Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Кваші О.О., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Маселка Романа Анатолійовича та Чижик Тетяни Віталіївни на дії судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова Андрія Миколайовича,

встановила:

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон України № 1635-IX), яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

8 серпня та 12 жовтня 2022 року до Вищої ради правосуддя за вхідними номерами М-999/13/7-22, Ч-1059/28/7-22 надійшли дисциплінарні скарги Маселка Р.А. та Чижик Т.В. на дії судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. під час здійснення правосуддя у справах № 592/2591/22, № 592/3546/22 про адміністративне правопорушення щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 17 та 20 листопада 2023 року дисциплінарні скарги Маселка Р.А. та Чижик Т.В. розподілено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Морозу М.В. для підготовки до розгляду.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 4 листопада 2024 року № 3200/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. за скаргою Маселка Р.А.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 18 листопада 2024 року № 3335/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В., об’єднала зазначену дисциплінарну справу в одну дисциплінарну справу із дисциплінарною справою, відкритою за дисциплінарною скаргою Маселка Р.А.

Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Морозу М.В.

Підставою для відкриття дисциплінарних справ були встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, що можуть свідчити про наявність у діях судді Алфьорова А.М. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а також умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, зокрема, здійснює підготовку справи до розгляду та готує висновок, який передає для розгляду Дисциплінарною палатою.

Відповідно до пункту 23⁹ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу. Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

Під час підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. вжив усіх необхідних заходів для забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Алфьорова А.М., який мав можливість ефективно формувати позицію свого захисту, використовуючи всі необхідні засоби і докази.

Матеріали дисциплінарної справи містять письмові пояснення судді Алфьорова А.М. на обґрунтування зазначених у дисциплінарних скаргах відомостей, які суддя надсилав до Вищої ради правосуддя 9 січня та 13 вересня 2024 року.

Після відкриття та об’єднання дисциплінарних справ судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. 25 листопада 2024 року було повідомлено про право надати пояснення щодо обставин, викладених в ухвалах Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 та 18 листопада 2024 року № 3200/1дп/15-24 та № 3335/1дп/15-24, однак суддя таким правом не скористався.

За результатами підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. підготував висновок від 15 січня 2025 року та передав його на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, а також повідомив суддю і скаржників про наявність такого висновку та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Суддю Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М., скаржників Маселка Р.А. та Чижик Т.В. повідомлено про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 3 лютого 2025 року, у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., суддю Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М., дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Алфьорова А.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Алфьоров Андрій Миколайович, Указом Президента України від 4 травня 1998 року № 402/98 призначений на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Суми строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 16 жовтня 2003 року № 1232-IV обраний суддею цього суду безстроково.

Як зазначено вище, 8 серпня та 12 жовтня 2022 року до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги Маселка Р.А. та Чижик Т.В., у яких скаржники вказали, що суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьоров А.М. під час здійснення 13 травня та 23 червня 2022 року правосуддя у справах № 592/2591/22, № 592/3546/22 визнав осіб винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та на підставі статті 22 КУпАП звільнив їх від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.

Водночас 16 лютого 2021 року Верховна Рада України внесла зміни до статті 22 КУпАП, відповідно до яких положення цієї статті не застосовуються до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

У дисциплінарних скаргах зазначено, що суддя Алфьоров А.М., звільняючи від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, що має високу суспільну небезпеку, не врахував характеру правопорушення та з точки зору досягнення завдань КУпАП не обґрунтував доцільності застосування до правопорушників саме усного зауваження. На думку скаржників, суддя Алфьоров А.М. мав застосувати особливо переконливі аргументи, щоб зовнішні спостерігачі були переконані у справедливості судового розгляду.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що 28 квітня 2022 року до Ковпаківського районного суду міста Суми надійшли матеріали справи № 592/2591/22 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

Відповідно до оприлюдненого на офіційному вебпорталі «Судова влада України» звіту про автоматизований розподіл (https://court.gov.ua/log_documents/27022300/1825/) справу № 592/2591/22 розподілено судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорову А.М.

Суддя Алфьоров А.М. постановою від 13 травня 2022 року вирішив: закрити справу про адміністративне правопорушення, звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити йому усне зауваження.

У постанові від 13 травня 2022 року зазначено: «22.04.2022 р. о 21 год. 56 хв. в м. Суми, по вул. С.Бандери, біля буд. 12, водій ОСОБА1 керував транспортним засобом RENAULT Duster, реєстраційний номер ____, в стані алкогольного сп’яніння, огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат тесту 0,38‰, результат позитивний, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху (далі – ПДР)».

У мотивувальній частині зазначеної постанови вказано, що факт вчинення ОСОБА1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059894 від 22 квітня 2022 року.

Ураховуючи, що ОСОБА1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого відповідно до вимог статті 22 КУпАП ОСОБА1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа щодо нього – закриттю, з оголошенням усного зауваження, – зазначено в постанові від 13 травня 2022 року.

Щодо розгляду суддею Алфьоровим А.М. іншої справи – № 592/3546/22 Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 15 червня 2022 року до Ковпаківського районного суду міста Суми надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до оприлюдненого на офіційному вебпорталі «Судова влада України» звіту про автоматизований розподіл (https://court.gov.ua/log_documents/27310242/1825/) справу № 592/3546/22 розподілено судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорову А.М.

Суддя Алфьоров А.М. постановою від 23 червня 2022 року вирішив закрити справу про адміністративне правопорушення, звільнити ОСОБА2 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити йому усне зауваження.

У зазначеній постанові, вказано, що 11 червня 2022 року в місті Суми, водій ОСОБА2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що було підтверджено висновком Alcotest Drager 6810, (результат тесту позитивний 0,54 ‰), чим порушив п. 2.3 А ПДР (при цьому, у протоколі зазначено про порушення особою п. 2.9 А ПДР). У судовому засіданні ОСОБА2 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав.

Мотивувальна частина зазначеної постанови містить відомості про те, що факт вчинення ОСОБА2 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059938 від 11 червня 2022 року.

У постанові також вказано, що ОСОБА2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого відповідно до вимог статті 22 КУпАП ОСОБА2 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа стосовно нього – закриттю, з оголошенням усного зауваження.

На лист члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. щодо можливості надати письмові пояснення стосовно доводів, викладених у зазначених вище дисциплінарних скаргах, суддя Алфьоров А.М. пояснив таке.

Справа № 592/2591/22

Огляд ОСОБА1 на стан сп’яніння проводив поліцейський на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Правопорушник здійснив 21 спробу продути газоаналізатор, остання виявилась позитивною – 0,38 ‰. Поведінка правопорушника свідчила про його фактичну відмову від освідування на місці зупинки транспортного засобу, однак цей факт поліцейські не фіксували – зазначив у письмових поясненнях суддя Алфьоров А.М.

Суддя Алфьоров А.М. також вказав, що ОСОБА1 фактично не погодився із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Alcotest Drager 6820, стверджував, що «за станом здоров’я приймає ліки, які можуть сприяти позитивній пробі газоаналізатора».

Однак поліцейські, які фіксували правопорушення, за наявної незгоди ОСОБА1 з результатами освідування на місці зупинки транспортного засобу не запропонували та не направили його на огляд у закладі охорони здоров’я.

На переконання судді Алфьорова А.М., вказана справа стосовно ОСОБА1 фактично підлягала закриттю на підставі статті 247 КУпАП у звʼязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На думку судді, порушення ним закону під час розгляду справи № 592/2591/22 не призвело до негативних наслідків, про які зазначено у дисциплінарній скарзі.

Справа № 592/3546/22

Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП суддя Алфьоров А.М., як зазначено у його письмових поясненнях, установив, що огляд ОСОБА2 на стан сп’яніння проводив поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів – газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результати огляду на стан сп’яніння – 0,54 ‰. При цьому працівник поліції не роз’яснив ОСОБА2 порядок освідування, а саме проходження огляду в закладі охорони здоров’я в разі незгоди з результатом огляду спеціальними технічними засобами.

Отже, за твердженням судді Алфьорова А.М., огляд ОСОБА2 на стан алкогольного сп’яніння, був проведений із порушенням вимог статті 266 КУпАП і вважався недійсним.

На переконання судді Алфьорова А.М., вказана справа стосовно ОСОБА2 підлягала закриттю на підставі статті 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а порушення ним як суддею закону під час розгляду справи № 592/3546/22 не призвело до негативних наслідків, про які зазначено у дисциплінарній скарзі.

Надаючи оцінку діям судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М., з урахуванням його письмових та наданих під час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя пояснень, зокрема щодо того, що у зазначених справах огляд осіб на стан алкогольного сп’яніння був проведений працівниками поліції з порушенням вимог статті 266 КУпАП, а тому, на переконання судді, справи фактично підлягали закриттю на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити, що під час дисциплінарного провадження не здійснюється перевірка законності прийнятих суддею Алфьоровим А.М. судових рішень, а досліджуються його дії в частині застосування до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, положень статті 22 КУпАП, попри пряму заборону такого застосування.

На запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., голова Ковпаківського районного суду міста Суми Г.Корольова надала статистичну інформацію щодо розгляду суддею Алфьоровим А.М. справ про адміністративні правопорушення стосовно притягнення осіб до адміністративної відповідальності, встановленої статтею 130 КУпАП.

Із вказаної вище статистичної інформації, що підтверджується судовими рішеннями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» до 6 грудня 2024 року у провадженні судді Алфьорова А.М. перебувало 120 справ за статтею 130 КУпАП, із яких було розглянуто 108.

За результатами розгляду, суддею Алфьоровим А.М. у 81 справі на осіб був накладений штраф, 21 провадження у справах закрито у звʼязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, та у 6 справах (включно із справами стосовно ОСОБА1 та ОСОБА2) осіб було звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.

Отже, зазначена статистична інформація, свідчить про неодноразову практику судді Алфьорова А.М. щодо застосування до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, положень статті 22 КУпАП, попри пряму заборону такого застосування, при цьому всі 6 постанов, якими осіб було звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, суддя Алфьоров А.М. виніс виключно у незначний проміжок часу – із 4 травня до 1 липня 2022 року. У той же час, даних про застосування суддею Алфьоровим А.М. після липня 2022 року вказаних вище положень статті 22 КУпАП до справ, встановлених статтею 130 КУпАП, не встановлено.

Конституцією України проголошено, що Україна є правовою державою, у якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8).

Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права – це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

За статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, водії притягуються до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу та із строковим позбавленням права керування транспортними засобами.

Законом України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, статтю 22 КУпАП доповнено приміткою такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122, 124, частиною третьою статті 123, частинами другою – четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».

Отже, зазначеним Законом прямо заборонено застосовувати статтю 22 КУпАП до перелічених вище правопорушень.

При цьому, у пояснювальній записці щодо необхідності прийняття вказаного Закону було наголошено: «Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв’язку з цим, легко вирішити».

Отже, на час надходження справ про адміністративні правопорушення № 592/2591/22, № 592/3546/22 до провадження судді Алфьорова А.М. зазначений вище закон вже понад рік як встановлював пряму заборону на можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення під час розгляду справ, передбачених статтею 130 КУпАП, а тому суддя був зобов’язаний врахувати особливості дії норм КУпАП у часі та застосувати правове регулювання, яке існувало як на час вчинення адміністративного правопорушення, так і на час вирішення питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, як встановлено Першою Дисциплінарною палатою Вищою радою правосуддя, про що зазначено вище, суддя Алфьоров А.М. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення № 592/2591/22, № 592/3546/22 не врахував особливості дії норм КУпАП у часі, не застосував правове регулювання, яке діяло під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

При цьому, прийняті постанови не містять аргументів саме в частині можливості застосування суддею Алфьоровим А.М. до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, положень статті 22 КУпАП, які станом на травень-червень 2022 року не підлягали застосуванню, що свідчить про недотримання суддею вимог КУпАП в частині вирішення справи в точній відповідності із законом.

Відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування судом приписів статті 22 КУпАП у редакції, яка не підлягала застосуванню, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість сприйняття його в цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів.

Використання суддею дискреційних повноважень при прийнятті рішення не звільняє суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, навпаки ще більше зобов’язує після ретельної оцінки обставин справи обґрунтувати відповідні висновки суду, щоб ухвалене рішення не було сприйняте як свавільне.

У вказаних постановах суддя Алфьоров А.М. лише зазначив, що вчинені ОСОБА1 та ОСОБА2 правопорушення є малозначними, оскільки будь-яких негативних наслідків від дій осіб не настало.

При цьому, у постановах суддею не наведено жодного мотивування можливості застосування (при кваліфікації дій осіб за статтею 130 КУпАП) положень статті 22 КУпАП станом на 13 травня та 23 червня 2022 року, тобто більше ніж через рік після набрання чинності прямої заборони звільнення осіб за малозначністю за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ).

У рішенні у справі «Бендерський проти України» (пункт 42) ЄСПЛ нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Алфьоров А.М. під час здійснення правосуддя застосував приписи статті 22 КУпАП, які на момент розгляду справ № 592/2591/22, № 592/3546/22 вже понад рік, як чітко і однозначно вказували на заборону такого застосування.

Під час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Алфьоров А.М. визнав факт допущення ним порушень вимог законодавства. На поставлені членами Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя запитання пояснив, що не знав про прийняті законодавчі зміни в частині щодо неможливості застосування статті 22 КУпАП до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП на момент розгляду справ № 592/2591/22, № 592/3546/22.

Підстави за яких суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження визначені у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як встановлено підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом.

Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад.

Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок.

Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.

Саме такі висновки були викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові у справі № 990SCGC/12/24 від 12 вересня 2024 року.

На відміну від справ, зокрема позовного провадження, які розглядаються за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, у справах про адміністративні правопорушення, встановлених статтею 130 КУпАП відсутні сторони, між якими вирішується спір, а отже й аргументи сторін щодо суті спору не висуваються і судом не оцінюються.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові № 11-21сап21 від 9 вересня 2021 року зауважила, що підстави дисциплінарної відповідальності судді, визначені у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» («незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору»), стосуються судових рішень незалежно від того, за яким законом відбувається їхнє ухвалення, і чи є за цим законом у відповідному процесі поняття «сторона» та «суть спору».

За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, за встановлених у засіданні обставин з урахуванням наданих суддею пояснень, не встановила у діях судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

При цьому, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що на час надходження справ про адміністративні правопорушення № 592/2591/22, № 592/3546/22 до провадження судді Алфьорова А.М., Закон України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» вже понад рік як встановлював пряму заборону на можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення під час розгляду справ, передбачених статтею 130 КУпАП, а тому суддя був зобов’язаний врахувати особливості дії норм КУпАП у часі та застосувати відповідне правове регулювання під час здійснення правосуддя.

Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як підставу дисциплінарної відповідальності судді передбачено два порушення, а саме умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Отже законодавець визначив, що перше з них саме по собі є грубим порушенням закону. Поняття ж «інше грубе порушення закону» в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» не конкретизовано і грубість його має бути визначена і мотивована в рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин дисциплінарної справи. Обов’язковим елементом об’єктивної сторони дисциплінарного проступку в такому разі мають бути також істотні негативні наслідки (постанова Великої палати Верховного Суду у справі № 11-253сап20 від 8 квітня 2021 року)

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, не встановлено обставин, які свідчили б саме про умисне порушення суддею вимог закону, водночас, враховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень процесуального законодавства, які достатньо тривалий час (понад рік) підлягали застосуванню, доходжу висновку, що встановлені обставини свідчать про несумлінне виконання суддею Алфьоровим А.М. обов’язків судді під час розгляду справ № 592/2591/22, № 592/3546/22, а отже вчинення ним проступків унаслідок недбалості.

При цьому, ураховуючи неодноразове застосування суддею не чинних норм законодавства з метою звільнення правопорушників від відповідальності, свідчить саме про грубу недбалість судді Алфьорова А.М.

Надані суддею пояснення щодо того, що справи стосовно ОСОБА1 та ОСОБА2 підлягали закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення протирічать його висновкам за результатами розгляду справ, у яких суддя констатував факти вчинення особами адміністративних правопорушень.

Стаття 247 КУпАП встановлює, що у випадку наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Юридична відповідальність є наслідком правопорушення, яке стає її фактичною підставою. У свою чергу правопорушення характеризується сукупністю певних ознак, які утворюють його склад. Особа може бути притягнута до юридичної відповідальності тільки за наявності в її діянні всіх складових правопорушення.

Отже, звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення не є тотожним закриттю справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та тягне за собою різні правові наслідки.

Тому твердження судді Алфьорова А.М., що провадження у справах № 592/2591/22, № 592/3546/22 підлягали закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (в розрізі того факту, що суддя прийняв рішення про закриття справ у зв’язку із малозначністю), ставлять під сумнів, що під час здійснення правосуддя у вказаних справах суддя всебічно, повно і об’єктивно з’ясував обставини кожної із справ.

Варто наголосити, що негативні наслідки притаманні кожному протиправному діянню, водночас у разі кваліфікації діяння за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» допущене суддею порушення закону повинно призвести до негативних наслідків, які є істотними за своєю суттю.

Безпідставне звільнення від покарання має наслідком невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З таким висновком також погодилася Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2021 року № 878/0/15-21 (постанова від 28 жовтня 2021 року у справі № 11-250сап21).

Під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що дії судді Алфьорова А.М., які полягають у неодноразовому невиконанні завдань КУпАП щодо повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, формують у громадян відчуття неможливості забезпечення суддею належного рівня здійснення правосуддя в адміністративних справах у сфері безпеки дорожнього руху, а отже не сприяють довірі громадян до суду, що є істотним негативним наслідком для судової системи правосуддя України загалом.

Встановлені вище обставини у своїй сукупності свідчать, що дії судді Алфьорова А.М. під час розгляду справ № 592/2591/22, № 592/3546/22 утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок грубої недбалості грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова А.М. не сплинув.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно із характеристикою, затвердженою рішенням зборів суддів Ковпаківського районного суду міста Суми від 6 грудня 2024 року № 7, суддя Алфьоров А.М. за час роботи в суді зарекомендував себе з позитивного боку, як висококваліфікований юрист, досвідчений, працьовитий і принциповий суддя.

Професійно підготовлений, добре орієнтується в діючому законодавстві. Судові справи намагається розглядати вчасно, при відправленні правосуддя вірно та кваліфіковано застосовує норми матеріального та процесуального законодавства України. Постійно підвищує свій професійний рівень шляхом вивчення чинного законодавства та наукової літератури, відвідування навчань та семінарів. В колективі Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьоров А.М. користується повагою, уважний, дисциплінований, підтримує рівні ділові стосунки із працівниками суду.

За час роботи на посаді судді Ковпаківського районного суду м. Суми до дисциплінарної відповідальності нe притягувався.

Оцінюючи характеристику судді Алфьорова А.М., у якій, зокрема зазначено, що «суддя добре орієнтується в діючому законодавстві», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що з огляду на значний стаж роботи, суддя Алфьоров А.М. був зобов’язаний більш сумлінно ставитись до покладених на нього обов’язків, у тому числі щодо організації здійснення судочинства в частині ефективного, всебічного та повного з’ясування обставин кожної справи з метою вирішення її в точній відповідності із законом.

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Алфьорова А.М., з урахуванням встановленого ступеня вини, яким у цьому випадку є груба недбалість, при цьому беручи до уваги позитивну характеристику судді, неумисний характер допущених порушень, а також відсутність за час здійснення правосуддя (понад 20 років) дисциплінарних стягнень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Алфьорова А.М. дисциплінарного стягнення у виді попередження є найменш суворим та пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Ковпаківського районного суду міста Суми Алфьорова Андрія Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».