Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменування місцевих загальних судів», реєстраційний № 12351, внесений 23 грудня 2024 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Власенком С.В., Алєксєєвим С.О. та іншими.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменування місцевих загальних судів», реєстраційний № 12351, внесеного 23 грудня 2024 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Власенком С.В., Алєксєєвим С.О. та іншими.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя Дмитро ЛУК’ЯНОВ
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Вищої ради правосуддя 11 лютого 2025 року № 216/0/15-25
|
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроєкту № 12351
1. Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменування місцевих загальних судів», реєстраційний номер № 12351 (далі – законопроєкт № 12351), внесений 23 грудня 2024 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Власенком С.В., Алєксєєвим С.О. та іншими.
Із пояснювальної записки вбачається, що законопроєкт № 12351 розроблено з метою перейменування окремих судів відповідно до законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
На обґрунтування законопроєкту № 12351 автори зазначають, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює особливостей зміни відомостей про суд як юридичну особу.
Процедура реєстрації суду та змін відомостей про нього як юридичну особу регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Натомість, ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ані Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» не врегульовує ані підстав, ані процедури зміни найменування суду як юридичної особи, якщо ця зміна не пов’язана із його реорганізацією або ліквідацією. Отже, існує прогалина в законодавчому регулюванні, що створює правову невизначеність.
У зв’язку з ухваленням законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» питання перейменування судів України є актуальним.
Найменування низки місцевих судів України, які продовжують здійснювати повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, суперечать та не відповідають вимогам зазначених законів України.
Частина найменувань судів України не відповідає назвам населених пунктів після їх перейменування (наприклад, місто Дніпропетровськ перейменовано на місто Дніпро, проте районні суди – міста Дніпропетровська).
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Під час опрацювання законопроєкту № 12351 Вища рада правосуддя звернулась до Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України щодо висловлення позиції стосовно законопроєкту № 12351.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомила Вищу раду правосуддя про відсутність пропозицій до законопроєкту № 12351.
Національна школа суддів України повідомила Вищу раду правосуддя про те, що частина судів, які перейменовуються згідно з додатком до законопроєкту № 12351, ліквідовані та припинили свою діяльність.
3. У законопроєкті № 12351 запропоновано змінити найменування окремих місцевих загальних судів України, перелік яких визначається в додатку до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Пропозиції щодо перейменування місцевих загальних судів України викладено з урахуванням консультацій, проведених із Радою суддів України, місцевими та апеляційними загальними судами відповідних областей, військово-цивільними адміністраціями, Уповноваженим із захисту державної мови, Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, а також з урахуванням перейменування адміністративно-територіальних одиниць України, де розташовані відповідні суди.
4. Вища рада правосуддя, усвідомлюючи важливість національної ідентичності, актуальність викликів сучасності та необхідність консолідації зусиль заради досягнення стратегічних цілей держави, беззаперечно підтримує цю ініціативу.
Водночас Вища рада правосуддя пропонує переглянути запропонований законодавцем механізм перейменування судів України та зазначає таке.
Наразі законодавство про судоустрій не містить механізму перейменування судів України. Надання найменування суду є частиною процесу утворення або реорганізації суду відповідно до статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У той же час розвиток суспільних відносин, поява нового законодавства, зміна адміністративно-територіальних одиниць та назв населених пунктів України доводить необхідність запровадження нової, більш спрощеної процедури перейменування судів України.
На думку Вищої ради правосуддя, запропонований у законопроєкті № 12351 механізм перейменування судів України має виключний характер, передбачає його реалізацію лише в межах спеціально визначеної процедури без можливості повторного застосування.
Такий підхід є дієвим для реалізації завдань, визначених законами України, що регулюють питання перейменування установ, зокрема, у сфері забезпечення відповідності історико-культурним та адміністративним реаліям сьогодення. Проте зазначений підхід не виключає можливості виникнення інших обставин, таких як зміна адміністративно-територіальних одиниць України тощо, які вимагатимуть додаткового перегляду назв судів у майбутньому.
Крім того, Вища рада правосуддя вважає спірною пропозицію законопроєкту № 12351 щодо перейменування низки місцевих судів шляхом доповнення перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідним додатком.
Положеннями частини другої статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» установлено, що перехідні положення нормативно-правового акта не можуть містити:
1) норм права постійної дії;
2) норм індивідуального характеру.
Ураховуючи наведене, пропозиція, викладена в законопроєкті № 12351, не повною мірою узгоджується з вимогами статей 39, 40 Закону України «Про правотворчу діяльність», якими встановлено, які норми мають містити перехідні та прикінцеві положення нормативно-правового акта.
Крім того, зазначена ініціатива не вирішує проблеми правового регулювання порядку перейменування судів у майбутньому.
З огляду на зазначене, з метою створення дієвого правового механізму перейменування судів України Вища рада правосуддя пропонує внести зміни до статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виклавши її в такій редакції:
«Стаття 19. Порядок утворення, реорганізації, перейменування, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді.
1. Суд утворюється, реорганізовується, перейменовується і ліквідовується законом.
2. Проект закону про утворення, реорганізацію чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
3. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
4. Підставами для утворення, реорганізації чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
5. Суб’єкт права законодавчої ініціативи вносить до Верховної Ради України проект закону про перейменування суду після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Перейменування суду не призводить до утворення нового суду, його реорганізації чи ліквідації.
6. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
7. Кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
8. До складу Верховного Суду входять судді, кількість яких визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Пленуму Верховного Суду.
Максимальна кількість суддів Верховного Суду не може перевищувати двохсот суддів.
9. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.
10. Порядок здійснення відповідних заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.».
Після нормативного закріплення механізму перейменування судів України їхні назви затверджує Верховна Рада України шляхом ухвалення окремого законодавчого акта.
5. У пояснювальній записці до законопроєкту № 12351 зазначено, що він є збалансованим та не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Водночас Вища рада правосуддя звертає увагу на те, що перейменування судів матиме наслідком додаткове навантаження на Державний бюджет України для належного організаційного забезпечення діяльності судів України, назви яких запропоновано змінити. Організаційне забезпечення судів становлять, зокрема, заходи кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру.
Наприклад, додаткових витрат потребує виготовлення нових бланків і печаток судів, посвідчень судді, голови суду та його заступника, керівників апарату суду, вивісок із назвою суду тощо.
6. Вища рада правосуддя наголошує, що створення нового інституту перейменування судів України стане не лише ефективним механізмом у межах реформ, що тривають, а й забезпечить системний підхід до впорядкування організації судової гілки влади, який матиме довгостроковий характер і залишатиметься дієвим у перспективі.
З огляду на зазначене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 12351 за умови врахування зауважень та пропозицій, викладених у цьому консультативному висновку.
