Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., Кваші О.О., Мороза М.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Тегляєвої О.Є. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Національного антикорупційного бюро України на дії судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Наталії Іванівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 2 лютого 2024 року (вх. № 68/0/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) за підписом директора Кривоноса С.Ю. на дії судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. з підстав допущення нею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

 

Крючко Наталія Іванівна Указом Президента України від 11 листопада 2003 року № 1286/2003 призначена на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтави строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 11 червня 2009 року № 1513-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково.

 

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави попередньої перевірки

У скарзі НАБУ зазначено, що Перший підрозділ детективів Головного підрозділу детективів НАБУ здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № ____ від 28 липня 2022 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що адвокат ОСОБА3 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА4, повідомивши йому, що грошові кошти призначаються судді ОСОБА5 – голові Полтавського апеляційного суду за скасування рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі – КУпАП ) (справа № 552/2083/22).

У квітні 2023 року обвинувальний акт щодо вказаних осіб направлено до Вищого антикорупційного суду.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та у кримінальному провадженні № _____ виявлено факти поведінки судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І., що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Зокрема, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА6 та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА10, під час якої вказані особи обговорювали можливість втручання у процес здійснення правосуддя суддею Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) ОСОБА13, у провадженні якої перебували матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності сина судді ОСОБА6 – ОСОБА7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з метою вплинути на ухвалення нею рішення щодо непритягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності.

Крім того, у скарзі НАБУ зазначено, шо на розгляді у судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. перебувала цивільна справа № 553/5903/22 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пет-Плюс» (далі – Пет-Плюс») та ОСОБА9 про встановлення меж користування земельною ділянкою.

16 листопада 2022 року суддя Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. задовольнила заяву ОСОБА8 про забезпечення позову, заборонивши відповідачам – ТОВ «Пет-Плюс» та ОСОБА9 вчиняти будь-які дії щодо встановлення бетонних стовпів, огорож, розміщення будь-яких предметів з метою обмеження користування спільною земельною ділянкою.

Вказане судове рішення, як зазначено у скарзі НАБУ, прийнято за домовленістю між суддею ОСОБА10, адвокатом ОСОБА1, адвокатом ОСОБА11, що підтверджується протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Автор скарги вважає що, наведені відомості та встановлені факти поведінки судді Крючко Н.І. можуть свідчити про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим висловлює прохання притягнути суддю Крючко Н.І. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статей 40, 222 Кримінального процесуального кодексу України НАБУ надало Вищій раді правосуддя дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування у зазначених у скарзі кримінальних провадженнях (наданої інформації та усіх копій документів) у межах дисциплінарного провадження щодо судді Крючко Н.І.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

З моменту набрання чинності цим законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.

19 жовтня 2023 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 43 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 23⁷ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснював член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Пунктом 23⁶ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 7 січня 2025 року вказану дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Тегляєвій О.Є. для попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги НАБУ 28 січня 2025 року (вх. № 258/0/24-25) до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Тегляєвої О.Є. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І.

Згідно зі статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

 

Фактичні обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора

Щодо справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22

28 вересня 2022 року до провадження судді Рубіжанського міського суду Луганської області (відряджена до Ленінського районного суду міста Полтави) ОСОБА13 надійшли матеріали про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 553/4670/22).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 24 вересня 2022 року о 21:45 в місті Полтаві на вулиці Олександра Бідного, 2, водій ОСОБА7 керував транспортним засобом BMW Х5, н. з. ____, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджувалось висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння № 441, проведеного цього самого дня лікарем Комунального підприємства «Полтавський обласний центр залежностей Полтавської обласної ради».

Постановою судді ОСОБА13 від 27 березня 2023 року ОСОБА6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. До ОСОБА6 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду від 27 березня 2023 року, адвокат ОСОБА12 в інтересах ОСОБА6 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

7 квітня 2023 року вказана апеляційна скарга надійшла до провадження Полтавського апеляційного суду. Однак постановами Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, від 5, 9, 18, 22, 24, 26 травня 2023 року, від 1, 12, 14 червня 2023 року, від 12, 28 липня 2023 року, від 2 серпня 2023 року суддів відведено від розгляду цієї апеляційної скарги, оскільки вони працюють разом із суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА6, а особа, притягнута до адміністративної відповідальності, є його сином.

Постановою судді ОСОБА6 від 4 серпня 2023 року задоволено його самовідвід від розгляду апеляційної скарги, оскільки ОСОБА7, який притягнутий до адміністративної відповідальності, є його сином.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року задоволено подання Полтавського апеляційного суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 передано до Харківського апеляційного суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 7 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА7 – адвоката ОСОБА12 задоволено частково. Постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 27 березня 2023 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою матеріали у справі про адміністративне правопорушення повернуто до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Полтавській області для належного оформлення та усунення недоліків.

Постановою судді Ленінського районного суду міста Полтави Високих М.С. від 21 березня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 закрито за відсутністю в діях ОСОБА7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА6 та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА10, під час якої вони обговорювали втручання у процес здійснення правосуддя суддею ОСОБА13 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 про притягнення сина ОСОБА6 – ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Зокрема, з копії протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, яке здійснювалось на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 26 жовтня 2022 року (містить відмітку про розсекречення такого протоколу) вбачається, що в кабінеті судді ОСОБА5 16 листопада 2022 року відбулась розмова такого змісту (викладено мовою, наближеною до оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):

«<...> Г. – Слишеш, ти мені скажи по малому ж ще не розсматрювала ця в суде, нє?

Т. – Нє.

Г. – А на коли воно?

Т. – Ну ми отложили його. На 27 грудня.

Г. – Ааа, це ж вона буде ця ж командірована, да?

Т. – Да. З Луганська чи откуда вона.

Г. – Ну вона комунікабельна чи ні?

Т. – Хрєн його знає, я пішов з Новаком общаться, воно знаєш не удобно вроде би счас, я пішов до ОСОБА14. ОСОБА14 каже: «Вони всі одінакові».

Г. – А Наталка?

Т. – З Наталкой я не розмовляв.

Г. – Ну Наталка я так поняв вона з ними там шось з ними в контакті, давай... <...> <...> Г. - Ало, Наташа добрий день. Ти на роботі чи нє? Угу. В наших краях не будеш? Угу. Ну дивись под’єзжай, бо тут надо тебе койшо спросить. Хороше добро. Угу, давай, угу (ОСОБА5 закінчив розмову по телефону). Счас вона приїде. Задамо вопрос. Та я думаю вона з ними должна буть ето, бо Наталка вона ж... <...>».

Як вбачається із протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 3 лютого 2023 року, судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА5, ОСОБА6 та суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА10 обговорювали матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА7 та, зокрема, суддю ОСОБА13 (викладено мовою приближеною до оригіналу, для стенограми використовувались перші літери прізвищ суддів):

«<...> Г. - Наташ, присажуйся.

К. – Ага.

Г. – Слишеш.

К. – Да.

Г. – Дивись, єсть у вас там дєвушка одна з фамілієй ОСОБА13.

К. – Ой єсть, Вікторія Вікторівна.

Г. – Вона яка? Комунікабельна чи так сєбє?

К. – Та, вот еті такі ж якісь інтєрєсні. Вони то вроді й нічо, ну такі якісь р’яні вони. Ото ж.

Г. – Ну дивись суть заключається в чому. У Петровіча в малого там сто тридцята. Ну сто тридцята.

К. – Ну як всігда, да?

Г. – Шось ето самоє, немає там ні стєпєні, ні проміллє.

Т. – І в протоколі ознак нема. І чого зупинили не зрозуміло. Ну казали, що поступив тєлєфонний звонок, що там десь вони, хтось дзвонив...

К. – Tiпa випивав?

Т. – Да.

К. – Ну це як всігда, стукачі.

Т. – Да. І в протоколі не вказано за якими ознаками алкогольного сп’яніння...

К. – (перебиває) Ну я попробую. Я попробую.

Г. – Угу. Ну і поняла, тут же ж в принципі не надо на біле чорне. Воно ж ...

К. – А вона його призначила?

Т. – Вона його перепризначила на 27 аж грудня.

К. – Ну потому шо дєл багато. Да, харашо. 27 грудня – день рождєнія мого малого. Ну вобщем тоді я їй скажу.

Т. – А в мого зятя тоже 27.

К. – Ну ото ж бачите, ми такі зімні всі. То хорошо. Да, я тоді побалакаю. В мене з нею контакт єсть.

Г. – Ну да ...

К. – Нічого как би щось там такого політичного.

Г. – По большому счоту ти ж знаєш ми ж люді нормальниє, ми ж всігда на все підем. Єслі нада помогти, ми всігда поможем.

К. – Да, да. Та нє, я думаю, шо...

Г. – Підтримати. Тєм болєє ти ж понімаєш, це діти, і...

К. – Та ну о чєм ви говоріте. Мені об’яснять вобще не надо.

Г. – Наташ, ну я ж знаю, шо тобі, так сказать, Я ж почему і говорю, шо просто шо…

К. – В любом случає, єслі б там шось і було, то нада помогти, та і всьо, мовчки. Тєм болєє з їхніми протоколами, то це ж там.

Т. – Там протокол і висновок. У висновку алкогольне сп’яніння, проміллє не вказано.

Г. – Ну з хлопцями вдвойом бутилку пива...

К. – Ну конечно.

Г. –...їхали додому, раз і всьо.

К. – І побачили.

Т. – Він же не пив, він в мене не пив. Оце ж уже года два як він не пив. А це ж...

К. – (перебиває) Ну фамілія та ж у сина?

Т. – Да.

К. – Ваша ж фамілія?

Т. – Да. Моя ж. А то ж розвівся, розвівся з...

К. – І началось, да?

Т. – І поїдем, каже, ми пива попили (декілька слів). І, каже, без п’ятнадцяти десять вже було...

К. – (перебиває) Бармени отож дзвонят. Ви поняли, ото ж хтось отам, оце ж забігайловках.

Т. – Каже, я тільки виїхав. Возлє третьой поліклініки були вони там. Каже, я тільки виїхав, тут тобі доганяють і тормозять.

К. – Та нє, я думаю, шо да. Ну ви ж там пояснення, все ж понаписували ж оце?

Т. – Там ніяких пояснень нема.

К. – Нє, ну счас от, в справу. Шоб було б же, щоб же з чогось починати...

Г. – Там же ОСОБА1 занімається цим вопросом.

К. – А ОСОБА1?

Г. – Да.

К. – Я поняла. Хорошо.

Г. – Ви ж з ним в нормальних? Чи нє?

К. – Нє, нормально, нормально. Нє, просто ото ж такий же ж гусь, що може ж не написать толком нічого такого. Ну тоєсть просто надо, щоб там, щас же ж практіка, шо єслі нема. Нова ж практика, єслі не було підстав для зупинки – це саме основне. Єслі не було направлення, вобще не виписано направлення, на освідєтєльствованіє – це то же ж грубєйшеє нарушеніє. Ну а по тим же ж оцим, там надо ж дивиться вобще ж відео: чи був за кермом чи не був.

Т. – каже я їхав. Діска нема копії. Єсть протокол. Ну каже, там протокол. Оце висновок, що в стані сп’яніння.

К. – А давайте я гляну.

Г. – Да. Глянеш.

К. – Гляну матеріали. Мені і діска не нада, я гляну даже сам матеріал. Подивлюся.

Г. – Хорошо, ти тоді со мной свяжешся, да?

К. – Да. Та я думаю, що ми поможем. Ну не переживайте, я.... <...>».

Таким чином, із протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що судді обговорювали не лише перебіг справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22, але й особистісні характеристики судді ОСОБА13, у провадженні якої перебувала ця справа (чи вона комунікабельна, чи якась інша особа має до неї підхід).

На підставі встановлених обставин, можна дійти висновку, що контекст розмов суддів Полтавського апеляційного суду ОСОБА5, ОСОБА6, судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І., у тому числі з’ясування питань щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно сина судді ОСОБА6 – ОСОБА7, особливостей поведінки та характеру судді ОСОБА13, можливості знайти спільну мову з нею, вказують, що такі розмови суддів не мають характеру лише приватних розмов, а є такими, що для звичайної, розсудливої людини свідчать про зацікавленість суддів у прийнятті відповідного рішення у справі про адміністративне правопорушення № 553/4670/22.

Суддя Крючко Н.І., спілкуючись з суддями Полтавського апеляційного суду, запропонувала переглянути справу про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 стосовно сина судді ОСОБА6 – ОСОБА7, яка перебувала в провадженні іншого судді, що не узгоджується із завданнями судочинства, принципом незалежності судді.

У поясненнях, наданих на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, суддя Крючко Н.І. не заперечувала, що зафіксована розмова між нею та суддями Полтавського апеляційного суду дійсно мала місце, проте зазначила, що така розмова мала разовий характер та була ініційована саме суддями апеляційного суду для досягнення ними своїх власних інтересів, а не її особистих інтересів. Крім того, проведення такої розмови в кабінеті голови апеляційного суду свідчить про примусовий характер таких дій з боку суддів апеляційного суду по відношенню до неї. Як стверджує суддя Крючко Н.І., під час вказаної розмови вона зрозуміла, що її будуть тримати в кабінеті голови апеляційного суду допоки вона не погодиться на допомогу їм, і тому вона почала говорити «Я попробую. Я попробую», щоб у них склалося враження, що вона погодилась на їхню пропозицію.

Суддя Крючко Н.І. вважає, що роздруківка їх діалогу не може належно передати його ситуативно-композиційну форму, яка мала своє відображення у структурі цього акту мовлення. Стверджує, що голова Полтавського апеляційного суду ОСОБА5 свідомо приховав дійсну мету розмови, на яку її було запрошено, а також наявність іншого співрозмовника, оскільки був впевнений, що знаючи про це, вона ніколи б не погодилась. Вона хибно пристала на пропозицію і спонукання суддів апеляційної інстанції і обіцяла допомогти їм у вирішенні цього питання шляхом впливу на суддю ОСОБА13, чого в дійсності робити не збиралась.

Суддя Крючко Н.І. детально виклала усі обставини зазначеної вище розмови, яка відбулась між нею та суддями Полтавського апеляційного суду ОСОБА5 та ОСОБА6, надавши власну оцінку цій розмові.

Суддя вважає, що в її діях відсутні будь-які ознаки порушення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Завіряє, що жодних дій щодо втручання у діяльність судді ОСОБА13 після того, як вона вийшла з кабінету голови апеляційного суду, нею свідомо не було і не могло бути вжито. З суддею ОСОБА13 щодо справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 вона не спілкувалась, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 27 березня 2023 року, якою ОСОБА7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя Крючко Н.І. просила врахувати, що в неї не було позапроцесуального спілкування з суддею ОСОБА13 щодо справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22, незважаючи на її спілкування в службовому кабінеті голови апеляційного суду з суддями цього суду та активне спонукання її до цього, що свідчить про відсутність у її поведінці наслідків підриву авторитету судової влади, а відповідно і ознак дисциплінарного проступку.

 

Щодо цивільної справи № 553/5903/22

У листопаді 2022 року ОСОБА8 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА8 до ТОВ «Пет – Плюс» та ОСОБА9 про встановлення меж користування земельною ділянкою, шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо встановлення бетонних стовпів, огорож, розміщення будь-яких предметів з метою обмеження користування спільною земельною ділянкою, а також заборони ТОВ «Пет – Плюс», ОСОБА9, їх співробітникам, орендарям та користувачам спірної земельної ділянки чинити позивачу перешкоди у користуванні загальним проходом та проїздом автомобільним транспортом до спірної земельної ділянки.

10 листопада 2022 року до адвоката ОСОБА1 під час особистої зустрічі звернулась адвокат ОСОБА11 з проханням сприяти у вжитті заходу забезпечення позову у цивільній справі № 553/5903/22. Зокрема, адвокат ОСОБА11 говорив, що «это дело полностью просят под ключ», «це ж по ОСОБА10», «отут полтори», «це забезпечення». Також ОСОБА11 називав прізвище заявника у справі – ОСОБА8. Адвокат ОСОБА1 телефонував судді ОСОБА10 з метою домовитись про зустріч та говорив ОСОБА11, що «може за штуку договорюсь». Також співрозмовники домовилися, що будуть подавати документи до суду до того часу, поки автоматизована система документообігу суду не визначить суддею у цивільній справі № 553/5903/22 ОСОБА10.

11 листопада 2022 року близько 09:28 ОСОБА1 зустрівся з суддею ОСОБА10 у дворі біля місця проживання судді ОСОБА10.

Як вбачається із протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 8 грудня 2022 року, яке здійснювалось на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Задорожної Л.І. від 29 вересня 2022 року (містить відмітку про розсекречення такого протоколу), суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА10 з адвокатом ОСОБА1 обговорювали питання щодо накладення арешту на майно в цивільній справі № 553/5903/22 (викладено мовою, наближеною до оригіналу, для стенограми використовувались літери К. – ОСОБА1, Ж. – ОСОБА10), (фрагмент розмови від 11 листопада 2022 року з 23 хв):

«<...> К. – Оце арешт майна, там написано, тільки один голий арешт.

Ж. – Він в мене?

К. – Да, Харковське воно.

Ж. – Да? Ага.

К. – Да. Но вони будуть питаться до вас попасти, там дуже хароше дєло, там таке харошеньке. Вони ж будуть, це ж не обізатєльно арешт якщо ми напишем, тільки один голий арешт.

Ж. – Ні, підождіть, так ми снімаєм?

К. – Накладаєм.

Ж. – А, ми накладає.

К. – Накладаємо.

Ж. – Да? Ааа, ви ж хоть уточніть.

К. – Воно зайшло клопотання про арешт.

Ж. – Ага.

К. – Під нього буде позовна заява, і вони будуть питаться попасти, ну я їх орієнтував, щоб воно попало до вас.

Ж. – Ага.

К. – Я сказав, що ну можна побалакати, дама конєшно дуже солідна і дуже серйозна. Вони кажуть: ми, це тільки один голий арешт. Ну ми єслі вона солідна і серйозна, ми будем подавати – подавати поки їй не попаде.

Ж. – Сміється.

К. – Ні, ну там нормально.

Ж. – Чьотко.

К. – Там нормально. Це тут, тут таке на бєнзін і все остальне. Ну там тоже хороший».

«<...> К. – Я їм казав, що подавайте до потєрі пульса.

Ж. – А коли вони будуть? Я вам можу сказать, коли подавать.

К. – Всьо. Всьо, вони готові.

Ж. – Фамілія єсть тут?

К. – Ні, там тільки номер справи.

Ж. – Сміється. Всьо, я тоді поняла.

К. – Там номер, яка зайшла. У них ще не сплачений судовий збір, ну вони готові в любий момент.

Ж. – Ну, нічого.

К. – А ви мені кажете, коли фас.

Ж. – Да.

К. – Коли фас.

Ж. – Да».

Після розмови з суддею ОСОБА10 адвокат ОСОБА1 телефонував адвокату ОСОБА11 (викладено мовою наближеною до оригіналу, для стенограми використовувались літери К. – ОСОБА1, Ч. – ОСОБА11) (фрагмент розмови від 11 листопада 2022 року з 34 хв):

Ч. – Да, Александрович.

К. – Значит той ти мені номер прислала, той що в неї воно да? Під цим номером зайшло?

Ч. – Да, да, да.

К. – Всьо, все буде зроблено там де був збір, і скажуть, коли подавати основний позов, щоб попало, щоб попало до ….

Ч. – Підожди, підожди. А судовий збір сьогодні завозить?

К. – Та як хочете, ну всьо буде зроблено те, шо надо. Можете не спішити, все те, що ви попросили зроблене буде. А ще скажуть за то, щоб попало туди, щоб воно туди попало, ще скажуть коли подавать.

Ч. – Все, дякую. Я потом тебя еще в понедельник наберу, там у меня еще дело. Все давай.

К. – Добро, давай. Пока».

14 листопада 2022 року близько о 17:02 відбулась розмова ОСОБА1 з суддею ОСОБА10 (викладено мовою приближеною до оригіналу, для стенограми використовувались літери К. – ОСОБА1, Ж. – ОСОБА10):

«<...> Ж. – Да. Все, давайте ухвалу винесем, тоді все основне…понимать.

К. – Да, питань нема.

Ж – Да, все. Добре.

14 листопада 2022 року о 17:07 відбулась телефонна розмова адвоката ОСОБА1 з адвокатом ОСОБА11, під час якої він запевняє, що рішення буде прийняте на користь заявника (викладено мовою приближеною до оригіналу, для стенограми використовувались літери К. – ОСОБА1, Ч. – ОСОБА11):

«Ч. – Да. Александрович.

К. – Значить, дивися, яка ситуація. Завтра виносять оце, що вам нужно.

Ч. – Ага.

К. – А потом, тільки воно буде в реєстрі, ви подаєте основний.

Ч. – Все, спасибо, завтра я вас найду. Спасибо.

«…».

Зазначені розмови знайшли своє підтвердження під час прослуховування звукозаписів (аудіоконтроль ОСОБА1 від 14 листопада 2022 року), що містяться на карті пам’яті, доданої НАБУ до дисциплінарної скарги.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. від 16 листопада 2022 року заяву ОСОБА8 про забезпечення позову задоволено. Заборонено вчиняти будь-які дії відповідачам ТОВ «Пет – Плюс», ОСОБА9 щодо встановлення бетонних стовпів, огорож, розміщення будь-яких предметів з метою обмеження користування земельною ділянкою, що знаходиться у м. Харків на вул. Матросова, 9.

Заборонено ТОВ «Пет – Плюс», ОСОБА9, їх співробітникам, орендарям та користувачам спірної земельної ділянки чинити позивачу перешкоди у користуванні загальним проходом та проїздом автомобільним транспортом до земельної ділянки, що знаходиться у м. Харків на вул. Матросова, 9, а саме – головним входом зі сторони вулиці Матросова.

Зміст розмови, яка відбулась між суддею ОСОБА10 та адвокатом ОСОБА1, може свідчити про те, що суддя ОСОБА10 погодилась задовольнити заяву про забезпечення позову у цивільній справі № 553/5903/22, а також про її позапроцесуальне спілкування з адвокатом ОСОБА1, який не є представником сторони у цій справі.

У поясненнях, наданих на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, суддя Крючко Н.І. зазначила, що в її провадженні перебувала цивільна справа № 553/5903/22 про забезпечення позову до подання позовної заяви, за результатами розгляду якої постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Вказана ухвала оскаржена не була та є чинною.

Суддя зазначила, що з адвокатом ОСОБА11 вона не знайома і адвокат ОСОБА11 жодного разу не брала участі у справах, які перебували у її провадженні.

У скарзі НАБУ не зазначено, в чиїх інтересах адвокат ОСОБА11 зверталась до адвоката ОСОБА1, оскільки зазначення прізвища «ОСОБА8», «це забезпечення позову» не надає повної картини щодо усвідомлення конкретизації справи, щодо якої і відбувалась між ними домовленість, а також змісту прийнятого рішення, яке б мало бути постановлено суддею внаслідок здійснення впливу.

Суддя Крючко Н.І. також зауважила, що у скарзі НАБУ зазначено, що адвокат ОСОБА1 під час розмови з адвокатом ОСОБА11 телефонував судді ОСОБА10 щоб «за штуку домовитись», проте ані результатів вказаної розмови з суддею ОСОБА10, ані фактичних даних з приводу того, чи існував в дійсності вказаний телефонний дзвінок від «абонента ОСОБА1» до «абонента ОСОБА10» з підтвердженням належності вказаним абонентам відповідних мобільних номерів, а також того, що останній телефонував саме «абоненту ОСОБА10», а не іншому абоненту, імітуючи перед своєю співрозмовницею наявність у нього позапроцесуального спілкування з суддею ОСОБА10 текст дисциплінарної скарги та додані до неї документи не містять.

Суддя Крючко Н.І. стверджує, що 11 листопада 2022 року о 09:28 не зустрічалась з ОСОБА1 з метою обговорення цивільної справи № 553/5903/22, оскільки у цей день у неї було призначено 26 справ і матеріалів, розгляд яких починався з 9:00, та не мала такого наміру, як і не мала будь-якого позапроцесуального спілкування з адвокатом ОСОБА1 в межах розгляду цивільної справи № 553/5903/22.

Окрім того, як зауважила суддя Крючко Н.І., вказана розмова не містить даних і щодо самостійного визначення мовцями своїх співрозмовників. Якщо ОСОБА1 був ідентифікований за допомогою негласних слідчих (розшукових) дій, то іншого співрозмовника належними і допустимими доказами ідентифіковано не було, а відтак є незрозумілим, на підставі яких фактичних даних та належних і допустимих доказів НАБУ дійшло висновку, що вказана розмова відбулась саме між суддею ОСОБА10 та адвокатом ОСОБА1.

З приводу репліки «Да. Все, давайте ухвалу винесем, тоді все основне…», суддя зазначила, що це стосувалось розгляду кримінального провадження № 531/1838/21 і малось на увазі, що спочатку в судовому засіданні буде постановлена ухвала, а потім будуть вирішені всі основні питання щодо порядку дослідження доказів.

Суддя Крючко Н.І. вважає скаргу НАБУ необґрунтованою, безпідставною, а її доводи надуманими, суперечливими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Просила скаргу НАБУ залишити без розгляду та повернути заявнику як таку, що не містить ознак дисциплінарного проступку судді.

 

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу відповідно до статті 57 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», суддя урочисто присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

У пункті 12 Висновку № 1 (2001) Консультативна рада європейських суддів наголосила: «судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, є тісний зв’язок між незалежністю та об’єктивною неупередженістю.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).

Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливо притягнути особу за вчинення одних і тих самих дій і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Попередньою перевіркою встановлено обставини, які свідчать про наявність в діях судді Крючко Н.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус судді» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Окрім того, попередньою перевіркою встановлено обставини, що свідчать про наявність у діях судді Крючко Н.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.

Пунктом 22 розділу III Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 1098 засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року, встановлено, що принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. У процесі прийняття рішень судді мають бути незалежними та неупередженими, а також мати можливість діяти без будь-яких обмежень, впливу, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання будь-яких органів влади, зокрема внутрішніх органів судової влади. Ієрархічна організація судової влади не повинна підривати незалежність суддів.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що «незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком».

Як вже було зазначено вище, 16 листопада 2022 року у службовому кабінеті голови Полтавського апеляційного судді ОСОБА5 відбулася розмова між ним, суддею цього суду ОСОБА6 та суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА10 (яка приїхала на прохання судді ОСОБА5), під час якої вони обговорювали можливість втручання у процес здійснення правосуддя суддею ОСОБА13 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 про притягнення сина судді ОСОБА6 – ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Встановлені обставини у сукупності з розмовами суддів ОСОБА5, ОСОБА6 із суддею Крючко Н.І. свідчать про те, що ці розмови зводились до можливості позапроцесуального втручання у діяльність судді ОСОБА13, на розгляді якої знаходилась справа про адміністративне правопорушення № 553/4670/22.

І хоча суддею Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА13 прийнято постанову про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, це не спростовує намагання суддів, зокрема, за допомогою судді Крючко Н.І., вплинути на суддю ОСОБА13, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення № 553/4670/22 щодо сина судді ОСОБА6.

Відповідно до статті 48 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

У пункті 8 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено: якщо судді вважають, що їхня незалежність опинилася під загрозою, вони повинні мати можливість звернутися до ради суддів чи іншого незалежного органу або ж скористатися дієвими засобами правового захисту.

Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю зобов’язано звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання (статті 48, 56).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок

Спілкування судді Крючко Н.І. з адвокатом ОСОБА1 щодо вирішення питання про забезпечення позову до подання позовної заяви у цивільній справі № 553/5903/22 свідчить про втручання адвокатом в діяльність судді, що зобов’язувало суддю Крючко Н.І. звернутися до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з заявою про втручання у її діяльність. Однак відомості про звернення судді Крючко Н.І. до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з заявою про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя відсутні.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Тегляєвої О.Є. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги НАБУ, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, викладені у скарзі НАБУ, вказують на наявність у діях судді Крючко Н.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6, 8 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).

З огляду на зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Н.І. за ознаками вказаних дисциплінарних проступків.

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу за скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтави Крючко Наталії Іванівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя