Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Юрія Петровича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 21 жовтня 2024 року (вх. № 3596/0/6-24) надійшла скарга судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 жовтня 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для проведення перевірки.

Кулініч Юрій Петрович, ____ року народження, Указом Президента України від 1 серпня 2007 року № 676/2007 призначений на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5011-VІ обраний на посаду судді цього суду безстроково.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 28 січня 2025 року, суддя Кулініч Ю.П. та Департамент патрульної поліції Національної поліції України не прибули, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя 27 травня 2024 року (вх. № 155/1/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – ДПП) в особі начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції (далі – УПП) в Чернігівській області ДПП Сіндєєвої В.В. на дії судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П.

Обґрунтовуючи вимоги дисциплінарної скарги, скаржник зазначив таке.

Суддя Деснянського районного суду Кулініч Ю.П. ухвалив постанови у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24, № 750/569/24, якими закрив провадження у зв’язку з відсутністю в діях осіб складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), не навівши у судових рішеннях мотиви не прийняття до уваги працівниками патрульної поліції Національної поліції України доказів, мотивів їх відхилення та застосованих норм права, зокрема щодо недотримання поліцейськими порядку проведення огляду водіїв з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, у випадку виявлення у них ознак наркотичного сп’яніння.

На переконання скаржника, суддя Кулініч Ю.П. допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, оскільки відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція №1452/735), у випадку виявлення ознак наркотичного сп’яніння, огляд водія на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, а особа відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров’я.

Зауважив, що такі дії судді Кулініча Ю.П. спонукають громадян продовжувати порушувати вимоги закону, відчуваючи безкарність за вчинені адміністративні правопорушення, що, своєю чергою, суперечить завданням КУпАП.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 28 серпня 2024 року № 2560/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Фактичні обставини, встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

12 січня 2024 року до провадження судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА1, зокрема справа № 750/456/24 (провадження № 3/750/545/24) за частиною першою статті 130 КУпАП та справа № 750/464/24 (провадження № 3/750/537/24) за частиною третьою статті 126 КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 520589 6 січня 2024 року о 17 годині 13 хвилин ОСОБА1 у місті Чернігові на вулиці Суничній, будинок 55 керував транспортним засобом за наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, встановленого Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», за що передбачена відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП.

Цього самого дня стосовно ОСОБА1 було складено інший протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 520590, з якого убачається, що ОСОБА1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 6 січня 2024 року серії ААД № 520590 зазначено, що ОСОБА1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду в лікаря для визначення стану наркотичного сп’яніння. Обставини події зафіксовані на прилади відеофіксації (відеореєстратори) № 473798, № 471208.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 520590 долучено рапорт, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – направлення), відеозапис з відеореєстратора.

У рапорті поліцейського від 6 січня 2024 року зазначено, що під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп’яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Водію було запропоновано пройти медичний огляд у лікаря-нарколога, однак він відмовився від проходження такого огляду.

На відеозаписі з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського зафіксовано, що о 17 годині 20 хвилин поліцейський оглянув руки водія та провів тест на реакцію очей на світло, після чого повідомив водієві про виявлення в нього ознак наркотичного сп’яніння (тремтіння пальців рук, зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Згодом поліцейський запропонував водієві пройти медичний огляд на стан сп’яніння в лікаря-нарколога.

Водій спочатку погодився пройти огляд, а потім повідомив, що не погоджується їхати до лікарні. Поліцейський роз’яснив водієві, що за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння передбачена відповідальність, роз’яснив йому права, визначені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП.

15 січня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініч Ю.П. ухвалив постанову про об’єднання двох справ стосовно ОСОБА1 в одне провадження, з присвоєнням єдиного номера справи 750/464/24 (провадження № 3/750/545/24).

Постановою судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. від 9 лютого 2024 року закрито провадження у справі в частині притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Цією постановою ОСОБА1 також притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 126 КУпАП, накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, суддя Кулініч Ю.П. з посиланням на статтю 266 КУпАП у постанові від 9 лютого 2024 року зазначив: «Оскільки в даному випадку огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не пропонувався взагалі, тобто порядок проведення огляду дотриманий не був, відсутні підстави для висновку про відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин суд приходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відсутній».

16 січня 2024 року до провадження судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 750/569/24 стосовно ОСОБА2 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2024 року серії ААД № 707739 ОСОБА2 12 січня 2024 року о 16 годині 22 хвилини на проспекті Миру, будинок 11 у місті Чернігові, керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Зазначено, що водій відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Відмова водія від проведення медичного огляду зафіксована поліцейським на портативний відеореєстратор № 470695.

До цього протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського (відеореєстратор), рапорт та направлення.

Із відеозапису встановлено, що 12 січня 2024 року о 16 годині 26 хвилин поліцейські зупинили транспортний засіб. До транспортного засобу підійшов поліцейський, який повідомив причину зупинки, попросив водія пред’явити документи для перевірки та вийти із транспортного засобу.

Виявивши ознаки наркотичного сп’яніння, поліцейський провів перевірку реакції очей водія на світло. Водій вказав, що раніше вживав наркотичні речовини, проте зауважив, що упродовж останніх 11 років наркотичні речовини не вживає.

На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп’яніння у лікаря-нарколога, водій категорично відмовився. Поліцейський роз’яснив ОСОБА2 про передбачену законом відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння, а також права, визначені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП.

Постановою судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. від 29 лютого 2024 року закрито провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У постанові зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА2 заперечував обставини, викладені у протоколі. У засіданні був допитаний поліцейський Манукян К.Н., який підтвердив, що пропонував водію ОСОБА2 пройти огляд на стан наркотичного сп’яніння. Крім того, у суді свідки ОСОБА3 та ОСОБА4 вказали, що ОСОБА2 ніколи не вживав ні алкоголю, ні наркотичних засобів, оскільки має відповідні релігійні переконання.

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, суддя Кулініч Ю.П., посилаючись на статтю 266 КУпАП, вказав: «З протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису до нього вбачається, що в даному випадку огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів не пропонувався взагалі, тобто порядок проведення огляду дотриманий не був. Тому відсутні підстави для висновку про відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин суд приходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відсутній».

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

Зауважила, що приписи розділу ІІ Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп’яніння, а застосовуються тільки в разі проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння.

З огляду на наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Кулініч Ю.П. зобов’язаний був відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП у постановах суду від 9 лютого 2024 року у справі № 750/464/24, та від 29 лютого 2024 року у справі № 750/569/24 навести мотиви в обґрунтування застосування положень частини п’ятої статті 266 КУпАП, а також мотиви відхилення доводів поліцейських про те, що вони пропонували водіям пройти медичний огляд на стан наркотичного сп’яніння, але вони відмовилися від проходження такого, та викласти обґрунтування власної позиції щодо обов’язку поліцейських запропонувати водіям проведення їх огляду на стан наркотичного сп’яніння із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Ураховуючи зафіксовані на відеореєстраторах обставини щодо відмови водіїв ОСОБА2 та ОСОБА1 від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння, суддя Кулініч Ю.П. у постанові від 9 лютого 2024 року у справі № 750/464/24 та постанові від 29 лютого 2024 року у справі № 750/569/24, на думку дисциплінарного органу, не навів належних мотивів застосування приписів частини п’ятої статті 266 КУпАП (огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зазначені дії судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. містять ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Узагальнені доводи скарги судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П.

Суддя Кулініч Ю.П. подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій просив скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 та закрити дисциплінарне провадження з огляду на таке.

На думку судді Кулініча Ю.П., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вдалася до аналізу та оцінки доказів у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24 та № 750/569/24, зокрема відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, протоколів про адміністративні правопорушення та рапортів поліцейських, оскаржуване рішення ґрунтується на власній оцінці дисциплінарного органу наявних у справах про адміністративні правопорушення доказів, власній правовій кваліфікації дій осіб, стосовно яких були складені протоколи про адміністративні правопорушення, що виходить за межі повноважень дисциплінарного органу.

Суддя Кулініч Ю.П. також зазначив, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про перевагу підзаконного нормативно-правового акта (Інструкції № 1452/735) над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу (КУпАП).

На переконання судді, в оскаржуваному рішенні дисциплінарний орган не обґрунтував, у чому полягає незазначення ним в судових рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, оскільки орган поліції не є учасником справи про адміністративне правопорушення, а оцінку всім наявним у справі доказам він надав, виклавши її в постановах, форма і зміст яких повністю відповідають вимогам, визначених статтею 283 КУпАП, та сталій судовій практиці.

З огляду на наведене, вважав, безпідставними висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про невмотивованість судових рішень у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24, №750/569/24. Зауважив, що оскаржуване рішення ухвалено з перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 126 Конституції України, а тому підлягає скасуванню.

Позиція Вищої ради правосуддя щодо оцінки аргументів скарги

Ухвалюючи рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Кулініча Ю.П. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Перевіривши доводи скарги, зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя встановила таке.

За змістом абзаців третього та п’ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, водій зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема обов’язок виконувати законні розпорядження поліцейського, одним із яких є вимога поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп’яніння.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 6 січня 2024 року серії ААД № 520589, складеного інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Чернігівській області Курашем В.Ю., ОСОБА1 керував транспортним засобом на вулиці Суничній поблизу будинку № 55 у місті Чернігові з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога відмовився.

Зазначене підтверджується відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, рапортом та направленням для проведення медичного огляду водія у лікаря-нарколога, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення від 6 січня 2024 року, серія ААД № 520589.

Зокрема, із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що водій ОСОБА1 спочатку погодився з направленням його на огляд на стан сп’яніння у лікаря-нарколога, однак згодом відмовився.

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініч Ю.П. постановою від 9 лютого 2024 року у справі № 750/464/24 закрив провадження в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2024 року серії ААД № 707739, складеного командиром взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Манукяном К.Н., ОСОБА2 керував транспортним засобом на проспекті Миру, будинок 11 в місті Чернігові з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду з метою встановлення наявності чи відсутності наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, відмовився.

До протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2024 року серії ААД № 707739 долучено рапорт поліцейського, відеозапис із нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що водій ОСОБА2 на пропозицію поліцейського пройти огляд у лікаря-нарколога категорично відмовився, направлення для проходження медичного огляду у лікаря-нарколога.

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініч Ю.П. постановою від 29 лютого 2024 року закрив провадження у справі № 750/569/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА2 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У вказаних вище постановах суддя Кулініч Ю.П. констатував відсутність підстав для висновку про відмову водіїв ОСОБА1 та ОСОБА2 від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, оскільки поліцейський не дотримався порядку проведення огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, який встановлено статтею 266 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина п’ята статті 266 КУпАП).

Проте згідно із частиною шостою статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп’яніння, оформлення результатів такого огляду, регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з подальшими змінами (далі – Порядок № 1103).

Приписи Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 застосовуються у системному зв’язку як між собою, так і з приписами статті 266 КУпАП.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров’я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 Порядку № 1103, пункт 6 розділу І Інструкції № 1452/735).

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).

Ознаки наркотичного сп’яніння наведені в пункті 4 розділу І Інструкції № 1452/735.

Пункт 3 розділу І Інструкції № 1452/735 визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп’яніння. Саме у разі наявності ознак алкогольного сп’яніння передбачений огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Вказане підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції № 1452/735 «Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів», який регламентує проведення поліцейським огляду на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Приписи розділу ІІ Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу застосовуються лише до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння, а до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп’яніння незастосовні. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, відповідно до якого в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

Отже, поліцейський не проводить огляду на стан таких різновидів сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що у випадку виявлених ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд водія на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом (пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735), а у випадку виявлення ознак наркотичного сп’яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє водія для огляду до закладу охорони здоров’я.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 9 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя вважає необґрунтованими твердження судді Кулініча Ю.П. про те, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні надала перевагу підзаконному нормативно-правовому акту – Інструкції № 1452/735 – над нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, – КУпАП, оскільки приписи статті 266 КУпАП слід застосовувати у системному зв’язку із приписами Порядку № 1103 й Інструкції № 1452/735.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Чітке обґрунтування й аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд (пункт 3 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень). У судових рішеннях слід належно зазначати підстави, на яких ці рішення ґрунтуються.

Судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом правильного застосування норм права, справедливого процесу та правильної оцінки фактів. В обґрунтуванні підстав ухвалення рішення суддя має надати відповідь на усі істотні доводи сторін та надані ними докази, що дає можливість переконатися у тому, що вони були почуті, їхні доводи досліджені та їм надана належна оцінка.

Саме відсутність наведених у судових рішеннях мотивів, не прийняття до уваги наданих працівниками патрульної поліції Національної поліції України доказів та застосованих суддею норм права, і стало підставою звернення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із дисциплінарною скаргою на судові рішення судді Кулініча Ю.П.

Вимоги щодо змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення встановлені у частині другій статті 283 КУпАП. Зокрема, постанова має містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Загальні вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначені у статті 283 КУпАП не звільняють суддю від обов’язку дати відповіді на питання, наведені у статті 280 КУпАП, та належно мотивувати судове рішення, щоб у учасників розгляду справи не виникало підстав для сумнівів у повноті з’ясування судом обставин справи, об’єктивності та неупередженості судді.

Важливою ознакою мотивованості судового рішення є обґрунтованість, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку наявний у справі доказів, посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, пункт, підпункт закону).

Ухвалення судового рішення, яке не відповідає умовам мотивованості (обґрунтованості), тягне за собою ряд негативних наслідків. Зокрема, для учасників справи постановлення немотивованого судового рішення означає, що їх аргументи, а також надані ними докази, не були почуті та належним чином оцінені судом, що може сприйматися як прояв суддівського свавілля, а отже завдавати шкоди авторитету правосуддя.

Обґрунтовуючи відсутність у діях осіб складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя Кулініч Ю.П. не навів мотивів неприйняття доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, а також своєї позиції щодо обов’язку працівників патрульної поліції пропонувати водію, у якого виявлено ознаки наркотичного сп’яніння, пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що за висновком судді, свідчить про недотримання встановленого працівниками поліції порядку огляду водія на стан наркотичного сп’яніння, а отже відсутність у діях водіїв складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статі 130 КпАП (відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння).

Зазначене не може бути кваліфіковано як суддівська помилка, а свідчить про недбале ставлення судді до виконання своїх обов’язків.

Узагальнюючи наведене, правильним та обґрунтованим є висновок дисциплінарного органу про вчинення суддею Кулінічем Ю.П. дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Ухвалюючи оскаржуване рішення стосовно судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила копії матеріалів справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА1 та ОСОБА2 та надала оцінку діям судді в частині невмотивованості постанов у справах про адміністративні правопорушення № 750/464/24, № 750/569/24, не вдаючись у правильність вирішення зазначених справ по суті.

Отже, доводи скарги судді Кулініча Ю.П., що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ухвалюючи оскаржуване рішення, вийшла за межі повноважень, здійснюючи аналіз та оцінку доказів, які містяться в матеріалах справ про адміністративні правопорушення № 750/464/24, № 756/569/24, є неспроможними.

Висновки

За результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя вважає, що доводи скарги не спростовують правильність встановлених дисциплінарним органом обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків про наявність у діях судді Кулініча Ю.П. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення внаслідок недбалості в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).

Застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді попередження є таким, що відповідає вчиненому суддею дисциплінарному проступку, оскільки Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала характер дисциплінарного проступку, ступінь вини судді, його характеристику, стаж роботи, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а тому рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Ю.П. до дисциплінарної відповідальності підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 жовтня 2024 року № 2955/3дп/15-24 про притягнення судді Деснянського районного суду міста Чернігова Кулініча Юрія Петровича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий в засіданні Вищої ради правосуддя – 

Член Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя