Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Грищука В.К., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Столяренка Віктора Леонідовича стосовно судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Мартинової Оксани Михайлівна,
встановила:
26 вересня 2019 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Столяренка В.Л. (у двох примірниках) на дії судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Мартинової О.М. під час розгляду справи № 645/1617/19 за позовом ОСОБА-1 до Столяренка В.Л. про стягнення аліментів на час навчання.
У поданій дисциплінарній скарзі Столяренко В.Л. зазначає, що під час розгляду вказаної справи не повідомлявся належним чином про дату, час та місце її розгляду, оскільки матеріали цієї справи містять неправдиві відомості щодо місця його проживання. Скаржник зазначає, що розгляд справи фактично відбувся за його відсутності, у зв’язку з чим він не мав можливості надати будь-які відомості по суті справи, оскаржити заочне рішення. При цьому скаржник зауважує, що про ухвалення заочного рішення у цій справі він дізнався по місцю роботи у зв’язку із утриманням коштів із його заробітної плати на його примусове виконання. Скаржник зазначає, що у зв’язку із виконанням рішення суду позбавлений скористатися правовою допомогою адвоката з метою його оскарження. Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про наявність підстав для притягнення судді Мартинової О.М. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 вересня 2019 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер С-5384/0/7-19).
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та, зокрема, наявність підстав щодо залишення її без розгляду та повернення скаржнику.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Столяренка В.Л. на дії судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Мартинової О.М. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик М.П. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., дисциплінарну скаргу, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Столяренко В.Л. без розгляду та її повернення скаржнику з огляду на таке.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що 26 березня 2019 року до провадження судді Мартинової О.М. надійшла цивільна справа № 645/1617/19 за позовом ОСОБА-1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання. У позовній заяві позивач вказала адресу місця проживання відповідача – ІНФОРМАЦІЯ-1, яка також відповідала відомостям, що містилися у копіях документів, доданих до позовної заяви, зокрема у паспорті відповідача, виконавчому листі, яким до повноліття ОСОБА-1 стягувались кошти з ОСОБА_2 на виконання судового рішення у справі № 2-1269/10.
Поряд з цим судом на виконання вимог частини другої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) здійснено перевірку місця проживання відповідача ОСОБА_2 у Єдиному державному демографічному реєстрі, зокрема, встановлено, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-2 про що свідчить відповідна інформаційна довідка, наявна у матеріалах справи.
Ухвалою судді Мартинової О.М. від 28 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, призначено її розгляд на 26 квітня 2019 року.
У матеріалах справи наявні супровідний лист про надіслання копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 26 квітня 2019 року, судової повістки про виклик у наступне судове засідання, які адресували відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА-1 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання як дитини, яка продовжує навчання у розмірі ¼ частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 26 березня 2019 року до 30 червня 2019 року, за умови продовження навчання. Копія зазначеного рішення судом також надсилалася відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві.
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
За таких обставин доводи дисциплінарної скарги Столяренка В.Л. у частині розгляду справи судом за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Поряд з цим слід зазначити, що Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямоване на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
Крім того, статтями 284-289 ЦПК України передбачено порядок перегляду судом заочного рішення.
За таких обставин, доводи скарги Столяренка В.Л. щодо неналежного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи також можуть бути предметом розгляду судом першої інстанції під час перегляду заочного рішення. При цьому скаржник не позбавлений можливості у порядку, визначеному ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати у зв’язку із поданням заяви про перегляд заочного рішення з підстав скрутного матеріального становища.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене дисциплінарну скаргу Столяренка В.Л. стосовно судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Мартинової О.М. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику як таку, що ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Столяренка Віктора Леонідовича стосовно судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Мартинової Оксани Михайлівна залишити без розгляду та повернуту скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
О.Є. Блажівська
О.В. Прудивус
