинності.

Скаржник зазначив, що, враховуючи характер правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та їх суспільну небезпеку, їх не можна назвати малозначними.

Скаржник вважає, що суддя Мазун І.А. вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «б» пункту 1, пунктом 3, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддю Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2023 року дисциплінарну скаргу (вх. № М-3948/25/7-21) передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. для проведення попередньої перевірки.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 вересня 2024 року № 2858/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 14 листопада 2023 року дисциплінарну скаргу (вх. № М-6/6/7-22) передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2024 року № 3041/2дп/15-24 стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисне або внаслідок грубої недбалості грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).

Вища рада правосуддя ухвалою від 22 жовтня 2024 року № 3074/0/15-24 об’єднала дисциплінарну справу стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А., відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-3948/25/7-21), з дисциплінарною справою стосовно зазначеної судді, відкритою за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А. (вх. № М-6/6/7-22), в одну дисциплінарну справу та передала її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – доповідачу Боковій Ю.В.

Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи призначено на 3 лютого 2025 року.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 3 лютого 2025 року, суддю Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. та скаржника повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного та поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Мазун І.А. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копії ухвал про відкриття та об’єднання дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, у якому працює суддя, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 3 лютого 2025 року суддя Мазун І.А. не з’явилася, подала заяву, в якій просить, відкриту щодо неї дисциплінарну справу, розглядати за її відсутності.

Скаржник Маселко Р.А. на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 3 лютого 2025 року не прибув.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» його неявка не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокову Ю.В., яка запропонувала притягнути суддю Мазун І.А. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження, дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, урахувавши письмові пояснення судді Мазун І.А., погодилась із пропозицією доповідача та дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. до дисциплінарної відповідальності.

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

Щодо справи № 521/10743/21

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. постановою від 2 серпня 2021 року звільнила ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та на підставі статті 22 цього Кодексу, обмежившись усним зауваженням.

Із зазначеної постанови вбачається, що суд установив, що ОСОБА1 1 липня 2021 року о 14:20 у пров. 2-й Східний у місті Одесі керував мопедом HONDA, номерний знак ____ у стані алкогольного сп’яніння, згідно з показаннями приладу «Drager Alcotest 6810», чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Згідно з показаннями приладу «Drager Alcotest 6810» – позитивна проба 0,25 ‰.

У постанові зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА1 повідомив суду, що напередодні вночі святкував день народження колеги та випив келих шампанського. 1 липня 2021 року по обіді його «дружина попросила відвезти сина на додаткові заняття у зв’язку із проблемами мовлення, та його було зупинено патрульними поліцейськими. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння погодився, почував він себе добре та не підозрював, що може перебувати ще в стані сп’яніння».

Дослідивши матеріали справи, суддя Мазун І.А. керувалася тим, що вина ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 142981 від 1 липня 2021 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить усі обставини, які становлять об’єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, актом огляду ОСОБА1 на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеком приладу «Drager Alcotest 6810» – позитивна проба 0,25 ‰, диском із відеозаписом вчиненого правопорушення.

Ураховуючи всі обставини справи, суддя Мазун І.А. вважала за можливе звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, яке він вчинив, хоча й мало всі юридичні та суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, але внаслідок усіх конкретних обставин воно не становило тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для цього виду правопорушення. При накладенні на ОСОБА1 адміністративного стягнення суддя врахувала характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий та сімейний стан, зокрема те, що адміністративне правопорушення вчинено вперше та жодних негативних наслідків не спричинило.

Щодо справи № 521/24/22

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. постановою від 11 січня 2022 року звільнила ОСОБА2 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та на підставі статті 22 цього Кодексу, обмежившись усним зауваженням.

Із зазначеної постанови вбачається, що суд установив, що ОСОБА2 о 13:20 11 грудня 2021 року на вул. Дальницьке шосе, буд. 2, у місті Одесі керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номерний знак ____, у стані алкогольного сп’яніння, згідно з показаннями приладу «Drager Alcotest 7510», чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Згідно з показаннями приладу «Drager Alcotest 7510» – позитивна проба 0,27 ‰.

У постанові зазначено, що в судове засідання ОСОБА2 не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, з будь-якими клопотаннями та заявами не звертався.

Дослідивши матеріали справи, суддя Мазун І.А. керувалася тим, що вина ОСОБА2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135428 від 11 грудня 2021 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які становлять об’єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, актом огляду ОСОБА2 на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеком приладу «Drager Alcotest 7510» – позитивна проба 0,27 ‰, диском із відеозаписом вчиненого правопорушення.

Ураховуючи всі обставини справи, суддя Мазун І.А. вважала за можливе звільнити ОСОБА2 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за малозначністю та оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, яке він вчинив, хоча й мало всі юридичні і суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, але внаслідок усіх конкретних обставин воно не становило тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для цього виду правопорушення. Під час накладення на ОСОБА2 адміністративного стягнення суддя врахувала характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий та сімейний стан, зокрема те, що адміністративне правопорушення вчинено вперше та жодних негативних наслідків не спричинило.

Пояснення судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун Ірини Анатоліївни

У письмових поясненнях, наданих після об’єднання дисциплінарних справ, суддя Мазун І.А. зазначила, що 2 серпня 2021 року під час розгляду справи № 521/10743/21 про притягнення ОСОБА1, а також 11 січня 2022 року під час розгляді справу № 521/24/22 про притягнення ОСОБА2 за порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, дійсно було застосовано статтю 22 КУпАП, яка із 17 березня 2021 року не мала бути застосована до статті 130 КУпАП.

Суддя Мазун І.А. наголошує, що статтю 22 КУпАП застосувала помилково без будь-якого прямого чи непрямого умислу. Застосування положень статті 22 КУпАП до правовідносин, передбачених статтею 130 КУпАП, після 17 березня 2021 року не спричинило негативних наслідків.

Суддя Мазун І.А. пояснює, що причиною ухвалення вказаних постанов є надмірне навантаження. Вважає, що доводи скарг про притягнення її до адміністративної відповідальності є недостатніми.

Суддя Мазун І.А. також подала клопотання про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку із закінченням, на її думку, строку здійснення дисциплінарного провадження, передбаченого частиною п’ятнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Надаючи правову кваліфікацію діям судді Мазун І.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом згідно з вимогами статті 280 КУпАП зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення уповноважений орган (посадова особа) враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП (у редакції, чинній на день складення протоколів про адміністративне правопорушення) за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, водії притягуються до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу та із строковим позбавленням права керування транспортними засобами.

Системний аналіз приписів законодавства свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпекою, у зв’язку із чим санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж в інших випадках, передбачених КУпАП.

Характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від кримінального правопорушення.

Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об’єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

За приписами статті 7 КУпАП, яка визначає питання забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122², 122⁴, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126, статтею 130 цього Кодексу».

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відкриваючи дисциплінарну справу щодо судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А., Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя правильно встановили, що під час розгляду справ про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА1, ОСОБА2 суддя не врахувала особливостей дії норм КУпАП у часі. Станом на день ухвалення суддею постанов (2 серпня 2021 року, 11 січня 2022 року) примітка статті 22 КУпАП чітко однозначно вказувала на заборону застосування приписів цієї статті в разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Із протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що особи вчинили дії 2 серпня 2021 року, 11 січня 2022 року, тобто після внесення до статті 22 КУпАП змін щодо неможливості застосування положень цієї статті, зокрема до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.

Постанови про визнання адміністративних правопорушень малозначними суддя обґрунтувала тим, що вчинене діяння «містило в собі усі юридичні і суб’єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення».

Всупереч вимогам статей 252, 280 КУпАП суддя не навела в постановах належних, співвідносних мотивів застосування приписів статті 22 КУпАП у редакції, чинній після 17 березня 2021 року, яка містила примітку щодо неможливості її застосування до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.

Постанови суду не містять мотивів, із яких суд убачав за неможливе застосувати до осіб адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених ним доводів.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Відсутність належного обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка станом на 17 березня 2021 року (з урахуванням примітки цієї статті) не підлягала застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, впливає на можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством в цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також як такого, що може бути ефективно виконаним.

Незазначення в постановах суду у справах № 521/10743/21, № 521/24/22 мотивів щодо недотримання закріплених у примітці статті 22 КУпАП положень, якими заборонено застосування цієї статті до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, свідчить про неналежне виконання суддею Мазун І.А. вимог статей 252, 280 КУпАП.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що в межах дисциплінарного провадження не надається оцінки законності чи обґрунтованості судових рішень, а здійснюється оцінка дій судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення № 521/10743/21, № 521/24/22.

Доводи судді Мазун І.А., що причиною ухвалення зазначених вище постанов є її надмірне навантаження, відомості про яке витребував та дослідив доповідач, спростовуються змістом ухвалених нею постанов.

Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, зокрема, умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Під час розгляду дисциплінарної справи, не встановлено обставин, які свідчили б саме про умисне порушення суддею вимог закону.

З інформації, яку надав Малиновський районний суд міста Одеси, вбачається, що за період із 17 березня 2021 року до 9 жовтня 2024 року суддя Мазун І.А. прийняла шість постанов про звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення (справи №№521/10743/21, 521/14482/21, 521/24/22, 521/4353/23, 521/9482/23, 521/22317/23), що свідчить про несистематичне ухвалення суддею рішень щодо звільнення осіб від відповідальності у справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого ними правопорушення.

Водночас, враховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень процесуального законодавства, які достатньо тривалий час підлягали застосуванню, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать про несумлінне виконання суддею Мазун І.А. обов’язків судді під час розгляду справ № 521/10743/21, № 521/21/22, а отже вчинення нею проступків унаслідок недбалості.

При цьому, неодноразове застосування не чинних норм законодавства з метою звільнення правопорушників від відповідальності, враховуючи значну суспільну увагу до цієї категорії справ та сталу судову практику, свідчить саме про грубу недбалість судді Мазун І.А.

Безпідставне звільнення від покарання має наслідком невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З таким висновком також погодилася Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2021 року № 878/0/15-21 (постанова від 28 жовтня 2021 року у справі № 11-250сап21).

Варто наголосити, що негативні наслідки притаманні кожному протиправному діянню, водночас у разі кваліфікації діяння за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» допущене суддею порушення закону повинно призвести до негативних наслідків, які є істотними за своєю суттю.

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що дії судді Мазун І.А., які полягають у неодноразовому невиконанні завдань КУпАП щодо повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, формують у громадян відчуття неможливості забезпечення суддею належного рівня здійснення правосуддя в адміністративних справах у сфері безпеки дорожнього руху, а отже не сприяють довірі громадян до суду, що є істотним негативним наслідком для судової системи правосуддя України загалом.

Встановлені вище обставини у своїй сукупності свідчать, що дії судді Мазун І.А. під час розгляду справ № 521/10743/21, № 521/24/22 охоплюються складом дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок грубої недбалості грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків). Відповідно немає потреби окремо кваліфікувати дії судді за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У постанові від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається, серед іншого, після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Отже, відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Мазун І.О. розпочалось після отримання Вищою радою правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді, а саме 12 серпня 2021 року та 26 січня 2022 року.

За таких обставин згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк застосування до судді дисциплінарного стягнення припинився, зокрема, із дня здійснення відповідного дисциплінарного провадження, тобто з 12 серпня 2021 року та 26 січня 2022 року відповідно.

Оскільки за матеріалами справи № 521/10743/21 суддя Мазун І.О. вчинила дисциплінарний проступок 2 серпня 2021 року, а дисциплінарне провадження щодо неї розпочато 12 серпня 2021 року, за матеріалами справи № 521/24/22 суддя Мазун І.А. вчинила дисциплінарний проступок 11 січня 2022 року, а дисциплінарне провадження щодо неї розпочато 26 січня 2022 року, то строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Стосовно доводів судді Мазун І.О., викладених у клопотанні про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку із закінченням, на її думку, строку здійснення дисциплінарного провадження, передбаченого частиною п’ятнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або з дня ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.

Водночас вказана норма вводиться в дію з дня опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя в газеті «Голос України» (пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя»).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначено днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року.

Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Тобто, лише з цього дня введено в дію положення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачені частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

При цьому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.

Мазун Ірина Анатоліївна Указом Президента України від 13 травня 2008 року № 432/2008 призначена на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 250-VІІ обрана на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси безстроково.

Згідно із характеристикою, наданою головою Малиновського районного суду міста Одеси Гуревським В.К., суддя Мазун І.А. за період роботи в Малиновському районному суді міста Одеси «зарекомендувала себе висококваліфікованим фахівцем права, досвідченим суддею, сумлінним працівником. У роботі показує глибокі знання, розвинуті професійні вміння та навички, наполегливість. Чесна, порядна, об’єктивна та неупереджена, уважна до людей, користується повагою колективу суду. Завжди вміло відстоює свою точку зору. У критичних ситуаціях зберігає витримку, здатна до розумного компромісу, уникає конфліктних ситуацій. Ініціативна, дисциплінована, об’єктивна, врівноважена. Протягом службової діяльності приділяє велику увагу підвищенню свого професійного рівня, ділової репутації. За період роботи на посаді судді не допускала дій та вчинків, що могли дискредитувати звання судді, або викликати сумніви в її об’єктивності, неупередженості та незалежності. Користується повагою серед колег по роботі».

У характеристиці також зазначено, що суддя Мазун І.А. не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за інформацією на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 958/3дп/15-24 притягнуто суддю Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосоване до судді Мазун І.А. дисциплінарне стягнення є погашеним.

Ураховуючи обставини, встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, позитивну характеристику судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А., допущення нею проступку внаслідок грубої недбалості, значний стаж роботи на посаді судді (станом на день розгляду справ − понад 10 років), з огляду на який суддя мала розуміти проблематику розгляду справ про адміністративні правопорушення, тлумачення та застосування норм законодавства в часі, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Малиновського районного суду міста Одеси Мазун Ірину Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя