Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Стасів Наталія Степанівна, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Богуцького Миколи Петровича стосовно суддів Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун Оксани Петрівни, Комзюк Алли Федорівни, Качмар Марії Ярославівни,
встановила:
05 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Богуцького Миколи Петровича стосовно суддів Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун Оксани Петрівни, Комзюк Алли Федорівни, Качмар Марії Ярославівни (вхідний № Б-30/4/7-25).
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року №1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX), яким внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Після набрання чинності Законом № 1635-IX здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги покладено на дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який входить до складу служби дисциплінарних інспекторів, що створюється в секретаріаті Вищої ради правосуддя як самостійний структурний підрозділ для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.
Відповідно до статті 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року №3582/0/15-24 визначено днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 05 лютого 2025 року зазначену скаргу передано дисциплінарному інспектору Стасів Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Попередньою перевіркою встановлено, що дисциплінарна скарга Богуцького Миколи Петровича містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність суддів.
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 та № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Крім того, статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Отже, свобода вираження поглядів може бути обмежена у цілях підтримання авторитету суду.
У дисциплінарній скарзі Богуцького Миколи Петровича містяться висловлювання, які є образливими у контексті оцінки стану здоров’я суддів, їх здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, свідчать про неповагу до складу суду, шо розглядав справу та спрямовані не лише проти їх персональної, але й професійної честі та гідності та за змістом скарги – на дискредитацію правосуддя, яке є формою реалізації державної судової влади під час розгляду конкретної судової справи.
Отже, наведені висловлювання принижують честь та гідність суддів Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун Оксани Петрівни, Комзюк Алли Федорівни, Качмар Марії Ярославівни, створюють необґрунтоване уявлення про їх нездатність здійснювати правосуддя від імені держави України.
У дисциплінарній скарзі повинні описуватися конкретні відомості, які можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, що передбачений частиною 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Однак, за жодних обставин, дисциплінарна скарга не повинна містити висловлювань, які є образливими або такими, що принижують честь та гідність будь-якої особи в іншій формі.
Тому Вища рада правосуддя, на підставі норм Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не може здійснювати розгляд таких звернень, тим самим як державний орган легітимізувати та підтримувати недопустиме зловживання власними правами однієї особи щодо прав, свобод та інтересів інших осіб.
Крім того у вказаній скарзі Богуцький М.П. просить притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Комзюк А., не зазначаючи при цьому по батькові такої судді, та суддю Качмар, не зазначаючи її ім’я та по батькові. З аналізу інформації, розміщеної на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вбачається, що в Рокитнівському районному суді Рівненської області здійснюють правосуддя судді Верзун Оксана Петрівна, Комзюк Алла Федорівна, Качмар Марія Ярославівна.
Пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
За таких обставин скарга Богуцького Миколи Петровича стосовно суддів Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун Оксани Петрівни, Комзюк Алли Федорівни, Качмар Марії Ярославівни підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас скаржнику варто роз’яснити, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою, яка відповідає вимогам, встановленим статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не містить висловлювань, що принижують честь та гідність будь-якої особи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 42–44, пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Богуцького Миколи Петровича стосовно суддів Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун Оксани Петрівни, Комзюк Алли Федорівни, Качмар Марії Ярославівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради
правосуддя
